Нажаль, новий рік почався з чергової локшини на вуха.
Тепер це дисертація Вавринів Лілії Анатоліївни «Суспільно-географічне
дослідження соціальної поведінки молоді Тернопільської області», яка ніяким
своїм боком не стосується географії.
Науковий керівник: доктор географічних наук, професор,
завідувач кафедри географії України і туризму Заставецька Ольга Володимирівна,
Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.
Офіційні опоненти:
доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри
географії України та регіоналістики Джаман Василь Олексійович, Чернівецький
національний університет ім. Юрія Федьковича.
Кандидат географічних наук, доцент кафедри географії і
туризму Романів Оксана Яківна, Міжнародний економіко-гуманітарний університет
ім. академіка Степана Дем’янчука.
Захист має відбутися 13 лютого 2014 року на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному
університеті ім. Івана Франка.
Відгук
про автореферат дисертації
Вавринів Лілії Анатоліївни
«Суспільно-географічне дослідження
соціальної поведінки молоді
Тернопільської області»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
Думаю, що для того, щоб завершити відгук, достатньо було б написати назву
цієї дисертації, бо соціальна поведінка молоді чи якоїсь іншої вікової групи
людей не має жодного стосунку до географії. Але я зроблю розгляд автореферату.
Загальна характеристика роботи. Авторка пише про соціальне життя, забувши про те, що вона збирається
стати кандидатом географічних, а не соціальних наук. Хочу звернути увагу
на жахливу фразу: «Оскільки різноманітні події
відбуваються не тільки у часі, але й просторі, то й соціальне життя є об’єктом
дослідження не тільки філософії, соціології, історії, але й географії»
(с. 1).
Питання 1: Пані Лілія, на
яких підставах Ви зводите географію до виключно просторового аспекту? Чи не
вважаєте Ви, що таке розуміння географії виводить її з розряду самостійних
наукових напрямків?
Мій коментар: Це черговий
приклад псевдо-географічної роботи, яка руйнує географію. Мені жаль, що в
Україні, не дивлячись на багаторазове звернення уваги на питання суті географії
та її неподільності, продовжують писати «дисертації», які не містять нічого
наукового і географічного. Ще раз наголошую: поведінка молоді та чинники, що її
зумовлюють, є областю дослідження соціології.
Об’єкт дослідження: поведінкове середовище молоді регіону.
Питання 2: Пані, ще Елізе
Реклю у ХІХ столітті визначив область дослідження географії як географічне
середовище, то чи є Ваше «поведінкове середовище» тим, що Е. Реклю назвав
«географічним середовищем»?
Мій коментар: Я розумію, коли
пишуть про поведінковий режим, але що таке «поведінкове середовище», мені
уявити важко. Думаю, пані треба з самого початку пройти вузівський курс вивчення
географії у більш фахових викладачів.
Предмет дослідження: просторово-часові чинники формування поведінки
молоді, територіальні відмінності такої поведінки.
Питання 3: Шановна, а як це
розуміти – «просторово-часові чинники»?
Мій коментар: Пані Лілія не
знає, що простір і час – це всього тільки параметри, які використовуються у
природознавстві для відображення процесів, вона не знає, що простір і час не є
матеріальними сутностями і не можуть виступати як чинники.
Мета: обґрунтування впливу суспільно-географічних
чинників на соціальну поведінку молоді та виявлення її територіальних аспектів
в економічно-депресивному регіоні.
Мій коментар: Просто дивує, як
метою наукового дослідження може бути обґрунтування! Мета має бути пов’язана
виключно з предметом дослідження, якого у дисертантки просто немає.
Завдання:
. поглиблення
теоретико-методологічних засад суспільно-географічного вивчення поведінки
молоді;
Мій коментар: це формулювання
не є завданням дослідження, бо немає критеріїв, які дозволили б оцінити його
виконання: поглиблювати можна безконечно.
. розробка алгоритму дослідження
соціальної поведінки молоді у різних видах соціальних і територіальних спільнот;
Мій коментар: Алгоритм
дослідження не має відношення до об’єкту чи предмету дослідження – це всього
тільки послідовність дій дослідника, а завдання мають бути пов’язані саме з
дослідженням об’єкту чи предмету дослідження, тобто це не задача дослідження.
. визначення впливу чинників на
поведінку населення регіону, передусім молоді;
Мій коментар: Думаю, спочатку
треба виявити параметри і змінні, що характеризують об’єкт чи предмет
дослідження, а потім вже братися за чинники.
. визначення сучасного стану
поширення асоціальних явищ у молодіжному середовищі Тернопільської області;
Мій коментар: Я не розумію, що
таке «стан поширення…» (безграмотна фраза). Але все одно це – звичайна
соціологія.
. виявлення територіальних відмінностей у
поведінці молоді і міських і сільських поселеннях регіону, окремих
адміністративних районах;
Мій коментар: Це чиста соціологія!
. розробка картографічних моделей
поширення різних асоціальних явищ на території дослідження;
Мій коментар: Невже нанесення
на карту різних асоціальних явищ є розробкою картографічних моделей? Мабуть,
авторка не знає, що будь-яка карта – це вже модель.
. обґрунтування заходів щодо зменшення асоціальних явищ серед молоді регіону.
Мій коментар: Невже географи
вже займаються вирішенням подібних питань? А чим, у такому разі, мають
займатися соціальні служби?
Загальний висновок по завданнях: жодне завдання не може
розглядатися як наукове, що і зрозуміло, бо об’єкт і предмет дослідження
визначені безграмотно і до географії стосунку не мають.
Методологія та
методи дослідження. Це – фундаментальні теорії
соціальної географії, біхевіористика, системний й соціологічний підходи.
Питання 4: Пані, чи можете
Ви назвати «фундаментальні теорії суспільної географії» та їх положення?
Питання 5: Шановна, до чого
зводяться біхевіористичний та соціологічний підходи?
Мій коментар: Перший – це не
підхід, а розділ психології - біхевіористика, другий також не є зрозумілим, бо
соціологія має свою область дослідження і не є підходом. Дивно, що дисертантка,
як і її науковий керівник, цього не знають. Ніхто не каже, наприклад, про
біологічний, геологічний і т. і. підходи – наукові напрямки характеризуються
наявністю областей дослідження. Системний підхід вимагає наявності системної
моделі, наявність якої спробуємо виявити.
Абсолютно незрозуміло, яке відношення до наукового дослідження має Конституція
України, укази Президента і т. і. – думаю, це звичайне політиканство.
Перелік методів залишає враження низької компетентності дисертантки.
Наукова новизна.
вперше
- проведено суспільно-географічне дослідження соціальної
поведінки молоді … із застосуванням бігейвіористичного і геоінформаційного
підходів;
Питання 5: Пані,
біхевіористика і є дисципліною, що займається питаннями поведінки, в тому числі
соціальних груп, то ж причому тут географія?
Питання 6: Шановна, так
звані ГІС-технології не є суто географічними, ці технології використовуються
представниками різних наукових напрямків, у тому числі біхевіористами, то на
яких підставах Ви подали цей підхід як новий, невже Ви дослідили всю літературу
з питань біхевіористики?
- визначено вплив чинників на поведінку населення регіону;
Питання 7: Пані, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: По-перше, це –
суто соціологічне питання, по-друге, поведінкою відзначається не населення, а
соціальні групи, а населення – це абстракція.
- створено серію картографічних моделей поведінки населення
регіону;
Питання 8: Пані, а у яких
системах координат Ви створювали свої «картографічні моделі поведінки»?
Мій коментар: Поведінкові карти
дійсно існують, тільки вони створюються у системі відповідних параметрів, які
дозволяють відобразити режими поведінки. На стор. 12 авторка наводить один
зразок карти, який, однак, не віддрукувався.
- на основі детального вивчення соціальної поведінки
молоді, чинників, які її зумовлюють, обґрунтовано напрями зменшення асоціальних
явищ у молодіжному середовищі …;
Мій коментар: цей пункт
однозначно має захищатися у раді з психології поведінки соціальних груп, до
географії він відношення не має!
Загальний висновок по новизні:
ніякого відношення до географії це не має!
Основний зміст роботи.
Розділ
«Теоретико-методологічні основи…».
Мій коментар: Насправді, перший
розділ має бути присвячений визначенню об’єкта та предмета дослідження, їх
географічної сутності та підходам до їх вивчення. Ніякого обґрунтування
географічного характеру своєї області дослідження авторка не наводить, а те, що
є у авторефераті, має відношення до соціології і має захищатися за цим науковим
напрямком. Мене зацікавили роздуми авторки про сутність девіації, яку вона
вважає негативним явищем. Насправді, девіація є проявом дії пошукової системи
суспільства і без неї просування до інших варіантів режимів соціальної
поведінки і соціального устрою неможливі.
На стор. 5 знаходимо думку авторки стосовно поведінкового середовища.
Виявляється, «процес сприйняття індивідуумом навколишнього
середовища (поведінкового середовища) здійснюється через перцепцію…».
Отже, поведінкове середовище – це навколишнє середовище –
але ж це жах!
На стор. 6 наведена схема чинників формування соціальної поведінки молоді.
Питання 9: Пані, а де тут
географія?
Мій коментар: Не будучи
соціологом, я не хочу критикувати цю схему, хоча вона явно непрофесійна з точки
зору соціології і біхевіористики, головним є те, що тут повністю відсутнє те,
що можна було б пов’язати з географією.
До речі, відношення соціальних груп до тих чи інших територій ще не означає
зв’язку з географією: територіальність не тотожна географічності!
Розділ «основні
чинники, що зумовлюють соціальну поведінку…».
Мій коментар: Те, що авторка
пише, має відношення до популяційної біхевіористики, а не географії, тобто це
не має жодного стосунку до географії! Я продивися чинники, які враховувала
авторка, і не знайшов нічого нового, все це – давно відомі факти. Так, авторка
пише: «Доведено, що телебачення та мережа Інтернет є
сьогодні потужним вихователем підлітків та молоді…» - а хто сьогодні
цього не знає і що тут доводити?
Розділ «Основні
риси сучасної асоціальної поведінки…».
Мій коментар: Я навіть питання
не буду ставити, бо всім зрозуміло, що це – чиста соціологія.
Висновки авторки.
1.
Мій коментар: Висновок залишає жахливе враження. Виявляється,
дисертантка уточнила поняття «молодь». «поведінка людини», «поведінкове
середовище», «соціальна поведінка». Все це стосується тільки соціології.
2.
Мій коментар: Вражає
заява, що «вивчення соціальної поведінки молоді та формування поведінкового
середовища доцільно здійснювати з використанням бігейвіористичного підходу…» -
перепрошую, але ж саме цим і займається біхевіористика!
3.
Мій коментар: А що нового міститься у цьому висновку? Нічого!
4.
Мій коментар: Це звичайна констатація всім відомих фактів!
5.
Мій коментар: Ці дані можуть бути цікавими соціальним службам
Тернопільської області, але до географії вони відношення не мають.
6.
Мій коментар: Нічого нового у цьому висновку немає, ніякого
відношення до географії він не має.
Висновок по дисертації.
Я не знайшов у авторефераті дисертації нічого такого, що
можна було б кваліфікувати як наукове дослідження, що має відношення до
географії. Дисертантка продемонструвала повне нерозуміння області дослідження
географії, текст автореферату і результати її дослідження мають оцінювати
соціологи-біхевіористи, а не географи. Дисертація не відповідає жодній з вимог до
кандидатських дисертацій і не може розглядатися як така за напрямком
«географія».
У зв’язку з тим, що дисертацію було прийнято до захисту,
ставлю питання про компетентність членів спеціалізованої вченої ради Д
35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
17.01.2014 р.
Доктор географічних наук О.П. Ковальов
Немає коментарів:
Дописати коментар