Олекса Ковальов
Wholeness would measure
all points as one point - no separation means no measurement.
When there is no measurement, there is the quality of wholeness
J. Krishnamurti
Вступ
У цьому короткому виступі я торкаюсь важливого і складного питання
цілісності утворень, що вивчаються географами та цілісності самої географії як
наукової гілки. Що таке наука взагалі? Це особлива форма діяльності людських
спільнот, особливий підхід до бачення, відображення Світу, який базується на
ментальному упорядкуванні сприйнятого шляхом введення понять і відносин між
ними з метою досягнення максимальної кореляції зі спостереженнями при умові
недосяжності повного збігу. Важливою стороною науки є формулювання теорій, які
мають за мету звести виявлені зв’язки до єдиного начала, однак ніяка теорія, як
і всі вони разом, не можуть забезпечити абсолютну істину (будь-яка теорія є
коректною тільки у обмеженому контексті), отже, їх послідовність носить
характер ітерацій. Тому те, що ми називаємо знаннями, завжди носить відносний
характер. Кожний науковий напрям веде свої особливості дослідження, виділяючи у
навколишньому Світі свою область інтересів, але головні принципи залишаються
незмінними. Становлення кожної наукової дисципліни включає періоди як панування
певних поглядів (шкіл), що базуються на стереотипах, так і періоди суттєвих
змін, коли на перший план виходить відхід від старих стереотипів і перехід до
нових, що займає певний час, протягом якого нові погляди затверджуються і поширюються.
Це складно, бо носії старих стереотипів, зазвичай, займають більш високі посади
і мають більш високий формальний рейтинг, що дає їм змогу блокувати поширення
нових ідей. Старі погляди стають догмами, їх положення вводять у нормативні
документи, як абсолютні істини, протистояти чому дуже важко. У географії таке також
має місце. Але ніколи неможна зупинятися, бо наукова думка – це незупинний
потік, який може бути і спокійним, і бурхливим, струмені можуть розходитись і
сходитись – без дискусії не обійтися. Для географії це особливо важливо, бо
географи й досі не змогли чітко визначитися з областю дослідження цієї наукової
дисципліни. І проблема полягає у надзвичайній складності цього питання. Це
добре видно з висловлювання П. Боулера: «Geography is a classic example of a subject that can
disappear as a separate entity, each of its functions siphoned off by a new specialization. Much
of what is called 'physical geology' could be dealt with quite happily by
geomorphologists, geologists, climatologists and others. The exploration of
humankind's relationship to the physical world could be taken up by
anthropologists and various branches of the social and economic sciences. In
the United States geography has indeed almost disappeared as a distinct
academic discipline» [Bowler, 1992: 391]. Моя мета – показати, що це не так, бо географія має свою
оригінальну область дослідження, на яку не можуть претендувати інші наукові
напрями, яка, навпаки, зумовлює її цілісність, бо цілісною є область її
дослідження. У цьому плані цікавими є питання, які ставить Р. Інкпен стосовно
фізичної географії (я маю свою точку зору стосовно цього напряму, тому прибираю
слово «physical») [Inkpen, 2003: іх]: