3 січня 2018 р.

Відгук Про автореферат дисертації Іванова Євгена Анатолійовича «Природно-господарські системи гірничопромислових територій Західного регіону України: функціонування, моделювання, оптимізація»

СУМА ТРЬОХ ЧИ ЧОТИРЬОХ БАКАЛАВРСЬКИХ НЕ ДОРІВНЮЄ ДОКТОРСЬКІЙ ДИСЕРТАЦІЇ!

Робота виконана на кафедрі конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий консультант: Ковальчук Іван Платонович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геодезії та картографії, заслужений діяч науки і техніки України, Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Офіційні опоненти
Рудько Георгій Ілліч, доктор географічних наук, доктор геолого-мінералогічних наук, доктор технічних наук, професор, Державна комісія України по запасах корисних копалин, голова невідомого чого (просто вказується, що голова є);
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
Фесюк Василь Олександрович, доктор географічних наук, професор, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри фізичної географії.

Захист відбудеться “16” січня 2018 р. об 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Відгук
Про автореферат дисертації
Іванова Євгена Анатолійовича
«Природно-господарські системи
гірничопромислових територій Західного
регіону України: функціонування,
моделювання, оптимізація», представленої
на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук за спеціальністю
11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Тема дисертації є дійсно актуальною.
Об’єкт дослідження: гірничопромислові геосистеми гірничопромислових районів Західного реґіону України.
Мій коментар: Виглядає не дуже вдалою фраза «гірничопромислові геосистеми гірничопромислових районів», думаю, значно краще було б написати так: «геосистемні режими гірничопромислових районів». 
Предмет дослідження: теоретико-методологічні і прикладні засади конструктивно-географічних досліджень гірничопромислових районів, критерії оцінювання стану і функціонування, параметри, закономірності та моделі геопросторової організації гірничопромислових геосистем.
Мій коментар: Предмет дослідження визначений некоректно. Якщо об’єктом дослідження є геосистеми, геосистемні режими, то предмет дослідження має бути пов'язаний саме з ними. Дисертант надто розгалужено подав предмет, тут і засади, і критерії оцінювання стану, які не досліджуються і параметри, які не досліджуються, і закономірності, які не досліджуються, а виявляються, та ще й моделі. Так предмет дослідження не визначають, бо незрозуміло, на чому слід акцентувати увагу. Немає ніякої необхідності писати про «засади конструктивно-географічних досліджень гірничопромислових районів», слід було обмежитись географією, а конструктивні аспекти додати.
Питання 1: Євген Анатолійович, яке відношення до досліджуваного об’єкту – певного типу геосистем або режимів геосистем, змінених видобутком корисних копалин – можуть мати засади, критерії оцінювання стану, параметри, закономірності, та ще й моделі?
Мій коментар: Всі ці моменти є такими, що супроводжують дослідження. Так, моделі не можуть бути предметом дослідження, бо вони формуються під час досліджень з метою упорядкування уявлень: досліджуються не моделі, а об’єкти.
Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-методологічних і методичних засад конструктивно-географічного дослідження гірничопромислових геосистем – складових гірничопромислових територій Західного регіону України та обґрунтування комплексу оптимізаційних заходів, спрямованих на покращення їх геоекологічного стану.
Мій коментар: Абсолютно некоректне визначення мети дослідження, що ставить під сумнів коректність дисертації. Метою дослідження не може бути обґрунтування. Пану дисертанту має бути відомим, що обґрунтувати можна все, що завгодно. Тому у науковій сфері давно орієнтуються на спроможності науковця переконувати, а саме – чи зміг дисертант переконати інших, що його погляди є більш досконалими, краще описують явища. Але питання навіть не у цьому. Мета дослідження має бути пов’язана з об’єктом дослідження. А також
Питання 2: Пане дисертанте, що це за особливий спосіб дослідження – «конструктивно-географічний»?
Питання 3: Пане дисертанте, як Ви взагалі бачите конструктивну географію, яка її іпостась?
Мій коментар: Це некоректне висловлювання. Існує область дослідження географії, яка виділяється згідно з певними критеріями (у іншому випадку географії, як самостійного напряму, не могло б бути). Ця область містить певні явища, які досліджуються географами. Конструктивна географія – це прикладний напрям, в рамках якого реалізується конструктивний підхід до географічного середовища. Для того, щоб його реалізувати, слід дослідити певну частину середовища, описати її, наприклад, як геокомплекс, геосистему, геохолон тощо, побудувавши певні моделі, і показати, як можна змінити цю частину середовища задля досягнення поставленої, наприклад, господарської, мети при умові нанесення мінімальної шкоди довкіллю. Отже, у будь-якому разі мета має бути пов’язана саме з об’єктом дослідження, а не з «обґрунтуванням науково-методологічних і методичних засад ...». Обґрунтовуються не засади, а отримані результати!
В дисертації мета визначена некоректно! Дивно, що спеціалізована рада прийняла до захисту роботу з такою метою.
Завдання дослідження (всього вісім):
1) розробити теоретико-методологічні і прикладні засади, алгоритм і методику конструктивно-географічного дослідження гірничопромислових територій;
Питання 4: Пане дисертанте, а як Ви проводили своє дослідження, якщо за відсутністю теоретико-методологічних засад та методики його проводити не можна, що Ви робили спочатку, і чи Ви перший, хто почав проводити дослідження у контексті конструктивної географії?
Мій коментар: Перше завдання не стосується досліджуваного об’єкту.
2) встановити закономірності геопросторової організації гірничопромислових і постмайнінгових геосистем, розкрити геоекологічні механізми функціонування і розвитку гірничопромислових геосистем;
Питання 5: Пане дисертанте, я вже неодноразово ставив питання про так звану «геопросторову організацію», вказував на некоректність цього вислову, тож що Ви під цим розумієте?
Мій коментар: Пан дисертант не вважає за потрібне знайомитись з цією дискусією, що ставить під сумнів його приналежність до когорти науковців.
3) виявити структуру геосистем районів видобування і збагачення корисних копалин та створити їх картографічні моделі;
Питання 6: Пане дисертанте, що Ви розумієте під структурою та що, крім структури, містять геосистеми?
Мій коментар: Дуже хочеться отримати відповідь!
4) отримати параметри динаміки природно-антропогенних процесів та явищ у гірничопромислових геосистемах;
Питання 7: Пане, а як можна «отримати параметри динаміки» та чи можна говорити про параметри явищ взагалі?
Мій коментар: Параметри виявляють, а не отримують! Маємо приклад безграмотності. Явища не характеризуються параметрами. Задача поставлена некоректно.
5) обґрунтувати конструктивно-географічні засади оптимізації гірничопромислових геосистем в межах гірничопромислових територій;
Питання 8: Пане, якщо Ви досліджуєте геосистеми (якщо це так), то навіщо пишете про обґрунтування «конструктивно-географічних засад оптимізації»?
Мій коментар: Просто пан дисертант нагадує, про що йдеться. Але краще було б написати так: «розробити засади оптимізації гірничопромислових об'єктів».
6) оцінити гостроту ландшафтно-екологічних проблем основних гірничопромислових районів Західного регіону України; визначити ступінь антропогенної трансформації геосистем в основних гірничопромислових районах;
Питання 9: Пане, що Ви вкладаєте у вислів «оцінка гостроти»?
Мій коментар: Мені цікаво, як можна оцінити гостроту проблеми. Це не може бути завданням наукової роботи.
7) створити великомасштабні геоінформаційно-картографічні моделі розвитку, динаміки і функціонування гірничопромислових і постмайнінгових геосистем модельних ділянок;
Мій коментар: Створення великомасштабних чи будь-яких інших картографічних моделей не є задачею наукового дослідження, це те, що йде у супроводі, бо дозволяє упорядкувати дані. Що стосується терміну «постмайнінговий», думаю, краще було писати «поствиробничий».
8) розробити рекомендації з оптимізації стану і функціонування гірничопромислових геосистем основних гірничопромислових районів Західного регіону України.
Мій коментар: Розробка рекомендацій не стосується дослідження об’єкту, такі рекомендації можуть бути і не бути.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить концепція конструктивно-географічного аналізу сучасного геоекологічного стану і вирішення проблем оптимізації гірничопромислових геосистем. Вона ґрунтується на положеннях конструктивної географії, геоекології, ландшафтної екології, використанні ландшафтного, геосистемного, геоекологічного, геокадастрового, історико-географічного та інших підходів.
 Питання 10: Пане, Ви проводили географічне дослідження (принаймні, так заявлено), а тут у Вас з’являється «геоекологічний стан», по-перше, що цей стан робить у Вашій географічній роботі, по-друге, у чому його сутність?
Питання 11: Пане, які параметри використані при оцінці цього «геоекологічного стану»?
Мій коментар: Звикли використовувати терміни, не звертаючи уваги на їх значення. Геоекологія – це не географічна екологія, це – глобальна (земна, така, що стосується всієї біосфери) екологія. Тому дивним і некоректним виглядає вислів «геоекологічний стан» у роботі, де розглядаються об’єкти не надто великого масштабу. Крім того, незрозуміло, чому у географічній роботі йдеться про екологічний стан.
Наукова новизна: полягає у розробленні концептуальних підходів до конструктивно-географічного дослідження ГПТ та обґрунтуванні науково-методологічних і прикладних засад оптимізації гірничопромислових геосистем.
Питання 12: Пане, Ви писали докторську, не розуміючи, у чому полягає наукова новизна?
Мій коментар: Наукова новизна не може полягати у «розробленні концептуальних підходів» та «обґрунтуванні науково-методологічних і прикладних засад», вона завжди пов’язана з досліджуваним об’єктом, яким у пана дисертанта є «гірничопромислові геосистеми», отже, дисертант невірно визначив наукову новизну.
Автором уперше:
. обґрунтовано підходи та алгоритм конструктивно-географічного аналізу екологічних проблем гірничопромислових територій і геосистем;
Питання 13: Пане, на яких підставах Ви самі робите висновок про обґрунтованість зробленого?
Мій коментар: Серйозні науковці так не роблять!
. сформульовано поняття “гірничопромислова геосистема”, виокремлено їх морфологічні та регіональні категорії, окреслено межі цих геосистем;
Мій коментар: Введення нового поняття дійсно є науковою новизною, але
Питання 14: Пане, а чи є висловлювання «гірничопромислова геосистема» поняттям?
Мій коментар: Поняттями є «система», «геосистема», а «гірничопромислова геосистема» - це тільки різновид, тобто ніяким окремим поняттям цей вислів не є, відповідно, немає й підстав його визначати.
. виділено етапи розвитку гірничопромислових геосистем, визначено часові межі їхньої трансформації у постмайнінгові та інші види геосистем;
Мій коментар: Виділення етапів розвитку не є науковою новизною. До речі, такі етапи можуть виділятися по-різному, що залежить від критеріїв.
. досліджено механізми функціонування і розвитку гірничопромислових і постмайнігових геосистем районів розроблення основних видів корисних копалин західного регіону України;
Мій коментар: Це не може не дивувати. Пан заявляє, що дослідив механізми, ну і слава Богу, якщо це так, але чому це є новизною, незрозуміло. На сьогодні існує багато публікацій на цю тему.
. визначено інтенсивність прояву небезпечних природно-антропогенних процесів та побудовано моделі антропогенної трансформації геосистем.
Питання 15: Пане, а геосистеми у Вас існують реально, чи це моделі?
Мій коментар: Інтенсивність прояву небезпечних процесів визначається практиками вже багато десятиліть, нічого нового тут немає. Що стосується побудови «моделі антропогенної трансформації геосистем», сама геосистема є моделлю, отже не може бути моделі моделі.
Я не побачив у авторефераті жодного пункту новизни, що потребує захисту!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. «Науково-методологічні і методичні засади конструктивно-географічного дослідження гірничопромислових територій» - «розглянуто основні наукові підходи й алгоритм вивчення стану і функціонування геосистем в межах ГПТ та методичні засади конструктивно-географічного дослідження гірничопромислових і постмайнінгових геосистем» (с. 6).
Читаємо: «Під гірничопромисловою територією розуміємо геопростір, на який поширено вплив виробничих (технологічних) процесів при розробленні родовищ корисних копалин ...» (с. 6).
Питання 16: Пане, навіщо Ви написали визначення ГПП, невже і так неясно, що це таке?
Питання 17: Пане, що Ви розумієте під геопростором і чим він відрізняється від простору.
Мій коментар: Це – школярство, діти прагнуть визначати те, що цього не потребує. Давайте визначати корівник, кухню, трамвай тощо. В черговий раз дивуюсь використанню терміна «геопростір», який не є коректним, про що я неодноразово писав. Крім того, територія – це територія, а не геопростір.
Питання 18: Пане, що Ви розумієте під елементами рельєфу?
Мій коментар: Пан не знає, що рельєф не складається з елементів!
Питання 19: Пане, Ви пишете про «трансформовані елементи рельєфу (“бедленд”)» (с. 7), на яких підставах Ви називаєте їх трансформованими?
Мій коментар: Ніякі вони не трансформовані. Вони формуються там, де для цього виникають відповідні умови. Маємо приклад безграмотності!
Читаємо: «Основою конструктивно-географічного дослідження є аналіз ландшафтної структури ГПТ, а також знання мікрокліматичних, геофізичних, геодинамічних, геохімічних та геоботанічних властивостей геосистем. При цьому на усіх етапах роботи треба використовувати як ландшафтну (екологічна географія, прикладне ландшафтознавство, екологічне ландшафтознавство тощо), так і геосистемну концепції (конструктивна географія, геоекологія, ландшафтна екологія та ін.)» (с. 7).
Питання 20: Пане, де Ви взяли такі некоректні уявлення про конструктивно-географічні дослідження?
Питання 21: Пане, а ландшафтознавство, як самостійний напрям, існує?
Питання 22: Пане, з Вашої точки зору, кліматологія, геофізика, геодинаміка, геохімія, геоботаніка є складовими географії?
Питання 23: Пане, що Ви розумієте під геосистемою взагалі?
Питання 24: Пане, а що таке «екологічна географія» і яким чином вона пов’язана з ландшафтознавством?
Питання 25: Пане, що таке «ландшафтна структура»?
Питання 26: Пане, як «знання» можуть бути основою дослідження, якщо дослідження – це формування нового знання?
Мій коментар: Ось цей запис відразу ставить під сумнів докторський рівень дисертанта. Почну з того, що конструктивна географія розробляє відомий аспект, який можна назвати конструктивістським. І це – давно відомо. Тому ніякий «аналіз ландшафтної структури» сюди не входить, це – окрема історія. Жахливе враження залишає те, що, виявляється, властивості геосистем поділяються на «мікрокліматичні, геофізичні, геодинамічні, геохімічні та геоботанічні», це ж 70-ті роки минулого століття, в той час, як докторська дисертація має вносити новизну! Сьогодні географія – це наука про організаційні утворення у геосередовищі, які можуть розглядатися з позиції геокомплексної, геосистемної, геохолонної парадигм! У такому розрізі вводиться і конструктивна географія, яка розглядає можливі варіанти перетворень цих організаційних утворень.
З ландшафтознавством взагалі слід бути обережним, бо на сьогодні існують відомі варіанти тлумачення терміну «ландшафт», а пан робить вигляд, що ніяких питань немає. Але це аж ніяк не схоже на підхід науковця, це – підхід політикана з близько наукової сфери. Що таке «екологічна географія» - відповідь одна: це результат схрещення бульки з носоріжкою. Як може це робити претендент на докторський статус? Дуже просто – в Україні сьогодні допускається все, що завгодно, у тому числі ось такий шмурдяк, як екологічна географія. Пан навіть не подумав про те, що ці дисципліни – екологія і географія - розділяються на основі різних критеріїв. Те, що йде далі, просто жахає.
Питання 27: Пане, що Ви розумієте під геокадастровим підходом і що таке «геокадастр»?
Мій коментар: Перепрошую, ось «відповідь» - «Під геокадастровими дослідженнями ГПТ розуміємо проведення конструктивно-географічних робіт з метою обліку: родовищ і проявів корисних копалин, які внесено чи знято з реєстру Державного фонду надр; історичних гірничовидобувних ландшафтів, залишків і свідчень про колишні гірничі об’єкти; сучасних гірничопромислових територій та об’єктів (копалень, кар’єрів, свердловин тощо) ...» (с. 7).
Питання 28: Пане, а приставка «гео-» тут до чого?
Питання 29: Пане, а Ви взагалі уявляєте, як розробляється кадастр?
Мій коментар: Ця приставки «гео-» потрібна для посилення відчуття приналежності дисера до географії! Але це відчуття може виникнути тільки у малограмотних. Що стосується кадастру, він формується згідно встановлених правил і вже не містить наукового аспекту.
Питання 30: Пане, а як розуміти Ваш медико-географічний підхід?
Мій коментар: Ніяк не розуміти. Це – ляпа недоучки.
Питання 31: Пане, а що таке «вчення про ландшафт у регіональному розумінні» (с. 7)?
Мій коментар: Я хочу спитати студентів географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка – шановні студенти, і ви терпите у себе на факультеті цього представника географії давно минулих часів? Подивіться на цей шедевр словоблуддя та безграмотності: «Таке дослідження є географічним за методом та геоекологічним за кінцевою метою і спрямоване передусім на вирішення складних геоекологічних проблем ГПТ. Воно ґрунтується на інтегративному поєднанні концепцій, теорій і методичних прийомів географічного та геоекологічного підходів» (с. 7).
Питання 32: Пане горе-дисертанте, як дослідження може бути «географічним за методом та геоекологічним за кінцевою метою»?
Мій коментар: По-перше відмічу, що текст аж ніяк не нагадує докторську дисертацію. По-друге, пан дисертант, що пнеться у доктори географічних наук, так і не зрозумів, що географічним може бути тільки об’єкт дослідження, а не метод. Стосовно геоекологічної мети – це повний абзац! Уявіть собі таке: хімічна мета, біологічна мета, соціологічна мета ... Як таке може бути у докторській дисертації? Звертає на себе увагу демагогічний стиль тексту та довільне блукання думки автора по наукових напрямах: «Дослідження матимуть геодезичне, геологічне, геоекологічне або навіть історичне чи економічне спрямування», як і: «Під час проведення конструктивно-географічного дослідження у районах видобування і збагачення корисних копалин варто використовувати історико-географічний (хронологічний) підхід» (с. 7). І це називається докторська дисертація!
Питання 33: Пане, як розуміти «історико-географічні періоди освоєння мінеральних ресурсів», у якому сенсі вони є географічними?
Мій коментар: Так це ж дуже просто – дисер поданий до географічної спеціалізованої ради, тому і історико-географічний!
Питання 34: Пане, Ви пишете про вплив геосистеми на людину, як це може відбуватися?
Мій коментар: Пан дисертант так і не зрозумів, що геосистема – це модель, побудована на системних принципах.
Нижче йдуть уявлення дисертанта про напрями конструктивно-географічного дослідження ... Хочу спитати студентів географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка – шановні студенти, і ви терпите у себе на факультеті цього безграмотного словопльота? Ви подивіться, що він написав: «На основі кар’єрів, териконів, відвалів, хвостосховищ чи відстійників утворюються гірничопромислові геосистеми» (с. 8). І яка глибока думка докторського рівню: «Хоч їхня поява викликана діяльністю людини, вони є геосистемами, розвиваються за природними законами, а людина створила передумови, дала поштовх для їхнього утворення» (с. 8).
Так це ж Нобелівська премія навпаки!
Пане Іванов, не варто бути сором’язливим – терміново подавайте до Нобелівського комітету, тільки Івану Платоновичу не кажіть, бо він помре від заздрощі та захоче долучитися до видатного результату.
Перепрошую, те, що написано нижче, я вже коментувати не можу. Такий рівень можуть сприймати тільки видатні члени спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Пан вже дійшов до того, що називає антропогенними геосистемами проммайданчики, залізниці, автошляхи! Це вже нижче плінтусу.
Рис. 1. Етапи формування гірничопромислових геосистем 
 

Умовні позначення: ПЛС – природна геосистема, ТС – техногенна система, ПГС – природно-господарська система: ПТГ – природно-техногенна геосистема, АГ – антропогенна геосистема, ПАГ – природно-антропогенна геосистема; АМГ – антропогенно-модифікована (змінена) геосистема.

Ця схема вражає! Пан навигадував різновиди «геосистем» і створив схемку на рівні студента 2-го курсу, який слухав якогось недолугого викладача. Вийшов гарний псевдонауковий термінологічний смітник, організований у вигляді схемки. Купа «систем», основною ознакою яких є «наявність керівного соціально-екологічного чинника, який спрямований на збереження стійкості природного середовища за максимального підвищення ефективності використання природних ресурсів» (с. 9).
Питання 35: Пане, як справи з керівництвом «геосистемами», Ви розробили принципи такого керівництва, і, головне, ті, що будуть реалізовувати режим керівництва, не заплутаються у Ваших ПЛС, ТС, ПГС, ПТГ, АГ, ПАГ та АМГ?
Мій коментар: Ось так сьогодні в Україні пишуть докторські дисери! До речі, подібні тексти можна знайти у публікаціях 30 – 50-річної давнини.
І подивіться, якого «високо-наукового» рівню текст наводить автор: «Під час проведення конструктивно-географічного дослідження ГПТ треба розрізняти чотири основні напрями роботи: літогенний, геоморфологічний, геоботанічний і власне ландшафтний. Вони мають чітку геоекологічну спрямованість і зосереджені на вирішенні геоекологічних проблем районів розроблення корисних копалин. Завданням літогенного напряму роботи є виявлення основних характеристик гранулометричного і мінералогічного складу гірських порід і відходів, хімічних властивостей субстратів і техноґрунтів, їх температурного режиму, режиму зволоження та механізму первинного ґрунтоутворення. Головну увагу на геоморфологічному етапі роботи сконцентровано на вивченні генетичної сутності техногенних форм рельєфу і динаміці рельєфоутворювальних процесів. Геоботанічне дослідження полягає в аналізі процесів самовідновлення рослинності або утворення нового ґрунтового і рослинного покриву на гірничопромислових об’єктах. Ландшафтне вивчення гірничопромислових геосистем є центральним і наголошує на встановленні взаємозв’язків між їх складовими, визначенні ролі у розвитку, ландшафтній їх класифікації і картографуванні цих геосистем» (с. 10).
Питання 36: Пане, на яких підставах Ви відправили літогенний, геоморфологічний, геоботанічний і ландшафтний напрями до «геоекологічної спрямованості», у Вас робота є геоекологічною?
Шановні студенти географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка – шановні студенти, і ви терпите у себе на факультеті цього безграмотного словопльота?

Розділ 2. «Геопросторова організація і функціонування геосистем гірничовидобувного та гірничозбагачувального походження» - «розглянуто особливості просторово-часової організації та питання розвитку, динаміки і функціонування гірничопромислових і постмайнінгових геосистем» (с. 10).
Ну, нарешті, є дещо - Табл. 1 Класифікація гірничопромислових і постмайнінгових геосистем – матеріал бакалаврського рівню, перепрошую, на більше це не тягне. Навіщо було це виставляти у авторефераті, незрозуміло, схоже, що більше не було що. Дисертант описує, що він зробив, але самих результатів немає, натомість, акцентує увагу «на проблемах наукової термінології, зокрема на співвідношенні понять деструкції і деградації природно-техногенних геосистем» (с. 11 - 12), хоча у авторефераті свою позицію не наводить, і це при тому, що ці терміни давно визначені. Я так і не зрозумів, для чого був написаний цей розділ, він ні про що.

Розділ 3. «Конструктивно-географічні основи оптимізації гірничопромислових геосистем» - «проаналізовано питання рекультивації, ревіталізації та забезпечення екологічної рівноваги гірничопромислових і постмайнінгових геосистем, реорганізації природокористування та реалізації системи геоекологічного моніторингу в межах ГПТ» (с. 12). Дисертант наводить своє розуміння оптимізації ГПТ, що перетворює роботу на такий собі словничок. В тексті – всім знайомі речі.
Питання 37: Пане, а де результати дослідження, які б варто було показати замість цього далеко не оригінального тексту, і чи зводиться оптимізація гірничопромислових геосистем до рекультивації?
Мій коментар: Не дочекаєшся, це – секретний матеріал.
Питання 38: Пане, останній абзац на стор. 12 з якої дипломної роботи Ви скатали?
Мій коментар: Не признаюсь! Взагалі-то, це схоже на такий собі простенький посібничок.

Розділ 4. «Природно-господарські системи Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну» - «досліджено особливості функціонування і розвитку ландшафтних систем регіону, оцінено ступінь антропогенної трансформації геосистем, розглянуто конструктивно-географічні основи оптимізації геоекологічного стану гірничопромислових геосистем вуглевидобувних районів» (с. 13).
А це вже просто капець - Рис. 2. Розміщення модельних ділянок у межах Західного регіону України! Розумієте, у авторефераті начебто-докторської автор дає на цілу сторінку карту розміщення модельних ділянок!
Шановні студенти географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка – шановні студенти, і ви терпите у себе на факультеті цього безграмотного пройдисвіта?
На стор. 15 – звітний матеріал про обстеження, а також Рис. 3. Моделі трансформації форм рельєфу внаслідок видобування і збагачення кам’яного вугілля: а) початкова модель з формами рельєфу, які існували до початку ведення гірничих робіт; б) кінцева модель з формами рельєфу, які відображають потужність просадочних процесів та сформовані техногенні форми рельєфу. При цьому на планах місцевості ніяких «форм рельєфу» не видно, є абсолютні висоти.
Питання 39: Пане, про які «форми рельєфу» йдеться, рельєф же не складається з форм?
Мій коментар: Пан дисертант  не знає, що рельєф – це загальна композиція, патерн поверхні, а форми характерні для поверхні – денної! Взагалі складається враження, що все це було взято з якогось звіту, і виникає питання стосовно причетності дисертанта до цього матеріалу. Уявляєте таке, щоб у авторефераті докторської автор наводив дані про середню глибину водойм та загальну площу відвалів, як і об’єми промислових відходів! Але ж це чистий бакалаврат, так студенти пишуть бакалаврські роботи – дістають звіти і переписують!
На стор. 16 - Рис. 4. Інтенсивність розвитку природно-антропогенних процесів в межах МД “Нововолинськ”. Дані даються в умовних балах, але автор не описує, як ці бальні оцінки були отримані.
Питання 40: Пане, на стор. 17 Ви пишете – «На прикладі МД “Візейська” (масштаб 1 : 2 000) сформульовано ландшафтні засади рекультивації вугільних териконів і відвалів», у чому полягає їх, так би мовити, ландшафтність?
Мій коментар: А як же, у роботі весь час йдеться про ландшафтний підхід. Рівень тексту просто шокує!

Розділ 5. «Природно-господарські системи Західноукраїнської нафтогазоносної провінції» - «розкрито передумови трансформації і забруднення геосистем, особливості їх структури та утворення ґрунтового і рослинного покриву в межах гірничопромислових і постмайнінгових геосистем у районах розроблення нафти, газу та озокериту. На основі проведених геоекологічних досліджень окреслено основні напрями оптимізації гірничопромислових геосистем в межах Західноукраїнської нафтогазової провінції» (с. 17).
Питання 41: Пане дисертанте, так напрями і заходи оптимізації розробляють не науковці, а практики з відповідною кваліфікацією, навіщо Ви робили те, що не може бути зараховане, як доробок докторської?
Мій коментар: А що робити, якщо вдалося дістати саме цей матеріал! Те, що пише автор далі, давно всім відомо. Перепрошую, але це – звичайний звіт про обстеження відповідних територій. Скажіть, що це за рівень докторської, у якій даються дані про заростання обліпихою?
На стор. 19 – шедевр «докторського» рівню - Рис. 6. Схема просторового планування рекреаційної зони “Бориславський озокерит”. Перепрошую, десь я бачив щось подібне! А, у кількох бакалаврських роботах, присвячених зонам рекреації, тільки по інших територіях.
Шановні студенти географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка – шановні студенти, і ви терпите у себе на факультеті цього безграмотного пройдисвіта?

Розділ 6. «Природно-господарські системи Передкарпатського сірконосного басейну» - «досліджено умови функціонування і розвитку геосистем та ступінь їх антропогенної трансформації в умовах ліквідації підприємств сірчаного виробництва. Проведені еколого-ландшафтні дослідження дали змогу окреслити основні напрями оптимізації гірничопромислових геосистем в межах сірконосного басейну» (с. 19).
Питання 42: Пане, а коли ці гірничопромислові території починали експлуатуватися, відповідні роботи екологами не проводилися в рамках підготовки проектної документації?
Мій коментар: Впевнений, що проводилися. В такому разі автор повинен був показати, чим його варіанти відрізняються від розробок відповідних фахівців.
Питання 43: Пане, у чому суть еколого-ландшафтних досліджень?
Мій коментар: Ні у чому, це просто випадкове словосполучення, як і ось ця фраза: «постмайнінгові геосистеми в межах Передкарпатського сірконосного басейну поступово заростають деревною ...» (с. 21).
Питання 43: Пане, подивіться, що Ви пишете – «геосистеми ... поступово заростають деревною», як геосистема може заростати?
Мій коментар: Це є свідченням того, що дисертант взагалі не розуміє, що таке «геосистема». Пане, геосистема – це сукупність відносин, зв’язків між складовими, вона не може заростати!

Розділ 7. «Природно-господарські системи Передкарпатської і Закарпатської соленосних провінцій» - «розглянуто особливості антропогенної трансформації і засолення постмайнінгових геосистем у районах видобування і збагачення калієвих, магнієвих і натрієвих солей та активізації просадкових і карстопровальних процесів та обґрунтовано рекомендації з оптимізації гірничопромислових геосистем» (с. 22).
Мій коментар: Як і у попередньому випадку, засолення геосистем не може відбуватися, це стосується ґрунтів, вод. Вислів свідчить про безграмотність.
Питання 44: Пане, у другому абзаці цієї глави Ви пишете про «окреслення основних напрямків оптимізації» (с. 22), і «просторове поширення» чогось там, які варіанти, крім просторового, Ви ще можете назвати?
Мій коментар: А ось візьме і назве!
Питання 45: Пане, на стор. 23 Ви наводите Рис. 8. Утворення рослинного покриву в межах МД “Стебницьке хвостосховище”, навіщо це в авторефераті?
Мій коментар: Тут немає утворення, це звичайний геоботанічний план місцевості.

ВИСНОВКИ
Всього вісім. «Проведені конструктивно-географічні дослідження ... встановлені закономірності ... обґрунтовані заходи з оптимізації ...» (с. 23).
1. «Конструктивно-географічним дослідженням ГПТ є комплексне геоекологічне вивчення гірничопромислових геосистем ...» (с. 24).
Питання 46: Пане, це що, визначення конструктивно-географічного дослідження?
Мій коментар: Це не може не дивувати. Це ж школярство! Пів сторінки дисертант дублює те, що є у авторефераті. Звісно, ніякого висновку немає, бо те, що є, ніяким чином не може бути таким.
2. «У процесі прямого й опосередкованого техногенного впливу на ГПР на основі кар’єрів, териконів, відвалів, хвостосховищ чи відстійників утворюються гірничопромислові геосистеми. ...» (с. 24).
Мій коментар: Це надто глибокий «висновок», який явно перевищує рівень докторської дисертації!
3. «У 1997–2016 рр. проведено еколого-ландшафтні дослідження в межах гірничопромислових територій та об’єктів Львівсько-Волинського (Львівсько-Люблінського) кам’яновугільного басейну, Західноукраїнської нафтогазоносної провінції, Передкарпатського сірконосного басейну, Передкарпатської і Закарпатської соленосних провінцій. У районах розроблення відповідних корисних копалин закладено 11 модельних ділянок (масштаб досліджень від 1 : 1 000 до 1 : 5 000) та ряд дослідних ділянок детальнішого масштабу. ...»
Мій коментар: Пан просто у короткому варіанті перелічує зроблене. От так докторська!
4. Я вже не буду наводити фрагменти цих «висновків»,бо їх просто немає. 
Питання 47: Пане, а що Ви зібралися тут захищати?
Мій коментар: Нічого з обіцяного у роботі не міститься. Є фрагменти автореферату, що містять емпіричні дані невідомого походження.
В дисертації відсутні висновки, які потребують захисту!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»:
Дисертант показав, як слід створювати враження наявності дисертації при її відсутності. Сума 3 – 4-х бакалаврських робіт не забезпечує рівень докторської дисертації. Якщо з визначенням об’єкту дослідження можна погодитись, то предмет, мета і завдання дослідження визначені некоректно. Дисертант базується на понятті «геосистема», не розуміючи, що це таке, тому цей термін залишається просто словом. Більше того, дисертант, акцентуючи увагу на конструктивно-географічному дослідженні, показав, що він взагалі не розуміє, що таке конструктивна географія як напрям. Ось визначення предмету дослідження: «теоретико-методологічні і прикладні засади конструктивно-географічних досліджень гірничопромислових районів, критерії оцінювання стану і функціонування, параметри, закономірності та моделі геопросторової організації гірничопромислових геосистем». Ніяких теоретичних засад в роботі немає, критеріїв оцінки стану в авторефераті немає, про функціонування годі й говорити, про які «моделі геопросторової організації ... геосистем» йдеться, незрозуміло, бо їх просто немає, як немає і параметрів та закономірностей, а сам термін «геопросторовий» є некоректним. В дисертації відсутня наукова новизна, що ставить питання: а що дисертант збирається захищати? Дисертант користується багатьма висловлюваннями і термінами, які не є коректними, як, наприклад, «геоекологічний стан», «еколого-ландшафтні дослідження» тощо. Дисертант цілий розділ присвятив питанням оптимізації гірничопромислових геосистем, але ніякої оптимізації не продемонстрував. Просто дивним виглядає завдання оцінки гостроти екологічних проблем. Таких зауважень можна зробити ще багато, але все видно з характеру, з дозволу сказати, «висновків», які не годяться навіть для бакалаврських робіт. Отже, про якійсь натяк на позитивність не може бути й мови. З такими «висновками» робота не дотягує навіть до кандидатської дисертації. Дисертант продемонстрував вкрай низький рівень розуміння особливостей географії як наукового напряму взагалі, не кажучи вже про конструктивну географію. В роботі різко переважають допотопні погляди минулих десятиліть. Загальна оцінка вкрай негативна!

2.1. 2018 року
Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов 

5 коментарів:

  1. Олекса Ковальов "Номад"6 січня 2018 р. о 12:48

    Ті, хто сьогодні є хазяями географії в Україні - а вони відомі - свідомо наносять шкоду, інакше це не сприймається. Як можна брати до захисту і протягувати докторські, які не дотягують навіть до кандидатських. Виникає питання, а як на це дивляться у відповідному міністерстві? Дуже просто, там взагалі не дивляться, там люди займаються улаштуванням власного життя.

    ВідповістиВидалити
  2. про які «моделі геопросторової організації ... геосистем» йдеться, незрозуміло
    - знаючи, що розуміють під геопростором українські географи можу сказати, що йдеться про звичайну карту розміщення чогось. От і вся модель і весь геопростір. Знову повертаємося до проблеми розуміння того що досліджує географія, а це географічні створіння, для вивчення яких потрібно використовувати загально наукову методологію (наприклад той же системний підхід, теорія(ї) складності ...). Коли є це розуміння не потрібно "винаходити" термінів типу геопростір, геопросторова організація, що зводиться до опису розміщення будь чого на земній поверхні (багато хто думає, що це і є задача географії), а про дослідження створінь географічного рівня складності просто забувають, так простіше досягати особистих цілей. Але це нікому непотрібно, у цьому немає наукової потреби і навіть вже практичної – це вже давно просто інфраструктура, яку часто називають кадастровою, геопросторовою, підтримкою та наповненням якої займаються муніципальні чи державні служби, рідше приватні.
    До речі, відсутність термінів типу хімпростір, фізпростір, біопростір … вказує на непотрібність, подібних уявлень про специфічний простір наповнений чимось для опису складних явищ різної природи. Наука націлена на пізнання створінь різної природи, а не на опис де що розміщено у певному просторі.

    ВідповістиВидалити
  3. Олекса Ковальов "Номад"9 січня 2018 р. о 16:26

    Не можу не погодитись з Миколою Яровим стосовно терміну "геопростір". Нам можуть написати, що у англомовній літературі такий термін також не рідкість, але це не може бути обгрунтуванням його використання. І дійсно, якби цей термін мав сенс, то і в інших наукових галузях ввели б аналогічні терміни - "хемопростір", "біопростір" тощо, але нічого подібного немає. Отже, він просто засмічує географічний тезаурус. Є загальне поняття простору, яке йде від Лейбніця і Пуанкаре. Обидва варіанти є коректними. І не варто забувати, що, згідно зточкою зору А. Пуанкаре, образ простору базується на сенсомоториці, не більше того, тобто він формується у кожної людини внаслідок її життєвого досвіду. А якщо "геопростір" зводити до поверхні, на якій розташовані елементи інфраструктури, то це просто викривляє сенс простору. Отже, від цього слід відмовлятися.

    ВідповістиВидалити
  4. Господа Ковалёв и Яровой! В западной науке, особенно в американской, действительно широко используются понятие geospace (геопространство) и производное от него прилагательное geospatial (геопространственный). При этом, не отрицая значимости методологии, никто в подобных ситуациях особо не сосредотачивается на дефинициях, а уделяют первостепенное значение прагматическим аспектам исследования, а именно тому, какой вклад оно внесет в развитие науки и какую пользу оно принесет человечеству. Вы же со свойственным для Украины хуторянским упорством делает акцент именно на первых аспектах, основываясь исключительно на результатах чтения автореферата работы (судя по блогу, не только этой, но и других работ). "Люби друзи", меньше догматизма, больше прагматизма! Это особенно касается молодого поколения - вас г-н Яровой, у которого в отличие от догматика советской научной школы Ковалёва, надеюсь, еще есть шансы выбить из себя хуторянское мышление.

    ВідповістиВидалити
  5. Олекса Ковальов "Номад"12 січня 2018 р. о 18:30

    Бачите, коли у пана Вадима Іванова не пройшло по лінії рубрики “Україна — Росія”, він вирішив зайти з іншого боку — потренуватися вести дискусію з приводу терміну “геопростір”. Причому навіть поліз в Інтернет у пошуках англомовного відповідника - “geospace”. Шановний пане “Вадим Іванов”, точніше, Дмитро Висоцький, я добре знаю, що Ви гарно володієте англійською, але знання мови не означає володіння проблемними питаннями. В одному з виступів (на сайті) і було показано, що цей термін прийшов з західної сторони. Більше того, свого часу і я користувався терміном “геопростір”, хоча і розумів під цим географічне середовище, а потім відмовився від цього терміну. Те, що в західній літературі той чи інший термін часто використовується, ще не означає, що це коректно. До речі, це стосується і терміну “ландшафт”. Тому у багатьох випадках я ставив питання дисертантам (і не тільки), що вони розуміють під терміном “геопростір”, але ще не було жодної відповіді. Це означає, що цей термін використовують бездумно, просто тому, що він, так би мовити, у ходу. Але так не роблять. Якщо введеному терміну не відповідає поняття, то це — пустишка.
    Що стосується, пане, Вашого наїзду на нас, особливо, на молоде покоління, то не варто так діяти, це виглядає, як слабкість.

    ВідповістиВидалити