Вже не вперше ми вказуємо на те, що робиться в
українській географії. Нинішній її стан можна оцінити як катастрофічний. За останні
двадцять - двадцять п'ять років, не дивлячись на погану економічну ситуацію і
явне недофінансування всіх наукових галузей, кількість кандидатів і, особливо,
докторів наук зростала прискореними темпами. На жаль, якість цих “дисертацій”
знижувалась ще швидше. В географії на сьогодні докторів наук вже перевищила їх
кількість в СРСР на момент його розпаду. Про що тільки не пишуть - від
організації медичних послуг до демографії (геодемографії) Харківської області,
і кожного разу “відкривають” новий напрям, як, наприклад, трофогеографія,
геовиноградарство, або “досліджують” становлення якоїсь там суспільної
географії, базуючись на зростанні кількості захистів. Жахливі події
відбуваються і у сфері ландшафтознавства. Тут маємо неймовірні “ландшафти” -
шосейні, залізо-дорожні та їм подібні. Все це доволі прикро. Першість у цьому
русі має Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, географічний
факультет якого укомплектований “видатними” і “головними”, як вони себе
позиціонують. За ними йде Інститут географії НАН України, а далі - всі інші
крупні університети - Харківський, Львівський, Одеський, Луцький
(Східне-Європейський) … . Вражає те, що МОН України, маючи достатньо свідчень
про стан справ, демонструє повну бездіяльність. Складається враження, що все це
турбує тільки окремих людей.
ЗАКЛИКАЄМО ТИХ, У КОГО ЩЕ Є СОВІСТЬ,
ЗУПИНИТИ ЦЕ КАТАСТРОФІЧНЕ ЗНИЩЕННЯ ГЕОГРАФІЇ В УКРАЇНІ.
Прийшов час поставити крапку і притягнути до
відповідальності тих, хто корчить із себе неперевершених. Схаменіться і зруйнуйте
це лігво тхір-подібних “видатних”. Географію мають розвивати науковці, а не ті,
хто на ній заробляє.
Ковальов О. («Номад»)