Four Fundamental Methodological Problems of Landscape Geography

Стаття знаходиться у pdf-файлі, розташованому за посиланням у заголовку.

Katarzyna Ostaszewska. Four Fundamental Methodological Problems of Landscape Geography. Fundamental methodological problems of geography as a science have been identified by Chojnicki (1999) in the following list: goal of research, separate character of research, expected results, and form of scientific explanation. This article presents methodological standpoints taken be landscape geographers towards the above problems, which proved to be as diverse as in the case of the human geography. The article highlights negative consequences of such state of affairs.

Katarzyna Ostaszewska. Чотири фундаментальні методологічні завдання ландшафтної географії. Основні методологічні завдання географії як науки були визначені Chojnicki (1999) у наступному порядку: мета дослідження, характер окремих досліджень, очікувані результати, і форма наукового пояснення. У даній статті представлені прийняті ландшафтоведами методологічні точки зору на вищевказані завдання, які виявилися настільки ж суперечливі, як і в соціальній географії. У статті висвітлюються негативні сторони цієї непростої ситуації.

Відгук про дискусію на 5-му каналі від 17.07.2013 року

Вчора, під час дискусії на п’ятому каналі відбулася дискусія між представником партії регіонів нардепом Миколою Левченко та представником ВО „Свобода” Юрієм Михальчишиним. Я був вражений тим, що дозволив собі сказати пан Левченко. Йшлося про загрозу фашизму, пов’язану з ВО „Свобода”, про те, що Україна повинна мати федеральний устрій, щоб ті - з заходу України - не лізли на схід і південь зі своєю українською мовою: на сході і півдні України має бути російська мова! І це говорив той, хто носить українське прізвище. Дивно, яка ненависть до всього українського живе у свідомості цього громадянина України крім, зрозуміло, сала, хліба, фінансових надходжень від шахт і металургії і місця у Верховній Раді.

Я також був вражений тією відповіддю, яку дав пан Михальчишин. На відміну від пана Левченка, він продемонстрував надзвичайну обізнаність, витримку і політичну грамотність. Я чув справжнього, розумного політика і державного діяча. Він мав виражену перевагу перед своїм опонентом, з чим його і вітаю!

Я живу у східній частині України. Я чую, якою мовою розмовляють сільські люди – це, здебільшого, нехай не зовсім чиста, але українська мова. І мені незрозуміло, хто дав право пану Левченко робити подібні заяви від жителів сходу і півдня України. Між нами немає внутрішніх кордонів культурного чи мовного плану, немає і природних кордонів (навіть у минулі віки Дніпро не був перепоною для українців лівого і правого берегів). Сьогодні, наприклад, у Харкові я все частіше чую українську мову. І це радує.

У нас у всіх одна ненька – Україна, яку нікому не дозволено ділити, виходячи зі своєї неспроможності вивчити українську мову.

Общая география - наука о геосреде и её становлении

All scientists accept that the way we practice our science is limited almost exclusively by our "myths". These myths work as lights that illuminate our fields of perception, allowing us to have a clear picture of only certain problems and not seeing the others, while simultaneously they give us the intellectual calm we need, since the judgments we make are revealed in our mind as reflections of the objective reality.

 Kostis C. Koutsopoulos

Введение. Сегодня трудно составить чёткую картину того, как проявлялась область исследования, которую мы связываем со словом «география». Можно утверждать, что сначала география возникла как, в основном, учебная дисциплина, а собственно исследовательские программы, которые можно было рассматривать как географические, появились несколько позже. Процесс становления географии продолжается и в наше время. Речь идёт о спонтанном возникновении идей, судьба которых различна. Он во многом определялся развёртыванием хозяйственной деятельности, изменением его отношения со средой. Сначала то, что можно отнести к географии, имело вид экстенсивно-описательного развёртывания её образа области её исследований в направлении от локального к глобальному, основу которого составлял эмпирический опыт, а затем - всё более глубокого его осмысления. Интересный взгляд на становление географии даёт Р. Джонстон в работе [Johnston, 2006]. Господствовавшее на протяжении длительного времени представление о географии как дисциплине, связанной с расположением различных феноменов в так называемом пространстве земной поверхности, с развитием хозяйственной деятельности, входившей со средой во всё более сложные отношения, должен был измениться, хотя продолжением такого понимания географии являются ГИС-технологии. В качестве примера можно привести точку зрения Роджера Томлинсона, считающегося отцом ГИС: «Основной задачей географов, включая членов Международного географического союза (МГС, IGU), является описание и обоснованное понимание пространства, населенного людьми, и определяемой им территориальной структуры общества» [Томлинсон, 2009]. Трудно согласиться с этим утверждением. Я не понимаю, как можно понять пространство, которого нет, тем более пространство, населённое людьми с некой территориальной структурой общества: наоборот, это спонтанно возникающая структура среды позволяет сформировать образ пространства, который и возник для того, чтобы было легче отображать среду. Кроме того, среда населена не только людьми, а восприятие этой среды определяется культурно-хозяйственными приоритетами.