9 червня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Єремії Ганни Іванівни «Суспільно-географічні дослідження України кінця ХІХ – початку ХХ століття у румуномовних працях»

Коли в державі міністерство науки та освіти є фейком, пройдисвіти різних рівнів і мастей перетворюють науку на прохідний двір. На цей раз маємо трійку деканів географічних факультетів, які збираються протягнути через захист мильну бульбашку!

Дисертант: Єремія Ганна Іванівна
Тема: Суспільно-географічні дослідження України кінця ХІХ – початку ХХ століття у румуномовних працях

Місце виконання роботи: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Науковий керівник: Руденко Валерій Петрович, доктор географічних наук, професор, декан географічного факультету, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;

Офіційні опоненти:
Олійник Ярослав Богданович, доктор географічних наук, професор академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Кузишин Андрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент, декан географічного факультету, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

Захист має відбутися 29 червня 2017 року на засіданні спеціалізованої ради К 76.051.04 Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. 

Відгук
про автореферат дисертації
Єремії Ганни Іванівни
«Суспільно-географічні дослідження
України кінця ХІХ – початку ХХ століття
у румуномовних працях»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Навіть не читаючи автореферат, заявлю, що тема, зазначена у назві дисертації, не має жодного стосунку до географії, бо йдеться про історію науки, якщо вона може когось у цій сфері зацікавити. Але, боюсь, що і там вона не буде цікавою, бо не містить ніякої проблеми. Це викликає запитання до членів спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича:
Шановні, як ви могли прийняти до розгляду роботу, яка не містить проблеми і взагалі не має відношення до географії?
Але розглянемо автореферат.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Я не буду оцінювати перші два абзаці, бо вони не мають відношення до справи. У третьому абзаці читаємо: «... особливої актуальності набуває оцінка внеску румуномовних учених у розвиток суспільної географії України, оскільки в силу історичних і географічних передумов україно-румунські наукові контакти були тісними і розвинутими ...» (с. 1).
Питання 1: Шановна Ганно, чим зумовлена Ваша оцінка, що «особливої актуальності набуває оцінка внеску румуномовних учених ...», у чому полягає особлива актуальність?
Мій коментар: Ні у чому, це просто загальні слова!
Питання 2: Пані, про які географічні передумови у Вас йдеться?
Мій коментар: Я гублюся у здогадках!
Питання 3: Пані, що Ви маєте на увазі, коли пишете: «досі недостатньо дослідженими залишаються географічні особливості соціального та національного складу населення ...», і як визначити момент, коли ці дослідження стануть достатніми?
Мій коментар: Ми бачимо звичайне словоблуддя. Я не побачив нічого, що б дійсно визначало актуальність теми. Якщо румуномовна література тих часів є, її просто слід долучити до списку і не робити з цього щось унікальне.
Об’єкт дослідження: науково-географічна спадщина румуномовних дослідників у контексті розвиту суспільної географії України.
Мій коментар: Але ж це просто ЖАХ! Як таке можна писати в роботі, автор якої претендує на диплом кандидата географічних наук? Перепрошую, географи не займаються спадщиною, вони її просто використовують. В роботі відсутній об’єкт дослідження.
Предмет дослідження: оцінка наукового доробку румуномовних учених у конкретних напрямах суспільної географії ... .
Мій коментар: Ну, як це оцінити? Як повну відсутність уявлень про те, чим має займатися географ. В роботі немає предмету дослідження.
Мета дослідження: узагальнення та оцінка розвитку суспільно-географічних досліджень України ... у румуномовних працях.
Питання 4: Пані, навіщо це роботи, чи не варто просто мати на увазі наявність такого матеріалу?
Мій коментар: Ця мета висмоктана з пальця паном Руденком В.П.!
Завдання дослідження (всього 6 - забагато):
. оцінити рівень наукової розробки теми ...;
Мій коментар: Але ж це просто ЖАХ! Як можна ставити таке завдання! Хто оцінює рівень – аспірантка? 
. визначити місце наукового доробку ... ;
Мій коментар: Але ж це просто ЖАХ! Як можна ставити таке завдання!
. охарактеризувати роль та внесок  (далі йдуть прізвища румунських науковців) у розвиток загально географічних ідей ...;
Мій коментар: Але ж це просто ЖАХ! Як можна ставити таке завдання!
. проаналізувати внесок (далі йдуть прізвища румунських науковців) у власне економіко-географічні дослідження краю;
Питання 5: Пані, чим цей пункт відрізняється від попереднього?
. розрити тенденції розвитку соціально-географічних досліджень румуномовними вченими ...;
Питання 6: Пані, невже тенденції розкриваються?
Мій коментар: Але ж це просто ЖАХ! Як можна ставити таке завдання! Пані навіть не знає, що тенденції визначаються, виявляються, а не розкриваються.
. розглянути етногеографічну спадщину румунських учених ... .
Мій коментар: Але ж це просто ЖАХ! Як можна ставити таке завдання! Це не завдання наукового дослідження, це – навішування локшини на вуха.
Методи дослідження:
Мій коментар: Майстерне навішування локшини на вуха!
Наукова новизна (три позиції):
. здійснено комплексний аналіз бібліографії ... ;
Мій коментар: Але ж це ніякою науковою новизною не є, це не є результатом дослідження!
. проведено спеціалізацію розвитку суспільної географії ...;
Мій коментар: Але ж це ніякою науковою новизною не є, це не є результатом дослідження!
. узагальнені та систематизовані праці ... .
Мій коментар: Але ж це ніякою науковою новизною не є, це не є результатом дослідження!
В роботі відсутнє будь-що, пов’язане з науковою новизною! Тут немає, що захищати.

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічна основа ...».
Я прочитав текст і не можу сказати жодного слова – як таке можна писати у авторефераті кандидатської дисертації! Це ж рівень середньої школи. Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?

Розділ 2. «Оцінка природних продуктивних сил».
Питання 7: Пані, а що це таке – «природні продуктивні сили»?
Мій коментар: Та це нічо, це просто так! Ви тільки почитайте: «присвячено географічним дослідженням природних компонентів як просторового базису розміщення населення та господарства» (с. 7). У мене навіть слів не знаходиться, щоб оцінити цей шедевр кроманьйонських уявлень! Подальший текст – виписки з музею історії Чернівецького університету. Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?

Розділ 3. «Географія населення та географія галузей господарства» - «здійснено аналіз праць у галузі географії населення, та трудових ресурсів ...» (с. 9). Читаємо: «Система демографічних знань на початку ХХ століття ще переживала процес становлення ...» (с. 9).
Мій коментар: У мене тільки одне питання – на якому рівні у цьому університеті викладають студентам? Я запитую, бо рівень, який я бачу у цій «дисертації», не дотягує навіть до шкільного! Подальший текст – виписки з музею історії Чернівецького університету. Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?
Питання 8: Пані, яке відношення етнографія має до географії?
Мій коментар: Це ж просто фахова і моральна катастрофа!
Висновки (всього шість!)
Мій коментар: Я прочитаю ці «висновки», хоча розумію, що там їх не може бути.
1. Пані систематизувала праці румуномовних науковців! Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?
2. Пані «виділила» два етапи у становленні суспільної географії України румуномовними вченими ... Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?
3. Пані наводить список румуномовних науковців та їх праці. Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?
4. Почитайте цей «висновок»: «Румунським ученим належить вагоме місце у дослідженні ...» (с. 12)! Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?
5., 6. я вже не обговорюю, бо це все – дитячий лепет! Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?

Висновок по автореферату:
Фахова і моральна катастрофа! Ніякого відношення до науки цей шедевр дитячої творчості не має. Відсутні об’єкт та предмет дослідження, які мали б бути географічними, відсутня теоретична, методологічна та методична основи, про наукову новизну годі й говорити. Весь текст, наведений в авторефераті, схожий на виписки з експозицій музею історії Чернівецького університету. Виникають питання:
Як таке могло статися?
Як члени спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича могли прийняти цю тріскотню до захисту?
Зрозуміло, що дати оцінку цієї «дисертації» принципово неможливо, бо це – цілковита фікція. Це вже абсолютне дно. Ставлю питання стосовно фахового рівню пана В.П. Руденка, який є «науковим» керівником, членів відповідної спеціалізованої ради та опонентів – панів Олійника Я.Б. та Кузишина А.В.!

8.06.20017 року
Доктор географічних наук                      Ковальов О.П.

6 коментарів:

  1. Олекса Ковальов "Номад"9 червня 2017 р. о 15:23

    Те, що я побачив у цій писульці, викликає обурення. Наглість топче все. Про який рух до Європи йдеться, якщо дисертації, що приймаються до захисту, вже опустилися до рівня 9-го - 10-го класів середньої школи. Тут ми маємо звичайний огляд публікацій румуномовних авторів, які мають цінність тільки в історичному плані. Яке це має відношення до географії? Ніякого. Таке враження, що якусь мажорку хочуть зробити кандидатом наук.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Випадково потрапив на цей сайт. Неприємно вразив рівень коментарів доктора наук О.Ковальова: неповага до колег, лайливий тон, розуміння власних суджень як істини в останній інстанції.
      Оскільки у Ганни захист ще попереду, хочеться сказати декілька слів на її підтримку.
      1. Не можна погодитися, що дисертаційна робота не відноситься до географії. Якщо подивитися на паспорт спеціальності 11.00.02 (в редакції від 21.05.98р.), то одним з напрямів дослідження визнано «Історико-географічні дослідження розвитку господарства, розселення населення, ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ. Робота повністю відповідає цьому напрямку. Якщо рецензент не знає паспорту власної спеціальності, то подальша дискусія взагалі безпредметна.
      2. Доктор географічних наук не розуміє, про які географічні передумови тісних відносин Буковини та Румунії йдеться? Мені здається це зрозумілим, - адже Буковина межує з Румунією і Молдовою, а не з Красноярським краєм.
      3. Доктор географічних наук не розуміє, в чому є актуальність оцінки румуномовних учених у суспільну географію України тому, що не схотів читати попередній абзац. Натомість автор ставить дуже важливе світоглядне питання. Якщо ми, дійсно, прихильники Соборної України, то повинні дбайливо збирати все наше історичне надбання. Здається, що рецензента більше б влаштувало, якщо б буковинці сказали «до біса Україну», ми залишаємося в Румунії.
      4. Об’єкт дослідження: «науково-географічна спадщина румуномовних дослідників у контексті розвиту суспільної географії України» зовсім не ЖАХ, а повністю відповідає паспорту спеціальності, оскільки дослідження ІСТОРІЇ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ допускає дослідження історичної спадщини. Те ж стосується і предмету дослідження.
      5. Незрозуміло, чому аспірантка не може оцінити рівень наукової розробки теми – кожен може оцінити що завгодно. Питання полягає у довірі до оцінки, що і може бути предметом захисту.
      6. Незрозуміло, чого доктора наук дратує словосполучення «розкрити тенденції». Google находить таке словосполучення у 1.820 випадках.
      7. Методи дослідження, на мій погляд, описані цілком коректно. Лайка типу «майстерне навішування локшини на вуха» не є ознакою наукової дискусії.
      8. Якщо рецензент заперечує наукову новизну, він повинен сказати, хто і коли казав про це раніше. Інакше такі заперечення – це просто струс повітря.
      9. Незрозуміло, чого доктора наук дратує словосполучення «природні продуктивні сили». Цей термін використовується у науковій та навчальні літературі, наприклад: Стеченко Д.М.
      Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. — К.: Вікар, 2006. — 396 с. ISBN 966-7131-70-Х. Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/964/76/1/2/
      10. Висновки, на мій погляд, відповідають паспорту спеціальності по напряму «ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ» і особисто мені видаються достатньо інформативними.
      А Ганні бажаю успіхів на захисті
      Бєлкін Леонід Михайлович,
      Кандидат технічних наук з 1985 року, правозахисник з 1998 року

      Видалити
    2. Пане кандидате технічних наук, як би ви оцінили кандидатську дисертацію на здобуття ступеню кандидата техніних наук на тему "Дослідження напівпровідників в працях турецькомовних вчених кінця ХІХ - початку ХХ ст."? Який внесок в розуміння процесів, що відбуваються в напівпровідниках така робота впривнесла б?
      Щодо відповідності паспорту спеціальності, то нема жодних сумнівів у її успішному протягуванні через захист.
      Дисертація, за якою не стоїть ні програми наукового дослідження, ні актуальної проблематики.
      Простий огляд джерел, який мав би сенс, якщо б робота захищалася фахівцем з історії науки десь в Бухаресті.
      Борис Эмм

      Видалити
  2. Дивно виглядає, кандидат технічних наук та правозахисник розповідає доктор географічних наук та іншим географам чим займається географія! Може тут і криється проблема несприйняття?

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов "Номад"12 червня 2017 р. о 17:10

    Жаль, що приходиться витрачати час на відповідь кандидату технічних наук пану Бєлкіну Л.М. По-перше, дуже сумніваюсь, що пан
    випадково потрапив на цей сайт - що може робити кандидат наук з 1985 року у царині географії? По-друге, пану, який досить далекий від
    української географічної кухні, не варто оцінювати рівень і стиль О. Ковальова, бо для цього треба знати історію питання. По-третє, "
    розуміння власних суджень як істини в останній інстанції" не є розумінням, це - сприйняття, але саме для пана Ковальова це не є
    характерним, бо він, на відміну від абсолютної більшості інших географів, завжди посилався на думки інших, хоча, додам, робив це
    критично, що є нормою у науковій сфері. Трохи дивно виглядає така підтримка з боку сторонньої людини, яка "випадково" потрапила на сайт,
    чомусь пан не потрапляв випадково на інші мої відгуки, яких на сайті дуже багато. А тепер по пунктах.

    1. "Не можна погодитися, що дисертаційна робота не відноситься до географії. Якщо подивитися на паспорт спеціальності 11.00.02 (...),
    то одним з напрямів дослідження визнано «Історико-географічні дослідження розвитку господарства, розселення населення,
    ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ."
    Моя відповідь: Пане, по-перше, з паспортом спеціальності дійсно є проблема, його розробляли ті, хто був зацікавлений саме у такому
    переліку тематик. Відмічу, що географічне дослідження не може мати справу з думками, це, в першу чергу, дослідження певних утворень, що
    вимагає проведення власних польових досліджень. Це повністю відсутнє в дисертації. Якби дисертантка взяла такі утворення, провели їх
    дослідження, а потім показала, як їх бачили свого часу румуномовні дослідники тих далеких часів, це було б нормально, але цього немає.
    Але не це важливо. Дивіться, там написано: "ІСТОРІЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ", тобто йдеться про
    думку, яку слід було не просто констатувати, що зробила пані Ганна, а серйозно ці думки оцінити, показавши, що з них мало продовження.
    А цього в роботі немає.
    На фразу "Якщо рецензент не знає паспорту власної спеціальності, то подальша дискусія взагалі безпредметна", відповім так: Пане, Ви
    намагаєтесь все звести до формальної сторони питання - паспорту спеціальності, але саме цей "паспорт" призвів до знищення географії.
    Я же базуюсь на критеріях географічності. Тому дійсно подальша дискусія не має сенсу.

    2. Не може не вражати допис пана Л.М. Бєлкіна: "Доктор географічних наук не розуміє, про які географічні передумови тісних відносин Буковини
    та Румунії йдеться? Мені здається це зрозумілим, - адже Буковина межує з Румунією і Молдовою, а не з Красноярським краєм."
    Моя відповідь: Пане, географія не зводиться до територіальних відносин між країнами - це взагалі не географічне питання. Тут пан, який не є
    географом, намагається повчати людину, яка має в області географії достатній європейський рейтинг. Пане, не варто демонструвати свою
    "обізнаність" у сфері, до якої Ви не належите.

    3. Тут взагалі важко зрозуміти претензії пана Бєлкіна. Яке відношення до географії має соборність України? Це називається "пальцем у небо".

    4. Я ще раз пишу панові: Об'єктом дослідження географії не може бути все, що завгодно, в тому числі - думки. Все це має бути прив'язане до
    певних утворень - абіотичних, біотизованих, антропізованих, через призму яких можна розглядати ці думки (насправді, позиції авторів). Ще раз:
    Географія - це не що попало. Ви не можете відсторонитися від географічних (відповідно до певних критеріїв) утворень, і розглядати тільки
    думки - це не має жодного сенсу.

    ВідповістиВидалити
  4. Олекса Ковальов "Номад"12 червня 2017 р. о 17:10

    5. Аспіранти тільки стають спеціалістами, якщо це у них виходить. Для того, щоб оцінювати, слід спочатку виробити власну позицію, бо
    будь-як оцінка здійснюється саме по відношенню до власної позиції. Ніякої позиції у пані Ганни не простежується, та її й бути не може,
    бо вона не здійснювала дослідження географічних утворень. Оцінювати, звісно, може кожний, навіть дитинка, але який сенс такої "оцінки"?
    Його немає.

    6. "Незрозуміло, чого доктора наук дратує словосполучення «розкрити тенденції». Google находить таке словосполучення у 1.820 випадках".
    Моя відповідь: Пане, мене взагалі нічого не дратує, але тенденції дійсно не розкривають, вони виявляються, і кількість посилань (1 ціла і
    820 тисячних) ні про що не каже крім того, що висловлюються люди, які ставляться до таких питань формально.

    7. Пане, це з Вашої точки зору людини, що "випадково" потрапила на сайт, методи описані коректно, а я кажу, що там взагалі ніяких методів
    немає, і це має своє пояснення - не було проведене дослідження.

    8. Стосовно наукової новизни - ось і питання виникло: а що, щось було сказано? Ні, нічого не було сказано, і пан Бєлкін Л.М. сам це
    чудово розуміє, але вирішив зайнятися політиканством. Пане, це виглядає погано.

    9. Стосовно вислову "природні продуктивні сили" - у матінки Природи немає продуктивних сил, це - це соціально-економічне поняття -
    продуктивні сили, невже пану кандидату технічних наук це незрозуміло! А посилання на якогось автора не є обгрунтуванням вірності позиції,
    у нас сьогодні пишуть все, що завгодно.

    10. Пане, це на Ваш погляд людини, що "випадково" потрапила на сайт, висновки є достатньо інформативними. Насправді, це просто звичайна
    балаканина, якій не місце на сторінках авторефератів. Пане, заспокойтемя і не робіть дурниць, займіться краще своєю технічною сферою.

    ВідповістиВидалити