16 листопада 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Дрогушевської Ірини Леонідівни «Науково-прикладні аспекти національної стандартизації географічних назв»

НЕ ГАНЬБІТЬ УКРАЇНУ!!!

У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ВІДКРИВСЯ ДИТЯЧИЙ САДОК ДЛЯ ОСОБЛИВО ОБДАРОВАНИХ ДИСЕРТАНТІВ, У ЯКОМУ ВИГОТОВЛЯЮТЬСЯ УНІКАЛЬНІ ДИТЯЧО-ЛЕПЕТНІ «ДИСЕРТАЦІЇ»
(Дисертантка визначила географічні координати деяких об'єктів!)

Автор: Дрогушевська Ірина Леонідівна
Тема: Науково-прикладні аспекти національної стандартизації географічних назв
Спеціальність: 11.00.12 – географічна картографія
Місце виконання роботи: кафедра геодезії та картографії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник:
Сосса Ростислав Іванович, доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри картографії та геопросторового моделювання, Інститут геодезії Національного університету «Львівська політехніка»;

Офіційні опоненти:
Пересадько Віліна Анатоліївна, доктор географічних наук, професор, декан факультету геології, географії, рекреації і туризму, завідувач кафедри фізичної географії та картографії, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
Лабінська Галина Миколаївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Захист планується на 28 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Дрогушевської Ірини Леонідівни
«Науково-прикладні аспекти національної
стандартизації географічних назв»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.12 – географічна картографія

Ось і приїхали! Перепрошую, я не знаю, хто такий доктор географічних наук Сосса Ростислав Іванович з «Львівської політехніки», але у мене відразу виникло бажання подивитися його докторську дисертацію. А коли я побачив, що провідним опонентом під час «захисту» такої «дисертації» має виступити відома безграмотна пройда В.А. Пересадько, яка дивним чином отримала диплом доктора наук (дивіться матеріал за адресою http://www.geography.pp.ua/2014/11/blog-post_18.html), то все відразу стало зрозумілим. Але питання, звісно, я маю ставити претендентці на звання кандидата географічних наук.
Питання 1: Шановна Ірино, з яких це пір питання стандартизації будь-чого стали предметом наукового дослідження?
Мій коментар: «Стандартизация – установление уровня норм и требований к физическим и размерным величинам, сырью и продукции массового производства на основе общих мер, единообразных понятий качественной однородности, взаимозаменяемости и взаимосвязанного размерного ряда» (БСЭ, издание 2-е, том 40, 1957, с. 464). Отже, стандартизація принципово не є сферою наукового дослідження.
Питання 2: Пані, а що це за «аспекти», та ще й відносно стандартизації географічних назв?
Мій коментар: Перепрошую, але це якась маячня!
Питання 3: Пані, що таке «географічні назви», з підручників якого віку Ви це взяли, чи є вислів «географічна назва» географічним поняттям, не кажучи вже про її приналежність до категорії географічних об’єктів?
Мій коментар: Складається враження, що для пані вся географія зводиться до так званих географічних назв – виразу географії часів Паганеля. Це – ХІХ і початок ХХ століть! Просто вражає – у ХХІ столітті все ще користуються цим висловом. Вже сама назва викликає величезний сумнів, що йдеться про якусь наукову роботу. Але підемо далі.
Питання 4: Пані, у чому суть «географічної картографії», чим вона відрізняється від картографії взагалі?
Мій коментар: Пане Ковальов, все ясно – словом «географічна»!

Загальна характеристика роботи 
Актуальність теми. Читаємо: «Нині географічні назви перетворилися на важливий інформаційний ресурс, необхідний для соціально-економічного розвитку держави і ухвалення управлінських рішень та інтеграції країни у світовий інформаційний простір» (с. 1).
Питання 5: Пані, які назви Ви називаєте географічними і чому?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво, бо, я бачу, що зіткнувся з представницею якогось львівського дитячого садочку (це – додаток до Львівської політехніки), яка нічого не знає про географію, крім так званих географічних назв.
Питання 6: Пані, що з географічних назв виробляється, тобто яким чином Ви розглядаєте їх як ресурс?
Мій коментар: Виробляються дипломи недо-кандидата ... недо-наук, невже не ясно!
Питання 7: Пані, що Ви розумієте під інформацією?
Мій коментар: Пані використовує термін «інформація» у споживацькому сенсі – цей потяг пнеться зі Львова до Харкова, цей продукт називається «цукор» тощо.
Питання 8: Пані, як назви чогось можуть використовуватись для «соціально-економічного розвитку держави і ухвалення управлінських рішень та інтеграції країни у світовий інформаційний простір»?
 Мій коментар: А як інакше, треба, щоб чиновники, що приймають рішення, та іноземні інвеститори знали, про які об’єкти йдеться!
Питання 9: Пані, що Ви розумієте під світовим інформаційним простором і під інформаційним простором взагалі?
Мій коментар: Пані використовує ці вислови чисто формально, вона не знає, що інформація – це результат сприйняття реципієнтом сигналів, даних, повідомлень, що проявляється у вигляді зміни його структури й поведінки. Те, що написано у першому реченні, свідчить про врай низький рівень дисертантки. Подивіться, яку маячню вона написала у другому реченні: «Актуальність теми ... обумовлена ... існуванням об’єктивних потреб органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій установ та громадян в ефективному використанні офіційних, достовірних та актуальних географічних назв» (с. 1).
Питання 10: Пані, які потреби, крім об’єктивних, Ви можете ще назвати?
Питання 11: Пані, як Ви собі уявляєте ефективне використання «офіційних, достовірних та актуальних географічних назв», що таке достовірні назви і що таке актуальні назви?
Мій коментар: Ось приклад просто потрясної демагогії! Відразу виникає питання: як таке словоблуддя спеціалізована вчена рада Д 26.001. 07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка могли прийняти до захисту?
Але є ще одне питання ...
Питання 12: Пані, якщо навіть прийняти факт існування географічних назв, то причому тут географія, невже, у Вашому розумінні, вона зводиться до так званих географічних назв?
Мій коментар: Судячи з усього, у пані зводиться. Здохнути можна!
Читаємо: «Географічні назви (топоніми) забезпечують загальний доступ до географічної інформації і просторових даних» (с. 1).
Питання 13: Пані, так це ж стосується топоніміки, причому тут географія?
Мій коментар: От, старий баран, а риба тобі вже не м'ясо?
Розумієте, це називається так: що хочу, те й ворочу!
Об’єкт дослідження: топоніми території України та зарубіжних країн у контексті їх унормування, систематизації, реєстрації, обліку, збереження та моніторингу.
Питання 14: Пані, так це ж топоніміка, яка ніколи не мала відношення до географії, як Ви пролізли у географічну раду?
Мій коментар: Намазалася олією (потерлася об пана Олійника), підмазала і ... так і пролізла, вміти треба. Отже, в роботі в принципі відсутній об’єкт дослідження.
Предмет дослідження: теоретико-методичні та науково-прикладні засади національної стандартизації географічних назв.
Питання 15: Пані, так Ви вивчали «теоретико-методичні та науково-прикладні засади національної стандартизації географічних назв», чи самі назви, чи що?
Мій коментар: В роботі відсутній предмет дослідження, не можна вивчати «теоретико-методичні та науково-прикладні засади», це повна маячня!
Мета роботи: обґрунтування теоретико-методичних засад національної стандартизації географічних назв і практична їх реалізація шляхом створення Державного реєстру географічних назв України.
Питання 16: Пані, на яких підставах Ви визначаєте «обґрунтування теоретико-методичних засад національної стандартизації географічних назв ...» як мету дослідження?
Мій коментар: Це не може не вражати: метою дослідження визначається «обґрунтування теоретико-методичних засад ... стандартизації ... назв».
Питання 17: Пані, виходить, що Ви досліджували стандартизацію?
Мій коментар: Олекса, пані взагалі нічого не досліджувала, невже ти не бачиш, що тут повна маячня!
Завдання роботи (всього шість - багато):
. проаналізувати досвід зарубіжних країн та сучасний стан в Україні національної стандартизації географічних назв;
Мій коментар: Перепрошую, але це не є завданням наукової роботи.
. обґрунтувати концепцію, основні принципи та методику формування ДРГН як реалізації національної стандартизації географічних назв;
Мій коментар: Перепрошую, але це не є завданням наукової роботи.
. на основі визначеної класифікації топонімів розробити структуру бази даних ДРГН та подання інформації;
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка взагалі не розуміє, що має досліджувати географія. Область знань, що займається топонімами, називається топонімікою, і вона вже точно не лежить в «площині» географії! Може це розділ мовознавства?
. удосконалити науково-методичні підходи до дослідження, систематизації, унормування, збереження різних класів топонімів;
Питання 18: Пані, як таке можна писати, це ж не може бути метою дослідження?
Мій коментар: Удосконалення підходів і інші подібні штучки здійснюється, якщо така потреба є, до початку дослідження.
. розробити основні принципи збереження та поширення інформації про топоніми;
Питання 19: Пані, який номер дитячого садочку у Львові Ви відвідуєте?
Мій коментар: Розумієте, що збирається «захищати» дисертантка! І ця робота виконана під керівництвом доктора географічних наук! Так що ж там за доктор такий – пан Сосса? Я ставлю під сумнів його докторський рівень!
. впровадити науково-методичні підходи дослідження ... при формуванні бази даних Державного реєстру географічних назв.
Мій коментар: Оце так завдання наукового дослідження – «впровадити науково-методичні підходи дослідження»! Але ж дослідження, якщо воно здійснене, вже є впровадженням! Перепрошую, звідкіля взялися ці горе-дослідники? Як таке словоблуддя спеціалізована вчена рада Д 26.001. 07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка могли прийняти до захисту?
Маємо чудовий приклад псевдонаукової балаканини. В роботі немає коректно поставлених наукових завдань!
Методологічна основа.
Мій коментар: Я не можу це коментувати, причому тут такі прізвища, як Асланікашвілі, Берлянт, Лютий тощо!
Методи досліджень. Читаємо: «Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи спостереження, аналізу і синтезу, системного підходу ...» (с. 2).
Питання 20: Пані, чим завершилося Ваше спостереження за топонімами, вони не розбіглися?
Мій коментар: Молодша група дитячого садочку!
Питання 21: Пані, у якому вигляді Ви застосовували системний підхід до дослідження топонімів?
Мій коментар: Пане Олекса, відчепись, так пишуть у всіх авторефератах, ну, так треба, щоб робота здавалася науковою!
Наукова новизна (два пункти):
. розроблено методику створення ДРГН;
Питання 22: Пані, так що ж тут наукового?
Мій коментар: Розумієте, який жах! Розробка методики – це вже наукова новизна!
. визначено структуру, принципи створення та інформаційного наповнення бази даних ДРГН.
Питання 23: Пані, а де Ваші географічні об’єкти, завдяки дослідженню яких тільки й можна потрапити до географічної спеціалізованої ради?
Мій коментар: Казна що, і збоку бантик – так я можу прокоментувати цю «наукову новизну». Дитячий лепет.
В роботі відсутня наукова новизна і захищати нема що.

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Стандартизація географічних назв як наукова проблема» - «розглянуто питання значення географічних назв для географії ...» (с. 4).
Питання 24: Пані, які назви Ви вважаєте географічними, а які ні?
Мій коментар: Не думаю, що пані спроможна дати чітку відповідь на таке питання. Думаю, що вислів «географічна назва» є дуже застарілим і вже давно не використовується географами.
Подивіться, що пише авторка:
«Стандартизація (унормування) географічних назв – це затвердження офіційним уповноваженим органом з питань географічних назв для конкретного географічного об’єкта однієї або більше назв та їх точної письмової форми ....
Стандартизована (унормована) назва – назва, ухвалена офіційним органом з географічних назв, як найбільш прийнятна назва об’єкта із числа можливих варіантів» (с. 5).
Питання 25: Пані, навіщо Ви це написали, невже Ви думаєте, що люди не знають, що таке стандартизація назв?
Питання 26: Пані, географія має свою область дослідження, у межах якої, згідно з певними критеріями, можна виділяти ті чи інші об’єкти дослідження, що робить Ваша стандартизація назв в географії?
Мій коментар: Просто неперевершений приклад невігластва та навішування локшини на вуха, в першу чергу – членам спеціалізованої вченої ради Д 26.001. 07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка! Питання, які подає дисертантка як наукові, не мають жодного стосунку до географії. Далі нижче за текстом – цілковите словоблуддя про «зростання затребуваності географічних назв ...» (с. 5). Перепрошую, але я не побачив у цьому розділі нічого, що стосувалося б теоретико-методологічних засад.
Розділ 2. «Міжнародний та вітчизняний досвід у сфері стандартизації географічних назв».
Мій коментар: Весь розділ з його назвою – це, максимум, сторінки з посібника для людей похилого віку, яким байдуже, йдеться про географію, топоніміку чи щось ще. У розділі нічого немає!
Розділ 3. «Науково-методичні засади створення Державного реєстру географічних назв» - «обґрунтовано концепцію, основні принципи та методику формування ДРГН ...» (с. 7).
Питання 27: Пані, стосовно вашого твердження щодо системного характеру Ваших топонімів – це система яка, географічна чи топонімічна?
Мій коментар: Мені цікаво, а як все це кваліфікували члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001. 07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, невже вони погодилися з тим, що система топонімів має приналежність до географії? Якщо робота була прийнята, то це так і є, що ставить питання про кваліфікацію членів цієї ради. Я ще можу погодитись з тим, що ця система топонімів має відношення до баз даних, але сама то база даних не є географічним об’єктом. Як все це розуміти? Я читаю текст, який нагадує учбовий посібник, не більше, і цей посібник не має відношення до географії.
Питання 28: Пані, Ви пишете про «назви фізико-географічних об’єктів» (с. 8), чи можете Ви навести приклади таких об’єктів?
Читаємо: «Розроблено систему показників, що відображають географічні, лінгвістичні, історичні та етнічні особливості топонімів» (с. с. 8).
Питання 29: Пані, які показники вказують на географічні особливості топонімів?
Мій коментар: Я не побачив жодного сліду наукової роботи, як і наукових висновків, абсолютно пустий розділ.
Розділ 4. «Створення та ведення Державного реєстру географічних назв» -  «присвячений практичній реалізації основних положень ...».
Мій коментар: Далі пішов текст учбового посібника. Даються рисунки: рис. 1. Ойконіми України, пов’язані із комуністичною ідеологією (с. 12); рис. 2. Ойконіми України, перейменовані внаслідок декомунізації ... (с. 13); рис. 3. Зменшений фрагмент карти «Топонімія Криму ...» (с. 14).
Питання 30: Пані, Вам не соромно за цей дитячий садок?
Мій коментар: Ні, пані не соромно – пахне дипломом кандидата наук.
Знаєте, я вже бачив майже все, але зустріти таку муру я не очікував. Подивіться, що написано у авторефераті дисертації; «Для площинних фізико-географічних об’єктів подано географічні координати їхнього приблизного центру» (с. 15). 
Звернення до членів спеціалізованої вченої ради Д 26.001. 07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка:
Перепрошую, що ви наробили, ви що, хочете, щоб весь світ сміявся над цією писулькою?

Висновки (всього дванадцять при шести завданнях – жах!)
Питання 31: Пані, Ви пишете, що результати Вашого «дослідження» «дають змогу зробити висновки теоретичного ... характеру», чи можете Ви назвати те, що відносите до теоретичного доробку?
Мій коментар: Просто дивно, з якою легкістю дисертанти роблять теоретичні висновки!
Я продивися ці «висновки» і прийшов до висновку, що не зможу їх коментувати, бо їх просто немає, а немає, бо відсутнє дослідження.

Висновок по автореферату:
Повна моральна і професійна катастрофа! Мене вражає, що дисертації такого рівню, який не можна назвати навіть низьким, готуються на географічному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який, маючи штучний статус провідного вузу України, мав би бути прикладом в плані підготовки дисертацій. Тема дисертації принципово не є географічною, це топоніміка – розділ лінгвістики. Об’єкт дослідження в принципі не є географічним. Але питання не тільки у цьому. В роботі відсутні сліди наукового дослідження, все зведене до балаканини. Тому немає і висновків, які можна було б захищати, тобто в роботі немає предмету захисту! У зв’язку з цим вражає позиція членів спеціалізованої вченої ради Д 26.001. 07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, які продемонстрували відсутність необхідного фахового рівню: це ганьбить українську науку. Таку «дисертацію» слід негайно зняти з захисту і нікому не показувати.

15.11.2016 р.
Доктор географічних наук                            Ковальов О.П.

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов "Номад"17 листопада 2016 р. о 15:50

    Здавалося б такого не може бути: у ХХІ столітті дисертантка виставляє визначення географічних координат як серйозне досягнення! Але, як виявляється, запросто може бути. Вважаю, що всі доктори, причетні до цього "захисту", мають бути позбавлені докторських дипломів. Я згадую кінець 60-х років: один студент ХДУ робив доповідь про топоніми. Це була єдина робота такого плану. Але там ідея була іншою - відображення у назвах певних особливостей утворень. А що ми маємо у цій "дисертації"? Чистої води профанацію.

    ВідповістиВидалити