18 грудня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Безлатної Любові Олександрівни «Культурні ландшафти міжзонального геоекотону «лісостеп – степ» Правобережної України»

ГЕОЕКОТОНІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ
ТА ОКУЛЬТУРЕННЯ ГЕОЕКОТОНІВ:
НОВІТНЯ ГЕОГРАФІЯ З ВІННИЦІ

Робота виконана на кафедрі географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського

Науковий керівник: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри географії, Вінницький педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського

Офіційні опоненти:
Дмитрук Олександр Юрійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Чехній Віктор Михайлович, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу ландшафтознавства, Інститут географії НАН України;

Захист відбудеться 27 грудня 2017 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.14 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Відгук
про автореферат дисертації
Безлатної Любові Олександрівни
«Культурні ландшафти міжзонального геоекотону
«лісостеп – степ» Правобережної України»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.11 -
конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

Дивно виглядає тема дисертації, яка мала б містити наявність проблеми, але її не містить. З таким же успіхом можна було б написати тему, наприклад, «Парки культури і відпочинку м. Вінниця». Викликає питання і термін «геоекотон». Я не буду чіплятися до того, як дисертантка визначає термін «ландшафт» - тут все ясно, але у мене є питання –
Питання 1: Пані Любов Олександрівна, як Ви визначаєте межі Вашого «ландшафту» у вертикальному вимірі та що він включає?
Мій коментар: Я почекаю на відповідь, якої не буде.
Але подивимось автореферат.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Важко зрозуміти вступну частину, яка стосується глобальної екологічної кризи – питання, яке не має відношення до значно вужчої теми дисертації. Авторка пише «міжзональний геоекотон у минулому «лісостеп - степ», а зараз – лісополе – поле ... є репрезентативною природно-господарською структурою для дослідження процесу формування, функціонування і розробки заходів щодо раціонального використання культурного ландшафту» (с. 1). Дивне висловлювання, яке містить питання –
Питання 2: Пані, у назві дисертації у Вас написано, що йдеться про геоекотон «лісостеп - степ», а тут Ви даєте зрозуміти, що такого вже немає, а є геоекотон «лісополе - поле», як це розуміти?
Мій коментар: Краще взагалі не розуміти, бо тоді не виплутаєшся. Навіть враховуючи надзвичайно високий рівень освоєності цієї території, вона лишається у межах відповідного екотону. Тепер стосовно терміну «геоекотон». З термінами можна робити що завгодно, але слід триматися того сенсу, який у нього вкладається. Термін «екотон» є всім відомим і цілком самодостатнім. Якщо до нього додати приставку «гео-», виникає бажання спитати –
Питання 3: Пані, додавши приставку «гео-», Ви змішали сенси, які не можна змішувати, навіщо Ви це зробили?
Мій коментар: А так всі роблять, не замислюючись над наслідками! Пані, як і її науковий керівник – Денисик Григорій Іванович (якого я дуже добре знаю), - не подумали про те, що екологія має свою область дослідження, а географія – свою, але терміном «екотон» користуються і ті, і інші. Якщо хотілося щось змінити, можна було б написати «геотон», було б значно краще. А так вийшла тільки демонстрація безграмотності. До речі, я спробував знайти визначення цього терміну (дисертантка про це пише), але не знайшов. Покопавшись в Інтернеті, вийшов на роботи Т.В. Бобри та автореферат Ситник О.І. «Міжзональний геоекотон «лісостеп-степ» Правобережної України» (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за  спеціальністю  11.00.11  –  конструктивна  географія  і  раціональне використання природних ресурсів. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2011). В дисертації цей термін визначається так: «геоекотон – це своєрідне й складне натуральне, натурально-антропогенне або антропогенне утворення, яке формується у ландшафтному просторі-часі на контакті різних природних середовищ» (с. 4). На жаль, цей автореферат свого часу я не бачив, тому напишу зараз: такі визначення роблять невігласи (впевнений, що дисертація пройшла), бо написане є просто словесним випорожненням. Але виявилось, що термін «геоекотон» був запропонований у 1999 році Т.В. Боброю (Бобра Т.В. Ландшафтные экотоны Крыма / В сб. Вопросы развития Крыма. Вып. 11., 1999), яка визначила його як «особый вид геосистем, главными признаками организации и выявления которых являются внутренняя неоднородность и функциональная связность, как объект комплексной географии, представляющий собой сложную систему, сочетающую явления разного уровня организации:  эмерджентность,  континуальность  и  дискретность, эффекты неопределенности и субъективности, полифункциональность и пр.» (Бобра Т.В. Геоэкотоны в структуре ландшафтного пространства, 2008) із заявою (явно політичною), що він «в дальнейшем ... был воспринят многими учеными-географами и геоэкологами и в настоящее время признан в отечественной науке». Але скільки таких «вчених» і чи є вони вченими. Термін «екотон» цілком достатній для того, щоб ідентифікувати відповідні ділянки і досліджувати їх. В той же час виникає питання –
Питання 4: Пані, чому Ви не послалися на автора терміну, чи там, де Ви вчилися, цьому не вчать?
Мій коментар: Це ознака відсутності наукової культури!
Далі дисертантка пише: «Однак, проблема раціонального використання природних ресурсів, створення оптимальних умов життя і діяльності людей, що можливо лише при наявності культурного ландшафту, потребує вирішення» (с. 1).
Питання 5: Пані, про те, що написано у цій фразі, пишуть вже кілька десятиліть, і кожного разу заявляють про раціональне використання ..., оптимальні умови ... і інше, то що нового Ви написали?
Мій коментар: Нічого! Ці фрази у авторефератах зустрічаються доволі часто, немає тільки вирішення.
Питання 6: Пані, Ви заявляєте, що вирішення цих питань вимагає наявності так званого культурного (я так розумію, обробленого, зміненого) ландшафту, то 1) чи існують ландшафти безкультурні? 2) чим Ваші «культурні ландшафти» відрізняються від порушених земель К Уоллворка? 3) чи є якийсь смисловий зв'язок між Вашим «ландшафтом» і географічним комплексом?
Мій коментар: Я дуже сумніваюсь, що пані замислювалась над цими питаннями. Але для того, щоб дати коректні відповіді, слід було значно глибше розібратися у суті таких понять, як «ландшафт», «землі», «оброблені землі», «порушені землі», «геокомплекс» тощо, бо до пані працювало багато серйозних науковців, і вони дещо зробили.
Об’єкт дослідження: культурні ландшафти міжзонального геоекотону «лісостеп - степ» Правобережної України.
Питання 7: Пані, невже Ви перша, хто взявся за дослідження цих ландшафтів?
Мій коментар: Не думаю, по цьому об’єкту вже потопталися десятки людей! Ось, наприклад, О.І. Ситник.
Предмет дослідження: чинники формування та функціонування, структура культурних ландшафтів міжзонального геоекотону  «лісостеп - степ» ..., взаємозв’язки, що виникають з прилеглими ландшафтами, напрями розбудови й раціонального використання та значення культурних ландшафтів у структурі регіональної екоморежі
Мій коментар: Тут я відразу напишу, що предмет дослідження виписаний безграмотно. Ніхто не визначає предмет дослідження у вигляді купи питань, бо це – якійсь аспект, а не все, що попало. І ось ще питання –
Питання 8: Пані, Ви вирішили скористатися терміном «геоекотон» замість терміну «екотон», то чому Ви не змінили термін «екомережа» на термін «геоекомережа»? 
Мета дослідження: виконання регіонального аналізу формування, сучасного стану та функціонування культурних ландшафтів міжзонального геоекотону ... для їх розбудови та раціонального використання у майбутньому.
Мій коментар: Тут я навіть питання не можу поставити, бо маю констатувати факт, що дисертантка просто не розуміє, що таке мета наукового дослідження. Такою метою не може бути «виконання регіонального аналізу», бо дослідження має за мету відкриття суті досліджуваного феномену, відношення його до тієї чи іншої групи феноменів тощо. В дисертації відсутня коректна постановка мети дослідження!
Задачі дослідження (всього п’ять - терпимо):
. доповнити та удосконалити ...
Мій коментар: Я далі не пишу, бо так задача дослідження не визначається!
. проаналізувати просторово-часові особливості формування та функціонування ...;
. дослідити сучасний стан і структуру культурних ландшафтів ...;
Мій коментар: Стан не досліджується, він визначається.
. проаналізувати взаємозв’язки культурних ландшафтів з іншими антропогенними ландшафтами, в структурі яких вони функціонують;
Питання 9: Пані, як це слід розуміти, що Ваші культурні ландшафти входять до структури інших антропогенних ландшафтів, яких саме і як входять?
Мій коментар: Перепрошую, але я цього не розумію.
. розробити і обґрунтувати напрями поліпшення сучасної і розбудови майбутньої структури культурних ландшафтів ... .
Питання 10: Пані, так Ви займаєтесь розбудовою культурних ландшафтів?
Мій коментар: Припустимо, що таке є можливим, то якщо дисертантка про це пише, вона повинна мати неабиякий досвід у плані розбудови, нехай не ландшафтів, але хоча б розташування меблів у кімнаті.
Як я можу оцінити ці «завдання»? Як вислови людини, яка нічого не розуміє у питаннях, про які намагається писати
Методи дослідження. Тут мене зацікавило наступне –
Питання 11: Пані, а що це за метод наукового обґрунтування?
Мій коментар: Може це «метод», який дозволяє обґрунтувати все, у тому числі те, що обґрунтувати не можна?
Наукова новизна (п’ять пунктів):
. проаналізовано просторово-часові особливості формування культурних ландшафтів міжзонального геоекотону «лісостеп - степ» ...;
Питання 12: Пані, а що змінилося б, якби Ви написали просто «особливості»?
Мій коментар: Було б краще.
Питання 13: Пані, так ця новизна у Вас полягає у тому, що Ви проаналізували?
Мій коментар: Дивна «новизна»! Звісно, тут новизни немає. Слід було написати про результат цього аналізу.
. досліджено сучасний стан і особливості функціонування культурних ландшафтів ...;
Мій коментар: Тут зауваження такого ж характеру – тут немає новизни, просто констатується факт дослідження. А куди дивилися науковий керівник і члени спеціалізованої ради. Думаю, в думках вони вже були за святковим столом.
. досліджена структура культурних ландшафтів ...;
Мій коментар: Тут зауваження такого ж характеру – тут немає новизни, просто констатується факт дослідження. А куди дивилися науковий керівник і члени спеціалізованої ради.
. побудовані картографічні моделі ...;
Мій коментар: Тут зауваження такого ж характеру – тут немає новизни, просто констатується факт побудови ... А куди дивилися науковий керівник і члени спеціалізованої ради.
. обґрунтовано нові напрями поліпшення структури культурних ландшафтів ... .
Мій коментар: Факт обґрунтування встановлюють опоненти і члени ради, а не дисертант. Крім того, обґрунтування не може бути науковою новизною.
На жаль, встановлено факт відсутності в роботі наукової новизни. Дисертантка продемонструвала повне нерозуміння того, що таке наукова новизна.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади дослідження культурних ландшафтів у міжзональних геоекотонах» - «розглянуто основні терміни і поняття, ...» (с. 4).
Питання 14: Пані, чи можете Ви описати процедуру розгляду термінів?
Мій коментар: Так дійсно ж цікаво!
Читаємо: «... концепція культурного ландшафту є одним із важливих чинників комплексного вирішення проблеми захисту природного і культурного надбання» (с. 4).
Питання 15: Пані, Ви займалися науковим дослідженням чи рекламуванням цієї концепції?
Мій коментар: Справа у тому, що такі висловлювання змушують сумніватися у тому, що автор переслідує мету саме наукового дослідження, а не якусь іншу.
Читаємо: «Зміст поняття «культурний ландшафт» пройшов від будь-якого ландшафту, що зазнав впливу людини, до ландшафтного комплексу, створеного в результаті співдружності людини і природи, у межах якого природа і культура взаємодіють не лише на матеріальному, але й духовно-ментальному рівнях (рис. 1)» (с. 4).
Питання 16: Пані, а як зміст ходить?
Мій коментар: Розумієте, з яким філософом ми маємо справу? Це не просто так, це – високий політ думки! Пані навіть не розуміє, що поняття – це цілісний образ якогось феномену, тому, виникнувши, воно або існує, або відходить з причини виявленої невідповідності, а на його зміну приходить інше поняття.
Питання 17: Пані, так «ландшафт» і «ландшафтний комплекс» - це тотожні поняття, і якщо так, то чи є одне з них зайвим?
Питання 18: Пані, з Вашого тексту видно, що Ваш ландшафт має духовно-ментальний рівень, як він проявляється?
Мій коментар: Ось що виходить, коли людина пише, не вдаючись у суть того, про що пише!
Питання 19: Пані, а якщо поняття культури розширити, то чи можна говорити про будь-який ландшафт як прояв культури, наприклад, мурашковий, термітний, бобровий ландшафт тощо, і чи можна говорити, наприклад, про виникнення родючих ґрунтів як прояв культури рослинної спільноти?
Мій коментар: Я думаю, пані демонструє дуже сильну обмеженість, що заважає їй бути дійсно науковцем.
Я дивлюся на цей рис. 1 із захопленням, і у мене виникає бажання спитати –
Питання 20: Пані, а що це у Вас за дуалізм культури – матеріальна і духовна?
Мій коментар: Пані не розуміє, що в культурі матеріальна і духовна сторони нероздільні, бо якщо їх розділити, кожна зі сторін втрачає сенс. Тому схема є некоректною.
Питання 21: Пані, а що це у Вас за дуалізм у природі – натуральна і антропогенна, невже людина не є частиною Природи?
Мій коментар: Це рівень середини минулого століття, у ті роки така схема сприймалася без заперечень, сьогодні – ні. Ніякої структури ландшафту у схемі немає.
Мені цікаво читати, що «географи і ландшафтознавці України розглядають культурний ландшафт як різновид антропогенного ландшафту ...» (с. 5).
Питання 22: Пані, так якщо культурний ландшафт є різновидом антропогенного, то може це «поняття» є зайвим, крім того, чи всі варіанти ландшафтів, пов’язаних з діяльністю людини, є антропогенними?
Мій коментар: Я думаю, що пані просто не може вилізти з конструкту «школи» Г.І. Денисика стосовно антропогенних ландшафтів, і саме це заважає їй стати на шлях дійсно наукового дослідження. Підтвердженням цього є останні три абзаці глави, тексти яких важко оцінити, як науковий.
Читаємо: «Наявність в процесі розвитку культурного ландшафту двох тісно взаємопов’язаних складових природи і культури дає можливість використовувати як класичні, так і специфічні підходи, принципи і методи у його пізнанні (рис. 2)» (с. 5).
Питання 23: Пані, виходить, що Ваша культурна складова не належить до природи, а є чимось зовнішнім по відношенню до неї, так?
Мій коментар: Пані дуже поверхнево розуміє природу, і не розуміє те, що все, що виникає, є Природою, у тому числі і те, що створюється людиною, бо створене може існувати тільки у випадку, якщо воно відповідає законам, принципам, нормам, які лежать в основі всієї Природи в цілому. Ми чудово знаємо, як порушення цих принципів вело до критичних змін і загибелі цілих цивілізацій. Це головне. Тепер стосовно супер-схеми, якої у авторефераті не повинно було б бути, бо вона займає цілу сторінку (с. 6), а по суті просто містить структуру роботи. Дивним виглядає те, що тема визначає проблему, думаю, мало б бути навпаки – є проблема, яка визначає тему роботи. У блоці ІІ є проблема
Питання 24: Пані, що означає «поняття і терміни процесу дослідження»?
Мій коментар: Нічого не означає, але демонструє некоректність поглядів авторки на наукове дослідження. Схоже, що авторка взагалі не розуміє, у якому відношенні знаходяться поняття і терміни. Дивним виглядає і блок ІV – «Конструктивний». Термін «конструктивний» має відношення до конструювання, тому незрозуміло, чому у пункті йдеться про використання, та ще й раціональне.  

Розділ 2. «Природа і ландшафти міжзонального геоекотону «лісостеп – степ» ... та їх антропогенізація» - «проаналізовано поняття «геоекотон» ...» (с. 5).
Питання 25: Пані, отже, якщо у лісі мурахи створили свої мурашники, то це буде мурахогенізація, а у випадку, наприклад, бобрів, що створюють дамби, чи є це боброгенізація, нарешті, якщо у лісі виросли дерева, чи слід вважати це деревогенізацією?
Мій коментар: Молоді автори думають, що ті, за кого вони тримаються (бо без них попадають), є носіями адекватних термінів, причому, як завжди, вони не бачать необхідності критично ставитьсь до того, що ці «за кого вони тримаються» свого часу навигадували. Пані також не знає, що поняття не аналізуються, вони вводяться, аналізуються відношення між поняттями. У авторефераті я не побачив аналізу поняття «геоекотон», а його некоректність я відмітив вище. Пані пише про просторове розташування, у зв’язку з чим
Питання 26: Пані, які варіанти розташування, крім просторового, Вам ще відомі?
На стор. 7 наводиться схема, яка демонструє це розташування. Дивно, що це дається у авторефераті, схоже, що у авторки не було, чим заповнити його сторінки. Думаю, її не проконсультували відносно того, що у авторефераті мають бути відображені питання, пов’язані з захистом, а не просто зміст роботи. Про це свідчить і цитата, що наводиться вкінці 7-ї – на початку 8-ї стор. Дисертантка пише про так звані «натуральні ландшафти», і це при тому, що давно відомий факт суттєвого впливу (випалювання лісів) людини протягом тисячоліть.
На стор 8 та 9 пані наводить табл. 1 – «Часові зрізи розвитку антропогенних ландшафтів ...». Я не буду писати про те, що цій класифікаційній таблиці не місце у авторефераті, бо вона не містить нічого, що вимагало би захисту. Але є цікаві моменти.
Питання 27: Пані, Ви виділяєте такі собі дорожні ландшафти, у тому числі – ґрунтові, шосейні та залізничні, як Ви уявляєте такі «ландшафти», ну, наприклад, залізничний, що це, реї на гравійному полотні, і чи входять до його складу шпали, болти, якими реї кріпляться до шпал, а кістки, які там можуть бути (як у віршику, пам’ятаєте: рёбрышко к рёбрышку, косточки в ряд – трамвай переехал отряд октябрят)?


Залізяково-дорожний «ландшафт» (фото моє).
Дерева і кущі по боках до нього не входять.

Питання 28: Пані, з шосейними і залізяковими дорогами все ясно, а що Ви маєте на увазі під ґрунтовими ландшафтами?
Мій коментар: Я думаю, всім ясно, що йдеться про дитячий лепет. Але саме це демонструє повну невідповідність конструкту «ландшафту», яким користується (вірніше, яким їй наказав користуватися шановний пан Денисик Г.І.) дисертантка. Подивіться, тут же маємо дивні рекреаційні, сакральні, тафальні і ще й радіаційні «ландшафти» (не плутати з радіо геосистемами В.Ю. Некоса!). Дивує те, що внаслідок введення у голову дисертантки цього штампу, вона вже не має можливості вийти за його межі і зрозуміти хибність такої позиції. Думаю, що якби цю таблицю показати на захисті, ну так, років 50 тому, вона була б сприйнята нормально, але на вулиці – майже 2018 рік!
І тут, вийшовши на автореферат О.І. Ситник, я побачив майже ту саму таблицю! Подивіться, теж табл. 1 з такою ж назвою – «Часові зрізи розвитку антропогенних ландшафтів міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Правобережної України», а зміни всередині таблиці невеличкі. Що це? Ні, під таблицею написано, що вона складена на основі [72, 82], а також ..., але що таке [72, 82]? Можна припустити, що це нумерація літературних джерел, але хто так робить?
А далі пішли цифри. Завершальні абзаці взагалі не схожі на науковий текст.

Розділ 3. «Культурні ландшафти міжзонального геоекотону «лісополе-поле» ...» - «розглянуто значення та сучасний стан культурних ландшафтів ... та гуманістичних антропогенних ландшафтів» (с. 9).
Питання 29: Пані, до своїх сакральних, тафальних, радіаційних «ландшафтів» Ви додаєте ще й гуманістичні, що це за чортівня?
Мій коментар: Слово «гуманістичний» означає те, що базується на піклуванні про благо людини і повазі до її відчуття власної гідності, як це може стосуватися ландшафту, який у дисертантки є матеріальним об’єктом, незрозуміло. Думаю, що і сама дисертантка, використавши це слово, не зрозуміла його значення.
Те, що дисертантка написала далі, взагалі важко зрозуміти. У неї до «... справжнього культурного ландшафту наближаються окремі заповідні ландшафти (...), культові об’єкти і ландшафтні комплекси (окремі монастирі, релігійні споруди ...), відреставровані фортеці тощо» (с. 10).
Питання 30: Пані, що Ви розумієте під справжнім культурним ландшафтом?
Мій коментар: Мені навіть важко передбачити відповідь!
Питання 31: Пані, а чи є ландшафтами (культурними) їдальні, ресторани, ..., туалети?
Мій коментар: Мені навіть важко передбачити відповідь! От, зараза, прийдеться йти на захист, бо бачите, що пише дисертантка, що до культурних ландшафтів наближаються частини вулиць, не всі вулиці, а тільки їх частини, що взагалі стає загадкою – яку частину вулиці пані віднесе до культурного ландшафту, а яку – ні, а бажано перебувати у межах першої частини. Все це так тхне наукоподібним словоблуддям! Перепрошую, далі текст є настільки простим, що нагадує курсову першокурсника.

Розділ 4 (в авторефераті цифра відсутня). «Раціональне використання, розбудова та охорона культурних ландшафтів ...» - «проаналізовано загальні проблеми розбудови культурних ландшафтів, зокрема, як ландшафтно-екологічних інженерних систем ...» (с. 10).
Мій коментар: Ну, це вже надвисокий політ думки ... розуму, наданого самому собі, що, як відомо, веде до нісенітниці.
Питання 32: Пані, а що це таке – «ландшафтно-екологічна інженерна система», і причому ту ще й екологія?
Мій коментар: Насправді, це звичайне наукоподібне словоблуддя. Подивіться, що дисертантка пише: «Культурний ландшафт необхідно розглядати не лише як своєрідний, на вищій стадії розвитку антропогенний ландшафт, але і як раціонально організовану геоекологічну систему» (с. 10).
Питання 33: Пані, це Ви самі вигадали, чи Вам надиктував пан Г.І. Денисик (а цей пан може)?
Питання 34: Пані, якщо це вигадали Ви самі, то що означає Ваша «геоекологічна система», і чому Вам недостатньо було геосистеми?
Мій коментар: Тут все ясно – є геоекотон, отже, має бути і геоекологічна система. При цьому пані, вкидаючи у текст нові терміни, навіть не розуміє, що такої системи просто не може бути, бо йдеться про різні наукові напрями – географію та екологію, області дослідження яких базуються на різних критеріях. Те, що написала дисертантка, є проявом безграмотності!
Читаємо: «У культурному ландшафті втрачена саморегуляція замінюється антропогенним управлінням ...» (с. 10 - 11).
Питання 35: Пані, а з якого місця відбувається таке управління?
Мій коментар: От, відсталий, ясно з якого – з кабінету начальника, а саме – Денисика Г.І.! Подальший текст підтверджує, що йдеться про звичайну профанацію! Але мені думка про дизайнерське оформлення ландшафтів –
Питання 36: Пані, тут Ви маєте на увазі, що замість природних пейзажів слід всюди розмістити панно з, наприклад, зразками голлівудських пейзажів?
Мій коментар: Було би цікаво подивитися. А далі – табл. 2 – «Напрями екореставрації сільського ландшафту ....» (с. 11). Я з таким зіштовхуюсь вперше. Складається враження, що дисертантка надивилася картинок з Дитячої енциклопедії 60-х років минулого століття (гарні були книжки!).
Питання 37: Пані, 1) що Ви розумієте під екореставрацією, 2) чому йдеться про екореставрацію, а не про геореставрацію чи ландшафтну реставрацію, або таку собі геоекореставрацію?
Мій коментар: Це просто – щоб писати про геореставрацію, слід бути географом, а у пані стосовно географії розуміння відсутнє. При цьому пані навіть не знає, що, наприклад, неможливо посадити степ, але клумбу можна.
При розгляді цієї таблиці я прийшов до висновку, що пані взагалі не розуміє, з чим має справу. В таблицю вона накидала все, про що знає. На стор. 12 (легенда займає всю 13-ту і частину 14-ї сторінок) розміщено Рис. 4. - унікальна схема «Проект розбудови культурного ландшафту на основі дендропарку ...», а на стор. 14 – картинки, що показують раціональне суміщення екокоридору та геоекотону. І все це показано без будь-яких серйозних обґрунтувань.

ВИСНОВКИ      
Всього шість (нормально).
Читаємо: «У дисертації на удосконалених теоретико-методологічних засадах класичного і антропогенного ландшафтознавства розв’язане наукове завдання щодо формування сучасного стану, особливостей функціонування, розбудови та охорони культурних ландшафтів міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» ...» (с. 15).
Мій коментар: Відразу відмічу декларативний характер написаного. Авторка сама визначила, що засади, на яких вона начебто базувалася, удосконалені, хоча я цього не побачив. Є й питання –
Питання 38: Пані, я опрацював Ваш автореферат і не знайшов ні теоретичних, ні методологічних засад, не кажучи вже про їх удосконалення, як Вам вдалося приховати все це в авторефераті?
Мій коментар: Казали ж тобі, вчися читати між рядками!
Питання 39: Пані, стосовно Вашого варіанту «ландшафтознавства», де Ви взяли, що цей Ваш варіант є класичним, і чи не походить так зване антропогенне «ландшафтознавство» від чогось іншого?
Мій коментар: Саме так і є. Класичне ландшафтознавство бере свій початок від поглядів А. Гумбольдта, який не розглядав ландшафт як комплекс, для нього це був інтегральний образ оточення, у першу чергу – структури денної поверхні. До речі, оскільки Ви, займаючись «ландшафтознавством», цього не знаєте, напишу Вам, що само поняття (не плутати з терміном) прийшло до Європи з Китаю десь там у 5-му віці. Тому етимологія відповідних термінів у мовах різних народів є дуже близькою (Ви можете це перевірити), і вона ніяким чином не пов’язана з тим мотлохом, який Ви, разом з Вашим керівником, поміщаєте у нього. Варіант, який використали Ви, є не класичним, а традиційним для радянського «ландшафтознавства». До речі, оскільки існують інші варіанти, Ви повинні були їх розглянути. А це – велика кількість монографій і статей як українських, так і зарубіжних. А далі слід було показати, з Вашої точки зору, переваги Вашого варіанту, чого Ви не зробили, і зрозуміло чому – бо Вам просто наказали (Ваш керівник) триматися цього варіанту, що є далеким від наукового підходу. Але так готують не науковців, а прибічників своїх поглядів.
Тепер трохи по висновках.
1. Я неодноразово писав про те, що назва «культурний ландшафт» не є коректною. По-перше, середовище,  у якому ми живемо, змінювалось під впливом людини протягом тисячоліть, отже чисто природні варіанти на сьогодні практично відсутні (тим більше – на рівнинах). По-друге, слід досить обережно користуватися терміном «культурний», бо це слово означає «змінений у бік більшої упорядкованості», а приклади таких змін є і в природі, отже культура як така починається не з діяльністю людини, вона має свої корені в до-людській природі. Тому назва «культурний ландшафт» не є коректною.
Тепер стосовно антропогенного ландшафту. Такі варіанти дійсно існують. Кращий варіант – місто, у якому сліди людської діяльності перекривають майже все природне. Тому мною і було запропоновано користуватися терміном «антропізований», а це і структура денної поверхні (про що Ви навіть не згадуєте), і геокомплекси, і геосистеми, а тепер – геохолони чи геоорги. Без обговорення цих питань Ваша робота більше схожа на політичну, а не на наукову, що в науковій сфері не вітається.
Перший висновок – ні про що, це просто загальні слова.
2. Він стосується геоекотону. Я вже показав, що це слово не є науковим терміном, бо нічого коректно не відображає. Є поняття екотону, можна було б ввести поняття геотону, але те, що зробили Ви, не має жодного сенсу. Тому всі висновки, для яких цей термін є базовим, також не мають сенсу.
3. Ландшафт не має структури, бо це – інтегральний образ. Структуру має екотон, і це давно відомі речі. У висновках наукової роботи не можуть наводитись відсотки – це дитячий лепет. І, пані, розбудовують не ландшафти – це безграмотність – а об’єкти. Третій пункт нічого не містить, що можна було б сприйняти, як науковий висновок.
4. Тут маємо те саме. Текст на рівні курсової студентської роботи, у якому немає нічого, що потребує захисту. І, пані, ландшафти не характеризуються здатністю до саморегуляції – це безграмотність.
5. Пані, прочитайте, що Ви тут написали, і спробуйте дати собі відповідь на питання –
Питання 40: Пані, що тут вимагає доведення і захисту?
Мій коментар: Нічого!
6. Знаєте, цей текст просто вражає своєю декларативністю та  демагогічністю. Це загальні слова, які не потребують захисту. Зазначу, що те, що Ви називаєте екокоридором (біокоридором), не можна переносити, бо він формується природним шляхом. Я стверджую, що пані абсолютно не розуміє суті того, про що пише. Звісно, ніякого висновку у цьому пункті немає.

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ ДИСЕРТАЦІЇ
Неприємне враження. Схоже на те, що дисертантка, як і її керівник, вважають, що вони можуть всіх облопушити і протягти «дисертацію» через захист. Питання у тому, що через таку спеціалізовану раду, як рада Д 64.051.04 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна це дійсно можна, бо я добре знаю, хто до цієї ради входить.
В роботі відсутнє головне – наукове дослідження, все зводиться до доволі простого тексту, дивних таблиць, якими дисертантка заповнила сторінки дисертації, бо відсутній матеріал, який можна кваліфікувати, як наукове дослідження і його результати. Рівень наведених схем – максимум бакалаврський. Внаслідок цього в роботі відсутні висновки. Це дає мені підставу написати, що робота не відповідає вимогам, визначеним для кандидатських дисертацій. Оцінка негативна.

16.12.2017
Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.        


Немає коментарів:

Дописати коментар