26 березня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Удовиченко Вікторії Віталіївни «Конструктивно-географічні засади регіонального ландшафтного планування: теорія, методологія, практика (на прикладі лівобережної полісько-лісостепової частини території України)»

ЧЕРГОВИЙ БЕЗОБРАЗНИЙ ВИПАДОК ЗАХИСТУ «ДОКТОРСЬКОЇ» У СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ РАДІ Д 26.001.07 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ТАРАСА ЩЕВЧЕНКА: БІДНИЙ ТАРАСЕ!
Пані В.В. Удовиченко демонструє всім, як треба писати бутафорні докторські дисертації

Робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант
Шищенко Петро Григорович, доктор географічних наук, професор кафедри географії України, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАПН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Офіційні опоненти:
Гудзевич Анатолій Васильович, доктор географічних наук, професор кафедри географії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;
Петлін Валерій Миколайович, доктор географічних наук, професор кафедри фізичної географії, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський  національний  педагогічний  університет  імені Володимира Гнатюка.

Захист відбудеться 3 квітня 2018 р. об 11 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Відгук
про автореферат дисертації
Удовиченко Вікторії Віталіївни
«Конструктивно-географічні засади
регіонального ландшафтного планування:
теорія, методологія, практика
(на прикладі лівобережної полісько-
лісостепової частини території України)»,
представленої на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів

... відданість загальноприйнятим точкам зору може бути всього тільки ширмою марного розуму.
    Ентоні Гідденс

Landscape planning prescribes alternative spatial configurations of land uses, which are widely understood as a key factor in planning for sustainability.
 Jack Ahern, Theories, methods and strategies for   sustainable landscape planning

Не дивлячись на те, що науковий керівник пані Удовиченко шановний пан Шищенко Петро Григорович не вважає мене ні ландшафтознавцем (хоча я маю дві монографії у цьому науковому домені), ні науковцем, я зроблю спробу оцінити дисертацію, написану під його патронатом. Але відразу відмічу, що засади чогось не можуть бути предметом дослідження – це те, що враховується під час дослідження як контекст, тобто тема дисертації є некоректною. Думаю, тема мала бути такою: «Ландшафтне планування в контексті конструктивної географії: теорія, методологія, практика (...)». Також додам, що питання ландшафтного планування доволі давно обговорюється у світовій літературі і зробити щось нове і значиме у цій сфері доволі важко. Саму авторку я не знаю, нічого про неї не чув, отже моя позиція буде об’єктивною.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. «Гостра потреба оптимізації процесу взаємодії суспільства і природи, пошуку оптимальних траєкторій екоеволюції у сфері природокористування, оцінювання та аналізу ландшафтів й тенденцій їх перетворення під впливом антропогенних факторів, вибору прийнятної стратегії взаємодії людини із середовищем її існування пояснює суспільно-господарську значимість впровадження ландшафтознавчих пошуків та ландшафтного планування» (с. 1).
Питання 1: Шановна Вікторія Віталіївна, Ви пишете про «траєкторій екоеволюції у сфері природокористування», чому саме екоеволюції, а не геоеволюції, краще - геопроцесу (бо Ви заявили захист у географічній раді), і чи є на сьогодні коректним говорити про природокористування при тому, що вже давно йдеться про те, що людське суспільство і природне середовище мають формувати єдність?
Мій коментар: Можна зробити вигляд, що це несуттєво, але, насправді, це є важливими акцентами, що визначають бачення автора, це - орієнтири. Термін «екоеколюція» вказує на екологічний аспект, а термін «геопроцес», як процес розгортання географічно-організованого середовища, орієнтує на те, що проблема носить саме географічний характер. Тому використання такого терміну у географічній роботі не є коректним. Другий момент стосується так званого природокористування. Таке бачення є доволі застарілим, воно прийшло з другої половини минулого століття і є проявом антропоцентризму. Вже давно ми розвиваємо концепцію антропізованої геохолархії, яка значно краще відповідає ситуації, пов’язаної зі зміною відношень між суспільством і природою, тим більше з огляду на майбутнє.
Питання 2: Пані, Ви цього не знали, і якщо це так, то як Ви ставитесь до такої позиції?
Мій коментар: Якщо пані дійсно хоче, щоб її сприймали як науковця, вона має дати відповідь.
Читаємо: «Планування діяльності людини у ландшафтах (концепт ландшафтного планування) має складний шлях утвердження: від розгляду його/заміни територіальним плануванням до становлення в якості самостійного напряму» (с. 1).
Питання 3: Пані, як слід розуміти Ваш вислів «планування діяльності людини у ландшафтах», невже людина реалізує свою діяльність у ландшафті, тоді що це таке?
Мій коментар: Це вкрай важливий момент. У статті «До проблеми ландшафтного планування» (http://www.geography.pp.ua/2012/09/landscape-planning.html), написаної після конференції «Актуальные проблемы ландшафтного планирования» (Москва, МДУ, 2011), невідому пані, я писав, що не можна починати обговорення складного питання ландшафтного планування (ЛП), не визначившись з основними поняттями. Якщо пані заявляє про діяльність у ландшафті, припускаю, що вона розглядає його як певне уречевлене середовище, що входить у протиріччя і з етимологією, і з розумінням цього поняття А. Гумбольдтом, який ввів його у науку, як і з його трактуванням Європейською ландшафтною конвенцією. Якщо дослідження дисертантки вимагає якогось особливого визначення цього поняття, це слід серйозно обговорювати і обґрунтовувати. Подивимось, чи є це у роботі.
Питання 4: Пані, Ви пишете про «впорядкування простору інструментами планування» (с. 1), про які інструменти йдеться і як можна впорядкувати простір?
Мій коментар: Я дійсно хочу розібратися з цим! Що стосується впорядкування простору, це – ознака некомпетентності, простір не можна впорядкувати, це можна зробити тільки з речами, думками.
І знову ми бачимо, що щось є недостатнім (як завжди, коли немає того, що вказує на необхідність такого дослідження): «ще недостатньо використовуються “ресурси” планування, а поняття ландшафтного планування й специфіка його імплементації у конкретних регіонах залишаються недостатньо розробленими» (с. 1).
Питання 5: Пані, так планування теж характеризується ресурсами, можна дізнатися, якими, а також – як «поняття ландшафтного планування» в різних регіонах може бути розробленим по-різному?
Мій коментар: Авторка, прагнучи показати свою зрілість, просто наплутала. Більше того, текст написаний на рівні студентської роботи. Що стосується різної розробки «поняття ландшафтного планування» в різних регіонах, то це означає, що дисертація, яку написала пані, нічого не варта.
Питання 6: Пані, Ви пишете про регіональне ландшафтне планування, що це таке?
Мій коментар: Це виглядає трохи дивно. По-перше, неясно, про які регіони йдеться, по-друге, я дуже сумніваюсь, що ландшафтне планування можна здійснювати в рамках цілих регіонів, може авторка покаже, як це робиться.

Об’єкт дослідження: ландшафти поліської і лісостепової частини території Лівобережної України (у межах Полтавської, Сумської, Харківської та Чернігівської адміністративних областей) (далі спрощено “територія Лівобережної України”) у планувальному вимірі та як просторова гетерогенна поліструктурна цілісність.
Питання 7: Пані, а що таке «планувальний вимір ландшафту»?
Мій коментар: Це абсолютно некоректний вислів, що вказує на некомпетентність дисертантки. По-перше, вимір пов'язаний з можливістю вимірювання і наявністю відповідних одиниць вимірювання. По-друге, я ще можу допустити наявність такого виміру у діяльності, але писати про наявність виміру у ландшафті некоректно!
Питання 8: Пані, що Ви розумієте під поліструктурною цілісністю, у яких випадках говорять про поліструктуру?
Мій коментар: Я хотів би отримати роз’яснення! Зазвичай це пов’язано з тим, що з різних точок зору структура чогось бачиться по-різному. Але тоді слід вказувати ці аспекти.
Питання 9: Пані, а ці Ваші ландшафти Лівобережної України до Вас не досліджувались?
Мій коментар: Це дивно! Взагалі-то докторське дослідження пов’язується з явищами, які не досліджувались, або досліджувались, але автору вдалося отримати нові результати і сформувати нове бачення, що докорінно відрізняється від існуючого, а тут – доволі досліджена територія, причому саме у ландшафтному плані. 

Предмет дослідження: теоретико-методологічні та практичні аспекти ландшафтного та регіонального ландшафтного планування, параметри фонової (регіональної) і локальної будови ландшафтів території дослідження.
Питання 10: Пані, невже Ви не знаєте, що предмет дослідження – це аспект об’єкта дослідження, а у Вас – щось зовсім інше – «теоретико-методологічні та практичні аспекти ландшафтного та регіонального ландшафтного планування», як це розуміти?
Питання 11: Пані, як параметри чогось можуть бути предметом дослідження?
Мій коментар: Маємо повну некоректність!
В роботі відсутній предмет дослідження!

Мета дослідження: сформулювати концептуальні засади регіонального ландшафтного планування як одного з важливих напрямів конструктивно-географічних досліджень, його теоретико-методологічного та методичного апарату, відобразивши специфіку імплементації відповідно до принципу ландшафтної поліструктурності на прикладі полісько-лісостепової частини території Лівобережної України.
Мій коментар: Тут написано багато, а мету слід писати лаконічно, так, навіщо писати тут «на прикладі полісько-лісостепової частини території Лівобережної України».
Питання 12: Пані, а Вам науковий консультант не сказав, що мета дослідження має бути орієнтована на досліджуваний об’єкт/предмет дослідження?
Мій коментар: Розумієте, об’єкт у дисертантки – одне, предмет – інше, а мета – ще щось інше. Формулювання концептуальних засад не може бути метою дослідження, це ж прояв безграмотності!
В роботі відсутня мета дослідження!

Завдання:
Їх – десять, що є вкрай надмірним, бо по кожному завданню прийдеться під час захисту говорити про результат виконання!
1) сформулювати положення про сутнісні риси регіонального ландшафтного планування (рЛП) – наукової концепції, що має власний теоретико-методологічний базис, апарат та інструментарій; відобразити її місце серед відомих близьких, проте не синонімічних, концепцій планувального типу; узагальнити і конкретизувати, шляхом вивчення сучасних напрямів та підходів, визначення сутності ландшафтного планування; сформулювати визначення регіонального ландшафтного планування;
Питання 13: Пані, так що у Вас є об’єктом дослідження – регіональне ландшафтне планування?
Мій коментар: Це виглядає дивно. Планування – це вид людської діяльності, виходить, що у авторки об’єкт дослідження – ландшафти, а завдання дослідження пов’язується з плануванням. Це завдання є некоректним!
2) дослідити проблематику, сутність теорії і практики ландшафтного планування на різних масштабно-ієрархічних рівнях;
Питання 14: Пані, але ж тут у Вас знову йдеться про ландшафтне планування, як це розуміти?
Мій коментар: Виходить, дисертантка досліджувала не ландшафти Лівобережної України, а зовсім інше – ландшафтне планування, причому перше і друге завдання є близькими – і там сутність, і тут сутність. Це завдання є некоректним!
3) розробити ієрархізовану відповідно рівням планування структуру таксономічних одиниць, а також концептуальну модель реалізації регіонального ландшафтного планування;
Питання 15: Пані, «ієрархізовану ... структуру таксономічних одиниць» чого?
Питання 16: Пані, а «таксономічні одиниці» не є системою ієрархії?
Мій коментар: Пане відгукувач, ти тільки почав, а вже дістав, яка різниця, головне – як науково написано – ієрархізована структура таксономічних одиниць! Де ще таке можна побачити?
Питання 17: Пані, ландшафтне планування вже існує кілька десятиліть, невже воно здійснювалось за відсутності концептуальної моделі?
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка тільки-но проснулася і виявила, що є ландшафти, є ландшафтне планування, під яке слід розробити концептуальну модель, і терміново взялася за справу. Все, що було до неї, наче й не було. Молодець, так і треба діяти!
4) сформулювати положення концепту ландшафту як об’єкту планування, яке реалізується на сучасному етапі розвитку продуктивних сил та відповідного рівня трансформаційних процесів, які змінюють саму “сутність” ландшафту та створюють підстави для розгляду його як “актуального”, для чого важливим є висвітлення суті відповідного концепту;
Питання 18: Пані, виходить, що положення концепту ландшафту у контексті планування і без нього будуть різними, і що таке «положення концепту» взагалі?
Мій коментар: Тут я вже бачу явні прояви наукоподібної демагогії і висмоктування проблем з пальця. Якщо є концепт ландшафту, то він не може мінятися, він – єдиний, інша справа – як його формулюють. Можуть бути варіанти, які, я так думаю, дисертантка не розглядає. Дане завдання виглядає некоректним!
5) здійснити різноаспектне (відповідно до принципу поліструктурності) вивчення ландшафтної структури території Лівобережної України як ключового чинника обґрунтування й імплементації регіонального ландшафтного планування та створення документів планувального типу; виконати метризацію ландшафтного різноманіття;
Питання 19: Пані, тут у Вас не одне, а три завдання, навіщо Ви все це написали?
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка взагалі вперше робила те, що називається науковим дослідженням.
Питання 20: Пані, яке відношення до наукового дослідження може мати «створення документів планувального типу»?
Мій коментар: Наукова робота не включає створення документів.
6) виявити риси будови та структури каркасних ландшафтно-планувальних елементів; здійснити оцінювання функціонального різноманіття ландшафтів;
Питання 21: Пані, Ви пишете про функціональне різноманіття ландшафтів, чи можете Ви назвати деякі з таких функцій ландшафту?
Мій коментар: Може нарешті пані зможе мені розкрити очі на це питання!
7) шляхом вивчення варіантів антропогенізованих ландшафтів здійснити метризацію рівнів їх трансформації; виявити та закартографувати поля трансформаційного впливу, ландшафти різного ступеня віддалення від квазіприродного стану;
Мій коментар: Дивно, пані взялася вивчати варіанти антропогенізованих (слово то яке вигадали, і це – замість «антропізованих»), які до неї ніхто не вичав. Але метризація рівнів трансформації – це дуже цікаво, подивимось, чи вдалося нашому теляті з’їсти вовка.
Питання 22: Пані, так у Вас тут знову три завдання – «вивчення варіантів антропогенізованих ландшафтів», «метризація рівнів їх трансформації» та «виявлення та закартографування поля трансформаційного впливу», а має бути одне, як Ви водночас вирішували ці завдання?
Мій коментар: Дуже просто – брала й вирішувала!
8) шляхом уточнення існуючих положень, розробити типологію та побудувати матрицю конфліктів природокористування, створити концепцію  інтерпретації рівнів конфліктності природокористувачів у контексті імплементації інструментарію рЛП;
Питання 23: Пані, так Ви, виходить, досліджували конфлікти природокористування, а не ландшафти Лівобережжя?
Питання 24: Пані «шляхом уточнення існуючих положень» чого?
 Мій коментар: Перепрошую, але це вже зовсім інша тема дослідження, тобто це завдання не лежить у «площині» напряму дослідження. Це некоректно сформульоване завдання!
9) відповідно до розробленої концепції рЛП, блоків концептуальної моделі його імплементації запропонувати алгоритм супідрядно-координаційного моделювання ідентифікації операційних одиниць ландшафтно-планувальних документів; обґрунтувати методичні підходи до застосування теоретичних положень концепції планування щодо розв’язання регіональних проблем оптимізації природокористування, облаштування регіонів та охорони навколишнього середовища;
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка не має жодного уявлення про наукове дослідження. У цьому пункті знову маємо два завдання, а не одне. Вона не розуміє, що пропозиції будь-чого (у тому числі ось цієї маячні – «алгоритм супідрядно-координаційного моделювання ідентифікації операційних одиниць ландшафтно-планувальних документів») не можуть бути завданнями наукового дослідження. Не може бути завданням і обґрунтування методичних підходів «до застосування теоретичних положень концепції планування», бо це вже стосується не дослідження об’єкту/предмету, а впровадження у практику певних розробок, а це – зовсім інша стаття витрат. Маємо некоректно сформульоване завдання!
10) відповідно до виокремлених масштабно-ієрархічних рівнів і таксономічних одиниць, результатів всебічного вивчення ландшафтної  структури  та систем природокористування тестових полігонів запропонувати й розробити ландшафтно-планувальні документи, у яких викласти стратегії та напрями адаптування екоеволюційної концепції до особливостей регіонального природокористування.
Мій коментар: Коли я бачу висловлювання на кшталт «результатів всебічного вивчення», я кажу собі – запахло демагогією! Науковець так не пише, бо знає, що всебічний розгляд можливий тільки у разі «вивчення» штучного об’єкту.
Питання 25: Пані, а Ваші «виокремлені масштабно-ієрархічні рівні і таксономічні одиниці» між собою скорельовані?
 Мій коментар: Щоб розібратися, мені це важливо знати! Пані, і чому Ви опускаєте коми там, де вони мають бути!
Питання 26: Пані, з яких це пір у наукових дисертаціях стало потрібно розробляти «ландшафтно-планувальні документи»?
Мій коментар: Цей пункт вже точно є демагогією. Таке не може бути завданням дослідження об’єкту/предмету.
Наведені «завдання» залишають дуже неприємне враження, схоже, що дисертантка всіх вважає дурнями, а взагалі-то просто керується тим, що її науковий керівник – сам вельмишановний Петро Григорович Шищенко, який одноосібно вирішує, що є вірним, а що – ні.

Методологія та методи дослідження.
Мабуть, я не буду коментувати цей пункт, бо дисертантка просто завантажила у нього все, про що чула, у тому числі підходи – «діалектичний, системний та геосистемний, феноменологічний, комплексний, територіальний, структуралістський, ландшафтно-екологічний, екоеволюційний, природоохоронний, гуманістичний, діяльнісно-геопросторовий, культурно-ландшафтний і проектно-планувальний». Мені навіть питання не хочеться ставити, ось тільки ...
Питання 27: Пані, у чому суть територіального наукового підходу, і чи можна природоохоронний «підхід» вважати науковим?
Мама рідна, а ось ще один шедевр –
Питання 28: Пані, а до чого зводиться такий науковий підхід, як діяльністно-геопросторовий?
Мій коментар:
Пані не зовсім вірно розуміє, що таке докторська дисертація, це не вкидання у текст наукоподібних слів і висловлювань, це – довга робота, яка має завершуватись отриманням нетривіальних результатів. На основі ось цієї каші «підходів» важко отримати щось взагалі.
Питання 29: Пані, а що таке «джерелознавчий аналіз», до якого кабінету лікарні такі аналізи слід нести?
Мій коментар: Я не жартую, бо коли пишуть про такий аналіз, вже не до жартів!
Питання 30: Пані, я вже стара людина, відстав від молоді, поясніть мені, що таке «натурні спостереження»?
Мій коментар: Це як натуральні продукти – без ГМО!
Питання 31: Пані, Ви пишете про зонінг як те, що потрібно «для цілей пізнання об’єктивної дійсності шляхом розмежування функціональних “зон” тестових ділянок дослідження, вивчення фізіономічності й структурно-просторових відмінностей операційних ландшафтно-планувальних одиниць», я вірно розумію, що йдеться про перебування на зоні, що дає неоціненний досвід пізнання об’єктивної дійсності, щось, подібне до шопінгу?
Мій коментар: Розмежування доменів з різними функціями є зонуванням, а не зонінгом, не варто займатися вигадуванням термінів!
Питання 32: Пані, як Ви трактуєте вислів «об’єктивна дійсність»?
Мій коментар: Це важливе питання і хотілося б з’ясувати позицію автора.

Інформаційні джерела дослідження.
Питання 33: Пані, я не побачив експедиційних досліджень, без яких написання ніякої географічної дисертації не здійснюється, у Вас вони були?

Наукова новизна
Я нарахував вісім пунктів – нормально!
. розроблено концептуальні положення регіонального ландшафтного планування ...; виявлено  категоріальні відмінності “територіального планування”, “геопланування” і “ландшафтного планування”; запропоновано введення у науковий обіг окремого напряму ландшафтознавства – планувального;
Мій коментар: Так тут вже у першому пункті не одна, а три новизни, нормально! Пані, невже Вам шановний Петро Григорович не розповів, як слід писати наукову новизну, якщо вона, звісно, присутня? Ви написали, що «розроблено концептуальні положення ...», але це Ваша оцінка, а її мають давати члени спеціалізованої ради та опоненти, отже Ви здійснюєте на них тиск, чого робити не можна. Більше того, наукова новизна – це результати дослідження, а не виявлення категоріальних відмінностей чи пропозиція «введення у науковий обіг окремого напряму ландшафтознавства – планувального». Перший пункт виявився фейком.
. визначено цільові настанови та завдання, методологічні засади реалізації ландшафтного планування ...; обґрунтовано  оригінальну/авторську  систему  таксономічних ландшафтно-планувальних  одиниць ...; розроблено та апробовано методичний інструментарій ... . 
Мій коментар: Але ж це нікуди не годиться. Знову замість однієї новизни – три, написані у такому ж стилі. Схоже, що у такий спосіб авторка спробувала приховати відсутність будь-якої новизни!
Питання 34: Пані, наукова новизна – це отриманий нетривіальний результат, який треба буде захищати, а Ви що понаписували?
Мій коментар: Це не є науковою новизною! 
. обґрунтовано введення поняття “актуальний ландшафт” ...; запропоновано алгоритмізовану модель практичної реалізації
Мій коментар: Це дуже цікаво, якщо дійсно має сенс, але це всього тільки нове поняття. Факт обґрунтування встановлюється не автором, а членами ради і опонентами при обговоренні. Пані, поки що Ви нічого не обґрунтували, Ви тільки запропонували. Це стосується і алгоритмізованої моделі, яка аж ніяк не є науковою новизною!
. здійснено різноаспектне вивчення, графічне та картографічне моделювання поліструктурності актуальних ландшафтів ...  
Мій коментар: Пані, це декларація, розповідь про здійснене, а не наукова новизна!
. змодельовано регіональну мережу природоохоронних об’єктів ...; здійснено  метризацію  рівнів  трансформації  ландшафтів ...   
Мій коментар: Пані, це декларація, розповідь про здійснене, а не наукова новизна!
. встановлено сутність конфліктів природокористування ...
Мій коментар: Пані, це декларація, розповідь про здійснене, а не наукова новизна!
. окреслено можливості застосування концептуальних положень регіонального
ландшафтного планування ...
Мій коментар: Пані, це декларація, розповідь про здійснене, а не наукова новизна!
. обґрунтовано специфіку імплементації регіонального ландшафтного планування
шляхом розробки регіональної ландшафтної програми розвитку території ...; розроблено систему оптимізаційних ландшафтно-планувальних заходів ... .
Мій коментар: Пані, це декларація, розповідь про здійснене, а не наукова новизна!
Пані подала свою розробку як докторську дисертацію до захисту, але показала повне нерозуміння того, що таке наукова новизна: В роботі відсутня наукова новизна як така! Те, що є, написано на рівні звичайної дипломної роботи – перелік зробленого.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Розділ 1. «Регіональне ландшафтне планування як сучасний інструмент удосконалення структури природокористування та облаштування регіонів».
Мій коментар: Мене дивує те, що дисертантка почала з огляду різних варіантів планування, а не з визначення поняття ландшафту (як вона це розуміє), бо в залежності від трактовки саме цього поняття варіанти ландшафтного планування будуть різними.
Читаємо: «Ключовим інструментом територіального планування є принципово відмінне (за сутністю,  використаними  підходами,  принципами  та  процедурою  реалізації) ландшафтне планування – ландшафтний менеджмент, що має за мету удосконалення територіальної структури, поліпшення, відновлення і “створення” ландшафтів; зводиться до обґрунтування такої територіальної диференціації функцій ландшафтів, за якої максимально повно реалізуються їх природні потенціали» (с. 10).
Питання 35: Пані, створюється ландшафт, чи певна фізіографія поверхні?
Мій коментар: Ось тут ми вже маємо проблему розуміння – на основі якої трактовки терміну «ландшафт» вона формує свої уявлення. Якщо це так зване традиційне розуміння, що йде з географії радянських часів, то виходить, що ця позиція просто узаконена і дисертантка не вважає за потрібне розбирати інші варіанти, що виводить її з поля науки у поле близько-наукової політики. Подивимось далі.
Питання 36: Пані, про які потенціали і функції ландшафтів йдеться, це ж не іграшки, це – докторська дисертація, і Ви не на пленумі ЦК КПРС?
Мій коментар: Присутні слова, за коректне використання яких науковець має відповідати, інакше це стає наукоподібним текстом! Якщо у пані ландшафт є фізичним утворенням, то його можна ділити на частини скільки завгодно, але ландшафт – за визначенням – є неподільною цілісністю.
Маємо визначення регіонального ландшафтного планування: «така система поглядів, відповідно до якої використання території повинно ґрунтуватися на всеохоплюючих знаннях про ландшафти, та розуміється як особлива форма/різновид/вияв всезагального територіального планування, наділена інтегративною сутністю, поєднуючи у собі властивості множинностей складових геокомпонентів та ландшафтної поліструктурності; це – форма вивчення реально існуючої на земній поверхні певного регіону множинності створених природою та людиною ландшафтів й цілісних дискретно-континуальних ландшафтних структур, які утворюють специфічні просторово-часові поєднання та мають геокомпонентну, структурно-функціональну, геоеволюційну й суспільно-господарську сутність; основний засіб/інструмент, спрямований на раціональне/оптимальне облаштування територій шляхом створення несуперечливих структур природокористування» (с. 10).
Мій коментар: Над цим прийдеться попрацювати.
Питання 37: Пані, на яких підставах своє рЛП Ви розглядаєте як систему поглядів?
Мій коментар: Просто дивно, це ландшафтне планування здійснюється на основі певної системи поглядів, а не є системою поглядів! Дисертантка виглядає як напівфабрикат.
Питання 38: Пані, з Вашого тексту лишається незрозумілим, чим Ваше рЛП відрізняється від просто ЛП, у чому конкретно різниця між ними?
Мій коментар: Думаю, ні в чому. Це просто прагнення дисертантки виділитись.
Питання 39: Пані, а територіальне планування не ґрунтується на всеохоплюючих (слово то яке!) знаннях і не є інтегративною сутністю (вислів то який!)?
Питання 40: Пані, а що таке «складові геокомпонентів», з чого ці Ваші геокомпоненти складаються?
Питання 41: Пані, на яких підставах Ви пишете, що ЛП «це – форма вивчення реально існуючої на земній поверхні певного регіону множинності створених природою та людиною ландшафтів й цілісних дискретно-континуальних ландшафтних структур, які утворюють специфічні просторово-часові поєднання та мають геокомпонентну, структурно-функціональну, геоеволюційну й суспільно-господарську сутність»?
Мій коментар: Ось чудовий приклад наукоподібності. Ви тільки подивіться – поруч знаходяться геоеволюційна і суспільно-господарська сутності, це ж речі абсолютно різних рівнів і аспектів!
Питання до причетних до захисту: І на основі цієї некоректної балаканини дисертантка склепала свою «науку», яку ви всі готові пропустити на ура?
Мій коментар: Розумієте, таку профанацію збираються пропускати через спеціалізовану вчену раду Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка! Людина демонструє критичну віддаленість від розуміння науки, а вони спокійно прийняли цей словесний мотлох до захисту! Перепрошую, ландшафтне планування у будь-якому варіанті є практикою, яка здійснюється на основі певних методик, підходів, а пані пише про геоеволюціну сутність. До речі, ці питання докладно були розглянуті у моїй статті «До проблеми ландшафтного планування» (адреса вказана вище), яку авторка просто проігнорувала. А там написано, що «кожний план відображає тільки певний аспект, що робить його обмеженим, бо пов'язаний він з певною метою. Він містить конкретні конструкції, подібні до вузлів машини, а план – це та абстрактна машина, деталями якої ці конструкції є. Отже, це не щось однозначне, остаточно завершене, планування – це постійна переорганізація образів, що конкурують між собою, це – потік думок, образів, що перетерплює біфуркації і режими перемішування. Плани групуються або розділяються в залежності від точок зору планувальників. Ми маємо складну когнітивну ситуацію, коли з множини народжуваних варіантів несподівано відбирається один, що найбільше відповідає принципу узгодженості цілей зацікавлених сторін, тобто план виникає спонтанно. Таким чином, планування є складним процесом відбору узгоджених позицій».
На стор. 12 дається схема «Наукові підходи та принципи регіонального ландшафтного планування».
Мій коментар: Це ж справжня профанація! Подивіться на другий стовпчик, на це невідомо що: «поінформованості про суттєві властивості об’єктів реальності», «повсюдності», «інтегративності», «рівномірності» ... – це у неї підходи! Розумієте – підхід зв’язності, підхід спостереження, підхід ланцюговості реакцій ... У авторки це – підходи реалізації стратегій! Складається враження, що дисертантка намагається вразити всіх знанням цих слів, але для наукової роботи цього мало, більше того, воно є зайвим.
А як розуміти таке: «Ландшафтне планування втілюється відповідно до наступних масштабно-ієрархічних рівнів: національного, регіонального, субрегіонального, локального та мікротериторіального (рис. 2), яким відповідають рівні вивчення ландшафтів» (с. 11)? Знаєте, якби мені студент видав таку абракадабру, я би сказав, що він не зможе стати навіть просто географом.
Читаємо: «Важливою складовою концепції рЛП є ідентифікація ландшафтно-планувальних таксонів (рис. 3) – географічних комплексів, просторово-часової єдності, головних об’єктів втілення л.-п. заходів та імітаційного моделювання складних процесів і явищ, що мають місце у навколишньому середовищі; визначення їх ознак»
Мій коментар: Тепер я бачу, що ландшафт у пані – це географічний комплекс.
Питання 42: Пані, що у Вашій «концепції» має відношення до географії, а що – до ландшафтознавства, бо всі ж знають, що це – різні напрями?
Мій коментар: А вони не замислюються над цим, просто з року в рік повторюють те, що колись було штучно створено. Це називається мавпуванням. Але питання лишається. Якщо ландшафт є географічним комплексом, що не відповідає етимології терміну і його історії, то ландшафтознавство стає зайвим. Бачите, вже з’являється вислів «у навколишньому середовищі», а не в ландшафті, і тоді виникає питання ...
Питання 43: Пані, Ваш ландшафт – це також навколишнє середовище, чи щось інше, як між ними провести межу?
Мій коментар: При такому баченні розділити їх дуже важко, це вимагає чіткого визначення, що включає межі, перш за все у вертикальному вимірі, але носії традиційних (це називається «парк радянського періоду») поглядів самі не можуть домовитись, тому ледве не кожний встановлює свої межі. Але і у латеральному вимірі також є проблеми, дивіться: «пропонується виділяти ландшафтно-планувальний макрорегіон та сектор, планувальний модуль ландшафтів, ландшафтно-планувальний мікрорегіон, ландшафтно-планувальну ділянку та ареал» (с. 11). Чи знайдуться такі люди, які зможуть визначити співвідношення між ними? Дуже сумніваюсь, тобто це просто слова. В природі нічого не відповідає цим термінам - все це виглядає штучним нарощуванням зайвої термінології, бо вже заплуталися зі своїми фаціями, урочищами, складними фаціями, місцевостями ...
Питання 44: Пані, а Ви у словник інколи заглядаєте, Ви дивилися, що таке «ареал»?
Мій коментар: А навіщо їй дивитися у словник, вона – продукт Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, головного і провідного і ще там якогось вузу України, а її патрон – сам шановний Петро Григорович Шищенко, головний шлагбауммен українського ландшафтознавства, який вважає, що «свого часу працювали видатні географи, і ми маємо слідувати їх поглядам» (Сімферополь, 2010 рік, Україно-Польська конференція)! Тому пані не знає, що «ареал» просто не може бути таксономічною одиницею: маємо справу з безграмотністю.
Подивіться на це: «Кожен таксон є відображенням відповідного ієрархічного рівня ЛП, панівних актуальних систем природокористування, таксономічних одиниць ландшафтної структури території (рис. 4) й типу планувального документу (для якого він є головною операційною одиницею)» (с. 11).
Питання 45: Пані, так у Вас таксони мають відношення не до ландшафтів, а до Ваших ЛП?
Мій коментар: Розумієте, як авторка все заплутала – начебто має вивчати ландшафти, а вводить таксони ЛП!
Питання 46: Пані Ви пишете про «панівні актуальні системи природокористування», які ще існують варіанти?
Мій коментар: Так це ж просто додає науковості – відразу два непотрібних слова, щоб у людей у голові помутніло – «панівні» та «актуальні», замість того, щоб просто написати про системи природокористування. Але у пані саме у цьому проявляється наука!
Я навіть не хочу торкатися рисунка 4, бо це – повна маячня. Подивіться, що пані видала – «тип ландшафту», «вид ландшафту», «ландшафт», «тип місцевості», «урочище, фація» ...
Питання 47: Пані, так у Вас «ландшафт» стоїть у одному ряді з його типом, видом, типом місцевості і т. і., як це зрозуміти?
Мій коментар: А тут розуміти нічого не треба, не забувай, що маєш справу з продуктом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, це треба відразу приймати, як абсолютну істину і не квакати!
Питання 48: Пані, а ландшафт і місцевість чим у Вас відрізняються?
Питання 49: Пані, чому Ви невірно дали назву рис. 4 – «Ієрархічне підпорядкування таксонів ландшафтного планування та їх співрозмірність із операційними одиницями ландшафтної структури території», в той час, як назва має бути наступною: «Абракадаброве підпорядкування таксонів ландшафтного планування та їх співрозмірність із операційними одиницями ландшафтної структури території»?

Розділ 2. «Ландшафт як об’єкт планування» - «розглянуто концепт ландшафту та запропоновано оригінальний концепт актуального ландшафту, визначено його сутнісні ознаки та подано класифікацію; розкрито сутність теоретико-методологічних та методичних аспектів дослідження ландшафтної структури території для потреб імплементації рЛП, запроваджено концептуальну модель його реалізації» (с. 11).
Мій коментар: Я спробую зробити максимально стислий огляд розділу.
Питання 50: Пані, виходячи з написаного Вами, ключове поняття «ландшафт» є об’єктом проектно-планувальної діяльності, як це розуміти?
Мій коментар: Так і розуміти - об’єктом проектно-планувальної діяльності є саме поняття «ландшафт»!
- Так поняття же не може бути об’єктом проектно-планувальної діяльності!
- Це у тебе не може, а у інтелектуального продукту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка може, відчепись! Ось дивись: «У повсякденному обігу превалює збірне поняття “ландшафт”, позбавлене чіткого науково обґрунтованого змісту і розуміння, яке доповнюється такими його “варіаціями”, як: “парковий ландшафт”, “архітектурний ландшафт”, “політичний ландшафт”, “інформаційний ландшафт”, “ландшафтний дизайн”, “ландшафт обличчя” та інші» (с. 11).
- Так це ж не відповідає дійсності, бо у повсякденному житті - серед нормальних людей – ландшафт визначається доволі чітко: вид місцевості, і все – не місцевість, а її вид!
- А пані вважає, що «У науковій літературі співіснують класичне, антропічне, біоцентричне, гуманістичне розуміння ландшафту, ландшафту як “обличчя” денної поверхні та інформаційно насиченого образу, подані з позицій традиційного, антропогенного та прикладного ландшафтознавства» (с. 11).  
- Так що ти хочеш, вона ж наводить і твою точку зору, дивись: «ландшафту як “обличчя” денної поверхні та інформаційно насиченого образу», правда, без посилання на автора, але для інтелектуального продукту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка це є нормою. А подивись, які вона наводить варіанти підходів до інтетрепації ландшафту: «перцепційний, побутовий, природничий, процесний, системний, соціоприродознавчий, соціофункціональний, проектно-планувальний» (с. 14), де ти ще таке щастя побачиш! Але йдеться не про розуміння ландшафту, а трактовку терміну, а це різні речі.
Читаємо: «Визначаючи ландшафт як об’єкт ландшафтного планування, доводиться мати справу з його дійсним/сучасним станом, який пропонується називати “актуальним” (від лат. actualis – справжній, теперішній, сучасний), а ландшафти, які його відображають, – “актуальними”. Це – зріз відновлених ландшафтів сучасної денної поверхні, тим чи іншим чином трансформованих під впливом діяльності людини, докорінно перебудованих й таких, що набули нової типової структури» (с. 14).
Мій коментар: Думаю, у пані йдеться не про вивчення ландшафту як об’єкту ЛП, а про розгляд, так буде вірно. Стосовно «актуального ландшафту» - все, що є на даний момент, у тому числі і наші знання, які актуалізуються у тій чи іншій ситуації, є актуальними, отже, ніякої потреби у такому понятті немає, це надумане поняття. І мене дивує якійсь «зріз відновлених ландшафтів сучасної денної поверхні» - це локшина на вуха. Але мене зацікавило те, що авторка пов’язує ландшафт з денною поверхнею, що є тільки у моїх роботах, на які вона не посилається, тож
Питання 51: Пані, як це розцінювати?
Мій коментар: Пані заборонили посилатися на мої роботи.
Питання 52: Пані, про які компоненти ландшафтів у Вас йдеться?
Мій коментар: Можна говорити тільки про компоненти ландшафто-породжуючої поверхні, сам ландшафт не має компонентів.
Читаємо: «Вивчення актуальних ландшафтів території для потреб імплементації рЛП, створення й обґрунтування л.-п. схем і проектів пропонується здійснювати відповідно до принципу поліструктурності, який зумовлює можливості інтегрування територіальних структур ландшафтів у різноманітні їх типи (ландшафтну типологічну та елементно-компонентну генетико-морфологічну, каскадну та міграційну позиційно-динамічну, басейнову ландшафтну, ландшафтно-геохімічну, а також біоцентрично-мережеву)» (с. 14).
Питання 53: Пані, а Ви самі уявляєте те, що написали, наприклад, що таке «елементно-компонентна генетико-морфологічна» структура, «міграційна позиційно-динамічна» структура, «біоцентрично-мережева» структура?
Мій коментар: Впевнений, що пані не уявляє, як це виглядає, бо це просто слова, які начебто додають науковості.
Вражає підпис під рис. 5: «Алгоритмізована концептуальна структурно-логічна модель реалізації дослідження рЛП»!
Питання 54: Пані, а можна було написати просто – Алгоритм рЛП (перепрошую, мене весь час тягне написати - ЛНР), краще – реалізації рЛП?
Мій коментар: Так, можна, але тоді стане зрозумілим, що це не має відношення до науки, а так маємо симпатичну наукоподібність. І ось ще – я подивися на один запис – «Інвентаризаційно-оціночна та метризаційна стадія регіонального ландшафтного планування», мені стало зле і я вирішив не роздивлятися цього монстра.

Розділ 3. «Ландшафти території Лівобережної України: оцінка рис поліструктурності для потреб запровадження регіонального ландшафтного планування» - «представлено результати вивчення, картографування та оцінювання ландшафтної типологічної, генетико-морфологічної, позиційно-динамічної, басейнової та ландшафтно-геохімічної структури регіону дослідження і дослідних полігонів у його складі для потреб подальшого виділення відповідно до означених масштабних рівнів таксономічних одиниць ЛП; подано результати метризації ландшафтного різноманіття» (с. 14).
Питання 55: Пані, а як можна оцінювати ландшафтну типологію?
Мій коментар: Пані не знає, що типологія базується на якісних відмінностях і оцінці не підлягає – навіщо це оцінювати, якщо воно вже розрізнено. Це те саме, що намагатися оцінити стілець і лавку. Цього ніхто не робить, підходять, і кажуть – це стілець, а ти сідай на лавку.
Питання 56: Пані, Ви пишете: «види ландшафтів – операційні одиниці» (с. 14), як вид може бути операційною одиницею і у якому сенсі йдеться про операційність?
Мій коментар: Дисертантка демонструє повне нерозуміння того, як здійснюється і реалізується ЛП. Трансформаціям піддаються конкретні місцевості, їх фізіографії, а не ландшафти чи, тим паче, їх види. Змінюють характер денної поверхні, що може відбуватися у різний спосіб. Як результат – поверхня стає джерелом нового ландшафту. Отже, операційною одиницею виступає місцевість, а не щось інше.
На стор 16 - Рис. 6. Генетико-морфологічна структура лісостепових ландшафтів території Лівобережної України. І цей рисунок, і супроводжувальний текст базуються на допотопних уявленнях (парк радянського періоду), в основі яких – суттєво викривлені визначення таких понять, як фація, урочище, місцевість, що, на основі обробки значної кількості літературних джерел, було показано мню в роботі «Ландшафт сам по себе и для человека», 2009, про яку, я так розумію, авторка нічого не знає, бо якби знала, не робила би цю маячневу карту.
Питання 57: Пані, Ви вважаєте, що ландшафт (як і рельєф) можна відобразити на карті?
Мій коментар: Оскільки карта є, пані вважає, що так. Тоді ландшафт є фізичним тілом, від нього можна цапнути шматок і ...
Питання 58: Пані, чи можете Ви надіслати мені (у будь-який спосіб) 1 кг ландшафту Лівобережної України у стані, який би дозволив мені впізнати його?
Мій коментар: Ні, пані не може, вона розуміє, що зробила маячню, але так всі роблять, а вона, що, крайня!
- Так вона ж докторську тиснула!
- Ну і що, в Україні що бакалавр, що магістр, що кандидат наук, що доктор наук – всі мають однаковий рівень, бо всі мавпують з одних джерел – з географії парку радянського періоду!
Отже, картинка красива, однозначно складніша, ніж є у журналі «Малятко», але її зміст абсолютно не відповідає підпису під нею.
Питання 59: Пані «Вивчення позиційно-динамічної та висотно-ландшафтної структури дозволило виділити мережу парадинамічних ландшафтних районів ...» (с. 16) чого – не ландшафту же?
Мій коментар: Пані сама заплуталася у своїх складних висловлюваннях. І я не кажу вже про слово «вивчення», яке віддає школярством.
Питання 60: Пані, а що таке «ландшафтний район»?
Мій коментар: Так це ж ясно – це той район, який ландшафтний! Дивіться, що вона пише: «...висотно-ландшафтних рівнів (нижнього молодих гідрогенних, середнього типових зональних і верхнього нетипових відносно давніх ландшафтів) та висотно-ландшафтних ярусів (нижнього акумулятивного, акумулятивного елювіально-гідроморфного, акумулятивно-ерозійного, ерозійно-акумулятивного, ерозійно-денудаційного та структурно-денудаційного)» (с. 16).
Мій коментар: Таке враження, що дисертантка відкрила словник географічних термінів, і все, що підходило, вставляла у текст. Вийшла гарненька абракадабра на кшталт нижнього, середнього, верхнього рівнів з їх наповненням чудовими геоморфологічними термінами!
Питання 61: Пані, перепрошую за мою відсталість, а чому верхні відносно давні ландшафти у Вас є нетиповими?
Мій коментар: Боже мій, це ж всім ясно, бо вони, як і ти сам, вже старі і не відповідають сучасним умовам! А я думав, якщо вони дотягнули до наших часів, то є достатньо сталими, толерантними по відношенню до сучасних умов!
 Питання 62: Пані, а що собою уявляють «структурно-денудаційні ландшафти»?
Мій коментар: От влипнув, краще не питав би!
Питання 63: Пані, а як сприймати «позиційно-динамічну структуру»?
Мій коментар: Пані об’єднує терміни, як хоче. Позиційність – дуже складне поняття, яке прийшло з біології, точніше – з ембріології, тобто його застосування у географії слід серйозно обґрунтовувати, розібравшись у його сенсі, а пані спокійно з’єднала його з динамікою у єдину структуру, при цьому навіть не пояснивши, як розуміти вислів «динамічна структура» - це структура, що зумовлює динаміку, структура, що зумовлена динамікою, чи структура, що піддана динаміці. Здогадуйтесь самі. Але це створює негативне враження, пов’язане з неохайністю авторки стосовно використання термінів.
Питання 64: Пані, Ви пишете про «парадинамічні ландшафтні смуги та яруси», та чи можуть смуги і яруси (і про які яруси йдеться?) бути ландшафтними?
Мій коментар: Ні, я вже чув про залізяководорожні і шосейні ландшафти, а тут – парадинамічні. Це серйозно! А все тому, що дисертантка не визначила головні терміни як поняття і користується ними абсолютно довільно. Ось дивіться, спочатку йде позиційно-динамічна структура, а тепер – позиційно–динамічна арена, у якому сенсі тут з’являється слово «арена», може сказати тільки авторка, бо арена – це сцена, та чи можна говорити про позиційно-динамічну сцену?
Подивіться на цей сленг: «а також локальної висотної диференціації ландшафтів (сукупності висотно-ландшафтних мікросмуг, розподілених за висотно-ландшафтними мікрорівнями)» (с. 16).
Питання 65: Пані, як нам – напівграмотним – розуміти локальну висотну диференціацію ландшафтів?
Мій коментар: Мені важко це уявити! В той же час відмічу картинки – вони такі симпатичні!
Питання 66: Пані, Ви пишете про «виконаний морфодинамічний ландшафтний аналіз», який «дав можливість встановити специфіку розвитку характерних точок, структурних ліній та елементарних поверхонь» (с. 16), до чого зводиться морфодинамічний, і до чого – ландшафтний аналізи, та як сприймати їх об’єднання?
Питання 67: Пані, як точки, у тому числі – характерні, можуть розвиватися, чи можете Ви навести приклади розвитку точок?
Питання 68: Пані, «структурні лінії» - це які лінії?
Питання 69: Пані, «елементарні поверхні» чого, мається на увазі цегла, піщинки, будинки ...?  
Мій коментар: Чекаю на пояснення.
Питання 70: Пані, які процеси Ви називаєте фізико-географічними?
Мій коментар: Чекаю на пояснення. Але я не можу вже ставити питання, бо пані породжує все більше термінів та висловлювань на кшталт «імпакт-смуга», «парадинамічна смуга регулювання процесів» (як смуга може регулювати процес?), «парадинамічна смуга “входу”» тощо. Прості речі дисертантка видає за складні наукові за допомогою симпатичних словечок, виходить наукоподібно. Але деякі з них вимагають відповіді.
Питання 71: Пані, як розуміти «басейнову ландшафтну структуру», чи не варто було написати «ландшафтна структура басейну»?
Мій коментар: Мені важко зрозуміти стиль «мислення» дисертантка.
Питання 72: Пані, а що таке «концентровані поверхневі токи води», може це просто ліній стік?
Мій коментар: Я просто не зустрічав такі фразки раніше, от мені і цікаво.
Питання 73: Пані, чому Ви вододільно-рівнинну, схилову і долинну зони називаєте субсистемами, а що тоді у Вас є системою?
Мій коментар: Відповіді немає!
А ось ще одне висловлювання: «басейнова позиційно-морфологічна ландшафтна система»! Тут поки розбереш, що має відношення до позиційності, що – до морфології, а що – до ландшафту, відпаде бажання зрозуміти. Але чи є це системою взагалі, бо система – це сукупність сталих стосунків, зв’язків між складовими, а не просто слово.
Але це ще нічого, ось ця фразка ще цікавіша: «емпіричний базис впровадження землеробства на ландшафтній основі» (с. 17).
Питання 74: Пані, можете пояснити, як у сфері землеробства з’явився емпіричний базис?
Мій коментар: Так і з’явився – емпірично!
Тут же наводиться Рис. 9. Басейнова ландшафтна структура ділянки дослідження лісостепових комплексів Лівобережної України (фрагмент).
Умовні позначення:
Складові басейнової позиційно-морфологічної ландшафтної системи
Питання 75: Пані, чим відрізняється Ваше поняття «ландшафтна система» від поняття «геосистема»?
Мій коментар: До терміну «геосистема» всі звикли, тому він не породжує відчуття новизни, а «ландшафтна система» вносить новизну, відразу виникає питання: а що це таке, може й справді наукова новизна?
Питання 76: Пані, у якому сенсі Ви використовуєте термін «позиційність»?
Мій коментар: Судячи з усього, йдеться про розташування чогось по відношенню до інших складових, але позиційність – це дещо інше.
Питання 77: Пані, Ви пишете, що водозбір є агроландшафтною структурною одиницею, але у його межах є багато полів і можуть бути об’єкти господарської інфраструктури, як бути з ними, вони не є структурними одиницями?
Мій коментар: Це все так цікаво! Але картинки – одна красивіша за іншу, потім – навпаки. Але найбільш привабливим є нове визначення водозбору – це агроландшафтна структурна одиниця!
Питання 78: Пані, Ви наводите свої карти, які нічого не дають для розуміння ЛП, як Вашого рЛП, з якою метою Ви це зробили?
Мій коментар: В дисертації малюнки мають працювати на доведення отриманих результатів, а тут маємо просто карти (чи як їх там можна назвати), які просто прикрашають автореферат, відволікаючи від спроби простежити думку автора. Таку функцію мають і дивні терміни та висловлювання. Що видно: видно те, що авторка зробила карти, які не працюють, вони виглядають побічним продуктом. При цьому повністю відсутні ті результати, які слід захищати – їх просто немає!
Не буду розбирати «Ландшафтно-геохімічну структуру території», бо тут йдеться про здатність ландшафту до самоочищення.
Питання 79: Пані, а самозабруднення відбувається у ландшафтах?

Розділ 4. «Просторова структура каркасних ландшафтно-планувальних елементів актуальних систем природокористування території Лівобережної України» - «подано результати моделювання, просторового якісного та кількісного аналізу регіональної мережі природоохоронних об’єктів та біоцентрично-мережевої конфігурації ландшафтів, елементів транспортно-селитебного ландшафтно-планувального каркасу як важливих чинників, що разом із відновленими ландшафтами, визначать специфіку імплементації рЛП; представлено результати метризації антропогенної трансформації ландшафтів регіону, типологічного, графічного, картографічного та просторового аналізу конфліктів природокористування, їх інтенсивності як важливого фактору, що обмежує планувальну діяльність» (с. 18).
Мій коментар: Знову маємо купу наукоподібних термінів, зібраних у наукоподібний текст назви розділу. Це виглядає як купа орденів на Льоні Брежнєві.
Питання 80: Пані, у Вас є ландшафтна система, а тут – «каркасні ландшафтно-планувальні елементи», чи мають вони відношення до ландшафтної системи?
Мій коментар: Все має відношення до всього, бо ще є «актуальні системи природокористування території».
Питання 91: Пані, а без слова «території» вони вже не будуть такими?
Мій коментар: Все це виглядає як термінологічна тріскотня! При відсутності справжніх результатів дослідження це створює враження науковості, якої, насправді, немає. Подивіться на ці фразки: «біоцентрично-мережева конфігурація ландшафтів» - при тому, що сам ландшафт є конфігурацією мозаїки, «транспортно-мережевий ландшафтно-планувальний каркас» тощо. Перепрошую, але так докторські дисертації не пишуться! І мене зацікавило -
Питання 92: Пані, як Ви здійснювали якісний аналіз природоохоронних об’єктів?
А є ще більш цікаво ...
Питання 93: Пані, Ви наводите дані стосовно площ ПЗФ, і пишете – «площинний розвиток яких характеризується значною нерівномірністю» (с. 18), що Ви розумієте під площинним розвитком?
Мій коментар: Пані продемонструвала рівень студентів першого курсу, які могли б таке написати. Це – приклад некомпетентного використання терміну. І взагалі стиль висловлювань не може не викликати подив, подивіться на це: «Просторову структуру квазіприродних каркасних ландшафтно-планувальних елементів актуальних систем природокористування» (с. 18). Для того, щоб вловити сенс написаного, треба спробувати зрозуміти сенс кожного з цих термінів, більшість з яких - зайві. Так досягається «науковість».
Я дивлюся текст, що стосується репрезентативності, але ці дані нічого нового не містять, бо це і так всім відомо. Тому і карта репрезентативності (Рис. 11) нічого не дає – ну, зафіксували стан речей, і що далі? Так буде весь час, поки не буде прийнята до уваги концепція країни «Біосфера».
Дисертантка вводить вислів «Біоцентрично-мережева конфігурація ландшафтів» (с. 19), але йдеться про звичайні біокоридори. Але мене зацікавив один момент – «ландшафтна «тканина»» (Рис. 12, с. 19) ...
Питання 94: Пані, які властивості цієї тканини (у тексті – «матриця/тканина») і чи можна з неї пошити трекінгові штані?
Мій коментар: Алегорії дуже допомагають зрозуміти явища, але їх треба вводити коректно. Не можу погодитись і з терміном «біоцентри», бо йдеться не про якісь центри, а про тіла біогеоценозів, зазвичай це називається «ядра».
А ось зовсім цікаво: «Іншу групу каркасних ландшафтно-планувальних елементів актуальних систем природокористування формують складові транспортно-селитебного каркасу (ТСЛПК) – планувальні осередки територіального розвитку регіону, просторовим базисом/результатом формування яких є транспортні та селитебні ландшафти» (с. 20).
Мій коментар: Я не буду сильно чіплятися до цієї абракадабри, але є питання -
Питання 95: Пані, я вже читав про просторовий розвиток, а що таке територіальний розвиток, та ще й регіону, чи не варто було написати просто «розвиток регіону»?
Мій коментар: Так і слід було написати, бо «територіальний розвиток» - це некоректне висловлювання, чи можна собі уявити, як щось розвивається територіально!
Питання 96: Пані, Ви самі написали, що ландшафт – це цілісність (наприклад, визначаючи об’єкт дослідження), а тут у Вас з’являються ландшафтні (та ще й планувальні) елементи, як це зрозуміти?
Мій коментар: Пані настільки неохайна у використанні термінів і висловлюваннях, що навіть не подумала про те, що якщо ландшафт – цілісність, то елементи не можуть бути ландшафтними. Але це нормально для інтелектуального продукту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка!
Питання 97: Пані, а як розуміти Ваш «просторовий базис/результат», які ще варіанти базисів/результатів Ви можете назвати?
Мій коментар: Почекай, зараз вона тобі видасть!
Питання 98: Пані, пишучи про рисунки 13 та 14, Ви видали таке: «має певний рівень функціональної презентивності» (с. 20), що таке «функціональна презентивність»?
Мій коментар: Особисто мій мозок вже перегрівся у спробі переварити всю цю словесну луску. Я намагаюсь собі це уявити, не виходить, а дисертантка сипить і сипить новинки! Та і сам Рис. 13, вірніше, підпис до нього, просто вражає: Селитебність ландшафтно-типологічних комплексів ... (с. 20).
Питання 99: Пані, є типи комплексів, є типи ландшафтів, але як комплекс може бути типологічним?
Мій коментар: Пані настільки неохайна у використанні термінів і висловлюваннях, що ... (далі виникає бажання висловитись міцно, але я не буду).
Ось бачите, пані, не давши пояснення стосовно функціональної презентативності, намалювала картинку – Рис. 14 - такої презентативності у наступному вигляді: «Щільність транспортних планувальних осей ТСЛПК у розрізі ландшафтно-планувальних комплексів» (с. 20).
Питання 100: Пані, а доріжки лісових братів Ви врахували?
Мій коментар: Якщо ні, то всі потуги авторки марні, бо контрабанда йде саме потайними доріжками.
Складається наступне враження: оскільки нічого планувального пані не дає, вона всюди намагається використати слово «планувальний», що, на її думку, має створити враження, що планування є, хоча його немає.
Мені дуже подобається це речення: «Оптимальний територіальний розвиток ПСЕ ТСЛПК, як важливий засіб формування сприятливого для проживання та здоров’я людини селитебного середовища й ефективного використання його природних ресурсів, можливий шляхом формування культурних селитебних і урболандшафтів, удосконалення внутрішніх функціонально-планувальних зв’язків у його складі, врахування ландшафтних (поліструктурних) особливостей території» (с. 21).
Мій коментар: Мені це нагадує текст часів КПРС. Те, що він не відповідає тексту наукової роботи, однозначно.
Питання 101: Пані, з територіальним розвитком все ясно, а як Ви бачите оптимальний розвиток?
Мій коментар: Це навіть не стан, а розвиток. Мене просто вражає, як авторка легко формує декларативні фрази.
Питання 102: Пані, а що таке «функціонально-планувальні зв’язки»?
Мій коментар: Це така собі локшина на вуха, метою якої є приховування відсутності реальних результатів. Подивіться на цей текст: «Останнє пропонується реалізувати з використанням інструментарію рЛП, зокрема, шляхом здійснення структурно-контекстного моделювання відповідно до концепції інтегрованих цілей ЛП й виокремлення низки ландшафтних планувально-селитебних ділянок (рис. 15) – операційних одиниць ландшафтознавчо-функціонального  зонінгу території ПСЕ; таких елементів планувальної структури, у межах яких зберігається однорідність ландшафтної генетико-морфологічної структури рівня типу місцевості й зумовленого ним фізіономічного типу селитебного простору, та на які покладено  виконання  єдиної/панівної функції; безпосередньої основи розробки низки рекомендацій з перспективного використання території відповідно до будівельних зонінгових правил» (с. 21).
Мій коментар: Як Ви думаєте, скільки тексту залишиться, якщо очистити цей фрагмент від словесної луски? Залишиться пшик!
На стор. 22 наведений Рис. 16. Матриця функціонального різноманіття видів ландшафтів Лівобережної України.
Питання 103: Пані, про які функції йдеться і як Ви їх виявляли?
Мій коментар: Цікаво, як такі рисунки-матриці можуть потрапляти до авторефератів, якщо все що там є (якщо воно дійсно є!), ховається за рисунком.
Тепер – інтенсивне використання ландшафтів зі змінами їх компонентів (хоча авторка визначає ландшафт, як цілісність). Знову я не буду питати про все, бо є межа, але ось Рис. 17. Антропогенна трансформація басейнових територіальних структурних одиниць модельної ділянки дослідження лісостепових ландшафтних комплексів ....
Питання 104: Пані, а басейн не мислиться як певна територія, і в якому сенсі ця Ваша ділянка є модельною?
Мій коментар: Знову те саме – відсутність серйозних результатів замилюється ускладненими висловлюваннями! На картинках всього тільки розораність і селитебність у %. Але цим нікого здивувати не можна, такі картинки – рівень звичайних дипломних робіт.
Що стосується «конфліктів природокористування», мене зацікавила схема: Рис. 18. Концепція інтерпретації рівнів конфліктності природокористувачів у контексті імплементації інструментарію рЛП.
Питання 105: Пані, невже можна говорити про концепцію інтерпретації?
Мій коментар: Та ні, там помилка, це – концепція інтертрепації! Свого часу я мав виступ на конференції у Брянську на тему «Природа конфликтных геоситуаций» (Брянськ, 28-30 октября 2010 г.), у якому ці питання були розглянуті на значно вищому рівні. 

Розділ 5. «Імплементація регіонального ландшафтного планування на прикладі території Лівобережної України» - «розкрито сутність цільових настанов і завдань рЛП; специфіку регіональної ландшафтної програми розвитку Лівобережної України та ландшафтного плану, а також запропонованих  оптимізаційних інтегрованих цілей та л.-п. заходів у розрізі виділених, обґрунтованих та закартографованих типологічних одиниць ландшафтного планування регіонального і локального ієрархічного рівнів» (с. 23 - 24).
Мій коментар: Розумієте, про ландшафтне планування не йдеться, пані тільки розкриває сутність настанов і завдань свого рЛП!
Питання 106: Пані, невже існує «ландшафтна програма розвитку», у чому вона полягає?
Мій коментар: Перепрошую, але ж це справжня мура! Уявляєте собі – Лівобережна Україна тепер буде розвиватися ландшафтно, згідно з програмою, складеною пані Удовиченко! Для тих, хто не розуміє – йдеться про надскладні утворення, динаміка яких містить спонтанні зміни режимів. Нарешті настане хоча б якась визначеність!
На стор. 25 – Рис. 20. Горизонтальна структура таксономічних одиниць регіонального ландшафтного планування території ... .
Питання 107: Пані, Ви взагалі розумієте, що таке «таксономічні одиниці», якою ця структура може бути ще, крім горизонтальної?
Питання 108: Пані, а що є природним підґрунтям для введених Вами макрорегіонів, секторів, модулів?
Мій коментар: На цьому огляд цієї «докторської» можна було б завершити, бо все це не має жодного стосунку до дійсно складних питань ландшафтного чи якогось іншого планування, але я спробую довести справу до кінця, хоча зробити це важко.
Питання 109: Пані, Ви пишете про «запровадження у його межах спільної цілі ландшафтно-територіального розвитку» (с. 25), можете окреслити коло таких цілей?
Мій коментар: Хотілося б почути!
Питання 110: Пані, докторська дисертація – це результат наукового дослідження, що містить нетривіальні результати, яке відношення до цього мають планувальні документи?
Мій коментар: Все вірно – ландшафтне планування авторка замінила на розробку планувальних документів – чисто бюрократичний принцип. А може пані працює у системі управління?
Подивіться на цю локшину-на-вуха: «... ландшафтно-планувальних ділянок – таких частин ландшафтів, у межах яких розвитку набули урочища та складні урочища одного або декількох сусідніх типів місцевості» (с. 25).
Мій коментар: Це ж абсолютно безграмотний текст!
Читаємо далі: «Ідентифікацію ландшафтно-планувальних ділянок пропонується здійснювати шляхом застосування алгоритмізованої супідрядно-координаційної моделі (рис. 21)» (с. 25).
Мій коментар: Мене переслідує думка – ким треба бути, щоб навигадувати цю «наукову» бутафорію!
Подивіться на це: Рис. 22. Горизонтальна структура таксономічних одиниць ландшафтного плану ділянки дослідження лісостепових комплексів ... (с. 27).
Питання 111: Пані, виходить, що таксономічні одиниці ландшафтного плану – це одне, а таксономічні одиниці самих ландшафтів – це інше, а навіщо це?
Питання 112: Пані, стосовно Вашої тези «використання ландшафтів», в Росії хочуть розробити закон про заборону продажу деяких ландшафтів, як Ви ставитесь до питання продажу ландшафтів?
Мій коментар: Думаю, пані буде не проти.

ВИСНОВКИ
Їх десять – на 30 хвилин захисту!
1. Сутнісні риси регіонального ландшафтного планування – наукової концепції, яка становить основу спеціалізованого самостійного напряму конструктивно-географічних досліджень, та сформувалася як логічна відповідь на запити практики, зумовлені нагальною необхідністю  оптимізації  існування  суспільства  у  навколишньому  середовищі ... ля-ля-ля-ля-ля ...
Мій коментар: Який же це висновок докторської, це – ля-ля-ля-ля ... Пані не зрозуміла, що таке висновки докторської дисертації. Вони мають бути чіткими й лаконічними, містити те, що конкретно зроблено!
2. Ландшафтне планування реалізується як ієрархічна “система”, у якій оцінки, планувальні положення, рішення та настанови усіх рівнів доповнюють один одного за принципом  “протитоків”, ...
Мій коментар: Який же це висновок докторської, це – ля-ля-ля-ля ... Пані не зрозуміла, що таке висновки докторської дисертації. Вони мають чіткими й лаконічними, містити те, що конкретно зроблено! Заява про реалізацію ЛП як ієрархічної системи свідчить про низький рівень компетентності дисертантки як науковця, бо можна говорити тільки про реалізацію, що базується концепції системної ієрархії. 
3. Інструментарій створення ландшафтно-планувальних документів формує низка запропонованих таксономічних одиниць ...
Мій коментар: Яке відношення до висновків може мати розповідь про інструментарій? Ось такий результат видає інтелектуальне дарування, підготовлене у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка!
4.  Ландшафт  як  об’єкт  проектно-планувальної  діяльності  відзначається застосуванням різноманітних підходів щодо визначення, які часто доповнюють, деталізують, узагальнюють, поглиблюють один одного, надаючи самому поняттю комплексності та багатоаспектності. Разом з тим, визначаючи об’єкт ландшафтного планування, варто оперувати поняттям “актуальний ландшафт”, яке розуміється як зріз відновлених ландшафтів сучасної денної поверхні, тим чи іншим чином трансформованих під впливом діяльності людини ...
 Мій коментар: Дисертантка, «досліджуючи» проблему ландшафтного планування, так і не навела визначення ландшафту, на якому вона базувалася, але розробляти концепцію планування чогось без його визначення, неможливо. Стосовно «актуального ландшафту» - це пусте «поняття», такий собі мильний пузир, просто треба було щось вигадати для докторської. Такі «поняття» засмічують географію і ландшафтознавство.
5. Дослідження особливостей ландшафтної диференціації регіону й тестових ділянок у його складі, реалізоване відповідно до принципу ландшафтної полі структурності ...
Мій коментар: Це звичайна декларація, що вказує на зроблене, але не на отриманий результат. Так науковці висновки не пишуть!
6. Просторова структура каркасних ландшафтно-планувальних елементів актуальних систем природокористування території Лівобережної України відзначається закономірним поєднанням складових біоцентрично-мережевої конфігурації ландшафтів, а також елементів транспортно-селитебного ландшафтно-планувального каркасу регіону.
Мій коментар: Але всім відомо, що традиційне ландшафтознавство виходить з факту поєднання складових.
7. Інтенсивне використання ландшафтів, яке відзначається чималими диспропорціями та просторовою нерівномірністю у регіоні, й характеризується одночасністю дії різноманітних за своєю природою перетворюючих процесів, призвело до значної антропогенної трансформації ...
Мій коментар: Спитайте будь-якого нормального студента про вплив людини на ландшафти, він вам дасть аналогічну відповідь!
8. Результатом тісної взаємодії різних видів природокористування та скорочення площ, придатних для багатоцільової експлуатації природних умов і ресурсів, подальшого господарського освоєння стала поява конфліктів природокористування ...
Мій коментар: Перепрошую, але ж це загальновідомий факт, це міг написати студент у курсовій роботі, що цей «висновок» робить у докторській?
9. Разом, отримані результати оцінювання ландшафтної поліструктурності й каркасних ландшафтно-планувальних елементів формують об’єктивну основу/підґрунтя виділення таксономічних ландшафтно-планувальних одиниць – операційних одиниць ландшафтно-планувальних документів.
Питання 113: Пані, які критерії Ви використали для визначення об’єктивності Вашої «основи/підґрунтя виділення таксономічних ландшафтно-планувальних одиниць»?
Мій коментар: Ніяких критеріїв, пані так вирішила, і все, не чіпляйся!
10. Імплементація рЛП відбувається шляхом підготовки ландшафтної програми ...
Мій коментар: Молодець, пані – головне, це підготувати програму підготовки до захисту псевдо-докторської!
Головні питання:
Питання 114: Пані, як можна займатися плануванням того, що не визначено?
Питання 115: Пані, що Ви збираєтесь захищати при повній відсутності результатів дослідження?
Питання 116: Пані, Ви намалювали дуже гарні картинки, чи можна Вас попросити розмалювати внутрішні стіни мого дачного будиночку?

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»
Чудовий приклад псевдонауки. Дисертантка виходила з того, що за допомогою величезної кількості псевдонаукових висловлювань вона зможе замулити очі тим, хто це буде читати, і, на жаль, дечого досягла – роботу прийняли до захисту ті, хто самі мають такий же рівень, або байдужі. В роботі заявлено конструктивно-географічні засади, які, однак, не можуть бути ні об’єктом, ні предметом вивчення, бо це – контекст. Це не може не дивувати з огляду на те, що дисертація прийнята до захисту у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, який позиціонує себе як головний в Україні (наскільки це відповідає дійсності, видно з рівню підготовлених дисертацій). Звертає на себе увагу неузгодженість об’єкта, предмета, мети та завдань дослідження. Що стосується наукової новизни, наявність якої є обов’язковою, на жаль, такої не виявлено ні у загальній характеристиці роботи, ні у тексті автореферату. Дисертантка базується на застарілих поглядах стосовно ландшафту, які йдуть з радянської географії і вже давно піддані доволі обґрунтованій критиці (найбільш чітко – в моїй монографії «Ландшафт сам по себе и для человека», 2009), на що авторка взагалі не звернула уваги. Автореферат (думаю, і дисертація) переповнений картами-картинками, які відображають деякі характеристики оглянутих територій, але їх участь у вирішенні питань ландшафтного планування є доволі сумнівною. Особливо дивними виглядають ті «карти», для яких не наводяться умовні позначення – чиста бутафорія, що є неприпустимим. Не можу не відмітити факт, що дисертантка, використовуючи погляди деяких науковців, не робить на них посилання, що свідчить про порушення наукової етики. Що стосується висновків, їх просто немає, це або демагогія (ля-ля-ля), або демонстрація некомпетентності, або декларативні заяви чи констатація того, що зробила авторка. Все це залишає вкрай негативне враження і є підставою для негативного висновку: йдеться про повну невідповідність вимогам до докторських десертацій.

26.03.2018 року

Доктор географічних наук                                О.П. Ковальов    

1 коментар:

  1. Олекса Ковальов (Номад)27 березня 2018 р. о 15:11

    Я хочу, щоб всі розуміли, які проблеми має Удовиченко В.В.:
    1. Пані не розуміє, що означає бути науковцем. Для цього слід бути ініціатором нових нетривіальних ідей, які мають бути певним чином обгрунтовані, головне - бути самостійною у науковому пошуку.
    2. Пані не розуміє, що не можна змішувати науку і політику у науковій сфері.
    3. Пані не розуміє, що не можна картинки з дипломних робіт використовувати у докторській.
    4. Пані не розуміє, що рівень роботи не визначається кількістю нікому непотрібних слів, смисл деяких з яких вона навіть не розуміє.
    5. Пані не розуміє, що наукова новизна - це не халява.
    6. Пані не розуміє, що висновки мають бути лаконічними та містити результати, отримані внаслідок проведеного дослідження, а не переліком зробленого.
    7. Стосовно ЛП - пані не розуміє, що ЛП - це пошук нового стану і шляхів його досягнення, чого в її роботі просто немає.

    ВідповістиВидалити