Відгук про автореферат дисертації Ляшенка Дмитра Олексійовича «Теоретико-методологічні основи картографування міжнародних зв’язків України»

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЗНИЩУЄ НАУКУ В УКРАЇНІ

Кількість захистів «докторських» шмурдяків вже дорівнює кількості захистів «кандидатських» шмурдяків

Робота виконана на кафедрі проектування доріг, геодезії та землеустрою Національного транспортного університету.

Науковий консультант: Козаченко Тамара Іванівна, доктор географічних наук, професор.

Офіційні опоненти: 

Бондаренко Едуард Леонідович, доктор географічних наук, професор кафедри геодезії та картографії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;

Сосса Ростислав Іванович, доктор географічних наук, доцент, завідувач кафедри картографії та геопросторового моделювання;

Пересадько Віліна Анатоліївна, доктор географічних наук, професор, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, декан факультету геології, географії, рекреації і туризму.

Захист відбудеться “15” січня 2018 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відгук

про автореферат дисертації

Ляшенка Дмитра Олексійовича

«Теоретико-методологічні основи  картографування

міжнародних зв’язків України»,

представленої на здобуття наукового ступеня

доктора географічних наук за спеціальністю

11.00.12 – географічна картографія

         

Якщо ви хочете відчути кінець географії в Україні як наукового напряму, подивіться цю «наукову» працю. Сама тема вказує на повну відсутність будь-чого географічного. Міжнародні зв’язки України не є питанням, що має відношення до географії в принципі, а стосовно картографічного напряму я вже неодноразово вказував на те, що так званої географічної картографії – а саме така спеціальність вказана – поки що немає, бо географи ще не навчилися класти на карту особливі об’єкти дослідження географії – географічно-організовані утворення. Тому відразу заявляю, що робота не має жодного стосунку до географії. Я подивися на місце виконання роботи – кафедра проектування доріг, геодезії та землеустрою Національного транспортного університету, і у мене виникло питання і до пана дисертанта, і до тих, з дозволу сказати, головних українських географів, що прийняли цю роботу до захисту –

Питання 1: Шановний Дмитро Олексійович, що Ви збираєтесь роботи у спеціалізованій ... раді географічного (хоча тут вже є сумніви) спрямування з дисертацією, яка ніякого стосунку не має до географії?

Мій коментар: Пан дисертант прийшов отримати диплом доктора географічних наук, бо прочув, що саме тут є така можливість незалежно від теми дисертації та її рівню. Тому він просто зайняв чергу.

Питання до членів ради: Шановні головні географи України, ви і так вже прикінчили географію, пропустивши у доктори цілу когорту прощалиг, то тепер хочете закріпити успіх?

Але це не все. Я подивився на прізвища наукового консультанта і опонентів. Про Козаченко Т.І. взагалі нічого не чув, що вже виглядає дивним, про пана Бондаренка Е.Л. також, про пана Соссу Р.І., здається, чув, а стосовно Пересадько В.А. знаю дуже багато, відгук на її «докторську» міститься на відомому сайті, а сама вона є видатною пройдисвіткою з Каразінського університету і одна тільки її поява серед опонентів свідчить про несерйозність всього заходу. Отже, склад красавців тільки такий. Але подивимось цю писульку.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ  

Актуальність теми.

Читаємо: «Світова суспільна територіальна система (СТС) розвивається завдяки доступу людей до знань ...» (с. 1).

Питання 2: Пане, якщо йдеться про світову суспільну систему, то як вона може бути територіальною?

Мій коментар: Та це ж дрібниці, видатні члени спеціалізованої (на пропусканні шмурдяка) ради Київського національного університету ім. Тараса Шевченка таке навіть не помічають, бо їх погляди над цим!

Питання 3: Пане, Ви пишете про міжнародні відносини і контакти, а причому тут географія?

Мій коментар: Пане дохлий пенсіонер, ти так відстав від сучасних способів отримання докторських дипломів, що краще сопи собі у ганчірку. А жаль, я думав, що пан відповість більш аргументовано.

Але я хочу звернути увагу наукової спільноти на рівень цього докторанта: «Міжнародні зв’язки поєднують підприємства, соціуми й окремих громадян у різних країнах. Тому вивчення їхнього змістовного, просторового та часового аспектів найзручніше здійснювати за допомогою карт і атласів» (с. 1). Уявляєте собі рівень обґрунтування! Жаль, що міжнародні зв’язки не поєднують алкоголіків – тоді можна було б будувати відповідні карти.

Питання 4: Пане, а чи недостатньо розглядати просто міжнародні зв’язки, не виділяючи «їхнього змістовного, просторового та часового аспектів»?

Мій коментар: Саме так і роблять адекватні спеціалісти в області міжнародних зв’язків, але тут у нас особливий випадок – треба з нічого зробити докторську дисертацію «географічного» спрямування, хоча географією тут і не пахне.

Питання 5: Пане, Ви пишете, що «зростання обсягів даних стосовно міжнародних зв’язків ... потребує упорядкування та систематизації» (с. 1), то у цьому полягає Ваше дослідження?

Мій коментар: Перепрошую, але таких висловлювань взагалі не повинно бути у докторській дисертації, бо упорядкування та систематизація даних не є задачею претендента на докторський диплом! Але мені дуже «подобається» те, як настирно дисертант зомбує публіку, заявляючи про «обґрунтування теоретико-методологічних та методичних засад нового проблемно орієнтованого напряму тематичної картографії «картографування міжнародних зв’язків» як розв’язання важливої наукової проблеми ...» (с. 1). Як здорово-демагогічно пише пан дисертант!

Об’єкт дослідження: система міжнародних зв’язків на різних ієрархічних рівнях, що знаходить свій прояв у потоках людей, речовини, енергії та інформації через державний кордон України, яка поєднує людей, соціуми, підприємства різних країн.   

Питання 6: Пане, Ви досліджували міжнародні зв’язки, до Вас цим ніхто не займався?

Мій коментар: Повний капець! Робота присвячена картографуванню, а об’єктом дослідження є ось ця балачка.

Питання 7: Пане, а інформацію Ви перевозите у кишенях?

Мій коментар: От, старий пень, у грошах, бо за гроші можна придбати будь-яку інформацію, а також дипломчик доктора наук.

Предмет дослідження: теоретико-методологічні засади й практичні аспекти створення та використання карт міжнародних зв’язків України.

Питання 8: Пане, так причому тут практичні аспекти, цим же займаються практики?

Мій коментар: Нічого собі, а як же із впровадженням видатних результатів?!

Мета дослідження: розв’язання актуальної наукової проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних та методичних засад картографування міжнародних зв’язків України та її практична апробація.

Питання 9: Пане, де Ви бачили, щоб метою наукового дослідження було обґрунтування засад?

Мій коментар: Пан дисертант взагалі не розуміє, що таке наукове дослідження. Він не знає, що досліджуються певні феномени, які, згідно з критеріями, діляться за науковими напрямами. А що ми бачимо тут? Ніякого феномену немає, натомість є обґрунтування. Це – повна наукова безграмотність!

В дисертації відсутня коректно визначена мета дослідження!    

Завдання дослідження (всього одинадцять – надто багато):

. обґрунтувати концепцію картографічних досліджень міжнародних зв’язків;

Питання 10: Пане, так Ви досліджували картографічно?

Мій коментар: Це – нижче плінтусу!

. опрацювати методологію картографічного моделювання ...;

Питання 11: Пане, невже ця методологія не опрацьована і, взагалі, як можна опрацювати методологію?

Мій коментар: Звісно, ні, бо неопрацьованим об’являється все, що потрібно дисертанту для створення враження дослідження, навіть те, що не опрацьовується!

. оцінити рівень сформованості напряму картографічного моделювання ...

Питання 12: Пане, а Вам не здається, що це – чистої води навішування локшини на вуха?

Мій коментар: Так воно і є.

. систематизувати понятійно-термінологічний апарат картографічного моделювання ...;

Питання 13: Пане, невже це також має відношення до наукового дослідження?

Мій коментар: Бачите, який жах, пан вже береться за систематизацію термінів і понять. І це словоблуддя спеціалізована (на пропусканні шмурдяка) рада Київського національного університету ім. Тараса Шевченка прийняла як докторську дисертацію! Ця рада ганьбить українську науку!

. виявити сутність, структуру і механізми функціонування об’єкта картографування – міжнародних зв’язків;

Мій коментар: Ось яка наука в Україні (з точки зору членів спеціалізованої (на протягуванні шмурдяка) ради Київського національного університету ім. Тараса Шевченка)!

. розширити систему класифікаційних карт ...;

Питання 14: Пане, а у чому полягає наукове дослідження як таке?

Мій коментар: Я хочу зрозуміти, наскільки глибокими у пана дисертанта є уявлення про науку, бо складається враження, що ці уявлення не відрізняються від уявлень учнів старших класів.

. аргументувати структуру і зміст картографічних творів як системи моделей для вирішення завдань управління потоками людей, речовини, енергії та інформації на міжнародному рівні;

Мій коментар: Так відразу і сказали б – пан дисертант закінчив школу вуличних регулювальників!

. опрацювати алгоритм проектування карт ...;

Мій коментар: Це ж треба, стільки років малюють карти, а, як виявляється, алгоритм проектування карт ще не опрацювали!

. запропонувати нову тематику синтетичних карт ...;

Мій коментар: Уявляєте, який рівень «докторської» на днях будуть протягувати у спеціалізованій (на протягуванні шмурдяка) раді Київського національного університету ім. Тараса Шевченка! А нам кажуть, що цей університет є головним в Україні.

Перепрошую, два останніх пункти я вже не буду коментувати, і так вже ясно, що ніяких завдань наукового дослідження дисертант не сформулював! 

Методи дослідження. «У дисертації застосовано системний підхід та низка методів: літературний, порівняння, аналізу та синтезу ..., формалізації, класифікації та системно-структурного аналізу ...» (с. 3).

Питання 15: Пане, у чому Ви бачите різницю між системним підходом і системно-структурним аналізом?

Мій коментар: І мені цікаво!

Наукова новизна (всього п’ять пунктів):

Вперше:

. створено концептуальну модель картографічного моделювання ...;

Питання 16: Пане, а що це за модель моделювання, і навіщо Ви пишете «картографічного», якщо карта – це вже модель?

Мій коментар: Але ж пан про це не знав, а якби знав, то все одно треба таке писати, щоб люди не переплутали!

. обґрунтовано структурно-графічні моделі, що впорядковують наукові уявлення ...;

Мій коментар: А це вже перевищує рівень робіт, нагороджених Нобелівською премією! Це – вселенське досягнення, його терміново слід розповсюдити в інших зіркових системах.

. запропоновано методологію картографічного моделювання ...;

Мій коментар: Ну, це тільки для членів спеціалізованої (на протягуванні шмурдяка) ради Київського національного університету ім. Тараса Шевченка!

. визначено основні напрями використання карт ...;

Мій коментар: А що тут визначати – продавати, продавати й продавати ...!

. проаналізовано й узагальнено досвід картографування ... .

Мій коментар: А я думав, що це «докторська» пана Дністрянського є дном, а тепер важко зрозуміти, просто дно розширюється ...

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. «Концептуалізація міжнародних зв’язків як об’єкта картографування».

Питання 17: Пане, а що це таке – концептуальна стадія моделювання, які ще стадії Ви можете назвати і чи можете, і ще – крім концептуалізації що ще можна робити з об’єктом картографування?

Мій коментар: Як Ви думаєте, він дасть відповідь? А, ось вона!

Питання 18: Пане, Ви пишете, що: «сутність концептуальної стадії дослідження міжнародних зв’язків полягає у їхньому посистемному і покомпонентному розчленуванні на окремі складові» (с. 6).

Мій коментар: Якщо пан так вважає, то це просто жах!

Питання 19: Пане, а як виглядає посистемне розчленування, як це розчленувати посистемно?

Мій коментар: Ну, це ..., ну, ... та відв’яжись.

Я дивлюсь на цю схему (рис. 1, с. 7). Ось «управлінська структура»

Мене вражає бачення дисертантом органів, видів та об’єктів управління. Складається враження, що пан досі перебуває у сталінських часах. Органи управління він називає владою, але

Питання 20: Пане, яким чином Ви пов’язуєте владу з різними видами управління?

Мій коментар: Влада і менеджмент – речі несумісні, бо влада «управляє» шляхом наказів!

Питання 21: Пане, не буду питати про всі Ваші «види», але до чого зводяться таки з них, як «інформаційний» та «екологічний»?

Мій коментар: Це виглядає доволі дивно. Для того, щоб говорити про інформаційне управління, слід розуміти, що таке інформація, а, судячи з усього, пан цього не розуміє. Стосовно екологічного управління – мені важко уявити, як можна управляти екологічно. Говорити про врахування екологічних аспектів в режимах управління вірно і потрібно, але говорити про екологічне управління значить демонструвати неосвіченість. Управління, якщо це дійсно управління, не може ділитися на такі складові, бо йдеться про складні ситуації. Ще гірше виглядають об’єкти управління, особливо люди. Але повернемось до першого блоку –

Питання 22: Пане, а «Муніципальна», «Законодавча», «Виконавча», «Судова», «Військова» влади не є державними, це щось окреме, і яке відношення все це має до географії?

Мій коментар: Ось приклад фантазування, що базується на низькому рівні компетентності! Але підемо по схемі далі.

Питання 23: Пане, а ті погляди, що дають у середній школі, у Вас не міняються, йдеться про «географічне положення»?

Мій коментар: Це дуже застаріле і некоректне висловлювання, слід говорити про територіальне положення.

Питання 24: Пане, на яких підставах «Світ», «Групу країн», «Країну», «Регіон», «Місто», «Підприємство» Ви називаєте просторовими формами, невже це їх головна риса?

Мій коментар: Це те саме школярство. Насправді, це – масштабні рівні форм організації, а те, що вони розміщені в межах певних територій, не означає, що вони є просторовими формами. Пан не розуміє, що таке «простір»! Враження від схеми доволі негативне. А головне – тут немає місця для географії.

Пан виділяє шість компонент СТС для визначення функціональних типів міжнародних зв’язків – 1) управління і політика, 2) населення, 3) виробництво, 4) інфраструктура, 5) культура, наука, освіта, 6) природні об’єкти.

Питання 25: Пане, у чому тут проявляється функціональність?

Мій коментар: Хотілось би знати.

Питання 26: Пане, Ви добре потренувалися у виявленні «компонентів», але всі вони мають відношення до соціально-економічної сфери, отже, що з такою роботою Ви робите у географічній спеціалізованій раді?

Мій коментар: Як що, чекає на отримання диплома доктора географічних наук!

Далі йдеться про методологію, і дисертант виділяє підходи – системний, синергетичний, математичний та інформаційний.

Питання 27: Пане, а Ваш синергетичний підхід (ще подивимось, як він в роботі представлений) не пов'язаний з системним?

Мій коментар: Пан просто не знає, що синергетика є одним з аспектів науки про системи. Але подивіться, як наукоподібно дисертант описує ці підходи: «Системний підхід забезпечив моделювання міжнародних зв’язків як системи центрів, ареалів і потоків, що характеризуються самоорганізацією та самовідтворенням. ...

Синергетичний підхід забезпечив використання того факту, що еволюція міжнародних зв’язків супроводжуються перехідними режимами функціонування – проходженням через точки біфуркації в яких стрибкоподібно змінюються їхні параметри.

Математичний підхід спрямований на застосування математичних методів для вибору оптимальних показників картографування ...

Інформаційний підхід дав змогу здійснити на основі інформаційної бази і картографо-кібернетичної системи укладання геоінформаційних моделей та розглядати карти як інформаційний канал ...» (с. 8).

А тепер скажіть мені, чи не достатньо ось цих висловлювань, які висвічують повну некомпетентність дисертанта, щоб відсторони дисертацію від захисту? Цілком достатньо!

Питання 28: Пане, чи дорівнює «система центрів, ареалів і потоків» системному підходу?

Мій коментар: Ні!

Питання 29: Пане, а Ви виявили ось ці «біфуркації», про які пишете, заявляючи про синергетичний підхід, і якщо так, то які саме параметри змінюються, і якщо це так, то як Ви можете порівнювати ці стани, якщо вони описуються різними параметрами до і після біфуркацій?

Питання 30: Пане, а чи є перехідні режими функціонуванням?

Мій коментар: Це є прикладом профанства, і це підтримується членами спеціалізованої (на протягуванні шмурдяка) ради Київського національного університету ім. Тараса Шевченка! До речі, знаходячись у перехідному режимі система не функціонує, це – відомий факт, отже пан дисертант демонструє повну некомпетентність.

Питання 30: Пане, а де Ви викопали математичний підхід?

Мій коментар: Пану просто невідомо, що математика – це особлива мова, яка дозволяє описувати відносини у формалізованому вигляді. Отже, це просто мова. Тоді можна сказати, що при написанні тексту «дисертації» українською пан застосував україномовний підхід! Розумієте, до чого пан додумався! Пану треба було додати ще один підхід – україномовний.

Я вже не хочу торкатися інформаційного підходу дисертанта, бо розумію, що пан просто не розуміє, що таке «інформація». А стосовно картографо-кібернетичної системи подивимось, чи є щось подібне у тексті.

Читаємо: «Ядром картографічної системи пізнання (створення використання карт) ... є геоінформаційне моделювання ...» (с. 9).

Питання 31: Пане, які системи пізнання, крім картографічної, Ви можете назвати?

Мій коментар: А навіщо потрібні інші, якщо є картографічна, саме вона дає можливість отримувати нові знання! А я не розумію, навіщо дисертант це пише.

Читаємо: «Автором використані ряд методологічних принципів географічних досліджень складних систем, які визначені властивостями міжнародних зв’язків як об’єкта дослідження» (с. 9).

Питання 32: Пане, а у чому полягає суть географічного дослідження і про які методологічні принципи йдеться?

Мій коментар: Мені важко це коментувати. Пан не розуміє, що досліджують не географічно, а досліджують географічні феномени. Але подивимось, про які принципи йдеться. Читаємо:

«Принцип комплексності забезпечив відображення міжнародних зв’язків як єдиної полісистеми, що передбачає спільне вивчення зв’язків різних видів. Принцип синтезу ... . Принцип історизму та динамізму ... . Принцип репрезентативності інформації ... . Принцип проблемної орієнтації ...» (с. 9).

Питання 33: Пане, так у Вас, крім системності, є ще й полісистемність, чим вони різняться?

Мій коментар: Нічим, але це додає науковості. Насправді, ні системності, ні полі системності в роботі немає. Я не наводжу текст, у якому автор «розкриває» інші «принципи», бо там – звичайна наукоподібна балаканина. Бачите, як науко-подібно дисертант заявляє, що він визначив об’єкт картографування шляхом індукції! Скажіть, який нормальний науковець буде таке писати? Але картографо-кібернетична система мене зацікавила, такого шмурдяка ще не було.

На с. 10 дається Рис. 2. Концептуальна модель картографічного моделювання міжнародних зв’язків.

Питання 34: Пане, а що Ви розумієте під «Методологічною системою географії», що вона включає?

Мій коментар: Все, що завгодно, головне, щоб було слово «географія»!

Питання 35: Пане, у Вас є блок – «КАРТОГРАФО-КІБЕРНЕТИЧНА СИСТЕМА», і у ньому – «Апаратне та програмне забезпечення», яке відношення має друге до першого?

Мій коментар: Уявляєте, як легко створити враження про науковість. Пан зібрав якісь слова, смислу половини яких він не розуміє, розташував їх у блоках, з’єднав стрілками і назвав це концептуальною моделлю. Особливо мені подобається нижній блок – «ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ», а тут і системно-структурний аналіз, і системне моделювання, простір, час і сутність (незрозуміло чого), і, зненацька – система «Суспільство - Природа».  Вправний!

Питання 36: Пане, а ось ця система «Суспільство - Природа» яке відношення має до Ваших міжнародних зв’язків?

Мій коментар: Так без неї ж робота не буде визнана географічною!

Розділ 2. «Обґрунтування тематики та змісту карт міжнародних зв’язків».  

Питання 37: Пане, всім відомо про існування міжнародних зв’язків, всім відомо, чого вони стосуються, навіщо обґрунтовувати тематику та зміст відповідних карт?

Мій коментар: Без обґрунтування не вийде, не повірять. Ось бачите: « ... у роботі поглиблено класифікації карт цієї тематики» (с. 10).

Питання 38: Пане, а у чому виражається поглиблення класифікації карт?

Мій коментар: Це – секретна інформація! Але є Рис. 3. Класифікації карт міжнародних зв’язків. Цікаво, а може таке бути – зв’язків немає, а карти зв’язків є. Ось таку би тему розробити! Але на схемі автора мене зацікавило ось що –

Питання 39: Пане, що Ви розумієте під «фізико-географічними умовами зв’язків», і про які зв’язки йдеться?

Мій коментар: Думаю, це те, що відразу виводить дисертанта за межі географічної компетентності. Уявляєте – карти угод і союзів! Чесно кажучи, я би таку схемку не порадив би включати навіть у бакалаврську роботу.

Питання 40: Пане, а обмін людьми у Вас стоїть в одному ряду з обміном речовиною, то який показник тут враховується – загальна маса, поголів’я, чи щось інше?

Мій коментар: Ясно, що поголів’я – кількість штук туди, на одну менше назад, бо одного з’їли аборигени. А взагалі-то таке питання –

Питання 41: Пане, навіщо Ви це написали, яке відношення це має до науки і до географії у першу чергу?

Мій коментар: А більше писати не було про що.

На стор. 14 маємо Рис. 4. Імідж країн світу. 2010 р.

Питання 42: Пане, але ж імідж завжди відносний, для одного він один, для іншого може бути зовсім інший, а Ви видали один для всіх, чи не є це нав’язуванням думки?

Мій коментар: Так воно і є, але як класно розфарбовано!

На цій же сторінці Рис. 5. Міжнародні авіалінії України.

Питання 43: Пане, і це Ви розмістили у авторефераті докторської?

Мій коментар: А що робити, якщо запас слів вичерпався! Це стосується і наступних карт.

Питання 44: Пане, перепрошую, це що, атлас?

Мій коментар: Бачите, як тепер працюють над докторськими! Свого часу ректор тоді ще ХДУ ім. Горького І.Є Тарапов, виступаючи на факультеті, сказав на адресу видатного пройдисвіта І.Ю. Левицького: «Берите пример у Ивана Юрьевича – повесит карту и уже вроде бы имеет к науке отношение». Тут маємо близький варіант – нашльопав карт і виглядає, наче науковець. А це не так просто – виглядати, не будучи.

Але ось цікаво – продовольча безпека, зоосанітарні та фітосанітарні заходи, які дисертант  обговорює ...

Питання 45: Пане, а це теж має відношення до міжнародних зв’язків?

Мій коментар: Звісно, бо як можна підтримувати міжнародні зв’язки без бутерброда у кишені!

А ось щось визначне: «Вибірковість напрямків дії географічних зв’язків, що формує напрями потоків речовини, енергії та інформації, називається тяжінням» (с. 16).

Питання 46: Пане, що таке «географічний зв’язок»? 

Мій коментар: Ось вислів, що свідчить про повну некомпетентність дисертанта в плані розуміння географії. Ніяких географічних зв’язків не існує, це повна маячня. Те що я бачу далі, виглядає як посібник з картографії.

Розділ 3. «Геоінформаційне моделювання міжнародних зв’язків» - «опрацьовано технологічну фазу дослідження ...» (с. 17).

Питання 47: Пане, якщо йдеться про розробку технології, чи є це дослідженням?

Мій коментар: Та ні, це пан так написав.

Читаємо: «Розроблені алгоритми (технологічні схеми) геоінформаційного моделювання ...» (с. 17), а далі – весь абзац давно знайомих речей. До речі, значно коректніше називати це не геоінформаційним моделюванням, а моделюванням на основі просторових даних, бо йдеться саме про дані, а не про інформацію, на що я неодноразово вказував. Тоді зникає питання щодо приставки «гео-». До речі, автору слід було писати не «обидві алгоритми», а «обидва алгоритми».

На стор. 18 – Рис. 8. Україна, експорт продукції хімічної промисловості, та Рис. 9. Міжнародні туристичні прибуття до України. Організаційний туризм. На стор. 19 – Рис. 10. Імпорт риби до України та Рис. 11. Країни за типами структури та динаміки імпорту товарів з України.

Мій коментар: На бакалаврську це потягне, тільки спеціалізація явно не географічна. Навіщо заповнювати автореферат і дисертацію цими картинками, незрозуміло. Супроводжувальний текст має характер огляду чи учбового посібника. Подивіться на рівень тексту, який просто вражає: «Визначено, що зміст карт-основ (базових наборів даних) залежить від тематики карт та їхнього призначення» (с. 20).

Питання 48: Пане, а що тут визначати, це ж всім ясно без Вашого визначення, навіщо Ви це написали?

Мій коментар: Це приклад школярства. Весь подальший текст вражає своєю спрощеністю. А деякі моменти ставлять під сумнів загальнонаукову компетентність дисертанта. Читаємо: «Автором доведено, що саме такий підхід (спільне застосування вербальних, інформаційних, цифрових, картографічних, математичних знаково-графічних, та електронно-графічних моделей і ГІС-аналізу) дає змогу пояснити функціонування системи міжнародних зв’язків з позиції ситергетичної картини світу та нелінійної науки» (с. 20).

Питання 49: Пане, а вербальне відображення не несе в собі інформації?

Питання 50: Пане, а що це за математичні знаково-графічні моделі, у чому полягає їх, так би мовити, математичність?

Питання 51: Пане, а як спеціалісти з міжнародних відносин працювали до Ваших «видатних» висновків, невже вони не розуміли, як функціонує система міжнародних зв’язків?

Питання 52: Пане, а до чого тут «ситергетична картина світу та нелінійна наука»?

Мій коментар: Ось чудовий приклад профанації! Пан спокійно вішає на вуха, сам не розуміючи, що пише маячню. Звісно, ніякої математики в роботі немає, ніякої синергетики та нелінійної науки також немає, причому пан навіть не розуміє, що це – варіанти нашого відображення складного середовища. Ну а про географію годі й говорити. Подивіться, що пан дисертант молотить: «ГІС-Аналіз водночас із закономірностями дозволяє виявити події, що не визначаються законами» (с. 20).

Питання 53: Пане, так Ви настільки профан, що не знаєте, що те, що визначається законом, не може бути подією, бо подія – це те, що не є очікуваним?

Мій коментар: І цей шмурдяк спеціалізована (на пропусканні шмурдяка) рада Київського національного університету ім. Тараса Шевченка прийняла як докторську дисертацію! Ця рада ганьбить українську науку! Пан, з дозволу сказати, дисертант просто заповнює сторінки термінами з системної літератури (як і К.Ю. Сегіда), і у такий спосіб намагається підвищити науковість своєї писанини!

Розділ 4. «Використання карт міжнародних зв’язків» - «присвячено оцінюванню конструктивних можливостей застосування карт міжнародних зв’язків для наукового опису, аналізу і пізнання процесів у світовій суспільній територіальній системі ...» (с. 21).

Мій коментар: Чудовий приклад тріскотні у псевдонауковій сфері. Пан вже оцінив конструктивні можливості ... для наукового опису і пізнання!

Питання 54: Пане, а що таке «науковий опис»?

Мій коментар: Це такий опис, який є науковим! І відчепись ...

Питання 55: Пане. ви пишете про метод математико-картографічного моделювання, який, начебто застосували, де, в якій частині роботи це можна знайти і до чого він зводиться?

Мій коментар: Невже незрозуміло, що це пишеться задля збільшення враження від роботи! Звісно, ніякої математики в роботі немає, як і синергетики, як і системного підходу, як і ... .

Питання 56: Пане, Ви написали про застосування давно відомого методу побудови організаційних карт Кохонена, але ж це не Ваша розробка, а застосування цього методу не є досягненням, навіщо Ви про це написали?

Мій коментар: Якби пан, застосувавши цей підхід, зробив якесь відкриття, це мало б сенс, а так пан просто намагається створити ефект науковості. Весь розділ – це перелічування того, що пан зробив, жодної закономірності, жодної новизни, але є щось, подібне до самореклами. В роботі головними аспектами є соціальний та соціально-економічний, географією і не пахне. Пан завершує балаканиною про створення картами реальності, не замислюючись над тим, що таке реальність.

ВИСНОВКИ (всього одинадцять):

«Проведене дослідження виходять з положень постнекласичної науки ...» (с. 23).

Питання 57: Пане, а у якому плані у Вашій роботі проявляється постнекласичність?

Мій коментар: Так там же вказано – синергетика, біфункейшн, створення «реальності» ... читати треба уважно! Звісно, нічого, схожого з постнекласичною наукою в роботі немає і близько – це навішування локшини на вуха.

1. Я не буду коментувати цей «висновок», бо він ні на чому не базується. Дисертант просто стверджує своє бажання, щоб його «концепцію» сприйняли як щось значуще.

2. Пан пише про опрацювання методології картографічного дослідження, але такого дослідження не може бути, є картографічні методи, які використовуються при дослідженнях. Пан демонструє некомпетентність! Крім того, цей «висновок» не містить висновку.

3. Подивіться на цей «висновок»: «Вивчення та узагальнення наукових публікацій в галузі картографування міжнародних зв’язків та досвіду їх тематичного картографування дозволили провести періодизацію цього напрямку географічної картографії ...» (с. 23). 

Питання 58: Пане, і це Ви називаєте висновком докторської?

Питання 59: Пане, на яких підставах Ви це називаєте географічною картографією, що тут географічного?

Мій коментар: Ось такого рівню «дисертації» пропускають через спеціалізовану (на пропусканні шмурдяка) раду Київського національного університету ім. Тараса Шевченка прийняла як докторську дисертацію! Ця рада ганьбить українську науку!

....

9.    «Теоретично обґрунтована та експериментально доведена доцільність використання методу нейронних мереж для типізації країн за товарною структурою ...» (с. 24).

Питання 60: Пане, так це ж вже давно доведено і обґрунтовано без Вас, яке Ви маєте відношення до обґрунтування нейронних мереж?

Мій коментар: Ніякого, ну і що!

Знаєте, дипломники пишуть висновки значно краще, коректніше, ніж це зробив пан, з дозволу сказати, дисертант. І цей мотлох був прийнятий до захисту членами спеціалізованої (на пропусканні шмурдяка) ради Київського національного університету ім. Тараса Шевченка! Ця рада ганьбить українську науку!

ВИСНОВОК ПО АВТОРЕФЕРАТУ (не можу написати докторської)  

Чудовий приклад навішування локшини на вуха. Ніякої науки, ніякої географії, ніяких наукових висновків ... суцільна наукоподібна балаканина, яка ганьбить українську науку. Загальна оцінка наступна:

      (Докторська дисертація Ляшенка Д.О.) = (шмурдяк)³ + (збоку геобантик)

Навіть натяку на щось позитивне немає. Робота не є науковим дослідженням навіть кандидатського рівню.

11.01.2018 року

Доктор географічних наук                       О.П. Ковальов