1 квітня 2016 р.

Відгук про автореферат дисертації Майстра Андрія Анатолійовича «Геопросторова диференціація рівнів господарської освоєності території Волинської області»

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗБИРАЄ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВЕСЬ ДИСЕРТАЦІЙНИЙ НЕПОТРЕБ.
(спеціалізована рада К 76.051.04 Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича)
АЛЕ ЦЕ НОРМАЛЬНО, КОЛИ МІНІСТЕРСТВО МОВЧИТЬ!

Дисертант: Майстер Андрій Анатолійович
Тема: Геопросторова диференціація рівнів господарської освоєності території Волинської області

Місце виконання роботи: кафедра країнознавства і міжнародних відносин, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки

Спеціальність: 11.00.02 – економічна та соціальна географія

Науковий керівник:
Лажник Володимир Йосиповичович, кандидат географічних наук, доцент, професор кафедри країнознавства і міжнародних відносин,  Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки

Офіційні опоненти:
Підгрушний Григорій Петрович, доктор географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу суспільно-географічних досліджень, Інститут географії НАН України;
Круль Галина Ярославівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та менеджменту туризму, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Захист має відбутися 18 квітня 2016 року на засіданні спеціалізованої ради К 76.051.04 Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. 

Відгук
про автореферат дисертації
Майстра Андрія Анатолійовича
«Геопросторова диференціація рівнів
господарської освоєності території
Волинської області», представленої
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за
спеціальністю 11.00.02 –
економічна та соціальна географія

Я читаю назву дисертації і у мене виникає питання –
Питання 1: Шановний Андрію, а що, тут є якась проблема, яку слід досліджувати, чи йдеться тільки про фіксацію диференціації рівнів освоєності?
Мій коментар: Перепрошую, те, що диференціація рівнів господарської освоєності території має місце всюди, є незаперечним фактом. Отже, тема дисертації не містить в собі проблему. Інша справа – пошук причин та пояснень, чому така диференціація виникає. Але назва не підтримує цей аспект.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. «Актуальним питанням для сучасної суспільно географічної науки є виявлення особливостей геопросторової диференціації рівнів господарської освоєності території регіонів України» (с. 1).
Питання 2: Шановний, чи погоджуєтесь Ви з тим, що Ваша так звана суспільна географія (якщо признати її існування) є складовою географії в цілому, і якщо це так, то на яких підставах Ви у своїй роботі розглядаєте господарську освоєність, яка є наслідком виробничої діяльності, яка до географії не має відношення?
Мій коментар: Звісно, дисертант буде заявляти у режимі демагогічної логіки, що суспільна географія досліджує всі соціально-виробничо-економічні процеси, їх розміщення у так званому геопросторі, суть якого він толком пояснити не може. Тоді ...
Питання 3: Пане, чи можете Ви назвати головні особливості, які відділяють область дослідження географії від областей дослідження інших наукових напрямів?
Мій коментар: Мені хотілося б почути відповідь, але її не буде, бо ті, хто вважає себе географом в Україні, давно покинули область, яка називається «наука», тому вони просто не зважають на питання реальних опонентів.
Питання 4: Пане, Ви пишете про дослідження соціально-економічного розвитку регіону, чим таке дослідження відрізняється від соціального і економічного, та разом – соціально-економічного дослідження?
Мій коментар: Я вже чую демагогію.
Читаємо: «Необхідність регіональних досліджень господарської освоєності території зумовлюється значним геопросторовим контрастом регіонів України в рівнях господарського розвитку» (с. 1).
Питання 5: Пане, чим висловлювання «значним контрастом регіонів» відрізняється від «значним геопросторовим контрастом регіонів»?
Мій коментар: Відрізняється відсутністю слова «геопросторовим», яке нічого не значить і відсутність якого не міняє суті питання. А потрібно воно для того, щоб штучно ввести цю проблематику у поле дослідження географії.
Я не побачив у розділі ні актуальності, яка виглядає у автора дутою, ні обґрунтування географічності проблематики.
Об’єкт дослідження: господарська освоєність території Волинської області.
Питання 6: Пане, Ви що, як «освоєність» може виступати об’єктом дослідження, це ж просто звичайна характеристика?
Мій коментар: Тут все ясно. Дисертант, як і його науковий керівник, просто не розуміє, що характеристика (у даному випадку - освоєність) не може бути об’єктом дослідження, це не феномен, суть освоєності всім зрозуміла і нічого дослідувати тут не треба.
В дисертації відсутній об’єкт, який вимагає наукового дослідження!
Предмет дослідження: геопросторова диференціація рівнів господарської освоєності як результат процесу освоєння території ... .
Питання 7: Пане, так така диференціація просто фіксується, виходячи з оцінки освоєності, крім того, це вже давно всім відомі речі, що Ви збираєтесь тут захищати?
Мій коментар: Захищати завжди є що, наприклад, можливість отримати диплом кандидата наук.
Мета дослідження: виявлення геопросторових особливостей і типів господарського освоєння, рівня освоєності території адміністративних одиниць ...
Питання 8: Пане, ні виявлення особливостей, ні типізація, ні визначення рівнів освоєності не можуть бути предметом наукового дослідження, як і предметом захисту, то що Ви збираєтесь захищати?
Мій коментар: Захищати завжди є що, наприклад, можливість отримати диплом кандидата наук.
Завдання дослідження (всього дев’ять – дуже багато, це ж кожне треба буде захищати, а час захисту обмежений):
. здійснити аналіз існуючих теоретико-методичних підходів ...;
Питання 9: Пане, завдання має стосуватися об’єкту дослідження, а не «теоретико-методичних підходів», Ви що, цього не знаєте?
Мій коментар: Знає, не знає, яка різниця – головне, щоб хлопчик вчився добре.
. проаналізувати природно-географічні умови ...;
Питання 10: Пане, що таке «природні умови», відомо, а що таке «географічні умови», і чи можете Ви назвати їх, розділивши природні і географічні варіанти?
Мій коментар: Ні, не може! Сказано «природно-географічні», і все, нічого там вигадувати питання!
. здійснити аналіз історичних особливостей ...;
Питання 11: Пане, так у Вас же тема – «Геопросторова диференціація рівнів
господарської освоєності ...», причому тут історія, крім того, Ви не втомилися від аналізів?
Мій коментар: Цей Ковальов не розуміє, що йдеться про «господарську освоєність як результат процесу освоєння території ...», це ж навіть маленькому слоненяті ясно, а цьому замшелому пенсіонеру з Харкова – не ясно!
. визначити та проаналізувати соціально-економічні фактори ... ;
Питання 12: Пане, так у Вас же робота географічна, причому тут соціально-економічні фактори?
Мій коментар: Здохнути можна!
. здійснити аналіз геопросторових особливостей ...
Мій коментар: Уявляєте, скільки аналізів ..., а дисертант все не може зупинитися!
. виявити особливості геопросторової диференціації ...;
Мій коментар: Здохнути можна!
. виділити типи господарського освоєння ... ;
Питання 13: Пане. Так у Вас же тема інша – диференціація освоєння, а Ви ставите завдання виділення типів освоєння, як це розуміти?
Мій коментар: Як хочеш, так і розумій, старий козел!
. визначити основні проблеми господарського освоєння ... ;
Питання 14: Пане, так це ж задача соціально-економічного, а не географічного плану, причому тут географія?
Мій коментар: Здохнути можна!
. розглянути основні перспективи ... .
Питання 15: Пане, розгляд перспектив не є завданням наукового дослідження – це завдання планувальників, що це завдання робить у Вашій роботі?
Мій коментар: Формує враження повноти, старий козел!
Методи дослідження:
Мій коментар: Йдуть стандартні фрази. Це вже навіть не дивує – дисертації «пишуться» за стандартною схемою. Але
Питання 16: Пане, у чому суть Вашого геопросторового підходу?
Мій коментар: Невже неясно, у геопросторовості, де «гео-» означає відношення до географії, старий козел!
Наукова новизна (чотири пункти):
. проведене комплексне дослідження ...;
Мій коментар: Всім ясно, як пишеться новизна? Провів дослідження, ось тобі і новизна!
. запропоновано і розраховано інтегральні індекси ...;
Питання 17: Пане, ну і що далі, бо це не можна вважати новизною?
. виділено суспільно-географічні типи господарств ...;
Мій коментар: Виділення типів – це форма впорядкування даних і до наукової новизни відношення не має!
. розроблено серію картосхем ...
Мій коментар: Картосхеми – це форма відображення даних, не більше, науковою новизною це не є!
В роботі відсутня наукова новизна!

Основний зміст роботи
Розділ 1. «Теоретико-методичні основи ...».
Мій коментар: Цікаво, яким посібником для написання дисертацій користуються всі дисертанти?
Читаємо: «обґрунтовано теоретичні та методичні положення суспільно-географічного дослідження господарської освоєності ...» (с. 4).
Питання 18: Пане, це Ви самі зробили висновок стосовно обґрунтованості?
Мій коментар: Мене вражає така самовпевненість!
Читаємо: «розкрито суть понять «господарське освоєння території», «господарська освоєність території», «рівень господарської освоєності території»» (с. 4).
Питання 19: Пане, на яких підставах Ви вважаєте ці висловлювання поняттями?
Мій коментар: Пану слід познайомитись з визначенням «поняття» і тоді все стане на свої місця – наведені висловлювання поняттями не є.
Читаємо: «Під поняттям «господарське освоєння території» розуміється просторово-часовий процес розміщення та розвитку продуктивних сил суспільства на певній території, який має кількісні (освоєння нових територій) та якісні (інтенсифікація й реконструкція староосвоєних територій) характеристики, і відбувається в тісній взаємодії системи «природа - людина», остання з яких стає невід’ємною складовою природної основи території» (с. 5).
Мій коментар: Всі зрозуміли, як треба формувати визначення поняття? Я пам’ятаю визначення поняття «корова»: корова – це така тварина з чотирма ногами по кутах, з якої роблять котлети, а картопля росте поруч! А питання в тому, що ніхто не буде визначати корову, бо можна підійти і сказати: ось корова.
Питання 20: Пане, Ви «визначили» поняття, поясніть, яке відношення воно має до географії?
Мій коментар: Ніякого! Пане дисертанте, подивіться, що писав Анрі Пункаре про визначення понять – коли треба щось визначати, а коли – ні.
Читаємо: «Практичне значення дослідження процесу господарського освоєння території полягає в його кількісній та якісній оцінці» (с. 5)
Питання 21: Пане, виходить, що у Вас дослідження зводиться до оцінки, але ж оцінка завжди відносна і не підлягає захисту?
Мій коментар: Пан заплутався остаточно!
А далі розбирається «поняття» «рівень господарської освоєності території»: це просто вражає!
Питання 22: Пане, а Ви виробили визначення «понять» «низький ...», «середній...», «високий рівень господарської освоєності території»?
Мій коментар: Якщо ні, то далі рухатись не можна, бо читач заплутається без Ваших «визначень»!
Далі – дитячий текст, який не пройде навіть для дипломної роботи.
Розділ 2. «Передумови та фактори господарського освоєння території ...» - «розглянуто історичні особливості ...» (с. 5).
Читаємо: «Значний вплив на господарське освоєння території ... здійснюють природно-географічні фактори» (с. 5 - 6).
Питання 23: Пане, яким учбовим посібником Ви користувалися, бо я не впевнений, що до такої «глибокої» думки Ви могли дійти самостійно?
Мій коментар: Цікаво, скільки ще у кандидатських дисертаціях будуть присутні подібні висловлювання!
До так званих географічних факторів пан відносить ... вплив фізико-географічного положення території, геологічну будову, рельєф, кліматичні умови, мінерально-сировинні, водні, земельні  ... ресурси.
Питання 24: Пане, а що Ви розумієте під «фізико-географічним положенням території», чи є ваше особисте визначення цієї абракадабри?
Мій коментар: Думаю, в першу чергу слід з’ясувати, де пан вчився, хто йому в голову вклав подібну маячню, а потім ставити питання про допуск до захисту цього дитячого лепету!
Далі дисертант наводить результати проведеної ним кореляції всього з усім.
Питання 25: Пане, а що таке «фауністичний ресурс», Ви розробили його визначення?
Мій коментар: Дисертант вважає, що якщо він навів дані кореляційного аналізу, не пояснивши, навіщо це потрібно та що з цього випливає, то дослідження вже проведено. Те, що проявляється в результаті проведених ним обчислень, є достатньо очевидним і не вимагає ніякого кореляційного аналізу.
Питання 26: Пане, що Ви розумієте під транспортно-географічним положенням?
Мій коментар: Як на мене, це – свідчення невігластва дисертанта!
Все це – суцільна наукоподібна демагогія!
Розділ 3. «Особливості геопросторової диференціації ...» - «виявлено особливості геопросторової диференціації рівнів господарської освоєності ... на основі розрахунків агрегованих індексів рівня розселенської, водогосподарської, сільськогосподарської, лісогосподарської, промислової, транспортної та рекреаційної освоєності, а також інтегральних індексів рівня абсолютної й відносної господарської освоєності території адміністративних одиниць ...» (с. 7).
Питання 27: Пане, а чому у Вас відсутні такі види освоєності, як адміністративна, мафіозна, шахрайська, торгівельна, контрабандна, бурштинова, рейдерська, хабарницька, наркотична тощо?
Мій коментар: Пан взяв найбільш помітні види «освоєності», випустивши велику кількість інших варіантів, що робить його дисер неповноцінним!
Пане, життя територіальної громади значно більш різноманітне, і, головне, тут відсутня географія!
Питання 28: Пане, як Ви розраховували інтегральний індекс?
Мій коментар: Це важливе питання, бо інтеграл є інтеграл – це не проста сума.
На стор. 8 і 9 – схеми інтегрального індексу, розрахованого по районах: гарні картинки з журналу «Малятко». Перепрошую, таким формам відображення давно не місце в дисертаціях, це надто тривіально! І головне –
Питання 28: Пане, невже ці Ваші «результати» не були відомі фахівцям обласної адміністрації?
Мій коментар: Може там такі фахівці ... .
На стор. 10 – схема «Геопросторова структура поєднань інтегральних індексів рівня абсолютної і відносної господарської освоєності» ...
Мій коментар: Це вже не журнал «Малятко», це – матеріал для посібника «Волинський край» для школярів. Це стосується і схеми на стор. 11 - «Суспільно-географічні типи господарського освоєння ...».
Питання 29: Пане, якщо у цій назві Вашої схеми прибрати «суспільно-географічні», щось зміниться?
Мій коментар: Нічого! «Суспільно-географічні» тут нічого не додає, але дає дисертанту «можливість» заявити про відношення його роботи до географії, чого, насправді, немає. Текст, що супроводжує яскраво пофарбовані картинки, тривіальний.
Розділ 4. «Проблеми та перспективи господарського освоєння території ...».
Мій коментар: Впевнений, що всі ці проблеми були відомі і до дисертації пана Андрія. Перспективи написані у дусі звичайних лозунгів і декларацій.
Висновки (всього дев’ять):
Я не побачив висновків, які можна було б розглядати, як наукові, їх текст – це стислий виклад тексту автореферату.
В роботі немає наукових висновків!
Висновок по автореферату дисертації:
Він негативний! Робота не має відношення до географії, є тільки спроба створити вигляд, що вона географічна, шляхом використання застаріло терміну «геопростір». Дисертант навіть не зробив спробу обґрунтувати географічність своєї дисертації. В роботі відсутня реальна актуальність, як і об’єкт дослідження – освоєність не може бути об’єктом дослідження, бо це – тільки характеристика території. Відповідно, роботі відсутній і предмет дослідження, як і предмет захисту. Це тягне за собою відсутність завдань, які можна було б розглядати, як саме наукові. Висновки так тільки називаються, бо все це виглядає занадто тривіально. Робота нічого не додає до того, що вже є давно відомим. Це не залишає варіантів – представлена дисертація не є дисертацією взагалі і не має відношення до географії.

1.04.2016 року
Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П. 


1 коментар:

  1. Подивимося, чого вартують зауваження О.Ковальова, як автора відгуку.

    Зауваження 1. «Картосхеми – це форма відображення даних, не більше, науковою новизною це не є!»
    Відповідь: Невірно. Справжня картосхема це не малюнок. Створення картосхеми передбачає авторську розробку її сюжету, розробку системи умовних позначень, яка відображає глибинну суть досліджуваного явища.

    Зауваження 2. «на яких підставах Ви вважаєте ці висловлювання поняттями?»
    Відповідь: Ковальов плутає такі речі, як «слово» і «поняття». Поняття не обов’язково є одним словом, воно може бути поєднанням слів (наприклад «фізико-географічне районування»). А у процитованих поєднаннях слів жодне з цих поєднань не є висловлюванням (висловлювання зазвичай щось стверджують або заперечують).

    ВідповістиВидалити