10 жовтня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Топалової Олесі Іллівни «Суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні»

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТКТ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ДАЄ ПРИКЛАД, ЯК СЛІД ГОТУВАТИ ДИСЕРТАЦІЇ-ДУТИКИ І ПРОВОДИТИ ЇХ «ЗАХИСТ»
(спеціалізована вчена рада Д 26.001.07)

Автор: Топалова Олеся Іллівна
Тема: Суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні
Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія
Місце виконання роботи: кафедра країнознавства та туризму географічного факультету, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник:
Бейдик Олександр Олексійович, доктор географічних наук, професор кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Офіційні опоненти:
Круль Володимир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
Поливач Катерина Анатоліївна, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник відділу картографії, Інститут географії НАН України;

Захист планується на 25 жовтня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відгук
про автореферат дисертації
Топалової Олесі Іллівни
«Суспільно-географічні передумови та
перспективи розвитку адаптивного
туризму в Україні», представленої на
здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Прочитавши назву дисертації, я відразу подумав: а чи не варто познайомитись з докторською дисертацією наукового керівника Пані Топалової (Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України), бо схоже, що людина не зовсім орієнтується у тому, що може мати відношення до географії, а що – ні. Тому виникло питання до членів спеціалізованої вченої ради, яка прийняла до захисту роботу з такою темою, а це рада Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, наскільки ретельно вони вивчили цю дисертацію. Чому я так зреагував на цю назву? Бо дисертація – це наукова робота, у якій досліджується певний феномен, а тут ми маємо дивні речі: передумови та перспективи.  Але це наступна програма, а зараз зазирнемо у автореферат.
Загальна характеристика роботи 
Актуальність теми. Що можна сказати: і пішло «ля-ля-ля ...». Йдеться про людей з обмеженими можливостями, їх соціальний захист та соціальну інтеграцію, абілітацію, реабілітацію та соціальну адаптацію ... !
Питання 1: Пані Олеся, де Ви отримали диплом про вищу географічну освіту?
Мій коментар: Моє питання є цілком слушним, бо пані абсолютно не розуміє, чим має займатися географія, незалежно від того, про яку її гілку йдеться. Те, що пропонує шановна дисертантка, є дуже далеким від географії. Географія має свої одиниці, що формують географічно-організоване середовище, і ніякі питання соціальної адаптації інвалідів до географії стосунку не мають. А ми бачимо статистику інвалідності і що «в науковій літературі проблематика організації туризму для цільових груп з обмеженими фізичними можливостями в Україні практично не досліджена» (с. 1). Я розумію, що у цій сфері однозначно є проблеми наукового плану, але вони – медичні, психологічні, соціальні, але вже точно не географічні, і ніякі постанови Кабміну (посилання на які у науковій роботі недоречні) не вирішують це питання.
В роботі немає актуальності, яка б дозволила розглядати цю роботу, як географічну!
Об’єкт дослідження: адаптивний туризм України, який виступає чинником соціальної реабілітації як для відносно здорових людей похилого віку, так і для осіб з інвалідністю.
Питання 2: Пані, Як «адаптивний туризм ..., який виступає чинником соціальної реабілітації», може бути об’єктом дослідження, і що тут є об’єктом – туризм, чи соціальна реабілітація, чинником якої є цей туризм?
Мій коментар: Якщо таке насниться, то можна й померти у вісні: об’єкт виступає чинником чогось іншого, але ні те, ні інше не мають відношення до географії. Таке можуть витворити тільки у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (бідний Тарас!).
Предмет дослідження: суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні.
Питання 3: Пані, так у назві Вашої дисертації – не об’єкт, а предмет дослідження, чому так?
Мій коментар: Це і є сьогоднішній рівень у головному вузі України – Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка! Питання стосовно передумов і перспектив я вже поставив.
Мета дослідження: виявлення суспільно-географічних передумов формування адаптивного туризму в Україні та визначення перспектив його розвитку.
Питання 4: Пані, та чи може бути науковим питанням «виявлення ... передумов формування адаптивного туризму та визначення перспектив його розвитку»?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке наукове дослідження! Виявлення передумов та визначення перспектив є задачею певних служб, які відповідають за цей напрям соціального життя. Це не має відношення до науки, не кажучи вже про географію.
Завдання дослідження (десять !!! завдань, це просто жах):
. дослідити становлення світової та європейської законодавчо-правової бази адаптивного туризму;
Питання 5: Пані, а що Ви там збираєтесь «досліджувати»?
Мій коментар: Я не кажу вже про ненормальність самого «завдання», бо тут можна тільки ознайомитись з такою базою, але яке відношення це може мати до географії? Ніякого!
. удосконалити понятійно-термінологічний апарат ...;
Мій коментар: Просто вражає – кожний наступний дисертант переписує з авторефератів своїх попередників цю фразу – «удосконалити понятійно-термінологічний апарат» будь-чого, не розуміючи, що це не може бути завданням наукового дослідження. Чистої води мавпування!
. запропонувати класифікацію видів ...;
Питання 6: Пані, а як Ви збираєтесь захищати виконання цього завдання, і як члени ради мають оцінювати його виконання?
Мій коментар: А ніяк! Бо члени ради одного рівню з дисертанткою, їм по-барабану ...! Розумієте, запропонував класифікацію видів, і наукове дослідження здійснено! Вміти треба.
. обґрунтувати методи, принципи і прийоми дослідження ...;
Питання 7: Пані, а як це стосується досліджуваного Вами об’єкту?
Мій коментар: Ні пані, ні її «науковий» керівник не розуміють, що обґрунтування методів здійснюється на етапах, що передують дослідженню.
. розробити структурно-логічну модель адаптивного туризму;
Питання 8: Пані, на основі яких критеріїв Ви відносите цей самий туризм до категорії географічних?
Мій коментар: Які там критерії, навіщо вони потрібні! Захочуть, будуть досліджувати суспільно-географічні передумови та перспективи розвитку харчування людей з втраченими зубами чи ще щось подібне ...! Це ж головний вуз країни – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка!
. проаналізувати (далі йде перелік – О.К.) чинники формування адаптивного туризму в Україні;
Питання 8: Пані, так аналізуються не чинники, а об’єкт чи предмет дослідження, а у Вас що виходить?
Мій коментар: Виходить те, що виходить, не лізь у питання, у яких ти нічого не тямиш!
. провести просторово-часовий аналіз сучасного стану розвитку адаптивного туризму;
Питання 9: Пані, а як можна проаналізувати «стан розвитку», розвиток є розвиток, це – послідовна зміна станів ...?
Мій коментар: На географічному факультеті київського національного університету ім. Тараса Шевченка аналізують все, в тому числі те, що проаналізувати не можна, ясно тобі!
. виявити перспективи розвитку адаптивного туризму в Україні;
Питання 10: Пані, невже перспективи розвитку чогось виявляються, і як Ви збираєтесь захищати цей пункт?
Мій коментар: Ясно, що ні. Перспективи розвитку припускаються! Цікаво, як члени ради будуть оцінювати виконання цього пункту?
. обґрунтувати принципи створення перспективного просторового каркасу координаційної системи адаптивного туризму ...;
Питання 11: Пані, а які каркаси, крім просторового, Ви ще можете назвати?
Мій коментар: Мабуть я безповоротно відстав від життя.
. запропонувати методику створення доступних туристських маршрутів для осіб з інвалідністю.
Питання 12: Пані, так у Вас наукова робота, чи методична?
Питання 13: Пані, але пропонування чогось не може бути науковим завданням, Ви цього не знали?
Мій коментар: У пані київська прописка, і цього достатньо, а ти сиди там у своєму Харкові і не ... .
Ось які псевдонаукові завдання пишуть Київські майстрині видобутку диплому кандидата наук! Жодне з цих завдань навіть віддалено не нагадує те, що називається «наукове завдання»!
Наукова новизна (п’ять пунктів - нормально):
вперше:
. розроблено класифікацію адаптивного туризму;
Мій коментар: Вважаю, що ця новизна має бути негайно подана на державну премію!
. запропоновано структурно-логічну модель адаптивного туризму;
Питання 14: Пані, так йдеться справді про модель, чи тільки про схему, на якій відображені Ваші уявлення?
Мій коментар: Подивимось.
. дано аналіз суспільно-географічних чинників формування адаптивного туризму ...;
Питання 15: Пані, а як Вам вдалося зробити такий вінегрет з суспільних і географічних чинників, і які чинники Ви розумієте як географічні?
Мій коментар: Що ти причепився до дівчини!
Питання 16: Пані, а звичайний туризм теж формується, якщо «так», то ким?
Мій коментар: А я й не знав, що туризм (сфера життєдіяльності) формується. Уявляєте собі: поставили мету сформувати туризм!
. обґрунтовано просторовий каркас перспективної координаційної системи адаптивного туризму ... .
Мій коментар: Ну якщо ще й каркас обґрунтували, то це вже дві державні премії.

Основний зміст дисертаційної роботи
Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження адаптивного туризму» - «висвітлено основні наукові підходи вивчення адаптивного туризму» (с. 5).
Питання 17: Пані, а чи відрізняються, на Вашу думку, наукові підходи до вивчення туризму взагалі й адаптивного туризму?
Мій коментар: Ні, не відрізняються.
Читаємо: «Методика суспільно-географічного дослідження адаптивного туризму включає три взаємопов’язані етапи: теоретико-методологічний, аналітичний та синтетичний» (с. 5 - 6).

Питання 18: Пані, яка ж це методика?
Мій коментар: Пані не в курсі, що методика пов’язана з обробкою даних у той чи інший спосіб, а те, що пише авторка, свідчить про її безграмотність.
Читаємо: «На теоретико-методологічному етапі було проаналізовано світову та європейську законодавчо-правову базу адаптивного туризму ...» (с. 6).
Питання 19: Пані, яке відношення законодавчо-правова база будь-чого має до теорії й методології?
Мій коментар: У голові Пані змішалися коні й люди!
Читаємо: «... проблема адаптації людини ... є об’єктом дослідження ... географії, соціології, психології, медицини, педагогіки, правознавства» (с. 6).
Питання 20: Пані, бог з цими науками, але з яких це пір питаннями еволюції людини почала займатися географія, невже географія не має своєї області дослідження?
Питання 21: Пані, так Ви вважаєте, що є географія адаптації людини?
Мій коментар: Географія має свою область дослідження – складне географічно-організоване середовище. Але для Пані, як і її «наукового» керівника та подібних їм, область дослідження географії міняється довільно, як їм потрібно. Ось вже є і «адаптивно-туристська система» ...
Питання 22: Пані, термін «система» не можна використовувати у будь-яких контекстах, система – це сукупність зв’язків, що відображають функціонування того, що вона представляє, такі зв’язки мають бути позитивними й негативними, а у Вас такого немає, то навіщо Ви її створили?
Мій коментар: Всі створюють і вона створила! Що стосується класифікації адаптивного туризму – це іграшки, що, до того ж, не мають відношення до географії.
Читаємо: «Визначено, що до стимулюючих розвиток адаптивного туризму належать соціально-демографічний, природно-географічний, культурно-історичний та етноландшафтний чинники, а до лімітуючи – політико-інституційний та інфраструктурний чинники» (с. 7).
Питання 23: Пані, я не буду питати про всі Ваші чинники, але що Ви розумієте під «природно-географічним чинником»?
Мій коментар: По-перше, хочу відзначити дуже високу єрундицію авторки – вона знає так багато чинників ... Але
Питання 24: Пані, а з чого Ви взяли, що «природно-географічний» чинник є тільки стимулюючим, невже перебування, наприклад, в межах заболоченої містини є позитивним, наприклад, є джерелом позитивних емоцій?
Питання 25: Пані, а чому культурний і історичний чинники Ви об’єднали в один – культурно-історичний?
Мій коментар: Пані не має досвіду перебування у різних природних ситуаціях. Стосовно культури – це те, що є сьогодні, культура постійно змінюється, в минулому (історія) культура була іншою, отже, їх не можна об’єднувати.

Розділ 2. «Суспільно-географічні чинники формування адаптивного туризму в Україні» - «проаналізовано структуру перспективної цільової аудиторії адаптивного туризму ...» (с. 7).
Питання 26: Пані, а що, географи мають аналізувати структури цільових аудиторій у різних сферах життєдіяльності? А що мають робити соціальні служби?
Мій коментар: Пані шпарить, що їй хочеться, не замислюючись над сенсом того, що пише. Ці питання лежать далеко за межами географії, але щоб це розуміти, слід бути географом.
Цей матеріал наведений у вигляді карти регіональних відмінностей (рис. 2). Я вже забув, у якому класі дітей вчать малювати різнокольорові стовпчики?
На стор. 8 пані обговорює природно-географічний (один) чинник, причому нічого не пише, що під цим розуміє, але дає кількісно-якісну оцінку (невідомим способом).
Питання 27: Пані, а що це за оцінка, яка водночас є кількісною, і якісною?
Мій коментар: Це дійсно цікаво.
Дається карта регіональних відмінностей рівня розвитку інфраструктури адаптивного туризму (рис. 3). Таку карту навіть у бакалаврську роботу соромно поміщати! Матеріал носить звітний характер і нічого не вказує на наявність наукового дослідження.

Розділ 3. «Просторово-часовий аналіз сучасного стану розвитку адаптивного туризму» - «проаналізовано просторові відмінності та динаміку розвитку ...» (с. 9).
Питання 28: Пані, розвиток – це вже динаміка, а що означає «динаміка розвитку»?
Мій коментар: А це – як змінюється розвиток!
Далі все, що трапляється у тексті, є звичайним звітом. Це стосується і рис. 4. Я не розумію, що дисертантка тут збирається захищати?

Розділ 4. «Перспективи розвитку ...» - «розглянуті просторові аспекти перспектив розвитку адаптивного туризму ...» (с. 10).
Питання 29: Пані, а що це за «просторові аспекти перспектив розвитку ...»?
Читаємо: «Обґрунтовані принципи створення туристсько-реабілітаційних центрів» (с. 10).
Мій коментар: Вражає надуманий характер питань, які «досліджуються». Але ще більше вражає повна віддаленість тематики від географії. Робота ні про що, у кращому випадку її можна розглядати як звітний матеріал. Рис. 5 – «Структурно-логічна модель створення регіонального туристсько-реабілітаційного центру» (с. 11).
Питання 30: Пані, кому це потрібно?
Мій коментар: Це потрібно пані, щоб дотягнутися до корочки. Тоді
Питання 31: Пані, чи можете Ви пояснити, як підходити до чогось суспільно, економічно, організаційно чи географічно, що це означає, що, наприклад, географія – це підхід, а не наукова галузь зі своєю областю дослідження?
Мій коментар: Мені важко вгадати відповідь, але, схоже, пані дуже далека від розуміння того, що таке «підхід».
Питання 32: Пані, у чому суть суспільно-географічного (при тому, що вже є географічний підхід), суспільно-економічного та організаційно-економічного аналізу, і чи може бути, наприклад, організаційно-географічний аналіз?
Мій коментар: Може бути все, що завгодно!
Питання 33: Пані, як розуміти Ваш інформаційно-географічний аналіз?
Питання 34: Пані, а до чого у Вас зводиться «вивчення просторових аспектів», про які аспекти йдеться?
Мій коментар: Бачите, яка Пані мислитель! Спочатку зробила вінегрет, а потім ось цю схему, в якій компоненти вінегрету розкладені по сторонах і радіальних смугах тарілки. Чудовий приклад створення враження науки! 

Висновки (всього одинадцять при десяти завданнях):
Питання 35: Пані, кожний висновок треба захищати, у Вас їх 11 на 20 хвилин доповіді, як можна це зробити?
Мій коментар: От Олекса дурненький, а хто сказав, що буде захист! Буде спектакль з відомим результатом, бо вже про все домовлено і за все сплачено!
1. «В роботі дано визначення поняття «адаптивний туризм» ...» (с. 12).
Питання 36: Пані, а визначення поняття «туризм» Вам замало?
Мій коментар: Якщо є визначення, наприклад, вівці (це така тварина з чотирма ногами по кутах, з якої стрижуть вовну і роблять шашлик, а соус стоїть поруч), то, виявляється, слід ще давати визначення «понять» «біла вівця», «чорна вівця» тощо! Так званий адаптивний туризм не є поняттям, це – одна з форм соціальної адаптації та реабілітації, яка не може бути предметом розгляду географів.
2. «Запроваджено класифікацію видів адаптивного туризму ...» (с. 12).
Мій коментар: Який же це висновок, це – констатація того, що авторки зробила якусь там класифікацію, не більше.
3. «Метод графічного моделювання, ..., виступав суттєвим засобом аналізу та пізнання географічних явищ та процесів ...» (с. 12).
Питання 37: Пані, а що це за метод графічного аналізу, до чого він зводиться?
Мій коментар: Думаю, пані наробила графіків, що  у неї асоціюється з аналізом.
Питання 38: Пані, про які географічні явища йдеться, я в авторефераті не знайшов жодного?
Мій коментар: А вони мають прихований характер і не кожний може їх угледіти!
4. «Основним чинником формування реабілітаційно-туристської адаптивної системи ... є соціально-демографічний чинник ..., а побічними виступають природно-географічні, політико-інституційні та інфраструктурні чинники» (с. 12).
Питання 39: Пані, якщо основним є соціально-демографічний чинник, то якого біса Ви збираєтесь «захищатися» у географічній раді?
Мій коментар: Невже незрозуміло, тут всі свої, тут все схоплено, давні зв’язки ...!
5. «Аналіз кількісних показників хвороб, що призводять до інвалідності ...» (с. 12).
Питання 40: Пані, а яке відношення до географії мають хвороби?
Мій коментар: Просто дивно, люди абсолютно довільно формують контексти своїх «досліджень»!
6. «Аналіз нормативно-правової бази України ...» (с. 15).
Питання 41: Пані, перепрошую, так Ви є за освітою юристом?
Мій коментар: Суцільний вінегрет! Як таку маячню можна було приймати до захисту!
7. «Аналіз адаптивного туризму показав, ...» (с. 15).
Питання 42: Пані, а як можна проаналізувати Ваш «адаптивний туризм» чи «туризм» або «альпінізм», що у Вас означає слово «аналіз»?
Мій коментар: це слово у Пані не означає нічого, але його присутність має наголошувати на те, що її писулька має відношення до науки.
8. «Результати SWOT-аналізу вказують на доцільність реалізації програм розвитку адаптивного туризму ...» (с. 15).
Питання 43: Пані, Ви що, знущаєтесь над членами спеціалізованої ради, хочете у такий спосіб показати, що там сидітимуть повністю безграмотні?
Мій коментар: Мрію побачити у якій-небудь дисертації «висновок» на кшталт: «Результати SWOT-аналізу вказують на те, що сідло корові не підходить».
9. «Основною проблемою подальшого розвитку адаптивного туризму ... залишається відсутність єдиної регіональної координаційної системи та центрів управління ...» (с. 15).
Мій коментар: Ні, Пані, основною проблемою є знайти у Вашій «дисертації» хоча б щось, що нагадувало б наукову розробку!
10.  «Запропоновано принципову схему ...» (с. 16).
Питання 44: Пані, а чому б Вам не запропонувати безпринципну схему?
Мій коментар: Пані, як і її «науковий» керівник, принципово не розуміють, що таке висновок наукової роботи!
11.  «Розроблені картографічні та структурно-логічні моделі ...» (с. 16).
Мій коментар: Пані, як і її «науковий» керівник, принципово не розуміють, що таке висновок наукової роботи!
В роботі відсутні висновки, що вказують на проведене наукове дослідження!

Висновок по автореферату дисертації:
Просто вражає, як можна створювати враження наукової роботи при повній відсутності будь-яких слідів дослідження. Сама дисертація не має жодного стосунку до географії – туризм не є її об’єктом дослідження. І це чітко продемонструвала дисертантка. В роботі відсутня актуальність теми в аспекті географії, відсутні об’єкт і предмет дослідження в аспекті географії, мета не корелює з географією, а про завдання годі й говорити. В роботі жоден пункт наукової новизни не вказує на її наявність. Ми маємо чудовий приклад профанації. Не може бути й мови про щось позитивне – це звичайне брязкання наукоподібними термінами, які не мають відношення до географії. Тому ставиться питання: як спеціалізована вчена рада Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка могла поставити цю маячню на захист. Це – ознака відсутності кваліфікації чи моралі? Думаю, і те, і інше!

6.10.2016 року
Доктор географічних наук                                      О.П. Ковальов

Немає коментарів:

Дописати коментар