ПОЗДОРОВЛЯЄМО
ЧЛЕНІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ Д 26.001.07 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З НОВИМ РОКОМ: У НОВИЙ РІК З НОВИМ ШМУРДЯКОМ!
Роботу виконано на кафедрі фізичної географії та
геоекології географічного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник: Самойленко
Віктор Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної
географії та геоекології, Київський національний університет імені Тараса
Шевченка.
Офіційні опоненти:
Фесюк Василь Олександрович, доктор
географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, Східноєвропейський
національний університет імені Лесі Українки;
Яцентюк Юрій Васильович, кандидат географічних наук,
доцент кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет імені
Михайла Коцюбинського.
Захист відбудеться “16” січня 2018 р. о 14:00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
Відгук
про автореферат дисертації
Пласкального Володимира Віталійовича
«Аналіз міри антропізації фізико-географічних
областей України», представленої на
здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів
Змушений відразу звернути увагу на некоректну назву
дисертації – «Аналіз міри антропізації
фізико-географічних областей України», бо міру чогось не аналізують, її
встановлюють, визначають. Ще гірше виглядає друга частина назви – «... антропізації фізико-географічних областей України».
Шановний автор щось переплутав: антропізації піддаються не області, а певні
об’єкти, землі у їх межах. Маю подякувати дисертанту за використання саме мого
поняття «антропізація», але визначення, яке дається на стор. 5: «антропізація ландшафтів тлумачиться як процес їхньої зміни
через антропогенний вплив різної спрямованості та інтенсивності, наслідками
чого і є існування різною мірою антропізованих ландшафтів», є зайвим,
тим більше, що далеко не все потребує визначення, а у даному випадку сам термін
вказує на те, що відбувається з об’єктами – землями, геокомплексами,
геосистемами, геохолонами чи геооргами. Свого часу були введені та визначені
абіотичні, біотизовані і антропізовані варіанти. До речі, посилання на автора
поняття є нормою наукової етики. І тут же виникає питання –
Питання 1: Пане Володимире, так антропізуються ландшафти чи те
матеріальне, що є основою для їх формування?
Мій коментар: Це питання є важливим, бо від того, що дисертант
вкладає у термін «ландшафт», залежить коректність дослідження. Але значно
коректніше у такій роботі було б говорити не про ландшафти, а про землі.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Читаємо: «Саме тому дослідження
антропізації ландшафтів, тобто процесу їхньої зміни через діяльність людини ...»
(с. 1).
Мій коментар: Тут все залежить від того, як автор розуміє термін
«ландшафт». Якщо для нього це комплекс згідно з традицією ландшафтознавства
радянського періоду, то таке висловлювання може бути коректним, якщо це –
патерн місцевості, висловлювання не є коректним.
Об'єкт дослідження: міра
антропогенного впливу різнотипових і різнорівневих систем землекористування
та/або його наслідків на ландшафти.
Питання 2: Пане Володимире, «різнорівневі системи» у Вас означає
«різномасштабні», чи щось інше?
Питання 3: Пане, а як «міра впливу» може бути об’єктом
дослідження?
Мій коментар: Це нікуди не годиться. Незрозуміло, у якому сенсі
дисертант використовує термін «міра». Якщо йдеться про оцінку величини впливу,
що базується на встановленні станів об’єктів до впливу і нинішніх, то така
«міра», тобто «ступінь» чи «інтенсивність», не досліджується, а визначається, і
вже точно вона не може бути об’єктом дослідження, таким виступає об’єкт, що піддається впливу, бо все
одно це робиться на основі його певних характеристик. У даному випадку слід
було акцентувати увагу на тому, що об’єктом дослідження є ландшафти (як дисертант
їх розуміє), краще – землі (як типи поверхні, «land covers»), що були піддані антропізації внаслідок застосування тих чи інших систем
землекористування. Дивно, невже ніхто не спромігся допомогти дисертантові? А
так виходить, що об’єкт дослідження
визначений абсолютно некоректно.
Предмет дослідження: принципи
та способи аналізу міри антропізації ландшафтів і/або їхніх агрегацій у вигляді
регіональних ландшафтних структур, спричиненої землекористувальними системами.
Мій коментар: Почну з того, що слово «землекористувальний» ніхто не
вживає, нормою є «система землекористування». Але це дрібниця. Знову ми бачимо,
що на перший план автор виводить аналіз міри антропізації, що не є коректним.
Але у дисертанта предметом дослідження є «принципи та
способи аналізу», а це вже зовсім погано. Знову маємо некоректно визначений предмет дослідження.
Зверніть увагу на те, що об’єкт у дисертанта – міра, а предмет – принципи та
способи аналізу, тобто зовсім інше, а вони мають бути узгодженими.
Мета дослідження: обґрунтування, розробка та
верифікаційна реалізація інтероперабельної для загальноєвропейських і
вітчизняних підходів методики аналізу міри антропізації ландшафтів і
фізико-географічних таксонів регіону досліджень – зон мішаних
(хвойно-широколистяних) і широколистяних лісів та лісостепу України.
Мій коментар: Думаю, що дисертант, використовуючи слова на кшталт
«інтероперабельний», мав за мету показати свій високий рівень ерудиції, але
виходить навпаки, показує високий рівень єрундиції.
Питання 4: Пане, що таке «верифікаційна
реалізація»?
Мій коментар: Починає пахнути наукоподібним словоблуддям! Зрозуміло,
що ніякої методики аналізу міри антропізації не може бути, міра вказує на
певний стан об’єкта, тому вона просто встановлюється і не аналізується. Більше
того, мета не може бути пов’язана з аналізом міри чогось, вона має бути
пов’язана з дослідженням певного об’єкту, що знаходиться під дією чогось, певною
мірою змінюючись. Цього в роботі немає!
До речі, у даному контексті значно краще використовувати не термін «міра», а
термін «ступінь» або «рівень».
Завдання дослідження (всього чотири - нормально):
– систематизованого аналітичного огляду
передумов досліджень і формулювання методично-прикладних висновків
за досліджуваною проблемою;
Питання 5: Пане, а що таке «систематизований аналітичний
огляд», та ще й «передумов досліджень»?
Мій коментар: Пану властивий стиль висловлювань, що залишає негативне
враження. Виходить, що, замість дослідження об’єкту, пан здійснював систематизований аналітичний огляд
передумов дослідження. Це важко зрозуміти.
– обґрунтування концептуальних
засад і розробки інтероперабельної методики аналізу міри
антропізації ландшафтів України
за загальнозмістовим, параметричним,
логіко-математичним і верифікаційно-реалізаційним складниками методики;
Питання 6: Пане, виходить, що дослідження Ви замінили «обґрунтуванням концептуальних засад», як це розуміти?
Мій коментар: Розумієте, задачею дослідження є обґрунтування засад, а
не дослідження об’єкта. Але так дисертації не пишуться!
– формування геоінформаційного
базису та розробка робочої шкали і інструментів аналізу міри антропізації
регіону досліджень;
Питання 7: Пане, так це ж не дослідження, це тільки підготовка до
дослідження, а де дослідження?
Мій коментар: Поки що задачі не пов’язані з дослідженням!
– верифікаційної реалізації
методики в досліджуваному регіоні з моделюванням та комплексним аналізом міри
антропізації фізико-географічних таксонів на регіональному, крайовому,
обласному та районному рівнях.
Питання 8: Пане, є етап верифікації, причому це стосується не
методики, а моделей, навіщо Ви пишете «верифікаційної
реалізації методики»?
Мій коментар: Це виглядає надуванням щік! Я не побачив жодної задачі,
яка б стосувалася питання саме антропізації ландшафтів чи чогось там ще.
Методи дослідження.
«У роботі застосовувалися сучасні
методи конструктивно-географічного та ландшафтно-екологічного аналізу...»
Питання 9: Пане, а Ви не переплутали, що це за «конструктивно-географічний та ландшафтно-екологічний аналіз»,
і чому Ви пишете «ландшафтно-екологічний аналіз»,
Ваша робота екологічна?
Мій коментар: Це абракадабра, яка вказує на відсутність порядку у
голові дисертанта! Пан не знає, що конструктивно-географічні чи якісь там ще
методи не існують, методи обробки даних є достатньо універсальними, а
конструктивна географія свого часу вводилась як дисципліна, що розглядає
географічне середовище в плані конструктивного підходу до нього.
Наукова новизна:
Дисертант заявляє, що
вперше обґрунтовано, розроблено та
верифікаційно реалізовано інтероперабельну для загальноєвропейських і
вітчизняних підходів методику аналізу міри антропізації ландшафтів і фізико-географічних
таксонів зон мішаних і широколистяних лісів та лісостепу України.
Питання 10: Пане, звідкіля Ви взяли, що все це обґрунтовано?
Мій коментар: Це – оцінка, яку дисертант не повинен робити, це
роблять опоненти і члени спеціалізованої ради. Написане є формою тиску на
членів ради. Але вражає сам стиль – це спроба замутити сенс того, про що
пишеться, бо сенсу немає. Дисертант намагається, використовуючи купу
наукоподібних термінів, потреби у яких немає, створити враження науковості
високого рівня, але нічого не виходить. Задум дисертанта наступний: ті, що читатимуть, нічого не зрозуміють і,
щоб не показати це, напишуть позитивний відгук. Такий підхід називається – шити у дурні. Саме цим займається
дисертант.
вперше:
– обґрунтовано інтероперабельну
категорійно-класифікаційну схему міри антропізації ландшафтів в залежності від
міри антропогенного впливу на них систем землекористування та/або його
наслідків;
Питання 11: Пане, а що це за «категорійно-класифікаційна
схема»?
Мій коментар: Пан займається словоблуддям!
– сконструйовано септильно
параметризовану нелінійну шкалу міри антропізації ландшафтів;
Питання 12: Пане, навіщо Ви використали термін «септильний», він же
не має відношення до наукової сфери?
Мій коментар: Термін з області магії і астрології. Але ж це не
стосується результатів дослідження об’єкту! На цьому можна було б припинити
огляд автореферату, бо з дисертантом все ясно, але я продовжу.
– розроблено генералізовані шкали
міри антропізації суходільних і акватеральних ландшафтів України;
Мій коментар: Але ж це не стосується результатів дослідження об’єкту,
на який чиниться вплив!
– побудовано шкалу геоекологічної
ситуації в землекористуванні;
Питання 13: Пане, Ви пишете роботу за спеціальністю «конструктивна
географія ...», причому тут геоекологічна
ситуація, і, якщо це вже написано, що Ви під цим розумієте?
Мій коментар: Здається, дисертанту по-барабану!
– створено робочу шкалу міри
антропізації фізико-географічних таксонів України;
Питання 14: Пане, а що це за «міри
антропізації ... таксонів», як таксони можуть піддаватися антропізації?
Мій коментар: Ні, слід було поставити інше питання – як члени спеціалізованої вченої (а може -
шмурдякової) ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені
Тараса Шевченка могли прийняти до захисту цей шедевр махрового словоблуддя!
– запропоновано класифікаційні
схеми типів таксонного розподілу площ за домінантними системами
землекористування та кумулятивного розподілу цих площ;
Питання 15: Пане, на яких підставах пропозицію Ви віднесли до наукової новизни, це ж тільки пропозиція,
а не результат, а також, що таке «таксонний розподіл
площ»?
Мій коментар: Це ж повна маячня! В
роботі відсутня наукова новизна і пану дисертанту немає, що захищати!
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. ???!
Питання 16: Пане, а чому Ви не навели назву розділу?
Читаємо: «У першому розділі на
основі понад 110 репрезентативних першоджерел проведено систематизований
ретроспективний аналітичний огляд вирізнених чотирьох європейських і
вітчизняних концепцій ідентифікації міри антропізації ландшафтів» (с.
4).
Мій коментар: Мені бракує розуму сприймати такий текст - «проведено систематизований ретроспективний аналітичний огляд».
Думаю, цілком достатньо було написати просто «проведено огляд», але пан накидав
купу особливо-наукових термінів, які просто заважають читати.
Питання 17: Пане, Ви використовуєте термін «природність» у сенсі «незайманості
ландшафтів», чи є у Європі такі «ландшафти»?
Мій коментар: Незайманих земель (саме так слід було писати, а не
ландшафтів) в Європі і в Україні вже давно немає. Не слід забувати хоча б про
кисневі дощі, які роблять свою справу там, де безпосередньо немає
виробництва.
Питання 18: Пане, так у Вас «міра» що означає?
Мій коментар: А, перепрошую, ось на стор 5 написано: «міра антропізації ландшафтів має змістово-функціонально та
експертно-параметрично визначатися в залежності від міри (змісту,
інтенсивності, тривалості тощо) антропогенного впливу на них».
Питання 19: Пане, як це у Вас виходить, що Ваша «міра» визначається
«в залежності від міри», так у Вас міра – це
ступінь, чи що це таке?
Мій коментар: Текст побудований так, що породжує купу
невизначеностей.
Розділ 2. ???!
Читаємо: «на основі синтезу й
творчого розвитку європейської концепції гемеробності і вітчизняної концепції
геокологічно-природокористувального аналізу обґрунтовано концептуальні засади
та розроблено інтероперабельну методику аналізу
міри антропізації ландшафтів
України за загальнозмістовим, параметричним,
логіко-математичним і верифікаційно-реалізаційним складниками методики»
(с. 5).
Мій коментар: Унікальний текст, який вказує на явну неадекватність
автора. По-перше, ніякої «концепції
геокологічно-природокористувального аналізу» не може бути, бо аналіз є
аналіз, а ось це дивне словосполучення «геокологічно-природокористувальний»
присутнє тільки в роботах пана Самойленка В.М. і дисертанта, ніхто більше такою
маячнею не користується. По-друге, чи не надто занесло пана дисертанта, який
взявся «на основі синтезу й творчого розвитку»
(фрази то які!) об’єднати розробки європейців і свого керівничка, ставлячи їх
на один рівень. Це вже політика, якої не повинно бути у науковій роботі!
Питання 20: Пане, на стор. 5 у пункті 2) Ви пишете про реальні
антропізовані ландшафти, чи існують нереальні антропізовані ландшафти?
Мій коментар: Я думаю, що це – спроба посилити ефект науковості
роботи, щось, схоже на філософську бульбашку, а виходить навпаки, посилюється образ
неадекватності дисертанта. Подивіться, якими фразами комплектується текст: «референційним природним станом», «гіпотетично-інваріантним» тощо. Уявляєте собі, якщо у
відгуках дисертанту будуть писати, наприклад, «липово-дисертаційний рівень»! Пункт 3) на стор. 5 взагалі вражає: «натомість робочі в розробленій методиці поняття
"натуральність" і "натуральний" використовуються без
згаданого порівняння, а ступінь натуральності ландшафтів розуміється як
міра успадкованої, набутої чи успадковано-набутої здатності реальних ландшафтів
до нештучної самоорганізації та саморегуляції шляхом самовкеровного
упорядкування речовинно-енергетичних потоків в єдиній системі». Я не
буду розбирати ці маячневі порівняння, поставлю тільки питання –
Питання 21: Пане видатний на-вуха-навішувач, якщо є реальні
ландшафти, чи існують нереальні ландшафти, а також, Ваші погляди є
успадкованими чи успадковано-набутими?
Питання 22: Пане що таке «нештучна
самоорганізація ... шляхом самовкерованого упорядкування ...»?
Мій коментар: Ось приклад дійсно видатного
шмурдякового навішування на вуха лопухам, які вже допустили цю маячню до
захисту і тепер збираються позитивно завершити цю справу.
Питання 23: Пане, Ви пишете, що «провідні
чинники та параметри такої системи можуть бути геть відмінними від
"попередніх до антропізації" ...», але у такому разі Ви не
можете їх порівнювати і зіставляти задля оцінки ефекту антропізації, як Ви
вийшли з цього становища?
Мій коментар: А пан і не виходив ...! Подивіться, що він накатав
далі: «... рівні гемеробності та натуральності
землекористувальних систем і відповідна інтенсивність їхнього впливу, так і
оригінальний атрибут геоекологічної сприятливості/несприятливості цих систем,
що у логічному поєднанні і визначить узагальнено-оригінальне категорування
власне міри антропізації ландшафтів» (с. 5). Стиль просто вражає, ще раз
– це стиль називається «поший лопухів у дурні».
Питання 24: Пане, що Ви розумієте під «узагальнено-оригінальним
категоруванням», у чому воно оригінальне?
Мій коментар: Категорії саме і є результатом узагальнення,
оригінальність стосується тільки уяви дисертанта, яку навряд чи можна назвати
адекватною. До речі, термін «категорія» має різні смисли, але найбільш
поширеним є його розуміння як гранично
широкого поняття, тому автор повинен був зробити уточнення стосовно
використаного терміну.
Питання 25: Пане, який сенс Ви вкладаєте у вислів «загальнозмістовий складник»?
Мій коментар: Зміст тільки такий – замутити текст так, щоб не була
зрозумілою відсутність реального змісту, якого у тексті й немає.
На стор 5 знаходимо: «Аналіз і
зіставлення розробленої шкали міри антропізації з як вітчизняними, так і зарубіжними
такими репрезентативними шкалами (...), засвідчили правомірність, об'єктивний
характер, математично-статистичну й логічну коректність і переваги септильної
шкали».
Питання 26: Пане, на яких підставах Ви берете на себе функцію тих,
хто має здійснити оцінку зробленого Вами (йдеться про фразу «засвідчили правомірність, об'єктивний характер,
математично-статистичну й логічну коректність і переваги септильної шкали»)?
Мій коментар: Це вже просто нахабство!
Подивившись таблицю, я був здивований!
Питання 27: Пане, що таке «геопозитивність» і «геонегативність», а
ще й «геоекологічна позитивність/негативність»?
Мій коментар: Думаю, це чергова видумка дисертанта і його керівничка.
Дисертант, вводячи такі терміни, повинен був дати пояснення, але не зробив
цього. Не менш дивно виглядають і терміни, пов’язані з гемеробністю (ледве не
написав «геморойністю») - агемеробний, олігогемеробний, мезогемеробний, бета-еугемеробний,
альфа-еугемеробний, полігемеробний, метагемеробний. Немає жодного сенсу
використовувати ці терміни, можна спокійно застосовувати українські
відповідники. Ми бачимо надмірну словотворчість за відсутністю будь-якого
дослідження.
Дивно виглядає твердження автора, що «Логіко-математичний складник методики оперує ...
генералізованою шкалою міри антропізації суходільних ландшафтів України,
спричиненої різними системами землекористування найвищих рівнів, узагальненою
за європейськими та українськими найбільш типовими концепціями/підходами (...)
та поєднаною з параметричним складником методики» (с. 7).
Питання 28: Пане, що Ви розумієте під «різними
системами землекористування найвищих рівнів», яких це рівнів та які це
системи?
Питання 29: Пане, що таке «оцінювальне
застосування»?
Мій коментар: Все речення, щоб його зрозуміти, вимагає присутності
автора, який просто осипає читача термінами і висловлюваннями, які лежать
далеко від норми наукової мови. І, що головне, абсолютно незрозуміло, яке
відношення це має до географії, а так звані фізико-географічні таксони тут взагалі
притягнуті за волосся.
Питання 30: Пане Ви пишете - «загальна
частка площі цієї системи» (с. 7), про яку систему йдеться і чи
характеризується система площею?
Мій коментар: Я тут і коментувати не можу, бо дуже багато
незрозумілого і маячневого. Звісно, системи площами не характеризуються. Подивіться,
що видає автор: «розроблено аналогічну генералізованій
шкалу міри антропізації акватеральних ландшафтів русла (ложа) і берегів
натуральних і штучних водотоків в залежності від наявності чи відсутності
варіантів антропогенного впливу на ці ландшафти (як безпідпірної або підпірної
каналізації) і/або наслідків такого впливу» (с. 7).
Питання 31: Пане, де Ви викопали ці «акватеральні ландшафти», та ще
й у такій комплектації – русла (ложа), береги, та чи входять до таких
«ландшафтів» ластівки-береговушки, черепашки, раки, жабки?
Мій коментар: Це плід роботи розуму, наданому самому собі, що, як
відомо, веде до вигадування дурниць.
Питання 32: Ви пишете про «географічно-детерміновані
поля фізико-географічних областей і районів», що Ви розумієте під географічною
детермінацією, та ще й полів фізико-географічних областей і районів, це ті
поля, по яких бігають комбайни?
Питання 33: Пане, чи можете Ви дати визначення поняттю «поле»?
Мій коментар: Мені лишається чекати на відповідь.
Таблиця 3 - Робоча
шкала міри антропізації фізико-географічних таксонів України, спричиненої
різними системами землекористування та/або його наслідків (с. 8).
Мій коментар: Я вже писав вище, що це приклад безграмотності, бо
антропізуються не таксони, а ті природні тіла, землі, які є у їх межах.
Розділ 3. ???! – «сформовано
геоінформаційний базис щодо регіону досліджень на основі геоінформаційної
обробки сучасних відкритих джерел цифрових просторових даних» (с. 9).
Мій коментар: Знову йде засмічення термінами – «геоінформаційний базис», «геоінформаційної
обробки», «реалізаційного застосування»!
Не можу зрозуміти, коли почнеться саме географічне дослідження! Поки що йдеться виключно про методику оцінки антропізації, що не має
відношення до географії. Все, що я бачу, має відношення до землекористування.
Розділ 4. ???! – «здійснено верифікаційну
реалізацію розробленої методики з послідовним переходом від
загальнорегіональних до зонально-крайових та обласних і районних оцінювань міри
антропізації» (с. 9).
Мій коментар: Далі можна вже не коментувати роботу, бо ніяких
досліджень немає, а Рис. 3 - Цифрова картограма полів міри антропізації
регіону досліджень взагалі шокує. Виявляється, міри антропізації регіону
формують поле! І це при тому, що керівником пана дисертанта є кандидат фізико-математичних
наук. Але
Питання 34: Пане, а що таке «похила
територія» (с. 12)?
Мій коментар: Це так пана дисертанта вчили в університеті, а його
керівник – доктор географічних наук без географічної освіти – звісно, виправити
нічого не міг, бо він ... , але при цьому викладає у головному (як вони
вважають) університеті України!
ВИСНОВКИ
Всього одинадцять (забагато) при чотирьох завданнях.
1. «На основі синтезу й творчого розвитку європейської
концепції гемеробності і вітчизняної концепції геокологічно-природокористувального
аналізу обґрунтовано концептуальні засади ...».
Мій коментар: Пан дисертант вже сам вирішив, що обґрунтував зроблене,
тільки висновку немає.
2. «Інструментом загальнозмістового складника методики
є інтероперабельна категорійно-класифікаційна схема міри антропізації
ландшафтів ...».
Мій коментар: Хто бачить у цьому висловлюванні висновок? Я бачу
тільки констатацію!
3. «За інструмент параметричного складника методики
править септильно параметризована нелінійна шкала міри антропізації ландшафтів
...».
Мій коментар: Хто бачить у цьому висловлюванні висновок? Я бачу
тільки констатацію!
4. Мій коментар: Хто бачить у цьому висловлюванні висновок? Я бачу тільки констатацію!
І так далі. Жодного
наукового висновку. Але вражає останній пункт:
11. «У цілому всі результати
роботи засвідчили обґрунтованість, об’єктивність і доцільність застосування
запропонованих аналітичних підходів ...».
Мій коментар: Про які результати роботи йдеться, якщо не було
дослідження? А дисертант дозволяє собі заявляти про «обґрунтованість,
об’єктивність і доцільність»!
ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Було дуже неприємно читати текст, пересичений вигаданими термінами. Якщо
цей текст пропустити через відповідне сито, залишилася б дуля. Склалося
враження, що дисертант взагалі не розуміє, що таке наукове дослідження, та ще й
у географії, яке має починатися з польових досліджень і базуватися на обробці отриманих
емпіричних даних. У пана такий етап просто відсутній, відповідно, немає й
польового матеріалу, принаймні, в авторефераті. Тема дисертації не має жодного
стосунку до географії, бо географія не займається дослідженням мір будь-чого. А
це привело до дивних визначень об’єкта і предмета дослідження, як і мети.
Більше того, складається враження, що дисертант робить спробу пошити всіх у
дурні і пропхнути цю псевдо-дисертацію через захист у спеціалізованій раді, яка
вже має неабиякий досвід у таких справах. Загальна оцінка наступна:
«дисертація» пана В.В. Пласкального = (шмурдяк)3
30.12.2017 року
Доктор географічних наук О.П.
Ковальов
Немає коментарів:
Дописати коментар