1 вересня 2015 р.

Відгук про автореферат дисертації Зубкович Світлани Олександрівни «Взаємозв’язок стихійних гідрометеорологічних явищ та вітрових аномалій над Східною Україною»

Дисертація ЗУБКОВИЧ Світлани Олександрівни

Місце написання: Одеський державний екологічний університет
Автор: Зубкович Світлана Олександрівна
Тема: Взаємозв’язок стихійних гідрометеорологічних явищ та вітрових аномалій над Східною Україною

Науковий керівник: Івус Галина Петрівна, кандидат географічних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної метеорології та метеорологічних прогнозів, Одеський державний екологічний університет.

Офіційні опоненти:
Сніжко Сергій Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри метеорології та кліматології, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Шурда Ксенія Едуардівна, кандидат географічних наук, с.н.с., провідний науковий співробітник, Український науковий центр екології моря.

Захист заплановано на 10 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 Одеського державного екологічного університету. 

Відгук
про автореферат дисертації
Зубкович Світлани Олександрівни
«Взаємозв’язок стихійних гідрометеорологічних
явищ та вітрових аномалій над Східною Україною»
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.09 – метеорологія, кліматологія,
Агрометеорологія

Отримавши автореферат з такою темою, я відразу задаюсь питанням, скільки ще часу потрібно для того, щоб географи зрозуміли, що гідрометеорологічна тематика принципово не має відношення до географії і подібні роботи мають захищатися і відповідних спеціалізованих радах. Але віз, як кажуть, і нині там. Я дам досить короткий огляд дисертації з головним висновком про необхідність зміни спеціалізованої ради.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. «… робота зумовлена необхідністю визначення сучасного режиму вітрових ресурсів та циркуляційних процесів в умовах глобальних і регіональних змін клімату, які призводять до збільшення частоти стихійних гідрометеорологічних явищ» (с. 1).
Питання 1: Шановна Світлана, що є предметом вивчення географії і яким боком тема Вашої дисертації пов’язана з нею?
Мій коментар: Географія має досить чітко визначену область дослідження – організацію географічного середовища, і тема дисертації ніяким чином не пов’язана з нею.
Питання 2: Пані, Ви пишете про якісь «вітрові ресурси», але географія не оперує поняттям «ресурс», це поняття лежить в площині економіки і виробництва, як Ви збираєтесь виходити з цієї халепи?
         Мій коментар: Ніяк! Пані, як і члени спеціалізованої ради, зроблять вигляд, що такої проблеми не існує.
Питання 3: Пані, як можна зрозуміти Ваш вислів «робота народного господарства»?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке «народне господарство».
Читаємо: «… можна зробити висновок, що актуальність роботи зумовлена саме необхідністю розробки і практичного впровадження методів прогнозів із кількісними показниками для визначення фронтальних зон небезпечного вітру …» (с. 1).
Питання 4: Пані, невже такі методи досі не були розроблені і Ви взялися за цю нелегку працю вперше в історії метеорології?
Мій коментар: Думаю, це занадто голосна заявка. Над такими питаннями замислювався ще Антрі Пуанкаре у ХІХ столітті.
Об’єкт дослідження: швидкість і напрямок вітру та циркуляційні умови, які формують вітрові аномалії.
Питання 5: Пані, так де ж тут об’єкт дослідження, якщо Ви берете тільки характеристики вітрового потоку?
Мій коментар: Я не розумію, як робота з «об’єктом дослідження», визначеним таким чином, могла потрапити на остаточний захист: там, у спеціалізованій раді, що, сидять тільки напівграмотні пофігісти?
Предмет дослідження: синоптичні процеси, які зумовлюють формування стихійних гідрометеорологічних явищ … . 
Питання 6: Пані, до Вас вони не були відомі та чи йдеться про синоптичні процеси, може це все ж таки синоптичні ситуації чи режими?
Мій коментар: Просто дивно читати – об’єкт дослідження зведений до швидкості і напрямків вітрів, а предмет представлений значне ширше – синоптичними процесами/ситуаціями. Чи може це свідчити про компетентність наукового керівника? Аж ніяк!
Чи можна говорити про синоптичний процес, якщо процес – це рух через різність? Атмосфера перебуває у режимі дивного атрактору, що не дозволяє говорити про якийсь процес як направлений рух: процес і режим - різні речі.
Мета: полягає у визначенні статистичних характеристик полів вітру та виявленні типових синоптичних ситуацій … . 
Питання 7: Пані, невже статистичні характеристики вітрових полів та синоптичні ситуації досі не були відомі?
Мій коментар: Це означає, що метеорологи попередніх десятиліть нічого не робили, а пані взяла і зробила.
Задачі дослідження:
. визначити вплив фізико-географічного фактора на статистичні характеристики швидкості вітру;
Питання 8: Пані, що Ви розумієте під «фізико-географічним фактором» і до чого у Вас зводиться фізична географія?
Мій коментар: Думаю, вже тут захист у справді географічній раді можна зупиняти, бо пані пише про якійсь фізико-географічний фактор.
. виявити основні тенденції зміни циркуляційних процесів, при яких формуються небезпечні та стихійні явища, пов’язані з вітром …; 
Питання 9: Пані, невже ці питання Ви взялися досліджувати вперше?
Мій коментар: Дуже сумніваюсь.
. створити каталог типових синоптичних ситуацій, які формують погодні умови над східними областями України …;
Мій коментар: Ну, я просто не знаю, чи існує щось подібне.
. вдосконалити методи прогнозу зон сильного вітру за допомогою фронтального параметра та відносного вихору;
Питання 10: Пані, так що тут має відношення до географії?
Мій коментар: Нічого!
Методи дослідження: фізико-статистичний аналіз, синоптико-кліматичний аналіз, географічне узагальнення метеорологічних величин.
Питання 11: Пані, у чому суть Вашого «фізико-статистичного аналізу»?
Мій коментар: Мені відомо про існування статистичної фізики, статистичних методів дослідження, але я не розумію, що таке фізико-статистичний аналіз, може це просто аналіз статистичних даних?
Питання 12: Пані, а що, синоптична ситуація і кліматичні характеристики знаходяться в межах одного масштабу?
Мій коментар: А я думав, що синоптична ситуація є відображенням поточного моменту і не враховується на рівні кліматичних характеристик, які є інтегральними – це ж речі абсолютно різних масштабів.
Питання 13: Пані, а що таке «географічне узагальнення» будь-чого?
Мій коментар: Цією фразою пані стверджує своє нерозуміння того, що таке географія, але збирається захищатися саме у географічній раді – може рада, насправді, «географічна»!
Наукова новизна: … полягає в комплексному статистичному обґрунтуванні змін вітрового режиму та регіональних синоптичних процесів
Вперше:
. розроблено і реалізовано каталог синоптичних ситуацій …;
Питання 14: Пані, з яких пір розробка каталогу стало науковою новизною?
Мій коментар: Звісно, це не є новизною.
. обґрунтована можливість використання розрахунків фронтального параметра та відносного вихору для кількісного аналізу зон небезпечного вітру …;
Питання 15: Пані, а до появи цього параметру як робився аналіз і що додає Ваш параметр до вже існуючих методів прогнозу?
Мій коментар: Ясно, про що йдеться – щось можна визнати новим, якщо це суттєво поліпшує чи полегшує вирішення проблеми прогнозу.
Але питання не в цьому. Жоден з двох пунктів новизни не має відношення до географії. Дисертантка, як і її науковий керівник – пані Івус Г.П. – демонструють некомпетентність і пофігізм стосовно географії, як наукового напрямку.
Звісно, я не буду аналізувати текст автореферату, бо він не є географічним. Зупинюсь на висновках.
Висновки (їх сім при чотирьох задачах, що викликає подив)
1. Зроблено оцінку захищеності і репрезентативності метеорологічних станцій
Питання 16: Пані, а що, у Вас була така задача?
Мій коментар: Такої задачі поставлено не було!
2. Встановлено, що середньомісячні показники швидкості вітру  …. знизилися на всіх станціях ….
Питання 17: Пані, на яких підставах Ви результат емпіричних спостережень відносите до наукових висновків – це ж не є результатом дослідження? Якщо дані вказують на певні зміни, це не є науковим результатом – це всього тільки підстава для проведення наукового дослідження з метою виявлення причин, але у Вас, пані, про це – жодного слова!
3. Виявлено, що напрям основних вітрових потоків  … переважно північний, північно-західний та південний незалежно від строків спостереження. … .
Питання 18: Перепрошую, пані, це ж зафіксовано у підручниках, як це можна видавати за результат Вашого дослідження?
4. Досліджено зв'язок між концентрацією забруднюючих речовин та метеорологічними факторами у великих урбанізованих містах
Питання 19: Пані, у Вас же не було такої задачі, як це могло з’явитися у висновках?
Питання 20: Пані, а як можна зрозуміти вислів «велике урбанізоване місто»?
Мій коментар: Як хочеш, так і розумій!
5. Складено щоденний каталог типів синоптичних процесів …
Мій коментар: складання каталогів не є науковим результатом – це має відношення до типізації і класифікації!
6. Вперше виконано сумісний аналіз синоптичних ситуацій … виявлено найбільш вірогідні процеси … .
Мій коментар: Дивно, чим займалася метеорологічна служба України протягом десятиліть?
7. Запропоновано сумісний кількісний аналіз полів фронтального параметра та приземного вітру … .
Мій коментар: Але ж пропозиція не є результатом наукового дослідження, тобто це – не результатом в принципі!
Висновок по автореферату дисертації:
Не будучи метеорологом, я не можу взяти на себе відповідальність за остаточний висновок, але у мене складається враження, що дисертантка не зовсім розуміє, що таке наукове дослідження. Насторожує те, що в дисертації, по суті справи, ставляться під сумнів результати діяльності метеорологічної служби України протягом десятиліть. Але як географ, я однозначно заявляю, що ця робота не має нічого спільного з географією і як робота географічна, вона є проявом повного нерозуміння дисертанткою географічної проблематики. Дисертація не може бути оцінена позитивно в аспекті географічної проблематики.

1.09.2015
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.

Немає коментарів:

Дописати коментар