Відгук про автореферат дисертації Безсмертнюка Тараса Петровича «Туристсько-рекреаційне використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України»

ПРОДОВЖЕННЯ СЕРІАЛУ ПРО ЗАХИСТ КУРСОВИХ У СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ РАДІ Д 26.001.07 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Робота виконана на кафедрі туризму та готельного господарства географічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник: Мельнійчук Михайло Михайлович, кандидат географічних наук, доцент, декан географічного факультету, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Офіційні опоненти: 

Калько Андрій Дмитрович, доктор географічних наук, професор, декан природничо-географічного факультету, Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем’янчука;

Уліганець Сергій Іванович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

Захист відбудеться “15” січня 2018 р. на засіданні  спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Відгук

про автореферат дисертації

Безсмертнюка Тараса Петровича

«Туристсько-рекреаційне використання

природно-заповідного фонду

Північно-Західної України»,

представленої на здобуття наукового ступеню

кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 –

конструктивна географія і раціональне використання

природних ресурсів

Мене вражає те, з якою легкістю люди формулюють теми дисертацій. Ось черговий приклад. Тема роботи принципово не є науко-орієнтованою, відповідно, сама робота вже не може розглядатися як дисертація. А це означає, що люди, причетні до написання цієї розробки та прийняття її до захисту аж ніяк не виглядають науковцями. До них виникає питання –

Питання до всіх, причетних до захисту: Шановне панство, яке явище, що потребує наукового висвітлення, розглядається в даній роботі?

Мій коментар: Таке явище відсутнє. І це – проблема! Але це не все. Абсолютно некоректним виглядає «Туристсько-рекреаційне використання ... фонду». Я розумію ще природно-заповідних об’єктів, але є не фонду! Але подивимось автореферат.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подивіться, на чому акцентує увагу претендент на науковий ступень: «Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку заповідної справи на період до 2020 року» з метою сприяння розвитку рекреаційної та оздоровчої діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) передбачається оптимізація їх рекреаційного використання» (с. 1).

Питання 1: Пане Тарасе, Ви готуєтесь бути науковцем, чи чиновником?

Мій коментар: Відповідь є очевидною!

Я наголошую на тому, що у розділі «Актуальність» дисертант не ставить питання наукового плану, наприклад, «Відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку заповідної справи на період до 2020 року» з метою сприяння розвитку рекреаційної та оздоровчої діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) передбачається оптимізація їх рекреаційного використання». Кому це потрібно? Все, на чому наголошується у розділі, має чисто прикладне значення, а феномен, який слід досліджувати, відсутній. І навіщо в розділі «Актуальність» наводити купу прізвищ тих, хто мав відношення до теми? Не може не вражати й наступне: «Аналіз праць показав, що питання здійснення рекреаційної діяльності в межах природоохоронних територій є досить вивченим ..., проте використанню усіх категорій ПЗФ у рекреації та туризмі в регіональному аспекті приділялось недостатньо уваги» (с. 1).

Питання 2: Пане, на основі яких критеріїв Ви визначаєте достатність приділення уваги?

Мій коментар: Отже, маємо чистої води демагогію – питання досить вивчене, але йому приділялося недостатньо уваги.

Об’єкт дослідження: територія Північно-Західної України включно з просторово-часовим феноменом природоохоронної та рекреаційної діяльності.

Мій коментар: Тут відразу проглядає повна відсутність компетентності.

Питання 3: Пане, Чи можете Ви пояснити, що таке «просторово-часовий феномен ... діяльності»?

Мій коментар: Бачите, як з наукових термінів формується наукоподібне висловлювання!

Питання 4: Пане, а «територія» не є проявом просторовості?

Мій коментар: Пан настільки захопився майструванням наукоподібних висловлювань, що навіть не помітив дублювання.

Питання 5: Пане, а як можна досліджувати просто територію, чи уявляєте Ви собі, що це означає досліджувати все, що у її межах є?

Мій коментар: Це – нескінченний процес! Маємо приклад абсолютної безграмотності!

Предмет дослідження: особливості сучасного стану та розвитку природоохоронної та рекреаційної діяльності людини в межах Північно-Західної України.

Питання 6: Пане, Ви вирішили написати наукову, як Ви її оцінюєте, роботу, а акцентуєте увагу на особливостях, невже Ви не знаєте, що наука не займається особливостями, вона досліджує спільне?

Мій коментар: Ні, пан цього не знає! Особливості чогось не є предметом наукового дослідження, тобто предмет дослідження сформульований некоректно!

Мета: обґрунтування наукових конструктивно-географічних підходів до туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України.

Питання 7: Пане, як це може бути, щоб предметом дослідження були «особливості сучасного стану та розвитку ...», а метою – «обґрунтування наукових конструктивно-географічних підходів ...»?

Мій коментар: Ні пан дисертант, ні його керівник не розуміють, що предмет та мета мають бути узгодженими, а тут такого немає.

Питання 8: Пане, як метою наукового дослідження може бути «обґрунтування наукових ... підходів»?

Мій коментар: Такий шмурдяк могли прийняти до захисту тільки у спеціалізованій вченій раді Д 26.001.07 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка! Вона повністю відповідає рівню членів цієї ради.

Завдання дослідження (всього сім, забагато):

. поглибити сутність природоохоронно-рекреаційного природокористування;

Питання 9: Пане, а як можна поглибити сутність чогось?

Мій коментар: Пан дисертант не розуміє, що сутність виявляється, а не поглиблюється, а те, що він написав, свідчить про його повну некомпетентність.

. розкрити  специфіку  процесу  туристсько-рекреаційного  використання природно-заповідного фонду;

Питання 10: Пане, тематикою, пов’язаною з «туристсько-рекреаційним  використанням природно-заповідного фонду» займаються вже кілька десятиліть, невже Ви думаєте, що специфіку цього процесу досі не розкрили?

Мій коментар: Це стиль, який можна назвати «висмоктуванням з пальця»!

. розробити методичні підходи до конструктивно-географічного дослідження туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду регіону;

Питання 11: Пане, як же Ви досліджували, невже водночас з розробкою підходів?

Мій коментар: Маємо приклад повного нерозуміння дисертантом того, що таке наукове завдання!

. дослідити природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси Північно-Західної України;

Питання 12: Пане, так у Вас же і об’єкт, і предмет дослідження зовсім інші, а тепер Ви ставите задачу ще одного дослідження?

Мій коментар: Ось приклад стилю під назвою «висмоктування з пальця»!

. проаналізувати сучасний стан туристсько-рекреаційного використання національних природних парків (НПП) регіону;

Питання 13: Пане, так стан аналізується, чи визначається?

Мій коментар: Якщо прибрати слово «проаналізувати», то кудись зникає і науковість!

. визначити перспективи та наявні проблеми туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України;

Мій коментар: Але ж це не задача науковця, це – задача експертів, практиків.

. обґрунтувати  напрями  збалансованого  туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду регіону.

Питання 14: Пане, а що Ви розумієте під збалансованістю у цьому випадку?

Мій коментар: А як же без збалансованості у вік збалансованого розвитку!

Ми бачимо, що в роботі немає жодної коректно поставленої задачі!

Методи дослідження.

Мій коментар: Тут я побачив все те, що є у інших роботах подібного рівню.

Наукова новизна: полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні  процесу  туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду.

Мій коментар: Просто дивно – проблематика, що досліджується вже кілька десятиліть, виявляється, не була досі обґрунтованою, та ще й на теоретико-методологічному рівні!

Питання 15: Пане, ладно вже теоретично, а як можна обґрунтувати методологічно?

Мій коментар: Просто пан дисертант використовує терміни, не розуміючи їх сенс!

Вперше:

. розроблено методику дослідження природно-антропогенних туристсько-рекреаційних ресурсів на прикладі регіону;

Питання 16: Пане, але питання ведення туристично-рекреаційної діяльності в різних регіонах планети досліджуються вже давно, невже досі не була вироблена методика, і чим Ви займалися – дослідженням питання, чи розробкою методики?

Мій коментар: Для того, щоб почати досліджувати, слід мати готовий методичний апарат, а якщо його не було, то як пан міг починати дослідження, але якщо він почав з розробки методики, то цю методику спочатку слід було випробувати, на що потрібен час. Сумніваюсь, що це мало місце. Більше того, розробка методики не може розглядатися як наукова новизна, такою мають бути тільки отримані за допомогою тих чи інших методів результати.  

. розроблено  тематичні  картосхеми,  які  відображають  територіальні відмінності кількісних та якісних показників мережі ПЗФ регіону;

Мій коментар: Тематичні картосхеми не є науковою новизною!

. запропоновано мережу пунктів проведення моніторингу рекреаційних територій ПЗФ регіону.

Мій коментар: Пропозиції ніяким чином не можуть розглядатися у якості наукової новизни! Виникає питання, а члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка іншої думки?

В роботі відсутні сліди наукової новизни!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. «Теоретико-методологічні основи конструктивно-географічного  дослідження  туристсько-рекреаційного  використання природно-заповідного фонду регіону» - «сформульовано поняттєво-термінологічний апарат,  функції,  концептуальні  положення,  принципи  та  сутність природоохоронно-рекреаційного природокористування, розкрито  специфіку процесу туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду, визначено рекреаційний статус категорій ПЗФ (...) та розроблені методичні основи конструктивно-географічного дослідження» (с. 5).

Мій коментар: Перепрошую, виходить, що ми маємо справу із засновником – людиною, яка вперше взялася за розробку такого роду питань, бо дисертант розробив взагалі все! Ось яке «визначення» вигадав цей дослідник: «Природоохоронно-рекреаційне природокористування – це комплекс заходів, пов’язаних із вивченням, охороною, раціональним використанням і відтворенням природних, історико-культурних та соціально-економічних ресурсів та умов природно-заповідних територій для задоволення рекреаційних потреб суспільства» (с. 5)!

Питання 16: Пане, а якщо буде йтися не про рекреаційну, а про, наприклад, виробничу діяльність, то це вже буде природоохоронно-виробниче природокористування?  

Мій коментар: Бачите, як легко вигадувати терміни! Табличка 1 – справжня лялька. А може це результат гри у морський бій? Але пан не зупинився на цьому. Читаємо: «Туристсько-рекреаційне використання природно-заповідного фонду являє собою цілісний процес, що поєднує організацію туристсько-рекреаційної діяльності на основі використання наявного потенціалу природоохоронних територій, задоволення потреб населення в межах природно-заповідного фонду за умови збереження їхніх природних комплексів через встановлення допустимих навантажень на дані ділянки суходолу і водного простору та дотримання режиму охорони навколишнього природного середовища під впливом зовнішніх чинників (рис. 1)» (с. 5).

Питання 17: Пане, Ви пишете про «туристсько-рекреаційне використання», у чому полягає це «використання»?

Мій коментар: Беруть давній штамп і користуються ним, не замислюючись над тим, що йдеться не про використання, а про перебування у певних умовах. Ніякого використання тут немає: перебування у певному середовищі не є його використанням.

Питання 18: Пане, а що Ви мали на увазі, написавши «задоволення потреб населення»?

Мій коментар: Мені так хочеться дізнатися, які потреби населення там задовольняються!

Мене вразили етапи методики дослідження – «організаційний, підготовчий, аналітичний, рекомендаційний» (с. 5).

Питання 19: Пане, а організаційний і підготовчий не є одним етапом, і аналітичний чого стосується, якщо у Вас кудись подівся дослідницький етап, і як проявляється дослідження у рекомендаціях?

Мій коментар: Ось так тепер пишуть «дисертації»! Куди там Європі!

У мене виникли деякі питання по Рис. 1 – «Структурно-логічна модель туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду» (с. 6).

Питання 19: Пане, як слід розуміти «Туристичний продукт (у формі екостежки, туристичного маршруту)» (с. 6), як екостежка чи маршрут можуть бути продуктом?

Мій коментар: А я думав, що таким продуктом є поліетиленові пляшки, залайновані кущі, нешлюбні діти, розтерті кінцівки ... і п’яні «туристи-рекреанти» поруч зі стежками.

Питання 20: Пане, Ви пишете «Адміністрація території ПЗФ як суб’єкт рекреаційних послуг» (с. 6), у якому сенсі адміністрація є суб’єктом рекреаційних послуг, про якого суб’єкта йдеться?

Мій коментар: Я дійсно не розумію сенсу написаного!

Що цікаво, так це те, що у цій схемі немає самих об’єктів ПЗФ. А дійсно, навіщо вони!

Розділ 2. «Сучасний стан туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України» - «досліджено природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси, проаналізовано  сучасний  стан туристсько-рекреаційного використання національних природних парків, визначено перспективи та проблеми туристсько-рекреаційного використання ПЗФ регіону» (с. 6).

Питання 21: Пане, з усього мотлоху, який Ви написали, мене зацікавила «функціональна структурованість», який сенс Ви вкладаєте у це висловлювання?

Мій коментар: Невже незрозуміло, там же написано: «функціональна структурованість»!

На стор. 7 - Рис. 2. Заповідність адміністративних районів Північно-Західної України.

Питання 22: Пане, так у Вас у Північно-Західній Україні вже заповідними стали адміністративні райони?

Мій коментар: Як вони далеко пішли, ми тільки мріємо про те, щоб загнати чинушек у заповідники! Таку карту соромно виставляти навіть у бакалаврській роботі, а пан спокійно навів її у авторефераті начебто-кандидатської!

На стор. 8 - Рис. 3. Індекс інсуляризованості ПЗФ Північно-Західної України.

Питання 23: Пане, невже в українській мові відсутній термін, який відповідає англійському «insulating»?

Мій коментар: Є, але пан вже наполовину у Європі, так що ..., крім того відразу на бал зростає показник науковості, звісно, псевдо-науковості!

Питання 24: Пане, у Вас ПЗФи займають достатньо обмежені площі, а пофарбована вся площа карти, у Вас, що, батько працює директором заводу з виробництва фарб?

Питання 25: Пане, на стор. 8 Ви пишете про «оптимальну репрезентативність ландшафтів», що Ви під цим розумієте, яку саме репрезентативність ландшафтів слід вважати оптимальною?

Мій коментар: Чекатиму на відповідь.

Далі йде чисто описовий текст, який не варто було б розміщувати у авторефераті, якби був дійсно дослідницький матеріал. Надзвичайно глибоким виглядає висновок, що можна залучати іноземних рекреантів! Цікавими є й види туризму – «пізнавальний, культурний, пішохідний, екологічний, орнітологічний» (с. 9).

Питання 26: Пане, Вам не соромно це писати у авторефераті?

Мій коментар: Звісно, ні, це ж майже вершина думки дисертанта!

Я читаю, і думаю, а коли почнеться безпосередньо географія? Поки що нічого схожого немає.

Розділ 3. «Основні напрями збалансованого туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України» - «обґрунтовано заходи щодо оптимізації просторово-функціональної структури територій та об’єктів природно-заповідного фонду в контексті рекреаційного природокористування, стратегію сталого розвитку туристсько-рекреаційної діяльності в межах природно-заповідного фонду та запропоновано напрями  удосконалення  туристсько-рекреаційного  використання  природно-заповідного фонду регіону» (с. 10).

Питання 27: Пане, ось я читаю цей розділ і ніде не знаходжу те, що стосується «оптимізації просторово-функціональної структури територій», навіщо Ви це приховали?

Мій коментар: А це така гра – знайди, якщо зможеш, а не знайшов, я не винний.

На стор. 12 - Рис. 4. Мережа пунктів моніторингу рекреаційних територій ПЗФ Північно-Західної України.

Мій коментар: Уявляєте, наскільки пустою має бути робота, щоб автор змушений був розмістити у авторефераті схемку пунктів моніторингу, що займає майже сторінку!

ВИСНОВКИ

Їх сім.

1. Це розмова ні про що, тут не наводиться нічого, що стосувалося б наукового дослідження.

2. Це розмова ні про що, тут не наводиться нічого, що стосувалося б наукового дослідження.

3. «Запропонована схема конструктивно-географічного дослідження туристсько-рекреаційного використання природно-заповідного фонду регіону включає в себе чотири етапи: організаційний, підготовчий, аналітичний, рекомендаційний» (с. 13).

Питання 28: Пане дисертанте, а де тут результат наукового дослідження?

Мій коментар: Та кому він потрібен, головне – стати кандидатом наук, а там – і доктором! Жити треба вміти, пане Олекса!

4. Читаємо: «Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси Північно-Західної  України надзвичайно різноманітні» (с. 13)

Питання до членів спеціалізованій вченої ради Д 26.001.07 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: Пани головні, хто бачить у цьому науковий висновок?

Відповідь: А цього тобі мало – «Встановлено,  що  досліджувана  територія характеризується  недостатньою  кількістю  поліфункціональних  природно-заповідних об’єктів і значною кількістю дрібних заповідних об’єктів (427) площею до 50 га, що становить 61% від загальної кількості природоохоронних об’єктів, що вимагає оптимізації просторово-функціональної структури ПЗФ регіону» (с. 13).

5. Читаємо: «встановлено, що за показниками ступеня розвитку інфраструктури національні природні парки Північно-Західної України можна поділити на два типи – інтенсивного («Шацький») та екстенсивного («Прип’ять-Стохід», «Цуманська пуща», «Дермансько-Острозький») туристичного освоєння» (с. 14).

Мій коментар: Все ясно? Ось як сьогодні пишуть дисертації!

6. Читаємо: «Найбільші перспективи в рекреаційному відношенні мають регіональні ландшафтні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, роль яких повинна зростати» (с. 14).

Мій коментар: Все ясно? Ось як сьогодні пишуть дисертації!

7. Мій коментар: Все ясно? Ось як сьогодні пишуть дисертації!

В дисертації відсутні сліди висновків, що мають відношення до науки!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»

Черговий зразок шмурдяка!

В роботі відсутні коректно визначені об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження. Про наукове дослідження нічого не нагадує, наукова новизна відсутня. В роботі немає слідів географії. Текст написаний на рівні курсової студентської роботи 3-го курсу. Ілюстрації (схема і три картосхеми) не несуть важливої інформації, але займають надто багато місця. Всі заявлені моменти, що стосуються теоретико-методологічного обґрунтування, відсутні, бо немає ні теорії, ні методології. Всі заявлені моменти, що стосуються теоретико-методологічного обґрунтування, відсутні. Жоден з висновків, наведених в авторефераті, не є висновком по суті, це – звичайна констатація фактів і даних, або пустодзвонство. Це дозволяє мені дати вкрай негативну оцінку рівня дисертації, якою вона не є.

25.12.2017 року

Доктор географічних наук                       Ковальов О.П.