30 березня 2017 р.

Полеміка з Євгеном Іваненко по перших п’яти питаннях його дисертації на тему: «Еколого-географічний підхід до просторової організації природно-заповідного фонду України»

Вітаю, пане Євгене. Отже
До питання 1. Існують, наприклад, і математичний, і історичний підходи. Якщо до розв'язання проблеми потрібні інструменти з різних галузей науки, ми використовуємо комплексні підходи. В даному випадку - еколого-географічний, оскільки нам треба було розглянути проблему з точки зору закономірностей формування екосистем і просторового їх поширення.
Мій коментар. Не існує ні математичного, ні історичного підходів. Математика не є підходом, це певна форма відображення, що здійснюється на основі особливої – математичної – мови, яка вимагає наявності математичного мислення. Формами також є вербальне відображення, фотографування, картографування, ГІС-відображення тощо. Що стосується історичного «підходу», треба розуміти, що таке історія. Це напрям, який розглядає дещо в плані послідовності зміни у ньому процесів, режимів, що визначають його стан, наприклад, послідовність проходження точок біфуркації. Отже, історія не є підходом. Часто плутають історичність зі змінами у часі, але це те, що називається динамікою. Мене дивує Ваша заява: «В даному випадку - еколого-географічний, оскільки нам треба було розглянути проблему з точки зору закономірностей формування екосистем і просторового їх поширення». Екосистеми є поняттям виключно екологічним, а Ваше бачення ролі географії у вигляді «просторового їх поширення» є свідченням Вашого нерозуміння, що таке географія і яку область дослідження вона має. Географія – це не закономірності «просторового поширення» (цікаво, які ще варіанти поширення Ви знаєте?). Отже, не варто змішувати наукові напрями та підходи. Підходи є універсальними, наприклад, системний, холістичний тощо. Підхід – це спосіб бачення того, що Ви досліджуєте. Тому не можна говорити про, наприклад, біологічний підхід в географії чи в соціології, як і про географічний чи соціологічний у біології тощо. Вже дійшло до дивної генної географії!
 
До питання 2. По такій логіці, якщо в назві звучить пригадування коренів слів з назв двох чи більше наук (історико-географічний, хіміко-фізичний тощо), то роботу не можна віднести до жодної конкретної науки. Це абсурд.
Мій коментар. Що таке абсурд, варто подивитися у словнику. Абсурд – це нісенітниця. Дякую за оцінку мого рівню. Але те, що я пишу, нісенітницею не є. Вам поставили питання: якщо Ви, як я думаю, вважаєте, що писали дисертацію географічного спрямування, то навіщо у назві роботи Ви поставили екологію? Ваша проблема у тому, що Ви надто довільно користуєтесь словами, а це погано. Географія і екологія - різні наукові напрями, які мають свої області дослідження (до речі, екологія є розділом біології) і робити з них суміш не можна. Якщо у Вас тема «еколого-географічний підхід», то це означає, що у спеціалізованій раді мають перебувати екологи/біологи. Маємо проблему: дисертація є географічною, чи екологічною? Так діяти не можна. Але тут знову йдеться про підхід. Тому і стоїть питання: як Ви розумієте географічний підхід, екологічний підхід та еколого-географічний підхід, у чому їх суть? Шановний, Ви перетворюєте науку на кашу-малашу, і з цього намагаєтесь отримати зиск.

До питання 3. Збалансований (сталий) розвиток - це усталений термін.
Мій коментар. У нас дуже багато так званих установлених термінів, питання у тому, який сенс вони передають. Розвиток не може бути збалансованим і сталим (ось це дійсно абсурд), розвиток вимагає несталості і розбалансування. Будь-що збалансоване розвиватися не буде, йому і так добре у цьому світі, збалансованість означає сталість, тупик у розвитку. Ви використовуєте установлену термінологію, не замислюючись над смислом.

До питання 4. Інтернет - це не просторова мережа.
Мій коментар. У такому разі яка? Будь-яка мережа є просторовою, інакше вона існувати не може. Можна говорити про мережу смислів, але і вона також є просторовою – формується у смисловому просторі, можна говорити про мережу понять, але вона існує у понятійному просторі (хоча ці простори не є фізичними).

До питання 5. Питання треба розглядати у контексті дисертації, а не просто вириваючи цитату. У роботі йде мова про окремі природні компоненти та про їх комплекси. Якби ПЗФ охороняв лише водні об'єкти або лише тварин, він би не був комплексною просторовою мережею.
Мій коментар. А це вже спроба повчити опонента. Так полеміка не ведеться. Всі питання Вам ставили, виходячи саме з контексту дисертації. До речі, Вам можуть поставити різні питання, щоб виявити Вашу загальну обізнаність. Вас спитали: що Ви розумієте під висловом «комплексна мережа» і чи існують, в такому разі, не-комплексні мережі? Я повертаюсь до того, що Ви надто довільно користуєтесь термінами. Зараз Ви пишете: «У роботі йде мова про окремі природні компоненти та про їх комплекси. Якби ПЗФ охороняв лише водні об'єкти або лише тварин, він би не був комплексною просторовою мережею». Але географія не займається дослідженням окремих природних компонентів, комплексами – інша справа, але комплекс не є сумою компонентів. Чи є вони у Вашій роботі? Я не побачив. Тому ваш вислів «комплексна просторова мережа» є некоректним. Ваша проблема у тому, що Ви не змогли, і, думаю, не захотіли, розібратися, які особливості характерні для області дослідження географії. А це слід було зробити у першу чергу.
Моє вітання
        

Олекса Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар