4 травня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Коцан Наталії Несторівни «Територіальна організація митної діяльності України»

ОСЬ ЯК ВИГЛЯДАЄ ШКІДНИЦТВО У НАУКОВІЙ СФЕРІ
(не дай Боже таке насниться)

Цей відгук, написаний з запізненням у вісім років, є наслідком того, що дисертації, керовані, формально, доктором географічних наук Н.Н. Коцан залишають жахливе враження. Нас зацікавило, на яку тему писала дисертація вона сама, хто був науковим консультантом і офіційними опонентами, та у якій спеціалізованій раді відбувався захист. З’ясувалося, що робота походить з Волинського державного університету, науковим консультантом був дуже відомий пан Пістун М.Д. (Інститут географії НАН України), опонентами - відомі пани О.І. Шаблій, О.Г. Топчієв та Г.В. Балабанов, а захист відбувався у відомій своїми дивними захистами спеціалізованій раді Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Це був один з тих «захистів», що привів до винищення географії в Україні. Маємо і прізвища тих, хто зробив найбільший внесок. Давайте пройдемось по автореферату.

Докторська дисертація Коцан Наталії Несторівни

Робота виконана на кафедрі країнознавства і міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки

Науковий консультант: Пістун Микола Данилович, доктор географічних наук, професор провідний науковий співробітник Інституту географії НАН України, Заслужений працівник народної освіти України

Офіційні опоненти:
Шаблій Олег Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Львівський національний університет імені Івана Франка,

Топчієв Олександр Григорович,доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної і соціальної географії, Заслужений діяч науки і техніки України, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 
Балабанов Геннадій Васильович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства, Київський міжнародний університет,

Провідна установа: Харківський національний університет
ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України (ясно, що тут не обійшлося без Л.М. Нємець)

Захист відбувся  27 березня 2006 р. на засіданні  спеціалізованої вченої ради Д26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Відгук
про автореферат дисертації
Коцан Наталії Несторівни
«Територіальна організація митної діяльності України»,
представленої на здобуття наукового звання
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Коли я побачив назву дисертації, зрозумів, що можна вже не читати автореферат, бо ця «дисертація» не має нічого спільного з географією. Отже,
Питання 1: Пані докторша, яким чином Вам вдалося захистити докторську у географічній раді, якщо тема Вашої роботи має відношення виключно до сфери державного управління?
Мій коментар: Ніякою митною діяльністю географія не займається. Розумієте, що роблять ці «науковці» (а я маю на увазі не тільки пані Н.Н. Коцан, але й О.І. Шаблія, О.Г. Топчієва, Г.В. Балабанова, як і всіх членів спеціалізованої ради): вигадується тема, пов’язана з будь-яким видом діяльності, пишеться вислів «територіальна організація», далі йде формально написаний текст начебто географічної дисертації і новоспечений «доктор географічних наук» готовий. Можу вас завірити, що замість митної діяльності (хоча йдеться-то про службу) можна було поставити все, що завгодно, наприклад, сьогодні я чую з телеекрана про розширення географії обстрілів в зоні АТО (також різновид діяльності), чи про територіальну організацію асенізаційної або пральної діяльності, територіальну організацію хабарництва тощо, «обґрунтувавши» актуальність теми необхідністю їх поліпшення у зв’язку з рухом України до ЄС. Так замість дисертацій ми маємо потік словоблуддя і маячні. Хтось на цьому добре заробляє. Спочатку платять ті, хто «захищає» подібну маячню, а потім вже вони самі отримують таксу за протягування «дисертацій» своїх учнів. Отже
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Прочитавши перший абзац вступної частини, я так і не зміг зрозуміти, причому тут географія. Йдеться про чисто економічну, подекуди – соціально-економічну проблематику, ще більше – сферу державного управління, а після доволі загальних слів зненацька ставиться питання про значення митної діяльності. Ось одна фраза (початок другого абзацу): «Як свідчить історія, митна діяльність упродовж віків була і нині залишається одним із суттєвих атрибутів незалежної України, яскравим свідченням її владного і фінансового суверенітету».
Питання 1: Пані докторша, а є такі випадки, коли ось ця митна діяльність не є атрибутом незалежності держави?
Мій коментар: Я хочу звернути увагу на виражений демагогічний стиль цієї писанини, яка географічною (хочеться взяти у лапки) спільнотою була сприйнята, як докторська дисертація! Пані далі пише про створену в Україні злагоджену митну систему, яка, насправді, є осередком страшної корупції. У докторській дисертації наводяться кількість митних установ різного рангу … - перепрошую, і це - основа докторської?! Подивіться, про що пишеться у докторській дисертації: «Нині митна діяльність України в цілому йде в ногу з євроінтеграційними процесами, зокрема має високі темпи розвитку, впроваджує експеримент зі спрощення митного контролю вантажів, створює системи контролю доставки вантажів із використанням супутникового зв’язку та комп’ютерних мереж, має досить розвинуту систему електронного декларування товарів, створює центральну базу даних, удосконалює митне законодавство та посилює контроль внутрішнього ринку, модернізує структуру митної системи, продовжує роботу з облаштування кордонів і удосконалює митну інфраструктуру.». Як таке можна було сприйняти, як роботу докторського рівня? Але ж це сталося!
Зрозуміло, що тут питання слід ставити не пані Коцан, а тим, хто був задіяний у протягуванні цього дисера, але
Питання 2: Пані, чи можете Ви назвати головні критерії області дослідження географії?
Мій коментар: Судячи з характеру тексту, пані Коцан не має жодного уявлення про область дослідження географії, але сьогодні вона є доктором географічних наук, професором, і вкладає у вуха студентів Волинського університету свою локшину!
Мені дуже подобається це речення: «Тому географія митної діяльності є одним із нових напрямів розвитку суспільної географії, який необхідно надалі розвивати; звідси випливає актуальність і піонерний характер цього дисертаційного дослідження». – Ось як піднімають значимість роботи – вона, виявляється, носить піонерний характер.
Об’єкт дослідження: Об’єктом суспільно-географічного дослідження митної діяльності є митно-територіальний комплекс (система).
Питання 3: Пані, цей Ваш «комплекс» є, як Ви пишете, «митно-територіальний», то як Ви пролізли з ним у географію?
Мій коментар: Для пані перепон немає – намазалася олією!
Предмет дослідження: територіальна організація компонентів, елементів, функцій та управлінських органів митно-територіального комплексу, які покликані регулювати зовнішньоекономічну діяльність держави, захищати її інтереси.
Питання 4: Пані, так це ж вивчають в учбових закладах за спеціальністю «державне управління» (і у Харкові такий є такий заклад), причому тут географія?
Мій коментар: Так йдеться ж не про митний, а про митно-територіальний комплекс! Ні, мадам, не вийде, територіальність не є особливою рисою географічних утворень, географія займається іншими речами, причому вся, без винятку.
Мета: Метою роботи є виявлення регіональних особливостей та сучасного рівня ефективності територіальної організації митної діяльності України і розробка рекомендацій щодо її удосконалення на перспективу.
Мій коментар: У мене немає питань, бо йдеться про потрясаючу фальшивку: що видається за мету докторського дослідження!
Завдання дослідження:
– обґрунтувати теоретико-методологічну концепцію функціонування митно-територіального комплексу в ринкових умовах;
Мій коментар: Ви розумієте, тут не просто так – ставиться питання про теоретико-методологічну концепцію митно-територіального комплексу!!! Оце так локшина!
– здійснити комплексну оцінку головних чинників, що зумовили основні риси розміщення митних об’єктів, зв’язків між ними;
Питання 5: Пані, чи впливає на «розміщення митних об’єктів, зв’язків між ними» тектоніка пліт?
         Мій коментар: Завал! Пані не знає, що таке «тектоніка пліт».
Питання 6: Пані, я питаю, якщо у прикордонній зоні виникне тектонічне збудження і утвориться розрив плити, вилізе і розтечеться магма, це вплине на розміщення митних об’єктів?
Мій коментар: Пан Олекса, не знущайтеся над професоркою, вона на підйомі своєї кар’єри – видає одна кандидатську за іншою. 
– проаналізувати регулюючу роль митного тарифу у функціонуванні сучасної експортно-імпортної та транзитної діяльності України в розрізі семи основних груп товарів за 1991–2003 роки;
Питання 7: Пані, у якому місці Ваш «митний тариф» можна підключити до геосистеми?
Мій коментар: Тільки ззаду!
– розкрити географічний розподіл української зовнішньої торгівлі по частинах світу, країнах далекого зарубіжжя та СНД;
Питання 8: Пані, чим Ваш географічний розподіл відрізняється від просто розподілу?
Мій коментар: Просто «розподіл» - для всіх інших наукових напрямків, а тут – географічний, інакше не взяли б дисертацію до географічної ради.
– виявити основні елементи територіальної структури (форми територіального зосередження) та ієрархію органів управлінської структури господарсько-митної діяльності України;
Питання 9: Пані, а чому «зосередження», а не «розосередження»?
Мій коментар: От, зараза, причепився! Бо коли гроші збираються – це зосередження, а коли витрачаються (як під час «захисту дисертації»), то це вже розосередження, пане Олекса, це знати треба!
– розробити заходи та рекомендації щодо поліпшення регіонального аспекту функціонування митної діяльності України на перспективу.
Питання 10: Пані, а крім регіонального є ще інші аспекти?
Мій коментар: Є, але це – державна таємниця. Відчепись!
Методи дослідження. Основу методології вивчення митної діяльності становить метод діалектики, його конкретним проявом є системний підхід та структурний аналіз з елементами синтезу. Із загальнонаукових методів при дослідженні митної діяльності використовувались методи районування і картографування, статистико-економічний, порівняльно-географічний, групування та моделювання митних об’єктів і процесів. Допоміжне значення мають історичний (ретроспективний), літературний та експедиційний методи. Дослідження митної діяльності, проведене із застосуванням різноманітного інструментарію, знаходить своє завершення у викладі змісту з використанням методів формальної логіки, індукції і дедукції, формалізації тощо.
Питання 11: Пані, а де Ви конкретно використали метод діалектики?
Мій коментар: Він всюди …!
Питання 12: Пані, у чому конкретно проявляється системний підхід як прояв діалектики?
Мій коментар: Відповіді немає, бо пані не знає, що таке системний підхід.
Питання 13: Пані, що таке «літературний метод»?
Мій коментар: Це коли читаєш книжки.
Питання 14: Пані, а що Ви робили під час реалізації експедиційного методу?
Мій коментар: Ви розумієте, який жах! У неї є навіть експедиційний метод, хоча експедиція – це форма збору матеріалу (ледве не написав – грошей на захист) у польових умовах.
Наукова новизна: авторкою обґрунтовано новий науковий напрямок у суспільній географії – «географія митної діяльності».
Питання 15: Пані, за скільки у. о. Ви пробили свій «новий науковий напрямок у суспільній географії – географію митної діяльності»?
Мій коментар: Я вражений, як можна обґрунтувати те, що не обґрунтовується!
Наукова новизна:
– вперше сформульовано цілісну теоретико-методологічну концепцію суспільно-географічного вивчення митної діяльності;
Питання 16: Пані, так у Вас ця «концепція» стосується митної діяльності, чи її вивчення?
Питання 17: Пані, а що таке «методологічна концепція» митної діяльності?
Мій коментар: Думаю, всі, крім членів спеціалізованої ради Д 26.001.07, розуміють, що дисертантка має вкрай обмежене уявлення про те, що таке концепція. Вона штучно роздула митну службу до такого «наукового» рівня, що навіть приписала цій пересічній державній практиці рівень «цілісної теоретико-методологічної концепції». Це – локшина на вуха, яка тепер висить на вухах членів вказаної спеціалізованої ради та опонентів!  
– в суспільно-географічну науку введено і формалізовано поняття про митно-територіальний комплекс (господарсько-митний комплекс), його структуру та зв’язки;
Питання 18: Пані, у чому полягає Ваша «формалізація поняття»?
Мій коментар: Пані не знає, що формалізація пов’язана з виявленням форми об’єктів пізнання, а не їх змісту, в той час, як поняття – це, перш за все, зміст. Що слід відзначити, так це вкрай впевнений характер демагогії, замішаної на близько-науковій термінології на кшталт «формалізовано поняття» (слово «формалізація» тут використано чисто формально!), «митно-територіальний комплекс» тощо.
– здійснено теоретико-методологічне узагальнення впливу умов та головних чинників на територіальну організацію митної діяльності країни;
Питання 19: Пані, а як Ви здійснювали Ваше «теоретико-методологічне узагальнення», чи можете Ви назвати етапи цього складного процесу?
Мій коментар: Тепер зрозуміло, звідкіля у вихованок пані Н.Н. Коцан береться вислів «теоретико-методологічне узагальнення» - цю маячню вони переписують з її докторської.
– виявлено основні і допоміжні функції, які виконує митно-територіальний комплекс, а на основі їх синтезу виділено інтегративні функціональні компоненти вищого порядку (експорт, імпорт і транзит);
Питання 20: Пані, а Ви, випадково, не працювали у митній службі?
Мій коментар: Розумієте, митники не знали про ці функції, а пані виявила!
– розроблено методику суспільно-географічного вивчення митної діяльності країни та викладання її основ у вищих навчальних закладах географічного та економічного профілів;
Мій коментар: Пані не має жодного уявлення про те, що таке наукова новизна!
– здійснено комплексну оцінку головних чинників, що зумовили основні риси розміщення митних об’єктів в Україні, вивчено зв’язки між ними;
Питання 21: Пані, у чому полягає комплексність Вашої оцінки?
Питання 22: Пані, так може Ви взагалі є засновницею митної служби?
Мій коментар: Думаю, вже всі розуміють, яка муть блакитна була виставлена на захист.
– проаналізовано митно-тарифне регулювання експортної, імпортної і транзитної функцій в розрізі семи основних товарних груп за 1991–2003 роки;
Мій коментар: Оце так рівень науки – неперевершено!
– розкрито географічний розподіл української зовнішньої торгівлі по частинах світу, країнах далекого зарубіжжя і СНД;
Мій коментар: Ось яскравий приклад руйнування географії!
– виявлено основні елементи територіальної структури (форми територіального зосередження) митної діяльності України, а саме: макро-, мезо- та мікрорайони, а в межах останніх – вузли, центри та пункти, сформульовано їх змістовні дефініції;
Питання 23: Пані, а що таке «територіальна структура» і як Ви трактуєте термін «територія»?
Мій коментар: Пані не замислюється над цими питаннями, головне – вкинути у текст наукові терміни.
– досліджено ієрархію органів управлінської структури митної діяльності України, підкреслено важливу роль регіональних митниць;
Питання 24: Пані, так може Ви є засновницею світової митної служби?
Мій коментар: На мою думку, митники повинні були відстебнути пані від своїх поборів на кордоні значну суму.
розроблено картографічну модель сучасної територіальної й управлінської структур митної діяльності України;
Мій коментар: Пані, а Ваша картографічна модель – це теж наукова новизна?
– запропоновано заходи і рекомендації з удосконалення територіальної структури та регіонального управління митної діяльності України на перспективу.
Питання 25: Пані, з яких це пір пропозиція заходів і рекомендацій вважаються науковою новизною?
Мій коментар: Жоден серйозний науковець не сприйме ці пункти «наукової новизни» як дійсно наукову новизну – це профанація вищого ґатунку. І у мене питання: як могли фахові видання публікувати такі роботи?
Основний зміст роботи
Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження митної діяльності” – «розкрито суть митно-територіального комплексу (господарсько-митного комплексу) як нового об’єкту вивчення суспільної географії …».
Питання 26: Пані, що у Вашому висловлюванні «митно-територіальний комплекс» робить слово «територіальний»?
Мій коментар: Невже не ясно, воно вказує на географічний характер дисера! Ні, пані, не вийде, Ви ні ку-ку в плані розуміння цього терміну.
Далі йде текст з якогось підручника з питань митної справі.
А ось це цікаво: «… слід використати науково-пізнавальні і конструктивні можливості суспільної географії, яка вивчає територіальну організацію та комплексно-пропорційний розвиток матеріально-речовинних і духовних компонентів людської діяльності…».
Питання 27: Пані, по-перше, у чому різниця між Вашою суспільною географією та просто географією, по-друге, з яких це пір географія стала займатися питаннями розвитку «матеріально-речовинних і духовних компонентів людської діяльності»?
Питання 28: Пані, чи можете Ви назвати «конструктивні можливості суспільної географії»?
Мій коментар: Думаю, пані погано вчилася, коли була студенткою, або їй погано викладали. Географія не займається людською діяльністю, вона має свою область дослідження, яку можна визначити як географічну організацію середовища, яке, у тому числі, включає людську життєдіяльність (таке середовище називається антропізованим).
І подивіться на цю демагогію: «Суспільно-географічний підхід дозволяє повніше використовувати територію у митній справі …».
Питання 29: Пані, що таке «територія» і як митна служба використовує територію?
Мій коментар: Ні, я не зможу оглядати роботу далі, бо відчуваю глибинний гігантизм думки пані, як Вас там, Коцан, яка проникла у недоступні для мене виміри реальності. Ви тільки погляньте на цю глибину:
«Системне теоретико-методологічне суспільно-географічне пізнання митної діяльності передбачає обґрунтування та аналіз об’єкта та предмету вивчення, системи регіональних чинників, які зумовлюють функціонування об’єктів митної діяльності, методів і методики їх поглибленого вивчення. Конкретним об’єктом суспільно-географічного дослідження митної діяльності (МД) є митно-територіальний комплекс (МТК) – територіальне технолого-економічне й організаційне поєднання у вигідних транспортно-географічних пунктах спеціалістів-митників, спеціальних будівель і споруд інженерної інфраструктури, яке здійснює інтегральну функцію митного захисту держави шляхом контролю і регулювання її ЗЕД; це географічна форма здійснення митного процесу на основі раціонального використання потенціалу відповідної території з метою вирішення національних економічних, політичних та інших інтересів.»! Чого варта одна тільки перша фраза! Тут вона конкурує навіть з Л.М. Нємець та К.А. Нємець разом узятими! Це ж вершина науки, куди там Пуанкаре … Насправді – ЖАХ! У якій ще докторській дисертації можна прочитати, що «Головним функціональним елементом митної справи є митниця – установа, що здійснює огляд товарів і людей, а також справляння мита та інших зборів за їхній проїзд через кордон країни.»!
Питання 30: Пані, це Ви членам спеціалізованої ради таке згодовували?
Мій коментар: Пане Олекса, не морочте голову, вони отримали достатньо, щоб не чути це школярство! І так цілий розділ – просто демагогія, яку я просто не можу тут описувати, бо це не лізе ні в які ворота.
Ще один шедевр – митна територія як один з головних компонентів митно-територіального комплексу. Невже з цим могли погодитись всі члени спеціалізованої ради головного університету України?
Ви розумієте, як можна нормально сприймати те, що у географічній (зрозуміло, формально) дисертації розглядаються «контрольно-пропускна, тарифно-регулююча, інформаційно-аналітична, фінансово-економічна, логістична, правова та кадрова (соціально-виховна)», а «тарифно-регулююча … тісно пов’язана з територією виробництва/споживання товарів і послуг» компоненти – куди далі.
Перепрошую, далі я вже не буду коментувати те, що читаю, бо це дуже далеко від географії. Зверну увагу тільки ще ось на це: «Концепція методики суспільно-географічного вивчення митної діяльності країни включає обґрунтування мети та змісту завдань в розрізі основних етапів і застосовуваних методів».
Мій коментар: Ви розумієте, з яким різнобічним автором ми зіштовхнулися?!
Розділ 2 «Оцінка основних чинників розвитку і територіальної організації митної діяльності в Україні» – «проаналізовано вплив території з її природними, трудовими, виробничими ресурсами на ефективність розміщення об’єктів митної служби та зв’язків між ними. Ці ресурси та параметри території виступають у формі внутрішньодержавних чинників.».
Питання 31: Пані, з яки це пір територія стала одиницею географічної організації?
Мій коментар: Пані ні ку-ку у цьому питанні. Пані, візьміть словник і почитайте, що таке «територія». Територія – це всього тільки характеристика (площа, форма) ділянки поверхні, яку щось займає, тобто впливає не територія, а те, що її займає. Може Ви плутаєте територію з місцевістю?
Далі йдеться про значення регіональної диференціації рівнів екологічного, соціального та екологічного розвитку областей («виділених Ф. Д. Заставним, М. Д. Пістуном, А. П. Голиковим та проаналізованих Н. І. та К. В. Мезенцевими»)
Питання 32: Пані, так йдеться про області чи регіони?
Мій коментар: Пані не знає, що це – різні речі.
Класно: «Більш географічний підхід, а саме виявлення рівня збалансованості розвитку регіонів України пропонує використовувати С.А. Лісовський».
Питання 33: Пані, якщо є більш і менш географічний підхід, то як можна визначити Ваш географічний підхід взагалі?
Мій коментар: Пане Олекса, це – географічна таємниця, яка не підлягає розголошенню!
Питання 34: Пані, так географічний підхід зводиться до виявлення рівня збалансованості?
Мій коментар: Пані ні ку-ку в географії!
Далі – чиста економіка без слідів географічного підходу. А ось цікаво: «… чітка виробнича спеціалізація макросоціально-економічних (суспільно-географічних) районів України».
Питання 35: Пані, так у Вас макросоціально-економічні райони – це те саме, що й суспільно-географічні райони?
Мій коментар: Ми бачимо суцільну маячню!
А далі – матеріал чи-то з підручника, чи-то з посібника, наприклад – «За обсягом транзиту через Україну перше місце посідає трубопровідний, за ним йдуть автомагістральний, залізничний, морський та повітряний види транспорту». І це – автореферат докторської?!?  
Наведу ще один фрагмент: «Осмислення історико-географічного чинника розвитку і територіальної організації митної діяльності дозволяє стверджувати, що митна справа була завжди притаманна державним утворенням, що сформувались на території нинішньої України».
Мій коментар: Розумієте, яка тут глибина думки! Таке написати не кожному дано.
Розділ 3. «Аналіз митно-тарифного регулювання експортної діяльності України».
Питання 36: Пані, так Ваша «географія» займається і митно-тарифним регулюванням?
Мій коментар: Оце так географія!
Ще один шедевр – митна територія як один з головних компонентів митно-територіального комплексу. Невже з цим могли погодитись всі члени спеціалізованої ради головного університету України?
Ви розумієте, як можна нормально сприймати те, що у географічній (зрозуміло, формально) дисертації розглядаються «контрольно-пропускна, тарифно-регулююча, інформаційно-аналітична, фінансово-економічна, логістична, правова та кадрова (соціально-виховна)», а «тарифно-регулююча … тісно пов’язана з територією виробництва/споживання товарів і послуг» компоненти – куди далі. Я проглянув весь текст цієї глави і не зміг зрозуміти, як це стосується географії. Відповідь одна – ніяк!
Розділ 4. «Аналіз митно-тарифного регулювання імпортної діяльності України» - «представлено загальну концепцію митно-тарифного регулювання обсягів і структури імпорту, проаналізовано динаміку обсягів і структури ввезення та оцінено його митно-тарифне регулювання; вивчено географічну структуру імпорту України.».
Питання 37: Пані, що Ви розумієте під географічною структурою імпорту?
Мій коментар: Пан Олекса, це звичайна структура імпорту, але якщо заявити, що твій дисер – географічний, то ця структура стає географічною, невже не ясно!
Далі – вода … вода … вода. Наводиться табл.. 1 – «Показник сучасної середньоарифметичної ставки ввізного мита за товарними групами Митного тарифу України», джерело - Митний тариф України. – К.: Логос, 2001.– 797 с.
Мій коментар: Ви коли-небудь бачили, щоб в авторефераті докторської цілу сторінку займала таблиця з Митного тарифу України? Ось вам, будь ласка. Чистої води товарознавство і балаканина з питань митної політики! Далі я також припиняю коментувати текст розділу – це не стосується ні географії, ні наукової роботи. Наведу фрагмент тексту, який свідчить про його вкрай спрощений характер: «Серед країн далекого зарубіжжя вагоме місце в імпорті займають країни Європи (34,5 % імпорту товарів та 37,4 % імпорту послуг), зокрема, провідна роль тут належить ЄС (24,5 % всього імпорту товарів і послуг у січні–вересні 2003 р.)» - перепрошую, це текст докторської дисертації?
Розділ 5. «Територіальна структура і регіональне управління митною діяльністю України» - «висвітлено суспільно-географічні засади управління регіональним розвитком людської діяльності взагалі, досліджено сучасну територіальну і регіонально-управлінську структуру митної діяльності зокрема».
Питання 38: Пані, що Ви розумієте під управлінням «регіональним розвитком людської діяльності взагалі» і які ще варіанти розвитку людської діяльності Ви можете назвати?
Мій коментар: Ось приклад наукоподібної демагогії. Пані ставить питання про управління розвитком людської діяльності!
Питання 39: Пані, а хто має здійснювати таке управління?
Мій коментар: Думаю, сама пані.
Я продовжу наводити шедеври висловлювань: «Проблема виявлення й удосконалення територіальної та організаційно-управлінської структури митної діяльності України підпорядкована загальній концептуальній ідеї – оцінці сучасного рівня управління цією діяльністю, яка є важливим складником ефективної реалізації політики регіонального розвитку держави, своєрідним постійно діючим і невичерпним ресурсом».
Питання 40: Пані, так що у Вас є «своєрідним постійно діючим і невичерпним ресурсом» - оцінка «сучасного рівня управління цією діяльністю», у чому полягає її, так би мовити, ресурсність?
Мій коментар: дуже хочеться отримати відповідь.
Далі я не буду коментувати текст, бо коментувати просто нічого. Звичайна балаканина про структуру керування, як не стосується ні географії, ні науки взагалі. Перейду до висновків.
Висновки (всього сім)
На відміну від інших дисертацій, тут я не можу навіть прокоментувати кожний «висновок» окремо, бо все це  - короткий виклад тексту автореферату. Ні про які висновки взагалі не йдеться – щось, подібне до реферату реферату.
Висновок по автореферату дисертації
Надзвичайно важко писати відгук про те, чого немає: немає докторської дисертації, немає наукового дослідження тощо. Неперевершене навішування локшини на вуха, чистої води профанація. Мені навіть стає не пособі, як таке могло стати предметом «захисту» і обговорення на засіданні спеціалізованої ради. Зрозуміло, що дисертантка не має жодного уявлення про географію, я вже не кажу про науку в цілому. Ми маємо текст, насичений звичайними даними довідникового характеру і загальні розмови стосовно митної діяльності та її «суспільно-географічного» характеру. Просто вражає! Я не можу не поставити питання стосовно кваліфікації всіх офіційних опонентів та членів спеціалізованої вченої ради   Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, які участю у цьому «захисті» поставили під питання свій фаховий рівень. Це стосується і консультанта – пана М.Д. Пістуна. Що це – не кваліфікованість чи безвідповідальність? Про який розвиток української географії можна говорити, якщо докторами географічних наук ставали звичайні несучі!

1.05.2015 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов 


Немає коментарів:

Дописати коментар