14 червня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Ходос Олени Євгенівни «Особливості ландшафтно-геохімічних умов та ґрунтового покриву узбереж лиманів Північно- Західного Причорномор’я»

Дисертант: Ходос Олена Євгенівна
Тема: Особливості ландшафтно-геохімічних умов та ґрунтового покриву узбереж лиманів Північно-Західного Причорномор’я 

Місце виконання роботи: кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: Біланчин Ярослав Михайлович, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;

Офіційні опоненти:
Гуцуляк Василь Миолайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
Шубер Павло Михайлович, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, Львівський національний університет ім. Івана Франка

Захист планується на 30 травня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 при Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова.

Відгук
про автореферат дисертації
Ходос Олени Євгенівни
«Особливості ландшафтно-геохімічних умов
та ґрунтового покриву узбереж лиманів Північно-
Західного Причорномор’я», представленої
на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук за спеціальністю
11.00.01 – фізична географія, геофізика і
геохімія ландшафтів

Відразу відмічу, що тема дисертації сформульована некоректно. Особливості умов та ґрунтового покриву не можуть бути об’єктом дослідження, таким може бути тільки певне утворення, явище (наприклад, ґрунти), що існує і функціонує у певних умовах, а те, що заявлено, припускає проведення робіт з обстеження, результатом яких має бути тільки звіт. Умови не існують самі по собі, вони завжди розглядаються відносно чогось. Але подивимось роботу.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Я прочитав «актуальність» і нічого оригінального, що могло б обґрунтувати необхідність дослідження, не побачив, бо все це можна написати про будь-яку іншу територію. А все тому, що дисертантка була орієнтована на звичайне обстеження території.
Об’єкт дослідження: ландшафтно-геохімічні умови та ґрунтовий покрив узбереж лиманів Північно-Західного Причорномор’я.
Мій коментар: Таке формулювання об’єкту підтверджує написане мною вище. Якщо є умови, то це умови відносно чогось, тобто йдеться про ситуацію, а просто умови не можуть бути об’єктом дослідження.
Предмет дослідження: закономірності диференціації ландшафтно-геохімічного середовища узбережжя лиманів ... .
Мій коментар: Це дивно - таке визначення предмету потребує відповідного об’єкту дослідження, який бачиться так: «ландшафтно-геохімічне середовище узбережжя лиманів». Це є доволі очевидним.
Мета дослідження: встановити зв'язок між ландшафтно-геохімічними умовами та ґрунтовим покривом узбережжя лиманів ... .
Питання 1: Шановна Олено, виходить, що ґрунтовий покрив у Вас не є складовою того, що Ви називаєте ландшафтно-геохімічними умовами, як це може бути?
Мій коментар: Повна плутанина. Тепер виходить, що об’єктом дослідження виступає ґрунтовий покрив, що знаходиться у певних ландшафтно-геохімічними умовах, але ґрунтовий покрив не є об’єктом дослідження географії – це область ґрунтознавства. Крім того, зв'язок між ґрунтовим покривом та (у традиційному варіанті) ландшафтно-геохімічними умовами давно відомий, і, якщо говорити про ландшафтно-геохімічні умови (у традиційному варіанті), то ґрунти мають входити до складу цих умов.
Отже, маємо проблему: об’єкт, предмет і мета дослідження нескоординовані, тому не зовсім зрозуміло, чому присвячене дослідження. Якщо це ґрунти, то роботу слід захищати у іншій спеціалізованій раді.
Завдання дослідження (всього п’ять, забагато):
. проаналізувати сучасні уявлення про ландшафтно-геохімічні умови та ґрунтоутворення на узбережжях ... лиманів;
Мій коментар: Це не може бути завданням дослідження, це – підготовчий етап – ознайомлення з існуючими поглядами та матеріалами.
. визначити основні чинники диференціації ландшафтно-геохімічного середовища узбережжя лиманів;
Питання 2: Пані, так що у Вас є об’єктом дослідження? Тепер виходить, що таким є ландшафтно-геохімічне середовище, чи не так?
Мій коментар: Повна плутанина!
. виявити закономірності просторової диференціації ландшафтно-геохімічних, в т. ч. ґрунтоутворювального процесів на узбережжях лиманів;
Питання 3: Пані, Так у Вас же йдеться про ландшафтно-геохімічні умови, а тут Ви пишете про диференціацію ландшафтно-геохімічних процесів, як це розуміти?
Мій коментар: Повна плутанина! Крім того, спочатку треба виявити закономірності диференціації, а потім вже шукати чинники.
. з’ясувати особливості ландшафтно-геохімічних структур узбережжя лиманів, притаманних ґрунтово-геохімічних катен та речовинно-хімічного складу і фізико-хімічних властивостей їхніх ґрунтів;
Питання 4: Пані, що означає вислів «притаманних ґрунтово-геохімічних катен»?
Питання 5: Пані, а хімічний склад не є частиною речовинного складу?
Мій коментар: Слово «з’ясувати» не підходить для завдання. Притаманні ґрунтово-геохімічні катени викликають певне здивування. Хімічний склад є аспектом речовинного складу.
. оцінити сучасний стан ґрунтового покриву як компонента ландшафтно-геохімічного середовища та обґрунтувати заходи щодо збалансованого використання і збереження узбережжя лиманів.  
Питання 6: Пані, просто дивно, якщо ґрунтовий покрив є компонентом ландшафтно-геохімічного середовища, то чому Ви його виокремлюєте?
Мій коментар: Це виглядає некоректно!
Методи і матеріали.
Питання 7: Пані, у чому суть Вашого «порівняльно-географічного» методу?
Мій коментар: У мене завжди викликають подив такі методи, як «порівняльно-географічний», «профільно-морфолого-генетичний», «порівняльно-аналітичний» тощо, це схоже на довільну балачку.
Наукова новизна (всього чотири пункти):
. з’ясовано чинники диференціації ландшафтно-геохімічного середовища узбережжя ... лиманів;
Питання 8: Пані, невже Ви перша, хто зайнявся цим питанням?
Мій коментар: Я не пов'язаний з дослідженням лиманів, але пам’ятаю, що такі роботи вже були, отже, заявляти, що тут є якась новизна, недоречно.
. встановлено просторово-часові закономірності ландшафтно-геохімічної структури узбережжя лиманів;
Питання 9: Пані, невже Ви перша, хто зайнявся цим питанням?
Мій коментар: Я не пов'язаний з дослідженням лиманів, але пам’ятаю, що такі роботи вже були, отже, заявляти, що тут є якась новизна, недоречно.
. проведено оцінку стану ґрунтово-геохімічного середовища узбережжя лиманів за ландшафтно-геохімічними характеристиками.
Мій коментар: Оцінка стану здійснюється не науковцями, а експертами, тому вона не може бути науковою новизною.
В цілому я не бачу в роботі наукову новизну.

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретичні засади та організація ландшафтно- і ґрунтово-геохімічних досліджень ...» - «наведено результати вивчення й аналізу літературних джерел ...» (с. 3).
Мій коментар: Просто дивно читати – дисертантка пише про вивчення й аналіз літературних джерел! Пані, з літературними джерелами знайомляться, а не вивчають – це ж не роботи Леніна і не матеріали пленумів ЦК КПРС! А далі наступне: «... узбережжя є смугою суходолу, що прилягає до берегової лінії лиману, в межах якої поширені наслідки діяльності лиману впродовж палеогеографічного розвитку, і яка складається з системи елементарних ландшафтів, поєднаних між собою ландшафтно-геохімічними процесами» (с. 4).
Питання 10: Пані, а ця «смуга суходолу» є сталою?
Мій коментар: Сумніваюсь, бо берегова лінія не є сталою, отже вже є проблема!
Питання 11: Пані, як розуміти Ваші «наслідки діяльності лиману впродовж палеогеографічного розвитку», по-перше, чи діють сьогодні ці процеси, по-друге, у чому полягає розвиток, по-третє, що таке «палеогеографічний розвиток»?
Мій коментар: Ясно, що пані намагалася використати максимум наукових термінів задля збільшення ефекту науковості. Те, що там відбувається, є складовою єдиного геопроцесу, який мав місце раніше і продовжується у наш час. Звісно, йдеться не про розвиток, який має свої критерії.
Читаємо: «В результаті впливу ландшафтно-геохімічних умов і процесів формуються каскадні ландшафтно-геохімічні системи – катени, складовими яких є ґрунтово-геохімічні катени ...» (с. 4).
Питання 12: Пані, як же у Вас виходить – «каскадні ландшафтно-геохімічні системи» формуються під впливом «ландшафтно-геохімічних умов», де тут системи, а де – умови?
Мій коментар: Ось приклад, коли дисертантка використовує термінологію, не замислюючись над сенсом слів. Ця фраза є абсолютно некоректною.
Читаємо: «Ґрунти і ґрунтовий покрив є центром діяльності ландшафтно-геохімічних процесів, тому власне процес ґрунтоутворення та його складові частини – елементарні ґрунтові процеси (ЕТП) можна вважати частиною ландшафтно-геохімічних процесів» (с. 4).
Питання 13: Пані, за допомогою яких методів Ви визначили центральність ґрунтів та ґрунтового покриву і про які ландшафтні процеси взагалі йдеться?
Питання 14: Пані, які конкретно елементарні ґрунтові процеси Ви маєте на увазі?
Мій коментар: Поки що я бачу наукоподібний текст, з якого важко визначити погляди та рівень уявлень дисертантки. Питання у тому, що у традиційному ландшафтознавстві радянської закваски ці процеси і не розділялися.
Далі авторка перелічує використані методи і підходи, включаючи системний – все у купі.
Питання 15: Пані, не торкаючись інших Ваших методів і підходів, де і як Ви використали системний підхід?
Мій коментар: Я питаю, бо це дуже непросто – впровадити у дослідження дуже складного утворення системний підхід, який вимагає суттєвої редукції.

Розділ 2. «Чинники диференціації ландшафтно-геохімічного середовища узбереж ... лиманів» - «проаналізовано природні умови і процеси на узбережжях, які призводять до формування специфічного ландшафтно-геохімічного середовища» (с. 4).  
Питання 16: Пані, що Ви розумієте під «ландшафтно-геохімічним середовищем», як Ви його визначаєте?
Мій коментар: Це дійсно проблема, бо дисертантка пише про чинники диференціації того, що залишається невизначеним. В такому разі можна писати все, що заманеться.
На стор. 6 маємо цікаву картосхему, судячи з усього, виконану авторкою. На стор. 7 – таблиця «Рельєф, процеси ґрунтоутворення і ґрунти в межах території дослідження». Тут виникають питання.
Питання 17: Пані, на яких підставах Ви називаєте рельєфом те, що дається у другому стовпчику?
Мій коментар: Це не рельєфи, йдеться про типи поверхні, які, звісно, характеризуються рельєфотвірною структурою, яку ми сприймаємо у вигляді патерну. Дисертантка не розуміє, що таке «рельєф».

Розділ 3. «Геохімічна структура ландшафтів узбереж лиманів» - «охарактеризовано елементно-компонентну, бар’єрну, і каскадну ландшафтно-геохімічні структури, які формуються в результаті диференціації ландшафтно-геохімічних умов і процесів на узбережжях» (с. 7).
Питання 18: Пані, що Ви розумієте під елементно-компонетною структурою?
Мій коментар: Якщо йдеться про ландшафт, то він є цілісністю, незалежно від того, як його трактують. Тоді елементи і компоненти повинні мати відношення до чогось іншого.
Питання 19: Пані, ще раз, як слід розуміти те, що у Вас написано, а саме: «ландшафтно-геохімічні структури, які формуються в результаті диференціації ландшафтно-геохімічних умов», тобто як можуть водночас існувати і структури, і умови, що є ландшафтно-геохімічними?
Мій коментар: Можливо, це неохайність, але якщо це писалося свідомо, то маємо проблему. Припустимо, що є утворення, яке авторка відносить до класу ландшафтно-геохімічних, виходить, що це утворення водночас є умовою свого існування.
Читаємо: «особливе місце в ландшафтно-геохімічній структурі посідають ґрунти і ґрунтовий покрив ...» (с. 7).
Питання 20: Пані, в такому разі навіщо Ви, починаючи з назви дисертації, пишете про ландшафтно-геохімічну і, окремо, ґрунтову складові?
Мій коментар: Це результат формального використання термінів. На стор. 8 авторка наводить картосхему елементарних ландшафтів ділянки «Семенівка - Південне».
Питання 21: Пані, що таке «елементарний ландшафт»?
Мій коментар: Не думаю, що дисертантка розуміє, що це таке. Елементарним є те, що не підлягає подальшому поділу, елементарним можна назвати такий ландшафт, у якому неможливо виділити ще менші цілісності, що відповідають певним критеріям. Отже, це патерн, до якого нічого не можна додати. На схемі йдеться не про елементарні ландшафти, а про ділянки, в межах яких мають місце саме такі структури, які, у даному випадку, краще називати геокомплексами.
Питання 22: Пані, який сенс говорити про геоморфолого-гіпсометричні рівні, чи не достатньо виділяти просто гіпсометричні рівні?
Мій коментар: Я розумію, що кожному такому рівню відповідає певна геоморфологічна обстановка, але цілком достатньо говорити про гіпсометричні рівні, особливо якщо вони чітко розділяються.
Дисертантка виділяє зсувні, обвальні та ерозійні катени, але я не думаю, що у всіх випадках, які там є, можна говорити саме про катени. Якщо берег абразивний, крутий, там катен не буде. Термін «хронорізноманіття» навряд чи вдалий, у такому контексті варто говорити про поліхронність.
В табл.. 2 у дванадцятому рядку пропущене слово «ландшафти».

Розділ 4. «Особливості морфології, речовинно-хімічного складу і властивостей ґрунтів прилиманних катен». Дається характеристика ґрунтів. На стор. 10 маємо рис. 3 -  профіль «Прилиманна ґрунтово-геохімічна катена».
Питання 23: Пані, Ви використовуєте вислів «ґрунтово-геохімічна катена», хоча геохімічні режими є складовою ґрунтових режимів, чи не варто було писати просто «ґрунти катен»?
Мій коментар: Варто - чим простіше, тим краще. Всі, хто хоча б трошки мав справу з ґрунтами, розуміють, що геохімічні процеси є одними з головних при формуванні ґрунтів. А так виходить, що є два об’єкти – ґрунтовий і геохімічний, які просто треба об’єднати.

Розділ 5. «Стан ґрунтово-геохімічного середовища та збереження і збалансоване використання узбереж ... лиманів».
Мій коментар: Слово «збалансоване» вимагає розробки складної моделі з демонстрацією варіантів її поведінки у різних умовах, чого авторка точно не робила. На стор. 14 маємо рис. 4 – «Категорії ґрунтів за ступенем прояву і видами несприятливих процесів і умов ...». Така назва не є коректною. Йдеться про розміщення ґрунтів різних категорій за ступенем прояву ... . Але це не настільки важливо, бо ясно, який матеріал покладений на карту.

Висновки (всього сім при п’яти завданнях – два зайвих, перестаралася):
Перший «висновок» до справи відношення не має – це звичайна констатація ситуації, що виникла.
По другому висновку:
Питання 24: Пані, Ви пишете, що до чинників належить «схилово-терасовий зсувний, обвальний, ерозійний, абразійний та акумулятивний рельєф», отже, як Ви розумієте рельєф?
Мій коментар: Вище я вже відзначив, що дисертантка не розуміє, що таке рельєф. У цьому пункті це проявляється доволі чітко. Не може бути «схилово-терасового зсувного, обвального, ерозійного, абразійного та акумулятивного рельєфу», такими є тільки поверхні відкладів, ґрунтових мас, морфологія яких дозволяє сформувати відповідні патерни. Можна говорити про рельєф зсувів, обвалів, еродованих, абразивних чи акумулятивних поверхонь.
По третьому пункту: тут маємо проблему, яка тягнеться через всю роботу. «Ландшафтно-геохімічні умови ... характеризуються відмінностями відповідно до геоморфолого-гіпсометричного рівня» (с. 15), але
Питання 25: Пані, у такому разі чим є Ваші геоморфолого-гіпсометричні рівні, якщо не умовами?
Мій коментар: Тут пані слід було розібратися!
По четвертому пункту: Не думаю, що пані чітко уявляє собі, що таке елементарний ландшафт. Якщо йдеться про такі «утворення», слід було показати, у чому їх відмінність.
По шостому пункту: Коли виявлена така залежність, слід говорити про контекстну залежність (йдеться і про структуру, і про поведінку). Цей пункт слід було викласти у більш компактному варіанті.

Висновок по автореферату:
Тепер, проглянувши автореферат, ще раз зверну увагу на некоректне формулювання теми дисертації, зафіксованої у назві. Матеріал, що є в дисертації, припускає, наприклад, таке формулювання: «Диференціація ґрунтового покриву у геохімічному потоці в умовах узбереж лиманів (на прикладі ...)». Робота однозначно мала б захищатися у ґрунтознавчій спеціалізованій раді, хоча деякі аспекти дозволяють розглядати її у географічній спеціалізованій раді. У дисертації мають місце деякі некоректності, в першу чергу, пов’язані з поняттями «рельєф» та «ландшафт», а також з тим, що авторка розглядає як умови, що, однак, трапляється досить часто. В цілому дисертантка, хоча і не без проблем, продемонструвала, що спромоглася вийти на необхідний для кандидатської дисертації фаховий рівень. Більшість висновків базується на результатах проведеного дослідження, які є важливими для даного регіону. Це дозволяє зробити позитивний висновок стосовно дисертації і про те, що Ходос О.Є. заслуговує на присудження їй наукового ступеня кандидата географічних наук.

10.06.2017 року
Доктор географічних наук                      Ковальов О.П.   

Немає коментарів:

Дописати коментар