Відгук про автореферат дисертації Шульгача Андрія Сергійовича «Ландшафтно-екологічне обґрунтування національного природного парку «Лісова пісня»»

І ЗНОВУ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ЯК КРАСИВО СТВОРЮЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ НАЯВНОСТІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, АЛЕ ЗНОВУ ВИЙШЛА ПУСТИШКА 

Автор: Шульгач Андрій Сергійович

Тема: Ландшафтно-екологічне обґрунтування національного парку «Лісова пісня»

Спеціальність: 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Місце виконання роботи: кафедра фізичної географії географічного факультету, Східноєвропейський національний університет ім.. Лесі Українки

Науковий керівник: Мельничук Микола Михайлович, кандидат географічних наук, доцент, декан географічного факультету, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;

Офіційні опоненти:

Калько Андрій Дмитрович, доктор географічних наук, професор, декан природничо-географічного факультету, Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем’яненка;

Кравцова Ірина Віталіївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини;

Захист планується на 19 грудня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. 

Відгук

про автореферат дисертації

Шульгача Андрія Сергійовича

«Ландшафтно-екологічне обґрунтування

національного природного парку

«Лісова пісня»», представленої на

здобуття наукового ступеня кандидата

географічних наук за спеціальністю

11.00.11 – конструктивна географія і

раціональне використання природних ресурсів

Надзвичайно цікава тема! Але є проблеми: обґрунтування створення чогось робиться проектувальниками на основі певних даних і за встановленою методикою (це не є науковим питанням), завдання же наукового дослідження полягає у розкритті суті того чи іншого явища, його приналежності до тієї чи іншої категорії явищ на основі певної ідеї: наукове дослідження має приводити до нового погляду на явища. Отже, тема дисертації мала бути, наприклад, наступною: «Можливі зміни структури та функціонування біогеоценозів межиріч Турії та Стоходу (Волинське полісся) при створені національного парку «Лісова пісня»», тобто які зміни очікуються внаслідок переводу території у інший заповідний режим. Таке питання є у науковому плані коректним. Друга проблема полягає у тому, що ставити питання про обґрунтування з’єднання окремих об’єктів ПЗФ у єдиний парк не має під собою серйозних підстав. Якщо є можливість це зробити, то просто приймається рішення про створення на основі існуючих об’єктів ПЗФ єдиного парку, і все, тобто проблема є надуманою. Але подивимось роботу.

Загальна характеристика роботи 

Актуальність теми. Автор починає з дуже загальних фраз про раціональне природокористування та охорону природи ...

Питання 1: Шановний Андрію, у 1989 році у збірнику «Физическая география и геоморфология» (Киев: Выща школа, 1989, вып. 36) вийшла моя стаття «Рациональное природопользование или коэволюция общества и природной среды?», на рік раніше на всесоюзній конференції у Москві «Землеведение и глобальные проблемы современности» була зроблена доповідь на цю тему (є тези), чи знайомі Ви з цими розробками?

Мій коментар: Вже у ті, тепер вже далекі роки ставилося питання про некоректність таких висловлювань, як «раціональне природокористування» та «використання природних ресурсів», бо це робить природу другорядною – тим, чим людство просто користується, що є проявом антропоцентризму, а не діє у природному середовищі, яке є його домом. Більше того, це не є географічним аспектом. Ця точка зору розроблялася мною протягом останніх 30-ти років. Підхід автора, таким чином, є вкрай застарілою формою бачення проблеми відносин між людством і природою, що ставить під сумнів цінність роботи. Слід говорити не про охорону природи, а співіснування з нею як з партнером, з яким слід домовлятися. Як це вже прийнято, автор заявляє про недостатність вивчення проблеми і потребу у її додатковому вивченні, як і про посилення антропогенного впливу. Нажаль, цим вся «актуальність» і обмежується. Як такої, актуальності я не бачу.

Питання 2: Пане, з Вашої точки зору, чи є можливість визначитись, достатнім є проведене дослідження, чи ні, який тут має бути критерій?

Мій коментар: Хотілося б почути відповідь.

Об’єкт дослідження: ландшафти межиріччя Турії і Стоходу північної частини Поворського фізико-географічного району природної області Волинського Полісся.

Питання 3: Шановний пане, у Вашій уяві ландшафт – це щось фізичне, те, що можна помацати руками? Якщо це так, то якими параметрами він задається? Вище Ви пишете про природні комплекси, нижче – про ландшафти, то це для Вас те саме?

Мій коментар: Це та сама проблема, про яку я змушений говорити ось вже багато років, але є особлива категорія людей, які повністю ігнорують ці питання, що не дає мені змоги віднести їх до категорії науковців.

Предмет дослідження: гуманістичний природоохоронний, рекреаційний і господарський потенціал ландшафтів межиріччя Турії і Стоходу та його реалізація шляхом створення НПП «Лісова пісня».

Питання 4: Пане, предмет дослідження має бути пов'язаний з темою дисертації, а саме з ландшафтно-екологічним обґрунтуванням національного природного парку «Лісова пісня», а у Вас у формулюванні предмету на перший план виводиться реалізація якогось там потенціалу шляхом створення НПП, як це розуміти?

Мій коментар: Ніяк! Автор слабо уявляв собі, що він мав робити! «Ландшафтно-екологічне обґрунтування національного природного парку «Лісова пісня»» та реалізація потенціалу (ще слід зрозуміти, що це таке) – різні речі.

Питання 5: Пане, а як розуміти Ваш «гуманістичний природоохоронний потенціал», що це таке?

Мій коментар: Це супер-потенціал, про який інші навіть не здогадувались!

Мета дослідження: обґрунтувати створення НПП «Лісова пісня» на основі оцінки ландшафтно-гуманістичного потенціалу району дослідження та розробити пропозиції щодо раціонального природокористування, організації науково-дослідної, рекреаційної та еколого-освітньої діяльності в його межа; розробити методику ландшафтно-гуманістичного обґрунтування створення НПП.

Питання 6: Пане, а як Ваша оцінка «ландшафтно-гуманістичного потенціалу» може бути обґрунтуванням створення НПП?

Мій коментар: Питання у тому, що важливим для створення НПП є особливість відповідного природного утворення в плані, наприклад, різноманіття видів, що робить його їх джерелом, наявності значимих об’єктів як то карстові явища тощо. Таким обґрунтуванням може бути й особливо приваблива структура поверхні, що є джерелом її сприйняття людьми як ландшафтів. Асканія Нова – достатньо однорідна місцевість, але значення степового біогеоценозу, який там зберігається, важко переоцінити.

Завдання дослідження (всього вісім – багато!):

. проаналізувати сучасну мережу території та об’єктів ПЗФ у Волинській області, визначити перспективи розвитку;

Питання 7: Пане, а яке відношення це має до теми Вашої дисертації, і що таке «мережа території»?

Мій коментар: Це не має відношення до теми дисертації! А мережа території – це, з наукової точки зору, некоректне висловлювання.

. визначити природні межі ПНПП «Лісова пісня» та проаналізувати абіотичні чинники його створення;

Питання 8: Пане, але ж такі межі завжди мають відносний характер, в природі ніщо не існує відокремлено, які критерії Ви використали для визначення меж Вашого ПНПП?

Мій коментар: Протягом багатьох років я у своїх публікаціях показую, що те, що вивчає географ – географічно організоване середовище – є цілісним, а межі є всього тільки нашим баченням того чи іншого об’єкту, які вводяться задля того, щоб обмежити область дослідження. Це і є холістична географія, про яку, я так розумію, дисертанту нічого невідомо.

Питання 9: Пане, а що це за абіотичні чинники створення ПНПП, і чому тільки абіотичні?

Мій коментар: Я дійсно не розумію, про що йдеться!

. визначити ландшафтну структуру ПНПП «Лісова пісня», скласти його ландшафтну карту на рівні складних урочищ, ландшафтні плани озер та їх водозборів – на рівні фацій;

Питання 10: Пане, у роботі «Ландшафт сам по себе и для человека», 2009 рік, я показав, що уявлення про поділ ландшафтів на фації, урочища, місцевості – це вигадка, що вказані поняття мають (бо свого часу мали) зовсім інше значення, а ландшафт є образом місцевості, патерном, що формується у нашій свідомості, і він ніяким чином не поділяється на частини-фрагменти, бо це веде до втрати його цілісності, чи знайомі Ви з цією роботою?

Мій коментар: Сумніваюсь! Тоді про що взагалі йдеться?

. провести зонування території ПНПП ... з врахуванням відповідних критеріїв, особливостей ландшафтної структури та розміщення ключових ділянок;

Питання 11: Пане, що Ви розумієте під ландшафтною структурою?

Мій коментар: Пан не знає, що має місце не ландшафтна структура, а фізіографічна структура. Пан не вийшов за межі традиційних поглядів радянського «ландшафтознавства».

. визначити концепцію та методику ландшафтно-екологічного та гуманістичного обґрунтування створення НПП, перспективні напрямки науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності в районах дослідження;

Питання 12: Пане, а чому Ви пишете про ландшафтно-екологічне, а не про ландшафтно-географічне обґрунтування, для Вас екологія та географія тотожні?

Мій коментар: Пан не в курсі, що екологія – це розділ біології, а географія не тотожна ландшафтознавству.

Питання 13: Пане, але визначення концепції і методики обґрунтування не є частиною наукового дослідження, яке проводиться при вже підібраних концепції та методиках (це – етап, що передує дослідженню), що цей пункт робить у Вашій роботі, крім того, як взагалі можна говорити про методику обґрунтування?

Мій коментар: Пан про це нічого не знає!

. оцінити біотичні чинники та їх раритетну складову як передумову створення НПП ..., розкрити історико-культурні передумови створення ПНПП ..., обґрунтувати появу його назви та відповідного бренду;

Питання 14: Пане, а чому абіотичні чинники у Вас розглядаються окремо, а біотичні – разом з історико-культурними передумовами?

Мій коментар: А пану дисертанту по-барабану!

. оцінити рекреаційний потенціал, рекреаційну місткість ПНПП «Лісова пісня» та визначити основні напрямки розвитку туризму;

Мій коментар: Мені буде цікаво подивитися, як дисертант це зробив.

. проаналізувати антропогенні зміни природних комплексів НПП ... , оцінити їх сучасний геоекологічний стан та наслідки господарського впливу.

 Питання 15: Пане, чому Ви пишете про геоекологічний стан, а не про екологічний стан, і чи існує географічний стан?

Мій коментар: Це питання не таке просте. Якщо у слові «геоекологія» «гео» означає географію, то ми маємо звичайну суміш географії та екології, у чому немає сенсу, якщо кажуть про екологічний стан, то має бути й географічний стан, але такий вислів виглядає некоректно, можна говорити тільки про стан утворення, що відповідає критеріям географічності. Але в такому разі і вислів «екологічний стан» (а це стосується екосистем) також не є коректним. Ми бачимо, що дисертант навіть не замислювався над цими питаннями і використовує вислови формально.

Методи дослідження. «Методологічною основою дослідження став системний ландшафтно-екологічний підхід» (с. 2).

Питання 16: Пане, а що це за «системний ландшафтно-екологічний підхід»?

Мій коментар: Це абракадабровий варіант підходу, щоб ті, хто читатиме, так і не змогли зрозуміти, про який конкретно підхід йдеться. Думаю, що у роботі немає ні першого, ні другого, ні третього.

Наукова новизна (три пункти):

. введене у науковий обіг поняття «перспективний національний природний парк»;

Питання 17: Пане, якщо Ви особисто стали користуватися таким «поняттям», то чи означає це, що воно увійшло у науковий обіг?

Мій коментар: Пан від скромності не помре!

Питання 18: Пане, якщо у крамниці є гарні, з Вашої точки зору, трусі, які Ви думаєте придбати, це буде поняття «перспективні трусі»?

Питання 19: Пане, на яких підставах вислів «перспективний національний природний парк» Ви розглядаєте як поняття, що таке поняття?

Мій коментар: Пан не розуміє, що така особливість, як перспективність, в принципі не є основою для утворення окремого поняття. Будь-що можна розглядати з точки зору перспективи. Цей пункт не має відношення до наукової новизни.

. виконано аналітичне узагальнення сучасного стану та умов функціонування геосистеми ПНПП «Лісова казка» та з’ясована сучасна радіаційна ситуація;

Питання 20: Пане, чим Ваше «аналітичне узагальнення» відрізняється від просто «узагальнення», що тут робить слово «аналітичне»?

Мій коментар: Слово «аналітичне» додає ефекту науковості, але нічого тут не означає!

Питання 21: Пане, так у чому тут полягає наукова новизна?

Мій коментар: Наукової новизни тут немає, узагальнення присутнє всюди.

. запропоновано перспективні напрямки організації рекреаційно-туристичної, науково-дослідної, еколого-освітньої роботи в НПНПП ... .

Питання 22: Пане, але ж це аж ніяк не виглядає науковою новизною, що має відношення до наукової новизни?

Мій коментар: Мені цікаво отримати відповідь, особливо від членів спеціалізованої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка!

Питання 23: Пане, а чому Ви весь час пишете про еколого-освітню, а не про географо-освітню роботу, Ви еколог?

Мій коментар: Ні, просто пану по-барабану!

Серед трьох пунктів так званої наукової новизни жоден таким не є!

Основний зміст роботи

Розділ 1. «Теоретико-методичні аспекти виділення та дослідження нових об’єктів природно-заповідного фонду» - «проаналізовано сучасну концепцію заповідання та правові основи організації, функціонування та класифікації природоохоронних об’єктів ...» (с. 4).

Питання 24: Пане, так Ви аналізували «сучасну концепцію заповідання та правові основи організації, функціонування та класифікації природоохоронних об’єктів»?

Мій коментар: І це замість того, щоб аналізувати сам об’єкт! Дивно. В першому розділі слід вводити саме об’єкт дослідження та, виходячи з його особливостей, обґрунтовувати (а не аналізувати) концепції та застосування методів.

Дисертант обговорює «концепцію розбудови мережі ПЗФ» ...

Питання 25: Пане, наприкінці 90-х років мною була розроблена концепція, що отримала назву «держава/країна «Біосфера»», були й розробки О.Г. Топчієва початку 90-х років та багато західних публікацій. Ви знайомі з ними?

Мій коментар: Якщо пан дисертант ігнорує цю та інші розробки, він не належить до когорти принципових науковців.

Питання 26: Пане, що можуть означати ранги «національний», «регіональний», «місцевий», і чи може існувати ранг, що перевищує національний?

Мій коментар: Ці ранги прив’язані до антропоморфної ієрархії і нічого спільного з природним устроєм не мають. Природа влаштована на свій манер і слід шукати саме цю організацію, а не базуватися на одиницях адміністративного устрою. Саме у цьому і мало б полягати дисертаційне дослідження – у пошуку внутрішнього порядку, але, як я розумію, нічого такого в роботі немає.

А далі йде звичайна наукоподібна демагогія стосовно створенню густої мережі НПП. Принципи, які наводить дисертант, виглядають доволі надуманими. Ці питання давно обговорюються на серйозному рівні і сипати пунктами тут не варто. Так, 1-й і 2-й «принципи» не існують відокремлено, бо збереження екосистем не може відбуватися без їх включення у функціональну структуру більшого масштабу. До них приєднуються і 4-й та 6-й пункти, бо все це з’єднано у цілісність. Пункт 5-й - «зонально-географічний» - пахне 60-десятими роками минулого століття, коли говорили про географічну зональність, хоча вона є природною. Пункти 7-й, 8-й, 9-й, 10-й до питання «охорони природи» відношення не мають – це стосується втягнення відповідних територій у певні сторони життєдіяльності суспільства.

Далі читаємо: «Системний аналіз ПНПП розглядається ... як цілісний дослідницький процес(,) здійснений за наступними етапами: 1) підготовчим (вербальне обґрунтування), 2) деталізації емпіричної та побудови концептуальної моделі; 3) системного географічного аналізу, 4) синтезу отриманої інформації ...» (с. 5).

Питання 27: Пане, а Ваше «вербальне обґрунтування» потрібне тому, що нічого іншого Ви запропонувати не можете?

Питання 28: Пане, а у чому полягає Ваша «деталізація емпіричної моделі» і як виглядає емпірична модель?

Мій коментар: Перепрошую, будь-яка модель є результатом абстракції, що посходить з емпіричних даних, то виглядає дивним вислів «деталізації емпіричної моделі».

Питання 29: Пане, а що, поруч з системним аналізом існує й системний географічний аналіз, у чому вони різняться?

Мій коментар: Ми бачимо звичайне словоблуддя, причому дисертант демонструє повне нерозуміння того, що таке «системний аналіз». Схема на стор. 5 є просто зайвою у авторефераті – складається враження, що автору не було, що писати. Дивно, всі тепер пишуть про алгоритм дослідження при відсутності самого дослідження.

Читаємо: «Поняття «перспективний національний природний парк» є одним з ключових і розглядається дисертантом я особливо цінна геосистема(,) високий сукупний потенціал окремих елементів якої може забезпечити ефективну реалізацію її екологічної, господарської, рекреаційної функцій у разі створення тут природоохоронної установи загальнодержавного значення» (с. 6).

Мій коментар: ось тепер стає зрозумілим, що це, з дозволу сказати «поняття» потрібне задля створення місця подальшої роботи пана дисертанта, який, думаю, вже бачить себе директором цього закладу. Тепер по суті.

Питання 30: Пане, що Ви розумієте під геосистемою - «високий сукупний потенціал окремих елементів якої може забезпечити ефективну реалізацію її екологічної, господарської, рекреаційної функцій ...»?

Мій коментар: Пан дисертант не розуміє, що геосистема – це всього тільки модель природного утворення, його системний зріз, не більше, тому вона не може «забезпечити ефективну реалізацію її екологічної, господарської, рекреаційної функцій ...», вона може тільки допомогти виявити ті зв’язки між складовими, порушення яких веде до деградації даного утворення! І знову бачимо повтор принципів, які вже є в авторефераті на стор. 4. Це неприпустимо!

Читаємо: «З практики природно-заповідної справи НПП в Україні виділяються ... за двома основним критеріями -  науковою і природоохоронною цінністю екосистем» (с. 6).

Питання 31: Пане, так Ви досліджували геосистеми чи екосистеми?

Мій коментар: Пан досліджував все підряд!

Питання 32: Пане, а як Вашу екосистеми виділяються – як відокремлені від всього іншого?

Мій коментар: Пан не знає, що жодна екосистема (біогеоценоз – язиком географа) не може існувати відокремлено від відповідного біотизованого середовища, вона просто загине, бо це – складна відкрита система. Ми бачимо низький рівень компетентності дисертанта! Перепрошую, але далі йде демагогія! Національна спадщина (а це означає, що вона історична), якщо є, добре, якщо її немає, це не міняє суті питання. Те, що йде далі, звичайне бла-бла-бла.

Розділ 2, «Особливості природних умов, абіотичних та біотичних компонентів геосистеми перспективного національного природного парку «Лісова пісня»» - «визначено межі об’єкту ..., проаналізовано його геологічну будову, рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ» (с. 7).

Питання 33: Пане, а як Ви аналізували, наприклад, рельєф, якщо це всього тільки патерн конфігурації денної поверхні, що формується у людській свідомості, чи води тощо?

Мій коментар: Пан аналізує все, що потрапляє під руку – бутерброд, суп тощо. Головне – написати слово «проаналізовано»!

Питання 34: Пане, на яких підставах Ви розглядаєте ландшафт як рідну землю (с. 7)?

Мій коментар: У голові пана все перемішалося. Якщо ландшафт тотожний природному комплексу, то про яке сакральне відчуття можна говорити!

Далі стає зрозумілим, що на певній території є кілька ПЗФів, які пан пропонує об’єднати у один ПНПП. Ну і що? Це ж питання організаційного плану. Вдасться – добре, не вийде - все буде існувати, як існувало. Традиційну характеристику території на рівні 60-х років минулого століття дисертант наводить. Бог з нею. Пішли далі.

Розділ 3. «Ландшафтно-екологічний та еколого-господарський аналіз ПНПП «Лісова пісня»» - «представлено дослідження сучасного використання ландшафтів, їх екологічного стану, антропогенного навантаження та ландшафтного різноманіття» (с. 9).

Питання 35: Пане, так Ви сучасне використання досліджували, чи фіксували?

Питання 36: Пане, вище Ви писали про екосистеми, а тут у Вас йдеться про ландшафти, це у Вас тотожні поняття?

Питання 37: Пане, у чому полягає суть «екологічного стану ландшафту»?

Питання 38: Пане, Ви пишете, що «ландшафтне різноманіття можна визначити як поширення ... різних природних комплексів» (с. 9), то що у Вас є ландшафтом – екосистема, природний комплекс, геосистема чи що?

Мій коментар: Пан ніяким чином не виходить за межі традиційного радянського «ландшафтознавства», що веде до жахливої термінологічної плутанини. Причому він повністю ігнорує роботи, в яких ці питання давно розібрані. Внаслідок цього маємо чисто механістичне бачення структури природи, поділеної на фації, урочища й місцевості. Це – минуле століття. На стор. 10 автор дає своє бачення оцінки ландшафтного різноманіття, хоча йдеться, у кращому випадку, про фізіографічне різноманіття, але дисертант про це нічого не знає.

На стор. 11 дисертант пише про кількісну та якісну оцінку антропогенного навантаження на геосистему ...

Питання 39: Пане, так чим у Вас є Ваш досліджуваний об’єкт – природним комплексом, ландшафтом чи геосистемою?

Мій коментар: Пан так і не зрозумів, що антропогенне навантаження здійснюється на біогеоценози, водні об’єкти тощо. Можна, маючи геосистемну модель, спробувати проаналізувати критичні навантаження, але у дисертанта немає такої моделі, отже і говорити про це не варто.

Питання 40: Пане, про яке напруження ландшафту Ви пишете, що воно собою уявляє?

Мій коментар: Трохи нижче автор наводить формулу обрахування напруженості, тільки вже екологічної, причому важко зрозуміти, що конкретно цей показник відображає, бо і без подібних розрахунків ясно, що територія не надто сильно потерпає від антропогенного тиску, а біогеоценози у її межах спроможні здійснювати саморегуляцію. В той же час дисертант не зробив те, що дійсно слід було зробити: не оцінив спроможність біогеоценозів до самовідтворення на основі концепції острівної рівноваги, про яку дисертант, судячи з усього, нічого не знає. А це – одна з головних концепцій, яку слід враховувати при обґрунтуванні так званих об’єктів ПЗФ.

Розділ 4. «Рекомендації щодо заходів функціонально-просторової організації та напрямів роботи національного природного пару «Лісова пісня»» - «значна увага приділяється зонуванню території ПНПП ...» (с. 12). Автор пише про стійкість та антропогенну трансформацію ландшафтів.

Питання 41: Пане, так що у Вас демонструє стійкість – природний комплекс, ландшафт чи геосистема?

Мій коментар: Стійкість демонструє і те, і те, і те!

Читаємо: «Зона регульованої рекреації у ПНПП виступає своєрідним екологічним коридором, що з’єднує західну і східну заповідні ділянки і виконуватиме рекреаційні функції» (с. 12).

Питання 42: Пане, а як Ви це можете довести?

Мій коментар: Такі твердження мають базуватися на певних польових дослідженнях, а не бути умоглядними.

Далі пан пише, що ландшафти володіють естетичною, меморіальною, етно-історичною цінністю.

Питання 43: Пане, як ландшафт, навіть у традиційному його розумінні, може чимось володіти?

Мій коментар: Пан не розуміє, що всі ці особливості мають значення тільки при наявності спостережників, і проявляються вони тільки у разі сприйняття тих чи інших ділянок денної поверхні, а сам ландшафт нічим не володіє.

Далі йдеться про обрахування рекреаційної місткості. Все це добре, але коли почнеться безпосередньо наукове дослідження, результатом якого має бути щось нове! Робота закінчується, багато підраховано, але це не є науковим дослідженням – це цифри.

Дисертант пише про розробку п’яти нових маршрутів екологічних стежок, але що це дає для розуміння того, як функціонує дана область? Нічого. Ці цифри нічого цінного в собі не несуть. На стор. 14 маємо схему зонування дослідженої території. Але це ні про що не каже. Важливим було б таке дослідження, у якому було б показано, як дана область функціонує на сьогодні та як це функціонування може змінитися у разі створення тієї самої «Лісової пісні». Дивно, що дисертант відносить інвентаризацію природних комплексів і те, що він дає далі (с. 15) до категорії науково-дослідної роботи. Це звичайний моніторинг, який мають здійснювати у поточному режимі співробітники такого парку. Якщо хтось з них на цьому матеріалі зможе зробити якесь відкриття – слава Богу.

Висновки (всього вісім – багато, бо їх треба захистити):

Дисертант заявляє про факт наукового обґрунтування створення парку, чого я не побачив, бо йдеться про чисто механістичний підхід (і вже точно не системний, заявлений дисертантом). Тут знову з’являється геосистема.

1. Факт нерівномірного розміщення сучасної мережі ПЗФ у Волинській області не має відношення до наукового висновку! У тексті – стислий виклад автореферату.

2. Те, що ПНПП «Лісова пісня» має чіткі межі, що співпадають з природними (річки, вододіли) та адміністративними, виглядає просто дивно. Так, річка – це не межа, а складова, що з’єднує різні частини і слугує біокоридором. Те, що є далі, не витримує критики – це дуже слабо.

3. Висновок стосується так званої ландшафтної структури, якої просто немає, бо йдеться про фізіографічну структуру, а ландшафти, як ми їх сприймаємо, мають виражену ієрархічну будову, бо є мікро-, мезо-, макро- тощо ландшафти, що залежить від тієї області денної поверхні, яку ми охоплюємо поглядом чи думкою.

4. Зонування може враховувати що завгодно, але це – всього тільки форма упорядкування емпіричних даних.

5. Автор заявляє, що «системний ландшафтно-екологічний аналіз лежить в основі концепції дослідження ПНПП ...», але в роботі повністю відсутні сліди системного аналізу. Дивно, що вище автор пише про системний географічний аналіз. Отже, в голові дисертанта – плутанина.

6. Цей висновок є вкрай тривіальним і не має ніякої наукової цінності.

7. Цей висновок є вкрай тривіальним і не має ніякої наукової цінності.

8. Цей висновок є вкрай тривіальним і не має ніякої наукової цінності.

Висновок по автореферату дисертації 

Жаль, що дисертанти (часто не за своєю волею) намагаються ввести в оману наукову спільноту, або це стається внаслідок їх вкрай слабкої фахової підготовки, у тому числі стосовно того, що є науковим дослідженням, а що – ні. Сама тема дисертації не є науковою, вона стосується організаційного питання: об’єкти заповідного фонду можуть існувати окремо, або об’єднані у єдиний парк. Другий варіант кращий, ось і все. Якщо є змога повернути біосфері те, що їй належить, це завжди добре, і обґрунтовувати тут нічого не треба. У випадку даної роботи ми маємо певні дослідження (це стосується розрахунку показників), які, нажаль, не дали наукових результатів. Є певна характеристика території, не більше, але характеристика не підлягає захисту. Дисертант зробив з наукових термінів таку собі суміш і жонглює термінами, як йому хочеться. Ми маємо приклад тієї самої проблеми, яка була відома ще у 70-х – 80-х роках минулого століття, коли терміни «природний комплекс», «геосистема» і «ландшафт» використовувались як синоніми. А дисертант використовує ще й термін «екосистема» - провідний термін екології. Причому він навіть не зробив спробу встановити відношення між ними. І хоча у цьому питанні вже давно поставлена крапка, дисертант проігнорував цей факт. В результаті маємо суміш термінів-синонімів, розрахунків, які мало що дають, бо не торкаються функціонування, і повну відсутність висновків, що мають наукову цінність. Робота нічого не розкриває, нічого не пояснює, вона не містить нових поглядів. Можна було б збільшити кількість розрахунків на порядок, але це нічого б не змінило, бо і без цього можна говорити про можливість утворення національного парку, як це може бути і в інших регіонах України. Дисертант продемонстрував повне ігнорування позицій авторів, які вже давно розробили теоретичні основи формування територіальної структури біосферно-орієнтованих утворень, що для молодої людини, яка прагне бути науковцем, неприпустимо. В роботі відсутні посилання на роботи закордонних авторів, яких дуже багато, що викликає подив. Отже, на фоні купи розрахунків маємо відсутність потрібного результату, що не дає змоги кваліфікувати роботу як кандидатську дисертацію.

9.12.2016 року

Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.