27 березня 2017 р.

Відгук про автореферат дисертації Зубика Андрія Ігоровича «Сучасна українська діаспора: розселення, соціо- та демографічні процеси»

У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. ІВАНА ФРАНКА НЕ СОРОМЛЯТЬСЯ ГОТУВАТИ І ВИВОДИТИ НА ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЇ, РІВЕНЬ ЯКИХ НЕ ПЕРЕВИЩУЄ КУРСОВУ 2-ГО КУРСУ! НА ЦЕЙ РАЗ “ЗІРКОВО” ЗАСВІТИВСЯ ПРОФЕСОР ЛОЗИНСЬКИЙ РОМАН МАР’ЯНОВИЧ, З ЧИМ ЙОГО І ПОЗДОРОВЛЯЄМО!

Дисертант: Зубик Андрій Ігоревич
Тема: Сучасна українська діаспора: розселення, соціо- і демографічні процеси

Місце виконання роботи: кафедра географії України географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка

Науковий керівник: Лозинський Роман Мар’янович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри географії України, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:
Руль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
Заставецький Тарас Богданович, кандидат географічних наук, доцент кафедри  географії України, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка

Захист планується на 20 квітня 2017 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Відгук
про автореферат дисертації
Зубика Андрія Ігоровича
«Сучасна українська діаспора: розселення,
соціо- та демографічні процеси»
представленої на здобуття наукового
ступеня кандидата географічних наук
за спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Не можу не дивуватися, таке враження, що ті, хто приписує себе до так званої української географії, діють за принципом: собака (Ковальов) лає, то хай собі лає, а караван продовжуватиме робити свою справу – штампувати дипломи псевдо-географіних наук, теми яких не мають жодного стосунку до географії, а роботи не містять наукових результатів. Ось і ця, з дозволу сказати, кандидатська, яка, якщо там щось і є, подивимось, вже за своєю назвою не відповідає критеріям географічності: «соціо- та демографічні процеси»! Отже, це вже є підставою для того, щоб поставити під сумнів позитивний висновок. Але подивимось автореферат.
Питання 1. Пане Андрію, на яких підставах Ви збираєтесь захищати роботу, акцентовану на соціо- та демографічних процесах, у географічній спеціалізованій раді?
Мій коментар: Жодного стосунку соціальні та демографічні процеси до географії не мають, це область дослідження соціології та демографії, які ніяким чином не пов’язані з географією.

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Що автор висуває як актуальність свого дослідження: «Українська діаспора є предметом дослідження різних наукових напрямів, однак її географічний аспект вивчено недостатньо. Використання географії в дослідженнях діаспори необхідне передусім для аналізу розселення українців у світі, просторового вивчення соціальних та демографічних процесів» (с. 1).
Питання 2: Пане, українська діаспора у Вашій роботі виступає предметом чи об’єктом дослідження?
Мій коментар: Думаю, що для дисертанта це не має значення.
Питання 3: Пане, що було підставою для Вас зробити висновок, що «її географічний аспект вивчено недостатньо», з чого це витікає і як визначити достатність вивчення?
Питання 4: Пане, що може означати Ваша фраза: «Використання географії в дослідженнях», географія тут у Вас виступає як інструмент?
Мій коментар: Думаю, це є ознакою того, що і пан дисертант, і його науковий керівник – пан Р.М. Лозинський (прийдеться оглянути його докторську) не розуміють, що таке науковий напрям взагалі, і що таке географія як науковий напрям. Ця фраза засвідчує дуже низький рівень наукових уявлень взагалі.
Питання 5: Пане, що означає Ваша фраза: «просторового вивчення», як слід розуміти те, що Ви називаєте просторовим вивченням, які ще варіанти вивчення існують, наприклад, часове вивчення чи якесь ще?
Мій коментар: Ця фраза тільки посилює те, що я написав у попередньому коментарі. Людина просто не розуміє, про що пише.
Об’єкт дослідження: сучасна українська діаспора, яка проживає в різних країнах світу.
Питання 6: Пане, на яких підставах Ви віднесли діаспору до категорії географічних об’єктів, невже географія не має своїх критеріїв?
Мій коментар: Схоже, що дисертант, як і його науковий керівник – пан Р.М. Лозинський – є доволі далекими від географії. Якщо діаспори розглядати як об’єкт дослідження географії, то це можна робити з будь чим, наприклад, досліджувати, з «використанням географії», розповсюдження білих кроликів, чорних та сірих ворон тощо – обмежень немає. Уявляєте, яке величезне «наукове» поле відкривається для «використання географії». Насправді, це вказує на відсутність професійної компетенції.
Предмет дослідження: тенденції в динаміці чисельності українців у країнах світу, особливості їхнього розселення, соціо- і демографічні процесів в українській діаспорі.
Питання 7: Пане, а «тенденції в динаміці чисельності» - це також частина Вашого «просторового вивчення»?
Питання 8: Пане, якщо у Вас робота наукова, то як тенденції можуть бути предметом дослідження?
Мій коментар: Ми бачимо вкрай низький рівень розуміння дисертантом того, про що він намагається писати. Тенденції не вивчаються, вони виявляються на основі емпіричних даних!
Мета дослідження: суспільно-географічне дослідження сучасної української діаспори, зокрема, аналіз динаміки чисельності українців у країнах світу та особливості їх розселення, вивчення/виокремлення соціо- і демографічних процесів серед українців, які проживають поза межами України.
Питання 9: Пане, невже питання, пов’язані з розселенням, динамікою чисельності тощо є науковою проблемою?
Мій коментар: Звісно, ні, це всім відомі речі, які беруться у довідниках. Мета дослідження цілком надумана. Більше того, соціальні процеси є предметом розгляду соціології, демографічні – демографії, ні перші, ні другі до географії відношення не мають.
Питання 10: Пане, чим відрізняється Ваше «суспільно-географічне дослідження» від інших варіантів, і які інші варіанти дослідження Ви можете назвати?
Мій коментар: Маємо приклад цілковитої безграмотності. Виявляється, є не наукові напрями, що виділяються за характером їх областей дослідження, а самі дослідження поділяються на напрями.
Завдання дослідження (всього шість!):
. проаналізувати поняттєво-термінологічний апарат, сучасні теорії та концепції ...;
Питання 11: Пане, Ви же маєте досліджувати і аналізувати об’єкт дослідження, причому тут «поняттєво-термінологічний апарат, сучасні теорії та концепції»?
Мій коментар: Пану все одно, що аналізувати, головне, щоб було написане слово «проаналізувати»!
. порівняти програми переписів населення в країнах проживання української діаспори ...;
Питання 12: Пане, а це для чого?
Мій коментар: Пан просто не розуміє, що таке наукове дослідження!
. дослідити особливості дії різноманітних чинників у процесі утворення українських діаспор у країнах світу;
Питання 13: Пане, а де завдання, що стосуються самого «тіла» діаспори?
Мій коментар: Таких немає.
. встановити динаміку чисельності української діаспори, зміни в структурі її розселення ...;
Питання 14: Пане, невже це не встановлено, і що тут може мати відношення до науки?
Мій коментар: Все це відомі речі і нічого наукового тут немає!
. уточнити чисельність носіїв української мови ...;
Питання 15: Пане, це Ви теж розглядаєте як наукове завдання, і яке відношення це має до географії?
Мій коментар: Ми бачимо чистої води профанацію!
. проаналізувати сучасну етнічну та міграційну політику ... .
Питання 16: Пане, питання політики Ви також чіпляєте до географії?
Мій коментар: У пана немає жодної уяви про особливості області дослідження географії, тому до розряду географічних у нього може потрапляти все, що завгодно.
Методи дослідження: Тут ми бачимо вже оскомну фразу – «Методологічною основою дисертації є фундаментальні положення суспільної географії» (с. 2).
Питання 17: Пане, чи можете Ви назвати ці положення та чим вони відрізняються від фундаментальних положень географії взагалі?
Мій коментар: Давно стоїть питання про штучний характер напряму «соціальна географія», але автори продовжують вказувати на існування її так званих «фундаментальних положень». Я не побачив у авторефераті нічого, що можна було б розглядати як «методи дослідження». Але мою увагу привернули такі методи, як методі «історико-географічних зрізів» та «логічний».
Питання 18: Пане, що це у Вас за «історико-географічні зрізи» та «логічний» метод, і чи існує нелогічний метод?
Мій коментар: Перше є ознакою застарілості поглядів дисертанта, бо географія сама містить історичний аспект, друге викликає тільки посмішку.
Питання 19: Пане, чим Ваш «порівняльно-географічний аналіз» відрізняється від просто «порівняльного аналізу»?
Мій коментар: Присутністю слова «географічний»! 
Наукова новизна одержаних результатів (всього два пункти):
Вперше:
. здійснено порівняльно-географічний аналіз розселення, соціальних і демографічних процесів в українській діаспорі ...;
Питання 20: Пане, у якому вигляді тут проявляється географічність аналізу розселення, соціальних і демографічних процесів?
Мій коментар: У присутності слова «географічний»!
Питання 21: Пане, здійснення аналізу не може розглядатися як наукова новизна (це ж маленькому кошеняті зрозуміло), чи має місце результат цього вашого порівняльно-географічного аналізу, який не був відомий до цього аналізу?
Мій коментар: Нічого собі, йому ще й результат подавай!
. уточнено сучасну чисельність української діаспори ... .
Питання 22: Пане, але ж на момент Вашого захисту ця чисельність вже буде іншою, то що ж тепер робити?
Мій коментар: Розумієте, і спеціалізована вчена рада Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка допустила до захисту роботу, в якій в принципі немає наукової новизни!

Основний зміст
Розділ 1. «Теоретичні й методичні засади географічного дослідження української діаспори» - «проаналізовано теоретичні питання взаємодії етнографії та інших дисциплін ...» (с. 4).
Питання 23: Пане, так Ви, виявляється, писали етнографічну роботу?
Мій коментар: Я проглянув цей розділ і нічого, що нагадувало би «теоретичні й методичні засади географічного дослідження» не побачив. Звичайний текст, який нагадує інтернет-сторінки.  Важко зрозуміти, на що можна розраховувати з такою белетристикою.

Розділ 2. «Передумови і чинники формування української діаспори» - «розглянуто чинники, які впливають на появу української діаспори ...» (с. 6).
Мій коментар: Я прочитав цей розділ і не зрозумів, навіщо вин писався. Все, що у ньому є, давно всім відомо.

Розділ 3. «Українське населення в країнах світу».
Мій коментар: Я прочитав цей розділ і не зрозумів, навіщо вин писався. Все, що у ньому є, давно всім відомо.
Питання 24: Пане, а де результати Вашого дослідження?
Мій коментар: У трьох розділах вони відсутні повністю, наводиться звичайний довідковий матеріал.

Розділ 4. «Проблеми та перспективи суспільно-географічних досліджень української діаспори». Автор торкається питання діаспоральної політики ...
Питання 25: Пане, а як це стосується географії?
Мій коментар: Та кому вона потрібна, ця географія, тут дипломчик ось-ось випишуть ...

Висновки (всього шість):
Мій коментар: Я просто вражений – в роботі повністю відсутні висновки, які можна кваліфікувати, як наукові!
Ще раз ставлю питання: як спеціалізована вчена рада Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка допустила до захисту роботу, яка є чистою профанацією?

Висновок по автореферату «дисертації»:
Я би назвав подачу до захисту такої «дисертації» свинством. Оцінювати курсову студентську роботу, мабуть, 2-го курсу принципово неможливо. В роботі немає навіть натяку на науковість і вона не має жодного стосунку до географії. Це – моральна катастрофа!

25.03.2017 року

Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.  

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов "Номад"28 березня 2017 р. о 15:04

    На жаль, електронна версія автореферату пана Р.М. Лозинського недоступна, але відома назва роботи: Етномовна географія України. Виникає питання, які ще варіанти "географії" створять особливо обдаровані псевдо-географи в Україні? Як вони скористалися географією для просування у житті! Безсоромні!

    ВідповістиВидалити