Відгук Про автореферат дисертації Конякіна Сергія Миколайовича «Регіональна екомережа Черкаської області: географічні засади формування і розвитку»

ЗНОВУ ЗВЕРТАЄМОСЬ ДО МІНІСТРА ОСВІТИ Й НАУКИ: ШАНОВНИЙ СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ, НА ЯКИХ ПІДСТАВАХ В ОДЕСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ЕКОЛОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ФУНКЦІОНУЄ СПЕЦІАЛІЗОВАНА ГЕОГРАФІЧНА РАДА, ЩО ПРИЙМАЄ ДО ЗАХИСТУ ДИСЕРТАЦІЇ, ДУЖЕ ДАЛЕКІ ВІД ГЕОГРАФІЇ?

Дисертація КОНЯКІНА Сергія Миколайовича

Місце написання: Одеський державний екологічний університет, кафедра прикладної екології

Автор: Конякін Сергій Миколайович

Тема: Регіональна екомережа Черкаської області: географічні засади формування і розвитку 

Науковий керівник: Пащенко Володимир Михайлович, доктор географічних наук, професор, головний редактор «Київського географічного щорічника» Українського географічного товариства.

Офіційні опоненти:

Гудзевич Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор, кафедра географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;

Зарубіна Антоніна Володимирівна, кандидат географічних наук, старший викладач, кафедра географії та геоекології, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Вінниченка.

Захист заплановано на 17 вересня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.090.02 Одеського державного екологічного університету.

Відгук

Про автореферат дисертації

Конякіна Сергія Миколайовича

«Регіональна екомережа Черкаської області:

географічні засади формування і розвитку»,

представленої на здобуття наукового ступеню

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.11 – конструктивна географія і

раціональне використання природних ресурсів

Будь-яка робота, що стосується формування екомережі на сьогодні є надзвичайно актуальною з причини плачевного стану природного середовища в Україні. Отже, мені дуже цікаво, як на сьогодні молоде покоління бачить вирішення цієї складної проблеми, тим більше, що свого часу я доклав немало зусиль для її вирішення, а мої студенти написали немало дипломних робіт на цю тему.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. «В умовах різнорівневого антропогенного навантаження на біотичні та абіотичні елементи ландшафтних комплексів (ЛК) треба формувати екомережу, яка максимально зберігатиме наявні природні, квазіприродні, мало порушені ЛК та об’єднуватиме їх у середовищеохоронну систему. … Актуальне також вивчення в ландшафтах локалітетів раритетних видів біоти, рідкісних біотопів, міграційних шляхів тварин як складників екокаркасу регіональної екомережі (РЕМ)» (с. 1).

Отже, дисертант робить акцент на вивченні елементів ландшафту.

Питання 1: Шановний Сергію, як Ви обґрунтовуєте необхідність базуватися на понятті ландшафту як основи для вирішення поставленої Вами задачі, і яким чином Ваша розробка пов’язана з принципами, розробленими в рамках так званої ландшафтної екології?

Мій коментар: Це питання я ставлю не просто заради цікавості. Відомо, що на Заході існує доволі серйозно розроблений напрям - «Ландшафтна екологія», який базується на певному розумінні ландшафту, яке обходиться без ЛК. Цей напрям не є географічним, він – чисто екологічний. Є розробка проблеми екомережі в рамках концепції «країна «Біосфера»», яка з’явилася ще у 90-х роках минулого століття, автором якої є я, яка теж обходиться без поняття ландшафту. Отже, оскільки дисертант базується саме на понятті ландшафту і застарілому терміні «ЛК», мені важливо зрозуміти, чи може він у такому разі внести якусь новизну у вирішення проблеми екомережі.

Питання 2: Пане, термін «ландшафт» неодноразово визначався багатьма авторами, чи можете Ви оприлюднити головні підходи до визначення ландшафту і обґрунтувати свою позицію, пов’язану з використанням терміну «ЛК»?

Мій коментар: Те, що я бачу у початковій частині роботи, свідчить про те, що дисертант  не є самостійним дослідником, а знаходиться під сильним впливом свого керівника – Пащенка В.М. Термін «ЛК», який активно використовувався радянськими географами, але так і не набув скільки-небудь значимого смислу, вже давно відійшов у минуле. Більше того, він входив у протиріччя з тим розумінням ландшафту, яке було введене у географію ще А. Гумбольдтом, що не можна так просто відкидати. Але схоже на те, що дисертант просто відмахнувся від позицій інших авторів (і не тільки географів), що відразу ставить під сумнів повноту його дослідження: робота стає більше політичною, ніж науковою.

Об’єкт дослідження: рівнинні лісостепові суходільні та наземно-аквальні ландшафтні комплекси Середнього Придніпров’я (у межах Черкаської області).

Питання 3: Пане, який сенс Ви вкладаєте у термін «наземно-аквальний»?

Мій коментар: Мені дійсно цікаво, що це таке!

Питання 4: Пане, у назві Вашої роботи йдеться про екомережу, а об’єктом дослідження чомусь є «рівнинні лісостепові суходільні та наземно-аквальні ландшафтні комплекси», чи є це коректним?

Мій коментар: Аж ніяк! Маємо некоректне визначення об’єкту дослідження!

Предмет дослідження: конструктивно-географічне забезпечення формування і розвитку природного ландшафтного каркасу екомережі Черкаської області.

Питання 5: Пане, а як це можна зрозуміти: як можна конструктивно-географічно забезпечити формування і розвиток того, що Ви називаєте «ландшафтним каркасом екомережі»?

Мій коментар: Мені здається, що дисертант та його керівник не розуміють головного: екомережа не формується і не розвивається з позиції того чи іншого наукового напрямку, вона завжди існувала і існує сьогодні, хоча, зрозуміло, сьогодні вона є суттєво порушеною. Отже, питання зводиться до її виявлення та вивчення з позиції різних підходів. Те, що написано в авторефераті, свідчить тільки про те, що дисертант не зрозумів, з чим має справу, а також про те, що він не вважає за потрібне знайомитись з сучасними розробками. Я бачу наукові терміни – «природний ландшафтний каркас екомережі», які у дисертанта нічого не виражають, не кажучи вже про використання давно застарілих поглядів.

Питання 6: Пане, а «екомережа» - це не те, що є каркасом?

Мій коментар: Є!

Питання 7: Пане, у чому Ви бачите суть конструктивної географії?

Мій коментар: Чекаю на відповідь, хоча знаю, що не дочекаюсь, бо маю справу з людьми, далекими від науки.

Мета: теоретико-методичне і конструктивно-прикладне природничо-географічне обґрунтування формування і розвитку регіональної екомережі на ландшафтних засадах … . 

Питання 8: Пане, теоретичний і методичний рівні є доволі різними, на яких підставах Ви їх об’єднали?

Питання 9: Пане, що Ви розумієте під висловом «конструктивно-прикладне обґрунтування»?

Питання 10: Пане, як можна природничо-географічно щось обґрунтувати?

Мій коментар: Я бачу купу дивних термінологічних сполучень, які мають за мету створити враження глибокої науковості, а створюють враження безглуздості та безграмотності.

Завдання:

. узагальнити теоретико-методичні основи конструктивно-географічного підходу щодо формування національних, регіональних та локальних екомереж;

Питання 11: Пане дисертанте, як можна узагальнити теоретичні основи?

Мій коментар: Дисертант просто не розуміє, що таке теорія, що можуть існувати різні теоретичні відображення тих чи інших явищ, що сама теорія і є вже узагальненням.

Питання 12: Пане, свого часу я висунув концепцію країни «Біосфера», яка мала безпосереднє відношення до екомережі, як Ви збираєтесь її узагальнювати?

Мій коментар: Думаю, що йдеться про доволі молоду людину, яка тільки починає свій шлях у науковій сфері, але починає доволі дивно – заявою про узагальнення теорій. Чи не занадто? Але питання не в цьому: такої задачі у роботі, присвяченій конкретній розробці, просто не може бути.

. проаналізувати природно-ресурсний ландшафтний потенціал регіону як ключового чинника для розбудови природного каркасу екомережі;

Питання 13: Пане, географія не має справу з ресурсами – це поняття виробничо-економічної сфери, яким чином у Вас з’явився «природно-ресурсний потенціал», що це таке?

Питання 14: Пане, я вже вказав на те, що екомережа завжди існувала, існує і буде існувати без Вас, як Ви збираєтесь її розбудовувати?

Мій коментар: Думаю, шановний дисертант буде виділяти складові екомережі, а потім, разом зі своїм науковим керівником, почне регулювати рух тварин і рослин, направляючи їх у ним визначені коридори, а тих, хто не захоче – бах-бах. Це – антропоцентричне бачення проблеми, яке вже давно відправлено на звалище.

Питання 15: Пане, як у Вас виражається те, що Ви називаєте «ландшафтним потенціалом», чи існують одиниці вимірювання цього потенціалу?

Мій коментар: Це всього тільки наукоподібне висловлювання, за яким нічого немає.

. здійснити ретроспективний аналіз формування і розвитку природно-заповідного фонду Черкащини та оцінити її комплексну і геокомпонентну репрезентативність;

Питання 16: Пане, якщо Ви задалися питанням створення екомережі, навіщо Вам ретроспекція, якщо слід спиратися на сучасний стан, і що Ви розумієте під ретроспективним аналізом?

Мій коментар: Я розумію, що треба про щось писати у роботі, але екомережа не зводиться до складових заповідного фонду, вона є всюди. Що стосується «ретроспективного аналізу», в основі аналізу лежить диференціація, то що дисертант збирається диференціювати?

Питання 17: Пане, а що таке «геокомпонент»?

Мій коментар: Нічого, просто наукоподібне слово.

. обґрунтувати й розробити оптимальну геопросторову схему екомережі та її ландшафтну репрезентативність; виокремити і створити моделі складників екомережі (ландшафтних екоядер, екокоридорів, буферних зон, відновних територій);

Питання 18: Пане, чим Ваша «геопросторова схема» відрізняється від «просторової схеми»?

Мій коментар: Нічим, але треба ж показати приналежність роботи до географії.

Питання 19: Пане, що таке «ландшафтне екоядро» і чим воно відрізняється від просто «екоядра»?

Мій коментар: Нічим, а «ландшафтне екоядро» - це просто бажання додати науковості, а вийшла фігня.

. виявити геоекосередовищні проблеми, супутні формування регіональної екомережі …;

Питання 20: Пане, який сенс слова «геоекосередовищний»?

Мій коментар: Краще так: геоекоЧеркасообластєсередовищний – це б було кльово! Але як люди, які лізуть у кандидати наук, вміють вигадувати наукоподібні слова! Молодець! Справжня абракадабра.

. обґрунтувати шляхи мінімізації геоекосередовищних загроз на стадіях проектування і функціонування регіональної екомережі.

Мій коментар: Думаю, найбільшою загрозою є псевдонаукові роботи, подібні до тієї, яку я зараз читаю! А ще загрозою є «наукові керівники» на кшталт Пащенка В.М.

Методи: цілий спектр! Я навіть не буду їх розглядати, бо коли бачу, що є «камеральні методи», мені стає не по собі.

Наукова новизна: «полягає у природничо-географічному обґрунтуванні формування і розвитку регіональної екомережі … на конструктивних ландшафтознавчих засадах» (с. 2).

Питання 21: Пане, а ті автори, які займалися питаннями екомережі до Вас, на яких засадах базувалися?

Мій коментар: А що, до пана хтось це розглядав?

Вперше:

. оцінено геокомпонентну репрезентативність наявних і перспективних природно-заповідних територій …;

Питання 22: Пане, а до чого тут «геокомпонентна репрезентативність наявних і перспективних природно-заповідних територій», якщо йдеться про екомережу? Це ж різні речі!

. розроблено перспективну геопросторову схему екомережі …;

Питання 23: Пане, а поточний стан екомережі як структури, яка є і функціонує, у Вас є?

Мій коментар: Думаю, немає. 

. подано комплексне природничо-географічне обґрунтування складників екомережі …;

Мій коментар: Ось приклад, як простий смисл можна передати нагромадженням термінів – поки розберуться, вже й захист пройшов!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи формування і розвитку екомережі» - «узагальнено напрацювання сучасних природничо-географічних досліджень екомереж …» (с. 4).

Читаємо далі: «У процесі дослідження екомереж встановлено та доведено, що найефективнішими для наукових обґрунтувань екомережі є підходи: біогеографічний, ландшафтознавчий, геоекологічний, конструктивно-географічний, гуманістичний, картографічний та геоінформаційний» (с. 5).

Питання 24: Пане, а яким чином Ви встановили цей факт та як це доведено?

Мій коментар: Головне – не довести, а проголосити, що щось доведено!

Питання 25: Пане, а як виглядає, наприклад, біогеографічний підхід?

Мій коментар: Дуже просто, пишемо «біогеографічний», ось і все.

Далі йде визначення екомережі В.М. Пащенка (2007): «підтримуване людиною тривале в часі багатофункціональне, просторово багаторівневе й динамічне, трансрегіональне ландшафтне утворення біоцентрично-мережевого типу» (с. 5).

Мій коментар: Я дуже добре знаю Володимира Михайловича, але побачивши це «визначення», навіть я був вражений: пан Пащенко перевершив самого себе, накатавши безглузду наукоподібну маячню. Ось кого і чого слід боятися – пройдисвітів у науці. 

Читаємо: «Ключовою природною особливістю екомережі є її ландшафтно-фітоценотичне наповнення …» (с. 5).

Питання 26: Пане, а чому Ви повикидали тваринок?

Мій коментар: Так вони ж неконтрольовані!

А далі – заклики стосовно того, як слід розвивати екомережу України. Я просто у захваті. До речі, ніяких слідів узагальнення напрацювань я не побачив – це виявилося дутиком.

Розділ 2. «Геопросторове положення та природні умови Черкаської області» - «проаналізовані природні умови (складові надр і рельєфу, клімат …)» (с. 6).

Питання 27: Пане, які складові рельєфу Ви можете назвати?

Мій коментар: Пан не розуміє, що таке рельєф, він не розуміє, що рельєф (як і ландшафт) не розкладається – це цілісний патерн.

Питання 28: Мене зацікавив новий термін – «геоматичний», пане, що він означає, це, випадково, не ситуація, коли географи криють матом?

Дисертант створив низку карт – водних ресурсів, місцезростань рослин і місцезнаходжень тварин, … щільності поєднання флори і фауни раритетних видів (???), ландшафтного каркасу тощо.

Питання 29: Пане, а навіщо Ви наробили ці карти?

Питання 30: Пане, коли йдеться про водні ресурси, то ресурси для чого, не буває ж просто ресурсів?

Питання 31: Пане, а що це за фауна і флора раритетних видів?

Мій коментар: Це вже просто безграмотність!

Розділ 3. «Оцінювання геокомпонентної репрезентативності природно-заповідних територій …» - «здійснено аналіз природно-заповідного фонду (ПЗФ), окреслені проблеми функціонування складових ПЗФ …» (с. 7).

Те, що я читаю, є звичайним текстом дипломної роботи бакалаврського рівня. Нічого нового. Кому потрібні відсотки площь тих чи інших угідь? Це рівень 30-річної давності.

Четвертий розділ. «Структура регіональної екомережі …» - «… науково обґрунтовано геопростоорову структуру екомережі …» (с. 8).

Питання 32: Пане, на яких підставах Ви робите висновок про наукову обґрунтованість Вашої розробки?

Мій коментар: Це – парафія членів спеціалізованої ради, а подібні висловлювання є ні чим іншим, як тиском на них.

Питання 33: Пане, а що це за ландшафтознавчі показники?

Мій коментар: Чекаю на відповідь.

Питання 34: Пане, Ви використали запропоновану М.Д. Гродзинським «біоцентрично-мережеву структуру ландшафту», як Ви вважаєте, така дійсно існує?

Мій коментар: Термін «ландшафт» вже як тільки не визначали і використовували у самих різних сенсах. Якщо говорити про ландшафт у географічному сенсі, ніякої біоцентричності взагалі бути не може.

Далі дисертант описує ядра своєї екомережі. Це не цікаво. А ось дещо маємо: «Для оцінювання функціонування просторої структури РЕМ … використано ряд типологічних показників (індекси зв’язності) …» (с. 13).

Питання 35: Пане, а яким чином типологія відображає функціонування, чи обґрунтували Ви, що між ними є зв'язок?

Мій коментар: Думаю, пан дисертант навіть не замислювався над таким питанням.

Читаємо: «Концептуально екомережа формується як система екокоридорів, які забезпечують просторову рівновагу й потік енергії між природними й антропогенізованими ландшафтними комплексами, а це – міграція зоопредставників біотичного різноманіття (суходільних і водних тварин)» (с. 13).

Мій коментар: Коли мої студенти писали дипломні роботи, вони не робили записів, подібних до цього. Про який рівень роботи взагалі йдеться?

Питання 36: Пане, що це за «зоопредставники», звідкіля взявся цей домогосподарський термін?

Питання 37: Пане, а як екомережа формується не концептуально?

Мій коментар: Мені залишається чекати на відповідь. До кінця розділу – текст рівня бакалаврської роботи.

Розділ 5. «Сучасний стан і перспективи розбудови локальних екомереж …».

Мій коментар: Дивно, з оцінки сучасного стану слід було розпочинати розмову.

Читаємо: «Зонування території за складністю геоекосередовищної ситуації сприяє виокремленню ареалів різних екосередовищних ситуацій …» (с. 15).

Ви що-небудь зрозуміли? Зонування геоекосередовищне (термін то який!) сприяє виокремленню екосередовищних ситуацій! Це ж дуже серйозно, і глибоко наукоподібно! І в той же час мутно, щоб тільки здавалося, що тут щось має відношення до науки!

Читаємо: «При створенні просторової схеми екомережі … треба забезпечити міграцію біоти через сільські та міські населені пункти …» (с. 15). Розумієте, яка маячня: намалювали схему і забезпечили міграцію!

Висновки  

Дисертант стверджує, що у роботі розв’язане важливе наукове завдання, але цей висновок не може робити сам дисертант, це – тиск на членів спеціалізованої ради.

1. Аналіз перспектив розвитку національної екомережі … показав необхідність у збільшенні площі національної екомережі …;

Питання 38: Пане, у який спосіб Ви аналізували перспективи?

Мій коментар: Ніякого висновку тут немає і ніяким чином це не покращує наше уявлення про екомережу.

2. Основою для визначення структурних складових … екомережі … є вивчення просторових складових ландшафтних комплексів …;

Питання 39: Пане, це ж не стосується самої екомережі, це стосується її вивчення, а такої задачі у Вас не було, як пояснити це?

Мій коментар: Ну, якщо інших висновків немає, треба ж щось написати.

3. Аналіз наявної мережі природно-заповідних територій свідчить про низький рівень її структурованості, незначну частку заповідних площ …;

Мій коментар: Так це ж і так відомо, який же це висновок!

4. Науково обґрунтована перспективна  … екомережа … відповідає основним ландшафтознавчим принципам і є складовою національної мережі …;

Питання 40: Пане, які ландшафтознавчі принци Ви можете назвати?

Мій коментар: Дуже цікаво почути відповідь!

5. Виявлені природні чинники впливу …

Мій коментар: Так вони ж давно відомі!!!

6. Для дієздатності екомережі … доцільні такі напрями вирішення екосередовищних проблем: 1) впровадження новітніх екотехнологій …; 2) створення екотехнічних розв’язок; 3) консервація деградованих і забруднених земель …; … .

Мій коментар: Це ж давно відомі речі, про який висновок йдеться?

Висновок по автореферату дисертації:

Важко робити висновок по роботі, яка з самого початку невірно організована. Не може бути дисертації, присвяченої екомережі якоїсь області. Можна ставити питання про дослідження чогось на прикладі певної території, а так виходить, що автор ставить за мету розробити екомережу конкретної території, але це робиться відповідними спеціалістами на основі вже відпрацьованої методики. Можливо саме це і привело до того, що в дисертації відсутні сліди чогось нового. Текст виглядає дуже традиційно. Більше того, дисертант не справився з визначенням об’єкту дослідження, який у нього не має відношення до теми дисертації. Є проблеми і з предметом дослідження, який є ні чим іншим, як певним аспектом об’єкту. В роботі такого немає. Не може предметом дослідження бути «конструктивно-географічне забезпечення формування і розвитку … каркасу екомережі» - ця мережа існувала, існує і буде існувати у будь-якому разі без конструктивно-географічного чи якогось іншого забезпечення: що тут досліджується – екомережа чи конструктивно-географічне забезпечення? Це свідчить про надуманий характер визначення предмету дослідження. В роботі багато термінів, які є надмірно громіздкими і при цьому нічого не додають для розуміння проблематики. Дисертант, думаю, під впливом наукового керівника, взагалі вирішив не робити огляд напрацювань і відкинув значно більш обґрунтовані розробки інших авторів по цьому питанню. Це не може не дивувати. Пункти «Мета» і «завдання» виглядають дуже слабо: якесь обґрунтування замість того, щоб ставити питання про особливості структури і функціонування досліджуваного об’єкту у даних умовах. Завдання не відповідають проблематиці функціонування екомережі. Вкрай слабо виглядає так звана «новизна» - це повністю надумані пункти, які не стосується об’єкту дослідження. Текст дисертації за своїм рівнем більше нагадує бакалаврську роботу, що спирається на застарілі уявлення. Що стосується висновків, я не побачив жодного, який можна було розглядати, як новий результат дослідження екомережі – все це давно відомо. Написане не дозволяє мені дати позитивну оцінку дисертації – її рівень не відповідає вимогам до кандидатських дисертацій з причини відсутності будь-чого нового. Відверто скажу, що робота залишає враження наукоподібної балаканини.

3.09.2015 р.

Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.