Олекса Ковальов
Інколи дивуюся, з якою легкістю екологи та географи хапаються за щось нове, навіть не подумавши, що це нове може означати! Ось цитата: «Екосистемні послуги - це всі корисні ресурси та вигоди, які людина може отримати від природи. Від екосистемних послуг залежить задоволення фундаментальних потреб людини в середовищі існування й продуктах харчування, а отже від них прямо залежить рівень нашого життя. Таке бачення визнають науковці і політики більшості держав світу. У документі ООН «Мillenium Ecosystem Assessment» екосистемні послуги прямо називають «прямим і непрямим внеском екосистем у добробут людини»» [Василюк, Ільмінська, 2020: 3].
Відразу відзначу, що документ «Мillenium Ecosystem Assessment» - це дійсно серйозне досягнення на шляху вирішення питань збереження природного середовища. І далі: «Знання про екосистемні послуги необхідні, щоб люди розуміли, наскільки важливим у їхньому житті є збереження біорізноманіття1 й підтримання природних процесів у довкіллі ... Втім, в Україні, яка володіє колосальним багажем екосистемних послуг, проста істина про те, що збереження природи є інвестицією у власний добробут, – усвідомлюється далеко не всіма» [Василюк, Ільмінська, 2020: 3] і «Усі екосистемні послуги безкоштовні, оскільки люди не оплачують їх використання або споживання. Частину таких послуг можна монетизувати, тобто оцінити у грошовому еквіваленті» [Василюк, Ільмінська, 2020: 4], та «Монетизація (оцінка у грошовому еквіваленті) екосистемних послуг потрібна для того, щоб оцінити масштаби втрат, які ми переживаємо, втрачаючи екосистеми й види. На відміну від безкоштовних благ, взятих нами від природи, економічні втрати мають уже цілком реальну грошову оцінку» [Василюк, Ільмінська, 2020: 4]. Вам нічого це не нагадує? Мені нагадує: „Мы не можем ждать милостей от природы; взять их у неё - наша задача.“ Источник: https://ru.citaty.net/avtory/ivan-vladimirovich-michurin/
Чудова відповідь на це висловлювання П'єра де Шардена: „Современный человек не знает, что делать со временем и силами, которые он выпустил из своих рук.“ Источник: https://ru.citaty.net/tsitaty/621539-per-teiiar-de-sharden-sovremennyi-chelovek-ne-znaet-chto-delat-so-vremen/
От і виникає питання: чому йдеться саме про послуги? Складається враження, що Природі приписують альтруїзм без домовленості з нею. Давайте розглянемо, що таке «послуги»: «Послуга - комплекс дій, здійснений однією особою або організацією на замовлення іншого, що має на меті задоволення потреб останнього», або «По́слуга (англ. service) - це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи» [Вікіпедія]. Отже, по-перше, йдеться про взаємодію осіб або організацій, якими екосистеми (термін екологічний) не є! По-друге, послуга надається або на добровільній основі, безкоштовно, або за неї треба платити, але ніхто не питає у екосистем, чи можна ними користуватися, і ніхто не платить за «послуги», гроші, що виділяються на так звану охорону природи, тихо дерибаняться. При цьому не вважають за потрібне врахувати, що
оплатити погіршення станів екосистем просто неможливо, бо це означає вкласти гроші у спробу повернути ці стани до вихідного, а це в принципі нереально!
Зараз зупиняється Гольфстрім, який, кажучи мовою послуг, надає величезні «послуги» кліматичній системі планети, формує прийнятні умови життя людей північних країн Європи, та чи є можливість хоча б загальмувати цей процес? Ні!
Але це далеко не все. Щоб говорити про надання послуг екосистемами, треба визнати, що ці екосистеми є достатньо розумними утвореннями, які, розуміючи проблеми людей, допомагають їм ці проблеми вирішити! Йдеться про те, що надання послуг вимагає оцінки ситуації з боку того, хто це здійснює. Чи можна вважати екосистеми настільки розумними? Ні! Візьмемо публікацію компанії харківських авторів «Регіональні відмінності ґрунтів України для оцінки вартості екосистемних послуг», опублікованій у розділі «Географія ґрунтів» (наче така існує) УГЖ [Максименко, Балюк, Кучер, Пересадько, 2022]. Так, ґрунти входять до складу біогеоценозів/екосистем, виходить, що ці біогеоценози, оцінивши ситуацію, готові пожертвувати собою заради людей, які, здійснюючи свою діяльність, ці ґрунти просто знищують (автори чомусь не навели дані про деградацію ґрунтів України)! Натомість вони навели картосхему «Екосистемні послуги ґрунтів України» [Максименко, Балюк, Кучер, Пересадько, 2022: 23], хоча ґрунти не є екосистемами (виходить, що «екосистемні послуги» тут притягнуті за волосся – щоб не відстати від потягу, що вже відійшов!). До речі, я був здивований, побачивши серед назв економічних районів «Столичний» (це вже точно прояв столичного шовінізму)! Автори наводять і таблицю «Вартість екосистемних послуг орного шару ґрунтів (30 см) сільськогосподарських угідь, дол. США/га»: Загальна вартість екосистемних послуг ґрунтів без урахування екосистемного складника [Максименко, Балюк, Кучер, Пересадько, 2022: 28]. Так ким треба бути, щоб розрахувати вартість екосистемних послуг ґрунтів!
Ось ще цікавий матеріал кафедри фізичної географії та геоекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Екосистемні послуги та дизайн ландшафту» (і це при тому, що ландшафт є ніщо інше, як дизайн … денної поверхні!): «Екосистемні послуги та дизайн ландшафту є новими напрямами наукових пошуків членів кафедри і дозволяють віддзеркалити сучасні запити суспільства на географічно обґрунтовану організацію комфортного довкілля … Перспективним напрямом вбачається розробка уніфікованих індикаторів оцінки ризиків, навантаження на екосистеми та монетизації екосистемних послуг в контексті повоєнної відбудови України»! Цікаво, невже послуги можна розглядати як наукову проблему? Втім, якщо йдеться про спеціалістів в області геоекології (а це суміш бульдожки з носоріжкою), то цілком можливо! Тут найбільш цікавою є вислів «географічно обґрунтовану організацію комфортного довкілля», і це при тому, що географічне бачення не виводить людину і суспільство за межі географічного утворення, розглядаючи їх як складові останнього.
Можна було б продовжувати огляд подібних уявлень, але, думаю, цього достатньо. Що відбулося? А відбулося наступне. Щоб виправдати антропогенний тиск на природне середовище, вирішили наділити його такою рисою, як альтруїзм: тепер не люди варварськи використовують його для досягнення своїх потреб, а воно само надає послуги людям, які із задоволенням це сприймають. Уявляєте?!? Тепер агресор, який вперся у іншу країну, може виправдати свою поведінку тим, що ця країна просто надала йому послугу! Тепер плагіатор, який написав статтю чи книгу, скориставшись ідеями інших без посилань, може виправдатись, заявивши, що він просто скористався послугами цих авторів![1] Цікаво, а столиці (у нас це Київ), які живуть і розвиваються за рахунок своїх країн, теж можуть розглядати ситуацію з позиції отримання послуг від жителів цих країн з метою влаштування більш комфортного, у порівнянні з іншими, життя? Виходить, що так! Тепер хабарники, які діють у режимі «порішать питання», можуть заявляти, що це не хабарі, це – надання послуг з боку тих, хто хоче вирішити свої питання.
Звісно, ні про які екосистемні послуги не можна говорити, це просто маячня! Природа у вигляді географічного середовища – це не організація, що надає послуги людо-жителям планети, забезпечуючи їм комфортне життя! Це – спільний дім, у якому людство є тільки частиною жителів, і ця частина поки що не навчилася жити так, щоб цей дім не руйнувати заради власного комфортного життя. Для цього треба посунутись, самообмежитись, давши можливість жити іншим жителям планети у спільному домі. З цією метою і була створена концепція країни «Біосфера» ([Ковалёв, 2009] та інші публікації).
Посилання:
Василюк, Ільмінська, Екосистемні послуги. Огляд, 2020. -
https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2020/09/EcoPoslugy_web_new.pdf 2020
Максименко Н.В., Балюк С.А., Кучер А.В., Пересадько В.А. Регіональні відмінності ґрунтів України для оцінки вартості екосистемних послуг // УГЖ, 2 (118), 2022. -
https://ukrgeojournal.org.ua/sites/default/files/UGZ_2022_2_019.pdf
Екосистемні послуги та дизайн ландшафту, 2020 – 2024. –
Деякі коментарі до монографії Кострікова С.В., Черваньова І.Г. "Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу на засадах синергетичної парадигми сучасного ландшафтознавства". Fundamental problems of geography, 2012 -
http://www.geography.pp.ua/2012/03/2010.html
Деякі коментарі до монографії Кострікова С.В., Черваньова І.Г. "Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу на засадах синергетичної парадигми сучасного ландшафтознавства". 2012. -
http://www.geography.pp.ua/2012/03/2010.html
[1] Чудовий приклад – публікація доктора технічних наук без технічної освіти І.Г. Черваньова та одеського фарцовщика і за сумісництвом доктора географічних наук С.В. Кострікова "Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу на засадах синергетичної парадигми сучасного ландшафтознавства". Харків, 2010, розглянутою мною у виступі «Деякі коментарі до монографії Кострікова С.В., Черваньова І.Г. …»
Екопопослуги - ні що інше, як спосіб прикрити антропоцентризм! Ніяких серйозних оцінок таких "послуг" зробити не можна!
ВідповістиВидалитиАбо антропоморфізм: як магічна/традиційна свідомість малювала людиноподібних духів у різних природних явищах, з якими вона контактувала і яких не розуміла, так і раціональна/індустріальна свідомість намагається відобразити свої взаємодії з середовищем, своє місце в якому вона ще до кінця не розуміє, як «ринкові механізми».
ВідповістиВидалитиЦе доволі коректний варіант пояснення! Особливо подобається вислів "раціональна індустріальна свідомість", може навіть краще "технократична", у яку свідомість сучасної людини вписана. Схоже, нам ще далеко від розуміння онтології того, що ми називаємо природним середовищем. Треба мінювати погляди!
Видалити