Einige terminologisch-strukturbezogene Aspekte der holonischen Geographie

1. Präambel. Die Darstellung und Beschreibung der Welt wird von verschiedenen Organisationsbzw. Wissensformen realisiert und akkumuliert. Solche Formen sind nicht konstant und entwickeln sich ständig. Zum Beispiel wurde in den 60er -70er Jahre des 20. Jahrhunderts ein holonisches System (Paradigma) entwickelt. Der Begriff Holon wurde von Arthur Koestler (1967) vorgeschlagen.

Holonische Ideen (Ganzes und Teil eines anderen Ganzen) sind auch in anderen Disziplinen, wie der Philosophie, Biologie, Semantik usw. anzutreffen. Die holonische „Konzeption“ bietet auch neue Möglichkeiten für die Strukturierung, Beschreibung und Wahrnehmung der Geowelt.

География: холоническая структура геосреды

Ковалёв А.П. География: холоническая структура геосреды. Обсуждается новое видение структуры геосреды, основанное на холоническом подходе. Высказывается сомнение, что география, во-первых, включает набор квазидисциплин, как это даётся, например, М. Пидвирни, во-вторых, то, что это – наука о пространстве (геопространстве). Показано, что область исследования географии – это геосреда, которая может рассматриваться с позиции разных парадигм. Наиболее адекватной парадигмой является холоническая. Её основу составляет понятие холархии, что предполагает существование холонов разных уровней. География исследует ту часть мировой холархии, которая соответствует геосреде с её гетерогенностью. Делается попытка выделить базовые геохолоны на абиотическом, биотизированном и антропотизированном уровнях.

Ковальов О.П. Географія: холонічна структура геосредовища. Обговорюється нове бачення структури геосредовища, що базується на холоничному підході. Висловлюється сумнів, що географія, по-перше, включає набір квазідисциплін, як це дається, наприклад, М. Підвірни, по-друге, те, що це – наука про простір (геопростір). Показано, що область дослідження географії – це геосередовище, яке може розглядатися з позиції різних парадигм. Найбільш адекватною парадигмою є холонічна. Її основу складає поняття холархії, що передбачає існування холонів різних рівнів. Географія досліджує ту частину світової холархії, яка відповідає геосередовищу з його гетерогенністю. Робиться спроба виділити базові геохолони на абіотичному, біотизованому та антропізованому рівнях.

Kovalyov O. Geography: the holonic structure of geo-medium. The new vision of the geo-medium structure based on holonic approach is discusses. The opinion expressed that, firstly, Geography included the set of quasi-discipline as, for instance, M. Pidwirny presented, secondary, that Geography is the science about space (geo-space). Here shows that the field of geographic research is geo-medium which can be seen from the position of different paradigms, the most appropriate of which is holonic one. It is based on the notion of holarhy that presupposes the existence of holons of different levels. Geography explores those part of universal holarhy, which corresponds to geo-medium holarchy with it heterogeneity. The attempt is made to separate an basic holons on the abiotic, biotized and anthropotized levels.

Атоммаш - Харків

Сьогодні по обласному радію я почув, що знову ставлять питання про продаж „Атоммашу” (заводу „Турбоатом”) ДК „Росатом”. У мене відразу виникла низка запитань і коментарів до них:

1. Чи була це ініціатива колективу цього успішного підприємства? Якщо ні, то на яких підставах ініціюється це питання? „Атоммаш” – одне з найбільш успішним підприємств не тільки Харкова, але й всієї України, то ж навіщо його продавати? Що за цим стоїть, чиї інтереси? Втрачає місто, втрачає Україна і чи виграють робітники! В такому разі, хто матиме від цього зиск?

2. З якою метою „Росатом” хоче придбати „Атоммаш”? Не думаю, що метою є модернізація цього потужного підприємства – це і так весь час здійснюється на „Атоммаші”. Отже, мета, скоріше за все – прибрати конкурента. Це – доволі поширена практика.

3. Що внаслідок продажу „Атоммашу” отримають завод, Харків і що - Україна? Харків не отримає нічого, а Україна - одноразовий внесок у бюджет, який швидко розчиниться… у кишенях чиновників.

4. Які підприємства Харкова ще цікавлять росіян, щоб повністю контролювати виробничу сферу Харкова? Може це „Хартрон”? Чи завод «Комунар», «Фед», пов’язані з космічною сферою, авіаційний, тракторний, КБ ім. Морозова…, щоб прибрати до своїх рук новітні розробки двигунів і танків? Цікаво, чому вони не пропонують придбати завод ім. Шевченка, чи Харківський зоопарк.

5. Ось питання до ініціаторів постановки цього питання: а чи не варто поставити питання про продаж росіянам всього Харкова разом з його напівзруйнованими НІІ (з їх вченими), проектними інститутами, УФТІ (дивним чином ця історична абревіатура перекочувала до Києва)? Бо Харків за радянських часів був третім містом за виробничим і науково-навчальним потенціалом у великій країні, а сьогодні – здається, тільки шостий серед українських регіонів.

6. Цікаво, а чому «Атоммаш» не ставить питання про придбання відповідних підприємств на території Росії?

7. У мене контрпропозиція: давайте продамо росіянам їх Чорноморський флот, щоб вони отримали можливість вивезти його з Криму, а ще краще – айсберг (це ж територія!), встановивши перед цим прапор України.

Отже, тільки запитання. Ось чому у «Зверненні...» я поставив питання про повну відкритість режиму прийняття всіх важливих рішень. Рішення не повинні йти зверху – там немає безкорисних, рішення мають підніматися знизу. Причому для їх відстеження і інтегрування мають бути задіяні відповідні комп’ютерні програми. Так можна взагалі позбутися владних нашарувань у суспільстві.

Звернення до Верховної Ради 7-го скликання

Як громадянин України і Світу, я вважаю за потрібне висловити деякі побажання Верховній раді 7-го скликання. Зазначу, що діяльність Верховної ради попереднього скликання залишила у мене жахливе враження. Отже, висловлю наступні зауваження, акценти і пропозиції:

1. Проблема Влади, її структура. Не можна весь час вести розмову про Владу. Політики всі сили витрачають на боротьбу за Владу, забуваючи про країну і народ. Прагнення Влади – це той біологічний початок, що зберігся у людині. Влада – це завжди насилля, пригноблення, знищення особистості. Не може бути Влади народу – це демагогія, Влада – це завжди Влада над іншими. Єдине, про що можна говорити, так це про Владу над собою. Країні потрібні не владні і лицемірні держиморди, а спеціалісти-менеджери дуже широкого профілю і високої кваліфікації, а це – зовсім інші люди.

Мысли, вызванные замечательным интервью: маленькое начало большой дискуссии

Никто не должен бояться, что наблюдение над знаками

уведет нас от вещей: напротив,

оно приводит нас к сущности вещей.

Готфрид Лейбниц

Александр Володченко, уроженец Украины (Луганск) – один из наиболее видных специалистов в области теоретической картографии и картсемиотики, дал интервью сообществу «Неогеография» (интервью переопубликовано - читать ниже в этой статье). Как он считает, новая география берёт начало от работ А.А. Лютого. Имеется в виду новаторская монография этого автора: Язык карты: сущность, системы, функции. – М.: ИГ АН СССР, 1988. Работы Александра Володченко сегодня – это современный фронт картографической науки.

Ковальов О.П. Географія – штука складна (матриця академіка + матриця академіка + ... = ?)

Ковальов О.П. Географія – штука складна (матриця академіка + матриця академіка + ... = ?). На основі аналіз статті М.В. Багрова, Л.Г. Руденка та І.Г. Черваньова «Статус, місія і перспектива географії: про сучасні підвалини давньої науки» ставиться ряд гострих питань, пов’язаних з подальшим розвитком географії. Піддається сумніву факт, що у географічному дослідженні головним аспектом є територіальність. Показано, що таким аспектом є організація, а саме – геоорганізація. Ставиться питання про те, що геосередовище складається з своєрідних геоклітин – геохолонів, що шляхом складної взаємодії утворюють геотіло планети.

Ковалёв А.П. география – штука сложная (матрица академика + матрица академика + ... = ?). На основе анализа статьи М.В. Багрова, Л.Г. Руденка та И.Г. Черванёва «Статус, місія і перспектива географії: про сучасні підвалини давньої науки» ставится ряд острых вопросов, связанных с дальнейшим развитием географии. Поддаётся сомнению утверждение, что в географическом исследовании главным аспектом является территориальность. Показано, что таким аспектом является организация. Ставится вопрос о том, что геосреда состоит из своеобразных геоклеток – геохолонов, которые вследствие взаимодействия образуют геотело планеты.

Ушёл Будагов Будаг Абдулали Оглы

Сегодня, менее двух часов назад, из жизни ушёл Будагов Будаг Абдулали Оглы. Это тяжелейшая потеря для нас всех. Это невосполнимая утрата для всех географов. Мы скорбим вместе со всеми родственниками Будага Будагова.

Тяжёлая весть: когда уходит ЧЕЛОВЕЧИЩЕ, который сделал так много для ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - это трудно осознать, это отказывается воспринимать мозг. Тяжелейшая утрата большого друга моей семьи, моего отца, ЧЕЛОВЕК, которому я обязан очень многим. Из жизни ушёл не просто замечательный учёный, из жизни ушёл ЧЕЛОВЕК необыкновенной доброты, высокой морали.

Сколько буду жить - не забуду его.

Пусть будет пухом ему земля.

Александр Ковалёв

География: акцент внимания на организацию

Ковалёв Александр. География: акцент внимания на организацию. Рассматриваются вопросы, связанные с холистическим видением геосреды как области исследования географии. Предполагается, что геосреда проявляется через взаимодействие абиоты, биоты и антропоты как особый уровень организации – геоорганизация, которая проявляется как геотело. Акцентируется внимание на различии между географией и хорографией. Рассматривается вопрос о роли географии в решении глобальных проблем взаимодействия общества и природы.

Alexander Kovalyov. Geography: focus of attention on the organization. Discusses issues related to the holistic vision of geo-medium as a field of study geography. It is assumed that the geo-medium emerges from abiota, biota and anthropota interaction as particular organization level – geo-organization that concentrated as geobody. It is focuses on the distinctions between Geography and Chorography. The question about significance of Geography in deciding of the problems of interaction between society and nature is considered.

География: на пути к языку холонической географии

1. Преамбула. География прошла длительный путь развития, зародившись в те отдалённые тысячелетия, когда человек, пройдя долгий путь эволюции, обнаружил у себя способность запоминать факты и расшифровывать события, свидетелем которых он был. Но, главное, он выявил у себя выраженную интенцию, связанную с поиском объяснения и понимания происходящего - то, что можно связать с сознанием. Это стало возможным только благодаря рождавшемуся вместе с ним человеческому языку. Я пишу «человеческому», поскольку язык, если его трактовать максимально широко, присутствует везде: язык - это способ отклика системы переработки сигналов. Язык – это внешнее проявление мышления, но не сама мысль. Описать Мир – значит воспользоваться языком. Именно слова делают окружающую среду состоящей из разделённых предметов, вещей, явлений. Но описание Мира определяется также организацией знания, которая не остаётся постоянной, она меняется, эволюционирует, переходит от одной формы к другой. Это отражается и в языке описания. В географии это выражено достаточно чётко. Сегодня имеет место переход к холоническому языку, описывающему представления о геосреде как холархии.

География: смена парадигмы

Ковалёв Александр. География: смена парадигмы. Переход географии от одной парадигмы к другой рассматривается как адаптивный процесс, обусловленный изменением отношений в системе «Человек – Общество - Природа». Целью географии является формирование картины геосреды как целостного образования, чему противоречит её деление на физическую и социально-экономическую. В геосреде присутствует три уровня организации – абиотический, биотический и антропотический, причём каждый предыдущий является условием возникновения и существования последующих уровней. Поэтому в структуре географии должны выделяться абиогеография, биогеография и антропогеография, которые должны быть связаны общей географией. В процессе развития география шла от сбора голых фактов к геокомплексной парадигме, от неё – к геосистемной, затем – к холономической. Но наиболее целостный образ достигается при рассмотрении геосреды как геотела.

Kovalyov Alexander. Geography: change of paradigm. The transition of Geography from one paradigm to another is treated as an adaptive process, resulting from a change in the system of the “Man – Society – Nature”. The aim of Geography is forming of the geomedium painting as the integral creature, which is contrary to the division Geography on the physical and socio-economic branches. In the geomedium are three levels of organization – abiotic, biotic and anthropotic, every previous is a prerequisite for the appearance and existence of subsequent levels. So, in the structure of Geography should be distinguished Abiogeography, Biogeography and Anthropogeography that should be linked by General Geography. In development Geography moved from pure facts collection to the geocomplex paradigm, then – to geosystem one, after that – to holonomic one. But most integral image is achieved when considering the geomedium as geobody.

Бородино: космический снимок двухсотлетней давности

Представлена 3D-модель Бородинского поля, содержащая документально точные, локализованные в пространстве и во времени данные о нём за последние два столетия. Главный элемент и "изюминка" проекта - космический снимок местности двухсотлетней давности, позволяющий увидеть Подмосковье времён Пьера Безухова с околоземной орбиты - за полтора столетия до Юрия Гагарина.

Создаваемая сейчас группой "Неогеография" и ГИА "Иннотер" 3D-модель Бородинского поля представляет собой глобальный геоинтерфейс, включающий данные разных периодов за прошедшие с момента памятной битвы два столетия. В нём будут представлены космические и аэроснимки, карты, схемы, модели исторических событий. Особенная задача и проблема - создание максимально точного и достоверного представления о Бородинской битве 1812 года с обеспечением режима Ситуационной Освдомлённости.

До проблеми ландшафтного планування

Ковальов О.П. До проблеми ландшафтного планування. Розглядаються проблеми ландшафтного планування. Зроблений аналіз деяких визначень, що є в літературі. Показано, що вони базуються на викривленому трактуванні терміну «ландшафт» і що така форма планування не є самостійною, а має реалізовуватись у сполученні з більш широким - географічним плануванням (GeoPlanning). Піднімається питання про альтернативність територіального планування, що передбачає залучення територіальних громад.

Kovalyov Alexander. To the landscape planning problem. Some problems of the landscape planning are viewer here. Analyze of some available definitions in literature are doing. It is shown that they are bases on the perverted treatment of the term “landscape” and that such form of planning doesn’t self-reliant but must to realized in combination with more wide – geographical planning (GeoPlanning). The question about territorial planning alternativeness arises here.