У цьому виступі ми хочемо поставити питання перед
керівництвом нашої держави про необхідність відтворення країни-України
принаймні у межах компактного заселення земель етнічними українцями. Не
державою чиновників слід опікуватись, а саме — країною-Україною. Підкреслюємо,
що ні про які зміни державних кордонів не йдеться — це, якщо відповідна
ситуація виникне, треба буде робити через міжнародні суди (таких територій
достатньо, починаючи з Калінінградської області, Карело-Фінляндії, Курил тощо).
Йдеться про суттєве збільшення інтенсивності комунікації з етнічними
українцями, більшість яких вже записана руськими. Ми бачимо цю задачу чи не
головною. Наводимо карту цієї території.
Давайте не будемо забувати, що на початок 20-х років
минулого століття українців було більше, ніж так званих великоросів. Куди вони
поділися? Кого забрала громадянська війна, інших знищили у таборах ГУЛАГУ,
багатьох вислали до Сибіру і Далекого Сходу, багатьом змінили прізвища,
піддавши русифікації … - був Мілько,
став Мільков, був Жарко, став Жарков, Ворошило — Ворошилов, Зубрило — Зубрилов
… Мельник — Мельников. Таких прикладів надзвичайно багато. Такого не було
навіть за царизму. Немало людей виїхало у далеке зарубіжжя, збільшивши
українські діаспори Канади, США, Бразилії, Польщі та інших країн. Прийшов час
збирати українство!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Не може не вражати те, що легіонери йдуть з уряду, в тому числі з причини приниження з боку пана Яценюка. Схоже, що ті, хто свого часу дав згоду працювати в українському уряді, не зовсім розуміли, що таке Влада в Україні. Дуже важко зрозуміти, що ті, хто мають думати про країну, думають, в першу чергу, про своє крісло, політичний рейтинг, реноме ... і свої гроші. Вони кажуть одне, роблять зовсім інше, вони намагаються видаватися демократами, а виходить авторитарщина ... Пан Яценюк має бажання стати Президентом України і намагається робити вигляд, що він - такий собі український Данко (нехай куля в лоб!). Але все це схоже на погану гру. Гарний керівник - не той, чий фейс весь час стирчить на телеекрані, а той, кого не видно, не чути, а справа йде у вірному напрямку. А у нас бояться створити собі конкурентів і тому беруть слабких але лояльних.
ВідповістиВидалитипогоджуюсь
ВідповістиВидалитиДякую дописувачам за підтримку. Вважаю, що Україна, як країна, зможе розвиватися тільки у тому випадку, якщо українське суспільство буде розвивати українську культуру (у тому числі і мову) не тільки у державних межах, але всюди там, де проживають етнічні українці. Прийде час, коли між державами ці довбані кордони будуть стерті, і тоді постане питання, якою мовою розмовляють українці за офіційними межами держави, яку культуру вони сприймають, як свою ....?
ВідповістиВидалитиЗа це має відповідати сьогоднішній владний бомонд, нажаль, це питання взагалі не вважалося важливим.