16 червня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Попельницької Наталії Олександрівни «Ґрунтово-географічні дослідження Північно-Західного Причорномор’я»

ОДЕСЬКИЙ ТА ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІ УНІВЕРСИТЕТИ ОБ’ЄНАЛИСЯ ЗАРАДИ ТОГО, ЩОБ ПРОТЯГТИ ЧЕРЕЗ ЗАХИСТ АВАНТЮРНУ «ДИСЕРТАЦІЮ»!

Дисертант: Попельницька Наталія Олександрівна
Тема: Ґрунтово-географічні дослідження Північно-Західного Причорномор’я 

Місце виконання роботи: кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: Тригуб Валентина Іванівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:
Михайлюк Віктор Іванович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри землеустрою та кадастру, Одеський державний аграрний університет;
Радзій Володимир Феофілович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  геодезії, землевпорядкування та кадастру, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки

Захист планується на 30 червня 2017 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 

Відгук
про автореферат дисертації
Попельницької Наталії Олександрівни
«Ґрунтово-географічні дослідження
Північно-Західного Причорномор’я»,
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.05 –
біогеографія та географія ґрунтів

Змушений відразу висловитися негативно з приводу назви дисертації. Слово «дослідження» є абсолютно недоречним, бо захищаються не дослідження, а їх результати, які стосуються певних явищ, утворень, що розглядаються як об’єкти дослідження. Викликає подив і ґрунтово-географічні дослідження.
Питання 1: Пані Наталія, у чому суть таких дивних досліджень?
Мій коментар: Можна досліджувати або ґрунти, або якісь географічні утворення, а варіант, який є у пані – суміш, сурогат.
Подивимось автореферат.
        
Загальна характеристика роботи 
Актуальність теми. Читаємо: «На сучасному етапі розвитку України як суверенної держави помітно зріс інтерес до неоціненних надбань історичного минулого, оскільки саме через призму наявних здобутків можна виявити особливості сучасного стану науки та простежити тенденції її розвитку» (с. 1).
Питання 2: Пані, Яке відношення до вашої теми мають сучасний етап розвитку України як суверенної держави, сучасний стан науки та тенденції її розвитку?
Мій коментар: Автореферат дисертації є доволі обмеженим і писати у ньому що попало неприпустимо. Весь абзац нагадує роботи компартійних часів, коли слід було починати з посилання на документи КПРС.
Читаємо: «Північно-Західне Причорномор’я – унікальний регіон України, який впродовж віків вабив до себе природодослідників, в першу чергу сприятливими природними умовами та родючими чорноземними ґрунтами» (с. 1).
Питання 3: Пані, а чи можете Ви назвати такі регіони України, які не є унікальними?
Питання 4: Пані, так Ви вважаєте, що дослідників цей регіон вабив «сприятливими природними умовами та родючими чорноземними ґрунтами», а не явищами, які слід було досліджувати?
Мій коментар: Знову якесь пустослів’я! І далі йде те саме – «наявні матеріали є недостатньо систематизованими щодо еволюції наукових поглядів ...» (с. 1).
Питання 5: Пані, яке відношення це має до теми Вашої роботи?
Мій коментар: Це не може не дивувати. Замість актуальності – голослівна балаканина. І тут стає зрозумілим: «Актуальність роботи обумовлена необхідністю проведення детального аналізу становлення і розвитку ґрунтово-географічних досліджень ..., формування об’єктивної оцінки теоретичних та практичних розробок наукових шкіл  та окремих вчених ...» (с. 1).
Питання 6: Пані, виходить, Ви не проводили дослідження, а писали про тих, хто проводив дослідження?
Мій коментар: Ось так у Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова формуються «наукові» кадри! Не треба проводити дослідження, достатньо провести детальний аналіз і дати об’єктивну оцінку теоретичних та практичних розробок тих, хто ці дослідження вже зробив. Ну і прилаштувалися! Ви, дурненькі, працюйте, а ми – розумні, будемо оцінювати те, що ви там напрацювали!
Вражає! Знову ставлю питання: як спеціалізована вчена рада у Львівському національному університеті ім. Івана Франка Д 35.051.08 могла прийняти таку «дисертацію» до захисту? В роботі взагалі відсутня актуальність. Крім того
Питання 7: Пані, це Ви збираєтесь давати об’єктивну оцінку «теоретичних та практичних розробок наукових шкіл  та окремих вчених» минулих часів?
Мій коментар: Я би назвав це наглістю.
Об’єкт: ґрунтово-географічні дослідження Північно-Західного Причорномор’я.
Мій коментар: Я вже висловився з приводу такого «об’єкту» дослідження: це не має жодного стосунку до географії.
Предмет: становлення і розвиток генетико-географічних, ґрунтово-меліоративних, ґрунтово-екологічних, ерозійних та інших напрямів досліджень, зокрема в сучасний період на території Північно-Західного Причорномор’я.
Питання 8: Пані, а це що за новий напрям науки – генетико-географічний?
Мій коментар: Пані в принципі не розуміє, що таке географія. І взагалі, хто так визначає «предмет дослідження»? Купа напрямів, причому, що цікаво, того, що заявлено у назві роботи – «ґрунтово-географічного» - тут немає. Як це розуміти?
Мета дослідження: полягає в аналізі становлення та розвитку ґрунтово-географічних досліджень на території ..., виявленні динаміки їх розвитку та визначенні основних напрямів сучасних досліджень.
Мій коментар: Я хочу спитати шановних українських географів, хто щось зрозумів у цьому тексті?
Питання 9: Пані, а куди поділися «генетико-географічний, ґрунтово-меліоративний, ґрунтово-екологічний, ерозійний» напрями, присутні у предметі дослідження?
Мій коментар: Так то ж так просто написано, щоб позитивне враження від різноманіття виникало. Розумієте, як тепер пишуться дисертації!
Завдання дослідження (сім – дуже багато!):
. проаналізувати ступінь наукової розробки проблеми;
Питання 10: Пані, таке може зробити спеціаліст, який на цьому собаку з’їв, а Ви тільки злізли з університетської лавки, як Ви можете таке зробити?
Мій коментар: Думаю, пані надто високо оцінює свій рівень підготовки.
. розкрити природні, особистісні та соціально-політичні передумови, які вплинули на розвиток ґрунтово-географічних досліджень;
Питання 11: Пані, а що, такий напрям існує?
Мій коментар: У голові пані Тригуб В.І. є ще й не таке! Але ось питання, чим цей, з дозволу сказати, напрям, має займатися?
. проаналізувати існуючі періодизації розвитку ґрунтознавства;
Мій коментар: Так це ж здохнути можна! По-перше, кудись вже поділася географія, по-друге, навіщо аналізувати періодизації, якщо треба проводити польові дослідження! Ось приклад суцільного словоблуддя.
. розробити періодизацію ґрунтово-географічних досліджень на території ...;
Питання 12: Пані, так пунктом вище вже є періодизація, навіщо ще один пункт?
Мій коментар: А щоб побільше було, побільше, може заплутаються!
. здійснити аналіз основних напрямів ґрунтознавчих досліджень;
Питання 13: Пані, так вони ж давно існують і всі їх знають, що там аналізувати?
Мій коментар: Аналізувати – це покликання справжніх вчених!!!
. дослідити внесок окремих учених у картографування ґрунтів та вивчення їх властивостей;
Мій коментар: Розумієте, який ЖАХ! І таку маячню «спеціалісти» спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка прийняли до захисту. Та гнати всю цю братію слід поганою мітлою!
. проаналізувати науково-дослідну роботу профільних установ і організацій та виявити основні напрями сучасних ґрунтових досліджень.
Мій коментар: Розумієте, який ЖАХ! І таку маячню «спеціалісти» спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка прийняли до захисту. Та гнати всю цю братію слід поганою мітлою!
Методи дослідження. «Методологічною основою є принципи наукового пізнання (об’єктивність, системності, руху і розвитку та ін.), які визначили обрання загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і т. ін.) та конкретно-наукових ґрунтознавчих (...) методів дослідження ...» (с. 2).
Питання 14: Пані, що це таке, виходить, що Ви претендуєте на об’єктивність пізнання?
Мій коментар: Розумієте, до якого наукоподібного словоблуддя вдаються деякі видатні аспіранти! Пані навіть не розуміє, що пізнання завжди суб’єктивне, а, так би мовити, об’єктивність (наскільки це можливо) досягається шляхом конвенції, через дискусію. Саме тому концепції змінюють одна іншу. Пані намагається писати про те, до чого їй дуже далеко і що вона абсолютно не розуміє. Системність не є принципом пізнання, це – підхід, і я дуже сумніваюсь, що у своїй роботі дисертантка його впровадила. Ми бачимо дуже загальні слова, які до діла не мають відношення!
Наукова новизна (всього три пункти): 
. проаналізовано основні напрями ґрунтознавчих досліджень ...;
Мій коментар: Перепрошую, але це просто констатація того, що авторка, як вона вважає, зробила, тут немає й натяку на якусь новизну!
. здійснено періодизацію ґрунтово-географічних досліджень регіону;
Питання 15: Пані, а кому ця періодизація потрібна, що вона дає?
Мій коментар: Перепрошую, але це просто констатація того, що авторка, як вона вважає, зробила, тут немає й натяку на якусь новизну!
. проведено аналіз сучасних ґрунтово-географічних досліджень на виокремленій території.
Мій коментар: Перепрошую, але це просто констатація того, що авторка, як вона вважає, зробила, тут немає й натяку на якусь новизну! Пані не розуміє, що слід було вказати результати цього її аналізу, якщо такі є.
Загальне враження: повна фахова і моральна катастрофа, дисертантка, разом з її «науковою» керівничкою, просто не розуміє, що це таке – наукова новизна. І таку маячню «спеціалісти» спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка прийняли до захисту. Та гнати всю цю братію слід поганою мітлою! Безсоромні!

Основний зміст роботи
Розділ 1. Стан наукової розробки проблеми та джерелознавчі засади – «представлено узагальнений огляд літературних джерел ...» (с. 3).
Мій коментар: Хто ж цьому питанню відводить цілий розділ дисертації? Це просто дивно.
Читаємо: «Встановлено, що наукові публікації є недостатньо систематизованими  ...» (с. 3).
Мій коментар: Здається, є такий напрям – джерелознавство, це саме з цього напряму, а до географії і ґрунтознавства це відношення не має. Далі читати нема про що.

Розділ 2. «Методологічні та методичні основи дослідження» - «охарактеризовано діалектичний підхід до написання дисертаційної роботи ...» (с. 4).
Питання 16: Пані, а може Ваше прізвище не Попельницька, а Гегель?
Мій коментар: Все може бути, якщо пані береться характеризувати діалектичний підхід ... . Цікаво, хтось з членів спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка заглядав у цю «дисертацію та автореферат? Принцип «руху і розвитку – при вивченні еволюції поглядів вчених ...» - це ж шедевр!
А як вам це: «щодо окремих питань досліджень ґрунтових явищ та процесів у динаміці простору і часу, ...» (с. 4).
Питання 17: Пані, так Ви ще є й автором концепції динаміки простору і часу, то ж як проявляється ця динаміка?
Мій коментар: Цікаво, хтось з членів спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка заглядав у цю «дисертацію та автореферат? В дисертації написана маячня!
А як вам це: принцип «єдності логічного і історичного ...» (с. 4). Тут вже одним тільки Гегелем не обійтися.
Питання 18: Пані, Ви весь час пишете про ґрунтово-географічні дослідження, у чому їх суть?
Мій коментар: Я розумію, що дарма ставлю це питання – пані не орієнтується ні у ґрунтознавстві, ні у географії, натомість, вона є спеціалістом з просопографічного методу. Оце і весь 2-й розділ!
        
Розділ 3. «Передумови виникнення та етапи розвитку ґрунтово-географічних досліджень» - «визначено ... соціально-політичні передумови розвитку обстежень ґрунтового покриву ...» (с. 4).
Мій коментар: Ясно, як треба вішати локшину на вуха членам спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка! Перепрошую, але читати у розділі немає що, він пустий.

Розділ 4. «Ґрунтово-географічні дослідження Північно-Західного Причорномор’я».
Мій коментар: Я продивися розділ і нічого не знайшов такого, що можна було б віднести до науки. Це звичайна курсова робота рівня 1 – 2-го курсу з питань розвитку ґрунтознавства.

Розділ 5. «Сучасні ґрунтово-географічні дослідження» - «проаналізовано сучасні напрями досліджень ґрунтів, висвітлено проблематику наукових пошуків ....» (с. 11).
Питання 19: Пані, а як можна проаналізувати напрями досліджень?
Мій коментар: Ось приклад суцільної профанації! Говорильня про науку, з точки зору авторки та її «наукової» керівнички, є також наукою. Цікаво, хтось з членів спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка заглядав у цю «дисертацію та автореферат? Половина сторінки покрито прізвищами дослідників. Ось як треба писати дисери!
На стор. 12 – «Картосхема сучасних ґрунтознавчих досліджень на території ...».
Питання 20: Пані, а що це за ґрунтознавчі дослідження?
Мій коментар: Та це так, не звертайте уваги! Треба ж було якусь карту зробити. На стор. 13 другий абзац – демонстрація «глибокого» рівню розуміння питання!

Висновки (всього вісім при семи завданнях):
Мій коментар: Я не буду оцінювати ці «висновки», їх, як таких, просто немає. Цікаво, хтось з членів спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка заглядав у цю «дисертацію та автореферат?

Висновок по автореферату дисертації:
Цей висновок такий: жодного натяку на дисертацію, наукове дослідження, якісь наукові висновки у цій писульці немає. Складається враження, що маєш справу з авантюристами від науки. Намагатися протягти через захист цей мотлох я оцінюю як наглість. Обговорювати просто нічого.

15.06.2017 року
Доктор географічних наук                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар