7 вересня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Телебєнєвої Євгенії Юріївни «Суспільно-географічне дослідження соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Харківської області)»

Дисертація ТЕЛЕБЄНЄВОЇ Євгенії Юріївни

Місце написання: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Автор: Телебєнєва Євгенія Юріївна
Тема: Суспільно-географічні дослідження соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Харківської області) 

Науковий керівник: Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук (формальний), професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

Офіційні опоненти:
Підгрушний Григорій Петрович, доктор географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу суспільно-географічних досліджень, Інститут географії Національної академії наук України;
Дудник Іван Миколайович, доктор географічних наук, професор, кафедра краєзнавства і туризму, Національний авіаційний університет.

Захист заплановано на 18 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.23 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.


Відгук
про автореферат дисертації
Телебєнєвої Євгенії Юріївни
«Суспільно-географічне дослідження
соціально-економічного розвитку регіону
(на прикладі Харківської області)»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Все, що виходить з під руки кавалера ордена княгині Ольги (за видатні заслуги в області організації корупції та склочництва у Каразінському університеті), яка у 2004 році спромоглася придбати диплом доктора наук при повній відсутності докторської дисертації, має бути предметом ретельного розгляду, бо, знаєте, так буває, що «видатна» вчена може щось і зляпати цікавого. Тож зазирнемо у автореферат її учениці, яка знаючи підноготну своєї керівниці, все ж пішла до неї. Але до того я хочу відразу поставити питання молодій пані Євгенії –
Питання 1: Пані, Ваша тема пов’язана з соціально-економічним розвитком регіону, соціальний аспект охоплюється соціологією, економічний – економікою, навіщо Ви залізли в область дослідження інших наукових напрямків, яка не має відношення до географії?
Мій коментар: Оскільки я знаю, що може відповісти дисертантка, задам відразу наступне питання –
Питання 2: Пані, які особливості області дослідження географії Ви можете назвати?   
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. І пішло-поїхало: «В сучасних умовах розбудови …, орієнтованої на європейські цінності …, все більшої актуальності набуває проблема підвищення рівня та якості життя населення …» - звичайна оскомна балаканина (с. 1).
Питання 3: Пані, з яких це пір географія почала займатися питаннями рівню і якості життя?
Мій коментар: Олекса, ставити питання учениці орденоносної керівниці не можна! Але я продовжу -
Питання 4: Пані, а проблема рівню і якості життя стосується людей, чи населення, що таке населення?
Мій коментар: Пані над такими питаннями не замислювалася. Населення – це заповнювач держави, бачення небожителями тих, хто порсається у них під ногами у городах, за станками, в шахтах тощо.
Питання 5: Пані, з Вашої точки зору, індіанці Амазонії живуть добре чи погано?
Мій коментар: Впевнений, що вони почуваються нормально – там їх звичне середовище.
Читаємо: «Забезпечити ці умови може тільки збалансований соціально-економічний розвиток держави в цілому і окремих її регіонів зокрема.» (с. 1) – а що «зокрема» лишається таємницею.
Питання 6: Пані, невже розвиток може здійснюватись тоді, коли йдеться про соціально-економічну збалансованість?
Мій коментар: Розумієте, яку ахінею пише дисертантка! Вона навіть не розуміє, що розвиток (а для цього ж треба розуміти, що таке «розвиток») є наслідком незбалансованості, а ситуація збалансованості не потребує ніякого розвитку, і найменший рух виводить її з такого стану.
Читаємо: «Незважаючи на значну кількість наукових досліджень (а чи є вони такими – О.К.!), залишається невирішеною проблема розробки оптимальної моделі соціально-економічного розвитку території …» (с. 1).
Питання 7: Пані, так Ви беретесь вирішити цю проблему?
Мій коментар: Бо якщо це не так, то навіщо це писати! Дай Боже нашому теляті та й вовка з’їсти.
Питання 8: Пані, регіон – це надскладне утворення, яке вже точно не зводиться до соціально-економічної складової, то як Ви збираєтесь його моделювати, чи «оптимальна модель розвитку …» - це тільки балачка?
Мій коментар: Саме так і є. Розробити модель дисертантка принципово не може, але тоді навіщо про таке писати?
Питання 9: Пані, що таке «територія», з чим її «їдять» і чи може територія розвиватися?
Мій коментар: Пані не знає, що таке територія. Вона вважає, що те, що вона виділяє для свого дослідження (Харківська область) – це і є територія, що розвивається. Це некомпетентне бачення, бо розвивається чи функціонує певне утворення, що займає територію, причому в ході розвитку ця територія може змінюватись. Так про який розвиток йдеться?
Об’єкт дослідження: соціально-економічний розвиток регіону.
Питання 10: Пані, Ви що, як розвиток може бути об’єктом дослідження?
Мій коментар: Серйозна проблема! На самому початку «дослідження» була зроблена груба помилка. Розвиток – це певна зміна об’єкту дослідження, отже сам розвиток ніяк не може бути об’єктом дослідження. Невже орденоносна Л.М. Нємець цього не розуміє? Ні, не розуміє, бо вона – повний нуль.
Предмет дослідження: суспільно-географічні особливості соціально-економічного розвитку Харківської області.
Питання 11: Пані, а що, Харківська область розвивається?
Мій коментар: Думаю, на сьогодні про розвиток говорити не приходиться – не до жиру, бути б живим. Отже, предмет дослідження не може мати емпіричного підтвердження.
Мета: виявлення суспільно-географічних особливостей та обґрунтування напрямків вдосконалення соціально-економічного розвитку Харківської області.
Питання 12: Пані, як це може бути – суспільно-географічні особливості … вдосконалення соціально-економічного розвитку, чи не достатньо говорити про особливості соціально-економічного розвитку, без якоїсь там суспільної географії – до чого тут географія?
Мій коментар: Розумієте, як все заплутано. Це робиться для того, щоб ніхто нічого не зрозумів. Але все дуже просто – тема не має до географії ніякого відношення.
Питання 13: Пані, а що це за «вдосконалення розвитку», як розвиток можна вдосконалити?
Мій коментар: Пані абсолютно не ку-ку у питаннях розвитку, вона не може зрозуміти, що розвиток складного утворення (а таким є регіон) – це спонтанний процес і говорити про якесь удосконалення такого процесу означає розписуватись у своїй безграмотності!
Так про що дисертація, якщо і об’єкт, і мета визначені безграмотно? Дисертація про те, як з нічого, напустивши туману, можна отримати диплом кандидата наук!
Завдання:
. на основі аналізу попередніх робіт поглибити теоретико-методичні основи …;
Питання 14: Пані, поглибити вдалося? Вам вдалося, наприклад, поглибити мої розробки, що стосуються регіонів (на прикладі Харківського)? Пані про них навіть не чула.
Мій коментар: Просто вражає, всі починають не з знайомства, а з аналізу попередніх робіт та їх поглиблення. Пані, це ж не є задачею дослідження, це – звичайний етап дослідження.
. розкрити передумови та особливості сучасного стану соціально-економічного розвитку Харківського регіону;
Питання 15: Пані, невже передумови та особливості розкриваються, а може просто визначаються?
Мій коментар: Безграмотність проявляється навіть у простому!
Питання 16: Пані, розвиток будь-чого – це процес, як можна говорити про стан процесу (сучасний чи несучасний), якщо процес – це послідовна зміна станів того, що розвивається?
Мій коментар: Пані цього ніколи не зрозуміє. 
. виявити суспільно-географічні особливості соціально-економічного розвитку …;
Мій коментар: Я вже розглянув це висловлювання – це надумана задача, як і вся тема дисертації.
. виявити загальні фактори … розвитку …;
Питання 17: Пані, Ви перша, хто займається питанням розвитку регіону?
. виконати групування міських і районних соціогеосистем …;
Питання 18: Пані, а що це дає для вирішення проблеми розвитку регіону в цілому?
Мій коментар: Вони всі тепер йдуть одним шляхом, здійснюючи групування будь-чого – звичайний спосіб замилювання очей.
Питання 19: Пані, так що таке «соціогеосистема»? Якщо у мурашнику живуть соціальні комахи, це також соціогеосистема?
Мій коментар: Насправді, це – вигадка парочки псевдовчених – пройдисвітів Л.М. та К.А. Нємець.
. дати оцінку специфічності районних та міських соціогеосистем …;
Питання 20: Пані, так Ви ж задекларували дослідження всього Харківського регіону, а це – цілісне утворення, навіщо Ви розкладаєте його на ще якісь соціогеосистеми?
Мій коментар: Так пані ж не може досліджувати регіон як цілісність – це лежить за межами можливостей однієї людини.
. виконати комплексний аналіз для виявлення проблем та обґрунтування  напрямків вдосконалення … розвитку …;
Питання 21: Пані, а як виглядає Ваш «комплексний аналіз»?  
Мій коментар: Він виглядає комплексно!
Методи дослідження: Я не буду їх коментувати, бо це – пуста балаканина.
Наукова новизна:
вперше:
. виконано групування …;
Мій коментар: Групування не є результатом наукового дослідження.
. дослідження траєкторії соціально-економічного розвитку …;
Мій коментар: Не розумію, в чому тут полягає дослідження, але подивимось.
. дано оцінку специфічності … розвитку міст і районів …;
Мій коментар: Оцінка не є результатом наукового дослідження.
. виявлено загальні фактори … розвитку …;
Питання 22: Пані, а що робили дослідники до Вас?
Мій коментар: Думаю, пані не зовсім добре знайома з літературою, що стосується функціонування і динаміки регіонів.
. обґрунтовано рекомендації … .
Мій коментар: Обґрунтування рекомендацій не є результатом наукового дослідження.
Таким чином, у науковій новизні нічого не стосується регіону як об’єкту дослідження! Важко зрозуміти, що дисертантка збирається захищати, тим більше, що положення захисту в авторефераті відсутні.
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження соціально-економічного розвитку регіону» - «представлено поняттєво-термінологічний апарат дослідження …» (с. 5).
Питання 23: Пані, для чого використовується так званий поняттєво-термінологічний апарат?
Мій коментар: Поняттєво-термінологічний апарат, як Ви це називаєте, призначений для відображення того, що Ви маєте досліджувати, а не для дослідження.
Читаємо: «Аналіз … джерел дозволив розкрити поняттєво-термінологічний апарат суспільно-географічного дослідження …, ключовими поняттями якого є «регіон», «регіональна соціогеосистема», «соціогеопроцес», «рівень життя», «якість життя», «соціальний розвиток», «економічний розвиток», «соціально-економічний розвиток» тощо» (с. 5).
Питання 24: Пані, з наведених Вами понять тільки «регіон» є географічним (терміни «регіональна соціогеосистема», «соціогеопроцес» є явно надуманими – це плід фантазії Вашої керівнички), як Ви з таким набором понять писали географічну роботу?
Мій коментар: Ніяк! Пані не знає, що таке географічна робота.
Питання 25: Пані, визначення понять «соціальний розвиток» та «економічний розвиток» ніяким чином не вказує на їх зв'язок з географією, це – чисто соціальне та економічне поняття, що лежать в основі соціології та економіки, що вони роблять у Вашій дисертації?
Мій коментар: Створюють образ науковості!
Читаємо: «… під регіональним соціально-економічним розвитком ми розуміємо таке функціонування міських та районних соціогеосистем у соціально-географічному просторі, в якому внаслідок цілеспрямованих змін економічної, соціальної, геоекологічної та інших складових суспільно-географічного процесу на основі оптимізації регіонального управління досягається неухильне підвищення рівню та якості життя населення регіону» (с. 5 - 6).
Питання 26: Пані, як це може бути, щоб розвиток був різновидом функціонування?
Мій коментар: Виходить, що пані не знаєте, що функціонування і розвиток – це різні форми існування складного утворення, причому функціонування потребує сталості. Звісно, під час розвитку воно має місце, але його ефективність суттєво знижується. В реальних ситуаціях ми маємо тільки рух, в якому виділяємо стадії функціонування та розвитку, але відповідні поняття саме і створені, щоб їх розділяти.
Питання 27: Пані, чи можете Ви дати чітке наукове визначення соціально-географічного простору?
Мій коментар: Ні, пані не може, бо це – повна маячня. Навіть якщо базуватися на понятті географічного простору, то соціум є його складовою, тому такий простір не може виділятися в принципі.
Питання 28: Пані, Ваші соціогеосистеми – це щось реальне, чи вони є образами, моделями?
Мій коментар: Судячи з тексту, дисертантка розглядає їх як реальні утворення, що є наслідком нерозуміння, що система, у будь-якому разі – це тільки образ, модель певного утворення.
Питання 29: Пані, коли йдеться про цілеспрямованість змін, хто визначає мету?
Мій коментар: Я чекаю на відповідь.
Питання 30: Пані, до чого зводиться Ваша «геоекологічна складова»?
Мій коментар: Ні до чого – це просто слово, призване додати «науковості».
Питання 31: Пані, ваш процес розвитку має проявлятися, як «неухильне підвищення рівню та якості життя населення регіону», по-перше, чи це ми сьогодні маємо в Україні, по-друге, невже зміни, які мають відбуватися, не приводять до якісних перетворень, які тягнуть за собою несталість?
Мій коментар: Те, що написано в дисертації, є проявом дуже поверхневих уявлень дисертантки про те, що вона пише, більше того, стиль тексту нагадує тексти компартійних часів.
Питання 32: Пані, давно існує поняття географічного процесу, що дає введення терміну «суспільно-географічний процес»?
Мій коментар: Нічого. Це просто спроба виглядати розумною, хоча, зрозуміло, йдеться не про саму дисертантку, а про її керівничку.
Читаємо: «Виходячи з цього, дане дослідження спирається на такі наукові підходи, як географічний та системний.» (с. 6).
Питання 33: Пані, а у чому суть географічного підходу і чи існують хімічний, фізичний, соціологічний, геологічний і їм подібні підходи?
Мій коментар: Думаю, на цьому захист дисертації можна зупиняти – дисертантка взагалі не розбирається, що таке підходи у науці, вона плутає області дослідження різних дисциплін з підходами.
Читаємо: «У даному … дослідженні застосовувались методи діалектики, порівняння й аналогії, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, абстрактно-логічний, систематизації, математико-статистичні, моделювання, узагальнення тощо.» (с. 6).
Мій коментар: Слава Богу, що є слово «тощо», бо, я так бачу, авторка могла навести ще пару десятків «методів» (хоча у тексті продовження є). Перепрошую, але це – прояв повної некомпетентності! На це страшно дивитися. І цей непотріб пропонується до захисту?
Розділ 2. «Передумови та сучасний стан соціально-економічного розвитку … регіону» - «висвітлено особливості освоєння та розвитку Харківського регіону, виконано ретроспективний аналіз формування його економіки …» (с. 6).
Питання 34: Пані, так цей регіон розвивався чи освоювався?
Мій коментар: Ви що-небудь розумієте? Якщо він освоювався, то вже існував, тоді виникає питання, як він з’явився і хто його освоював.
Далі йде текст підручникового стилю – доволі відомі факти, яким не місце у авторефераті дисертації. Абсолютно пустий розділ!
Розділ 3. «Просторово-часові особливості соціально-економічного розвитку Харківського регіону» - «виконано групування районних і міських соціогеосистем …» (с. 7).
Питання 35: Пані, а для чого Ви це робили, у Вас же розглядається Харківський регіон, як ціле?
Мій коментар: Просто дивно – дисертантка заявляє одне, а робить інше. Це стосується всього третього розділу. Мають бути представлені інтегральні показники розвитку регіону, але цього немає. Ця робота дуже схожа на роботу Т.Г. Погребського, якою керував К.А. Нємець. Складається враження, що все пишеться під один трафарет.
Мене зацікавило питання показника однорідності динаміки міст, згідно з яким авторка виділяє міста з різними тенденціями.
Питання 36: Пані, що у Вас означає «однорідність», що таке «однорідність розвитку»?
Мій коментар: Я дійсно не розумію, про що йдеться! Про яку однорідність розвитку йдеться, може там взагалі ніякого розвитку не було? Розумієте, авторка пише про розвиток міст Харківської області, в той час, коли ми маємо явну деградацію.
Питання 37: Пані, так як Ви розумієте слово «розвиток»?
Читаємо: «Динаміка іншого системного показника – приведеної ентропії – для міських соціогеосистем теж неоднозначна» (с. 9).
Питання 38: Пані, на основі яких даних Ви розраховували приведену ентропію і як динаміка може бути неоднозначною?
Мій коментар: Дуже цікаво – вкидається показник і нічого не пишеться, які дані були використані для його розрахунку. Нормально!
Читаємо: «Середній територіальний розподіл міських та районних соціогеосистем за рівнем соціально-економічного розвитку …» (с. 9).
Питання 39: Пані, а що таке «територіальний розподіл»?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке територія.
Питання 40: Пані, так у Вас рівнем соціально-економічного розвитку характеризуються райони і міста, чи соціогеосистеми?
Мій коментар: Так ми вже ж зрозуміли, що пані не розуміє, що таке система (про інші накрутки годі й говорити). Пані, система – це сукупність відносин між елементами, система не може характеризуватися рівнем соціально-економічного розвитку! Боже, яка муть!
Я вже не буду ставити питання стосовно фазової площини і т. п. – це, у даній роботі – звичайна наукоподібність.
Загальні висновки
1. На основі аналізу попередніх досліджень поглиблено теоретико-методичні основи
  Мій коментар: Факт поглиблення, якщо таке має місце, встановлює вчена рада, а не дисертант. Але цей «висновок» не має відношення до об’єкту дослідження. Повторювати визначення регіонального розвитку, наведеного у тексті, не можна.
2. На сучасний стан соціально-економічного розвитку … регіону мали суттєвий вплив його вигідне економіко-географічне положення
Мій коментар: Це не висновок наукової розробки, наведені давно відомі факти.
3. Для виявлення особливостей … розвитку міст і районів … використовувався метод моделювання траєкторій розвитку
Мій коментар: Використання того чи іншого методу не є результатом дослідження!
4. За результатами факторного аналізу … було визначено чотири загальні фактори … економічний, соціальний, екологічний, демографічний.
Мій коментар: Але ж ці фактори давно відомі, що тут нового?
5. «Висновок» стосується групування того, що дисертантка називає «соціогеосистемами».
Мій коментар: Групування – це спосіб упорядкування даних, не більше.
6. Аналіз … розвитку міських та районних соціогеосистем … показав, що розвиток загалом має неоднозначний і суперечливий характер.
Мій коментар:  Пані в дисертації взагалі не торкається питання, що вона розуміє під розвитком. Про який розвиток області, районів і міст області можна говорити, якщо маємо багаторічну кризу?
7. Дослідження специфічності … розвитку … соціогеосистем дозволило зробити висновок, що найвищим рівнем специфічності відзначається місто Харків … 
Питання 41: Пані, а без Ваших розрахунків це не було відомо?
Мій коментар: Було. Але питання не в цьому. Харків можна порівнювати з містами такого ж рангу, а не з містами і містечками, що є в області. Це ж нічого не дає!
8. За результатами компонентного аналізу дослідження часових похідних статистичних параметрів за кожною соціогеосистемою встановлено конкретні проблеми … розвитку, які стосуються різних фрагментів регіонального управління.
Питання 42: Пані, а яким чином «за результатами компонентного аналізу дослідження часових похідних статистичних параметрів» можна виявити конкретні проблеми управління?
Мій коментар: Такого зробити не можна – однакові результати можуть мати різні пояснення.
Але це не останнє питання, лишилось, мабуть головне –
Питання 43: Пані, Ви «досліджували» розвиток регіону, не навівши його визначення, як можна вивчати розвиток того, що не є визначеним?
Мій коментар: Ніяк! За відсутністю визначення можна писати все, що завгодно. 
Висновок по автореферату дисертації:
Нажаль, маємо черговий приклад наукоподібної розробки, що базується на штучному, вигаданому терміні «соціогеосистема», в якому немає жодного сенсу. В роботі абсолютно некоректно визначений об’єкт дослідження – соціально-економічний розвиток регіону, а слід було написати просто: регіон. Питання соціально-економічного розвитку не мають відношення до географії – це парафія соціології та економіки (інколи їх розглядають разом), і те, що заявлено в роботі як об’єкт дослідження – розвиток – також не може бути таким, бо йдеться про регіон, а не його розвиток, причому дисертантка ніде не визначає, як вона цей термін розуміє. Дивно, що про розвиток йдеться тоді, коли регіон перетерплює кризу, пов’язану, в тому числі, з розривом зв’язків з тими районами, які раніше входили до складу Харківського регіону (йдеться про відомі райони Росії). На перший план дисертантка висуває якість життя населення (а не людей), але якість життя – поняття дуже відносне, воно не може бути піддане вимірюванню. Що стосується населення – це заповнювач держави, який розглядається як інертна людська маса, що проживає на певній території. Я не побачив і жодної коректно поставленої задачі дослідження. Пояснення я бачу у тому, що дисертантка взагалі не розуміла, що вона мала досліджувати. Дані, на яких побудовані так звані траєкторії, охоплюють всього-то 6 років, це дуже мало для такого великого об’єкту, як регіон. Причому відсутній так званий польовий етап збору даних, без якого географ не може обійтися. Жахливе враження залишає пункт «методи дослідження» - дисертантка в принципі не розуміє, що це таке. Наукова новизна, як така, відсутня. Те, що там написано – це жалке лепетання. Дисертантка намагається замилити очі методами обробки даних, але вона не розуміє навіть, як будується фазове відображення системи. Я не побачив жодного висновку, який би дійсно давав щось нове стосовно регіону та його динаміки, натомість маємо балаканину про соціогеосистеми міст, районів тощо. Оскільки свого часу я розпочинав роботи по тематиці, пов’язаній з регіонотворенням, можу заявити, що ця розробка відкидає регіонознавство набагато років назад. Отже, немає жодних підстав для позитивної оцінки роботи – це не наукове дослідження, а спроба підсунути красиві картинки замість реальних результатів. Робота не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій.

5.09.2015 року
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.

1 коментар:

  1. Надо согласиться с уважаемым Александром Павловичем в том, что социология и экономика действительно не имеют никакого отношения к ландшафтоведению.

    ВідповістиВидалити