29 червня 2014 р.

Відгук про автореферат дисертації Греськів Олени Богданівни «Конструктивно-географічні засади оцінки земель заповідного природокористування обласного регіону»

Черговий антинауковий шедевр розроблений
Греськів Оленою Богданівною
У Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка
Науковий керівник:
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.
Офіційні опоненти
Назарук Микола Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;
Міщенко Олена Віталіївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки.
Захист має відбутися 3 липня 2014 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Безвідповідальність всіх осіб, причетних до виведення на захист подібних «дисертацій», просто вражає. Йде відверте знищення географії в Україні!  

Відгук
Про автореферат дисертації
Греськів Олени Богданівни
«Конструктивно-географічні засади
оцінки земель заповідного природокористування
обласного регіону», поданої на здобуття
наукового ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.01 –
конструктивна географія і раціональне використання
природних ресурсів.

Відразу зазначу, що оцінка земель, по-перше, не є справою географів (хоча, зрозуміло, можна вести мову про, так би мовити, оцінку з точки зору географії), по-друге, не може бути темою дисертації, бо має здійснюватись згідно з встановленими методиками. Саме це звернуло мою увагу на цю розробку.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність дослідження. Актуальність роботи не може зводитись до того, що «оцінці і оптимізації земель заповідного природокористування приділялось менше уваги» (с. 1). Це означає, що якщо в роботі я не побачу таке, що може розцінюватись як приналежне до географії, на це буде вказано у висновку.
Об’єкт дослідження: території та об’єкти природно-заповідного фонду Тернопільської області.
Питання 1: Шановна Олена Богданівна, що таке «територія» і як територія може виступати об’єктом дослідження?
Мій коментар: Території – це не об’єкти, вони не можуть виступати об’єктами дослідження, такими є те, що на цих територіях знаходиться. Такими можуть бути і об’єкти природно-заповідного фонду.
Предмет дослідження: оцінка функціонально-просторової структури земель заповідного природокористування, а також оптимізаційні рішення та обґрунтування напрямків їх використання.
Питання 2: Шановна пані, хто Вам порадив написати таку нісенітницю? Чи це Ваш особистий витвір?
Мій коментар: Поясню мою жорсткість. Пані має знати, що предмет дослідження – це певний аспект, зріз, який не може виходити за межі об’єкту дослідження. Об’єктом дослідження є природно-заповідний фонд, оцінка же не є науковим дослідженням, оцінка є оцінка. Якби було написано виявлення структури земель та її функцій, було б нормально. Більше того, предметом географічного дослідження в принципі не можуть бути оптимізаційні рішення, тим більше – обґрунтування напрямків їх використання. Ви маєте досліджувати не рішення і напрямки використання, а конкретні об’єкти – природні, антропізовані тощо.
Мета дослідження: оцінка земель заповідного природокористування за їх функціональним призначенням у відповідності із приналежністю до різних категорій природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Питання 3: Пані, Ви маєте справу з об’єктами природно-заповідного фонду, чи вважаєте Ви, що при їх створенні оцінка не була зроблена, тобто що нового Ви збираєтесь внести у вже здійснену роботу?
Мій коментар: Питання в тому, що без відповідної оцінки об’єкти природно-заповідного фонду не створюються. Якщо йдеться про нові подібні об’єкти, все одно така оцінка не може розглядатись як наукова робота.
Завдання дослідження:
. систематизації і поглиблення теоретичних уявлень і методик оптимізації землекористування і заповідного природокористування;
Питання 4: Пані, Ви чим мали займатися, тим, що визначено метою, чи систематизацією і поглибленням уявлень і методик? Поглибити вдалося?
Мій коментар: Це завдання не пов’язане з метою і об’єктом дослідження, а оцінити виконання такого завдання практично неможливо. 
. проведення історико-географічного аналізу і періодизації формування територій та об’єктів природно-заповідного фонду…;
Питання 5: Пані, яке відношення до теми має історико-географічний аналіз?
Мій коментар: Ніякого!
Питання 6: Пані, що таке географічний аналіз, з чим його їдять?
Мій коментар: Я розумію, що мій досвід є обмеженим, але я не знаю, що таке географічний аналіз.
. проведення оцінки земель різних категорій природно-заповідного фонду та виявлення неефективних категорій заповідання за структурою земельних угідь і режимів охорони;
Питання 7: Пані, досліджувані Вами об’єкти до Вас не були оцінені?
. обґрунтування напрямків оптимізації землекористування в межах заповідних територій та об’єктів і підходів ефективного управління.
Питання 8: Пані, чи входить до Вашої теми обґрунтування підходів ефективного управління?
Мій коментар: Я ставлю це питання, бо проблеми управління – це велика, складна тема, яка потребує серйозного дослідження. Я дуже сумніваюсь, що молода дослідниця змогла вирішити цю проблему у кандидатській дисертації дещо іншого спрямування.
Наукова новизна:
. проведене комплексне оцінювання функціональної структури земель…;
Мій коментар: комплексне оцінювання земель не може бути науковою новизною, це може бути тільки етапом роботи!
. створено картографічні моделі функціонального зонування земель…;
Мій коментар: картографічні, як і будь-які інші моделі, не можуть розглядатись як наукова новизна, такою є результати, які дають можливість отримати такі моделі. Тут таких результатів не видно.
. розроблено систему заходів з оптимізації землекористування…;
Мій коментар: система заходів не може розглядатись як наукова новизна, це має відношення до практичного використання результатів.
. поняттєво-термінологічну систему дослідження заповідного природокористування, уточнено сутність поняття «заповідне природокористування»;
Мій коментар: По-перше, не здійснено редакцію тексту, по-друге – уточнення суті поняття (якщо це має місце) не є науковою новизною.
. історико-географічну періодизацію розвитку заповідної справи …; 
Питання 9: Пані, Темою Вашої дисертації є розвиток заповідної справи?
Мій коментар: Не можна писати за принципом: що захочу!
Питання 10: Пані, що Ви розумієте під географічною періодизацією?
. підходи й методи щодо оцінки земель різних категорій територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Мій коментар: Я не бачу тут жодного пункту новизни, у тому числі таких, що мають відношення до заявленої теми дисертації. Тут немає, про що говорити. В останньому пункті підходи і методи не є науковою новизною, такою можуть бути тільки результати, які отримані за їх допомогою.
Основний зміст роботи
Розділ «Методологічні засади дослідження».
Мій коментар: Ставиться питання про наукові підходи до природокористування. А я, наприклад, виступаю проти природокористування як такого, бо це є анахронізмом, проявом антропоцентризму. Якби дисертантка знайшла такі форми взаємодії з Природою, які не виходять з користування нею, це було б новим і я це вітав би. Щодо збалансованого природокористування – ця теза жується вже кілька десятиліть. Можу сказати, що дисертантка не знайома з сучасними розробками, які мають відношення до проблеми взаємодії Природи і суспільства. Наводити у авторефераті тлумачення М.Ф. Реймерса було не варто, це не стосується результатів дослідження і займає багато місця. Те, що я читаю далі – звичайна белетристика. Чому присвячений розділ, незрозуміло.
Розділ «Заповідне природокористування…». Авторка пише, що проведено ретроспективний аналіз етапів  розвитку заповідної справи, що не має відношення до заявленої теми, тому я не буду розглядати цей матеріал – він просто випадає. Наведені статистичні дані ніяк не сприяють позитивному сприйняттю дисертації – це не результати роботи дисертантки. Все виглядає на рівні курсової роботи.
Розділ «Просторово-функціональні особливості заповідного природокористування». Авторка дає співвідношення у відсотках структури земельних угідь, але це не може сприйматися як наукова робота. Далі – загальні висловлювання, не більше! Я не можу навіть питання задати – немає, про що питати!
Розділ «Оптимізація структури земельних угідь…» - обґрунтовано заходи з оптимізації територіально-функціональної структури... Все зводиться до того, що все має бути репрезентовано. Чудовий результат! Те, що я бачу в авторефераті – це звичайний рівень курсової студентської роботи.
Висновки дисертантки:  
1. Це не висновок, це – констатація!
2. Це не висновок – це констатація!
3. Це не висновок – це констатація!
4. Це давно відомі положення, нічого нового тут не міститься!
5. Це не є новим, все це багато разів пережоване.
Висновок по автореферату:
Жаль, що витратив час на читання того, що не містить жодного пункту новизни, а за рівнем відповідає звичайній курсовій розробці. Робота не є науковою ні за яким критерієм, вона не є кандидатською дисертацією, це просто стисле викладення бачення авторки цієї проблематики на основі дуже обмежених знань. Мене дивує, що робота була випущена на захист і прийнята до захисту, що свідчить про вкрай низький рівень відповідальності тих, хто причетний до цього.
Доктор географічних наук                                      О. Ковальов
29.06.2014 року

Немає коментарів:

Дописати коментар