16 січня 2018 р.

Відгук про автореферат дисертації Павлюк Світлани Миколаївни «Рекреаціно-туристичне природокористування Івано-Франківської області: сучасний стан, проблеми та перспективи»

ЩО БУВАЄ, КОЛИ СТАЮТЬ ДОКТОРАМИ НАУК, «ЗАХИЩАЮЧИ» ЛИПОВІ ДИСЕРТАЦІЇ, ЯК ЦЕ МАЄ МІСЦЕ У ВИПАДКУ КІЛІНСЬКОЇ К.Й. З ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ!

ЧЕРЕЗ ПЕВНИЙ ЧАС ЦІ «СПЕЦІАЛІСТИ» ПОЧИНАЮТЬ ГОТУВАТИ ПСЕВДОНАУКОВЦІВ!

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича

Науковий керівник: Кілінська Клавдія Йосифівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування,Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Офіційні опоненти:
Любіцева Ольга Олександрівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства та туризму, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
Атаманюк Ярослава Дмитрівна, кандидат географічних наук, доцент ДВНЗ, доцент кафедри географії та природознавства, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Захист відбудеться «29» січня 2018 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої  вченої  ради  К  76.051.04  у  Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича

Відгук
про автореферат дисертації
Павлюк Світлани Миколаївни
«Рекреаціно-туристичне природокористування
Івано-Франківської області: сучасний стан,
проблеми та перспективи»,
представленої на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук за спеціальністю
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Відразу відзначу, що теми на кшталт «Рекреаціно-туристичне природокористування», та ще й конкретної області не можуть бути темами наукового дослідження, бо у такому варіанті припускають тільки опис стану, в той час, як дисертація має бути присвячена вирішенню проблеми. І є питання по назві роботи –
Питання 1: Шановна Світлана, коли Ви знаходитесь у природному середовищі, Ви користуєтесь ним?
Мій коментар: Судячи з назви, пані користується, а не перебуває у середовищі, з яким формує єдине ціле.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. «В останні роки головним питанням дослідження окремих регіонів України стає рекреаційно-туристичне природокористування ... . Актуальність проведеного дослідження укладається в аналізі рекреації та туризму ...» (с. 1).
Питання 2: Пані, з чого Ви взяли, що «дослідження окремих регіонів України стає рекреаційно-туристичне природокористування» стає «головним питанням»?
Мій коментар: Це не відповідає дійсності.
Питання 3: Пані, а у чому полягає «аналіз рекреації та туризму»?
Мій коментар: Треба ж якімсь чином зробити тему актуальною!
В роботі відсутня актуальність!
Об’єкт дослідження: РТП Івано-Франківської області.
Предмет дослідження: складають теоретико-методичні виміри РТП Івано-Франківської області.
Питання 3: Пані, Я розумію, що вислів «теоретико-методичний вимір» належить не Вам, а К.Й. Кілінській, бо таке я вже побачив у роботі Смик, але що це таке і які одиниці виміру Ви застосовували?
Мій коментар: Хочу звернути увагу на те, що предмет дослідження – це певний аспект об’єкта дослідження, але теоретико-методичні виміри, як їх називає дисертантка, таким аспектом не є. Має місце невідповідність між об’єктом і предметом дослідження.
Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є соціально-економічна характеристика РТП Івано-Франківської області.
Питання 4: Пані, як складання характеристики може бути метою дослідження?
Мій коментар: Пані не розуміє, що таке наукове дослідження.
Питання 5: Пані, Ви подали дисертацію до спеціалізованої ради географічного спрямування, а мета у Вас – «соціально-економічна характеристика РТП», як це може бути?
Мій коментар: Пане Ковальов, може бути все, що завгодно! Але тоді я змушений поставити під сумнів географічність дисертації!
Завдання дослідження (чотири пункти):
поглиблення теоретико-методичних засад РТП шляхом: а) виявлення методичних підходів до вивчення РТП; б) визначення місткості території – важливого показника вказаного виду природокористування; в) окреслення важливості просторового аналізу РТП; г) вибору основних підходів до вивчення РТП; ґ) створення банку даних про природні, соціально-економічні та історико-культурні ресурси і об’єкти – основи РТП;
Мій коментар: По-перше, тут не одна, а п’ять окремих цілей. По-друге, поглиблення чогось не може бути метою дослідження. Пункт а) не має відношення до мети дослідження. Пункт б) є оцінкою і не може бути метою дослідження. Пункт в) не має взагалі сенсу. Пункт г) не може бути метою дослідження. Пункт ґ) не є метою дослідження. Пані не розуміє, що мета дослідження має бути пов’язана з об’єктом дослідження, а не з чим попало.  
проведення  ретроспективної  характеристики  становлення  та функціонування рекреації та туризму на території Івано-Франківської області;
Мій коментар: Це не має відношення до об’єкту дослідження.
узасадження погляду на комплексне вивчення природних, соціально-економічних та історико-культурних складових РТП з метою формування інтегрального інформаційного ресурсу про РТП території;
Мій коментар: Я не знаю слова «узасадження», хоча думаю, що воно пов’язане зі словом «засада». Тоді я не бачу сенсу у написаному. 
проведення районування з метою практичної апробації його в державних та регіональних програмах.
Мій коментар: Проведення районування не може бути метою дослідження.
В роботі немає коректно визначених завдань дослідження!
Методи дослідження. З усього, що написала дисертантка, я виділив один пункт –
Питання 5: Пані, що таке «математичне картографування»?
Мій коментар: Мені дійсно цікаво знати, що це таке.
Наукова новизна (чотири пункти)
вперше:
. визначено  предметну  сутність  РТП,  сформований  алгоритм дослідження, розкрито зміст і сутність просторового аналізу – основного методичного підходу до вивчення рекреаційно-туристичних ресурсів;
Мій коментар: Цікаво, що пані Смик також визначила предметну сутність свого «об’єкту».
. апробовано метод оцінки місткості території для вирішення питань впливу туристів і рекреантів на стан НПС;
Питання 6: Пані, навіщо Ви демонструєте своє невігластво?
Мій коментар: апробація метода не є науковою новизною, пані не знає, що таке наукова новизна!
. представлений авторський погляд на особливості геокомпонентної та господарської складників РТП, проведено районування території, виявлені регіональні просторово-компонентні властивості РТП;
Мій коментар: Авторський погляд може бути новим, якщо він докорінно відрізняється від вже існуючих.
. проведено аналіз сучасного інвестиційного клімату РТП Івано-Франківської області.
Мій коментар: Проведення аналізу не є науковою новизною, такою може бути тільки результати аналізу!
В роботі відсутня наукова новизна!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. «Теоретико-методичні аспекти дослідження рекреаційно-туристичного природокористування» - «розглядаються основні підходи до вивчення РТП, представлений алгоритм його дослідження» (с. 4).
Читаємо: «Під рекреаційним природокористуванням розуміємо комплекс заходів, пов’язаний з використанням природних ресурсів з метою оздоровлення людини, для відновлення її фізичного та психологічного самопочуття, розширення екологічного та культурного світогляду. Туристичне природокористування – складник рекреаційного, розширює сферу діяльності рекреації, формує видову різноманітність рекреаційного природокористування, динамічно видозмінюється залежно від природних умов і природних ресурсів території» (с. 4).
Питання 7: Пані, а Ви могли би вигадати визначення, наприклад, дулі?
Мій коментар: Це не жарт. Цим я хочу сказати, що визначати дулю немає сенсу, бо її достатньо показати – ось дуля. Так і тут. Навіщо визначати те, що всім ясно, тим більше, що кожний уявляє це собі по-своєму. Подивіться, як пані легко вигадує визначення: «Рекреаційно-туристичне  природокористування  –  інтегральний  вид природокористування, головним завданням якого є раціональне використання природних (мінеральні води, рельєф, клімат, водні ресурси, рослинний покрив, ландшафтна структура, природоохоронні території) ...» (с. 4).
Питання 8: Пані, хто визначає завдання Вашого «Рекреаційно-туристичного  природокористування»?
Питання 9: Пані, а мінеральні води не є частиною водних ресурсів?
Мій коментар: Є.
Питання 10: Пані, а як можна використовувати рельєф і клімат?
Мій коментар: Пані не в курсі, що і рельєф, і клімат є всього тільки образами, що формуються у нашій свідомості.
Подивіться, що пише дисертантка: «Основним методичним підходом у процесі вивчення РТП є просторовий аналіз, що базується на: а) виявленні історичних засад виникнення, розвитку та функціонування РТП; б) характеристиці існуючого РТП за територіально-адміністративним устроєм; в) використанні оцінкового оператора для визначення місткості рекреаційно-туристичних об’єктів, ресурсів та ін. характеристик; г) проведенні рекреаційно-туристичного районування; ґ) створенні перспективної моделі перспективного розвою вказаного виду природокористування, яке сьогодні займає одне з провідних місць у господарському комплексі території» (с. 4).
Питання 11: Пані, а що це за «методичний підхід»?
Мій коментар: У голові пані змішалися коні й люди, методи й методологія.
Питання 12: Пані, як може бути, щоб просторовий аналіз базувався на «виявленні історичних засад виникнення, розвитку та функціонування ...» (с. 4)?
Мій коментар: От старий лоботряс, це ж розширює можливості такого аналізу!
Питання 13: Пані, як може бути, щоб просторовий аналіз базувався на «характеристиці існуючого РТП за територіально-адміністративним устроєм», невже аналіз базується на характеристиці?
Мій коментар: Так це є другорядним, головне тут – «за територіально-адміністративним устроєм»! І т. п. Не думки, а якась казка!
Подивіться: «Основними принципами дослідження РТП слугують принцип об’єктивності, єдності історичного та логічного аналізу, дослідницького і практичного процесу ...» (с. 4).
Питання 14: Пані, а Ви можете сформулювати принцип об’єктивності?
Мій коментар: Пані може все!
Те, що написано, є підставою для зняття роботи з захисту, бо висвічує невігластво дисертантки!
Питання 15: Пані, а що таке «оператор виявлення»?
Мій коментар: Складається враження, що дисертантка хватанула термін «оператор», і вирішили його будь-яким чином всунути у роботу.
Питання 16: Пані, стосовно Вашої рекреаційної місткості – як бути з місцевими, вони, проживаючи на цій території, не оздоровлюються, а їх походи до крамниць, а дітей до шкіл – не є різновидом туристичної діяльності?
Мій коментар: Ні, ці люди є також частиною природи, якою рекреанти і туристи користуються!
З усього словесного мотлоху, який йде далі, я виділив наступне: «Під терміном „регіон” розуміємо адміністративно-територіальні одиниці, межі яких є продуктом політичних рішень» (с. 5).
Питання 17: Пані, так це ж називається «адміністративний район», навіщо Ви залучили термін «регіон», написавши казна що, та ще й термін «територіальний», хоча всі розуміють, що райони територіальні?
Мій коментар: Повна клізма!
Питання 18: Пані, а що це «три виміри», це те саме, що і «три гички»?
Мій коментар: Так, так, це – близькі терміни.

Розділ 2. «Ретроспективна  характеристика  рекреаційно-туристичного природокористування Івано-Франківської області» - «висвітлені історичні засади формування РТП, представлений аналіз туристичних товариств та санаторно-оздоровчих закладів Станіславської області» (с. 5).
Питання 19: Пані, а на біса Вам ця «ретроспективна характеристика»?
Мій коментар: Подивіться, ні, щоб написати «історія становлення», так пише начебто більш науково – «ретроспективна характеристика»!
Питання 20: Пані, у Вас же тема «... природокористування», причому тут туристичні товариства ...?
Мій коментар: Ну, слова для просторового аналізу закінчилися, лишилися ретроспектива, а що, заздрите! Пані виділяє чотири періоди, які нічого не дають для розкриття теми дисертації.

Розділ 3. «Сучасні  аспекти  рекреаційно-туристичного природокористування в Івано-Франківській області». Тут пані аналізувала та визначала, особливо мені подобається наступне: «Основним методичним оператором до виявлення мікрорегіональних одиниць слугувала ретельна характеристика природних умов області ...» (с. 5). Уявляєте, яка у пані «наука» - ретельна! І що ж ми бачимо? Звичайні дані, яких у авторефераті не повинно бути.
Питання 21: Пані, навіщо Ви наводили ці дані у авторефераті?
Мій коментар: А це – замість серйозних результатів дослідження, бо його не було!

Розділ 4. «Сучасні аспекти рекреаційно-туристичного природокористування в Івано-Франківській області» - «запропонована оцінка рекреаційної місткості території Івано-Франківської області, охарактеризована функціональна структура санаторно-курортних і готельних закладів, виявлені еколого-географічні питання сучасного РТП, проаналізований інвестиційний клімат Івано-Франківської області» (с. 9).
Питання 22: Пані, а як можна запропонувати оцінку?
Мій коментар: Я ще розумію – запропонувати методику оцінки, але не те, що написала дисертантка. І ще одне питання (з кількох можливих) –
Питання 23: Пані, а яке відношення до теми дисертації має інвестиційний клімат?
Мій коментар: Ніякого, але це розширює спектр питань.
Дається Табл. 1. Норми рекреаційного навантаження.
Питання 24: Пані, так це у Вас на кожний км2 стільки людей?
Мій коментар: Нічого собі, до 200 людей! Уявляєте такий мурашник (чи людашник)! Насправді, люди концентруються на незначних площах.
На стор. 10 – Табл. 2. Природна рекреаційна місткість Івано-Франківської області ...
Питання 25: Пані, у двох правих стовпчиках (Тривалість сприятливого рекреаційного періоду (дні: літо, зима)) Ви рахували суми?
Мій коментар: Якщо це суми, то по стовпчиках у мене вийшло 2144 (замість 2124) та 1524 (замість 1503). Але не це дивує.
Питання 26: Пані, а навіщо Ви рахували суми днів по всіх Ваших мікрорайонах?
Мій коментар: Пані просто не розуміла, що робила!
На стор. 11 – Табл. 3. Природна рекреаційна місткість території Івано-Франківської області. Дивно, у попередній таблиці – просто області, а тут – території області.
І це вже все! От як слід писати дисертації!

ВИСНОВКИ (всього п’ять):
Йдеться про рекреаційно-туристичне природокористування. «... виявлення та аналіз існуючих питань його фукціонування найкраще досліджувати, використовуючи принцип просторового аналізу» (с. 12).
Питання 27: Пані, Ви вважаєте, що ця фраза доводить те, що «найкраще досліджувати, використовуючи принцип просторового аналізу», на яких підставах?
Мій коментар: Це просто голослівне твердження. Розглянемо висновки.
1). Висновку тут немає, це просто стверджувальна форма висловлювання авторки. Читаємо: «При проведенні районування важливо дотримуватися існуючих географічних постулатів і законів, одним з яких є відповідність виокремлених рекреаційно-туристичних мікрорайонів адміністративно-територіальному устрою. Згідно з цим окреслюються такі важливі положення: а) межі групування території не повинні перетинати існуючих адміністративних кордонів; б) удосконалення системи управління РТП можливе лише в адміністративних межах: розбіжність  меж рекреаційно-туристичного районування з адміністративно-територіальним устроєм суттєво обмежує використання та спотворює існуючу реальність, статистичні та довідкові інформаційні джерела; ...» (с. 13).
Питання 28: Пані, де Ви викопали такі «географічні» постулати і закони?
Мій коментар: Ми бачимо, що дисертантка не виділяла свої мікрорайони, а спиралася на існуючий адміністративно-територіальний поділ, який розглядає як базовий. Вже це свідчить про ненауковий характер цього «висновку». Пані є жорсткою прибічницею адміністративної системи, яка не є природною. Крім того, авторка показала повну некомпетентність у географічному плані – в географії немає вказаних нею постулатів і законів, це повна маячня!
2). Цей «висновок» взагалі не пов'язаний з темою дисертації!
3). «Виходячи з комплексної суспільно-географічної характеристики природних, соціально-економічних, історико-культурних ресурсів, можна зробити висновок, що область має значні рекреаційно-туристичні ресурси» (с. 13).
Питання 29: Пані, а це до Вашого «висновку» не було відомо, і у чому полягає його науковість?
Мій коментар: Було. Що стосується науковості, нею тут і не пахне.
Читаємо: «Біосоціальні ресурси Івано-Франківської області, що входять до складу туристичних ресурсів, необхідно розглядати не просто як окремі об’єкти з певною історичною чи культурною цінністю, а як поєднання відповідних видів ресурсів, що мають високу атрактивність, можуть відігравати важливу роль у формуванні світогляду населення, інтегровано формувати історико-культурний туристичний потенціал місцевості, регіону» (с. 14).
4). Дисертантка називає найпопулярніші об’єкти, що не може не дивувати, бо до це не має жодного стосунку до наукових результатів!
5). Дисертантка наводить результати розрахунку «природної рекреаційної місткості», розрахованої по її методу, але це – оціночні результати, а не наукові.
В дисертації немає жодного висновку, який можна було б розглядати як результат саме наукового дослідження!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»:
Роботу С.М. Павлюк можна розглядати як розповідь про намір провести наукове дослідження, бо нічого, пов’язаного з таким, в роботі немає. Дивно, але мета дослідження пов’язується авторкою з соціально-економічним, аспектом, що виводить роботу за межі географії. Також в роботі немає коректно визначених завдань дослідження. У своєму «дослідженні» авторка користується просторовим аналізом (хоча слід говорити про аналіз просторово розподілених даних), причому демонструє повне нерозуміння такого аналізу. Другий та третій розділи взагалі незрозуміло для чого писалися, схоже, просто для того, щоб набрати потрібний об’єм тексту. Що стосується розрахунку місткості, це тягне на рівень бакалаврської роботи, не більше. Рівень «висновків» не просто низький – їх просто немає. Це стислий огляд автореферату, не більше. В дисертації немає жодного висновку, який можна було б розглядати як результат саме наукового дослідження, тобто в роботі відсутня наукова новизна! Це дозволяє дати тільки негативну оцінку роботи. Я би написав так: робота не має ні теоретичного (про це взагалі не йдеться), ні практичного значення.

16.01.2018 року
Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов


2 коментарі:

  1. Олекса Ковальов "Номад"16 січня 2018 р. о 14:05

    Я подивився автореферат докторської пані Кілінської К.Й. - "ЕКОЛОГО-ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-ГОСПОДАРСЬКОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ КАРПАТО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ", і мені стало ясно. Зверніть увагу на те, що метою роботи було не дослідження певного явища, а "розробка теоретико-методологічних і методичних підходів до аналізу природно-господарської різноманітності та еколого-прогнозної оцінки", а завдання ті самі, що і її підопічних - поглиблення, узасадження, виявлення геокомпонентних властивостей (наче вони не виявлені), проведення еколого-географічного аналізу (що це таке, Бог його знає) тощо. Просто вражає об'єкт дослідження - територія Карапато-Подільського регіону України, наче територія може бути таким, а предмет "дослідження" той самий - теоретико-методологічні виміри ... Тепер ці "виміри" ми бачимо у Смик і Павлюк. Ось так лізуть дійсно "розумні", які нічого не додають у науковій сфері, але отримують дипломи докторів наук, а потім - проштовхують своїх протеже.

    ВідповістиВидалити
  2. Олекса Ковальов "Номад"17 січня 2018 р. о 17:19

    Я хочу звернути увагу географів на те, що докторську "дисертацію"
    Кілінської К.Й. на тему "ЕКОЛОГО-ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-ГОСПОДАРСЬКОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ КАРПАТО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ" не повинні були ставити на захист, бо наукова робота не може зводитись до оцінки будь-чого! Ті, хто протягував цей дисер, а це і промоутер Шищенко П.Г., мають нести відповідальність за скоєне. Тепер ця дама завідує кафедрою і готує "кандидатів" з глибоко викривленими уявленнями про географію!

    ВідповістиВидалити