18 червня 2014 р.

УКРАЇНА: ЧОМУ НЕОБХІДНА ЛЮСТРАЦІЯ У НАУКОВО-ОСВІТНІЙ СФЕРІ

Думаю, я не скажу нічого нового, якщо напишу, що сфери освіти і науки в Україні є одними з найбільш корумпованих. Тут все продається і все купується – від атестатів про середню освіту до грантів (діє режим відкатів), докторських дисертацій і звання академіка. І якщо деякі вважають, що режим люстрації по відношенню до цих сфер можна відкласти на потім (бо є, мовляв, більш важливі сфери життя), вони дуже помиляються, бо і школа, і вуз мають закладати не тільки певну освітню базу, але й культуру їх використання, включаючи моральність, обов’язковість, людяність, патріотичне ставлення до країни тощо. Саме з цих позицій ми повинні оцінити те, що сталося з науково-освітньою сферою України за останні два десятиліття і до чого це призвело. Те, що ми сьогодні маємо, є, в першу чергу, свідченням страшної корупції, байдужості керівників шкіл, вузів, співробітників міністерства тощо. Зрозуміло, що я зможу привести тільки деякі приклади, пов’язані, перш за все, з напрямком моєї діяльності – географією, та з тим вузом (ХНУ ім. В.Н. Каразіна), у якому я працював 22 роки перед вимушеним виходом на пенсію. Але можу завірити, що у інших напрямках і вузах ситуація не краща.

Цей виступ був стимульований тим, що у Каразінському університеті пішли чутки, буцімто ректор В.С. Бакіров йде у відставку. Почувши це, я був вражений вправністю цього керівничка. Як вміло він вирішив, так би мовити, випустити пар, бо чудово розуміє, що в університеті, по-перше, ще працює немало порядних співробітників, незгодних зі стилем його керування, по-друге, є немало бажаючих стати хазяїном кабінету ректора. Думаю, Бакіров чудово пам’ятає і виступ 20-ти професорів і докторів наук 2005-го року (я був серед них), коли ставилось питання про його зняття з посади ректора (правда, не всі були згодні з цим, у тому числі і я – спочатку стояло питання про необхідність докорінних змін). Відразу хочу зауважити: шановні, не вірте чуткам. Бакіров відноситься до тієї категорії істот, яких з кабінетів виносять уперед ногами.
Віль Бакірова (тобто Володимир-Ілліч-Ленін Бакіров) має юридичну освіту, за радянських часів був компартійним активістом (на той час це був спосіб просунутись), читав курси на кшталт «Науковий комунізм» (згідно з затвердженими зверху конспектами лекцій (саме читання таких курсів дозволяло набути досвід висловлювань, які нічого значать) після розпаду СРСР швидко поховав у собі комуністичне минуле. У 90-х роках мріяв про крісло Президента України (і це відповідає дійсності), але почав з посади ректора. Він дуже гарно виступив зі своєю конкурсною програмою, проголосив боротьбу з корупцією і підтримку докторів наук, але вибори не виграв (тоді виграв І.І. Залюбовський, якого тихо попросили), а вже через рік пішли чутки, що Бакіров не буде ректором, бо збирається до Верховної ради. Думаю, трохи не вистачило необхідної суми і прийшлося залишитись ректором. Він почав мріяти про пам’ятничок - задля цього він готовий був розмістити на площі Свободи бюсти своїх попередників (наче ректор – це щось особливе, а не просто функція). Вразило те, кого, ставши ректором, він наблизив до себе. Першим проректором став Александров (до того - декан економічного факультету), який вже на той час мав сумнівну репутацію (його дивним чином знали першокурсники самих різних факультетів, наприклад, іноземних мов). На той час деканом геолого-географічного факультету (з осені 1995 року) був К.А. Нємець, який вже прославився своїми вступними компаніями і цинічно-безцеремонним ставленням до співробітників факультету, незгодних з його стилем роботи. Бакіров чудово знав, чим займається Нємець, але на зняття його з посади декана не пішов – вони швидко знайшли спільну мову. Більше того, з приходом Бакірова Нємець почав діяти все більш нахабно і відкрито (під час вступної сесії біля кабінету декана стояли батьки з пакунками). Користуючись підтримкою ще двох просуванців – Левицького (доктора географічних наук без географічної освіти – сина поліцая) і Черваньова (видатного плагіатора, доктора технічних наук без технічної освіти) – він почав знищувати мене. У верхах К.А. Нємець розповсюджував чутки про мою некомпетентність і непорядність, мене почали відстороняти від читання лекцій і проведення польової практики, хоча я мав найвищий викладацький і науковий рейтинг на факультеті та найбільший досвід польових експедицій і практик. З 2000-го року я був змушений почати звертатися з заявами до Бакірова, але нічого не мінялося, у мене відбирали одну позицію за іншою (у тому числі за участю Бакірова), почали розповсюджуватись наклепи. Комісії, які Бакіров призначав для «вирішення» проблеми, діяли дуже просто – з’ясовували у Нємеця і Черваньова, який результат їм потрібен, і зустрічались зі мною, вже маючи готове рішення. Першим з таких був, з дозволу сказати, проф. Орлов (на той час декан хімічного факультету) – доволі підла істота, а через рік я вже мав першу зустріч з новим проректором – проф. Холіним. Історія моїх відносин з цим хамом просто вражає. З першого разу він (на 13 років молодший за мене) примусив мене чекати 45 хвилин. Пізніше цей вихлюпок компартійно-комсомольських часів примудрився отримати звання заслуженого діяча науки і техніки (здається, у віці 46 років), маючи науковий рейтинг, що обмежувався його факультетом (хімічним). Це саме той випадок, коли можна однозначно дати діагноз: істота, хвора на моральний ідіотизм: прикладу такого зневажливого ставлення до людей важко знайти, хоча багато хто дуже близькі до нього у цьому плані. Цей хам поставив під сумнів мій докторський рівень, звинуватив мене у тому, що в останні три дні життя, день смерті і поховання моєї матері я не проводив вигадану К.А. Нємецем «польову практику» (ця історія взагалі мала б бути розслідувана прокуратурою). У цьому йому допомагав проф. Лебедєв (на той час декан фізичного факультету) – ще один хворий на моральний ідіотизм (нажаль, цей синок військового прокурора радянських часів вже здох і не зможе прочитати це). Жахлива історія сталася, коли мене запросили на конференцію до Сілезького університету (2006 рік): Черваньов штучно розіграв конфлікт, щоб не випустити мене на конференцію. Задля цього він почав розповсюджувати чутки, що я набив йому пику (якби це мало місце, чи зміг би він після цього кудись піти?). Створена «комісія» (нач. відділу кадрів Куліш, В.Ю. Некос та Догадіна – зав. кафедри ботаніки) дійшла до того, що спробувала створити конфліктну ситуацію задля виявлення моєї психічної сталості. Робила це Догадіна, синок якої – алкоголік – проводив польову практику у Гайдарах з пляшкою горілки (не виходячи з крамниці), а студенти сиділи на лавці біля крамниці, чекаючи, коли він надудлиться (це я бачив своїми очима!). Чудові викладачі! До речі, саме цим алкашем Нємець замінив мене на польовій практиці – гідна заміна. Може у читача вже виникло питання – а куди дивилися Бакіров і його помічники? Вони всіляко підтримували і Нємеця, і Черваньова, і всіх тих, хто намагався знищити мене як викладача і вченого. Так, К.А. Нємець був нагороджений міністерською грамотою за успіхи у справі руйнування геолого-географічного факультету. У 2004 році його дружина – Л.М. Нємець (жахливо нахабна баба і повний нуль) – придбала у Я.Б. Олійника (у Києві) диплом доктора географічних наук, швидко ставши зав. кафедри, а через 2 роки такий же диплом (за подібну роботу) і також у Я.Б. Олійника придбав К.А. Нємець (тепер це черговий доктор географічних наук без географічної освіти). Свого часу один дуже шанований, поважного віку університетський професор сказав мені: не можу зрозуміти, чому Бакіров, знаючи, що Нємець – нечистоплотний, тримає його на посаді декана? Здогадайтесь, якою була моя відповідь.
Я не можу тут описати всю історію мого перебування в Каразінському університеті, я даю тільки окремі кричущі приклади дій тих, хто однозначно хворіє на моральний ідіотизм. Наприклад, мене – фахівця, який мав найвищий викладацький рейтинг, відсторонили від читання курсу «Біогеографія» (залишили тільки групу кафедри). Причин кілька. Головна - я ставив об’єктивні оцінки, а це означало 10 – 15% оцінки «відмінно» і трохи менше оцінки «незадовільно». Я наводжу відомість, заповнену тим, кого К.А. Нємець поставив читати замість мене (це О.В. Клімов, біолог): маємо більше 73% оцінки «відмінно»! Перепрошую, як це називається? Цьому відповідає слово «корупція»!



Ті студенти, які у відомості не мають оцінок, були студентами кафедри геомоніторингу, які складали іспит мені.
Я кілька років вів боротьбу за повернення цього курсу і польової практики – безрезультатно. Чому? Бо на посаді ректора був (й досі є) мутно-слизький, байдужий до людей але зовні-інтелігентний кар’єрист, самозакоханий і пихатий нарцис В.С. Бакіров. Це той, хто у 2004 році під час президентських виборів був представником Януковича (у першому турі, а у другому вправно зорієнтувався – захворів), це той, хто створив для своїх особливих співробітників факультети (достатньо згадати юридичний – для дочки Кушнарьова, яка стала деканом у 26 років, будучи ніким, екологічний – для видатного хабарника В.Ю. Некоса тощо), це той, хто поступово розправився з професорами, які виступили про нього у 2005 році, це той, хто, зруйнувавши всі моральні устої в університеті, сам спромігся придбати собі спочатку звання члена-кореспондента, а потім і академіка (і не соромно тим, хто так підняв його), це той, хто знищував фахівців, створюючи зелену хвилю для пройдисвітів і просуванців різних мастей. Саме завдяки режиму, створеному в університеті Бакіровим, змогли стати докторами наук ті, хто не виглядав навіть кандидатом наук – А.В. Гриценко (нині – доктор географічних наук без географічної освіти), К.А. Нємець (нині - доктор географічних наук без географічної освіти), Л.М. Нємець, С.В. Костріков, В.А. Пересадько (ця безсоромна баба, яка криє матом у робочому кабінеті, сьогодні є деканом факультету), А.Н. Некос. Зрозуміло, що це сталося не тільки завдяки йому – допомогли і особливо обдаровані «вчені» з Києва – Я.Б. Олійник (цей красавець підім’яв під себе всі геморойні посади і веде активну роботу, направлену на знищення географії в Україні), Л.Г. Руденко (ще один диво-академік – директор Інституту географії НАН України) тощо.
Для того, щоб прибрати мене з університету, К.А. Нємець і В.А. Пересадько ліквідували кафедру, залишивши мені учбове наступне навантаження: два спец. курси для однієї студентки. Я написав Бакірову заяву з проханням перевести мене на посаду вахтера, де я мав би більший контакт зі студентами. У відповідь – мовчання. Отже, щоб залишитися живим, я був просто змушений звільнитися. Тепер я оприлюднюю текст цієї заяви у варіанті, поданому Бакірову, який підписав її моментально. 


Тепер я звертаюся до тих, хто збирається у Каразінському університеті в черговий раз поставити питання про відповідність В.С. Бакірова посаді ректора. Так, ви це зробите, але майте на увазі, що Бакіров створений з речовини, яка не тоне. Він залишиться і пробуде ректором ще один термін (7 років). Чому? Бо система є система, бо систему влаштовують ті, хто себе забруднив – їх можна тримати в руках, нагадуючи про їх дільця: діляга – він і є діляга. Такі, як Бакіров, формально зростають, руйнуючи все, що під ними. У Каразінському університеті діяльність Бакірова призвела до видалення університетського духу – університет перетворився на машину, що скачує гроші зі студентів.
Як так сталося, що в Україні виникло аморальне середовище, у якому ніхто порядний не має шансів вижити? Як так сталося, що головним стилем керівництва організаціями і їх підрозділами став паханський стиль? Скільки часу і зусиль треба прикласти, щоб прибрати це болото?

Доктор географічних наук                      Олекса Ковальов

16 коментарів:

  1. Стосовно Клімова, то з більшості студентів очників хабарі він не брав, а просто нічого не давав студентам і в принципі фактично нічого не вимагав. Екзамен був чистою формальністю, хто хотів списував. Йому було глибоко наплювати на студентів і їх знання та й взагалі на університет.

    Це корупція вищих масштабів – коли на посади викладачів ставляться контрольовані «пофігісти», і за гроші запускається стадо студентів яких такі «пофігісти» «вчать», особливо це стосується заочників. Для тих, хто має відношення до ХНУ, така та подібні схеми не секрет.

    Потрібно змінюватись та виходити з тіні, лояльне ставлення до такої ситуації знищує в людині людину.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов22 червня 2014 р. о 16:30

    Так, це вірно. Таких "пофігістів" зараз в університеті надто багато, а на географічному відділенні ГГФ - майже всі. Ці люди не мають уявлення про польові дослідження, все зводиться до балачок. Особливо виділяється кафедра соціально-економічної географії та регіоналістики. І це зрозуміло - там верховодить скажена Нємець Л.М. Десятиліття знадобилося географам факультету у минулому, щоб підняти рівень факультету, а знищили факультет за кілька років. Причому рівень викладання знижувався планово: К.А. Нємець виганяв сильних і набирав так званих людей з вулиці. І це підтримувалося Бакіровим і його помічниками. Отже, люстрація, люстрація і ще раз люстрація!

    ВідповістиВидалити
  3. так, корупція зачиняє двері для обдавованих студентів і водночас пропускає лайно. Це сором для університетів , ганьба для держави. Потім це лайно, з купленим дипломом наробить багато бід у держави - починаючи з будівельних кранів які падають на перехожих та тисячі зарізаних на операційних столах. А все тому, що не зроблено жодної люстрації серед корумпованих ректорів, проректорів, деканів, які пасуться і жиріють на студентах. Як кажуть - риба портиться з голови. але, нажаль, система корупції і липової освіти влаштовує і багатьох студентів та їх батьків. Але думаючу більшість це НЕ влаштовує. Тому ТРЕБА направляти викладачів на атестацію в європейські вузи а не в Україні, бо тут все куплене. А для студентів зробити європейський мониторинг навчання, де навіть списування вноситься до лічного діла студента, запізнювання та невчасне зданя роботи. І закінчують університет лише 50 %. Тобто, йде жорстке відсіювання бездарів.

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов4 липня 2014 р. о 16:01

    Шановний Тарасе, дякую за коментар і підтримку. Те, що там є, складає дуже невеличкий відсоток того, що відбулося за час мого перебування в Каразінському університеті. Корупція в університеті зашкалює, але таке має місце майже всюди. Мені відомо, що у вузах Харкова тільки університет "ХАЇ" у цьому відношенні має позитивний імідж. Дуже багато залежить від ректора. Якщо ректор підтримує корупціонерів, нічого зробити неможливо, тоді доля викладача, навіть такого, який має найвищий рейтинг, вирішена. Так сталося і зі мною. Але я не один такий - дуже відомий геометр О.А. Борисенко - член-кореспондент - теж змушений був піти з університету. На факультетах паханствують дійсно хворі на моральний ідіотизм. Я можу назвати декана історичного факультету Посохова, декана хімічного факультету Калугіна, жахливе враження залишає декан мех.-мату Жолткевич... Досі не можу забути, як закінчував університет "студент" Лобанов (його залишили в університеті).
    Але не впевнений, що Європа нам у цьому плані допоможе. Нам треба міняти все з середини. І це - справа молодих.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов18 липня 2014 р. о 13:08

    Хочу дещо додати стосовно того, у якому стані опинився Каразінський університет внаслідок панування "ректора" Бакірова В.С. Вся система відносин в університеті стала дуже спрощеною, бо базується на лояльності до хазяїв університету, факультетів, кафедр..., головне - до того головного, якого можна позначити, як "ВОНО". Кажуть, що влада сама по собі є цінністю і вартує більше за гроші. Але всі ці вихлюпки компартійно-комсомольських часів забули, що університети - це особливі форми організації вільних вчених і викладачів, а не слизьких і мутних бариг-адміністраторів. Проблема в тому, що всі ці слизькі створіння ніколи не зрозуміють, у чому полягає суть університету. А у міністерстві таке розуміння є?

    ВідповістиВидалити
  6. Олекса Ковальов30 липня 2014 р. о 20:33

    Хочу звернути увагу на те, що у 2005 році, коли був виступ професорів проти режиму Бакірова, на допомогу собі він закликав двох, які мали відношення до найбільш виражених лицемірних циніків - проф. Лебедєва, про якого я згадував у тексті, та доктора технічних наук без технічної освіти проф. Черваньова.

    ВідповістиВидалити
  7. Олекса Ковальов4 серпня 2014 р. о 15:11

    У суботу у готелі "Харків" відбувся брифінг з мером Львова паном Андрієм Садовим. Мене викликали за 15 хвилин до початку, коли я прийшов, захід вже розпочався. По-перше, те, що я побачив, підтвердило мою думку про те, що Андрій Садовий повинен був балатуватися на посаду Президента України. По-друге, зненацька виявив такого собі Станіслава Ігнатьєва (такий собі директор Центр міжнародного співробітництва університету), який задав пану Садовому питання, а через деякий час пішов. Я хочу окремо поставити питання стосовно люстрації С. Ігнатьєва - цього видатного пройдисвіта, якого вже всім відомий І.Г. Черваньов - доктор технічних наук без технічної освіти - чудом зробив кандидатом наук. Це дуже небезпечний просуванець, який відзначається надзвичайно високим вмінням відшукувати лазівки. Саме такі сьогодні цінуються у Каразінському університеті, керованому паном В.С. Бакіровим. Побажаємо їм успіху.

    ВідповістиВидалити
  8. Олекса Ковальов8 серпня 2014 р. о 15:27

    Тема люстрації у вузах і у науковій сфері є вкрай актуальною. Хто вчить наших студентів? Є приклади вкрай аморальних людей, яких не можна вважати психічно здоровими. Я вже дещо писав про такого собі доктора технічних наук без технічної освіти професора І.Г. Черваньова (геофак Каразінського університету). Додам деякі риси до його портрету. У травні 2004 року вмирала моя мати, яку Черваньов чудово знав. За тиждень до її смерті цей моральний ідіот під час засідання кафедри почав сміятися з цього приводу. Що тут можна сказати? І не дивно. Свого часу пан С.В. Костріков (тоді ми ще з ним спілкувалися) розповів мені, що І.Г. Черваньов зробив в університеті труну для своєї матері за два місяці до її смерті, і ця труна стояла у підвалі. Це - щоб не витрачатися. І ця жаба завідувала кафедрою протягом близько 30-ти років! Закінчилося тим, що кафедра була знищена. Сам С.В. Костріков - його найкращий учень в плані плагіювання. Що стосується аспірантури, я вже відмічав, що "аспірантура" у Черваньова - це плагіатура. І цей провокатор і брехун користувався повагою таких супер-адміністраторів, як В.С. Бакіров, І.І. Залюбовський і інших. Його улюблене заняття - принижування людей, причому ця особливість у нього має ознаки хвороби. Ось як треба вміти жити!

    ВідповістиВидалити
  9. Олекса Ковальов15 серпня 2014 р. о 15:20

    Згадую осінь 2010 року... Працює комісія, що має розібратися, чи варто ліквідовувати кафедру геомоніторингу та охорони природи (кафедра геомоніторингу - єдина такого плану кафедра на теренах колишнього СРСР). Голова комісії - декан хімічного факультету О.М. Калугін. Зустріч з кафедрою відбувається за два дні до розгляду питання на раді університету (хоча комісія працює вже майже два місяці). Я виступив з обгрунтуванням необхідності залишити кафедру. А далі все звелося до того, що пан Калугін у жорсткій адміністративній манері (при тому, що між нами не менше 15-ти років різниці) ставить питання: на яких підставах пан Ковальов протягом багатьох років не підписував індивідуальний план. Виявляється, що доктор наук, що мав найвищий викладацький рейтинг - абсолютно безправна людина: що декан і завідувач кафедри визначили, те і має робити. Так мене залишили з двома спец. курсами для однієї студентки. Згодом з'ясувалося, що ректор не давав пану Калугіну завдання ставити це питання. Мене вразив стиль розмови. І це нормально для цього університету, в якому деканами і проректорами стало комсомольське лушпиння 80- років. Через кілька місяців я написав заяву про звільнення, бо ситуація була загрозливою для мого життя.

    ВідповістиВидалити
  10. Олекса Ковальов18 серпня 2014 р. о 18:05

    Не можна створити більш-менш повну картину того, що відбувалося на ГГФ Каразінського університету і участі у руйнуванні учбового процесу таких «фахівців», як І.Г. Черваньов та К.А. Нємець, не згадавши Миколу Васильовича Куценка. Цей хлист також «піднявся» до рівня кандидата географічних наук завдяки Черваньову. Його кандидатська «дисертація», захищена у середині 80-х років, була присвячена розробці паперової «геоморфології» – моделям розвитку «рельєфу» з використанням електропровідного паперу. Ніякого внеску у науку ця робота не дала – самі моделі задовго до того використовувались гідрогеологами, а її автор, як і його «науковий» керівник, ніякого розуміння того, що таке рельєф, не мали ні тоді, ні сьогодні, тобто це була звичайна профанація, але зроблена майстерно - поверхневе враження науковості робота залишала. Але справа не в цьому. В кінці 90-х років минулого століття К.А. Нємець і І.Г. Черваньов розпочали активну компанію по знищенню мене як викладача (тоді я вже мав найвищий рейтинг). З 1989 року я вів польову практику 1-го курсу (у Гайдарах). Мені вдалося суттєво покращити її – практика дійсно стала географічною (і це розуміли студенти). Черваньов поставив Куценка на заміну викладача Хріпко, яка була у відпусті (всього на один рік, хоча він затримався ще на рік). Він мав вести геоморфологію (хоча я під час практики не розділяв окремі напрямки, акцентуючи увагу студентів на зв’язках між компонентами). К.А. Нємець та І.Г. Черваньов поставили перед доцентами Ю.Ф. Кобченко і М.В. Куценко задачу – зруйнувати зроблене мною – знову розчленувати практику за напрямками, які до географії відношення не мали і не дозволяли сформувати у студентів цілісний образ географічного комплексу. Ці безсоромні університетські викладачі майже домоглися свого. Без обговорення зі мною, вони почали нахабно міняти структуру практики. У перший же день у мене стався сильний крововилив у око, але Н.В. Куценко продовжував демонструвати нахабну поведінку і, водночас, безграмотність в області геоморфології. Додам, що обидва мали дуже низький викладацький рейтинг. В деяких інших епізодах Куценко неодноразово виступав як брудний провокатор, намагався створити підстави для конфліктів. Мета – показати, що Ковальов – конфліктна людина (ось бачите – він посварився з тим, з тим, з тим…). Пізніше К.А. Нємець та І.Г. Черваньов віддячили йому за службу – він змушений був піти з університету. Здається, згодом він повернувся і тепер працює на екологічному факультеті. Брудна особа, але саме таких завжди підбирав І.Г. Черваньов, який перетворив кафедру на садистську клоаку! Саме такі до вподоби ректору В.С. Бакірову.

    ВідповістиВидалити
  11. Олекса Ковальов21 серпня 2014 р. о 15:16

    Вражає те, якого низького морального рівню особі працюють у Каразінському університеті. Може виникнути питання, чому доктор технічних наук без технічної освіти І.Г. Черваньов так ставився до мене. Відповідь у наступному. У 2003 році після дивної розмови у кабінеті начебто-ректора Бакірова (були присутні також проректор Алексадров і К.А. Нємець - на той час декан) Черваньв мені сказав:
    - Александр Павлович, мне плохо живётся, потому что вы есть.
    Що тут можна сказати! Є людина - є проблема. Ось він і намагався довести мене до кладовища. Цього домагався і К.А. Нємець. Вражає те, що ці два ідіоти дійшли до того, що забороняли студентам працювати зі мною у науковій сфері. Прийшла до мене гарна студентка. Почали розробляти цікаву тему. для того, щоб покращити її знання у сфері грунтознавства, я направив її у Інститут грунтознавства... Дитина там дуже сподобалась ... Одного разу заходжу до університету, а до мене підходить вона і просто жахливо плаче. Я її питаю, в чому справа? А дитина мені каже:
    - Олександре Павловичу, мені заборонили з Вами працювати.
    Доходило до того, що дзвонили батькам студентів і пропонували забрати від мене студентів.
    Але все це мало місце ще до того, як став ректором Бакіров. У 1998 році у мене хотіли відібрати частину ставки. На той час першим проректором був такий собі професор Тернов з радіо-фізичного факультету з дивним - червоно-синім кольором обличчя (випадково не знаєте, при яких обставинах обличчя набуває такого гарного кольору?). Я звернувся до нього з питанням, чому у мене хочуть забрати частину ставки. Реакція мене просто вразила. Він мені сказав:
    - Ну, заведующему кафедрой и декану лучше известно, какой вы специалист.
    Це мені заявило червоно-синєпике, яке захистило докторську після мене. Виявляється, що доктор технічних наук без технічної освіти (Черваньов) і кандидат геолого-мінералогічних наук (Нємець) краще знали, який я спеціаліст.

    ВідповістиВидалити
  12. Мені та іншим студентам з моєї групи Нємець особисто забороняв не лише співпрацювати з Олександром Павловичем в науковій сфері, а навіть ВІТАТИСЬ З НИМ!!! За що погрожував виключення з університету та поставити хрест на науковій кар’єрі.

    Що це за неандерталець-науковець, що опустився до такого рівня погроз?

    Хочу запитати у співробітників кафедри соціально-економічної географії ХНУ імені Каразіна –
    Невже вам не гидко терпіти такі тупі та примітивні відносини, знущання над вами заради тої мізерної зарплати? Чи ви вже самі стали неандертальцями, що готові з’їсти один одного за шматок гнилого м’яса?

    ВідповістиВидалити
  13. Олекса Ковальов25 вересня 2014 р. о 15:18

    Бачите, я був правий. Пан Бакіров вже мотнув до Києва, продемонстрував свою лояльність новій владі - лизнув де і кому треба, - виступив в університеті з заявою, що прихильники Новоросії в університеті працювати не будуть! Чудовий приклад хамелеона...

    ВідповістиВидалити
  14. Олекса Ковальов26 вересня 2014 р. о 15:29

    Більше того, Бакіров примудрився ще й на телеекрані продемонструвати свій фейс. Опального на телеекран не випустять, отже маестро знайшов необхідний колір і вже перефарбувався. Молодець, ось як треба жити.

    ВідповістиВидалити
  15. Мабуть, у кожному вузі є подібні проблеми.

    ВідповістиВидалити