7 квітня 2014 р.

Відгук про автореферат дисертації Маслової Наталі Миколаївни «Сучасні соціокультурні процеси в Кіровоградській області: територіальні аспекти»

Маємо чергові приклади псевдо-географічних псевдо-дисертацій. У цьому виступі я даю два відгуки на автореферати дисертацій О.Й. Лакомової та Н.М. Маслової, які мають захищатися 21 квітня у спеціалізованій раді К 52.051.03 у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського. Обидві роботи написані під керівництвом Швець Олександри Борисівни, кандидата географічних наук, доцента кафедри економічної та соціальної географії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Подібні «дисертації» руйнують географію як цілісний науковий напрямок. Нажаль, захисти таких робіт продовжуються.

Маслова Н.М. Сучасні соціокультурні процеси в Кіровоградській області: територіальні аспекти.
Офіційні опоненти:
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;
Дністрянський Мирослав Степанович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка.


Відгук
про автореферат дисертації
Маслової Наталі Миколаївни
«Сучасні соціокультурні процеси в
Кіровоградській області: територіальні аспекти»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Спробуємо дати оцінку дисертації, яка вже за своєю назвою не може розглядатися як така, що лежить у площині географії. Вже сама тема дисертації вказує на те, що робота не має відношення до географії. Соціокультурні процеси – це область дослідження соціології та культурології, а наявність територіального аспекту не є особливістю тільки географії. На цьому можна було б припинити обговорення роботи, але продовжимо.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми дисертації. Дисертантка описує особливості, які зумовлюють соціокультурні особливості регіонів України, як вона пише – «регіональних соціокультурних систем».
Питання 1: Пані, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ніякого! В роботі йдеться про соціокультурні системи, отже і робота має відношення до соціології та культурології. Географія, при системному підході, має справу з геосистемами.
Об’єкт дослідження: сучасні соціокультурні процеси в регіоні.
Мій коментар: Так сформульований об’єкт дослідження не має відношення до географії.
Предмет дослідження: територіальні аспекти трансформації сучасних соціокультурних процесів в Кіровоградській області в умовах соціокультурної рубіжності регіону.
Питання 2: Пані, що тут має відношення до географії?
Мій коментар: Нічого! Мені можуть заперечити, сказавши, що в роботі розглядається територіальний аспект, але наявність такого аспекту не свідчить про географічний характер роботи. Слово «рубіжність» по суті означає наявність диференціації, основу якої складають розбіжності, так чи не краще було говорити про диференціацію?
Мета роботи: виявлення територіальних особливостей протікання сучасних соціокультурних процесів в Кіровоградській області для з’ясування їх впливу на формування рубіжності регіону.
Мій коментар: Я вже вказав, що наявність територіального аспекту не є підставою для віднесення дисертації до категорії географічних робіт.
Завдання дослідження (до речі, завдання не вирішуються, а виконуються):
. визначено сутність понять «соціокультурна ситуація», «соціокультурний процес» (СКП), «територіальна соціокультурна система» (ТСКС);
Питання 3: Пані, які з цих понять Ви вважаєте географічними?
Мій коментар: Жодне з них не є географічним. Більше того, завдання не може починатися зі слова «визначено» - це виглядає як результат дослідження, що не дозволяє розглядати цей пункт як завдання.
. розроблено модель інтегральної структури ТСКС;
Мій коментар: Завдання не може починатися зі слова «розроблено» - це виглядає як результат, що не дозволяє розглядати пункт як завдання.
. з’ясовано регіональну специфіку факторів розвитку СКП в Кіровоградській області;
Мій коментар: Завдання не може починатися зі слова «з’ясовано» - це виглядає як результат, що не дозволяє розглядати пункт як завдання.
. виявлено особливості сучасної трансформації демографічних, етномовних, конфесійних, політичних компонентів СКТ в Кіровоградській області;
Мій коментар: Завдання не може починатися зі слова «виявлено» - це виглядає як результат, що не дозволяє розглядати пункт як завдання. Компоненти, про які йдеться, не мають відношення до географії.
. здійснено типізацію територій області за характером соціокультурних трансформацій та визначено їх вплив на формування рубіжності регіону;
Мій коментар: Завдання не може починатися зі слова «здійснено» - це виглядає як результат, що не дозволяє розглядати пункт як завдання. Не зовсім зрозуміло, про які «території області» йдеться, невже область має різні території?
Загальне питання: А куди дивилася науковий керівник?
Гіпотеза дослідження: сучасні СКП в центральноукраїнському регіоні трансформують географічну рубіжність цієї території і формують унікальні соціокультурні системи, існування яких дозволяє підтвердити ці зміни.
Питання 4: Пані, що таке «географічна рубіжність території»?
Мій коментар: По-перше, У мене є великий сумнів, що дисертантка може дати змістовну відповідь на це питання, бо для цього вона має добре уявляти собі ті особливості, якими відзначається поле дослідження географії (схоже, що вона про ці особливості нічого не знає). Схоже також, що так звана «географічна рубіжність» - це штучна спроба показати приналежність дисертації до географії. По-друге, всі соціокультурні системи є унікальними, в тому числі у межах дослідженої території, а унікальні утворення не можуть бути об’єктами наукового дослідження, бо унікальне не є закономірним.
Методи дослідження.
Мій коментар: Дисертантка наводить дивний список методологічних підходів, демонструючи нерозуміння того, що таке методологія. Методологія і конкретний метод – різні речі.
Наукова новизна: На думку автора, вона полягає у «подальшому розвитку теорії та методики дослідження СКП…».
Мій коментар: «Подальший розвиток теорії і методики» не може розглядатися як наукова новизна!
Вперше:
. сформульоване суспільно-географічне трактування понять «соціокультурна ситуація» та «соціокультурний процес» (СКП);
Питання 5: Пані, чи відомо Вам про існування поняття про геопроцес?
Мій коментар: Отже, можна взяти будь-яке поняття з будь-якої наукової області і дати (зрозуміло, вперше) його «суспільно-географічне трактування». Перепрошую, це – навішування локшини на вуха. Дисертантка механістично складає соціокультурну і географічну області дослідження та об’являє це новим суспільно-географічним трактуванням.
. введено поняття «територіальна соціокультурна система» (ТСКС) та розроблено модель інтегральної структури ТСКС;
Питання 6: Пані, Ви сама розумієте, що пишете?
Мій коментар: По-перше, «соціокультурна система» не є поняттям, таким є «соціокультурна єдність», а система з’являється тоді, коли цю єдність ми розглядаємо з точки зору системної методології (йдеться про певний зріз, модель). По-друге, додання територіальності до такої системи не потребує введення поняття «територіальна соціокультурна система», бо це означало б, що територія є визначальним параметром.
Питання 7: Пані, що таке територія?
Мій коментар: Думаю, дисертантка не зовсім орієнтується у цьому питанні.
. розроблено методику суспільно-географічного дослідження СКП в регіоні;
Питання 8: Чи існує методика дослідження СКП у суспільствознавстві чи культурознавстві, і тоді, що до цієї методики додає слово «географічне»?
Мій коментар: Впевнений, що існує, а до географії це відношення не має.        
. проаналізовано еволюцію соціокультурної рубіжності території … у зв’язку з її природною рубіжністю;
Мій коментар: Це трохи дивує. Може йдеться про кореляцію «природної рубіжності» та «соціокультурної рубіжності»? Для того, щоб описати еволюцію, слід володіти дуже серйозними даними.
. оцінено рівень матеріального добробуту, інфраструктурної освоєності та соціально-екологічного неблагополуччя міст та районів області;
Питання 9: Пані, яким боком це стосується теми дисертації?
. виявлено особливості та ступінь сучасних трансформацій СКП в області;
Питання 10: Пані, що таке процес?
Мій коментар: Важко зрозуміти, що таке сучасні трансформації процесів (будь-яких), це ж не структура! Процес є процес – це рух через різність. Якщо відбуваються якісь трансформації, один процес заміняється іншим, ситуація змінюється в іншому напрямку.
. типізовано території … області за характером соціокультурних трансформацій.
Мій коментар по новизні: Щось нове можна вигадати завжди, але яке відношення до географії все це має? Ніякого! Географія не займається вивченням соціокультурних процесів, це – область дослідження інших наукових напрямків. Те, що написано далі - «Удосконалено» та «Отримало подальший розвиток» - має ті ж самі зауваження.
Основний зміст роботи.
Розділ «Суспільно-географічні аспекти дослідження соціокультурних процесів». Дисертантка пише: «Розмежовано поняття «соціокультурна ситуація» та «соціокультурний процес»» (с. 5).
Питання 11: Пані, а вони не були розмежовані?  
Мій коментар: Дивно, ніхто ніколи не плутав поняття «ситуація» і «процес», а тут з’являється автор, який починає їх розмежовувати. Насправді, дисертантка демонструє повне нерозуміння цих понять. Соціокультурна ситуація – це не стан (ситуація – не стан, а відношення). Що стосується визначення поняття «соціокультурний процес» - це взагалі кришка! Як можна визначати процес як своєрідну еволюцію? Далеко не кожний процес є еволюцією. Це – безграмотність!
Питання 12: Пані, а що таке «соціокультурні характеристики території»?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке територія.
Наступний шедевр – «територіальна соціокультурна система … як стійке функціональне та просторово-часове поєднання окремих соціокультурних компонентів життєдіяльності суспільства, що зумовлюють унікальність території» (с. 5).
Питання 13: Пані, у якому плані Ви пишете про просторово-часове поєднання?
Мій коментар: Це – приклад наукоподібної балаканини.
Тепер про блоки.
Питання 14: Пані, що таке «функціональні компоненти»?
Питання 15: Пані, «функціональні компоненти» чого?
Мій коментар: Я не розумію, чому демографічні, етнічні, конфесійні і т. і. складові розглядаються як функціональні компоненти. Абсолютно незрозуміло, до чого вони відносяться. Де загальна схема, з якої видно, про який набір функцій йдеться? Що за цими функціями стоїть?
Питання 16: Пані, чому Ваші інтегрально-динамічні компоненти представлені ситуаціями на даний час?
Мій коментар: Пані не розуміє, про що пише! Ситуації не можуть бути компонентами, до того ж, незрозуміло чого!
Питання 17: Пані, а що це за територіальні компоненти?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке територія!   
Просто вражає: дисертантка пише, що «блок функціональних компонентів включає різні сторони життєдіяльності суспільства», а «блок інтегрально-динамічних компонентів відображає особливості функціонування ТСКС у вигляді …». Ви бачили таку плутанину і наукоподібність?
Весь перший розділ – це суцільна маячня!
Розділ «Регіональна специфіка факторів розвитку соціокультурних процесів в … області». Тут «проаналізовано еволюцію соціокультурної рубіжності території … у зв’язку з її природною рубіжністю, розглянуто вплив рубіжності простору на формування соціокультурних рис регіону …» (с. 7).
Питання 18: Пані, що Ви розумієте під рубіжністю простору?
Мій коментар: цей вислів свідчить про те, що дисертантка не розуміє, що таке простір.
Питання 19: Пані, що таке природно-екологічний рубіж?
Питання 20: Пані, що Ви маєте на увазі під освоєнням простору?
Далі читаємо відомі факти зміни культурно-господарських типів у межах дослідженої території. Цікавий вислів: «Територія області географічно розмежовує …» (с. 8)
Питання 21: Пані, що Ви розумієте під географічним розмежуванням?
Мій коментар: Думаю, дисертантка не зовсім знайома з особливостями, якими відзначається область дослідження географії.
Розділ «Особливості сучасної трансформації соціокультурних процесів в .. області». Йдеться про аналіз стану різних компонентів. Маємо звичайний статистичний матеріал і жодного сліду дослідження. На стор. 10 – карта етномовного складу населення області за 2001 рік – це що, результат дослідження?
Мій коментар: Незрозуміло, навіщо дається ця карта, як і весь статистичний матеріал? Поки що я не побачив жодного сліду наукового дослідження! Дисертантка пише про доведеність наявності соціокультурного рубежу, існування якого не треба доводити з причини відомої диференціації населення.
На стор. 13 дається карта типізації території області за характером соціокультурних трансформацій. Навіть якщо визнати наявність таких типів (а це залежить від використаних даних), вона не є результатом наукового дослідження і не має відношення до географії. У авторефераті я так і не знайшов, що авторка розуміє під соціокультурними трансформаціями.
Вражає речення на стор. 14 (перший абзац): «Доведено, що сучасні СКП в центральноукраїнському регіоні трансформують географічну рубіжність даної території».
Мій коментар: По-перше, доведеність результату визначає не дисертант, а члени ради і опоненти. По-друге, так і залишилось незрозумілим, що таке географічна рубіжність території.
Висновки (їх одинадцять при п’яти завданнях, що не може не дивувати):
1. Визначено суспільно-географічну сутність понять ….
Мій коментар: Це не висновок наукового дослідження, це констатація факту, як його бачить дисертантка! Аналіз автореферату показав, що такого результату дисертантка не досягла.
2. Виявлено, що одним з головних факторів розвитку СКП … виступала його соціокультурна рубіжність… - Далі – повторення тексту автореферату.
Мій коментар: Це не науковий висновок, це припущення, яке дисертантка записує у стверджувальній формі.
3. Мій коментар: Цікаво, на підставі яких глибоких досліджень подається третій висновок?
Я не буду далі коментувати ці «висновки», вони не є результатом наукового дослідження, здебільшого це – констатація фактів, більшість з яких – відомих.
Загальний висновок по автореферату.
Він негативний. По-перше, тема дисертації не має жодного стосунку до географії. По-друге, робота взагалі не виглядає як наукове дослідження, про що свідчать висновки. Заявлені методологічні підходи в авторефераті не виявлені. Так, абсолютно не проглядається системно-структурний підхід, незрозуміло, як виражений, з точки зору дисертантки, діалектичний підхід тощо. Це не дозволяє вважати дисертацію завершеним науковим дослідженням, тим більше географічного напрямку. Дивує той факт, що така слабка робота, яка не має відношення до географії, була прийнята спеціалізованою радою до захисту.
7.04.2014 р.

Доктор географічних наук                                               О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар