18 листопада 2014 р.

УКРАЇНА: ЛЮСТРАЦІЯ У НАУКОВО-ОСВІТНІЙ СФЕРІ

МАЄМО ЖАХЛИВИЙ ПРИКЛАД ДОКТОРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ, ЗАХИЩЕНОЇ В ІНСТИТУТІ ГЕОГРАФІЇ НАН УКРАЇНИ: ШАНОВНЕ ПАНСТВО, ЯК МОЖНА БУЛО ТАК НИЗЬКО ПАСТИ?

Автор: Пересадько Віліна Анатоліївна (на сьогодні — зав. кафедри фізичної географії і картографії, декан геолого-географічного факультету Каразінського університету).
Тема: Наукові основи регіонального еколого-природоохоронного картографування;
Спеціальність: 11.00.12 – географічна картографія;
Науковий консультант: Левицький Іван Юрієвич, доктор географічних наук без географічної освіти, професор кафедри екології та неоекології, Харківський національний університет ім. В.С. Каразіна.
Офіційні опоненти:
Пархоменко Галина Орестівна, доктор географічних наук, старший науковий співробітник Інститут географії НАН України, провідний науковий співробітник відділу картографії;
Яковенко Ірина Михайлівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського
Бондаренко Едуард Леонідович, доктор географічних наук, доцент кафедри геодезії і картографії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
Захист відбувся «25» грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України

Ставиться питання про компетентність співробітників Каразінськгого університету, які пропустили роботу до захисту, членів вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України, які прийняли роботу і позитивно проголосували, а також опонентів, які дали позитивні рецензії на цю профанацію. 

Відгук
про автореферат дисертації
Пересадько Віліни Анатоліївни
«Наукові основи регіонального еколого-
природоохоронного картографування»
поданої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.12 – географічна картографія

Відразу відмічу, що пошук автореферату В.А. Пересадько у ЦНБ Каразінського університету не дав результатів – слідів його перебування там немає. Це дивно, бо В.А. Пересадько працює у цьому університеті. Я не був запрошений на попередні слухання дисертації у Каразінському університеті, які проходили в кінці серпня 2009 року (від мене просто це приховали). Розглянемо автореферат.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність. «Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю систематизації підходів і поглядів на сутність і зміст картографічного відображення екологічних проблем і шляхів їх вирішення з позицій географічної картографії.» - пише дисертантка.
Питання 1: Мадам, що таке «географічна картографія», чим вона відрізняється від звичайної картографії?
Мій коментар: У даному випадку тим, що додається слово «географічна», щоб можна було захищатися у географічній раді.
Питання 2: Мадам, географічна картографія має справу з картографічними відображеннями географічних утворень, як Ви їх собі уявляєте?
Мій коментар: Ніяк, Мадам не знає, чим займається географія.
Питання 3: Мадам, яке відношення до географії мають екологічні проблеми?
Мій коментар: Ніякого, у географії є багато своїх проблем!
Питання 4: Мадам, яке відношення до географії має «систематизація підходів і поглядів …»?
Мій коментар: Ніякого!
Читаємо далі: «На сучасному етапі глобальної  комп’ютеризації, з метою конструктивного переходу до системного геоінформаційного картографування екологічних проблем і природоохоронної діяльності…» -
Питання 5: Мадам, у чому полягає суть «конструктивного переходу», чи можете Ви навести приклади неконструктивного переходу?
Мій коментар: Це сказано для посилення науковості тексту, хоча якщо таке є, то слід на цьому зупинитися у тексті дисертації.
Питання 6: Мадам, що таке «геоінформаційне картографування»?
Мій коментар: Та нічого, бо дисертантка не розуміє, що таке інформація, не кажучи вже про геоінформацію. У нас дуже люблять використовувати слова, суть яких не розуміють, але це ж така наука – геоінформація! Інформація в географії нічим не відрізняється від інформації у будь-якій іншій сфері і вводити термін «геоінформація» немає жодної потреби.
Питання 7: Мадам, а що таке «еколого-географічне картографування»?
Мій коментар: Мадам Пересадько не є ні екологом, ні географом, вона весь час спеціалізувалася на … , отже вона і не може дати коректну відповідь на це питання.
Читаємо далі: «екологічне і природоохоронне картографування знаходяться на етапі синергетичного розвитку …».
Питання 8: Мадам, а у чому полягає синергетичність розвитку «еколого- природоохоронного картографування»?
Мій коментар: Навіщо ставити такі питання – це ж вимагає від Мадам розбиратися, що таке синергетика …! Ну, просто вкинула слівце, щоб текст був більше схожий на науковий … А ось «системні картографічні твори» - це вже серйозно …
Питання 9: Мадам, що таке «системний картографічний твір»?
Мій коментар: Чекаю на відповідь.
Читаємо: «Концептуальною особливістю екологічних проблем і природоохоронної діяльності в межах регіонів, як об’єктів вивчення, є те, що вони виступають єдиним функціональним цілим» (с. 1).
Питання 10: Мадам, у Вас єдиним функціональним цілим є екологічні проблеми і природоохоронна діяльність?
Мій коментар: Важко зрозуміти, як проблеми функціонують у єдності з природоохоронною діяльністю! Мадам щось плутає.
Отже, ми пройшлися по актуальності теми дисертації, не виявивши нічого, що вказувало б на її зв'язок з географією.
Об’єкт дослідження: просторово-часове поєднання екологічних проблем, що виникли чи мають проявитися в результаті взаємодії об’єктів, явищ, процесів у межах певного регіону і заходів щодо оптимізації взаємовідношень у системі «природа-суспільство».
Питання 11: Мадам, навіщо просторово-часово поєднувати екологічні проблеми, невже Ви не знаєте, що простір і час – це продукти нашого мислення і самі по собі не існують? Отже, спочатку розділяють на просторовий і часовий аспекти-складові, а потім ставлять питання стосовно їх поєднання — клас!
Мій коментар: Боже, у кого я питаю! Треба ж розуміти, що Мадам дуже далека від науки! Насправді, це повна дурня, яка вказує на те, що Мадам – повний нуль у науковій сфері. Бачите, до чого дійшло: вона пише про просторово-часове поєднання як об’єкт дослідження! Це просто фонтан з кольоровими кульками! Якщо серйозно, то як роботу з так визначеним об’єктом дослідження могли прийняти до захисту? Об’єкт дослідження має бути географічним, якщо людина претендує на звання доктора географічних наук, а не будь-яким.
Предмет дослідження: теоретичні, методологічні та методичні аспекти картографічного представлення уявлень про об’єкт дослідження відповідно модельно-пізнавальної, комунікативної та лінгвістичної концепцій класичної картографії.
Питання 12: Мадам, так де тут географія? 
Мій коментар: Якщо йдеться про картографію (тим більше - класичну), то якого біса дисертація йде за спеціальністю «географія»? Вона мала б йти за спеціальністю «картографія», а це – технічно-лінгвістичний напрям. До географії це не має відношення. Але як гарно звучить – «аспекти картографічного представлення уявлень про об’єкт дослідження».
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування, методичне забезпечення, реалізація і апробація концепції регіонального еколого-природоохоронного картографування України, з позицій системності.
Мій коментар: Я навіть не уявляв собі, що так розумно можна написати.  
 Завдання:
. розробка концепції системного еколого-природоохоронного картографування через встановлення його сутності, ознак, напрямів, спільних і відмінних рис з іншими екологічно орієнтованими напрямами тематичного картографування, вдосконалення класифікації еколого-природоохоронних карт і термінологічного апарату еколого-природоохоронного картографування;
Питання 13: Мадам, невже до Вас сутність еколого-природоохоронного картографування не була відомою і що нового Ви внесли особисто?
Питання 14: Мадам, яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Тут немає ніякого географічного об’єкту дослідження, а завдання висмоктане з пальця.
. обґрунтування науково-практичної бази для розробки методології еколого-природоохоронних картографічних досліджень системи «природа-суспільство» на регіональному рівні – принципів, методів, підходів, засобів, напрямів і методичних основ створення системи еколого-природоохоронних картографічних творів регіонів України;
Мій коментар: Завдання висмоктане з пальця, це – профанація.
. визначення підходів щодо розробки регіональної геоінформаційної системи для оцінки, прогнозування, автоматизованого еколого-природоохоронного картографування;
Питання 15: Мадам, так у Вас об’єктом дослідження є геоінформаційна система?
Питання 16: Мадам, чим відрізняються системи геоінформаційна і просто інформаційна і чи зводиться вона до картографування?
. проведення апробації науково-методичних розробок шляхом створення експериментальної регіональної еколого-природоохоронної системи картогра-фічних творів.
Питання 17: Мадам, а апробація має відношення до дослідження об’єкту?
Мій коментар: Чесно кажучи, я ще не зустрічав такої профанації!
Методи дослідження. Читаємо: «Для досягнення мети дослідження у роботі застосовано загальнонаукові підходи (системний, інформаційний, стохастичний та екологічний) і методи (системний, системно-структурного і порівняльного аналізу)»
Питання 18: Мадам, що таке «стохастичний підхід»?
Мій коментар: Мені відомі стохастичні процеси, є стохастичні методи моделювання, а що таке «стохастичний підхід» - я не знаю. Може це метод випадкового тику? Думаю, дисертантка мало що розуміє у цьому, бо інакше цього не писала би. Що стосується інших підходів, подивимось, як вони були реалізовані. Дисертантка використовувала порівняльно-географічний метод …
Питання 19: Мадам, що це за метод, у чому полягає його суть?
Мій коментар: Думаю, дисертантка не дуже добре уявляє собі, що таке географія.
Дисертантка наводить великий список документів, які склали інформаційну (як вона пише) базу дисертації. Більше того, мені достеменно відомо, що дисертантка використала карти, які розробляли студенти у своїх дипломних роботах! Це те, чому її навчив її «науковий» керівник пан І.Ю. Левицький – видатний пройдисвіт.
Питання 20: Мадам, а Ваші особисті дослідження, як географа, чим представлені у дисертації?
Мій коментар: Думаю, таких матеріалів немає. Але географічна робота, у якій відсутні матеріали особистих польових досліджень, не може розглядатися як дисертація!
Наукова новизна:
вперше
· розроблено концепцію еколого-природоохоронного картографування, як відображення картографічними засобами системи виникнення регіональних екологічних проблем і напрямків її вирішення;
Питання 21: Мадам, невже Ви перша, хто почав займатися цим аспектом?
Мій коментар: Зрозуміло, ні, мені відомі значно більш ранні розробки, в тому числі закордонні (за межами колишнього СРСР).
· визначено сутність еколого-природоохоронного картографування, як прикладного напрямку еколого-географічного картографування та обґрунтовано науково-методичні основи розробки системи регіональних еколого-природоохо-ронних картографічних творів;
Мій коментар: Не розумію, що тут визначати? Це давно визначені речі.
· виділено етапи і тенденції розвитку еколого-природоохоронного картогра-фування та визначено місце і роль української наукової школи в загальному розвитку науково-методичних основ екологічно орієнтованих напрямків тематичної картографії;
Питання 22: Мадам, а що, це велика проблема, якій треба присвячувати докторське дослідження?
Мій коментар: Зрозуміло, ні, але якщо немає, про що писати! Крім того, це не відповідає завданням.
· обґрунтовано структуру системи еколого-природоохоронних картографічних творів для оптимізації управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні, запропоновано шляхи її реалізації;
Питання 23: Мадам, а Ви вже розібралися у структурі проблеми оптимізації управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні?
Мій коментар: Бачите, як гарно все заплутано – вже йдеться не про оптимізацію природоохоронної діяльності, а про оптимізацію управління нею … як гарно звучить, тільки
Питання 24: Мадам, як виглядає, з Вашої точки зору, оптимізація управління природоохоронною діяльністю?
Мій коментар: Це – постріл у голову. З якою легкістю дисертантка використовує такі терміни, як «оптимізація», та ще й «управління», до того ж «природоохоронною діяльністю»! Подивимось, чи є в роботі це. 
· розроблено структурно-логічні моделі обгрунтування інформаційної бази, структури і змісту комплексних і покомпонентних регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів;
Питання 25: Мадам, так йдеться про структурно-логічні моделі інформаційної бази, чи структурно-логічні моделі їх обґрунтування?
Мій коментар: Нічого не розумію, чому присвячена дисертація?!?
· укладено експериментальну систему регіональних еколого-природоохоронних творів, яка включає атласи, серії карт, окремі карти області та її адміністративних районів, міста та його адміністративних районів, промислових та сільськогосподарських підприємств, а також фермерських господарств;
Питання 26: Мадам, так у чому тут полягає експеримент?
Мій коментар: Думаю, експеримент тут полягає у наступному: чи пройде ця маячня у спеціалізованій раді, чи застрягне. А чи варто було експериментувати – у цій вченій раді проходить все, що і було доведено. Експеримент виявився вдалим!
· розроблено систему характеристик, показників і умовних позначень для еколого-природоохоронного картографування;
Питання 27: Мадам, невже до Вас таких умовних позначень не існувало, і що означають характеристики і показники еколого-природоохоронного картографування?
Мій коментар: Читач, якщо ти серйозний, тобі не стає погано? Я вже на грані. Ось це і є те, що називається «українська географія» в розумінні спеціалістів Інституту географії НАН України!
Основний зміст роботи.
Розділ 1. «Теоретична концепція системного регіонального еколого-природоохоронного картографування».
Мій коментар: Я подивився на рис. 1 (с. 8) і жахнувся: невже у 21-му столітті можна таке наводити у докторській дисертації? Я не можу навіть питання ставити, бо їх буде дуже багато – по одній схемі, яка демонструє допотопний рівень уявлень дисертантки про географію, природу і т. і. Немає слів, суцільна наукоподібна демагогія, у якій загальні уявлення подаються як щось нове!
Читаємо: «… в основу еколого-природоохоронного районування (зонування) слід закладати ландшафти (від їх типів і груп до морфологічних частин – місцевостей, урочищ, фацій) та адміністративно-господарський поділ, що зумовлює одиниці планування природоохоронних заходів» (с. 7 - 8).
Питання 28: Мадам, я розумію, що Ви – повний не-бум-бум з питань ландшафтознавства, навіщо Ви використовуєте такі терміни, як «ландшафт», «місцевість», «урочище», «фація»?
Мій коментар: Це зроблено для того, щоб створити враження, що робота має відношення до географії. При цьому дисертантка мала б зробити огляд поглядів на явище ландшафту, але, зрозуміло, це не було зроблено. До речі, на цей час вже вийшло дві мої монографії, присвячені проблемі ландшафту, але Мадам не вважала за необхідне врахувати те, що у них дається обґрунтування того, що ландшафт не має морфологічних частин і не поділяється на місцевості, урочища і фації (це – повна маячня!). Це свідчить про несерйозність дисертантки.
Просто вражає демагогічний характер тексту автореферату. Ось приклад (с. 8 - 9): «в Україні виникли об’єктивні передумови для переходу від окремих (компонентного, проблемного, комплексного) напрямів екологічного і природоохоронного картографування до системного регіонального еколого-природоохоронного картографування, під яким слід розуміти систему аерокосмічних, польових  та картографічних досліджень, здійснюваних на основі широкого застосування геоінформаційних технологій з метою створення системи  картографічних творів (окремих карт, серій карт і (чи) атласів), які розробляються за єдиною програмою, що передбачає комплексну характеристику регіонів, уніфікацію структури, змісту і оформлення картографічних творів, що охоплюють усі природні, господарські та адміністративні одиниці (від фермерських господарств і окремих підприємств до області) і призначені для дослідження взаємодій у системі «природа-суспільство» з метою вирішення екологічних проблем у регіонах.». Цей фрагмент займає багато місця, але нічого наукового не містить – загальні фрази. Такий же текст стосовно системності регіонального ЕПК має місце і нижче: весь час системність, системність, системність ... .
Питання 29: Мадам, Ви пишете: «… цілісність методів вивчення зовнішньої і внутрішньої структури системи, …» (с. 9), що таке «зовнішня» і «внутрішня» структури системи?
Мій коментар: Це – маячня!
Питання 30: Мадам, у Вашій схемі 2 є модуль «Інформаційне забезпечення оптимізації взаємодії …», що для Вас означає термін «інформація»?
Мій коментар: Мадам не розуміє різницю між інформацією і даними, що для картографа є неприпустимим.
Питання 31: Мадам, у Вашій схемі 2 (с. 9) – «Реалізація системного підходу в еколого-природоохоронному картографуванні …» як проявляється системність?
Мій коментар: Невже не зрозуміло – багато модулів, з’єднаних стрілками, що відображають зв’язки … Насправді, дисертантка має вкрай спрощене уявлення про системи. Нічого системного у цій схемі немає, це – звичайна локшина на вуха. «Системний підхід» тут використовується чисто формально.
Просто вражає: «На підставі огляду робіт з питань об’єктно-предметних відношень в ЕПК … було зроблено висновок про невпорядкованість поняттєво-термінологічного апарату ЕПК і класифікації карт. Автором запропоновано визначення еколого-природоохоронної карти, серії еколого-природоохоронних карт і еколого-природоохоронного атласу.» (с. 9).
Питання 32: Мадам, так чим Ви займалися – впорядкуванням понятійно-термінологічного апарату?
Читаємо далі: «Еколого-природоохоронна карта – це просторово-часова, образно-знакова модель, що відображає, за допомогою системи картографічних засобів, стан, оцінку і перспективи прояву екологічних проблем та заходи щодо охорони природи.» (с. 9 - 10).
Питання 33: Мадам, а що означає «просторово-часова, образно-знакова модель»?
Питання 34: Мадам, а може слід говорити не про «оцінку і перспективи прояву екологічних проблем» (а що це за перспектива прояву?), а про оцінку і варіанти зміни (не розвитку ж!) екологічної ситуації?
Мій коментар: І у Каразінському університеті під час попереднього слухання, і на захисті дисертації в Інституті географії НАН України з легкістю пропустили цю ахінею? Купа наукоподібних термінів, які нічого не відображають! Існує визначення карти в цілому, все інше – деталі, які не потребують визначення.
Читаємо далі: «Еколого-природоохоронні карти, як моделі реальної дійсності, у статиці і динаміці відображають систему чи окремі аспекти еколого-природоохоронних проблем» (с. 10).
Питання 35: Мадам, а що таке «реальна дійсність»?
Мій коментар: Це те саме, що і дійсна реальність, невже незрозуміло!
Питання 36: Мадам, а як карта відображає систему у статиці?
Мій коментар: Ніяк, бо система не існує у статиці, але звучить красиво!
Питання 37: Мадам, відображаються аспекти проблем, чи аспекти ситуацій?
Мій коментар: От причепився, зараза! 
Читаємо: «…місце на території різного природно-територіального чи адміністративного рангу» (с. 10).
Питання 38: Мадам, невже території мають ранги, що таке територія?
Мій коментар: Мадам не розуміє, що таке територія, що територія – це всього тільки та область (з її площею і конфігурацією), яку щось займає.
Читаємо: «запропоновано розділити всі існуючі тематичні картографічні твори на три групи: 1. Передекологічні; 2. Еколого-природоохоронні; 3. Картографічні твори еколого-природоохоронної тематики.» (с. 11).
Питання 38: Мадам, а можна ввести такий клас карт, як передгеогрічні карти, передісторичні карти, карти перед-адміністративно-політичні тощо?
Мій коментар: Звісно. А хто заважає це робити. І подивіться, який високий рівень розробки – хто ще міг би ввести «Картографічні твори еколого-природоохоронної тематики»!
Читаємо: «Ґрунтуючись на принципах проектування систем карт екологічної спрямованості …, в основу методологічного обґрунтування системи регіональних ЕПКТ покладено принципи: програмування (підготовка підґрунтя для переходу до системного геоінформаційного еколого-природоохоронного картографування, що вимагає створення для кожної адміністративно-господарської одиниці системи уніфікованих за змістом, математичною основою і зображувальними засобами багатоцільових картографічних творів – окремої карти, серії карт і атласу); збалансованого розвитку (урахування потреб суспільства в картографічній продукції, потреб практики в галузі охорони природи і особливостей розвитку екологічних ситуацій у регіоні); синхронізації дій (адаптація ЕПК до процесу комп’ютерного моделювання і урахування вітчизняного і зарубіжного досвіду ЕПК); поляризованого розвитку і концентрації (об’єднання зусиль відомчих, наукових, владних структур з метою покращення інформаційного забезпечення регіонального ЕПК); партнерства і єдності (адаптація системи еколого-природоохоронних картографічних творів (ЕПКТ) до загальнодержавної системи топографічного і тематичного картографування і забезпечення оперативного оновлення ЕПКТ); поступовості та послідовності (визначення чіткої послідовності при формуванні структури системи ЕПКТ); достовірності та сучасності (використання при створенні карт сучасної та репрезентативної статистичної, графічної інформації з дотриманням параметрів і показників, які використовуються у практиці екологічного моніторингу й природоохоронної діяльності; узгодженості (при зниженні рангу території, що картографується, відповідно має збільшуватися деталізація характеристик на картах); економічності (застосування мінімуму типових карт, що входять до серії чи атласу, застосування методів та способів здешевлення і спрощення процесу укладання та підготовки до видання і видання карт шляхом широкого впровадження геоінформаційних технологій); автономізації (розробка ЕПКТ має здійснюватись з орієнтацією на їх автономне, самостійне використання, як окремих документів при здійсненні екологічної оцінки території та проектуванні заходів охорони природи).» (с. 11 - 12).
Питання 39: Мадам, до чого зводиться принцип програмування, чому Ви це віднесли до принципів?
Мій коментар: Я не просто наводжу цей фрагмент автореферату, хочу показати, наскільки вправно Мадам створювала образ науковості своєї «дисертації».
Питання 40: Мадам, як можна зрозуміти Ваш принцип збалансованого розвитку (чого?), який зводиться до «урахування потреб суспільства в картографічній продукції, потреб практики в галузі охорони природи і особливостей розвитку екологічних ситуацій у регіоні», у чому тут полягає збалансований розвиток?
Мій коментар: Тепер розумієте, що означає вішання локшини на вуха! І, головне: де тут хоча б малесенький прояв географії, який дозволив вченій раді географічного профілю прийняти цю роботу до захисту?  
Розділ 2: «Історія і сучасний стан еколого-природоохоронного картографування».
Питання 41: Мадам, яке відношення до Вашої проблематики має історія?
Мій коментар: Я швидко проглянув текст і не буду навіть питання ставити, бо це не має відношення до теми дисертації. Значна частина автореферату присвячена питанню, не пов’язаному з темою дисертації!
Розділ 3: «Науково-методичні підходи до розробки еколого-природоохоронних картографічних творів регіонів різних територіальних рангів».
Питання 42: Мадам, що Ви розумієте під науковим підходом і чи існують якісь інші варіанти?
Мій коментар: Щоб люди випадково не визнали ненауковий характер дисертації, треба було наголосити на її науковому характері.
Читаємо: «Кількість структурних елементів системи фактично не обмежена і відповідає числу структурних одиниць регіону» (с. 14).
Питання 43: Мадам, що це за система, кількість структурних елементів якої не обмежена?
Мій коментар: Навіщо чіплятися до дрібниць! Чим більше одиниць, тим більше заплатять за їх розробку. Тільки ось питання: як бути практикам – вони ж помруть від необмеженої кількості структурних одиниць! Але, головне, будь-яка система – це модель, а будь-яка модель будується на основі редукції і обмеження. Мадам далека від розуміння цього.
Те, що йде далі – чи то з підручника, чи то з бакалаврської роботи … Вражають своєю безграмотністю фрази на кшталт «У процесі еколого-природоохоронного картографування атмосферного повітря …» (с. 17).
Питання 44: Мадам, невже можна картографувати повітря, створюючи «карти повітря», чи воду, створюючи «карти води» тощо, як можна на карту покласти повітря чи воду? А може так: повітря можна, а воду – ні?
Мій коментар: Дуже просто, якщо карта знаходиться у повітряному просторі, на карті «лежить» повітря, у водному просторі – вода і т. і. Ви розумієте, до якого абсурду дійшла ця Мадам?!? І цей маразм захищався в Інституті географії НАН України?!? Знаєте, який це рівень? Це називається так: дитячий лепет!
Розділ 4: «Геоінформаційне забезпечення еколого-природоохоронного картографування».
Питання 45: Мадам, у чому суть висловлювання «просторово-локалізована інформація», які ще варіанти локалізованої інформації Ви можете назвати?
Мій коментар: Чекаю на відповідь.
Питання 46: Мадам, що таке «територіальна система» і які інші варіанти систем Ви можете назвати?
Мій коментар: Мадам взагалі не розуміє, що таке система,  в іншому випадку вона таке не написала би!
Нажаль, в варіанті автореферату відсутній рис. 5 - Фрагмент комплексної ландшафтно-екологічної карти Харківської області.
Питання 47: Мадам, що таке «інформаційна структурно-логічна модель»?
Мій коментар: Це просто набір наукових термінів, складених у наукоподібну фразу!
Нажаль, в варіанті автореферату відсутній рис. 6 (виявляється, там є ландшафтно-екологічна карта).
Розділ 5: «Експериментальні роботи зі створення рекомендованої системи регіональних еколого-природоохоронних картографічних творів». Те, що я бачу – розповідь і перелік того, що зроблено: карти того, того, того ... Тут нема, о питати.
Висновки
«На основі виконаного дисертаційного дослідження розв’язана важлива наукова проблема – розроблено наукові основи регіонального еколого-природоохо-ронного картографування, шляхом обґрунтування його теоретико-методологічних і методичних положень»
Мій коментар: Розв’язання ніякої наукової проблеми я не побачив, як і теорії та методології – тут їх просто немає. Всього дається 15 висновків (і це – при чотирьох завданнях!).
1. Теоретико-методологічні результати:
1.1. Стосується сутності
Мій коментар: Ніякої сутності я не бачу – звичайний перелік того, що включає відповідне картографування. «Еколого-природоохоронної карта» - це не поняття, це різновид карт.
1.2. Мій коментар: Пропозиція підходів не є науковим результатом!
1.3. «Обґрунтовано принципи системного регіонального еколого-природоохоронного картографування»
Мій коментар: Ніякого обґрунтування я у авторефераті не знайшов, більше того, як виявилося, дисертантка взагалі не розуміє, що таке системний принцип.
1.4. «Для забезпечення системного вивчення екологічного стану і охорони природи території …»
Мій коментар: Дисертантка не мала відношення не тільки до системного, але будь-якого дослідження стану і охорони природи територій, тому неясно, як можна робити такий висновок.
1.5. «Запропоновано систему показників, характеристик і умовних позначень еколого-природоохоронного картографування …»
Мій коментар: Подібні пропозиції не є результатами наукових досліджень!
1.6. «Обґрунтовано періодизацію розвитку…»
Мій коментар: По-перше, це питання не відповідає поставленим завданням, тобто це – перевиконання плану, по-друге, твердження про обґрунтованість є незрозумілою, бо дисертантка не наводить інші варіанти періодизації і ні з ким не веде дискусію.
1.7. «Визначено основні тенденції еколого-природоохоронного картографування …»
Мій коментар: Але це не є результатом дослідження: тенденції – це припущення.
2. Науково-методичні результати:
2.1. Мій коментар: Це давно відомо всім.
2.2. Мій коментар: Це не має відношення до наукових результатів – звичайна констатація!
2.3. Мій коментар: Це не має відношення до наукових результатів – звичайна констатація!
2.4. Мій коментар: Це не має відношення до наукових результатів – звичайна констатація!
2.5. Мій коментар: А що, це не було відомо?
2.6. Мій коментар: Це не є науковим результатом!
2.7. Мій коментар: мама рідна, це знають всі студенти!
3. Прикладні результати:
3.1. Це не є науковим результатом. Сьогодні дуже багато організацій і авторів створюють свої карти.
Висновок по автореферату.
Стає зрозумілим, чому В.А. Пересадько приховала свій попередній захист і чому у ЦНБ Каразінського університету був відсутній її автореферат (я зміг познайомитись з ним тільки зараз). Маємо справу з яскраво вираженою профанацією докторського дослідження. Незрозумілим є те, на яких підставах ця «дисертація» була прийнята до захисту до географічної вченої ради. Незалежно від того, про що йдеться, основою роботи мало бути дослідження і картографування (розробка теоретичних і методологічних основ) саме географічного об’єкту, чого в дисертації просто немає. Більше того, дисертантка продемонструвала на диво низький рівень розуміння того, що таке географія. В роботі повністю відсутні сліди проведення дисертанткою польових досліджень. Жоден з висновків не містить наукових результатів – це або пропозиції, або давно відомі факти, або констатація зробленого. Отже, йдеться про фахово зроблену профанацію, у чому був спеціалістом і «науковий» керівник цієї «вченої» - доктор географічних наук без географічної освіти (землевпорядник), заслужений професор Каразінського університету (там такі на вагу золота) пан І.Ю. Левицький. Вражає те, що співробітники університету, які були присутні на попередньому слуханні цієї «дисертації», не зупинили В.А. Пересадько, але ще більш вражаючим є факт прийняття до захисту цієї роботи у Інституті географії НАН України. Повну відповідальність за це покладаю на директора цього інституту, адмін-академіка пана Л.Г. Руденка: Пане Руденко, Вам не соромно за те, що Ви зробили?
Доктор географічних наук                                   О.П. Ковальов
18.11.2014 року  


     

8 коментарів:

  1. Мда, з головою у Вас явні проблеми пане Ковальов, лікуватись треба... ТЕРМІНОВО)))
    ну трохи більше 30-ти підписників і аж НУЛЬ професорів каже про "підтримку" цього брудного сайту.
    Як не можеш займатись наукою - справді, залишається строчити самому собі дурнуваті пости на дурнуватому сайті.

    ВідповістиВидалити
  2. Ві.. Ан........ закінчуйте з анонімним брудом, і дайте відповідь на поставлені у цьому відгуку запитання.
    Бо судячи з відгуку про ваш автореферат - це про вас – ”Як не можеш займатись наукою - справді, залишається строчити .... дурнуваті пости ...”

    До речі, цей відгук відправлений у ВАК, так що за популярність не переймайтесь.

    ВідповістиВидалити
  3. Пане Ковальов, Ви вхопилися за це прізвище з мого питання Вам у попередніх дописах? На яке Ви так і не відповіли (чому, до речі? Нема що сказати?):
    «На факультеті було багато вимогливих викладачів (Пересадько В.А., Черваньов І.Г., Некос В.Ю., Левицький І.Ю. та інші). Чому переслідували саме Вас, а не цих людей, до прикладу?»

    Ви питали, чому нічого немає про «пару Нємців»? Так от, щодо очільників кафедри соціально-економічної географії, судячи з відгуків моїх друзів і знайомих, які є їх студентами, то Костянтин Аркадійович та Людмила Миколаївна порядні, доброзичливі, ввічливі люди, у яких приємно і цікаво навчатись. До речі, саме ця кафедра неодноразово займала лідерські позиції у загальному рейтингу університету, не в останню чергу завдяки праці і наполегливості цих науковців.
    Щодо Бакірова, то ваші коментарі безпідставні. Ще при колишній владі він разом із викладацьким складом ХНУ висловив відкрито підтримку європейської позиції України. Хоча, тоді це могло йому коштувати місця роботи. Політика університету базується на демократичних засадах, і на відміну від ряду інших вишів, в Каразіна ніколи не забороняли стояти студентам на Майдані, відкрито підтримуючи ту чи іншу сторону. Більше того, якщо Ви дійсно спілкувались зі студентами євромадайнівцями, то знаєте, що значна частина з них – відмінники. Ніколи при Бакірові політикою університету не було переслідування за погляди студентів, а оцінювання відбувається виключно за рівнем знань студентів.
    Про кого Ви ще там писали у своєму блозі? Ах да, декана ГГФ КНУ Ви також «любите». Так от, знов таки, якщо вірити відгукам моїх друзів з цього факультету, то Ярослав Богданович професійна, розумна, чесна людина, до якою завжди можна звернутись за порадою. А ще – він робить все для розвитку студентської науки, враховуючи підготовку численних призерів олімпіад і переможців конкурсів наукових робіт, не говорячи вже про проведення багатьох щорічних конференцій за різними напрямками.
    Ну що, хто тепер з цих людей пише на Вашому сайті? А може сам міністр освіти? Що так мало берете, професори якісь там.... Ціла Академія Наук тільки те і робить, що пише коментарі на замовлення на цьому сайті… сміх та й годі, чесне слово.

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов19 листопада 2014 р. о 16:15

    Мадам і у такій ситуації намагається видавати бажане за дійсне. Якщо до громадського об'єднання "Вільна Географічна Спільнота" не записалися професори, це не означає, що вони не читають сайт. Більше того, це свідчить про їх обмеженість. До речі, Пан Левицький (який у Мадам був "науковим" консультантом) читав всі мої публікації. Що стосується його наукового "доробку", найкраще про це свого часу сказав Іван Євгенович Тарапов, коли був ректором. Виступаючи перед співробітниками факультету, він сказав: "Берите пример с Ивана Юрьевича - повесит карту, и вроде бы имеет отношение к науке". Може цього вистачить. Чи додати ще, що на пана Левицького прокуратура заводила справу, бо він не давав студенткам проходу ... і виручила його саме Мадам. Може продовжити? Ні вистачить. Якщо у Мадам є, що написати змістовного, нехай пише, а бруд залишить для своєї "професійної" діяльності на факультеті. А оцінювати мій рівень Вам не варто - він давно оцінений значно більш фаховими людьми.

    ВідповістиВидалити
  5. Це дуже гарно, що є такі незалежні експерти на кшталт пана Ковальова, бо вони є запорукою об'єктивності у науці. До речі, в новому Законі про вищу освіту передбачена обов'язкова публікація ПОВНОГО тексту дисертацій до захисту. Це стане своєрідним запобіжником від потенційних зловживань з боку спецрад або Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та спокуси плагіату з боку авторів дисертацій. І ця функція як раз і лежить на незалежних експертах. А пан Ковальов просто трішечки випередив час. Що стосується відгуку, то його текст залишає враження цілком об'єктивного і фахового, а таку різку реакцію на нього можу пояснити лише тим, що пан Ковалев зачепив опонентів за живе. Раджу опонентам спробувати дати об'єктивні відповіді на питання пана Ковальова і розпочати фахофу дискусію, замість того щоби опускатися до рівня особистих образ.

    ВідповістиВидалити
  6. Олекса Ковальов21 листопада 2014 р. о 15:53

    Хочу прокоментувати коментар Viktor Korokhin:
    Шановний Вікторе, дякую за підтримку моєї позиції. Так, є підстави для змін, але якщо не будуть переглянуті "захисти" дисертацій таких, як ось ця Мадам Пересадько, то мало що зміниться, бо такі вже заповнюють крісла у вузах і поставали членами спеціалізованих рад. Ви уявляєте собі, який може бути рівень цих "вчених" рад? А ця дама є членом ради, вона давно завідує кафедрою і вперлася у крісло декана факультету, але не слід розраховувати, що вона зможе почати фахову дискусію - там умішки вистачило тільки на те, щоб вскочити у докторишки. До речі, надзвичайно нахабна і безцеремонна. І вона не одна така.

    ВідповістиВидалити
  7. Мене особисто не дивує низький рівень дисертації завкафедрою, а тепер вже й декана геолого-географічного факультету Пересадько Віліни Анатоліївни. Чого можна було чекати? Високого рівня наукового польоту? Нових думок? Вражаючих результатів? Звісно ні. Бо ця "робота", як і події навколо неї - результат сучасної освітницької системи, яскравим представником якої і є Віліна Анатоліївна. Вибачте, я сказав - яскравим? Ні - зовсім не яскравим, навпаки... Бо сучасна освітницька ситема не припускає існування чогось яскравого, бо вона є цілком сіра зовні і зсередини. Цій системі не потрібно бурління, різноманітність, діскусії, бо це передбачає наявність якогось рівня знань, а бажано ще й високого рівня, щоб бути на належному науковому рівні. Щось поверхневе, сіре для підвищення ще на чергову сходинку кар'єрного зросту. Нажаль це єдине що може рухати людиною в освіті на даний час. Тому мене такі “ігри в науку” не дивують, а визивають глибоке занепокоєння і обурення. Обурення за славетне місце високої освіти, вільної думки, традицій.
    Що стосується Олекси Ковальова - то це та людина, з якою у мене пов’язані найкращі спогади, пов’язані з універом. І такі враження не тільки в мене, а й в багатьох, хто стикався з Олексою і не тільки на нашому геофаку. Саме завдяки йому я отримав унікальні знання, яскраві враження від спілкування, які дійсно допомогають мені в житті. Нажаль, на час мого навчання в універі таких людей було небагато, а зараз і взагалі після того, як багатьох повиживали стає питання - чи є вони взагалі? Звісно, що вони є. Але ж як їм там - в умовах штампування сірої повсякденності і брудних оборудок? Важко уявити.
    Харківький університет скатується у прірву сирісті, до рівня петеу. Це можна порівняти з окупацією нездар та нахабників, бо вони захватили владу та ще й займаються репресіями, а свої примитивні познання намагаються вкласти в голови бідолашних студентів - майбутніх спеціалістів та ще гірше - вчителів.
    Треба терміново підіймати питання люстрації в освіті і конкретно в Університеті, поки ще не запізно...

    ВідповістиВидалити
  8. Олекса Ковальов25 листопада 2014 р. о 16:15

    Дякую, Андрію, за коментар. До речі, розробка Андрія потрапила у обидві мої монографії (зрозуміло, з посиланням). Андрій правий - сьогодні наша освітня сфера набула вираженого сірого відтінку. Каразінський університет у цьому відношенні є показовим. Я свого часу написав Бакірову, що він - сірість, і намагається все навколо себе зробити сірим, не було видно його сірості. Точно так протягом багатьох років, займаючи посаду декана факультету, К.А. Нємець знищував всіх, хто перевищував його і його дружину. Так робив і Левицький - щоб забезпечити зелену вулицю ось цій В.А. Пересадько, він зацьковував мене. Те саме робив Черваньов, коли я перейшов на "його" кафедру, а коли я дав змогу покерувати кафедрою ще одній пігалиці - Поліщук, вона моментально перейшла на черваньовський стиль "керівництва". А тепер Пересадько ставить мені питання - чому цькували тільки мене. Відповідь проста: бо всі ці особі, які у науковій сфері нічого серйозного не зробили (тільки "наукову" пару пускали), бачили в мені потенційного конкурента. А стосовно Пересадько (як і обох Нємеців, А.Н. Некос, Кострікова - і це тільки у Каразінському університеті) - вона і їй подібні сформували в Україні близьконаукове болото, в якому ніщо цінне не може вижити.

    ВідповістиВидалити