11 червня 2014 р.

НАРЕШТІ Є РОБОТА (ХОЧА Й НЕ БЕЗДОГАННА), ЯКУ МОЖНА ОЦІНИТИ ПОЗИТИВНО. ЙДЕТЬСЯ ПРО ДОКТОРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ ВАСЕЧКІНОЇ ОЛЕНИ ФЕДОРІВНИ «ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА МІНЛИВІСТЬ ПАРАМЕТРІВ ЕКОСИСТЕМ ПРИБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ НА ОСНОВІ ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО МОДЕЛЮВАННЯ»

Я не буду наводити тут офіційний варіант відгуку, зроблю тільки ряд акцентів позитивного і негативного плану. До позитиву слід віднести дуже чітку визначеність здобувачки стосовно об’єкту та предмету дослідження. Таке сьогодні трапляється рідко. Це стосується також формулювання мети та завдань дослідження. Відразу видно, що людина – реальний дослідник. Дуже добре враження залишає апарат моделювання та об’єкт-центричний підхід до створення моделі, що відразу дало цікаві результати: здобувачка отримала те, що може вважатися дійсно новим. Можу погодитись з пунктом наукової новизни – ці результати є новими. Я ще не бачив дисертацій в області географії, зроблених в Україні, які базуються на створенні і аналізі просторово-динамічний моделей. Це – прогрес.

В той же час хочу звернути увагу здобувачки і спеціалістів, що об’єктом дослідження пані Васечкіної є екосистема, а не геосистема, що відразу виводить роботу за межі поля географії: шановна Олена Федорівна, екосистеми досліджуються екологами, а екологія з її організмо-центричним підходом є розділом біології, а не географії. В той же час в роботі присутні абіотичні компоненти, що знаходяться у взаємодії з біотою. Отже, достатньо було розглянути всі ці складові як діючі у моделі, що все міняє на користь саме географії. Є ще один, з моєї точки зору, важливий момент: дисертантка розглядає просторово-часову мінливість параметрів, а не екосистему як форму організації, в той час, як об’єктом дослідження в роботі виступає саме морська екосистема. Тоді і простір з часом могли б розглядатись як внутрішні (на відміну від зовнішніх) параметри такої організації. Але я розумію, що такий варіант розгляду є значно складнішим – не все можна зробити відразу.
Я хочу звернути увагу молодих географів на цю дисертацію, яка може слугувати прикладом в плані запропонованого підходу та використаних методів, як і чіткості визначень, які зробила дисертантка. Побажаємо Олені Федорівні успішного захисту.
10.06.2014 р.
Доктор географічних наук                          О. Ковальов.     

4 коментарі:

  1. Шановний дописувач відійшов від свого шаблону:
    1. Васечкіна Олена Федорівна: кандидат фізико-математичних наук. А як же не географи, які пішли у географію ?
    2. Цією темою займався цілий відділ системного аналізу морського гідрофізичного інституту: http://mhi.nas.gov.ua/rus/index.php?option=com_content&view=article&id=117:systemanaliz&catid=37:departments&Itemid=57
    До речі у відділі немає жодного географа.
    3. Чому докторська робота є регіональною ? Тільки зона узбережжя, і тільки України.
    4. Авторка немає одноосібної монографії. А на її статті немає жодних посилань в інтернеті. Де можна ознайомитись з її працями ?
    5. Робота захищається у Севастополі. Наскільки вона є актуальною для України?
    6. Чому шановний Олекса Ковальов, на відміну від негативних розгорнутих відгуків, не дав такого ж розгорнутого, позитивного. У мене немає можливості ознайомитись з авторефератом, а хочеться оцінити всю глибину наукових досліджень Васєчкіної Олени Федорівни.
    З повагою, постійний читач Вашого сайту.
    4.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов7 липня 2014 р. о 15:38

    Дуже приємно, пане Аноніме, що Ви відвідуєте цей сайт, але спілкуватися з Анонімом все одно, що з повітрям. Якщо Ви вирішили підняти такі питання, то відкрийтеся: Ми живемо у такий час, коли вже треба відкриватися і виступати від свого імені.
    Стосовно Ваших питань зазначу наступне:
    1. Я не мушу звітувати перед кимось стосовно того, що я пишу. Це моя справа – писати чи не писати і що писати. Також зазначу, що я не обробляю всі автореферати. Наприклад, роботи, написані за напрямком «Метеорологія», «Грунтознавство» і т. і. я взагалі не читаю – вони не мають відношення до географії, а кожного разу про це нагадувати немає сенсу.
    2. З Васечкіною Оленою Федорівною я особисто не знайомий, але якщо вона – симпатична жіночка, буду не проти покататися з нею на катері. Мені не було відомо, що вона - кандидат фізико-математичних наук, але мені байдуже. До речі, я так і думав, що вона має відповідну освіту.
    3. Те, що цією темою мав займатися цілий відділ, ясно і так. Але це розповсюджене явище, а встановлювати її особистий внесок – справа спеціалізованої ради і того відділу, який її випустив. Я цього зробити не можу.
    4. Те, що у цьому відділі немає жодного географа, вказує тільки на те, що цей відділ принципово не міг обговорювати цю дисертацію і випускати її на захист, але я не маю можливості вишукувати ці дані.
    5. Стосовно регіональності – тут треба відразу давати своє розуміння регіону, але йдеться про те, що результати мають обмежене значення.
    6. Те, що авторка не має одноосібної монографії, ставить хрест на її захист, але тоді як спеціалізована рада прийняла цю дисертацію?
    7. Актуальність теми не може визначатись місцем захисту дисертації, як і районом дослідження, актуальність визначається важливістю проблеми і отриманими результатами.
    8. Шановний Олекса не давав розгорнутий відгук, бо не може обробляти всі автореферати, тим більше, що шановний Олекса не вважає себе спеціалістом з питань, яким присвячена дисертація (морські екосистеми). До речі, шановний Олекса і не написав відгук, а обмежився тільки зауваженням, що, на відміну від всіх інших «докторських», у цій роботі хоча б щось є, а саме – цікава методика і отримані результати. Однак не займаючись цими питаннями, шановний Олекса і не вважав за потрібне висловлюватись з приводу їх адекватності. В той же час шановний Олекса відмітив, що робота не є географічною, вона – екологічна, але це вже обов’язок спеціалізованої ради оцінити, чи може вона бути визнана географічною, а обов’язок ДАК – перевірити адекватність прийнятого радою рішення.
    Дякую за увагу!

    ВідповістиВидалити
  3. Підтримую Олександра Павловича – потрібно відкриватися. Потрібно залишати страх у минулому, “тоталітарна” система найбільше боїться коли її не бояться.

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов8 липня 2014 р. о 16:56

    Це дуже слушне зауваження: “тоталітарна” система найбільше боїться, коли її не бояться.
    У науковій сфері України також склалася тоталітарна система, з якою давно треба було покінчити. Є "особливо обдаровані", в першу чергу - кияни, які все визначають. Але наука так розвиватися не може. Тому ми і створили "ВІЛЬНЕ ГЕОГРАФІЧНЕ ТОВАРИСТВО", але воно вільне в тому числі від різного роду страхів. Не треба боятися говорити те, що думаєш.

    ВідповістиВидалити