Відгук про автореферат дисертації Блищик Дар’ї Валеріївни «Агрометеорологічні умови росту та Розвитку озимої пшениці в осінньо- зимовий період на півдні України»

НЕНАУКОВІ ШЛЯХИ ПРОЛІЗАННЯ У КАНДИДАТИ НЕДОГЕОГРАФІЧНИХ НАУК ПІД КЕРІВНИЦТВОМ БІОЛОГІВ

МАМА-ОДЕСА – ДАВАЙ, ДАВАЙ, ДАВАЙ!!!

Дисертація БЛИЩИК Дар’ї Валеріївни – останній випуск журналу «Мурзилка»

Місце написання: Одеський державний екологічний університет

Автор: Блищик Дар’я Валеріївна

Тема: Агрометеорологічні умови росту та розвитку озимої пшениці в осінньо-зимовий період на Півдні України

Науковий керівник:

Феоктістов Павло Степанович, кандидат біологічних наук, завідувач відділу стійкості до абіотичних факторів, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насінництва та сортовивчення. Фахівців-географів вже не вистачає, готувати кандидатів наук допомагають представники інших професій – біологи, гідрогеологи, технарі …

Офіційні опоненти:

Антоненко Володимир Степанович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародного туризму, Київський національний університет культури і мистецтва;

Адаменко Тетяна Іванівна, кандидат географічних наук, начальник відділу агрометеорології, Український гідрометеорологічний центр.

Захист заплановано на 4 червня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 Одеського державного екологічного університету.

Відгук

про автореферат дисертації

Блищик Дар’ї Валеріївни

«Агрометеорологічні умови росту та

Розвитку озимої пшениці в осінньо-

зимовий період на півдні України»,

представленої для здобуття наукового

ступеня кандидата географічних наук

за спеціальністю 11.00.09 – метеорологія,

кліматологія, агрометеорологія

Прочитавши назву дисертації, можна вже відкладати автореферат, бо робота принципово не є географічною, вона належить до області дослідження аграріїв, тому абсолютно незрозуміло, яким чином людина, яка займалася написанням такої роботи, може претендувати на наукову ступінь кандидата географічних наук. Отже, маємо серйозну проблему в українській географії. Але мені прийдеться прочитати автореферат.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. «У взаємодії системи «організм - довкілля» період осінньої вегетації рослин озимої пшениці – це один з найважливіших етапів …» (с. 1). І далі: «Актуальність дослідження обумовлена недостатнім вивчення впливу змін агрокліматичних умов осінньо-зимового періоду … на перезимівлю озимої пшениці.» (с. 1).

Питання 1: Пані Дар’я, який вуз Ви закінчували і яку освіту маєте?

Мій коментар: Моє питання є зрозумілим, бо написане у розділі «Актуальність» свідчить про те, що шановна пані не має жодного уявлення про область дослідження географії. Географія не займається системою «організм - довкілля» - це область екології, географія не займається питаннями впливу агрокліматичних умов на перезимівлю с/г культур – це область дослідження агрономії. Скажіть будь ласка, як за таку роботу можна отримати диплом кандидата географічних наук? Це можна зробити тільки в Україні! Також хочу зробити наголос на тому, що актуальність теми не може обумовлюватись «недостатнім вивчення впливу змін агрокліматичних умов…» - вивчення ніколи не буде достатнім. Актуальність теми нікуди не годиться. Думаю, якщо це подивляться спеціалісти-агрономи, вони підтвердять мою думку.

Об’єкт дослідження: Зміни погодних умов та їхній вплив на осінньо-зимовий період вегетації озимої пшениці.  

Мій коментар: Я вже спитав дисертантку стосовно її освіти, тут можу тільки повторити, що об’єкт дослідження ніякого відношення до географії не має!

Предмет дослідження: Формування морозо- та зимостійкості рослинами озимої пшениці під впливом агрометеорологічних умов Півдня України.

Мій коментар: Так визначений предмет дослідження ще більше вказує на те, що робота повністю лежить у сфері агрономії.

Мета дослідження: оцінка сучасного стану і тенденції змін агрокліматичних умов та розробка системи способів зменшення впливу негативних наслідків їхніх змін на формування морозо- та зимостійкості рослинами озимої пшениці  … .  

Питання 2: Пані, що Ви робите в географії?

Мій коментар: Пані намагається отримати диплом кандидата наук в обхід спеціалізованої ради аграрної спеціалізації.

Оцінка стану не може бути метою наукової роботи – це звичайна справа аграріїв, тенденції змін встановлюються поточними спостереженнями – це також не є метою наукового дослідження, розробкою способів зменшення впливу займаються у НДІ відповідного профілю. Тут нічого не свідчить про наукову мету.

Задачі дослідження:

. дати кількісну оцінку впливу …;   

Мій коментар: Це не є задачею наукового дослідження.

. експериментально дослідити динаміку формування морозо- та зимостійкості …;

Мій коментар: Перепрошую, це чисто аграрна справа!

. оцінити вплив змін агрометеорологічних умов … на строки сівби …;

Мій коментар: Перепрошую, це – звичайна справа аграріїв, нічого наукового тут немає.

. удосконалити методологію …;

Питання 3: Пані, як це стосується об’єкта дослідження?

Мій коментар: Удосконалення будь-чого не є задачею наукового дослідження.

. розробити динамічну модель формування зимостійкості …;

Мій коментар: Це не задача, а етап дослідження!

. на основі створеної динамічної моделі розробити методику оцінки формування зимостійкості … .

Мій коментар: Я не розумію таку задачу.

Наукова новизна: вперше:

. розроблена концепція моделювання формування зимостійкості …;

Питання 4: Пані, так що Ви зробили – розробили концепцію моделювання чи саму модель?

Мій коментар: все заплутано.

. … розроблена динамічна модель формування зимостійкості …;

Мій коментар: Розробка моделі не вважається науковою новизною.

. експериментально визначені особливості впливу сучасних змін умов на динаміку формування зимостійкості … .

Мій коментар: Особливості будуть завжди, а де дослідження? В роботі немає наукової новизни.

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Сучасний стан кількісної оцінки впливу …».

Питання 5: Пані, так про що йдеться, про «сучасний стан кількісної оцінки впливу …», чи про саму оцінку?

Мій коментар: Це вражає – в авторефераті огляд розділу займає 9 рядків разом з заголовком! Розділ ні про що!

Розділ 2. «Матеріали та методика проведення досліджень …».

Питання 6: Пані, хто так пише дисертацію?

Мій коментар: Весь розділ є текстом, написаним у стилі вступної частини – авторка описує, як вона отримувала дані. Розділ ні про що!

Розділ 3. «Результати аналізу …».

Мій коментар: Перепрошую, тут – дається звичайний матеріал агрономічного змісту. Тут навіть питати немає про що!

Розділ 4. «Динамічна модель формування зимостійкості …» - «описана концепція моделі, в основу якої покладено поняття про наявність двох фаз загартування озимих культур …» (с. 7).

Питання 7: Пані, Ви хоча б розумієте, що таке «поняття» і що таке «концепція»?

Мій коментар: Перепрошую, а що це таке? Це відповідає рівню 2-го курсу університету! На стор. 8 – 10 розписана математична модель, яка має відношення до біології рослин.

Питання 8: Пані, що Ви робите в географії? Таке враження, що дисертантка працювала на якійсь дослідницькій агрономічній станції, і ці матеріали тепер подані у вигляді кандидатської за географічною спеціальністю! Як таке може бути? Географу тут нема, що питати!

Висновки (вісім на шість задач):

1. «Аналіз … показав, що агрометеорологічні умови сприятливі для проходження першої фази загартування …».

Мій коментар: Це не висновок наукового дослідження, це – результат агрономічної оцінки, призваної дати відповідь на питання: умови сприятливі, чи ні.

2. «Осінній період за теплозабезпеченістю … став більш тривали і теплим …».

Мій коментар: Просто вражає, як такий «висновок» збираються оцінювати члени спеціалізованої ради?

3. «Розраховано динаміку показника індексу континентальності …».

Питання 9: Пані, Ви з цього приводу пляшку шампанського відкупорювали?

Мій коментар: Ні, це не дотягує навіть до рівня журналу «Мурзилка»!

4. «Встановлено, що погіршення умов водозабезпеченості періоду осінньої вегетації  … пов’язане не зі змінами у кількості опадів, а з суттєвим зростанням малоефективних та неефективних … дощів та злив».

Мій коментар: Невже про це невідомо аграріям? Думаю, відомо.

5. «Зміни погодних умов привели до зміщення пріоритетів у пристосувально-захисних механізмах адаптивності рослин …».

Мій коментар: Це ж звичайне явище!

6. «Розроблена динамічна модель …».

Мій коментар: Ну і що? Розробка моделі не є науковим результатом.

7. «Встановлені закономірності впливу … факторів на приріст резервів продуктів фотосинтезу …».

Мій коментар: Мама рідна, а коли почнеться географія?

8. «На основі … динамічної моделі розроблена методика оцінки формування зимостійкості …».

Мій коментар: Розробка методики не є результатом наукового дослідження!

Висновок по автореферату дисертації

Мені захотілося з’ясувати, хто є науковим керівником цього шедевру. А, це – Феоктістов П.О. – кандидат біологічних наук, отже питання до цього пана

Питання до пана П.О. Феоктістова: Пане, на яких підставах Ви собі уявили, що географія – це така псевдонаука, у яку можна безсоромно залізти і протягнути будь-що?

Мій коментар: Просто пан – нахаба!

Питання до членів спеціалізованої ради Д 41.090.01 у Одеському державному екологічному університеті: «Шановні» псевдо-географи, хто дав вам право нівечити географію?

Питання до міністерства науки та освіти: Пани чиновники, як у якомусь екологічному університеті могла з’явитися географічна спеціалізована рада докторського рівня, через яку протягують ось цей мотлох?

Думаю, всім зрозуміло, що йдеться про профанацію жахливого рівню. Тут ніякою географією навіть не пахне, немає навіть її тіні у вигляді просторової чи територіальної організації або розподілення чого попало. Чи не досить паплюжити географію – гей, ви, «видатні» географи!

10.05.2015 року

Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов