Відгук про автореферат дисертації Сеньків Мар’яни Ігорівни «Транспортна і розподільча геологістика в Західному регіоні України»

«Наукові» керівники в Україні діють згідно з принципом: якщо не можна, але дуже хочеться, то все одно можна. Дивно, навіщо дозволяти кандидатам наук керувати написанням кандидатських дисертацій!

Роботу виконано на кафедрі економічної і соціальної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий консультант: Грицевич Володимир Степанович, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної і соціальної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Офіційні опоненти:

Смирнов Ігор Георгієвич, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Поручинська Ірина Володимирівна, кандидат географічних наук, старший викладач кафедри економічної та соціальної географії, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;

                                     

Захист відбувся “15 червня” 2017 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка. 

Відгук

про автореферат дисертації

Сеньків Мар’яни Ігорівни

«Транспортна і розподільча геологістика

в Західному регіоні України»,

представленої на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук за спеціальністю

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Відразу напишу, що тема дисертації не має жодного стосунку до географії, бо географія не займається питаннями логістики. Більше того, зазначу, що ніякої «геологістики» взагалі не існує – введення цього терміну є чистою вигадкою, а зроблено це задля того, щоб були підстави вважати роботу географічною. Це відразу ставить під сумнів коректність її захисту у географічній спеціалізованій раді. Розберемо роботу по пунктах.

        

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Читаємо: «У сучасному суспільстві зростає роль логістики для ефективної організації пасажирських і вантажних перевезень. Вагомим чинником інтеграції України в європейський і світовий економічний простір є раціональна організація логістичних потоів» (с. 1).

Питання 1: Пані Мар’яна, а причому тут географія?

Мій коментар: Географія має свою область досліджень і свої географічні одиниці, які мають відповідати критеріям географічності, питання транспортних перевезень, як і розміщення транспортних шляхів, до географії не мають відношення.

Питання 2: Пані, Ви чітко вказуєте, що йдеться про «європейський і світовий економічний простір», то чому Ви з такою темою лізете у географію?

Мій коментар: Це чітко вказує на географічну некомпетентність і дисертантки, і її наукового керівника – пана В.С. Грицевича. Тема є чисто економічною і робота має захищатися у економічній спеціалізованій раді.

Питання 3: Пані, а чи можна говорити про хімічну, фізичну, соціальну, геологічну, психологічну логістики?

Мій коментар: Наскільки мені відомо, таких не існує, не існує і географічного варіанту, як і «суспільно-географічних передумов і геопросторової організації територіальних логістичних систем» – це вигадка. Але це «визначення» викликає ряд запитань.

Питання 4: Пані, що Ви розумієте під суспільно-географічними передумовами?

Мій коментар: Пані нічого не може під цим розуміти, бо сама так звана суспільна географія є вигадкою. Географія є єдиним науковим напрямом.

Питання 5: Пані, як розуміти вислів «геопросторова організація»?

Мій коментар: Ніяк, це фраза, яка не несе в собі жодного смислу. Я багато разів вказував на некоректність вислову «геопросторова організація», як і «просторова організація», бо немає геопростору і не можна говорити про організацію тільки у просторовому аспекті.

Питання 6: Пані, а що таке «логістична система»?

Мій коментар: Тут виникає питання, чи розуміє дисертантка те, про що пише. Логістичні системи – це складні адаптивні системи зі зворотними зв’язками, які ще треба виявити. А є ще так званий фітнес-стан, до якого притягуються утворення внаслідок самоорганізації. Я дуже сумніваюсь, що дисертантка змогла у цьому напрямку щось зробити.

Питання 6: Пані, що Ви розумієте під «транспортно-географічним положенням», і чи можна говорити про, наприклад, фабрико-географічне, крамнице-географічне тощо варіанти положень?

Мій коментар: Це черговий приклад формального використання дисертанткою термінології, що є проявом безграмотності. Крім того, краще говорити не про положення, а про розташування.

Читаємо: «Геологістика є новим науково-практичним напрямом ... » (с. 1).

Мій коментар: Ось так, запросто, на рівні кандидатської дисертації декларується новий науковий напрям!

Об’єкт дослідження: логістична система Західного регіону України.

Питання 7: Пані, а куди поділося «гео-»?

Мій коментар: А воно зайве, прозвучало, і все, свою функцію виконало.

Предмет дослідження: суспільно-географічні передумови та геопросторова організація логістичної системи Західного регіону України.

Питання 8: Пані, так що у Вас досліджується, «геопросторова організація логістичної системи», чи «геологістика»?

Мій коментар: Ну, це вже просто зараза, та яка різниця, головне, є «гео-», що «вказує» на відношення теми до географії!

Мета дослідження: вивчення суспільно-географічних передумов і геопросторової організації логістичної системи Західного регіону України для її оптимізації.

Питання 9: Пані, так сама логістика і є оптимізацією, що ж у Вас виходить, оптимізація оптимізації?

Мій коментар: Так завжди буває, коли люди з явно недостатньою кваліфікацією, беруться за справу, що лежить за межами їх обізнаності.

Питання 10: Пані, як це може бути, щоб мета дослідження не відповідала темі дисертації?

Мій коментар: Це відбувається тому, що ні дисертантка, ні її науковий керівник не розуміли, що вони робили. Одна справа – логістика чогось, інша – передумови цієї логістики. Слово «вивчення» у меті взагалі не повинно бути, бо вивчення є нескінченним, це процес, а мету слід формулювати стосовно об’єкту чи предмету дослідження. Це виглядає вкрай погано: в роботі відсутня мета.

Завдання дослідження (всього сім – забагато як для кандидатської):

. проаналізувати сучасні наукові праці з геологістики ...;

Питання 11: Пані, так Ви же декларуєте свою геологістику як новий напрям, які можуть бути праці?

Мій коментар: Пишуть, забуваючи про те, що вже написали! Більше того, цей пункт просто не може бути завданням, це ж не школа, пані не розуміє, що таке наукове дослідження!

. удосконалити поняттєво-термінологічний апарат ...;

Мій коментар: Це не є пунктом наукового дослідження, удосконалення – процес нескінченний!

. дослідити суспільно-географічні передумови логістичної діяльності в регіоні ...;

Питання 12: Пані, так у Вас дисертація присвячена логістичній діяльності?

Мій коментар: Дисертантка не розуміє, що так завдання дисертаційного дослідження не пишуться, досліджувати можна нескінченно! Звертаю також увагу на те, що дисертантка ставить питання не про логістику чогось, а про передумови логістичної діяльності, що не те саме, тобто маємо зміщення акценту на те, про що не повинно йтися. Цей пункт не є завданням дослідження.

. проаналізувати особливості положення поселень як осередків логістичної діяльності ...;

Питання 13: Пані, у назві Вашої роботи йдеться не про населені пункти, а про транспортну і розподільчу логістику, а їх у завданнях немає, як це розуміти?

Мій коментар: А розуміти слід так, що дисертантці по-барабану, що заявлено у назві, і що вона писала – головне, щоб були заповнені сторінки.

. виділити форми геопросторової організації логістичної діяльності на прикладі зернової логістики регіону;

Питання 14: Пані, а причому тут зернова логістика, і що взагалі означає цей вислів?

Мій коментар: Ми бачимо, що йде просто жонглювання наукоподібною термінологією.

. визначити перспективи міста для створення логістичних габів, запропонувати і розрахувати індекс регіональної логістичної діяльності ...;

Питання 15: Пані, так у Вас же у назві транспортна логістика, причому тут місто, і про яке місто йдеться, будь-яке?

Мій коментар: Все це виглядає доволі дивно.

. здійснити багатоаспектну оптимізацію логістичної діяльності в регіоні за допомогою математичних методів.

Мій коментар: Нічого собі! Думаю, таку задачу потягне далеко не кожний НДЦ, надто складна, тим більше її результати будуть дуже залежати від використаного матеріалу.

Методологічна основа та методи.

Пані наводить список авторів, які зробили чималий внесок у дослідження цієї теми, що входить у розріз із заявою про те, що цей напрям є новим. Але я чекаю на визначення геологістики і логістичної діяльності.

Питання 16: Пані, що таке «геоінформаційний аналіз»?

Мій коментар: Думаю, «гео-» тут було додано для посилення враження про те, що дисертація, начебто, має відношення до географії. Але це не так. Робота не має відношення до географії, бо не містить географічних об’єктів. Те, про що написано, має відношення до економіки.

Наукова новизна (всього п’ять пунктів – це супер!): уперше

. побудовано семантичну систему поняттєво-термінологічного апарату геологістики;

Мій коментар: Але ж це не має відношення до об’єкту дослідження, в роботі досліджувалась не семантична система понять, а транспортна та розподільча логістика.

. проаналізовано особливості положення поселень ...;

Мій коментар: Не думаю, що до роботи дисертантки ці особливості не були відомі.

. виділено форми геопросторової організації логістичної діяльності ...;

Мій коментар: Спочатку треба визначитись з тим, що таке «геопросторова організація» і «логістична діяльність», а потім говорити про їх форми.

. запропоновано і розраховано індекс регіональної логістичної діяльності та здійснено багатовимірну типологію областей ...;

Мій коментар: Пропозиція індексів та багатовимірна типологія не можуть розглядатись у якості наукової новизни, така повинна мати відношення тільки до досліджуваного об’єкту.

. запропоновано оптимальні варіанти транспортної мережі, перевезень деяких ... вантажів ...;

Мій коментар: Але ж це не стосується природи досліджуваного об’єкту, тому й не може бути науковою новизною – це просто розрахунок.

Констатуємо факт відсутності в роботі наукової новизни!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретичні та методичні основи геологістичних досліджень».

Читаємо: «Геологістика формується на межі суспільної географії та логістики» (с. 5).

Питання 17: Пані, я не буду запитувати Вас стосовно так званої суспільної географії (моя точка зору з цього приводу відома), але що додає суспільна географії до всім відомої логістики?

Мій коментар: Нічого не додає! «Геологістика» - вигаданий термін, за яким нічого немає. Напрями, які виділяє дисертантка (с. 5), є абсолютно надуманими і не мають відношення до географії. Подивіться на це шикарне словоблуддя:

«Геологістика – це новий міждисциплінарний науково-практичний напрямок, що досліджує суспільно-географічні передумови та геопросторову організацію територіальних логістичних систем ... Об’єкт дослідження геологістики – територіальні логістичні системи ...» (с. 5). Вище я вже поставив питання стосовно логістичної системи. Визначення, яке дає дисертантка – «територіальна логістична система (ТЛС) – це взаємопов’язана сукупність спеціалізованих суб’єктів господарської діяльності й інфраструктури, об’єднаних певною територіальною спільнотою, для досягнення ефективності ...» (с. 6) – є абсолютно неприйнятним, бо уявляє собою чудовий приклад наукоподібного словоблуддя! Логістичні системи годяться для окремих підприємств, але не для територій, бо там виникає потреба враховувати доволі складний контекст і задача стає нерозв’язувальною. І тим більше територіальна логістична система не може бути частиною територіальної господарської системи – і те, і  інше є моделями. Це стосується і регіональної логістичної системи (РЛС):         все це – вигадки, які, крім того, не мають відношення до географії.

У першому розділі дисертантка показала, що її робота не має відношення до географії!

Розділ 2. «Суспільно-географічні передумови логістичної діяльності в Західному регіоні України».       

Питання 18: Пані, Ви пишете про «суспільно-географічні передумови», але якщо навіть визнати існування суспільної географії, то такий напрям слід пов’язувати з певною областю дослідження, але аж ніяк не з передумовами, що Ви мали на увазі під такими передумовами?

Мій коментар: Пані нічого не могла мати на увазі, бо таких передумов не може бути. А це означає, що і весь другий розділ є чистим фейком.

Читаємо: «Ми визначаємо транспортно-логістичне положення регіону як сукупність його геопросторових відношень до суб’єктів логістичної діяльності й інфраструктури, які перебувають поза ним і можуть впливати на його розвиток» (с. 6).

Питання 19: Пані, що Ви розумієте під геопросторовими відношеннями?

Мій коментар: Нічого, бо це  - туфта. Те, що написано далі, засмучує, бо ніякого відношення до географії не має. Склади, елеватори, заклади торгівлі, фізичні особи ... все це вражає! Те, що, зазвичай, називається потоком сировини, товаропотоком і т. і., у дисертантки стає логістичними потоками. У цьому вся відмінність.

        

Розділ 3. «Геологістична характеристика Західного регіону України».

Мій коментар: Читаю текст і не можу зрозуміти, у чому полягає суть роботи? Складається враження, що дисертантка брала звичайну характеристику і додавала терміни «логістичний», «логістика» чи «геологістика». Бачу цікавий вислів ...

Питання 20: Пані, що таке «геопросторове утворення» і чи можуть існувати «соціопросторове утворення», «біопросторове утворення» тощо?

 Мій коментар: Тут варто би поставити крапку стосовно цієї «дисертації», але продовжимо!

Читаємо: «Ми визначаємо логістичний габ як транспортний вузол ...» (с. 9).

Питання 21: Пані, а можна було б написати просто «логістичний вузол»?

Мій коментар: Це було б нецікаво! Далі йдеться про індекс регіональної логістичної діяльності – виявляється, все дуже просто. Тільки географії немає. На стор. 10 і 11 маємо чудо-карти. Особливо вражає карта «Багатовимірна характеристика областей ...». Тут багатовимірність зведена до кількості об’єктів логістики. Виявляється, все дуже просто.

Питання 22: Пані, так у чому полягає ваша багатовимірність?

Мій коментар: Слід було написати, про які виміри йдеться, а так приходиться гадати.

Розділ 4. «Геологістична оптимізація ...» - «розв’язано низку оптимізаційних задач, зокрема, задачу про мінімальне дерево на графі, транспортну задачу лінійного програмування ...».

Питання 23: Пані, але ж ці питання не мають відношення до географії, тут немає географічних об’єктів, що Ви робите з такою роботою у географічній раді?

Мій коментар: Це приклад роботи, яка руйнує географію. Будь-що штучно вводиться в область географії.

Розділ 5. «Проблеми та перспективи логістичної діяльності в Західному регіоні України».

Питання 24: Пані, на яких підставах «проблеми діяльності суб’єктів логістики» (с. 13) Ви розглядаєте в рамках роботи, яка мала б бути географічною?

Питання 25: Пані, на яких підставах «проблеми транспортних мереж» (с. 13) Ви розглядаєте в рамках роботи, яка мала б бути географічною?

Питання 26: Пані, на яких підставах «проблеми функціонування регіональної логістичної системи ...» (с. 13) Ви розглядаєте в рамках роботи, яка мала б бути географічною?

Питання 27: Пані, на яких підставах «проблеми законодавчої бази логістичної діяльності» (с. 13) Ви розглядаєте в рамках роботи, яка мала б бути географічною?

Мій коментар: Всі ці проблеми не мають до географії жодного стосунку.

Висновки (всього одинадцять!):

Перепрошую, а як 11 висновків можна захистити за 20 хвилин? Ніяк!

1. Це не висновок, бо дисертантка так і не показала, у чому полягає суть геологістики.

2. Дивно, як висновком дисертації може бути перелік напрямів (з точки зору автора) геологістичних досліджень!

3. Дефініції головних понять не є висновками наукового дослідження!

4. Я так і не побачив так звану семантичну систему, що утворюється понятійно-термінологічним апаратом геологістики. Семантична система – це не іграшка.

5. Заява про те, що «суспільно-географічні передумови логістичної діяльності ... є сприятливими» (с. 14) не може розглядатися, як висновок наукової роботи. Висновок має бути захищеним, а тут захищати нема що.

6. Те, що Львів є головним осередком логістичної діяльності, було відомо і без цього дослідження.

7. Те, що «для ЗРУ характерні інтенсивні пасажирські та вантажні потоки ...» (с. 14) відомо всім і давно, тут нема, що захищати.

8. Дисертантка так і не показала, у чому суть геопросторової організації та геопросторових утворень. Те, що вона пише стосовно найбільш інтенсивних вантажних потоків, було відомо і без її дослідження.

9. Не може бути висновком роботи визначення логістичного габу.

10.  Таке розподілення ваги областей давно відоме і не є новиною.

11.  Цей пункт не є висновком взагалі, він не стосується природи об’єкта дослідження.

Висновок по дисертації:

Що роблять нинішні «наукові» керівники? Беруть дещо (це може бути що завгодно), додають приставку «гео-» і заявляють, що йдеться про новий науковий напрям в рамках географії. Так і тут. Взяли логістику, яка ніколи не мала відношення до географії, приліпили до цього терміну приставку «гео-», і заявили, що йдеться про щось нове – геологістику. Звісно. Ніякої геологістики не існує, як не існує біологістики, хемологісики, соціологістики і т. і. Отже, маємо черговий приклад «наукового» трюкачества, що має за мету зробити ще одну молоду дамочку кандидатом географічних наук. Насправді, логістика для об’єктів географії взагалі не підходить, бо географічні утворення є дуже складними і їх структура та функціонування є контексто-залежними. У таких умовах ніяка логістика не може дати коректні результати. Якщо говорити про режим оптимізації географічних утворень, то цей процес відбувається у вигляді руху до так званого фітнес-стану, який навряд чи можна заздалегідь розрахувати, бо географічні утворення відносяться до категорії так званих складних адаптивних систем. Про це ні керівник, ні його підопічна просто не знали. Як результат – некоректно поставлені завдання, повна відсутність наукової новизни, як і висновків, що заперечує потребу у захисті: так, в роботі просто немає, що захищати. На роботу спробували натягнути маску науковості, але з цього нічого не вийшло. Написане не дозволяє зробити позитивний висновок по дисертації: робота, по-перше, не є науковим дослідженням, по-друге, не має відношення до географії. Результат – негативний.

1.06.2017 року

Доктор географічних наук                               Ковальов О.П.