Відгук про автореферат дисертації Смик Оксани Степанівни «Соціально-географічні аспекти захворювання населення (на прикладі Чернівецької області)»

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИСТЕТ ім. ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА КОНКУРУЄ ЗА ПОГЛИБЛЕННЯ ДНА!

ЗАМІСТЬ КАНДИДАТСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗАХИСТ ВИВЕДЕНИЙ ЗВИЧАЙНИЙ ЗВІТ ОДА!

РОБОТУ СЛІД ЗНЯТИ З ЗАХИСТУ А ВСІХ ПРИЧЕТНИХ, ВКЛЮЧАЮЧИ ОПОНЕНТІВ, ВІДСТОРОНИТИ ВІД ВИКЛАДАЦЬКОЇ РОБОТИ

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича

Науковий керівник: Кілінська Клавдія Йосифівна, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

Офіційні опоненти:

Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України, декан географічного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сливка Роман Радославович, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та природознавства ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”.

Захист відбудеться «29» січня 2018 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича

Відгук

про автореферат дисертації

Смик Оксани Степанівни

«Соціально-географічні аспекти

захворювання населення (на

прикладі Чернівецької області)»,

представленої на здобуття наукового

ступеня кандидата географічних наук

за спеціальність 11.00.02 –

економічна та соціальна географія

Відразу зазначу, що тема дисертації ніякого відношення до географії не має і є чистою профанацією. Географія не займається питаннями захворювання населення – це область дослідження медицини. Робота має бути знята з захисту.

         

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Читаємо: «Сучасні соціально-економічні дослідження націлені на вивчення здоров’я людини» (с. 1).

Мій коментар: Тут я навіть питання не буду ставити, бо бачу абсолютну некомпетентність дисертантки. Якщо навіть погодитись з існуванням так званої соціально-економічної географії, для чого немає жодних підстав, на сьогодні вона є частиною географії, і область її дослідження не може виходити за межі області дослідження географії в цілому. Отже ...

Питання 1: Пані Оксана, які критерії лежать в основі виділення області дослідження географії в цілому?

Мій коментар: Дисертантка, якщо вона вчилася у нормальному вузі, мала б це знати, але у такому разі вона не подавала би дисертацію з такою темою та з визначенням здоров’я: «Здоров’я – це природний стан організму, обумовлений реакцією людини на існуючі природні, економічні, соціальні ситуації, сферою зайнятості, та іншими чинниками»! Показником є й те, що дисертантка, судячи з усього, зводить географію до просторового поширення тих чи інших явищ. Пані пише, що «сутність проведеного дослідження укладається у триєдиній моделі, основними блоками якої є „людина → соціум → здоров’я”» (с. 1). Перепрошую, але це – область соціально-медичної сфери і до географії ці питання не мають жодного стосунку. У мене виникає питання стосовно рівню компетентності наукового керівника – Кілінської К.Й. та членів спеціалізованої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Об’єкт дослідження – захворювання та хвороби на території Чернівецької області.

Мій коментар: Об’єкт дослідження має містити проблемне явище, якого тут немає. Таким чином визначений об’єкт дослідження не має жодного стосунку до географії.

Предмет  дослідження  –  теоретико-методичні  виміри  соціально-географічного аспекту захворювання і хвороб населення.

Питання 2: Пані, у яких одиницях вимірюється Ваш аспект?

Мій коментар: Думаю, це просто наукоподібна фраза, призначена для створення враження науковості.

Мета дослідження: аналіз теоретико-методичних підходів просторового аналізу захворювання і хвороб на території Чернівецької області.

Питання 3 (до дисертантки та тих, хто «читав» і допускав цю роботу до захисту): Що це за «аналіз теоретико-методичних підходів», та як розуміти теоретичні підходи, і що це за «аналіз ... підходів до ... аналізу»?

Питання 4: Пані, що Ви розумієте під просторовим аналізом?

Мій коментар: Добре видно, що люди не є компетентними у науковій сфері. Будь-яке конкретне дослідження робиться з використанням певної теорії та методології, якщо робити їх аналіз, то це вже зовсім інше дослідження. Що стосується просторового аналізу, то, думаю, йдеться про аналіз розподілених даних, і так слід було й писати. Ще раз наголошую на тому, що таке дослідження у контексті хвороб і захворюваності виходить за межі області дослідження географії.

Завдання дослідження (всього чотири пункти):

. поглиблення теоретико-методичних засад соціально-географічного аналізу захворювання, хвороб, сфери охорони здоров’я;

Питання 5: Пані, які критерії поглиблення Ви запропонуєте членам ради для виявлення факту поглиблення?

Мій коментар: Завдання сформульоване некоректно!

. виявлення основних чинників прояву захворювання та хвороб;

Питання 6: Пані, Ви хочете сказати, що спеціалісти-медики не знають про ці чинники, а Ви змушені були їх виявляти?

Мій коментар: Таке «завдання» не має сенсу, бо чинники давно відомі.

. просторовий аналіз поширення хвороб і захворювання серед населення області;

Питання 7: Пані, яке відношення це має до географії?

Мій коментар: Ніякого!

. соціально-економічна  характеристика  лікувально-оздоровчого комплексу Чернівецької області в контексті регіональних інтересів.

Питання 8: Пані, так Ви же самі спростовуєте приналежність Вашої роботи до географії, бо пишете – «соціально-економічна  характеристика», а де географія?

Мій коментар: А вона з’явиться несподівано у вигляді запису у дипломі кандидата наук!

Ось і вся географія! В роботі немає коректно поставлених завдань і мети, які мали б відношення до географії!

Методи дослідження: Перший абзац – звичайне тарахкотіння термінами. А далі: «З-поміж загальнонаукових задіяні ретроспективний, структурно-системний методи, серед конкретно-наукових – метод аналізу літературних джерел, статистичний, картографічний, методи діахронічного, синхронного, рейтингового аналізу, порівняння, типізації, районування та ін.» (с. 2).

Питання 9: Пані, у чому полягає суть «структурно-системного методу»?

Мій коментар: Перепрошую, але такого методу не існує.

Питання 10: Пані, а що це за «метод аналізу літературних джерел»?

Мій коментар: Замість того, щоб досліджувати об’єкт, пані вирішила проаналізувати літературні джерела!

Наукова новизна дослідження. Відповідно до мети дисертаційної роботи отримані наукові результати, що складають предмет захисту, полягають у наступному:

вперше:

. визначено предметну сутність захворювання та хвороб, сформований алгоритм дослідження; розкриті зміст і сутність просторового аналізу – основного методичного підходу до вивчення соціально-географічних питань захворювання, хвороб та охорони здоров’я;

Питання 11: Пані, так Ви перша на планеті, хто визначив «предметну сутність захворювання та хвороб»?

Мій коментар: Пані далеко піде!

Питання 12: Пані, Ви написали – «розкриті зміст і сутність просторового аналізу», Ви перша, хто це зробив?

Мій коментар: Звісно, бо інші аналізують розподілені у просторі дані.

. представлені соціально-географічні характеристики захворювання та хвороб населення, проведена ретроспекція формування закладів лікування;

Питання 13: Пані, як характеристики захворювання можуть бути соціально-географічними?

Мій коментар: Ніяк, пані просто не розуміє, про що пише, демонструючи відсутність компетентності в області географії! Слід додати, що представлення чогось не може бути науковою новизною.

. виявлені геоекологічні складники захворювання та хвороб в адміністративних районах Чернівецької області;

Питання 14: Пані, характеристики у Вас соціально-географічні, а складники – геоекологічні, чи не здається Вам, що це – абракадабра?

Мій коментар: Пані використовує терміни, сенсу яких не розуміє.

. проведено  соціально-географічний  аналіз  переважаючих  видів захворювання та хвороб;

Мій коментар: Пані абсолютно не розуміє, що таке наукова новизна – проведення аналізу в принципі не є науковою новизною.

. підготовлений комплекс заходів покращення функціонування закладів охорони здоров’я в контексті державних і регіональних інтересів.  

Мій коментар: Підготовка навіть тисячі комплексів заходів покращення не є науковою новизною. В результаті маємо: в роботі відсутня наукова новизна!

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. «Теоретико-методичні аспекти соціально-географічного  аналізу  охорони  здоров’я» - «розглядаються  теоретико-методичні основи дослідження питань охорони здоров’я, розвиток та становлення медико-географічних досліджень в Україні та Чернівецькій області» (с. 5).

Питання 15: Пані, теоретичні і методичні (як Ви пишете) основи – це різні речі, чому Ви їх об’єднуєте?

Мій коментар: Бо пані не розуміє ні тих, ні інших.

Питання 16: Пані, яке відношення географія має до охорони здоров’я?

Мій коментар: Питаннями охорони здоров’я займаються медичні і соціальні служби.

Стосовно всього розділу: абсолютно незрозуміло, яку функцію виконує цей текст у начебто географічній дисертації!

Розділ 2. «Основні чинники формування медико-географічної Ситуації»  - присвячений  характеристиці  основних  видів  захворювання населення, аналізу найнебезпечніших видів захворювання населення ХХ – ХХІ ст., ...» (с. 5).

Мій коментар: Пані розкручує питання, які не мають до географії жодного стосунку. Так, обговорюється питання здоров’я, дається алгоритм дослідження захворюваності населення (с. 6) тощо.

Це не має жодного стосунку до географії! Так можна написати дисер на тему, наприклад, «Соціально-географічні аспекти харчування дітей молочного віку», «Соціально-географічні аспекти спортивної майстерності» і будь що у такому плані.

Подивіться, яку маячню накатала дисертантка: «На показники захворюваності впливають статевий та віковий склад населення. Відомо, що ймовірність розвитку злоякісних пухлин зростає з віком людини. Окремі форми пухлин трапляються здебільшого у чоловіків. Чим „старше” населення, тим більше фіксується випадків хвороби» (с. 7).

Питання 17: Пані, а чому Ви не написали, що окремі форми пухлин трапляються здебільшого у жінок, наприклад, рак молочної залози?

Питання 18: Пані, те, що «ймовірність розвитку злоякісних пухлин зростає з віком людини», знають всі, навіщо Ви це написали у авторефераті?

Мій коментар: У мене виникає питання стосовно рівню компетентності наукового керівника – Кілінської К.Й. та членів спеціалізованої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича. Те, що написано, могли б написати і діти старших класів.

Розділ 3. «Основні соціально-географічні передумови виникнення хвороб і захворювання населення Чернівецької області» – «охарактеризовані природні передумови виникнення захворювання та хвороб населення, вплив соціально-економічних умов на стан здоров’я населення та медико-екологічна ситуація в області».

Питання 19: Пані, подібна характеристика робиться у звичайних звітах, наприклад, з «захворювання та хвороб населення», що робить цей матеріал у авторефераті і у дисертації взагалі?

Мій коментар: А що робити, якщо дисертантка змогла дістати тільки такий звіт! Подивіться на цю профанацію наукової роботи: «Формування якості життя людей та їх природний розвиток залежить від різних умов, серед яких 37 % складають соціально-економічні, 21% забруднення НПС, 19% медико-біологічні чинники, 13% харчування (зокрема питна вода) і 10% інші чинники» (с. 7)! Уявляєте, як чітко все розкладено по факторах впливу? Але ж таке могли зробити тільки чиновники у звіті.

Я продивився розділ і жахнувся: рівень тексту не відповідає навіть звичайній курсовій роботі!

У мене виникає питання стосовно рівню компетентності наукового керівника – Кілінської К.Й. та членів спеціалізованої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

Розділ 4. «Просторовий аналіз захворювання населення (на  прикладі  адміністративних  районів  Чернівецької  області)» - «висвітлюється питання захворювання та хвороб населення у розрізі адміністративних районів області, проаналізовано укомплектованість районів області медичним персоналом, здійснений просторовий аналіз території за класами хвороб і медичною інфраструктурою» (с. 8).

Питання 20: Пані, як це може бути – «питання захворювання та хвороб населення у розрізі адміністративних районів області»?

Питання 21. Пані, як можна проаналізувати «укомплектованість районів області медичним персоналом»?

Мій коментар: Маємо справу зі справжньою профанацією. Те, що я прочитав у розділі, є звичайним звітом, написаним чиновником!

У мене виникає питання стосовно рівню компетентності наукового керівника – Кілінської К.Й. та членів спеціалізованої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича.

ВИСНОВКИ (всього чотири):

Мій коментар: А мав би бути один – про відсутність у дисертантки вищої освіти!

Наведу тільки один приклад цих «висновків»: «В області нараховується 42 лікарняні заклади, які у своєму користуванні мають 7173 лікарняних ліжок (79,1 ліжка / 100 тис. населення) та 261 лікарський амбулаторно-поліклінічний заклад. Найбільша кількість відвідувань за зміну спостерігається в м. Чернівцях (250 відвідувань) і Новоселицькому районі (219 відвідувань), найменша – в Герцаївському (106) та Кіцманському (113) районах» (с. 14).

Мій коментар: Якими ж безсоромними треба бути, щоб випустити цей дисертаційний фейк з кафедри, факультету, і прийняти до остаточного захисту!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ «ДИСЕРТАЦІЇ»:

Це – катастрофа моралі! І йдеться не стільки про, з дозволу сказати, дисертантку, скільки про тих, хто протягнув цю писульку до захисту. Там немає, що оцінювати, бо ніякого дослідження не було – маємо звичайні дані з обласного звіту, написаного чиновниками. Робота є вкрай далекою від географії, а висновки, зроблені дисертанткою, з таким же успіхом могли були зроблені школяркою 8-го класу середньої школи. Роботу слід зняти з захисту, бо вона ганьбить і факультет, і університет, і Україну!

15.01.2018 року

Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов