26 квітня 2023 р.

ДОГРАЛИСЯ!

Олекса Ковальов 

Сьогодні натрапив на дуже цікаве повідомлення:

Міністр освіти назвав предмети, які точно не скорочуватимуть в українських школах - https://lviv.media/ukraina/70481-u-minosviti-nazvali-predmeti-yaki-tochno-zalishatsya-u-shkilnij-programi/

Він заявив, що в школах точно не скорочуватимуть такі предмети:

- історія України;

- українська мова;

- хімія;

- фізика;

- математика;

- біологія.

І далі - всі ті ключові дисципліни, які є в школі, уточнив посадовець, повинні залишитися.

«Ми говоримо про оптимізацію програми, про її концентрацію корисними знаннями, про ті дисципліни, якими, можливо, можна пожертвувати. І сьогодні це питання експертів», – зазначив Лісовий.

2 квітня 2023 р.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК СУБ’ЄКТНІСТЬ

 

Олекса Ковальов

Nature is nothing other than the ratio of a certain art, namely, the divine, inscribed in things, by which things themselves move to a determinate end: just as if the master shipbuilder could impart to the wood something from which it could move itself to taking on the form of the ship.

Thomas Aquinas, Octo Libros Physicorum 

Aristotelis Expositio

 

Вступ: Офіційна географія як складова офіційної науки

Схоже, що серед географів досі панують уявлення про те, що колись працювали видатні географи, які намітили напрямок руху, яким всі прийдешні покоління мають слідувати. Це не моя вигадка, так свого часу під час однієї з конференцій мені було сказано. Більше того, є негласна вимога не ставити під сумнів їх постулати. При цьому носії такої думки (а це представники так званої офіційної науки і, відповідно, найбільш формально рейтингові) не вважають за потрібне дати відповідь на питання: якщо знання вже є сформованим у минулому, то чи є сенс сьогодні відносити географію до наукової сфери, головною функцією якої є критичний розбір вже існуючих уявлень та формування нових поглядів на область дослідження географії? Якщо певна галузь науки замикається в собі та авторитарно наполягає на своїй істинності, вона перестає бути наукою, бо відкидає критику. Так склалося, що в радянський період була узаконена система поглядів, яка базувалася на концепції географічного комплексу, пізніше – геосистеми (хоча це не єдиний момент). Але з часом виявилося, що перший концепт – географічний комплекс – мав у своїй основі статичне розміщення так званих компонентів і цінність його була незначною (така собі інертна структура), другий концепт – геосистема – вже був значно цікавішим, але зводився до виявлення тих зв’язків, які забезпечували стале функціонування певних географічних утворень (щось, подібне до машини, що відтворює стале функціонування).