Дисертант: Ходос Олена Євгенівна
Тема: Особливості
ландшафтно-геохімічних умов та ґрунтового покриву узбереж лиманів
Північно-Західного Причорномор’я
Місце виконання роботи: кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів,
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Науковий керівник: Біланчин Ярослав Михайлович, кандидат
географічних наук, доцент, завідувач кафедри ґрунтознавства і географії
ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;
Офіційні опоненти:
Гуцуляк Василь Миолайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної
географії, геоморфології та палеогеографії, Чернівецький національний
університет ім. Юрія Федьковича;
Шубер Павло Михайлович, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, Львівський національний
університет ім. Івана Франка
Захист планується на 30 травня 2017 року на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І.
Мечникова.
Відгук
про автореферат дисертації
Ходос Олени Євгенівни
«Особливості ландшафтно-геохімічних умов
та ґрунтового покриву узбереж лиманів Північно-
Західного Причорномор’я», представленої
на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук за спеціальністю
11.00.01 – фізична географія, геофізика і
геохімія ландшафтів
Відразу відмічу, що тема дисертації сформульована
некоректно. Особливості умов та ґрунтового покриву не можуть бути об’єктом
дослідження, таким може бути тільки певне утворення, явище (наприклад, ґрунти),
що існує і функціонує у певних умовах,
а те, що заявлено, припускає проведення робіт з обстеження, результатом яких
має бути тільки звіт. Умови не існують самі по собі, вони завжди розглядаються
відносно чогось. Але подивимось роботу.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Я прочитав «актуальність» і нічого оригінального, що могло б обґрунтувати
необхідність дослідження, не побачив, бо все це можна написати про будь-яку
іншу територію. А все тому, що дисертантка була орієнтована на звичайне
обстеження території.
Об’єкт дослідження: ландшафтно-геохімічні умови та ґрунтовий покрив узбереж
лиманів Північно-Західного Причорномор’я.
Мій коментар: Таке формулювання об’єкту підтверджує написане мною
вище. Якщо є умови, то це умови відносно чогось, тобто йдеться про ситуацію, а
просто умови не можуть бути об’єктом дослідження.
Предмет дослідження: закономірності диференціації ландшафтно-геохімічного
середовища узбережжя лиманів ... .
Мій коментар: Це дивно - таке визначення предмету потребує
відповідного об’єкту дослідження, який бачиться так: «ландшафтно-геохімічне
середовище узбережжя лиманів». Це є доволі очевидним.
Мета дослідження: встановити зв'язок між ландшафтно-геохімічними умовами та
ґрунтовим покривом узбережжя лиманів ... .
Питання 1: Шановна Олено, виходить, що ґрунтовий покрив у Вас не є
складовою того, що Ви називаєте ландшафтно-геохімічними умовами, як це може
бути?
Мій коментар: Повна плутанина. Тепер виходить, що об’єктом
дослідження виступає ґрунтовий покрив, що знаходиться у певних ландшафтно-геохімічними
умовах, але ґрунтовий покрив не є об’єктом дослідження географії – це область
ґрунтознавства. Крім того, зв'язок між ґрунтовим покривом та (у традиційному
варіанті) ландшафтно-геохімічними умовами давно відомий, і, якщо говорити про
ландшафтно-геохімічні умови (у традиційному варіанті), то ґрунти мають входити
до складу цих умов.
Отже, маємо проблему: об’єкт, предмет і мета дослідження
нескоординовані, тому не зовсім зрозуміло, чому присвячене дослідження. Якщо це
ґрунти, то роботу слід захищати у іншій спеціалізованій раді.
Завдання дослідження (всього п’ять, забагато):
. проаналізувати сучасні уявлення про
ландшафтно-геохімічні умови та ґрунтоутворення на узбережжях ... лиманів;
Мій коментар: Це не може бути завданням дослідження, це – підготовчий
етап – ознайомлення з існуючими поглядами та матеріалами.
. визначити основні чинники диференціації
ландшафтно-геохімічного середовища узбережжя лиманів;
Питання 2: Пані, так що у Вас є об’єктом дослідження? Тепер
виходить, що таким є ландшафтно-геохімічне середовище, чи не так?
Мій коментар: Повна плутанина!
. виявити закономірності просторової диференціації
ландшафтно-геохімічних, в т. ч. ґрунтоутворювального процесів на узбережжях
лиманів;
Питання 3: Пані, Так у Вас же йдеться про ландшафтно-геохімічні
умови, а тут Ви пишете про диференціацію ландшафтно-геохімічних процесів, як це
розуміти?
Мій коментар: Повна плутанина! Крім того, спочатку треба виявити
закономірності диференціації, а потім вже шукати чинники.
. з’ясувати особливості ландшафтно-геохімічних структур
узбережжя лиманів, притаманних ґрунтово-геохімічних катен та
речовинно-хімічного складу і фізико-хімічних властивостей їхніх ґрунтів;
Питання 4: Пані, що означає вислів «притаманних
ґрунтово-геохімічних катен»?
Питання 5: Пані, а хімічний склад не є частиною речовинного
складу?
Мій коментар: Слово «з’ясувати» не підходить для завдання. Притаманні
ґрунтово-геохімічні катени викликають певне здивування. Хімічний склад є
аспектом речовинного складу.
. оцінити сучасний стан ґрунтового покриву як
компонента ландшафтно-геохімічного середовища та обґрунтувати заходи щодо
збалансованого використання і збереження узбережжя лиманів.
Питання 6: Пані, просто дивно, якщо ґрунтовий покрив є компонентом
ландшафтно-геохімічного середовища, то чому Ви його виокремлюєте?
Мій коментар: Це виглядає некоректно!
Методи і матеріали.
Питання 7: Пані, у чому суть Вашого «порівняльно-географічного»
методу?
Мій коментар: У мене завжди викликають подив такі методи, як
«порівняльно-географічний», «профільно-морфолого-генетичний»,
«порівняльно-аналітичний» тощо, це схоже на довільну балачку.
Наукова новизна (всього
чотири пункти):
. з’ясовано чинники диференціації
ландшафтно-геохімічного середовища узбережжя ... лиманів;
Питання 8: Пані, невже Ви перша, хто зайнявся цим питанням?
Мій коментар: Я не пов'язаний з дослідженням лиманів, але пам’ятаю,
що такі роботи вже були, отже, заявляти, що тут є якась новизна, недоречно.
. встановлено просторово-часові закономірності
ландшафтно-геохімічної структури узбережжя лиманів;
Питання 9: Пані, невже Ви перша, хто зайнявся цим питанням?
Мій коментар: Я не пов'язаний з дослідженням лиманів, але пам’ятаю,
що такі роботи вже були, отже, заявляти, що тут є якась новизна, недоречно.
. проведено оцінку стану ґрунтово-геохімічного середовища
узбережжя лиманів за ландшафтно-геохімічними характеристиками.
Мій коментар: Оцінка стану здійснюється не науковцями, а експертами,
тому вона не може бути науковою новизною.
В цілому я не бачу
в роботі наукову новизну.
Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретичні засади та організація ландшафтно- і
ґрунтово-геохімічних досліджень ...» - «наведено
результати вивчення й аналізу літературних джерел ...» (с. 3).
Мій коментар: Просто дивно читати – дисертантка пише про вивчення й
аналіз літературних джерел! Пані, з літературними джерелами знайомляться, а не
вивчають – це ж не роботи Леніна і не матеріали пленумів ЦК КПРС! А далі
наступне: «... узбережжя є смугою суходолу, що прилягає
до берегової лінії лиману, в межах якої поширені наслідки діяльності лиману
впродовж палеогеографічного розвитку, і яка складається з системи елементарних
ландшафтів, поєднаних між собою ландшафтно-геохімічними процесами» (с.
4).
Питання 10: Пані, а ця «смуга суходолу» є сталою?
Мій коментар: Сумніваюсь, бо берегова лінія не є сталою, отже вже є
проблема!
Питання 11: Пані, як розуміти Ваші «наслідки
діяльності лиману впродовж палеогеографічного розвитку», по-перше, чи
діють сьогодні ці процеси, по-друге, у чому полягає розвиток, по-третє, що таке
«палеогеографічний розвиток»?
Мій коментар: Ясно, що пані намагалася використати максимум наукових
термінів задля збільшення ефекту науковості. Те, що там відбувається, є
складовою єдиного геопроцесу, який мав місце раніше і продовжується у наш час.
Звісно, йдеться не про розвиток, який має свої критерії.
Читаємо: «В результаті впливу
ландшафтно-геохімічних умов і процесів формуються каскадні
ландшафтно-геохімічні системи – катени, складовими яких є ґрунтово-геохімічні
катени ...» (с. 4).
Питання 12: Пані, як же у Вас виходить – «каскадні
ландшафтно-геохімічні системи» формуються під впливом «ландшафтно-геохімічних умов», де тут системи, а де –
умови?
Мій коментар: Ось приклад, коли дисертантка використовує
термінологію, не замислюючись над сенсом слів. Ця фраза є абсолютно некоректною.
Читаємо: «Ґрунти і ґрунтовий
покрив є центром діяльності ландшафтно-геохімічних процесів, тому власне процес
ґрунтоутворення та його складові частини – елементарні ґрунтові процеси (ЕТП)
можна вважати частиною ландшафтно-геохімічних процесів» (с. 4).
Питання 13: Пані, за допомогою яких методів Ви визначили
центральність ґрунтів та ґрунтового покриву і про які ландшафтні процеси
взагалі йдеться?
Питання 14: Пані, які конкретно елементарні ґрунтові процеси Ви
маєте на увазі?
Мій коментар: Поки що я бачу наукоподібний текст, з якого важко
визначити погляди та рівень уявлень дисертантки. Питання у тому, що у
традиційному ландшафтознавстві радянської закваски ці процеси і не розділялися.
Далі авторка перелічує використані методи і підходи, включаючи системний –
все у купі.
Питання 15: Пані, не торкаючись інших Ваших методів і підходів, де
і як Ви використали системний підхід?
Мій коментар: Я питаю, бо це дуже непросто – впровадити у дослідження
дуже складного утворення системний підхід, який вимагає суттєвої редукції.
Розділ 2. «Чинники диференціації ландшафтно-геохімічного
середовища узбереж ... лиманів» - «проаналізовано природні умови і процеси на узбережжях, які
призводять до формування специфічного ландшафтно-геохімічного середовища»
(с. 4).
Питання 16: Пані, що Ви розумієте під «ландшафтно-геохімічним
середовищем», як Ви його визначаєте?
Мій коментар: Це дійсно проблема, бо дисертантка пише про чинники
диференціації того, що залишається невизначеним. В такому разі можна писати
все, що заманеться.
На стор. 6 маємо цікаву картосхему, судячи з усього,
виконану авторкою. На стор. 7 – таблиця «Рельєф,
процеси ґрунтоутворення і ґрунти в межах території дослідження». Тут
виникають питання.
Питання 17: Пані, на яких підставах Ви називаєте рельєфом те, що
дається у другому стовпчику?
Мій коментар: Це не рельєфи, йдеться про типи поверхні, які, звісно,
характеризуються рельєфотвірною структурою, яку ми сприймаємо у вигляді патерну.
Дисертантка не розуміє, що таке «рельєф».
Розділ 3. «Геохімічна структура ландшафтів узбереж
лиманів» - «охарактеризовано
елементно-компонентну, бар’єрну, і каскадну ландшафтно-геохімічні структури,
які формуються в результаті диференціації ландшафтно-геохімічних умов і
процесів на узбережжях» (с. 7).
Питання 18: Пані, що Ви розумієте під елементно-компонетною
структурою?
Мій коментар: Якщо йдеться про ландшафт, то він є цілісністю,
незалежно від того, як його трактують. Тоді елементи і компоненти повинні мати
відношення до чогось іншого.
Питання 19: Пані, ще раз, як слід розуміти те, що у Вас написано, а
саме: «ландшафтно-геохімічні структури, які формуються
в результаті диференціації ландшафтно-геохімічних умов», тобто як можуть
водночас існувати і структури, і умови, що є ландшафтно-геохімічними?
Мій коментар: Можливо, це неохайність, але якщо це писалося свідомо,
то маємо проблему. Припустимо, що є утворення, яке авторка відносить до класу
ландшафтно-геохімічних, виходить, що це утворення водночас є умовою свого
існування.
Читаємо: «особливе місце в
ландшафтно-геохімічній структурі посідають ґрунти і ґрунтовий покрив
...» (с. 7).
Питання 20: Пані, в такому разі навіщо Ви, починаючи з назви
дисертації, пишете про ландшафтно-геохімічну і, окремо, ґрунтову складові?
Мій коментар: Це результат формального використання термінів. На
стор. 8 авторка наводить картосхему елементарних ландшафтів ділянки «Семенівка
- Південне».
Питання 21: Пані, що таке «елементарний ландшафт»?
Мій коментар: Не думаю, що дисертантка розуміє, що це таке. Елементарним
є те, що не підлягає подальшому поділу, елементарним можна назвати такий
ландшафт, у якому неможливо виділити ще менші цілісності, що відповідають
певним критеріям. Отже, це патерн, до якого нічого не можна додати. На схемі
йдеться не про елементарні ландшафти, а про ділянки, в межах яких мають місце
саме такі структури, які, у даному випадку, краще називати геокомплексами.
Питання 22: Пані, який сенс говорити про геоморфолого-гіпсометричні
рівні, чи не достатньо виділяти просто гіпсометричні рівні?
Мій коментар: Я розумію, що кожному такому рівню відповідає певна
геоморфологічна обстановка, але цілком достатньо говорити про гіпсометричні
рівні, особливо якщо вони чітко розділяються.
Дисертантка виділяє зсувні, обвальні та ерозійні катени,
але я не думаю, що у всіх випадках, які там є, можна говорити саме про катени.
Якщо берег абразивний, крутий, там катен не буде. Термін «хронорізноманіття»
навряд чи вдалий, у такому контексті варто говорити про поліхронність.
В табл.. 2 у дванадцятому рядку пропущене слово «ландшафти».
Розділ 4. «Особливості морфології, речовинно-хімічного
складу і властивостей ґрунтів прилиманних катен». Дається характеристика ґрунтів. На стор. 10 маємо рис. 3 - профіль «Прилиманна
ґрунтово-геохімічна катена».
Питання 23: Пані, Ви використовуєте вислів «ґрунтово-геохімічна катена», хоча геохімічні режими є складовою
ґрунтових режимів, чи не варто було писати просто «ґрунти катен»?
Мій коментар: Варто - чим простіше, тим краще. Всі, хто хоча б трошки
мав справу з ґрунтами, розуміють, що геохімічні процеси є одними з головних при
формуванні ґрунтів. А так виходить, що є два об’єкти – ґрунтовий і геохімічний,
які просто треба об’єднати.
Розділ 5. «Стан ґрунтово-геохімічного середовища та
збереження і збалансоване використання узбереж ... лиманів».
Мій коментар: Слово «збалансоване» вимагає розробки складної моделі з
демонстрацією варіантів її поведінки у різних умовах, чого авторка точно не
робила. На стор. 14 маємо рис. 4 – «Категорії ґрунтів
за ступенем прояву і видами несприятливих процесів і умов ...». Така
назва не є коректною. Йдеться про розміщення
ґрунтів різних категорій за ступенем прояву ... . Але це не настільки
важливо, бо ясно, який матеріал покладений на карту.
Висновки (всього сім при п’яти завданнях – два зайвих,
перестаралася):
Перший «висновок» до справи відношення не має – це
звичайна констатація ситуації, що виникла.
По другому висновку:
Питання 24: Пані, Ви пишете, що до чинників належить «схилово-терасовий зсувний, обвальний, ерозійний, абразійний
та акумулятивний рельєф», отже, як Ви розумієте рельєф?
Мій коментар: Вище я вже відзначив, що дисертантка не розуміє, що
таке рельєф. У цьому пункті це проявляється доволі чітко. Не може бути «схилово-терасового зсувного, обвального, ерозійного, абразійного
та акумулятивного рельєфу», такими є тільки поверхні відкладів,
ґрунтових мас, морфологія яких дозволяє сформувати відповідні патерни. Можна
говорити про рельєф зсувів, обвалів, еродованих, абразивних чи акумулятивних
поверхонь.
По третьому пункту: тут маємо проблему, яка тягнеться
через всю роботу. «Ландшафтно-геохімічні умови ...
характеризуються відмінностями відповідно до геоморфолого-гіпсометричного рівня»
(с. 15), але
Питання 25: Пані, у такому разі чим є Ваші
геоморфолого-гіпсометричні рівні, якщо не умовами?
Мій коментар: Тут пані слід було розібратися!
По четвертому пункту: Не думаю, що пані чітко уявляє
собі, що таке елементарний ландшафт. Якщо йдеться про такі «утворення», слід
було показати, у чому їх відмінність.
По шостому пункту: Коли виявлена така залежність, слід говорити
про контекстну залежність (йдеться і про структуру, і про поведінку). Цей пункт
слід було викласти у більш компактному варіанті.
Висновок по автореферату:
Тепер, проглянувши автореферат, ще раз зверну увагу на
некоректне формулювання теми дисертації, зафіксованої у назві. Матеріал, що є в
дисертації, припускає, наприклад, таке формулювання: «Диференціація ґрунтового
покриву у геохімічному потоці в умовах узбереж лиманів (на прикладі ...)». Робота
однозначно мала б захищатися у ґрунтознавчій спеціалізованій раді, хоча деякі
аспекти дозволяють розглядати її у географічній спеціалізованій раді. У
дисертації мають місце деякі некоректності, в першу чергу, пов’язані з
поняттями «рельєф» та «ландшафт», а також з тим, що авторка розглядає як умови,
що, однак, трапляється досить часто. В цілому дисертантка, хоча і не без
проблем, продемонструвала, що спромоглася вийти на необхідний для кандидатської
дисертації фаховий рівень. Більшість висновків базується на результатах
проведеного дослідження, які є важливими для даного регіону. Це дозволяє
зробити позитивний висновок стосовно дисертації і про те, що Ходос О.Є.
заслуговує на присудження їй наукового ступеня кандидата географічних наук.
10.06.2017 року
Доктор географічних наук Ковальов
О.П.
Немає коментарів:
Дописати коментар