Захист дисертації в Україні

Я досі знаходжусь під враженням виступу ОСені, яка, по суті справи, закликала всіх, хто прагне піднятися на рівень кандидата та доктора наук, дати клятву вірності науковій справі, як це роблять майбутні лікарі, даючи клятву Гіппократа. Від такого виступу віє не осінню, а весною, бо це означає, що принаймні одна людина в українській географії хоче зробити таку роботу, за яку їй не було б соромно. Йдеться про відповідальність, перш за все, перед самим собою. Нажаль, в Україні рівень дисертацій настільки впав, що про якусь відповідальність взагалі не йдеться. Я вже виступив з розбором «дисертації» А.В. Гудзевича, хоча таких «дисертацій» достатньо. Дисертанти навіть не можуть коректно визначитись з об’єктами свого дослідження і їх приналежністю до географії, внаслідок чого географія перетворюється на якийсь сурогат, а сфера захисту дисертацій давно перетворилися на прохідний двір: лізуть всі, хто забажає – біологи, економісти, технарі, землевпорядники, геологи тощо. Але ж це не іграшки. Існують більш-менш визначені критерії, які обмежують характер областей дослідження, що можуть вважатися географічними. Це, перш за все, зв'язок з денною поверхнею, гетерогенність, складність, системний характер (якщо ми розглядаємо область дослідження з системної точки зору), цілісність тощо. Дуже рідко дисертанти враховують це.

Як приклад, візьмемо докторську роботу Ю.М. Горячкіна на тему «Мінливість рівня Чорного моря», автореферат якої я продивися (я не буду писати розгромний відгук на цю дисертацію, тим більше, що в роботі щось є). Дивує те, як автор визначає об’єкт дослідження: рівень Чорного моря. Предмет дослідження: мінливість рівня моря й факторів, що її викликають. Це те ж саме, що заявити в якості об’єкта дослідження вимірювання груди, а предмета дослідження – мінливість об’єму груди (як результат, наприклад, вдихання-видихання). Перепрошую, яке відношення визначений таким чином об’єкт (і предмет) може мати до географії? Це тільки одна змінна, і в такому варіанті робота відразу опиняється в сфері гідрології, а не географії. Тут просто немає відповідності до критеріїв географії. Але роботу спокійно прийняли до захисту. Що ж ми маємо насправді?

Насправді ми маємо наступне: областю (об’єктом) дослідження без сумніву виступає Чорне море разом з літо-водним басейном суміжної суші, з яким воно тісно пов’язане, з якого у море надходить вода і тверда та органічна речовина. Для Чорного моря як тіла характерними є наявність як внутрішніх режимів, у тому числі стеричний ефект (про який пише автор), так і складні зв’язки з оточенням, в першу чергу – з літо-водним басейном, який можна вважати продовженням тіла моря. До речі, розуміння цього в роботі, нехай й у обмеженому варіанті, автор продемонстрував, але створити завершений образ області дослідження він не зміг, що вкрай обмежує цінність його розробки. Коливання рівню моря є наслідком багатьох ефектів, виділити вплив яких в такому інтегральному показнику часто просто неможливо, тим більше, що Чорне море не є ізольованим. Чому все це є важливим? Тому, що це впливає на коректне визначення мети і завдань дослідження. Читаємо:

Мета дослідження: оцінка кліматичних змін режимних характеристик рівня Чорного моря й факторів, що впливають на їхнє формування, визначення внеску змін рівня Чорного моря в динаміку берегової лінії.

Не зрозуміло, що таке кліматичні зміни режимних характеристик рівня … - може йдеться про мінливість режимних характеристик під впливом кліматичних змін? І на що тут впливають фактори – на режимні характеристики рівня моря, чи на кліматичні зміни? Я бачу, що автор абсолютно некоректно поставив задачу дослідження, що залишає недобре враження про його кваліфікацію як дослідника. Невже при попередньому слуханні дисертації ніхто цього не побачив, чи може це результат байдужого ставлення до процедури захисту з боку організації, що випускала, та членів ради?

Подивимось на завдання і проаналізуємо їх:

Завдання 1: Одержати кількісні характеристики мінливості рівня Чорного моря на масштабах від вікових до мезомасштабних коливань, визначити їхній відносний внесок у сумарну мінливість;

Питання і зауваження до завдання:

1. Які характеристики мінливості рівня моря, крім кількісних, існують?
2. Як можна ставити завдання про одержання кількісних характеристик мінливості рівня моря, це ж не є предметом дослідження, це – етап дослідження, який називається: збір матеріалу. Як цей пункт дисертант збирається захищати? Що, просто скаже, що дані отримані?

Завдання 2: Досліджувати тенденції багаторічної мінливості елементів водного балансу й інших факторів (атмосферний тиск, стеричний ефект, тектонічні рухи, твердий стік), що викликають мінливість рівня Чорного моря, а також визначають їхній внесок у загальну мінливість;

Питання і зауваження до завдання:

1. Слово «досліджувати» означає нескінченість процесу дослідження. Крім того, саме тут видно некоректність визначення автором об’єкту дослідження, бо рівень (а йдеться про поверхню) моря відірваний від його тіла. Я не бачу тут завдання, я бачу всього тільки спробу визначити ті фактори, що, з його точки зору, впливають на мінливість моря. Але всі ці фактори давно відомі!

Завдання 3: Одержати режимні характеристики штормових вітрів і хвилювання від хвильонебезпечних напрямків для узбережжя Західного Криму й проаналізувати кліматичні тенденції їх змін;

Питання і зауваження до завдання:

1. Насправді, характеристики не одержуються, а виявляються. Взагалі, завдання сформульоване дуже невдало. Про що йдеться – про характеристики штормових вітрів чи хвилювання від хвильонебезпечних напрямків?
2. Чи коректно говорити про кліматичні тенденції змін? Це тенденції чого, характеристик вітрів чи кліматичних змін? Що буде захищатися?

Завдання 4: Кількісно оцінити основні тенденції сучасних змін берегової лінії Західного Криму та визначити її відгук на зміни рівня Чорного моря;

Питання і зауваження до завдання:

1. Тенденції змін не оцінюються, а виявляються, а самі зміни оцінюються.

Завдання 5: Систематизувати антропогенні фактори, що впливають на зміни берегової лінії Західного Криму;

Питання і зауваження до завдання:

А що, антропогенні впливи ще не систематизовані?

Завдання 6: Проаналізувати сценарії та можливі наслідки кліматичних змін рівня Чорного моря.

Питання і зауваження до завдання:

Незрозуміло, що може означати фраза «наслідки кліматичних змін рівня Чорного моря»? Може йдеться про наслідки змін рівня моря, викликані кліматичними змінами?

Добре, я все ж таки щось тямлю в географії, можу переформулювати для себе ті постановки завдань, але це пише людина, що претендує на науковий ступень доктора наук! А я бачу некоректну постановку питань. Але ось головне питання щодо такої мети і таких завдань:

А що тут стосується географії?

Боюсь, відповідь буде такою: якщо щось і можна розглядати як причетне до географії, то у дуже обмеженому обсязі. Така робота має захищатися у раді за напрямком: гідро-метеорологія і кліматологія. А я не буду писати відгук на цю дисертацію: певний позитивний результат має місце, але він невеличкий і до географії має дуже обмежене відношення. В той же час автор розглядає важливий аспект – взаємодію моря і берега, що має відношення до геоморфології. Що стосується океанології, то областю її дослідження є океан в цілому чи його моря, теж як цілісності, а не одна змінна чи параметр.

Готовий вести дискусію з паном Ю.М. Горячкіним, його опонентами, членами спеціалізованої ради та опонентами з приводу цієї роботи.