29 жовтня 2019 р.

УКРАЇНА - РОСІЯ: ВІТАЄМО СТВОРЕННЯ МІЖФРАКЦІЙНОГО ОБ’ЄДНАННЯ «КУБАНЬ»: РЕАКЦІЯ НА ЦЮ ПОДІЮ ГАУЛЯЙТЕРА КУБАНІ ПАНА КОНДРАТЬЄВА Є ОГИДНОЮ!


Ні для кого не буде новиною, якщо я напишу, що Україна сьогодні знаходиться у вкрай скрутному становищі, бо сталася анексія Криму, а на Донбасі ведеться необ’явлена Росією війна, внаслідок якої загинуло багато людей і зруйновано багато підприємств. На фоні цих фактів дуже дивно виглядають виступи деяких політиків, які заявляють, що варто скоріше йти на мирну угоду з Росією (капітуляцію!), поки вона не захопила ще більші території, бо воювати з таким геополітичним одороблом/монстром не можна. Нам все частіше натякають на капітуляцію заради «миру», який веде до війни, бо прояв слабкості є підставою для подальшої агресії. Вже дійшло до розведення військ і відвертих скандалів між паном Зеленським та добровольцями, які абсолютно резонно не згодні з діями влади. Стосовно цих подій я висловлюсь на адресу пана Зеленського так:
пане Зеленський, слова «Президент» і «пахан» мають різний сенс і припускають абсолютно різну поведінку!

У даному контексті у ВР України сталася неординарна подія: створене між-фракційне об’єднання «Кубань». Що можна сказати з цього приводу?    
Це те, що мало статися давно: Україна має захищати українців, де б вони не проживали, і в першу чергу це стосується підтримки культури і мови, в цілому – українскості як сукупності якостей, що відрізняють українців від представників інших народів.
Всі знають, що Донщина і Кубанщина ще сотню (і навіть менше) років тому були україномовними регіонами, у Краснодарі працював український університет, закритий радянською владою у 1929 році. І хоча глибока русифікація там почалася у 1933 році, ще у 80-х роках на Кубані у школах вивчали українську мову і були україномовні радіопередачі. Сьогодні на цих територіях, як і в інших регіонах зі щільним проживанням етнічних українців – на Вороніжчині, Білгородщині, Курщині, Брянщині - вже українську мову майже вичищено, людей кремлівські дебіли переписали «русскими» - справжня «русская «весна»».
Я пам’ятаю кінець 80-х – початок 90-х років минулого століття. У секцію альпінізму університету приходили студенти різних факультетів, було і четверо хлопців з Кубані. Мене вражало те, що їх прізвища були українські, але вони вже писалися «русскими», хоча дехто з них і згадував про пращурів-українців. Їх же дивувало те, що вони – етнічні українці. Це було саме так! Але про що казати – близька картина була і у східних регіонах України. Додам, що в ті часи ми навіть не знали, що є лемки, русини, бойки ... Москва робила все можливе, щоб перемішати людей – з України посилали працювати до Росії, а в Україну приїздили люди з Росії. Камчатка і Сахалін сьогодні на 75% заселені етнічними українцями, які вже втратили свою національну ідентичність і пишуться «русские». Така політика Кремля! Пам’ятаю, у 60-х роках ми, проживаючи в Україні, навіть не здогадувались про те, що є така країна - Кубань, яка більш, ніж наполовину заселена етнічними українцями. У 1968 році, коли ми поверталися з експедиції на Кавказ, зробили зупинку неподалік від узбережжя Азовського моря, і я чи не вперше почув надзвичайно чисту українську мову – це була місцева бабуся: скажу відверто – я (і не тільки я) був просто вражений: як, звідкіля! Тільки потім я дізнався, що наприкінці 18-го сторіччя Кубань була заселена запорізькими козаками: все ретельно ховалося. Навіть слово «курінь» замінили на слово «станиця». А як вам це подобається:
була Густогаївка, стала Гостогаєвка, була Кущівка, стала Кущёвка, ансамбль «Веселка» ці «культурні» називають «Весёлка».
І тепер ми маємо боротися за відновлення українскості на Кубані та на інших територіях, прилеглих до державних кордонів України, де й досі щільно проживають етнічні українці. Тут є серйозна проблема: свідомість цих людей протягом десятиліть оброблялася кремлівською пропагандою, і особливо – в останні три десятиліття.
І якщо раніше заявлялося, що ОУН і УПА – фашистські угруповання, то тепер розповсюджується версія, що вся Україна – фашистська держава, навіть ті, що розмовляють мовою московітів – фашисти, бо насмілилися протистояти Кремлю. Росія, будучи дійсно нацисткою державою, намагається звинувачувати у націоналізмі, фашизмі і нацизмі ті країни, до яких вона ставиться агресивно! 
Кремль вводить у свідомість людей українофобію (до речі, це робилося і на Донбасі). Сьогодні Росія (світове одоробло) асоціюється з найнебезпечнішою твариною – бегемотом, на носі якого сидить і керує болотна жаба – Вова Путін! Куди квакне, туди Росія і пнеться – то у Чечню, то у Грузію, то в Україну, то в Сирію ... Подивіться, всі країни, що межують з цим світовим одороблом, втратили свої землі, в Європі це Фінляндія, Білорусь, Україна, Грузія, Молдова, Естонія, Татарстан (Астрахан) ... А що казати про монголів (візьмемо бурятів, які є монгольським субетносом)! А що принесла Росія чисельним народам Півночі? І кожного разу з Кремля чути, що на Росію нападають: то Грузія «напала» (на власній території), то Україна «розпочала війну» ...! Сьогодні Білорусь вже поглинута Росією (майже, як український Крим, без пострілів) і не має шансів відновити свою суверенність у повному обсязі, бо там – російські війська.


Протистояти цьому важко, але можна. Перш за все слід підняти Україну у її сучасних державних межах – культуру, мову, виробництво, науку, освіту ..., слід показати, що
українці – нація сильних, і навіть після 350 років колоніального тиску Московії, спроможна відтворити країну-Україну у її дійсно історичних межах.
Ми маємо створити дійсно демократичну державу – українську Україну, а тим, хто не поважає українську культуру, мову, запропонувати безстрокову поїздку (з усіма речами) за межі етнічних кордонів України. Слід зробити все, щоб на прилеглих до нинішніх кордонів територіях люди знову чули українську мову. Як таке може бути: Грайворон (чисто українське місто) у Білгородській області знаходиться на території Росії? А Хохловський район Вороніжської області? Я вже не кажу про Стародубщину! Таких прикладів можна навести дуже багато. Але
в першу чергу треба навести культурні зв’язки з кубанцями, щоб заткнути рота гауляйтеру В. Кондратьєву – винищувачу української культури на Кубані: пане гауляйтере Кондратьєв, Кубань була, є і буде українською, тож, починайте прибиратися звідтіля!
Подивіться, що цей пан примудрився заявити: «Я уже советовал депутату Верховной рады Украины Анне Гопко и теперь хочу посоветовать другим депутатам Верховной рады <…> спросить у самих жителей Кубани, коренных кубанцев, считают ли они себя этническими украинцами, а Кубань этнической территорией Украины, хотят ли они, для начала, куда-либо возвращаться?».
Ви уявляєте – ВОНО порадило!
Тут я відразу зауважу: сотню років тому кубанців ніхто не питав, з ким і як вони хочуть жити! А вони хотіли бути або самостійними, або об’єднатися з Україною. Не дали!
Більше того, цей пан (гауляйтер) пропонує приїхати до Краснодара і прослухати в університеті фахову лекцію про утворення регіону і Кубанського війська! Пане Кондратьєв, ми дуже сумніваємось стосовно фаховості цього лектора. Ми чудово знаємо, як російське військо під керівництвом Суворова винищило ногайців, ми чудово знаємо, як сотню років тому кубанських козаків гнали до Сибіру, а на Кубань завозили ешелони з червоноармійцями і дівчатам-козачкам пропонували два варіанти: або виходити заміж за москалів, або – до Сибіру. Може це «фахівець» з Краснодарського університету буде розповідати українцям? А може він розповідатиме, як на Кубані були винищені кобзарі?
Подивіться на пам’ятник довбаній Катерині у Краснодарі – там є кобзар,
а тепер кобзарів на Кубані немає! Отже, лектор буде розповідати про винищення кобзарів на Кубані?
Знаєте, навіть московські культурологи, які проводили на Кубані дослідження, прийшли до висновку, що на цій території переважає українське начало.        
Коли в Україні почалися події 2014 року, з’явилися різні кліпи. На одному з них – «кубанські кАзаки» погрожують дійти до Дніпра, при цьому їх заява звучить мовою московітів. Я хочу заявити наступне:
справжні кубанські козаки не будуть розмовляти мовою московітів, бо мають свою – кубано-українську балачку, яку і сьогодні можна там почути, а як тільки ця мова зникне, зникнуть і кубанські козаки. Подумайте про це, хлопці з Кубані!
Але не все ще втрачено. Бачите, який банер розгорнули на стадіоні у Краснодарі під час матчу клубів «Кубань» і «Зеніт»!


Отже, варто спробувати. Ми знаємо тих людей, які останнім часом змушені були покинути Краснодар, піднявши питання про самостійність Кубані. Я особисто знайомий з ними. У Харкові вони протягом року вивчили українську мову. Там достатньо багато тих, хто пам’ятає свої українські корені, як і тих, хто просто не бажає жити під тиском Москви. Вони хотіли повернути Кубані її обличчя, яке, як того б не хотіли московіти, є українським (на це вказують навіть дані генного аналізу).


Славимо Кубанську народну республіку, славимо Чорноморців, які свого часу відвоювали Ізмаїл та Одесу! Єднаємо Україну і Кубань – дві невід’ємні частини Соборної України!

УКРАЇНА І КУБАНЬ РАЗОМ!
УКРАЇНА І КУБАНЬ – ДВІ СКЛАДОВІ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ!

Олекса Ковальов

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов (Номад)4 листопада 2019 р. о 11:20

    Кажуть, що нам потрібен МИР, посилаючись, у першу чергу, на обивателя. А хто проти? Люди, яких взагалі мало що цікавить, у серцях яких немає місця для країни-України, кричать: МИР, МИР, МИР ..., навіть не замислюючись над тим, за яких умов цей МИР може настати! Так, ми всі за МИР, тільки Мир може наступити, якщо агресор буде прибраний з нашої землі, з країни-України. А це означає, що коли настане час репарації, слід ставити питання не про якісь грошові виплати (гроші відразу розбігаються по кишенях чинушок), а про повернення всіх територій, анексованих Росією за останні 100 років. У першу чергу йдеться про Кубань і східну частину Донщини.

    ВідповістиВидалити