17 січня 2014 р.

Відгук про автореферат дисертації Вавринів Лілії Анатоліївни «Суспільно-географічне дослідження соціальної поведінки молоді Тернопільської області»

Нажаль, новий рік почався з чергової локшини на вуха. Тепер це дисертація Вавринів Лілії Анатоліївни «Суспільно-географічне дослідження соціальної поведінки молоді Тернопільської області», яка ніяким своїм боком не стосується географії.
Науковий керівник: доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України і туризму Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.
Офіційні опоненти:
доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України та регіоналістики Джаман Василь Олексійович, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.
Кандидат географічних наук, доцент кафедри географії і туризму Романів Оксана Яківна, Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем’янчука.
Захист має відбутися 13 лютого 2014 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
Відгук
про автореферат дисертації
Вавринів Лілії Анатоліївни
«Суспільно-географічне дослідження
соціальної поведінки молоді
Тернопільської області»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук

Думаю, що для того, щоб завершити відгук, достатньо було б написати назву цієї дисертації, бо соціальна поведінка молоді чи якоїсь іншої вікової групи людей не має жодного стосунку до географії. Але я зроблю розгляд автореферату.
Загальна характеристика роботи. Авторка пише про соціальне життя, забувши про те, що вона збирається стати кандидатом географічних, а не соціальних наук. Хочу звернути увагу на жахливу фразу: «Оскільки різноманітні події відбуваються не тільки у часі, але й просторі, то й соціальне життя є об’єктом дослідження не тільки філософії, соціології, історії, але й географії» (с. 1).
Питання 1: Пані Лілія, на яких підставах Ви зводите географію до виключно просторового аспекту? Чи не вважаєте Ви, що таке розуміння географії виводить її з розряду самостійних наукових напрямків?
Мій коментар: Це черговий приклад псевдо-географічної роботи, яка руйнує географію. Мені жаль, що в Україні, не дивлячись на багаторазове звернення уваги на питання суті географії та її неподільності, продовжують писати «дисертації», які не містять нічого наукового і географічного. Ще раз наголошую: поведінка молоді та чинники, що її зумовлюють, є областю дослідження соціології.
Об’єкт дослідження: поведінкове середовище молоді регіону.
Питання 2: Пані, ще Елізе Реклю у ХІХ столітті визначив область дослідження географії як географічне середовище, то чи є Ваше «поведінкове середовище» тим, що Е. Реклю назвав «географічним середовищем»?
Мій коментар: Я розумію, коли пишуть про поведінковий режим, але що таке «поведінкове середовище», мені уявити важко. Думаю, пані треба з самого початку пройти вузівський курс вивчення географії у більш фахових викладачів.
Предмет дослідження: просторово-часові чинники формування поведінки молоді, територіальні відмінності такої поведінки.
Питання 3: Шановна, а як це розуміти – «просторово-часові чинники»?
Мій коментар: Пані Лілія не знає, що простір і час – це всього тільки параметри, які використовуються у природознавстві для відображення процесів, вона не знає, що простір і час не є матеріальними сутностями і не можуть виступати як чинники.
Мета: обґрунтування впливу суспільно-географічних чинників на соціальну поведінку молоді та виявлення її територіальних аспектів в економічно-депресивному регіоні.
Мій коментар: Просто дивує, як метою наукового дослідження може бути обґрунтування! Мета має бути пов’язана виключно з предметом дослідження, якого у дисертантки просто немає.
Завдання:
. поглиблення теоретико-методологічних засад суспільно-географічного вивчення поведінки молоді;
Мій коментар: це формулювання не є завданням дослідження, бо немає критеріїв, які дозволили б оцінити його виконання: поглиблювати можна безконечно.
. розробка алгоритму дослідження соціальної поведінки молоді у різних видах соціальних і територіальних спільнот;
Мій коментар: Алгоритм дослідження не має відношення до об’єкту чи предмету дослідження – це всього тільки послідовність дій дослідника, а завдання мають бути пов’язані саме з дослідженням об’єкту чи предмету дослідження, тобто це не задача дослідження.
. визначення впливу чинників на поведінку населення регіону, передусім молоді;
Мій коментар: Думаю, спочатку треба виявити параметри і змінні, що характеризують об’єкт чи предмет дослідження, а потім вже братися за чинники.
. визначення сучасного стану поширення асоціальних явищ у молодіжному середовищі Тернопільської області;
Мій коментар: Я не розумію, що таке «стан поширення…» (безграмотна фраза). Але все одно це – звичайна соціологія.
. виявлення територіальних відмінностей у поведінці молоді і міських і сільських поселеннях регіону, окремих адміністративних районах;
Мій коментар: Це чиста соціологія!
. розробка картографічних моделей поширення різних асоціальних явищ на території дослідження;
Мій коментар: Невже нанесення на карту різних асоціальних явищ є розробкою картографічних моделей? Мабуть, авторка не знає, що будь-яка карта – це вже модель.
. обґрунтування заходів щодо зменшення асоціальних явищ серед молоді регіону.
Мій коментар: Невже географи вже займаються вирішенням подібних питань? А чим, у такому разі, мають займатися соціальні служби?
Загальний висновок по завданнях: жодне завдання не може розглядатися як наукове, що і зрозуміло, бо об’єкт і предмет дослідження визначені безграмотно і до географії стосунку не мають.
Методологія та методи дослідження. Це – фундаментальні теорії соціальної географії, біхевіористика, системний й соціологічний підходи.
Питання 4: Пані, чи можете Ви назвати «фундаментальні теорії суспільної географії» та їх положення?
Питання 5: Шановна, до чого зводяться біхевіористичний та соціологічний підходи?
Мій коментар: Перший – це не підхід, а розділ психології - біхевіористика, другий також не є зрозумілим, бо соціологія має свою область дослідження і не є підходом. Дивно, що дисертантка, як і її науковий керівник, цього не знають. Ніхто не каже, наприклад, про біологічний, геологічний і т. і. підходи – наукові напрямки характеризуються наявністю областей дослідження. Системний підхід вимагає наявності системної моделі, наявність якої спробуємо виявити.
Абсолютно незрозуміло, яке відношення до наукового дослідження має Конституція України, укази Президента і т. і. – думаю, це звичайне політиканство.
Перелік методів залишає враження низької компетентності дисертантки.
Наукова новизна.
вперше
- проведено суспільно-географічне дослідження соціальної поведінки молоді … із застосуванням бігейвіористичного і геоінформаційного підходів;
Питання 5: Пані, біхевіористика і є дисципліною, що займається питаннями поведінки, в тому числі соціальних груп, то ж причому тут географія?
Питання 6: Шановна, так звані ГІС-технології не є суто географічними, ці технології використовуються представниками різних наукових напрямків, у тому числі біхевіористами, то на яких підставах Ви подали цей підхід як новий, невже Ви дослідили всю літературу з питань біхевіористики?
- визначено вплив чинників на поведінку населення регіону;
Питання 7: Пані, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: По-перше, це – суто соціологічне питання, по-друге, поведінкою відзначається не населення, а соціальні групи, а населення – це абстракція.
- створено серію картографічних моделей поведінки населення регіону;
Питання 8: Пані, а у яких системах координат Ви створювали свої «картографічні моделі поведінки»?
Мій коментар: Поведінкові карти дійсно існують, тільки вони створюються у системі відповідних параметрів, які дозволяють відобразити режими поведінки. На стор. 12 авторка наводить один зразок карти, який, однак, не віддрукувався.
- на основі детального вивчення соціальної поведінки молоді, чинників, які її зумовлюють, обґрунтовано напрями зменшення асоціальних явищ у молодіжному середовищі …;
Мій коментар: цей пункт однозначно має захищатися у раді з психології поведінки соціальних груп, до географії він відношення не має!
Загальний висновок по новизні: ніякого відношення до географії це не має!
Основний зміст роботи.
Розділ «Теоретико-методологічні основи…».
Мій коментар: Насправді, перший розділ має бути присвячений визначенню об’єкта та предмета дослідження, їх географічної сутності та підходам до їх вивчення. Ніякого обґрунтування географічного характеру своєї області дослідження авторка не наводить, а те, що є у авторефераті, має відношення до соціології і має захищатися за цим науковим напрямком. Мене зацікавили роздуми авторки про сутність девіації, яку вона вважає негативним явищем. Насправді, девіація є проявом дії пошукової системи суспільства і без неї просування до інших варіантів режимів соціальної поведінки і соціального устрою неможливі.
На стор. 5 знаходимо думку авторки стосовно поведінкового середовища. Виявляється, «процес сприйняття індивідуумом навколишнього середовища (поведінкового середовища) здійснюється через перцепцію…». Отже, поведінкове середовище – це навколишнє середовище – але ж це жах!
На стор. 6 наведена схема чинників формування соціальної поведінки молоді.
Питання 9: Пані, а де тут географія?
Мій коментар: Не будучи соціологом, я не хочу критикувати цю схему, хоча вона явно непрофесійна з точки зору соціології і біхевіористики, головним є те, що тут повністю відсутнє те, що можна було б пов’язати з географією.
До речі, відношення соціальних груп до тих чи інших територій ще не означає зв’язку з географією: територіальність не тотожна географічності!
Розділ «основні чинники, що зумовлюють соціальну поведінку…».
Мій коментар: Те, що авторка пише, має відношення до популяційної біхевіористики, а не географії, тобто це не має жодного стосунку до географії! Я продивися чинники, які враховувала авторка, і не знайшов нічого нового, все це – давно відомі факти. Так, авторка пише: «Доведено, що телебачення та мережа Інтернет є сьогодні потужним вихователем підлітків та молоді…» - а хто сьогодні цього не знає і що тут доводити?
Розділ «Основні риси сучасної асоціальної поведінки…».
Мій коментар: Я навіть питання не буду ставити, бо всім зрозуміло, що це – чиста соціологія.
Висновки авторки.
1. Мій коментар: Висновок залишає жахливе враження. Виявляється, дисертантка уточнила поняття «молодь». «поведінка людини», «поведінкове середовище», «соціальна поведінка». Все це стосується тільки соціології.
2. Мій коментар: Вражає заява, що «вивчення соціальної поведінки молоді та формування поведінкового середовища доцільно здійснювати з використанням бігейвіористичного підходу…» - перепрошую, але ж саме цим і займається біхевіористика!
3. Мій коментар: А що нового міститься у цьому висновку? Нічого!
4. Мій коментар: Це звичайна констатація всім відомих фактів!
5. Мій коментар: Ці дані можуть бути цікавими соціальним службам Тернопільської області, але до географії вони відношення не мають.
6. Мій коментар: Нічого нового у цьому висновку немає, ніякого відношення до географії він не має.
Висновок по дисертації.
Я не знайшов у авторефераті дисертації нічого такого, що можна було б кваліфікувати як наукове дослідження, що має відношення до географії. Дисертантка продемонструвала повне нерозуміння області дослідження географії, текст автореферату і результати її дослідження мають оцінювати соціологи-біхевіористи, а не географи. Дисертація не відповідає жодній з вимог до кандидатських дисертацій і не може розглядатися як така за напрямком «географія».
У зв’язку з тим, що дисертацію було прийнято до захисту, ставлю питання про компетентність членів спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
17.01.2014 р.
Доктор географічних наук                                О.П. Ковальов  

Немає коментарів:

Дописати коментар