Відгук про автореферат дисертації Придеткевича Станіслава Станіславовича «Зооценози антропогенних ландшафтів Поділля, їх структура, класифікація і раціональне використання»

УКРАЇНСЬКА ГЕОВАТА ПЕРЕТВОРЮЄ ГЕОГРАФІЮ НА ПСЕВДОНАУКУ!

Дисертація Придеткевича Станіслава Станіславовича 

Автор: Придеткевич Станіслав Станіславович

Тема: Зооценози антропогенних ландшафтів Поділля, їх структура, класифікація і раціональне використання.

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія.

Місце виконання роботи: кафедра географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Науковий керівник:

Гудзевич Анатолій Васильович, доктор географічних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.

Офіційні опоненти:

Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;

Білоус Людмила Федорівна, кандидат географічних наук, доцент, кафедра фізичної географії та геоекології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Захист планується на 25 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Відгук

про автореферат дисертації

Придеткевича Станіслава Станіславовича

«Зооценози антропогенних ландшафтів

Поділля, їх структура, класифікація і

раціональне використання»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.11 – конструктивна географія і

раціональне використання природних ресурсів

Традиційно почну з назви дисертації. Вона починається зі слова «зооценози», тому

Питання 1: Шановний Станіславе, яка наукова дисципліна займається дослідженням зооценозів?

Мій коментар: Дослідженням зооценозів займається біологія (зоологія) та екологія (також біологічна дисципліна), отже географу у цій царині робити немає чого. Для того, щоб вивчати зооценози, слід мати біологічну освіту. Але підемо далі.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. «Більшість класичних праць, присвячених вивченню ландшафтів, їх структури та функціонуванню, зводились … до вивчення абіотичних складових. Праці, у яких аналізувались проблеми дослідження біотичних компонентів, містили здебільшого геоботанічні відомості. Зооценоз, у структурі ландшафту, в зв’язку з його значною динамікою, а, відповідно, і складністю вивчення, детально не досліджувався вченими-ландшафтознавцями» (с. 1).

Питання 2: Пане, які праці в області ландшафтознавства Ви відносите до класичних і на яких підставах?

Мій коментар: Це питання є суттєвим, бо представники так званого радянського «ландшафтознавства», основу якого складає термін «ландшафтний комплекс», класичними вважають саме роботи такого змісту, але це далеко не так, бо класичними слід вважати роботи, які йдуть від поглядів А. Гумбольдта. Їх основу складають уявлення про ландшафт як інтегральний образ місцевості, в якому окремим складовим комплексу немає місця. Якщо пан хоче, щоб його сприймали, як ландшафтознавця, він має враховувати цей факт.

Питання 2: Пане, де Ви таке взяли, що ландшафтознавці не вивчали зооценози з причини їх значної динамічності?

Мій коментар: Шановний пан все перекручує: зооценози не входили до кола інтересів справжніх ландшафтознавців, бо вони просто не можуть бути з цієї позиції предметом розгляду – це область дослідження зоології та екології. Пану чомусь невідомо, що географи вивчають біогеоценози, що включають і зооценози як одну з біотичних складових, а до ландшафтознавства це відношення не має. Отже, якщо у роботі дійсно розглянуті зооценози, ця робота має захищатися у спеціалізованій раді біологічної спеціалізації. Тим більше, якщо йдеться про популяції окремих видів. А фраза на кшталт «характер регіонального розподілу зооценозів антропогенних ландшафтів …» є просто свідченням того, що шановний пан не надто обіймається питанням меж області дослідження географії і намагається біолого-екологічну тематику просунути через географічну раду. До речі, ландшафтознавство тут дійсно притягнуто за вуха.

Об’єкт дослідження: зооценози наземних хребетних тварин антропогенних ландшафтів Поділля.

Питання 3: Пане, який же це зооценоз, якщо йдеться про всього тільки наземних хребетних тварин?

Мій коментар: Я не буду ставити питання шановному пану стосовно його обізнаності в області сучасного ландшафтознавства – це не має сенсу, але жодний нормальний, кваліфікований географ не пішов би на розгляд дисертації, об’єктом дослідження якої є «зооценози наземних хребетних тварин»! Але, як я бачу, рада Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на це пішла, тоді виникає питання стосовно фахової компетентності членів цієї ради. Що стосується питання, яке я поставив, воно вказує на те, що пан не знає, що таке зооценоз, він не знає, що зооценоз – це сукупність всіх тварин, що проживають у даному біотопі, і він є складовою біоценозу, а виокремлюється виключно для зручності дослідження, тобто, як такого, зооценозу не існує – це редукція.

Предмет дослідження: видовий склад, сезонна динаміка, специфіка територіального розподілу та регіональні відміни зооценозів антропогенних ландшафтів Поділля.

Питання 4: Пане, навіщо Ви дурите географів, весь час вплітаючи у свої висловлювання антропогенні ландшафти?

Мій коментар: Слово «ландшафт» тут взагалі неприйнятне, йдеться про питання чисто зоологічного або екологічного характеру.

Питання 5: Пане, Ви хоча б розумієте, що означає слово «антропогенний»?

Мій коментар: Ні пан, ні його науковий керівник – А.В. Гудзевич, докторська дисертація якого мною була оцінена вкрай негативно, використовують цей термін чисто формально, бо вони пов’язані з Григорієм Івановичем Денисиком, який наполегливо вштовхує в географію і ландшафтознавство цей термін, не зважаючи на те, що антропогенні утворення – це технічні вироби та споруди, а все інше, трансформоване людською діяльністю, є антропізованим (про що неодноразово писалося).

Мета дослідження: встановлення видової структури, сезонної динаміки та регіональних особливостей зооценозів наземних хребетних тварин різних класів антропогенних ландшафтів Поділля.

Мій коментар: Визначена таким чином мета тільки підтверджує мою оцінку цієї роботи як біолого-екологічної, як і той факт, що до ландшафтознавства це не має жодного відношення. Це свідчить про некомпетентність всіх тих, хто має відношення до цього захисту.

Завдання дослідження (всього вісім, що надто багато для кандидатської):

. проаналізувати сучасні підходи та методи досліджень зооценозів з позиції антропогенного ландшафтознавства;

Мій коментар: Пан та його науковий керівник не розуміють, що розгляд (аналіз тут ні до чого) підходів та методів не є задачею наукового дослідження – це тільки його етап.

. виокремити та обґрунтувати етапи формування знань про зооценози антропогенних ландшафтів Поділля;

Питання 6: Пане, Ви досліджуєте зооценози чи етапи формування знань про них?

Мій коментар: Пану по-барабану, йому треба щось написати, ось і пише.

. встановити якісні т кількісні показники зооценотичної структури та визначити фауністичні списки наземних хребетних тварин основних класів …; 

Питання 7: Пане, питаннями показників структури зооценозів вже багато десятиліть займаються спеціалісти у сфері зооценології та біоценології, невже Ви вважаєте, що спроможні внести тут якусь новизну?

Мій коментар: Мені цікаво подивитися список посилань цього дисертанта, чи володіє він цим питанням.

. проаналізувати тенденції сезонної динаміки фауни антропогенних ландшафтів та визначити характер перебування наземних хребетних тварин в межах території дослідження;

Питання 8: Пане, невже Ви вважаєте, що спеціалістам в області зооценозів та популяційної динаміки не відомі «тенденції сезонної динаміки фауни» і на яких підставах Ви розглядаєте те, що має відношення до зоології?

Питання 9: Пане, що Ви маєте на увазі під висловом «характер перебування», які варіанти ту можливі?

Мій коментар: Чесно кажучи, я взагалі не впевнений, що пан Станіслав має географічну освіту, схоже, він зоолог, якому хочеться стати кандидатом наук, а в біологічній спеціалізованій раді він цього зробити не може, ось і лізе в географію. Відмічу, що тенденції не аналізуються, вони визначаються (там нема, що аналізувати), а що стосується характеру перебування, то я так розумію, що таке може бути, наприклад, легальним та нелегальним тощо.

. розглянути територіальні відмінності та розробити схему антропогенно-зооценотичного районування Поділля;

Питання 10: Пане, як задача наукового дослідження може зводитись до «розглянути», що Ви тут збираєтесь захищати - розгляд?

Мій коментар: Ясно, що йдеться про вкрай низький рівень компетентності і дисертанта, і його наукового керівника.

. обґрунтувати значення екотону як індикатора меж антропогенних ландшафтів та визначити його роль у збереженні зоорізноманіття;

Питання 11: Пане, екотони вивчаються спеціалістами протягом багатьох десятиліть, яке значення Ви збираєтесь тут обґрунтовувати?

Мій коментар: Перепрошую, недодивися – виявляється, йдеться про межі антропогенних ландшафтів …

Питання 12: Пане, а межі Ваших антропогенних «ландшафтів» як виражені?

Мій коментар: Мені цікаво – може це залізякові дороги чи паркани!

. проаналізувати можливі шляхи використання антропогенних мікроосередків у ландшафтах Поділля як місць збереження видового різноманіття тварин;

Питання 13: Пане, а що це за нова одиниця у ландшафтознавстві – мікрооседок, та які критерії його виділення? Мені цікаво, чи можна вважати, наприклад, смітник, туалет чи помийну антропогенними мікроосередками, та можливості їх використання задля збільшення і збереження зоорізноманіття?

Мій коментар: Насправді, вражає вигадливість молодого пана.

. визначити природоохоронний статус наземних хребетних тварин … та розробити рекомендації, щодо збереження видового різноманіття наземних хребетних тварин … . 

Питання 14: Пане, невже статус цих тварин ще не визначений?

Мій коментар: Всіх екологів та зоологів Вінницького державного педагогічного університету слід негайно звільнити з роботи!

Мені важко зрозуміти, як з таким набором завдань можна йти на захист – тут немає, що захищати, особливо у географічній раді! Об’єкт дослідження не є географічним, а уявлення дисертанта про нього не є коректними.

Методи дослідження: «Теоретико-методологічною основою дослідження є напрацювання та ідеї вітчизняних і зарубіжних вчених-географів …» (с. 2).

Питання 15: Пане, як таке може бути, невже Ви не спроможні нормально написати, що є «теоретико-методологічною» основою дослідження?

Мій коментар: Це звичайне політиканство! Як таке можна писати в дисертації,

Читаємо: «… застосовувались ландшафтознавчий, екологічний і біогеоценотичний підходи …» (с. 2).

Питання 16: Пане, у чому полягає Ваш ландшафтознавчий підхід?

Мій коментар: Пан діє не в науковій, а близько-науково-політичній сфері, він не вважає за потрібне розглядати проблематику ландшафтознавства, роблячи вигляд, що він – над нею, це не робить пану честі.

Питання 17: Пане, ви досліджували псевдо-зооценоз хребетних, на яких підставах і як Ви використовували біогеоценотичний підхід?

Мій коментар: Ніяк! Це ж різні речі.

Наукова новизна: вперше

. досліджено структуру зооценозів різних класів антропогенних ландшафтів …; 

Питання 18: Пане, чи не принижуєте Ви доробок зоологів і екологів?

Мій коментар: Думаю, цю роботу слід показати зоологам і екологам, що працювали на Поділлі!

. одержано результати щодо якісних і кількісних показників зооценозів фонових (с/г та лісових антропогенних), селитебних, водних, антропогенних та інших класів антропогенних ландшафтів;

Питання 19: Пане, невже Ви не знаєте, що кількісні і якісні показники не є науковою новизною?

Мій коментар: Показники – це всього тільки показники, вони нічого не пояснюють!

Питання 20: Пане, так у Вас у класі «антропогенні ландшафти» є ще один клас – «антропогенні ландшафти»?

Мій коментар: Це щоб сподобатись пану Денисику Григорію Івановичу!

. доповнено схему районування … . 

Питання 21: Пане, Ви знущаєтесь?

Мій коментар: Як можна заявляти доповнення, як новизну!

Ми бачимо, що в роботі відсутнє будь-що, схоже на наукову новизну – звичайна профанація!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади …» - «проаналізовано понятійно-термінологічний апарат та історію пізнання зооценозів …» (с. 4).

Питання 22: Пане, як Ви аналізували понятійно-термінологічний апарат – вздовж чи поперек?

Мій коментар: Замість того, щоб описати об’єкт дослідження та підходи, дисертант береться аналізувати понятійно-термінологічний апарат, дивно!

Читаємо: «Зооценоз розглядається як складова ландшафту, представлена сукупністю тварин, …» (с. 4).

Питання 23: Пане, як чисто зоологічне поняття, яке виокремлюється штучно, може бути поняттям географічним?

Мій коментар: Думаю, пан перевчився у Вінницькому державному педагогічному університеті!

Питання 24: Пане, ландшафт – це цілісність, як він може мати складові?

Мій коментар: Пан, як і його науковий керівник – Гудзевич А.В. – не розуміють, що цілісність не розкладається на складові – це емерджентна властивість.

Далі пішла чисто зоолого-екологічна термінологія – батрахоценоз, герпетоценоз, орнітоценоз … антропофоби, синантропи, урбофіли …

Питання 25: Пане, невже Ви думаєте, що введенням цих термінів Ви можете когось вразити?

Мій коментар: Може! Наприклад, мне – своєю географічною безграмотністю! Далі йде текст чисто псевдо-науково-політичного характеру. Я так і не зрозумів, що дисертант хотів показати у першому розділі!

Розділ 2. «Структури зооценозів  …», у якому автор визначає просторовий розподіл наземних хребетних, встановлює типи фауни і т. і.

Читаємо: «Топографічна структура зооценозів тісно пов’язана з ландшафтною структурою, яка є однією з найважливіших умов існування тварин» (с 5).

Питання 26: Пане, що Ви розумієте під «топографічною структурою зооценозів»?

Мій коментар: Я питаю, бо ніколи про таку не чув. Якщо йдеться про вплив топографії місцевості, то це – маячня. Переходжу на стор 6 і не можу зрозуміти, таке враження, що це текст з якогось підручника для самих маленьких з переходом до підручника для студентів-екологів. Чудово виглядають дані на стор. 7 – 9 стосовно присутності видів тварин – справжній довідник, але це не автореферат дисертації. Дякуємо за довідковий матеріал – на більше це не тягне!

На стор. 10 – діаграми сезонної динаміки структури зооценозів …

Питання 27: Пане, і це Ви називаєте структурою?

Мій коментар: Ні, пане, це – звичайний склад Вашого псевдо- (чи недо-) зооценозу.

Розділ 3. «Районування …» - розглянуто регіональні відміни антропогенних ландшафтів Поділля …

Питання 28: Пане, у Вас об’єктом дослідження є зооценоз, на яких підставах Ви розглядаєте регіональні відміни антропогенних ландшафтів? 

Мій коментар: Бо весь довідковий матеріал по видах тварин вже написаний, а треба ще щось написати!

Читаємо: «Проаналізувавши структуру зооценозів …, встановлено, що природна зональність не завжди чітко простежується у просторовій диференціації тварин …» (с. 10).

Питання 29: Пане, так може Ви не знаєте, що тварини можуть пересуватися і багато з них не є вузькоспеціалізованими в плані трофіки?

Мій коментар: Пан відкрив «Америку» через кватирку!

Питання 30: Пане, навіщо на карті (рис. 4) районування антропогенних «ландшафтів» Ви показали державний кордон?

Мій коментар: Це додає значимості його «дослідженню»!

Я не можу коментувати рис. 5 (с. 12), бо це малюнок для дітей молодшого шкільного віку – як карта-розмальовка (для журналу «Мурзилка»), але відмічу, що пан гарно намалював зайчиків, мишей та інших гарненьких козяток … діткам це сподобається!

Розділ 4. «Раціональне використання та охорона …» - «обґрунтовано шляхи поліпшення функціонування зооценозів …» (с. 13).

Питання 31: Пане, зооценоз, за визначенням – це всього тільки сукупність видів тварин, про яке його функціонування йдеться, тим більше, що він у Вас дегенерований?

Мій коментар: Пан не розуміє, що в плані функціонування можна говорити тільки про екосистему, в географічному розрізі – про біотизовану геосистему, все інше – маячня і демонстрація некомпетентності!  

Далі йде оскомний текст про необхідність збереження … .

Читаємо: «Польові дослідження підтвердили, що екотони відзначаються найвищим видовим різноманіттям» (с. 13). А далі – кількість видів «там і тут».

Питання 32: Пане, навіщо підтверджувати те, що є давно відомим фактом?

Мій коментар: А якщо більше нема, що підтверджувати!

Читаємо: «… ще одним із напрямків відтворення видового різноманіття тварин вважаємо збереження окремих зоомікроосередків» (с. 14).

Питання 33: Пане, я вже ставив питання стосовно ось цих зоомікро-, а чи думали Ви про можливість утворення нових ось цих зоомікро-?

Питання 34: Пане дисертанте, а чи не є Ви сам представником такого собі псевдо-гео-мікро-осередка з Вінницького державного педагогічного університету?

Мій коментар: Саме так і є! Чи-то гео-ендемік, чи-то гео-пройдик …! Пане, кому Ви локшину на вуха вішаєте?

Перепрошую, є кому – членам спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка – головного в Україні!

О, нарешті стало ясно: мікроосередки – це перезволожені ділянки, невеличкі гаї, виходи на поверхню (яку?) материнських порід, ерозійні форми, зсуви, забур’янення, розвиток шкідників тощо.

Питання 35: Пане, ось я і питаю, а громадські туалети – це мікроосередки і чи варто їх оберігати та розвивати як такі, що збільшують різноманіття?

Мій коментар: Не можу дочекатися!

Висновки (вісім):

1. «Пізнання зооценозів тісно пов’язане …»

Питання 36: Пане, де ж тут висновок?

2. «В історії розвитку процесу пізнання зооценозів …».

Питання 37: Пане, а що тут слід вважати висновком науково дослідження?

3. «Аналіз літературних джерел та власні … дослідження дають змогу зробити висновок, що структур зооценозів … складають 178 видів наземних хребтових тварин …».

Питання 38: Пане, навіщо Ви хочете, щоб Європа підняла на сміх українську географію?

4. «Значна мобільність тварин суттєво впливає на загальну структуру зооценозу …».

Питання 39: Пане, та що Ви кажете?

5. «Відміни у співвідношенні площ різних класів … ландшафтів … , а також ландшафтна структура, вплинули на формування відмінних тваринних угруповань …».

Питання 40: Пане, а Ви читали роботи інших авторів, присвячені подібним питанням?

Мій коментар: Ні, пан – абсолютно самостійний дослідник!

6. «Для чіткішого визначення меж між … ландшафтами можна застосувати концепцію «крайнього ефекту, яка ґрунтується на особливостях зростання чисельності видів в межах екотонів».

Питання 41: Пане, а самі екотони кудись входять, чи це – зоомікроосередки?

Мій коментар: Вай-вай-вай!!! – приїхали!

7. «У зв’язку з тим, що Україна ратифікувала більшість міжнародних угод …, які стосуються охорони біорізноманіття, суттєво зростає значимість заходів щодо збереження …».

Питання 42: Пане, так значення заходів суттєво зростає тому, що Україна ратифікувала?

Мій коментар: мало того, що це не є висновком, але вражає те, що взагалі цей дисертант пише!

8. «Доцільними заходами щодо збереження зоорізноманіття … є: екотонізація території, використання мікроосередків …, оптимізація лісотехнічних заходів …».

Мій коментар: Отже, всі у антропогенні ландшафти: перетворимо середовище на суцільний екотон!

Ось такі маємо страшні «висновки»!

Висновок по автореферату:

Нажаль у черговий раз маю констатувати повну відсутність факту наукового дослідження, про що свідчить відсутність значимих висновків. Маємо звичайну балаканину, яка свідчить про вкрай слабкий рівень підготовки дисертанта в області географії. Більше того, робота, за своєю темою і змістом, є зооекологічною, а «ландшафт» присутній чисто формально: є спроба зооекологічний матеріал поєднати з застарілою версію радянського «ландшафтознавства». В роботі відсутнє будь-що, що має вигляд теорії та методології, чому присвячений перший розділ. В роботі відсутній декларований системний підхід. Дисертант продемонстрував неповагу до авторів, що мають альтернативні погляди щодо розуміння явища ландшафту, базується на застарілій версії. Текст автореферату заповнений матеріалом довідкового характеру, якого в авторефераті взагалі не повинно бути. Я не побачив нічого, що можна було б відмітити, як позитивне. Ясно, що ні про яку дисертацію не йдеться. В черговий раз ставлю питання про фаховий рівень членів спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка – головного в Україні, як і наукового керівника та офіційних опонентів!

9.05.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов