13 травня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Сущенко Андрія Івановича «Особливості формування полів приземної температури повітря й атмосферного тиску у західному секторі південної півкулі та їх зв'язок з явищем Ель-Ніньо»

Дисертація СУЩЕНКО Андрія Івановича 

Місце написання: Одеський державний екологічний університет
Автор: Сущенко Андрій Іванович
Тема: Особливості формування полів приземної температури повітря й атмосферного тиску у західному секторі Південної півкулі та їх зв'язок з явищем Ель-Ніньо

Науковий керівник: Серга Едуард Миколайович, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізики атмосфери та кліматології, Одеський державний екологічний університет.

Офіційні опоненти:
Сніжко Сергій Івановичч, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри метеорології та кліматології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Ситов Віктор Миколайович, кандидат географічних наук, доцент, Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів.

Захист заплановано на 4 червня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 Одеського державного екологічного університету.

Відгук
про автореферат дисертації
Сущенко Андрія Івановича
«Особливості формування полів приземної
температури повітря й атмосферного тиску
у західному секторі південної півкулі та їх
зв'язок з явищем Ель-Ніньо»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук по спеціальності
11.00.09 – метеорологія, кліматологія, агрометеорологія

Я вже неодноразово звертав увагу шановних географів на те, що тематика гідро-, метео-, кліматологічного спрямування та їм подібних напрямків не має відношення до географії, бо географія не займається дослідженням гомогенних середовищ, тим більше, що подібні спеціальності існують як самостійні. Це я змушений написати і тут: робота не є географічною! Вона має захищатися за спеціальністю «геофізика».
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Дисертант описує, які ефекти пов’язані з явищем Ель-Ніньо, в тому числі - соціально-економічні. Це не може не дивувати, бо все це відомо не «останніми роками», а дуже давно – кілька десятиліть, отже виникає питання, що може дисертант на рівні кандидатської дисертації додати у сфері, якою займаються фахівці багатьох країн на серйозному рівні. Йдуть загальні фрази стосовно необхідності всебічного дослідження цього явища та його прогнозування. Але все це – дуже загальні фрази. Я відразу маю наголосити на тому, що написання дисертації на таку тему вимагає ознайомлення з величезним списком літературних джерел, щоб було ясно, що вже зроблено до автора і що він дає нового. Наприклад, у мене на полиці стоїть двотомник «Динамика климата» під редакцією С. Манабе, 1988 року видання в СРСР, 1985 – на Заході, відкриваю розділ «Южная осцилляция и Эль-Ниньо» (С.Дж. Филандер, Е.М. Расмуссон) і маю відповідний текст (і це при тому, що я не займаюся подібними явищами).
Об’єкт дослідження: поля середньомісячних значень приводної температури повітря й атмосферного тиску в західному секторі Південної півкулі.
Питання 1: Шановний Андрію, яке відношення ці самі поля мають до географії, чи обґрунтували Ви географічність Вашої дисертації?
Мій коментар: Ніякого – це область дослідження атмології як науки про атмосферу, і ніякого обґрунтування в авторефераті немає.
Питання 2: Пане, як поля середньомісячних значень температури чи тиску можуть бути об’єктом дослідження, якщо це просто розподілені перемінні, а також чому не обговорюються вологість, прозорість тощо?
Мій коментар: Боюсь, дисертант може не зрозуміти це питання.
Предмет дослідження: визначення реакції середньомісячних полів температури повітря й атмосферного тиску в західному секторі … на прояви Ель-Ніньо-Південне коливання в умовах сучасних змін клімату.
Питання 3: Пане, «визначення реакції» не може бути предметом дослідження, бо це робиться шляхом звичайних спостережень: є реакція чи немає, тобто предмет дослідження виписаний некоректно – його просто немає.
Мета дослідження: оцінити вплив явища Ель-Ніньо-Ла-Ніньо на формування структури полів приводної температури повітря й атмосферного тиску у середніх й низьких широтах західного сектора південної півкулі.
Мій коментар: Оцінка впливу чогось на щось не може бути предметом наукового дослідження – це тільки одна його складова, тобто мета дослідження визначена некоректно!
Завдання дослідження (всього сім):
. проаналізувати мінливість структури полів при поверхневої температури повітря і атмосферного тиску …;
Питання 4: Пане, невже це досі не зроблено?
Мій коментар: Зроблено, і дуже давно!
. … шляхом розв’язання повної проблеми власних значень матриць коваріації визначити власні значення й відповідні власні вектори полів при поверхневої температури повітря й атмосферного тиску за період дослідження 1957 – 2002 рр.;
Мій коментар: Так це ж звичайна розрахункова задача, вона не має відношення до наукового дослідження!
. шляхом ортогонального перетворення у базисах власних векторів визначити головні компоненти полів …;
Мій коментар: Так це ж звичайна розрахункова задача, вона не має відношення до наукового дослідження!
. дослідити періодичності, приховані у часових рядах головних компонент зазначених полів …;
Мій коментар: Так це ж звичайна розрахункова задача, вона не має відношення до наукового дослідження!
. провести фізичний й статистичний аналізи згладжених рядів …;
Питання 5: Пане, що таке статистичний аналіз, я знаю, а у чому суть фізичного аналізу, чи існує такий?
Мій коментар: Сумніваюсь.
. дослідити далекі й близькі зв’язки відносно просторових й часових інтервалів між головними компонентами полів …;
Питання 6: Пане, я не є фахівцем у цій сфері, тому мені не зрозуміло, про які компоненти поля йдеться – поле є поле?
Мій коментар: Зв’язки – це завжди приємно.
. дослідити впливи яскравих проявів явища Ель-Ніньо й Ла-Ніньо на формування структури полів … .
Питання 7: Пане, а чим займалися фахівці у цій сфері протягом минулих десятиліть?
Мій коментар: Пили каву, а пан Андрій взяв і дослідив.
Методи дослідження: Дослідження виконувалось за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу … .
Мій коментар: Чи не дивно: будь-яке географічне дослідження починається зі збору польових даних з використанням відповідних методик, а тут відразу цей багатовимірний статистичний аналіз … , що вказує на неповноцінність роботи.
Наукова новизна: «полягає у встановленні степені зв’язку явища … зі структурами полів приводної температури повітря й атмосферного тиску …».
Питання 8: Пане, невже цей зв'язок досі не встановлений?
Мій коментар: По-перше, встановлення степені зв’язку не є науковою новизною (це ж не сам зв'язок, а тільки його степінь), по-друге, просто вражає, як міжнародна команда клімато-метеорологів, що має величезні можливості, досі не встановила цю степінь – чим вони займалися?
Вперше:
. визначені та проаналізовані характеристики статистичної структури полів …;
Мій коментар: Думаю, це давно було зроблено!
. виявлені приховані періодичності …;
Питання 9: Пане, Ви користувались емпіричними даними, недоступними для інших дослідників?
Мій коментар: Впевнений, що пан міг тільки повторити те, що давно зроблено іншими.
. одержані характеристики віддалених й близьких … відгуків головних компонент полів температури й атмосферного тиску …;
Мій коментар: Впевнений, що пан міг тільки повторити те, що давно зроблено іншими.
. за допомогою статистичного моделювання визначені особливості впливу  … на формування полів … .
Мій коментар: Хлопці на Заході, спускайтеся на дно – тут є фахівець, який вже все зробив!
Мене вражають подібні дисертанти!
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Ель-Ніньо-Південне коливання і кліматична система Землі» - дисертант, роблячи загальний огляд, пише, про одну з гіпотез, яка, однак, не описується (називається – здогадайся сам). Далі йде текст чисто геофізичного плану. Розглядати кліматичну систему Землі у кандидатській дисертації трошки надмірно, але вона у авторефераті і не представлена.
Розділ 2. «Статистична структура полів при поверхневої температури і атмосферного тиску» - йде геофізичний матеріал!
Питання 10: Пане, що Ви робите в географії?
Мій коментар: Пан торує шлях до диплома кандидата наук …
Розділ 3: «Часові ряди головних компонент …». Дисертант будує і аналізує часові ряди. Це цікаво, впевнений, що ці ряди давно досліджені вздовж і впоперек. Ніякої надмірної праці це не вимагає – все робиться автоматично.
Розділ 4. «Взаємний спектральний аналіз полів …» - визначені і проаналізовані взаємні зв’язки між головними компонентами полів приводної температури і тиску. Автор використовує багатий спектр статистичної обробки даних, але я не бачу ніякої декларованої гіпотези. Зрештою, на стор. 18 читаємо: «Як свідчать результати …, в регіонах формування Ель-Ніньо … наявність впливу його теплої і холодної фаз явища на інтенсивність розвитку атмосферних процесів не викликає сумніву».
Питання 11: Пане, а що, хтось у цьому сумнівався?
Мій коментар: Пан наклацав статистичну обробку даних, виділив гармоніки і т. і. заради того, щоб зробити висновок, що зв’язки в атмосферних режимах у просторово-часовому плані не викликають сумніву. Суперово!
Висновки (10 висновків на сім завдань - нормально):
Я не буду наводити тексти висновків автора, дам тільки короткі коментарі.
1. Автор обговорює складність атмосферних режимів і зв’язків, що в них виникають в різних широтних поясах, завершуючи наступним: «Тому виникає питання щодо того, яким чином відбувається взаємодія між цими циркуляційними системами й як вони сприяють розвитку вихрової компоненти циркуляції атмосфери у Південній півкулі».
Мій коментар: Цікавий висновок, який зводиться до питання без відповіді!
2. Дисертант виявив, що «більш ніж 60% сумарної дисперсії вихідних полів вичерпують перші два власні значення».
Питання 12: Пане, ну і що?
Мій коментар: Думаю, таке притаманно більшості природних режимів.
3. Йдеться про структуру полів атмосферного тиску й приводної температури повітря, їх залежність від властивостей підстильної поверхні й великомасштабних атмосферних процесів … . Аналіз дозволив виділити процеси різного масштабу.
Мій коментар: Цікаво, що б сказали закордонні фахівці, що займаються цією проблемою? Думаю, вони б були здивовані.
4. Автор шляхом застосування спектрального аналізу робить висновок, що приховані періодичності у часових спектрах характеризуються періодами 4 – 5 років.
Мій коментар: А я і так це знав, більше того, є й інші періодичності – здається, 7-річна і т. п. Але ж це нічого не пояснює, автор нічого не додає в плані розуміння явища.
5. Тут йдеться про те, що коливання з найбільшими амплітудами мають періоди у 6 – 8 та 10 років.
Мій коментар: Виявлення періодів дуже важливо (я не думаю, що вони не були виявлені до автора), але це нічого не пояснює.
6. Автор зазначає, що «більшість екстремумів у часових рядах головних компонент полів в регіоні № 1 збігаються … з проявом явища Ель-Ніньо і Ла-Ніньо».
Мій коментар: Виявлений факт наявності зв’язку. Але це нічого не пояснює.
7. Автор виявив кореляції на 3 – 5 річних часових масштабах і зазначає, що «при розвитку явища ЕНПК чинником є зміна приводної температури повітря у західній частині зони ЕНПК». 
Мій коментар: Це – один чинник, а інші? Це явище є доволі складним.
8. «Характеристики кореляційних зв’язків між головними компонентами полів тиску … є більш різноманітними, ніж у полів температури. …». Далі йдуть знову гармоніки.
Мій коментар: Це вже просто нецікаво.
9. Автор пише про безумовний вплив теплої та холодної фаз Ель-Ніньо на структуру полів тиску, що він пов’язує зі зміною інтенсивності циклонічної діяльності  під впливом фаз.
Мій коментар: Це мають оцінити фахівці у цій сфері.
10.  Дисертант пропонує використаний ним метод взяти за основу методики довгострокового прогнозування.
Мій коментар: Це не висновок.
Висновок по автореферату:
Як географ, я не можу взяти на себе відповідальність за висновок стосовно цієї роботи, але однозначно заявляю, що до географії вона не має жодного відношення. Географ має писати свою роботу на основі зібраних ним польових матеріалів, чого тут немає. В роботі немає навіть географічної термінології. Я не знайшов в авторефераті і декларовану гіпотезу. Дисертант демонструє обізнаність в області методів статистичної обробки даних, але їх результати не доведені до серйозної інтерпретації, яка могла б бути критерієм оцінки роботи. Більше того, в роботі я не знайшов оцінки того рівня знань стосовно досліджуваного явища, без якої взагалі важко зрозуміти, що автор додає своєю роботою. Я боюсь, що те, про що він пише, є давно відомими фактами. Тому вважаю, що, по-перше, робота має бути передана до ради відповідної – технічної, геофізичної - клімато-метеорологічної спеціалізації, по-друге, автор має чітко показати, що конкретно він додає, бо це не проглядається у його висновках, оскільки ця проблематика дуже активно досліджується багатьма спеціалізованими закордонними лабораторіями і закладами, тобто робота має стати предметом широкого обговорення за участю закордонних спеціалістів. Я серйозних результатів в роботі не побачив.

11.05.2015 року
Доктор географічних наук                            О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар