2 січня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Пласкального Володимира Віталійовича «Аналіз міри антропізації фізико-географічних областей України»

ПОЗДОРОВЛЯЄМО ЧЛЕНІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ Д 26.001.07 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З НОВИМ РОКОМ: У НОВИЙ РІК З НОВИМ ШМУРДЯКОМ!

Роботу виконано на кафедрі фізичної географії та геоекології географічного
факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: Самойленко Віктор Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії та геоекології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:
Фесюк Василь Олександрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
Яцентюк Юрій Васильович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

Захист відбудеться “16” січня 2018 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Відгук
про автореферат дисертації
Пласкального Володимира Віталійовича
«Аналіз міри антропізації фізико-географічних
областей України», представленої на
здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів

Змушений відразу звернути увагу на некоректну назву дисертації – «Аналіз міри антропізації фізико-географічних областей України», бо міру чогось не аналізують, її встановлюють, визначають. Ще гірше виглядає друга частина назви – «... антропізації фізико-географічних областей України». Шановний автор щось переплутав: антропізації піддаються не області, а певні об’єкти, землі у їх межах. Маю подякувати дисертанту за використання саме мого поняття «антропізація», але визначення, яке дається на стор. 5: «антропізація ландшафтів тлумачиться як процес їхньої зміни через антропогенний вплив різної спрямованості та інтенсивності, наслідками чого і є існування різною мірою антропізованих ландшафтів», є зайвим, тим більше, що далеко не все потребує визначення, а у даному випадку сам термін вказує на те, що відбувається з об’єктами – землями, геокомплексами, геосистемами, геохолонами чи геооргами. Свого часу були введені та визначені абіотичні, біотизовані і антропізовані варіанти. До речі, посилання на автора поняття є нормою наукової етики. І тут же виникає питання –
Питання 1: Пане Володимире, так антропізуються ландшафти чи те матеріальне, що є основою для їх формування?
Мій коментар: Це питання є важливим, бо від того, що дисертант вкладає у термін «ландшафт», залежить коректність дослідження. Але значно коректніше у такій роботі було б говорити не про ландшафти, а про землі.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Читаємо: «Саме тому дослідження антропізації ландшафтів, тобто процесу їхньої зміни через діяльність людини ...» (с. 1).
Мій коментар: Тут все залежить від того, як автор розуміє термін «ландшафт». Якщо для нього це комплекс згідно з традицією ландшафтознавства радянського періоду, то таке висловлювання може бути коректним, якщо це – патерн місцевості, висловлювання не є коректним.
Об'єкт дослідження: міра антропогенного впливу різнотипових і різнорівневих систем землекористування та/або його наслідків на ландшафти.
Питання 2: Пане Володимире, «різнорівневі системи» у Вас означає «різномасштабні», чи щось інше?
Питання 3: Пане, а як «міра впливу» може бути об’єктом дослідження?
Мій коментар: Це нікуди не годиться. Незрозуміло, у якому сенсі дисертант використовує термін «міра». Якщо йдеться про оцінку величини впливу, що базується на встановленні станів об’єктів до впливу і нинішніх, то така «міра», тобто «ступінь» чи «інтенсивність», не досліджується, а визначається, і вже точно вона не може бути об’єктом дослідження, таким виступає об’єкт, що піддається впливу, бо все одно це робиться на основі його певних характеристик. У даному випадку слід було акцентувати увагу на тому, що об’єктом дослідження є ландшафти (як дисертант їх розуміє), краще – землі (як типи поверхні, «land covers»), що були піддані антропізації внаслідок застосування тих чи інших систем землекористування. Дивно, невже ніхто не спромігся допомогти дисертантові? А так виходить, що об’єкт дослідження визначений абсолютно некоректно.
Предмет дослідження: принципи та способи аналізу міри антропізації ландшафтів і/або їхніх агрегацій у вигляді регіональних ландшафтних структур, спричиненої землекористувальними системами.
Мій коментар: Почну з того, що слово «землекористувальний» ніхто не вживає, нормою є «система землекористування». Але це дрібниця. Знову ми бачимо, що на перший план автор виводить аналіз міри антропізації, що не є коректним. Але у дисертанта предметом дослідження є «принципи та способи аналізу», а це вже зовсім погано. Знову маємо некоректно визначений предмет дослідження. Зверніть увагу на те, що об’єкт у дисертанта – міра, а предмет – принципи та способи аналізу, тобто зовсім інше, а вони мають бути узгодженими.
Мета дослідження: обґрунтування, розробка та верифікаційна реалізація інтероперабельної для загальноєвропейських і вітчизняних підходів методики аналізу міри антропізації ландшафтів і фізико-географічних таксонів регіону досліджень – зон мішаних (хвойно-широколистяних) і широколистяних лісів та лісостепу України.
Мій коментар: Думаю, що дисертант, використовуючи слова на кшталт «інтероперабельний», мав за мету показати свій високий рівень ерудиції, але виходить навпаки, показує високий рівень єрундиції.
Питання 4: Пане, що таке «верифікаційна реалізація»?
Мій коментар: Починає пахнути наукоподібним словоблуддям! Зрозуміло, що ніякої методики аналізу міри антропізації не може бути, міра вказує на певний стан об’єкта, тому вона просто встановлюється і не аналізується. Більше того, мета не може бути пов’язана з аналізом міри чогось, вона має бути пов’язана з дослідженням певного об’єкту, що знаходиться під дією чогось, певною мірою змінюючись. Цього в роботі немає! До речі, у даному контексті значно краще використовувати не термін «міра», а термін «ступінь» або «рівень».
Завдання дослідження (всього чотири - нормально):
–  систематизованого  аналітичного  огляду  передумов  досліджень  і формулювання методично-прикладних висновків за досліджуваною проблемою;
Питання 5: Пане, а що таке «систематизований  аналітичний  огляд», та ще й «передумов  досліджень»?
Мій коментар: Пану властивий стиль висловлювань, що залишає негативне враження. Виходить, що, замість дослідження об’єкту, пан здійснював систематизований аналітичний огляд передумов дослідження. Це важко зрозуміти.
обґрунтування концептуальних засад і розробки інтероперабельної методики аналізу  міри  антропізації  ландшафтів  України  за  загальнозмістовим, параметричним, логіко-математичним і верифікаційно-реалізаційним складниками методики;
Питання 6: Пане, виходить, що дослідження Ви замінили «обґрунтуванням концептуальних засад», як це розуміти?
Мій коментар: Розумієте, задачею дослідження є обґрунтування засад, а не дослідження об’єкта. Але так дисертації не пишуться!
формування геоінформаційного базису та розробка робочої шкали і інструментів аналізу міри антропізації регіону досліджень;
Питання 7: Пане, так це ж не дослідження, це тільки підготовка до дослідження, а де дослідження?
Мій коментар: Поки що задачі не пов’язані з дослідженням!
верифікаційної реалізації методики в досліджуваному регіоні з моделюванням та комплексним аналізом міри антропізації фізико-географічних таксонів на регіональному, крайовому, обласному та районному рівнях.
Питання 8: Пане, є етап верифікації, причому це стосується не методики, а моделей, навіщо Ви пишете «верифікаційної реалізації методики»?
Мій коментар: Це виглядає надуванням щік! Я не побачив жодної задачі, яка б стосувалася питання саме антропізації ландшафтів чи чогось там ще.
Методи дослідження.
«У роботі застосовувалися сучасні методи конструктивно-географічного та ландшафтно-екологічного аналізу...»
Питання 9: Пане, а Ви не переплутали, що це за «конструктивно-географічний та ландшафтно-екологічний аналіз», і чому Ви пишете «ландшафтно-екологічний аналіз», Ваша робота екологічна?
Мій коментар: Це абракадабра, яка вказує на відсутність порядку у голові дисертанта! Пан не знає, що конструктивно-географічні чи якісь там ще методи не існують, методи обробки даних є достатньо універсальними, а конструктивна географія свого часу вводилась як дисципліна, що розглядає географічне середовище в плані конструктивного підходу до нього.
Наукова новизна:
Дисертант заявляє, що
вперше обґрунтовано, розроблено та верифікаційно реалізовано інтероперабельну для загальноєвропейських і вітчизняних підходів методику аналізу міри антропізації ландшафтів і фізико-географічних таксонів зон мішаних і широколистяних лісів та лісостепу України.
Питання 10: Пане, звідкіля Ви взяли, що все це обґрунтовано?
Мій коментар: Це – оцінка, яку дисертант не повинен робити, це роблять опоненти і члени спеціалізованої ради. Написане є формою тиску на членів ради. Але вражає сам стиль – це спроба замутити сенс того, про що пишеться, бо сенсу немає. Дисертант намагається, використовуючи купу наукоподібних термінів, потреби у яких немає, створити враження науковості високого рівня, але нічого не виходить. Задум дисертанта наступний: ті, що читатимуть, нічого не зрозуміють і, щоб не показати це, напишуть позитивний відгук. Такий підхід називається – шити у дурні. Саме цим займається дисертант.
вперше:
обґрунтовано інтероперабельну категорійно-класифікаційну схему міри антропізації ландшафтів в залежності від міри антропогенного впливу на них систем землекористування та/або його наслідків;
Питання 11: Пане, а що це за «категорійно-класифікаційна схема»?
Мій коментар: Пан займається словоблуддям!
сконструйовано септильно параметризовану нелінійну шкалу міри антропізації ландшафтів;
Питання 12: Пане, навіщо Ви використали термін «септильний», він же не має відношення до наукової сфери?
Мій коментар: Термін з області магії і астрології. Але ж це не стосується результатів дослідження об’єкту! На цьому можна було б припинити огляд автореферату, бо з дисертантом все ясно, але я продовжу.
розроблено генералізовані шкали міри антропізації суходільних і акватеральних ландшафтів України;
Мій коментар: Але ж це не стосується результатів дослідження об’єкту, на який чиниться вплив!
побудовано шкалу геоекологічної ситуації в землекористуванні;
Питання 13: Пане, Ви пишете роботу за спеціальністю «конструктивна географія ...», причому тут геоекологічна ситуація, і, якщо це вже написано, що Ви під цим розумієте?
Мій коментар: Здається, дисертанту по-барабану!
створено робочу шкалу міри антропізації фізико-географічних таксонів України;
Питання 14: Пане, а що це за «міри антропізації ... таксонів», як таксони можуть піддаватися антропізації?
Мій коментар: Ні, слід було поставити інше питання – як члени спеціалізованої вченої (а може - шмурдякової) ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка могли прийняти до захисту цей шедевр махрового словоблуддя!
запропоновано класифікаційні схеми типів таксонного розподілу площ за домінантними системами землекористування та кумулятивного розподілу цих площ;
Питання 15: Пане, на яких підставах пропозицію Ви віднесли до наукової новизни, це ж тільки пропозиція, а не результат, а також, що таке «таксонний розподіл площ»?
Мій коментар: Це ж повна маячня! В роботі відсутня наукова новизна і пану дисертанту немає, що захищати!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. ???!
Питання 16: Пане, а чому Ви не навели назву розділу?
Читаємо: «У першому розділі на основі понад 110 репрезентативних першоджерел проведено систематизований ретроспективний аналітичний огляд вирізнених чотирьох європейських і вітчизняних концепцій ідентифікації міри антропізації ландшафтів» (с. 4).
Мій коментар: Мені бракує розуму сприймати такий текст - «проведено систематизований ретроспективний аналітичний огляд». Думаю, цілком достатньо було написати просто «проведено огляд», але пан накидав купу особливо-наукових термінів, які просто заважають читати.
Питання 17: Пане, Ви використовуєте термін «природність» у сенсі «незайманості ландшафтів», чи є у Європі такі «ландшафти»?
Мій коментар: Незайманих земель (саме так слід було писати, а не ландшафтів) в Європі і в Україні вже давно немає. Не слід забувати хоча б про кисневі дощі, які роблять свою справу там, де безпосередньо немає виробництва. 
Питання 18: Пане, так у Вас «міра» що означає?
Мій коментар: А, перепрошую, ось на стор 5 написано: «міра антропізації ландшафтів має змістово-функціонально та експертно-параметрично визначатися в залежності від міри (змісту, інтенсивності, тривалості тощо) антропогенного впливу на них».
Питання 19: Пане, як це у Вас виходить, що Ваша «міра» визначається «в залежності від міри», так у Вас міра – це ступінь, чи що це таке?
Мій коментар: Текст побудований так, що породжує купу невизначеностей.

Розділ 2. ???!
Читаємо: «на основі синтезу й творчого розвитку європейської концепції гемеробності і вітчизняної концепції геокологічно-природокористувального аналізу обґрунтовано концептуальні засади та розроблено інтероперабельну методику аналізу  міри  антропізації  ландшафтів  України  за  загальнозмістовим, параметричним, логіко-математичним і верифікаційно-реалізаційним складниками методики» (с. 5).
Мій коментар: Унікальний текст, який вказує на явну неадекватність автора. По-перше, ніякої «концепції геокологічно-природокористувального аналізу» не може бути, бо аналіз є аналіз, а ось це дивне словосполучення «геокологічно-природокористувальний» присутнє тільки в роботах пана Самойленка В.М. і дисертанта, ніхто більше такою маячнею не користується. По-друге, чи не надто занесло пана дисертанта, який взявся «на основі синтезу й творчого розвитку» (фрази то які!) об’єднати розробки європейців і свого керівничка, ставлячи їх на один рівень. Це вже політика, якої не повинно бути у науковій роботі!
Питання 20: Пане, на стор. 5 у пункті 2) Ви пишете про реальні антропізовані ландшафти, чи існують нереальні антропізовані ландшафти?
Мій коментар: Я думаю, що це – спроба посилити ефект науковості роботи, щось, схоже на філософську бульбашку, а виходить навпаки, посилюється образ неадекватності дисертанта. Подивіться, якими фразами комплектується текст: «референційним природним станом», «гіпотетично-інваріантним» тощо. Уявляєте собі, якщо у відгуках дисертанту будуть писати, наприклад, «липово-дисертаційний рівень»! Пункт 3) на стор. 5 взагалі вражає: «натомість робочі в розробленій методиці поняття "натуральність" і "натуральний"  використовуються  без  згаданого порівняння, а ступінь натуральності ландшафтів розуміється як міра успадкованої, набутої чи успадковано-набутої здатності реальних ландшафтів до нештучної самоорганізації та саморегуляції шляхом самовкеровного упорядкування речовинно-енергетичних потоків в єдиній системі». Я не буду розбирати ці маячневі порівняння, поставлю тільки питання –
Питання 21: Пане видатний на-вуха-навішувач, якщо є реальні ландшафти, чи існують нереальні ландшафти, а також, Ваші погляди є успадкованими чи успадковано-набутими?
Питання 22: Пане що таке «нештучна самоорганізація ... шляхом самовкерованого упорядкування ...»?
Мій коментар: Ось приклад дійсно видатного шмурдякового навішування на вуха лопухам, які вже допустили цю маячню до захисту і тепер збираються позитивно завершити цю справу.
Питання 23: Пане, Ви пишете, що «провідні чинники та параметри такої системи можуть бути геть відмінними від "попередніх до антропізації" ...», але у такому разі Ви не можете їх порівнювати і зіставляти задля оцінки ефекту антропізації, як Ви вийшли з цього становища?
Мій коментар: А пан і не виходив ...! Подивіться, що він накатав далі: «... рівні гемеробності та натуральності землекористувальних систем і відповідна інтенсивність їхнього впливу, так і оригінальний атрибут геоекологічної сприятливості/несприятливості цих систем, що у логічному поєднанні і визначить узагальнено-оригінальне категорування власне міри антропізації ландшафтів» (с. 5). Стиль просто вражає, ще раз – це стиль називається «поший лопухів у дурні».
Питання 24: Пане, що Ви розумієте під «узагальнено-оригінальним категоруванням», у чому воно оригінальне?
Мій коментар: Категорії саме і є результатом узагальнення, оригінальність стосується тільки уяви дисертанта, яку навряд чи можна назвати адекватною. До речі, термін «категорія» має різні смисли, але найбільш поширеним є його розуміння як гранично широкого поняття, тому автор повинен був зробити уточнення стосовно використаного терміну.
Питання 25: Пане, який сенс Ви вкладаєте у вислів «загальнозмістовий складник»?
Мій коментар: Зміст тільки такий – замутити текст так, щоб не була зрозумілою відсутність реального змісту, якого у тексті й немає.
На стор 5 знаходимо: «Аналіз і зіставлення розробленої шкали міри антропізації з як вітчизняними, так і зарубіжними такими репрезентативними шкалами (...), засвідчили правомірність, об'єктивний характер, математично-статистичну й логічну коректність і переваги септильної шкали».
Питання 26: Пане, на яких підставах Ви берете на себе функцію тих, хто має здійснити оцінку зробленого Вами (йдеться про фразу «засвідчили правомірність, об'єктивний характер, математично-статистичну й логічну коректність і переваги септильної шкали»)?
Мій коментар: Це вже просто нахабство!
Подивившись таблицю, я був здивований!
Питання 27: Пане, що таке «геопозитивність» і «геонегативність», а ще й «геоекологічна позитивність/негативність»?
Мій коментар: Думаю, це чергова видумка дисертанта і його керівничка. Дисертант, вводячи такі терміни, повинен був дати пояснення, але не зробив цього. Не менш дивно виглядають і терміни, пов’язані з гемеробністю (ледве не написав «геморойністю») - агемеробний, олігогемеробний, мезогемеробний, бета-еугемеробний, альфа-еугемеробний, полігемеробний, метагемеробний. Немає жодного сенсу використовувати ці терміни, можна спокійно застосовувати українські відповідники. Ми бачимо надмірну словотворчість за відсутністю будь-якого дослідження.
Дивно виглядає твердження автора, що «Логіко-математичний складник методики оперує ... генералізованою шкалою міри антропізації суходільних ландшафтів України, спричиненої різними системами землекористування найвищих рівнів, узагальненою за європейськими та українськими найбільш типовими концепціями/підходами (...) та поєднаною з параметричним складником методики» (с. 7).
Питання 28: Пане, що Ви розумієте під «різними системами землекористування найвищих рівнів», яких це рівнів та які це системи?
Питання 29: Пане, що таке «оцінювальне застосування»?
Мій коментар: Все речення, щоб його зрозуміти, вимагає присутності автора, який просто осипає читача термінами і висловлюваннями, які лежать далеко від норми наукової мови. І, що головне, абсолютно незрозуміло, яке відношення це має до географії, а так звані фізико-географічні таксони тут взагалі притягнуті за волосся.
Питання 30: Пане Ви пишете - «загальна частка площі цієї системи» (с. 7), про яку систему йдеться і чи характеризується система площею?
Мій коментар: Я тут і коментувати не можу, бо дуже багато незрозумілого і маячневого. Звісно, системи площами не характеризуються. Подивіться, що видає автор: «розроблено аналогічну генералізованій шкалу міри антропізації акватеральних ландшафтів русла (ложа) і берегів натуральних і штучних водотоків в залежності від наявності чи відсутності варіантів антропогенного впливу на ці ландшафти (як безпідпірної або підпірної каналізації) і/або наслідків такого впливу» (с. 7).  
Питання 31: Пане, де Ви викопали ці «акватеральні ландшафти», та ще й у такій комплектації – русла (ложа), береги, та чи входять до таких «ландшафтів» ластівки-береговушки, черепашки, раки, жабки?
Мій коментар: Це плід роботи розуму, наданому самому собі, що, як відомо, веде до вигадування дурниць.
Питання 32: Ви пишете про «географічно-детерміновані поля фізико-географічних областей і районів», що Ви розумієте під географічною детермінацією, та ще й полів фізико-географічних областей і районів, це ті поля, по яких бігають комбайни?
Питання 33: Пане, чи можете Ви дати визначення поняттю «поле»?
Мій коментар: Мені лишається чекати на відповідь.
Таблиця 3 - Робоча шкала міри антропізації фізико-географічних таксонів України, спричиненої різними системами землекористування та/або його наслідків (с. 8).
Мій коментар: Я вже писав вище, що це приклад безграмотності, бо антропізуються не таксони, а ті природні тіла, землі, які є у їх межах.

Розділ 3. ???! – «сформовано геоінформаційний базис щодо регіону досліджень на основі геоінформаційної обробки сучасних відкритих джерел цифрових просторових даних» (с. 9).
Мій коментар: Знову йде засмічення термінами – «геоінформаційний базис», «геоінформаційної обробки», «реалізаційного застосування»!
Не можу зрозуміти, коли почнеться саме географічне дослідження! Поки що йдеться виключно про методику оцінки антропізації, що не має відношення до географії. Все, що я бачу, має відношення до землекористування.

Розділ 4. ???! – «здійснено верифікаційну реалізацію розробленої методики з послідовним переходом від загальнорегіональних до зонально-крайових та обласних і районних оцінювань міри антропізації» (с. 9).
Мій коментар: Далі можна вже не коментувати роботу, бо ніяких досліджень немає, а Рис. 3 - Цифрова картограма полів міри антропізації регіону досліджень взагалі шокує. Виявляється, міри антропізації регіону формують поле! І це при тому, що керівником пана дисертанта є кандидат фізико-математичних наук. Але
Питання 34: Пане, а що таке «похила територія» (с. 12)?
Мій коментар: Це так пана дисертанта вчили в університеті, а його керівник – доктор географічних наук без географічної освіти – звісно, виправити нічого не міг, бо він ... , але при цьому викладає у головному (як вони вважають) університеті України!

ВИСНОВКИ
Всього одинадцять (забагато) при чотирьох завданнях.
1. «На основі синтезу й творчого розвитку європейської концепції гемеробності і вітчизняної концепції геокологічно-природокористувального аналізу обґрунтовано концептуальні засади ...».
Мій коментар: Пан дисертант вже сам вирішив, що обґрунтував зроблене, тільки висновку немає.
2. «Інструментом загальнозмістового складника методики є інтероперабельна категорійно-класифікаційна схема міри антропізації ландшафтів ...».
Мій коментар: Хто бачить у цьому висловлюванні висновок? Я бачу тільки констатацію!
3. «За інструмент параметричного складника методики править септильно параметризована нелінійна шкала міри антропізації ландшафтів ...».
Мій коментар: Хто бачить у цьому висловлюванні висновок? Я бачу тільки констатацію!
4. Мій коментар: Хто бачить у цьому висловлюванні висновок? Я бачу тільки констатацію!
І так далі. Жодного наукового висновку. Але вражає останній пункт:
11. «У цілому всі результати роботи засвідчили обґрунтованість, об’єктивність і доцільність застосування запропонованих аналітичних підходів ...».
Мій коментар: Про які результати роботи йдеться, якщо не було дослідження? А дисертант дозволяє собі заявляти про «обґрунтованість, об’єктивність і доцільність»!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Було дуже неприємно читати текст, пересичений вигаданими термінами. Якщо цей текст пропустити через відповідне сито, залишилася б дуля. Склалося враження, що дисертант взагалі не розуміє, що таке наукове дослідження, та ще й у географії, яке має починатися з польових досліджень і базуватися на обробці отриманих емпіричних даних. У пана такий етап просто відсутній, відповідно, немає й польового матеріалу, принаймні, в авторефераті. Тема дисертації не має жодного стосунку до географії, бо географія не займається дослідженням мір будь-чого. А це привело до дивних визначень об’єкта і предмета дослідження, як і мети. Більше того, складається враження, що дисертант робить спробу пошити всіх у дурні і пропхнути цю псевдо-дисертацію через захист у спеціалізованій раді, яка вже має неабиякий досвід у таких справах. Загальна оцінка наступна:
«дисертація» пана В.В. Пласкального = (шмурдяк)3

30.12.2017 року
Доктор географічних наук                      О.П. Ковальов      

Немає коментарів:

Дописати коментар