26 грудня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Безсмертнюка Тараса Петровича «Туристсько-рекреаційне використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України»

ПРОДОВЖЕННЯ СЕРІАЛУ ПРО ЗАХИСТ КУРСОВИХ У СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ РАДІ Д 26.001.07 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Робота виконана на кафедрі туризму та готельного господарства географічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник: Мельнійчук Михайло Михайлович, кандидат географічних наук, доцент, декан географічного факультету, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Офіційні опоненти
Калько Андрій Дмитрович, доктор географічних наук, професор, декан природничо-географічного факультету, Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем’янчука;
Уліганець Сергій Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

Захист відбудеться “15” січня 2018 р. на засіданні  спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

18 грудня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Гринасюк Анастасії Русланівни «Атрактивність ландшафтів Волинської області»

СПЕЦІАЛІЗОВАНА РАДА Д 64.051.14 ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. В.Н. КАРАЗІНА
ПРИЙМАЄ ДО ЗАХИСТУ «ДИСЕРТАЦІЇ», ЩО НЕ МІСТЯТЬ ПРЕДМЕТУ ЗАХИСТУ

У СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ім. ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЗАМІСТЬ ПІДГОТОВКИ ДОСЛІДНИКІВ ГОТУЮТЬ ПОЛІТИКАНІВ ДЛЯ БЛИЗЬКОНАУКОВОЇ СФЕРИ

Робота виконана на кафедрі туризму та готельного господарства Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки

Науковий керівник: Ільїн Леонід Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри туризму та готельного господарства, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки

Офіційні опоненти:
Гудзевич Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор, кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського;
Бучко Жанна Іванівна, кандидат географічних наук, доцент, кафедри географії та менеджменту туризму, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Захист відбудеться 27 грудня 2017 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.14 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Відгук про автореферат дисертації Безлатної Любові Олександрівни «Культурні ландшафти міжзонального геоекотону «лісостеп – степ» Правобережної України»

ГЕОЕКОТОНІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЛАНДШАФТІВ
ТА ОКУЛЬТУРЕННЯ ГЕОЕКОТОНІВ:
НОВІТНЯ ГЕОГРАФІЯ З ВІННИЦІ

Робота виконана на кафедрі географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського

Науковий керівник: Денисик Григорій Іванович, доктор географічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри географії, Вінницький педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського

Офіційні опоненти:
Дмитрук Олександр Юрійович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Чехній Віктор Михайлович, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу ландшафтознавства, Інститут географії НАН України;

Захист відбудеться 27 грудня 2017 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.14 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

8 грудня 2017 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: Владократи ставлять під загрозу існування країни-України

Події останніх днів примушують замислюватись над тим, до чого може привести поведінка владократів в Україні. В першу чергу йдеться про події, пов'язані зі звинуваченнями і арештом (поки що невдалим) М. Саакашвілі та його помічника С. Дангадзе. Нам складно розібратися у тому, що відбувається, бо ми не маємо доступу до реальних фактів, але те, що нам поставляють, здається фейком. Важко повірити у те, що людина, яка має юридичну освіту і значний досвід політичної діяльності, могла так просто погодитись на якісь там грошові вливання від Курченка, а, з дозволу сказати, перемови між ними взагалі виглядають як змонтовані фабрикушки. Чи є зацікавлені у тому, щоб підкласти українському суспільству таку інформушку“? Є! Ми дивимось, як відбувається наступ на антикорупційні інституції з боку, перш за все, представників партії регіонів, вибачте, БПП та партії “Народний фронт” Яценюка, ми бачимо, як був свого часу атакований А. Садовий. Є багато інших фактів, які свідчать про прагнення очистити політикум від тих, хто може, з точки зору пана Порошенка, завадити йому залишитись на посаді Президента. Це вже схоже на агонію. Не важко зрозуміти її причини: надзвичайно низький рейтинг, бо найважливіші пункти його передвиборчої програми дуже далекі від реалізації! Один з них — приборкання олігархії. На жаль, цей клан продовжує панувати в Україні, і не дивно, бо сам Порошенко є представником цього клану. Важко зрозуміти, що Саакашвілі намагаються звинуватити у контактах з Москвою (у це взагалі неможливо повірити), а ті, що натягували Росію на Україну, дійсно користуючись путінськими грошами, спокійно сидять на своїх посадах, бо це — друзі пана Порошенка. Йдеться про таких, як Кернес, Добкін та інші красавці. Що можна після цього сказати?

4 грудня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Шевчука Сергія Миколайовича «Суспільна географія в Україні (теорія та практика досліджень наукових шкіл)»

ГЕОГРАФІЯ В УКРАЇНІ: ЩО РОБИТИ, КОЛИ НЕМАЄ ДНА,
бо є «видатні», які, при досягненні дна, за допомогою своїх викормишів опускають дно ще нижче, унеможливлюючи
початок позитивної динаміки
Маємо чудовий приклад симбіозу видатного протягувача псевдо-дисертацій пана Олійника Я.Б. та молодого дільця від науки пана Шевчука С.М.

Робота виконана на кафедрі географії та методики її навчання Полтавського
національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Науковий консультант: Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:
Шаблій Олег Іванович доктор географічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії Львівський національний університет імені Івана Франка;
Руденко Валерій Петрович доктор географічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України,  декан  географічного факультету, Чернівецький національний університет  імені  Юрія  Федьковича;
Степаненко Анатолій Васильович доктор географічних наук, професор, завідувач відділу природно-техногенної та екологічної безпеки, ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України».

Захист відбувся 3 жовтня 2017 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

1 грудня 2017 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: Чи може мати майбутнє держава, яка не може зупинити корупціонерів від науки?

До “захисту” начебто-докторської дисертації пана ШЕВЧУКА Сергія Михайловича у спеціалізованій вченій раді Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка


Як нам стало відомо, 3 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся “захист” начебто-докторської дисертації. Дисертан — Шевчук Сергій Михайлович, тема дисертації:”Суспільна географія в Україні (теорія та практика дослідження наукових шкіл)”.
Автореферат дисертації у ЦНБ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна відсутній. Отже, спеціалізована рада вчена рада Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, зіткнувшись з нашими об'єктивними відгуками, просто перестала надсилати на цей університет автореферати..
Навіть не читаючи автореферат, зазначу, що тема цієї начебто-дисертації не має жодного стосунку до географії, її автор — Шевчук С.М. не є відомим, натомість, є дуже відомим його начебто-науковий консультант — пан Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, який зробив видатний внесок у руйнування географії в Україні!

Ми зробимо відгук і направимо його до відповідного міністерства.

Доктор географічних наук О.П. Ковальов

27 листопада 2017 р.

Відгук про «відгуки» шановних панів офіційних опонентів про дисертаційний шмурдяк К.Ю. Сегіди

Я змушений робити цей відгук про «відгуки», бо коли я їх прочитав, стало зрозумілим, що наука в Україні і, в першу чергу, географія знаходяться у жахливому стані. Стало зрозумілим, як сучасні дисертанти отримують дипломи кандидатів і докторів наук. Розпочну огляд відгуків трьох офіційних опонентів – панів В. Круля, Г.П. Підгрушного та О.Г. Топчієва.

Відгук офіційного опонента пана В.П. Круля про дисертацію Сегіди К.Ю.
«Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону»
1. Актуальність обраної теми дослідження та її зв'язок з планами і напрямами науково-дослідних робіт ... .
«Актуальність геодемографічних досліджень не викликає сумнівів, адже проблеми депопуляції населення України, трансформація його структури та демографічної поведінки є наболілим за умов сьогодення» (с. 1).

Відгук офіційного опонента пана Г.П. Підгрушного про дисертацію Сегіди К.Ю. «Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону»

  1. Актуальність обраної теми дослідження та її зв'язок з планами і напрямами науково-дослідних робіт ... .
Опонент вказує, що «... вагомого значення набувають суспільно-географічні дослідження саме на регіональному рівні. Це справедливо і для геодемографічних досліджень, спрямованих на визначення і вирішення демографічних проблем та управління демографічними процесами в регіонах» (с. 1).
Мій коментар: Зверну увагу, що не може бути суспільно-географічних чи геодемографічних досліджень (якщо це – наукові напрями), можна говорити тільки про відповідні об’єкти дослідження, що виділяються згідно з певними критеріями, але саме цього в роботі дисертантки немає. І все, що йде далі, стосується тільки демографії, але опонент дивним чином заявляє про «надзвичайну актуальність суспільно-географічного дослідження геодемографічної системи регіону» (с. 1), хоча ніякої системи в роботі немає (принаймні, у авторефераті). Шановний опонент з самого початку розсипає похвали, заявляючи про піонерний характер роботи. Але нас цікавить не піонерний характер, а реальні результати, які мали б наукову цінність і потребували би реального захисту, а їх в роботі немає.
  1. Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків, рекомендацій ... .

Відгук офіційного опонента пана О.Г. Топчієва про дисертацію Сегіди К.Ю. «Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону»

Зазначу, що незважаючи на певні напруження у відносинах між мною і паном О.Г. Топчієвим, я вважаю, що йому належить значний науковий доробок і він має один з найвищих рейтингів серед українських географів, хоча це пов’язано з минулими досягненнями. Розглянемо його відгук по пунктах.
  1. Актуальність обраної теми дослідження та її зв'язок з планами і напрямами науково-дослідних робіт ... .
«Дисертантка розробляє концепцію регіональних геодемографічних систем (ГДС) як новий напрям суспільної географії, як сучасний погляд на проблеми геодемографії та регіоналістики» (с. 1).
Мій коментар: Питання у тому, що системи є тільки моделями певних явищ, утворень, процесів, тому говорити про «концепцію регіональних геодемографічних систем» некоректно. Я би сказав навіть так: системне бачення є ідеологію, яка є прийнятою певною групою науковців, вона не забезпечує повного відображення організаційних утворень. Можна було б говорити про концепцію геодемографічних явищ (якщо такі існують, у чому я сумніваюсь) з позиції системного підходу, з точки зору бачення цих явищ як систем. Але проблема у тому, що геодемографічних явищ не існує, це вигадка, за яку чіпляються псевдо-науковці на кшталт Л.М. та К.А. Нємеців, К.Ю. Сегіди та їм подібних. Всі демографічні питання повністю лежать у площині демографії як наукового напряму, і вигадувати щось додатково немає жодного сенсу.

22 листопада 2017 р.

ХАРКІВ – МАЙДАН: Річниця Євромайдану, який розпочався у Харкові 19 листопада 2013 року

Так, саме у цьому місті, а не у Києві, вперше люди вийшли на площу Свободи (Світла), щоб висловити протест проти рішення Януковича. Саме студентський і інтелектуальний Харків продемонстрував незгоду з рішенням центральної влади стосовно євроінтеграції, і тільки через дві доби ця хвиля була підхоплена київськими студентами а епіцентр перемістився до Києва. На жаль, сьогодні у Києві на день Гідності і Свободи про це не згадали. Подальші події відомі. У Харкові мітинги здебільшого проводилися біля пам’ятника Тарасові Шевченко, хоча бували і в інших місцях, перш за все – на площі Конституції. До речі, саме у Харкові Майдан продовжується і сьогодні: на площі Свободи (Світла) прямо перед харківським ОДА стоїть майданівський намет (фото нижче), який нагадує владникам про недавнє минуле і що у будь-який момент він може заповнитись людьми, незгодними з діями влади. Є група активістів, які підтримують його, як і весь майданівський рух у Харкові. 19 листопада цього року харків’яни знову зібралися на мітинг, щоб згадати минуле.

20 листопада 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Сегіди Катерини Юріївни «Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону»

НА ПОРОЗІ ЧЕРГОВОГО СПЕКТАКЛЮ:
при потуранні з боку міністерства науки та освіти у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка готуються провести черговий «захист» начебто-докторської дисертації

Дисертант: Сегіда Катерина Юріївна
Тема: Суспільно-географічна концепція геодемографічної системи регіону

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна

Науковий консультант: доктор географічних наук, професор Нємець Людмила Миколаївна, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

Офіційні опоненти:
Топчієв Олександр Григорович, доктор географічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії і туризму геолого-географічного факультету, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
Підгрушний Григорій Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач сектору територіальної організації суспільства, Інститут географії НАН України;
Круль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Захист відбудеться 29 листопада 2017 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

13 листопада 2017 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: Влада блокує процеси самоорганізації в українському суспільстві

... typical features (among others) of self-organization are autonomy, emergence, adaptivity, decentralization, self-maintenance and optimization.
  R. Holzer, H. de Meer, Ch. Bettstetter
Чим далі, тим складніше розібратися у тому, що відбувається в Україні. Але одне кидається у вічі – на першому місці залишається боротьба за владу. Складається враження, що для певної категорії осіб ця боротьба заради отримання владних повноважень (про відповідальність, зазвичай, забувають) є головною метою життя. Для цього за великі гроші створюють партії, втягуючи людей завдяки популізму і обіцянкам кращого майбутнього. Молоді прощалиги, накопичивши необхідні суми, їдуть до Києва і купують посади, які дозволяють красти. Політичне середовище вже стало занадто ускладненим. Дійшло до того, що партії називають іменами політиканів. Оскільки цілі партій часто схожі, формують блоки. Навіщо все це? Для того, щоб утриматись при владі, на що витрачаються шалені гроші, які за допомогою сумнівних схем виводяться з державного бюджету. І все це відбувається на фоні вкрай зруйнованої виробничої системи, від якої тхне нафталіном. Те, що більш-менш працювало, давно розібрали спритні дільці, які стали олігархами, і саме вони визначають сьогодні головний тренд руху України. Їх все влаштовує, навіть незалежність від Росії, бо вони розуміють, що у разі втрати Україною незалежності російський бізнес проковтне їх, як кажуть, на раз. І це – єдина причина, чому деякі з них проявилися як патріотично налаштовані.

30 жовтня 2017 р.

УКРАЇНА - МАЙБУТНЄ: засідання ради регіонального розвитку

Оскільки мене давно турбує питання регіонального розвитку - регіоналізації, прийшлося скачати ролик «Засідання ради регіонального розвитку». Було цікаво, як нинішні державні керманичі уявляють собі такий розвиток. Не буду коментувати весь хід «наради», яка на нараду не дуже була схожа (бо не було обміну думками, позиціями), зупинюсь на, з моєї точки зору, головному.
Першим з міністрів виступав саме віце-прем’єр, міністр регіонального розвитку Г.Г. Зубко, який розпочав з пропозиції президента усунути різницю у якості послуг між сільськими поселеннями та містами (отже, пропозиція була відома йому заздалегідь). Це питання, яке піднімалося мною у публікаціях десять - п’ятнадцять років у зв’язку з питаннями регіоналізації, тому важко зрозуміти, чому вона є президентською, скоріше, він просто акцентував на цьому увагу. Одним з негативних наслідків (поряд з багатьма іншими) цієї різниці є те, що, за свідченням пана Г.Г. Зубка, 35% сільських дітей не можуть нормально скласти ЗНО, до чого слід додати надзвичайно низький рівень медичних послуг. І це при тому, що саме сільські люди є сталими носіями української культури, мови навіть у тих регіонах, де в містах все ще панує мова московітів. Більше того, їх діяльність забезпечує країну продуктами сільгоспвиробництва. У доповіді приваблює те, що пан Г.Г. Зубко продемонстрував добре володіння матеріалом, зробив доповідь досить впевнено, але негативом виглядає часте акцентування уваги на персоні Порошенка. Головні тези, які випливають з цієї доповіді, наступні:

23 жовтня 2017 р.

УКРАИНА - МАЙДАН: знову протистояння між владою і народом!

Було цікаво дивитися на події, що відбувалися останніми днями у Києві, які, згідно з задумом організаторів, мали привести до третього Майдану. На жаль, знову побили людей. Висунуті вимоги були доволі коректними, бо країна зупинилася, таке враження, що все зайшло у тупик. Запропоновані і прийняті реформи виглядають як недоношені діти. Підняття пенсій, яке давно мало відбуватися у зв’язку з колосальною інфляцією, на реформу не тягне, причому науковці виявилися зайвими (а навіщо люди науки державі, якою керують вихідці з ринків!). Тому науковці і покидають Україну, вірніше — шукають нормальні умови для реалізації свого потенціалу, бо

15 жовтня 2017 р.

УКРАЇНА - СВІТ: Країна Біосфера та країна Етносфера

Потреба у цьому матеріалі викликана рядом подій, що мали місце останнім часом. Серед них виділяються, на мою думку, проблема, пов’язана з так званим Законом про землю, а саме – прагненням владників відмінити мораторій на продаж земель так званого сільськогосподарського використання, та проблема, пов’язана з Законом про освіту, що «зненацька» викрила мовне-етнічне питання у Закарпатті, на Буковині, Волині, у східних та південних регіонах (хоча ситуація у цих регіонах різна). Між ними є дещо спільне, тому хотілося б поділитися деякими думками і пропозиціями. Розглянемо їх по черзі.

3 жовтня 2017 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: Андрій Ілларіонов ставить крапки над «І»: «Украине нужно на время забыть о России»

У цьому матеріалі, взятому з газети «Харьковская неделя», №5, вересень 2017, с.12, ми наводимо точку зору відомого економіста та реформатора, співробітника Вашингтонського Інституту Катона, який висловив її під час зустрічі у Харкові. Ця позиція багато у чому збігається з нашими спостереженнями та висновками і є важливою для українців.

О провале экономической политики
Одна из важнейших проблем сегодняшней Украины – низкий уровень экономической свободы. Это – главная причина тяжёлого, длительного и бесперспективного пока что экономического кризиса.

28 вересня 2017 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: Ще трохи про освіту в Україні

Україна нарешті продемонструвала спроможність відстоювати свої інтереси на міжнародній арені. Мова є мова, це надзвичайно важливий фактор як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Більше того, це - одна з найважливіших складових культури. А це означає, що слід обміркувати наступну пропозицію:
варто переформувати структуру міністерств — освіту слід об'єднати з культурою (міністерство культури й освіти), а у міністерство науки включити технології (міністерство науки та технологій).  
Це буде краще враховувати сучасні тенденції, які ми спостерігаємо.

27 вересня 2017 р.

УКРАЇНА — РОССИЯ: Госдума назвала подписанный Порошенко закон об образовании «этноцидом»


Закон об образовании ... превратится в акт этноцида по отношению к русским. Об этом заявляют в Госдуме.
Соответствующее обращение депутаты приняли после того, как Порошенко подписал документ о постепенной замене языков нацменьшинств. В частности, их будут изучать как отдельную дисциплину во всей системе образования, за исключением начальной школы. Кроме того, 1 сентября 2020 года обучение будет полностью вестись на украинском языке.

26 вересня 2017 р.

УКРАЇНА — МАЙБУТНЄ: відповідь Давиду Сакварелідзе

Аж ніяк не несподіванкою виглядає заява Давида Сакварелідзе на сайті “МИРТЕСЕН, у якій він заявляє наступне:

Только что получил неофициальную и пока окончательно не подтвержденную информацию о том, что Петр Алексеевич Порошенко собирается вскоре забрать гражданство у меня, а также у ряда других нелояльных к нему лиц из числа тех, кому он сам его и дал два года назад.
Мне реально страшно за нашу страну, которой управляет человек с клинической паранойей. Он же является также главнокомандующим, гарантом Конституции и лидером воющей страны.

19 вересня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Килимчук Анни Анатоліївни «суспільно-географічні чинники функціонування спеціальних економічних зон Китаю»

ТАК УКРАЇНА РУХАЄТЬСЯ ДО ЄВРОПИ!

МАЄМО ПРИКЛАД І МОРАЛЬНОЇ, І ФАХОВОЇ КАТАСТРОФИ
Пані А.А. Килимчук під керівництвом професора Б.П. Яценка склепала фейкову дисертацію

Дисертант: Килимчук Анна Анатоліївна
Тема: Суспільно-географічні чинники функціонування спеціальних економічних зон Китаю

Місце виконання роботи: кафедра країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Яценко Борис Павлович, доктор економічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Смаль Валентина Володимирівна, доктор географічних наук, професор кафедри географії, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя;

Макаренко Петро Олександрович, кандидат географічних наук, науковий співробітник сектору фізико-технічних і математичних наук, Президія НАН України.

Захист планується на 4 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

18 вересня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Атаман Людмили Василівни «Суспільно-географічні дослідження сакральних просторів Поділля»

ГЕОГРАФИ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ДЕМОНСТРУЮТЬ РІВЕНЬ ВЧЕНОСТІ НИЖЧЕ ПЛІНТУСА

ПАН МЕЗЕНЦВ К.В. – ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ДОКТОР НАУК, ПРОФЕСОР – Є КЕРІВНИКОМ АБСОЛЮТНО БЕЗДАРНОЇ ПСЕВДОДИСЕРТАЦІЇ

Дисертант: Атаман Людмила Василівна
Тема: Суспільно-географічне дослідження сакральних просторів Поділля

Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: Мезенцев Костянтин Володимирович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Нємець Людмила Миколаївна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

Костащук Іван Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України та регіоналістики, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Захист планується на 3 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук про автореферат дисертації Ободовської Валентини Олександрівни «Суспільно-географічне дослідження зовнішньо- економічних зв’язків України та Республіки Польща»

ХТО ЗНИЩУЄ ГЕОГРАФІЮ В УКРАЇНІ?
ЦЕ — ДОКТОР ЕКОНОМІЧНИХ НАУК ПАН ОЛІЙНИК Я.Б.. ДЕКАН ГЕОГРАФІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Дисертант: Ободовська Валентина Олександрівна
Тема: Суспільно-географічне дослідження зовнішньоекономічних зв’язків України та Республіки Польща

Місце виконання роботи: кафедра економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник:
Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету;

Офіційні опоненти:
Дністрянський Мирослав Степанович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Савчук Іван Григорович, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник сектору територіальної організації суспільства, Інститут географії НАН України.

Захист планується на 4 жовтня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

7 серпня 2017 р.

ВИЗНАЧЕННЯ ГРУНТОВИХ КОНТУРІВ НА ОСНОВІ АЕРОФОТОЗЙОМКИ

І.І.Білівець1, н.с; Бабушкіна Р.А.2, доцент; Солоха М.О., с.н.с.3, Соловей В.Б. с.н.с3.

1,3. Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського»
2.Херсонськи державний аграрний університет

Вступ. Станом на 2014 рік в Україні наразі відсутній реальний моніторинг та інвентаризація земель. Про це свідчать низки документів (Рада нац. безпеки та оборони України (РНБО) та указ президента України (№ 572/2013). Однак ця ситуація виникла не на порожньому місця, вона накопичувалась поступовою. Наприкінці 70років в СРСР було завершено формування та складання ґрунтових карт, якими користуються всі зацікавлені підприємства, установи та фізичні особи. Після цього заходу ґрунтові карти не оновлювались, як з політичних так й з економічних причин. Достовірність цих ґрунтових карт, по різним оцінкам спеціалістів є застарілою та має вік понад 30 років та ставить під сумнів достовірність карт та їхню придатність для оцінки земель, бонітування тощо [1,2].

18 липня 2017 р.

Загальна географія: від поверхневого до глибинного. Інформаційно-організаційна природа геохолонів=геооргів та геохолархії


Ковальов О. («Номад»)
Коли випадок переможений, виникає смисл – внутрішня цінність Космосу, що збільшується з кожним кроком розвитку.
   Кен Уїлбер, Історія всього

Вступ. У цій статті я хочу повернутися до питання, яке останнім часом проявляється як чи не головне у сучасній географії: чим має займатися географія, яка область її дослідження? В роботі «Ontology of Common Sense Geographic Phenomena: ...» автори акцентують увагу на моментах, на які слід звертати увагу при визначенні об’єктів, що мають відношення до географії:
1) a kind of geographic feature
2) a kind of geographic object
3) something geographic
4) a geographic concept
5) or something that could be portrayed on a map,
та зауважують: «Each also was asked for the negation of the same phrase, such as "a kind of non-geographic feature" or "something that could not be portrayed on a map."» [Mark, Smith, Tversky, 1999: 32]. Маємо широкий діапазон поглядів на особливості області дослідження географії - від «наївної географії»: «Naive Geography is the body of knowledge that people have about the surrounding geographic world» [Egenhofer, Mark, 1995: 3], до холонічної географії – географічне середовище як холархічна організація (гео)холонів=оргів, множина яких формується шляхом накладання хвиль організації, що веде до виникнення певної структури. Але організацію можна розглядати у різних ракурсах, тож проблема коректного визначення цього поняття залишається актуальною. К. Уїлбер вважає, що вона є, так би мовити, вертикальним виміром світу [Уилбер, 1996]. Тоді географам варто замислитись над тим, що сучасна наука поступово рухається в напрямку заглиблення саме у цей вимір – організаційний. Нажаль, сьогодні публікації географів наповнені таким висловом, як «просторова організація», яка до справжньої організації відношення не має, бо пов’язується авторами тільки з розподіленням об’єктів на поверхні. Нас же цікавить організація, що з’єднує всі частини цілого у єдність, яку, однак, не можна відчути на дотик, побачити чи почути, а також питання, як вона може виникати і підтримуватись. Як зазначають Б. Хітворс та М. Заік ...., «To design and evaluate an advanced information system it must be viewedin toto”» [Hitworth, Zaic, 2003: 259]. Спроби впровадити протягом останніх кількох десятиліть традиційний системний підхід у географічні дослідження, виявили певні обмеження, пов’язані, в першу чергу, з тим, що таке бачення вимагає розгляду систем з чітко вираженими межами як стосовно їх середовища, чого немає у природі, так і дослідника, якому відводилась роль пасивного фіксатора даних про них.