29 червня 2014 р.

Відгук про автореферат дисертації Воловика Володимира Миколайовича «Етнокультурні ландшафти: Регіональні структури і природокористування»

Маємо черговий приклад псевдо-географічної псевдо-дисертації, написаний у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського. На цей раз це доцент кафедри географії
Воловик Володимир Миколайович
Науковий консультант:
Денисик Григорій Іванович - доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського.
Офіційні опоненти:
Дмитрук Олександр Юрійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Круль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії і раціонального природокористування, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.
Тютюнник Юліан Геннадійович, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту еволюційної екології НАН України.
Захист має відбутися 3 липня 2014 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Мені було би соромно випускати докторську дисертацію такого рівня, але шановному Григорію Івановичу Денисику не соромно, тим більше, що щось подібне, написане під його керівництвом, вже пройшло при наявності жорсткого негативного відгуку. Але проблема не тільки у ньому. На такий захист погодилася члени спеціалізованої ради і вказані вище опоненти. Ставлю питання про фахову кваліфікацію всіх діючих осіб, бо те, що я побачив у авторефераті, ніяким чином не може кваліфікуватися як докторська дисертація географічного спрямування.


Відгук
про автореферат дисертації
Воловика Володимира Миколайовича
«Етнокультурні ландшафти: Регіональні
структури і природокористування»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Відразу відзначу, що роботи, пов’язані з ландшафтом, рецензувати доволі важко, бо зазвичай автори не бажають враховувати той факт, що поняття ландшафту не є географічним, що ландшафтознавство – це особлива дисципліна, яка не є географічною, але ми можемо говорити про географічний ландшафт як певний образ обстановки, яку ми визначаємо як географічне середовище. У всіх інших випадках ландшафт – міждисциплінарне поняття.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність. Вже на цьому рівні розгляду у мене виникли питання до дисертанта
Питання 1: Шановний Володимир Миколайович, як Ви уявляєте собі антропосферу і у який спосіб вона може взаємодіяти з тим, що Ви називаєте «ландшафтними комплексами»?
Мій коментар: Те, що ми називаємо «антропосфера», є інтегральний образ, який об’єднує людську спільноту і її діяльність на планеті, тобто це організація життєдіяльності людської спільноти у глобальному масштабі. Антропосфера не може взаємодіяти з геокомплексом (а не ландшафтним комплексом), бо геокомплекс – це поняття, що відображає створіння іншого масштабу.
Питання 2: Шановний дисертанте, Ви використовуєте застаріле уявлення про ландшафтний комплекс, яке було піддане серйозній критиці у моїх монографіях (а також у роботах багатьох закордонних авторів!), якщо, зрозуміло, вони Вам відомі, у якій частині роботи Ви доводите коректність терміну «ландшафтний комплекс», опонуючи моїм доводам?
Мій коментар: Думаю, дисертант не вважав за потрібне провести дискусію з цих питань, чим сам вивів себе за межі наукового поля.
Питання 3: Шановний, чим, на Ваш погляд, різняться географічний комплекс і ландшафтний комплекс?
Мій коментар: Якщо шановний зможе дати відповідь, то постане питання –
Питання 4: Шановний, чим ландшафтознавство відрізняється від географії?
Далі автор пише, що «антропосфера є неоднорідним утворенням, що диференціюється за різними чинниками. Одним з них є етноси, які формують модифікацію антропосфери – етносферу. Результатом її взаємодії з ландшафтними комплексами є поява етнокультурних ландшафтів».
Питання 5: Шановний, з яких пір етноси стали предметом вивчення географії та ще й чинником диференціації антропосфери, і звідкіля Ви взяли, що антропосфера має модифікації, в тому числі - етносферу?
Мій коментар: Шановний пан плутає карти. Етносфера – це незрозуміло що. Так можна навигадувати будь-які сфери, наприклад, сфери різних професій і навіть сферу породистих цуциків. Дисертант не розуміє, що таке антропосфера. Як і біосфера, антропосфера не поділяється на частини, бо має характеристики, що стосуються тільки її масштабу – глобального: це – форма організації. На цьому рівні ніяких етносів вже не існує. І робота дисертанта стосується не антропосфери, а того, що він називає етнокультурними ландшафтами. Що стосується «мультикультурного і поліхронологічного регіонального етнокультурного ландшафту», у цій фразі стільки локшини, що потрібен сам автор, який міг пояснити її смисл. Те, що географічні комплекси містять в собі історію свого становлення, відомо давно (це дуже добре показано в роботах, наприклад, С.П. Романчука і інших авторів), і питання –
Питання 6: Шановний, що означає вираз «регіональний етнокультурний ландшафт», тобто як пов’язані між собою поняття регіону і ландшафту?
Питання 7: Шановний, а що таке «регіональна етнічна диференціація», які ще варіанти диференціації Ви можете назвати?
Мій коментар: Я розумію, що таке етнічна диференціація, але що таке «регіональна етнічна диференціація» - не розумію. Це для мене надто мудро. І мені взагалі незрозумілий третій абзац першої сторінки.
Питання 8: Пане, як виглядає зміна життєзабезпечення?
Питання 9: Пане, що таке «репрезентація географічного простору» і що таке «географічний простір» взагалі?
Питання 10: Пане, а що таке простір як такий?
Мій коментар: Складається враження, що дисертант накопичив у своїй голові багато термінів і висловлювань, а тепер намагається подати їх так, наче він їх розуміє. Вираз «географічний простір» вже відійшов в історію, що було показано в моїх роботах, з якими дисертант, судячи з усього, не знайомий. Географія не має справу з простором, вона має справу з різними формами організації геосередовища, серед яких – антропізовані. Те, що етнічний чинник має місце, давно відомо, тут дисертант нічого нового сказати не може.
Дисертант декларує: «Етнокультурне ландшафтознавство і його ядро – концепція етнокультурного ландшафту…», але слово «культурне» тут ні до чого, бо етноси саме і виділяються завдяки культурним розбіжностям: можна спокійно писати «етнічне ландшафтознавство». До речі, у моїй монографії «Ландшафт сам по себе и для человека» (2009 р.) один з параграфів так і називається: Ландшафтность этноса и этничность ландшафта.
Питання 11: Шановний, Ви читали цю книгу?
Мій коментар: Схоже, не читав. Більше того, дисертант, роблячи вигляд, що веде дослідження в області ландшафтознавства, не вважає за потрібне обговорювати варіанти визначення ландшафту і не обґрунтовує свою позицію, без чого говорити про щось немає сенсу. Подивіться, що він пише: «Принципова методологічна відмінність класичного, антропогенного й етнокультурного ландшафтознавства закладена у типах досліджуваного простору. Класичне ландшафтознавство орієнтоване на вивчення натуральних ландшафтів і не освоєного етносом простору. Антропогенне ландшафтознавство, як і етнокультурне, зорієнтоване на дослідження освоєного простору…». І далі: «Етнокультурне ландшафтознавство направлене на вивчення не лише освоєних, а й облаштованих етносом ландшафтних комплексів» (с. 1). Отже,
Питання 12: Пане, які особливості класичного ландшафтознавства Вам відомі?
Мій коментар: Думаю, Володимир Миколайович плутає класичне (яке було започатковане Гумбольдтом) і ландшафтознавство традиційне радянських часів, якому вже настав гаплик, але за нього тримаються наші перли.
Питання 13: Пане, а що таке «антропогенне ландшафтознавство» і «етнокультурне ландшафтознавство»?
Мій коментар: А нічого! Тут ми маємо справу з абсолютно некоректним варіантом назви. Антропогенне означає створене людьми, але вся наука є антропогенною. Ми же не кажемо, наприклад, флювіальне ландшафтознавство, міське ландшафтознавство тощо. Інша справа – говорити про антропізовані і антропогенні, природні, міські чи сільські ландшафти, але все це вивчається у межах ландшафтознавства. Це стосується і етнокультурного (як це називає дисертант) ландшафтознавства.
Питання 14: Шановний пане, у чому полягає різниця між термінами «освоєний» і «облаштований»?
Мій коментар: Ну, треба ж було щось вигадати!
Просто вражає наступний вираз: «Подібність класичного, антропогенного, етнокультурного ландшафтознавства є наслідком того, що базові теоретичні, методологічні і польові дослідження здійснюються на регіональному рівні» (с. 1).
Питання 15: Пане, а що таке «методологічні дослідження»?
Мій коментар: Шановний пан не знає, що таке методологія. Він не розуміє, що ландшафтознавство – це єдина дисципліна, полем дослідження якої є природа патернів, тобто ментальних феноменів, пан не розуміє, що ландшафт, як і рельєф, є результатом сприйняття суб’єктом певного домену довкілля (з врахуванням як просторової, так і часової складових), тобто без цього сприйняття ніякого ландшафту чи рельєфу взагалі не існує – є тільки ландшафто-породжуюча і рельєфо-породжуюча обстановка/поверхня (разом з суб’єктом, який сприймає – ситуація), що відзначається певною структурою, пан не знає ні сучасної літератури, ні літератури минулих десятиліть, як вітчизняної, так і зарубіжної літератури. Пан не розуміє, що ландшафт – це організація життєвого середовища! Тому існує «антропологія ландшафту» (наприклад, «The Anthropology of Landscape. Perspectives on Place and Space, 1995», а не «антропогенне ландшафтознавство». І це – висновок після ознайомлення з першою сторінкою автореферату, бо те, що я бачу, є свідченням некомпетентності! Існування аспекту, пов’язаного з етносами - давно відомий факт, і робити вигляд, що це щось нове, означає демонструвати відсутність відповідної грамотності!   
Питання 16: Пане, а що таке «фізико-географічні чинники»?
Мій коментар: Якщо пан таке пише, його рівень не виходить за межі уявлень студентів 2 – 3 курсів вузів, яким курси читають дідусі і бабусі. І це знову свідчить про те, що дисертант не знає сучасних поглядів стосовно диференціації географії та суті фізичної географії. Йдеться про звичайну профанацію.
Об’єкт дослідження: регіональні етнокультурні ландшафти.
Питання 17: Пане, як узгоджуються між собою поняття «ландшафт» (у даному випадку - етнокультурний) і «регіон»?
Предмет дослідження: просторово-часові особливості формування регіональних етнокультурних ландшафтів, їх функціонування, динаміка, розвиток, перспективи природокористування та охорона.
Мій коментар: Складається враження, що це – дипломна робота. Не можу зрозуміти, що тут є таким, що можна вважати новим. Всі ці питання давно обговорені, а чисто регіональна робота в принципі не може бути докторською.
Мета: вивчення проблемного поля регіонального етнокультурного ландшафтознавства, його теоретичного і практичного потенціалу і використання у вирішенні проблем природокористування.
Питання 18: Пане, так що Ви вивчаєте – етнокультурні ландшафти чи проблемне поле …?
Мій коментар: Мета дослідження визначена безграмотно! По-перше, метою наукового дослідження не може бути вивчення, по-друге, дисертант поміняв об’єкт дослідження, тобто він демонструє некомпетентність як вчений.
Завдання:
. поглибити теоретико-методологічні засади…;
Питання 17: Пане, поглибити вдалося? Які критерії Ви при цьому використали?
Мій коментар: Це не завдання дослідження, це – бажання автора. Задачі дослідження не можуть зводитись до бажань.
. розробити теоретико-методологічні основи…;
Питання 18: Пане, у чому полягає різниця між теорією і методологією?
. розробити концепцію регіональних етнокультурних геоекотонів та фронтиту як трансграничної етнокультурної структури;
Питання 19: Пане, а що це за суміш «гео» і «еко»? У чому полягає різниця між географією та екологією?
Мій коментар: Пан не знає такої різниці, бо якби знав, не вводив би такий термін – «геоекотон».
. розробити модель етнохронотопу і його стратифікацію;
Питання 20: Пане, Ваша дисертація лежить у полі географії, чи етнології?
Мій коментар: Пан не розуміє, що поле географії має певні обмеження, які виділяють її серед багатьох інших напрямків.
. на прикладі .. провести комплексний аналіз ретроспективного природокористування етнокультурних ландшафтів;
Питання 21: Пане, що таке «ретроспективне природокористування»?
Мій коментар: Пан не може коректно висловлюватись: можна говорити про ретроспективний аспект природокористування, але не про те, що він пише.
. розробити класифікацію і проаналізувати класи сакральних і тафальних ландшафтів …;
Питання 22: Такі ландшафти самі є класом, так чи варто ще виділяти класи?
. обґрунтувати перспективи природокористування й охорони етнокультурних ландшафтів…;
Мій коментар: Перспективи не обґрунтовуються, вони виявляються! Інше я просто не можу коментувати, бо бачу текст, що свідчить про некомпетентність автора.
Методи дослідження. Те, що я прочитав, викликало у мене питання –
Питання 23: Пане, у чому полягає різниця між методами і методологією?
Мій коментар: Дивує, що людина, яка претендує на докторський захист, не розуміє цієї різниці.
Наукова новизна: Дисертант визначає як новизну таке, що давно вже обговорене.
. обґрунтовано новий ландшафтознавчий напрям
Мій коментар: По-перше, дисертант не має права писати «обґрунтовано», бо обґрунтованість визначає не він, а члени ради і опоненти, по-друге, все це - наукоподібність, за якою – некомпетентність автора.
. запропоновано трактування етнокультурного ландшафту
Мій коментар: Пропозиція не означає новизну, тим більше – наукову.
. сформовано теоретичну модель етнокультурного ландшафту як регіону;
Мій коментар: Якщо є етнокультурний ландшафт, він не може виходити за межі поняття про ландшафт в цілому, тобто це є тільки певним видом роду. Дисертант не обговорює питання визначення ландшафту (хоча це – чи не головне поняття), а пише про теоретичну модель виду. Отже, тут немає, що обговорювати і оцінювати.
. виділено і проаналізовано регіональні етнокультурні геоекотони і фронтити;
Питання 24: Пане, як розуміти термін «геоекотон»?
Мій коментар: Це – кентавр.
. регіон Поділля виділено як частину культурно-цивілізаційного рубежу Європи;
Питання 25: А яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого!
. запропоновано поняття етнохронотопу…;
Мій коментар: Пане, а може краще написати про Воловикохронотоп?
Вибачте, я більше не можу коментувати цю «новизну»! Прогляну зміст.
Основний зміст роботи
Розділ «Основи теорії і методи дослідження етнокультурних ландшафтів». Дисертант вважає, що розкриває географічне трактування концепції етнокультури.
Питання 26: Шановний, які критерії, що виділяють географію серед інших дисциплін, Ви можете назвати?
Мій коментар: Географічного трактування тієї чи іншої концепції бути не може, може бути бачення чогось з точки зору географії. Поняття етнокультури не є географічним принципово, це поняття – етнологічне, хоча це не означає, що географи не можуть ним користуватися.
Дисертант заявляє, що «у географічному розумінні «культури» виділено два напрями: власне «культури» та «етнокультури»» (с. 6).
Питання 27: Пане, а що таке «культура» у біологічному розумінні, у хімічному, у фізичному тощо?
Мій коментар: Коли автор таке пише, відразу постає питання: у якій мірі він є географом? Пан не розуміє, що географія не займається ні етносами, ні культурами, ні соціумами тощо, географія займається складними гетерогенними формами організації середовища, які ми, на основі певних критеріїв, можемо розглядати як географічні. До речі, в авторефераті так нічого не сказано про те, у чому полягає «географічне розуміння «культури»». Третій абзац на стор. 6 взагалі не можна читати. Наприклад, що це за слово «примордіалізму», яке у дужках дається як «біосферну»? Я не знаю, що таке «мордіалізм», тим більше те, що при ньому. Мені здається, що це – маячня. В той же час дисертант не дає свого розуміння культури. Що стосується концепції господарсько-культурних типів (значне краще – культурно-господарських, бо культура є більш ранговим поняттям), то до етносів це жодного стосунку не має – вони над-етнічні. Не думаю також, що етнокультурна пов’язана з регіональною спільнотою – етноспільнота і регіональна спільнота різняться. Але
Питання 28: Пане, яке це має відношення до географії?
Мій коментар: Ніякого!
Дисертант пише про етнокультурний ландшафт, не обговорюючи питання, що він розуміє під ландшафтом і що він розуміє під культурою. Важко зрозуміти речення: «Уявлення про етнокультурний ландшафт в американській та західноєвропейській культурній географії пов’язане з терміном «культурний ландшафт», який на відміну від антропогенного ландшафту є носієм матеріальної культури, а фактично прообразом етнокультурного ландшафту» (с. 6). Якщо автор хотів заплутати читача, він свого досяг.
Питання 29: Пане, а чому, з Вашої точки зору, антропогенний ландшафт не є носієм матеріальної культури і, в такому разі, носієм чого він є?
Дуже цікавий вираз – «духовно-інтелектуальний аспект розуміння етнокультурного ландшафту» (с. 7).
Питання 30: Пане, які аспекти розуміння Ви ще можете назвати?
Просто вражає вислів: «… етнокультурний є модифікацією антропогенного, сформованого під впливом місцевих народів» (с. 7).
Питання 31: Пане, які ще модифікації Вам відомі?
Просто вражає, як дисертант підводить читача до свого визначення етнокультурного ландшафту, яке зводиться до звичайного варіанту: етнокультурний – це антропогенний (а вище він пише, що вони різняться)! Чи варто було все це писати? І ще раз запитаю пана…
Питання 32: Яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого!  
Схема на стор. 7 (рис. 1) демонструє всю штучність роздумів дисертанта. Виявляється, природні ландшафти поділяються на натуральні і антропогенні (тоді навіщо їх виділяти?), останні – на культурні, акультурні та деградовані і т. і.
Питання 33: Пане, а що таке «деградований ландшафт»?
Мій коментар: Пан плутає ландшафти і землі, деградовані землі є, а деградованих ландшафтів немає, є ландшафти деградованих земель! Це є свідченням того, що дисертант в принципі не розуміє, про що він пише.
Мені важко уявити собі «ландшафтно-технічні системи». Думаю, це чергова локшина на вуха!
Рис. 2 – схема просторової організації (с. 8) відображає щось незрозуміле.
Питання 33: Пане, а що таке організація взагалі?
Мене вражає термінологія на кшталт «каркасні ландшафти», як і «дорожні ландшафти», які, до того ж, є місцем проживання. Перепрошую, це докторська дисертація?
Розділ «Регіональне етнокультурне ландшафтознавство». Тут автор розглядає поняття етнокультурного ландшафту регіонального рівня, вводить термін «геоекотон» (я вже ставив питання стосовно нього).
Мій коментар: Я не заперечую, що можна говорити про етнокультурні регіони (у такому плані автор нічого не додає), але слово «регіон» у автора має зовсім інший відтінок, який аж ніяк не підходить до питання, що обговорюється.
Вражає: «Результатом досліджень є отримання моделі-образу унікального, у певній мірі самоорганізованого, але разом з тим динамічного простору, що направлено змінюється, - етнокультурного регіону» (с. 9).
Питання 34: Пане, чи можете Ви дати визначення простору?
Мій коментар: Якби я відразу прочитав це, то заключив би, що цю дисертацію писав безграмотний! І далі не читав би. Динамічним є не простір, а середовище, уявлення про простір виникає тоді, коли середовище набуває певної структури, отже, змінюється не простір, а середовище!
Нарешті, є визначення регіону. Виявляється, це «визначений географічний простір, заповнений етнокультурними ландшафтами і закріплений у свідомості людей» (с. 9)
Мій коментар: не дай Боже, щоб таке наснилося!
Питання 35: Пане, а чим ще може бути заповнений простір?
Мій коментар: Дисертант не знайомий з науковими розробками серйозних авторів з регіональної проблематики. Я бачу звичайну наукоподібну балаканину, що видається за докторську дисертацію! У тексті взагалі немає логіки. Так, на стор. 10 зненацька знову обговорюється регіон, його кордони…
Я не буду коментувати все це словоблуддя, зупинюсь на цікавому вислові: «На Поділлі висота рельєфу знижується…».
Питання 36: Пане, що Ви розумієте під рельєфом?
Мій коментар: Здавалося б дрібниця, але вона вказує на некомпетентність дисертанта. Рельєф не може бути високим чи низьким, такою може бути тільки поверхня, яка характеризується певним рельєфом.
Розділ «Етнохронотоп і його стратифікація». Тут у мене є питання…
Питання 37: Пане, яке відношення Ваш етнохронотоп має до географії?
Мій коментар: Ніякого, це область етнології!
Приємно, далі йдуть картинки, читати не треба.
До рис. 3 – питання…
Питання 38: Пане, що тут є геофізичним чинником?
Мій коментар: я такого ту не бачу.
До рис. 4 – питання:
Питання 39: Пане, як Ви знаходили межу між до-етнічним і моноетнічним стратами?
Мій коментар: Я ставлю це питання не як географ, бо все це не має відношення до географії, а просто з цікавості. Але тут же мене зацікавило питання про «верхні шари етнокультурного ландшафту».
Питання 40: Пане, скільки всього шарів у Вашому «ландшафті»?
Мій коментар: Виходячи з написаного, ландшафт у дисертанта має вертикальний вимір, що зрозуміло, якщо він підміняє геокомплекс ландшафтним комплексом. Але така підміна тільки шкодить справі, бо замість одного терміну вживається два, причому різними авторами у різних смислах. До речі, дисертант не зважив навіть на етимологію слова «ландшафт» і не познайомився з тими статтями, у яких я (і не тільки я) це питання висвітлював (йдеться про сайт «Fundamental problems of Geography»). Це не прикрашає дисертанта як вченого.
Мені важко зрозуміти міркування дисертанта стосовно зміни території так званого «етнохронотопу», бо я не розумію, до чого тут адміністративні кордони. Якщо дисертант почав використовувати термін «регіон», то адміністративні одиниці мають просто відпасти, до того ж вони дійсно не мають відношення до обговорюваного питання.
Дисертант дає щось на кшталт типів стратів – натурально-ландшафтний, до етнічний, монокультурний тощо. Насправді, йдеться про структуру поверхні, яка є ландшафтопороджуючою (ландшафтотвірною) при її сприйнятті суб’єктом.
Не можу погодитись і з тим, що господарську діяльність здійснюють етноси – її здійснюють окремі люди і їх групи, а етнос – це абстракція. Дивно, що дисертант, який працює з поняттям «етнос», цього не розуміє. Культурні особливості етнічних груп можуть певною мірою впливати на характер господарської діяльності (її організацію), але це далеко не провідний фактор. Наприклад, тераси у горах використовуються у різних районах планети, а промислове виробництво взагалі стирає етнічні розбіжності.
Розділ «Каркасні етнокультурні ландшафти». Чесно кажучи, я проглянув весь розділ, але не знайшов нічого, щоб мене зацікавило. Мені важко уявити селитебний ландшафт з поквартальною забудовою, бо ландшафт – це цілісний образ, патерн, що не поділяється на квартали чи щось інше. Тому і рис. 6 мені не подобається. Устрій населених пунктів автор чомусь називає ландшафтом.
Розділ «Сакральні і тафальні ландшафти». Цим питанням присвячено немало публікацій як вітчизняних, так і зарубіжних, але дисертант про ці роботи не пише жодного слова. Може він їх не знає?
Питання 41: Пане, що Ви розумієте під географічним підходом?
Що стосується рис. 7, я просто не можу його зрозуміти. Думаю, що і рис 8 та 9 відображають доволі штучні уявлення автора про класифікацію сакральних і тафальних «ландшафтів». Складається враження, що «треба» було щось зробити.
Розділ «Перспективи природокористування етнокультурних ландшафтів». Тут, вибачте, хоч вбийте мене, але я не можу зрозуміти, як природокористуватися етнокультурним ландшафтом. Не зрозуміло, чому головним аспектом природокористування є охорона етнокультурної спадщини, яка заявлена у авторефераті. І знову йдеться про структуру ландшафтів, хоча слід говорити про структуру середовища, що сприймається як ландшафт (тобто патерн). Автор заявляє: «… не всі характерні компоненти для класичного ландшафту будуть домінувати. Переважають складові перцепційного характеру: а) рослинність – ліси, поля, луки, сади, городи; б) водні об’єкти – джерела, струмки, річки, ставки, озера, канали, копанки; в) дороги – вулиці, перехрестя, польові дороги …» (с. 23).
Питання 42: Пане, скільки рядків може зайняти весь список «компонентів класичного ландшафту», які Ви знаєте?
Мій коментар: І не соромно дисертанту? Як у докторській дисертації можна заповнювати рядки автореферату всім цим?
Питання 43: Пане, крім так званих «перцепційних компонентів» які інші варіанти, з Вашої точки зору, існують?
Мій коментар: Перепрошую, це – ландшафтознавче невігластво! Навіть на рівні окремих компонентів -  просто дивує, що город – це рослинність (навіть після зняття врожаю?), перехрестя – це дороги… Це написано на рівні 5 – 6-го класів середньої школи. Жаль, але до селитебних компонентів автор чомусь забув віднести собачі будки, вулики тощо. Я не уявляю собі, що таке «ландшафтно-інженерні системи»: може достатньо було написати просто інженерні… Пан не розуміє, що ніяких компонентів ландшафт не має, бо це – цілісний образ місцевості, що ці «компоненти» - пережиток давно минулих часів, які автор так і не зміг покинути. Карто-схеми (рис. 10 та 11) виконані на рівні дипломних робіт, а не докторської дисертації.
Висновки дисертанта
Їх вісім. Розглянемо їх.
1. Етнокультура є фундаментальним поняттям, яке поєднує простір, час та середовище в антропогенному ландшафті.
Мій коментар: З висновку, що займає більше половини сторінки, я навів тільки перше речення, цього достатньо, щоб зрозуміти, що про висновок не йдеться. Спроба об’єднати простір, час і середовище (у моїх роботах я об’єдную простір, час і організацію, що, як так думаю, використав дисертант) не є вдалою, бо середовище – це множина сигналів, і ці сигнали ми структуруємо, виділяючи і простір, і час, і організацію. Висновок не містить нічого конкретного.
2. З’ясування сутності етнокультурного ландшафтознавства, як перспективного напрямку реалізації ландшафтної концепції в антропогенному ландшафтознавстві, дозволяє виділити його предмет
Мій коментар: Знову даю тільки частину першого речення задля того, щоб показати, що це – звичайний трьоп.
3. Особливості Поділля як етнокультурного регіону
Мій коментар: Перепрошую, це рівень дипломної роботи …
4. Цей висновок стосується геоекотонів…
Мій коментар: Дисертант вводить термін некоректно: у терміні «геоекотон» об’єднано два підходи – «гео» та «еко», що робити не можна.
5. Ландшафт – як умова виникнення етносу зумовлює його функціонування і динаміку…
Мій коментар: Етнос не функціонує – функціонують людські спільноти! Все інше просто не цікаво і ніякого відношення до географії не має.
6. Процеси взаємодії «етнос - ландшафт» доцільно розкривати двома моделями, які функціонують у ландшафтах Поділля…
Мій коментар: Як таке можна писати у докторській дисертації? Людина просто демонструє свою некомпетентність. То у нього функціонує ландшафт, то – якісь дві моделі… Шановний, моделі функціонують у наших головах!
7. Ландшафтознавче значення сакральних ландшафтів полягає у тому, що вони визнаються першоосновою етнокультурного ландшафту.  
Мій коментар: Якщо вже визнаються, то який це висновок докторської дисертації? До того ж – ким визнаються? Насправді першоосновою може бути тільки господарська діяльність, яка з самого початку носила сакральний характер. Жаль, що дисертант цього не знає.
8. Етнокультурні ландшафти є одним з об’єктів етнокультурного туризму
Мій коментар: Якби такі висновки дійсно відповідали докторському рівню, то докторські дисертації могли б писати старшокласники.
Висновок по автореферату:
Ми маємо черговий зразок того, що можна назвати так: НІЧОГО! Дисертація не має ніякого відношення до географії, автор, крім застарілого терміну «геопростір» не користується географічною термінологією. Він не розуміє, що поняття ландшафту не є суто географічним, воно не породжено географами і увійшло у географію досить пізно. Дисертант взагалі не обговорює варіанти визначення ландшафту, базуючись на його традиційній версії радянського періоду. Це стосується і культури. Все це входить у протиріччя з вимогою до будь-якої наукової роботи – обговорення версій і обґрунтування свого варіанту, що виводить дисертацію за межі поля науки. У дисертації я не знайшов нічого, що виглядає як реальне наукове досягнення, немає жодної доведеної закономірності, все зводиться до декларації доволі простих уявлень. Багато висловлювань свідчать про низький рівень фахової підготовки дисертанта. Абсолютно незрозумілим є й те, чому дисертація подана до спеціалізованої ради з конструктивної географії, в дисертації немає нічого конструктивного. Робота залишає враження штучної з прагненням підтягнути до докторського рівню, але не вийшло. Все це не дозволяє дати позитивний висновок – це не докторська, як і не географічна дисертація.
Доктор географічних наук                                      О. Ковальов
28.06.2014 року

3 коментарі:

  1. а давеча олекса харкив..., пардон, никола питерский, на дуб залез-с и всех на ...уй-с посылал - да всё в стихах, да в стихах!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Зачепило!!!
      Якщо хочете підтвердити свій докторський рівень, то пишіть відповіді на питання, а не мати.

      Видалити
  2. Олекса Ковальов18 січня 2016 р. о 15:51

    Нажаль, такі записи саме і свідчать про те, що географія в Україні - це просто болото.

    ВідповістиВидалити