Украина – это
Русь! Такий лозунг я побачив у путіноїдів Луганська. Я так
розумію, що цим вони хочуть сказати, що Україна має бути разом з Росією. Але,
по-перше, ми «разом» з Росією вже були років, так, 350, чим це завершилося, ми
знаємо – винищенням української мови і культури в Україні (хоча не все
вдалося). По-друге, автори лозунгу все переплутали: якщо Україна – це Русь
(починаючи з Київської Русі, і навіть православна церква у Польщі сьогодні називається
руською, що не має жодного відношення до Росії), то Росія – це, спочатку,
Московія, а згодом – конгломерат народів з їх територіями (зрозуміло, народи
нікого не цікавили), «зібраний» російськими царями і більшовиками (згадаємо,
яка боротьба точилася за Україну). А якщо ці «творчі» активісти, що ратують за
федералізацію, так піклуються за Україну, то нехай, замість того, щоб бігати по
містах з бітами і арматуринами, вивчать українську мову, щоб в Україні дійсно
була рівність: і Схід, і Захід можуть вільно спілкуватися як однією, так і
другою, хоча, зрозуміло, перевага має бути надана саме українській. А кого від
української воротить, то нехай збирає валізи і геть на Далекий Схід ПсевдоРосії,
бо самі росіяни звідтіля вже давно тікають. Цікаво, а якщо Путін розпочне
військові дії, ці, з дозволу сказати, «патріоти» Донецького краю почнуть
стріляти нашим солдатам у спину? Боюсь, що так!
Отже, у чому проблема так званих східних областей? Ось, наприклад, що
сказав пан Ахметов на засіданні у Донецьку. Він заявив, що спілкувався у з
захопниками ОДА і сказав їм, що якщо вони стоять за право говорити російською
мовою... то він з ними! Але хто і коли забороняв жителям Донбасу спілкуватися
руською мовою? Чи не здається вам, шановні донеччани і луганчани, що йдеться
про звичайну політичну спекуляцію? І питання ставлять ті, хто взагалі не вважає
за потрібне вивчати українську (навіщо вона їм!) і вимагають введення руської
мови як другої державної! Перепрошую, це нахабство, це – спосіб розколоти
Україну шляхом її розділу за мовною ознакою (бо у східних регіонах за вживання
української мови можуть побити)! Цікаво, спочатку протягом кількох десятиліть винищували
у Донбасі все українське, а тепер заявляють, що цей край – руськомовний і
українська мова там зайва (при тому, що селяни досі розмовляють українським
суржиком). Як це сталося? Ось приклад: у 1946 році у Горлівці НКВС знищило
групу українських «націоналістів» - саме так це робилося. Але якщо їм підуть на
зустріч у цьому питанні, вони знайдуть наступне, бо питання зовсім не у мові.
Виявляється, вони страшно бояться бандерівців (яких давно немає в живих і які
просто захищали свою батьківщину) – близько 60%, як і нову владу – близько 50%.
У першому випадку це ті, що бояться своєї тіні, у другому – не зрозуміло,
бандюка Януковича вони не боялися, а нову владу бояться.
Ми також чуємо, що проросійськи-налаштовані «активісти» вийшли тому, що їх
не чують! Але вкажіть мені на того, кого чують в Україні, чи в Росії - Влада є
Влада. Отже справа не в цьому. А ось так звана децентралізація Влади (тобто
зміна у розподілі повноважень і фінансів між так званим Центром і периферією) –
давно назріле питання. До речі, саме на цьому у своїх передвиборчих виступах
наголошували так звані регіонали, але все завершилося нічим.
Отже: 1) державна мова має бути єдиною, і це – українська, хто не бажає її
вивчати і користуватися, нехай збирає валізи і їде до сусідньої країни-агресора
(нам не потрібні напів-українці, що зневажливо ставляться до мови і культури
нашого народу); 2) так звана Влада має повністю змінити свою суть, слід
створити органи (координаційні групи), метою яких має бути робота з оцінки
стану кожного регіону та визначення векторів його розвитку з врахуванням
загальнодержавних інтересів, а також виконкоми (саме це зараз намагаються
робити, що слід підтримати); 3) перерозподіл повноважень між Києвом і
регіонами: є повноваження державного рівня, є – регіонального, є – місцевого,
але змішувати їх не можна; 4) саме місцевий рівень є фундаментальним (на цьому
рівні діють конкретні люди), саме на цьому рівні має бути забезпечена
максимальна свобода (в першу чергу - економічна) при максимальній
відповідальності (про яку чомусь завжди забувають), що вимагає відповідної
освіти і культури.
Олекса Ковальов
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Немає коментарів:
Дописати коментар