ЧИ ІСНУЄ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР?

Огляд статті С. Пугача

 

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

Випадково натрапив на статтю С. Пугача 2019-го року. Опубліковану у журналі Економічна та соціальна географія. – Київ, 2019. – Вип. 82, і відчув необхідність обговорити питання існування чи не існування так званого географічного простору - геопростору. Відмічу, що свого часу я сам користувався цим терміном, розуміючи під ним дещо інше – область, що охоплює середовище з особливою організацією (це відповідає введеному ще у другій половині 19-го століття Е. Реклю поняттю «географічне середовище»), але згодом відмовився від нього. Питання непросте, бо термін часто використовується у публікаціях, хоча я ще жодного разу не зустрів його серйозного обґрунтування.

Публікацій Павла Васильовича Ковальова зі збірника "Наука и Альпинизм", присвячену геоморфологічним спостереженням у долині р. Малки (лівий приток Терека, Північний Кавказ)

Ми представляємо одну з давніх публікацій Павла Васильовича Ковальова зі збірника "Наука и Альпинизм", присвячену геоморфологічним спостереженням у долині р. Малки (лівий приток Терека, Північний Кавказ). У 1951-му році він з двома студентами С. Бессарабовим та Л. Доброрідною пройшов по долині р. Малки, яка на той час була мало дослідженою.

Доля Каховського водосховища: відновити водойму чи залишити, як є

 Доля Каховського водосховища: відновити водойму чи залишити, як є

Ірина Носальська

Пані Ірина виступила під таким заголовком, першу частину якого варто розглянути.

Уряд нещодавно погодив експериментальний проект відновлення водосховища, знищеного при підриві окупантами греблі Каховської ГЕС. Цьому рішенню передувала жвава дискусія серед фахівців та дилетантів, думки розходились.

Мій коментар: Не знаю, де така жвава дискусія відбувалася, схоже, в узькому колі. Сумніваюсь, що у цій дискусії приймали участь представники територіальних громад, не бачив я і виступів видатних українських географів, хоча проблема є, в першу чергу, географічною. Розглянемо точки зору фахівців.

Перша частина статті І. Носальської присвячені збиткам для економіки та екології. З економікою все ясно – у нас досі не розуміють, що є виробництво, а є економіка як певна форма організації виробництва. Дещо дивує і вислів «збитки екології». Екологія – розділ біології, який розглядає стосунки між організмами, популяціями і спільнотами організмів та середовищем їх життя, тому важко зрозуміти, що таке «збитки екології». Думаю, треба було писати про порушення середовища проживання, а справа екологів – виявити їх та оцінити. Але загальний характер змін на території Каховського водосховища та нижче за течією мали б зробити видатні українські географи, в першу чергу – Інститут географії НАН України!

ЯК ПОДАЄТЬСЯ ГЕОРАФІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ВІКІПЕДІЇ?

Олекса Ковальов

Огляд статті «Географія» у Вікіпедії.

Випадково вийшов на статтю у «Вікі», присвячену географії і жахнувся. Не дай Боже це будуть читати учні шкіл і студенти. Таке враження, що час зупинився і я читаю підручник середини минулого століття! Ось визначення географії: «Геогра́фія, (від дав.-гр. γεωγραφία - опис Землі; де γεια - Земля і γραφειν - писати, описувати …) - система наук, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, господарство і населення планети, окремих її регіонів та країн, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини ... В сучасному розумінні поняття «географія» заміщено поняттям «географічні науки»». Розглянемо його. 

Географія – опис Землі. 

Мій коментар: Перепрошую, Земля – це планета, яку досліджують планетологи, геологи, геофізики …, а географи досліджують тільки певні гетерогенні утворення, що формуються у тонкому шарі та мають особливу організацію! Опис здійснювали географи минулих століть, описова географія Паганеля вже давно у минулому, має йтися про дослідження функціонування та динаміки тих утворень, які ідентифікуються як географічні! 

Москалі й не думали про такий наслідок підриву дамби Каховської ГЕС: а вони звільнили дух Батька Великого Лугу!

 Олекса Ковальов 

Ось що сталося!

Великий Луг – великий (за розмірами, площею) луг (лісиста місцевість, плавнева місцевість, місце де вигинається р. Дніпро) – територія, що займає частини нинішніх Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей вздовж р. Дніпро та Каховського водосховища, поросла плавневими лісами. Він простягався на території між річками Дніпро та Конка аж до лиману Великі Води (Молочний лиман), Південно-Східною межею була річка Кушугум. Всього Великий Луг шириться найбільш на 20 верст, а найменш - на 3 версти. Вся ця територія поросла лісами, очеретами та високими травами; прикрашена озерами та лиманами, порізана протоками Дніпра.

ІНІЦІАТИВА УКРАЇНИ, НАПРАВЛЕНА НА ДОСЯГНЕННЯ МИРУ

Останнім часом у мас-медіа активно обговорюється питання мирної ініціативи України, яку чомусь прив’язують тільки до пана Зеленського, хоча всі розуміють, що цей документ розробляли інші люди. Давайте розглянемо головні пункти цієї ініціативи.

 

Формула миру «Зеленського»:

1. Радіаційна та ядерна безпека

Мій коментар: Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) — багатосторонній міжнародний акт, розроблений Комітетом з роззброєння ООН, схвалений Генеральною Асамблеєю ООН 12 червня 1968 і відкритий для підписання 1 липня 1968 року в Москві, Вашингтоні і Лондоні.

(Wikipedia - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97)

Отже, цій ініціативі вже майже 55 років, тому цей пункт не може вважатися ініціативним!

2. Продовольча безпека

Мій коментар: ще у 1974-му році був заснований Комітет з продовольчої безпеки (Committee on Food Security - CFS), який виробив наступні завдання (Wikipedia - https://en.wikipedia.org/wiki/Committee_on_World_Food_Security):

· Coordinate a global approach to food security

· Promote policy convergence

· Support and advise countries and regions

· Coordinate at national and regional levels

· Promote accountability and share best practices

· Develop a global strategic framework for food security and nutrition

Маємо те саме: як можна проявляти ініціативу стосовно продовольчої безпеки, якщо це вже було зроблено 49 років тому?

ДОГРАЛИСЯ!

Олекса Ковальов 

Сьогодні натрапив на дуже цікаве повідомлення:

Міністр освіти назвав предмети, які точно не скорочуватимуть в українських школах - https://lviv.media/ukraina/70481-u-minosviti-nazvali-predmeti-yaki-tochno-zalishatsya-u-shkilnij-programi/

Він заявив, що в школах точно не скорочуватимуть такі предмети:

- історія України;

- українська мова;

- хімія;

- фізика;

- математика;

- біологія.

І далі - всі ті ключові дисципліни, які є в школі, уточнив посадовець, повинні залишитися.

«Ми говоримо про оптимізацію програми, про її концентрацію корисними знаннями, про ті дисципліни, якими, можливо, можна пожертвувати. І сьогодні це питання експертів», – зазначив Лісовий.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК СУБ’ЄКТНІСТЬ

 

Олекса Ковальов

Nature is nothing other than the ratio of a certain art, namely, the divine, inscribed in things, by which things themselves move to a determinate end: just as if the master shipbuilder could impart to the wood something from which it could move itself to taking on the form of the ship.

Thomas Aquinas, Octo Libros Physicorum 

Aristotelis Expositio

 

Вступ: Офіційна географія як складова офіційної науки

Схоже, що серед географів досі панують уявлення про те, що колись працювали видатні географи, які намітили напрямок руху, яким всі прийдешні покоління мають слідувати. Це не моя вигадка, так свого часу під час однієї з конференцій мені було сказано. Більше того, є негласна вимога не ставити під сумнів їх постулати. При цьому носії такої думки (а це представники так званої офіційної науки і, відповідно, найбільш формально рейтингові) не вважають за потрібне дати відповідь на питання: якщо знання вже є сформованим у минулому, то чи є сенс сьогодні відносити географію до наукової сфери, головною функцією якої є критичний розбір вже існуючих уявлень та формування нових поглядів на область дослідження географії? Якщо певна галузь науки замикається в собі та авторитарно наполягає на своїй істинності, вона перестає бути наукою, бо відкидає критику. Так склалося, що в радянський період була узаконена система поглядів, яка базувалася на концепції географічного комплексу, пізніше – геосистеми (хоча це не єдиний момент). Але з часом виявилося, що перший концепт – географічний комплекс – мав у своїй основі статичне розміщення так званих компонентів і цінність його була незначною (така собі інертна структура), другий концепт – геосистема – вже був значно цікавішим, але зводився до виявлення тих зв’язків, які забезпечували стале функціонування певних географічних утворень (щось, подібне до машини, що відтворює стале функціонування). 

Огляд статті "The communicative dimension of landscape. A theoretical and applied proposal"

 The communicative dimension of landscape. A theoretical and

applied proposal

Joan Nogué & Jordi de San Eugenio Vela

Мене зацікавила стаття двох іспанських дослідників Джоана Ноге та Хорді де Сан Еухеніо Вела «Комунікативний вимір ландшафту. Теоретичний і прикладний проект», присвячена складній проблемі – комунікативному виміру ландшафту. В першу чергу мене привабив вільний стиль викладення ідей, що сприяє початку дискусії. Спробую пройти сторінками статті та виділити моменти, у яких мої погляди збігаються, та розходяться з поглядами авторів.

 Стаття починається з твердження, що «Communication research has investigated the concepts of space and environment in some depth, but not the notion of landscape which has been a corner stone of the geographic academic tradition over the last two centuries, and is also a key element in today’s town and country planning policies» (с. 8). Відразу зауважу. Що автори не дають визначень ні простору, ні середовища, ні ландшафту, що ускладнює розуміння їх положень. Що стосується твердження, що поняття ландшафту було наріжним каменем академічної географічної традиції протягом двох останніх століть, відповідає дійсності та було відмічено мною у моїх монографіях 2005-го та 2009-го років. Але відзначу, що це поняття не є суто географічним, бо використовується спеціалістами різних наукових напрямів.

ОРГАНІЗАЦІЯ

Олекса Ковальов  

Мені здалося, що треба продовжити обговорення складного питання, яке розглядалося у низці попередніх виступів та стосується упорядкованості нашого світу, основу якої є організація, причому схоже, що це слово є семантичним, бо доволі складно чітко визначити, що це таке. В той же час вона всюдисуща, присутня на всіх масштабних рівнях, а на планеті - на абіотичному, біотичному та біотизованому, антропічному та антропізованому рівнях, а це означає, що саме вона повинна бути у центрі уваги дослідників. І це відбувається в різних наукових напрямах, наприклад, соціології, екології, біології ...., але тільки не у географії, бо середовище географів надто глибоко занурене у стереотипи минулого. Відмічу, що термін «організація» вперше був використаний у 15-му столітті! Отже, перед нами стоїть непросте завдання – спробувати позиціонувати географічні явища у термінах організаційних уявлень. Причому йдеться про всі рівні складності – абіотичні, біотизовані, антропізовані, та масштаби – від мікро- до планетарного. Як зауважують А.Х. Ван де Вен та М.С. Пул, «The processes or sequences of events that unfold in these changes-such as transitions in individuals' jobs and careers, group formation and development, and organizational innovation, growth, reorganization, and decline-have been very difficult to explain, let alone manage» [Van de Ven, Poole, 1995: 510]. А питання у тому, що ми не можемо фіксувати моменти виникнення тієї чи іншої організації, а виявляємо її вже постфактум завдяки упорядкованості, що її супроводжує та проявляє назовні у вигляді емердженції.   

П. Крітчлі Біосфера і буття

Peter Critchley BIOSPHERE AND BEING 

Огляд публікації 

Про автора. Peter Joseph Paul Critchley, PhD Philosophy (Ethics, Politics, Social Theory), MA Economics (Industry in Europe), BA (Hons) Social Studies (History, Economics, Politics, Sociology). August 1995 - August 2001 - Manchester Metropolitan University.

Публікації - https://www.researchgate.net/profile/Peter-Critchley

 Олекса Ковальов 

Хочу звернути увагу географів на оригінальну роботу Пітера Крітчлі «Біосфера і буття» (Biosphere and Being, Peter Critchley),у якій автор зробив змістовний огляд питання біосфери і буття людини. Автор намагається відповісти на питання Гайдеггера «Що таке існування буття?»[1]. З опануванням Природи люди зайняли місце в центрі світу. Проте, якщо технологічне панування є доказом людської влади, потрібно запитати, де обіцяна свобода, безпека та щастя? Це повертає питання до буття. У той самий час, коли світ став раціоналізованим, ядро ​​«я» зайняло раціональне его. Проте докази того, що людське щастя насправді зросло в цей період «прогресу» – сучасна хвороба депресії має масштаби епідемії – вказує на те, що люди смутно усвідомлюють, до якої міри щось суттєве виключається. Назвіть це дикою природою – непідвладна природа, залишена сама розвиватися, щоб стати тим, чим вона є по суті. Далека від майстерності, невпевненість его показує, наскільки порожнім є центр. Гайдеггерове поняття існування буття заохочує нас розташувати справжній центр тяжіння особистості в місцях, відмінних від технічної та інституційної влади, в об’єднанні природи всередині та зовні, на противагу уявленням про панування над природою як зовнішнім ресурсом. Ця стаття прагне підтвердити єдине я та єдиний світ як взаємозалежні поняття; не може бути одне без іншого. 

Соединенные Штаты Украины. Украина: революция. Арестович vs Куртев. Романенко, Фельдман

Соединенные Штаты Украины. Украина: революция. Арестович vs Куртев. Романенко, Фельдман Канал «Yuriy Romanenko», https://www.youtube.com/watch?v=sJRCWCiv9CM 

На каналі Ю. Романенка інколи відбуваються цікаві розмови. На цей раз мене зацікавила назва, наведена у заголовку. Я не слухав все до кінця, обмежився початком, бо мене абсолютно не цікавили вислови пана Арестовича.

Отже, було підняте питання стосовно плану перебудови України є більше, ніж цікавим і важливим. Цікава думка Куртєєва стосовно недержаного устрою майбутнього. З середини 90-х років минулого століття, займаючись розробкою концепції регіоналізації, я поступово (протягом кількох років) прийшов саме до такої думки (є публікації): у недалекому майбутньому (думаю, що це станеться навіть протягом цього століття) державність, як форма організації, відійде у минуле, бо перестане відповідати запитам суспільства. Проблема у тому, що держава будується на основі влади, наявність якої блокує ріст різноманіття і, головне, становлення дійсно вільної людини – Людини (з великої літери). Державний устрій, крім влади, породжує обивательство, патерналізм, а це жахлива річ: тут доречними є слова з пісні В. Висоцького - "Не надо думать, с нами тот, хто всё за нас решит". Але процес роздержавлення буде відбуватися не тільки в Україні, а у всьому світі. Звісно, ні про які проекти майбутнього устрою України сьогодні говорити не можна, бо Україна не є ізольованою, йдеться про дуже складний процес перебудови всього світопорядку. Однозначно будуть зникати кордони (у протилежність тому, що зараз деякі держави створюють паркани - це дикість). Основу майбутнього світопорядку, на мою думку. будуть складати регіони - відносно самодостатні територіальні утворення, вписані у особливу територіальну структуру країни "Біосфера" (без цього нічого не вийде). Виробнича організація регіонів буде базуватися на рециркуляції технофільної речовини (вже багато років Україна продає металобрухт за кордон, хоча це цінна речовина!).