Так, це стало дійсністю. Завдяки прагненню європейців
відділити Україну від Російської імперії та великим зусиллям української
дипломатії, українці ось-ось отримують безвіз. Що тут є позитивним, а що
негативним. Позитиви очевидні. Наші люди отримують можливість, при наявності
біометричного паспорту, поїхати до будь-якої європейської країни. А це означає,
що українці зможуть подивитися на рівень життя (хоча і так всім відомий) та рівень
культури, які встановлені у європейських країнах. Це є величезним стимулом
вчити мови, заробляти гроші для поїздок, проводити час у європейському
середовищі. Це є цінним, бо все, більш організоване, є цінністю. А тут йдеться
про цінності, які відбиралися протягом століть. Тому можна тільки вітати цей
крок. Більше того, біометричні паспорти слід давати і жителям окупованих
територій, і навіть тим, хто живе в Росії, при
умові знання української мови.
З іншого боку, виникає питання, хто може собі дозволити
такі коштовні поїздки. Крім Угорщини, всі інші країни призначили доволі високу
ціну за перебування, яка незрівнянна з зарплатами та пенсіями українців, що
відразу відрізає від таких поїздок до 75%, якщо не більше, жителів України. А
це вже доволі серйозно. Виникає внутрішнє напруження у суспільстві: є такі
заробітки, які дають можливість їхати, та такі, які такої можливості не
забезпечують. До останньої категорії відносяться селяни, робітники, працівники
мед-закладів, всі вчителі шкіл, більшість науковців та викладачів вишів тощо.
До першої категорії потрапляють чиновники (включаючи нардепів різних рівнів),
торгаші, співробітники фірм, особливо – столичних, співробітники прокуратур
тощо. Це може стати причиною нових розколів у суспільстві.
Тепер давайте уявімо собі, як величезна маса бажаючих
хлине до Європи, маючи доволі низьку культуру поведінки, «свою» мову,
пересичену «русским матом», знання англійської на рівні «give me please чашечка кофе and one булочка», у європейському одязі з крамниць системи «Обсиконд-хенд» ... Це
буде шок! Вони кинуться купувати шмотки, що не потрапляють до «Обсиконд-хенд»,
в надії компенсувати витрати на поїздку. Обиватель є обиватель! Обивателю
байдуже майже все, крім: дайте ... дайте безвіз, дайте гроші на поїздки,
створіть гарні умови ... Все вірно, так воно і має бути у суспільстві,
поділеному на владників та обивателів. Але проблема у тому, що владники – це
вершки обивателів, тому вони навчені не працювати на суспільство, на країну, а
брати. І для цього відпрацьовані відповідні схеми. Наприклад, ручне
встановлення курсу гривні по відношенню до іноземних валют, що саме і призвело
до колосального збідніння людей, на відміну від владників. Подивіться на пана
Порошенка, який, будучи президентом, отримав 50 млн. на курсі валют. І це
завдяки пані Гонтаревій, яка (у такий скрутний час) дозволила собі відпочинок
на, здається, Мальдівах. Нормально це? Так, нормально для владної компашки
України з її київським пацючником.
Не слід забувати про спробу ввести «ринок» землі в
умовах, коли земельний кадастр ще відсутній, а землі вже розібрані особливо
значимими представниками української спільноти на кшталт екс-депутата
Лозинського. Так, у Європі наші люди побачать, що означає, наприклад, бути
власником лісу у Швейцарії. Але для таких, як Лозинський, європейський досвід
ні до чого, він тільки заважає хапати далі.
Не варто забувати і про трудовий кодекс, який також
готують до протягування через ВР. Спеціалісти вважають, що цей варіант
трудового кодексу направлений на те, щоб тримати трудову складову суспільства
на найнижчих зарплатах, бо це може забезпечити приток інвестицій в Україну.
Розумієте, як владна братва оцінює людей в Україні – як бидло, за рахунок якого
можна забезпечити своє небідне життя і можливість здійснювати поїздки до
Європи. Я чудово пам’ятаю окрики так званих керівничків: ви працюйте! А тепер
уявіть, чи зможуть прості люди, які живуть на зарплату (а в Україні вона і так
мінімальна) поїхати до Європи, і чи до таких поїздок буде цим простим людям!
Думаю, ні.
Отже, що ми маємо? Маємо знову те саме: Порошенко виконав
свою обіцянку-цяцянку, але влада не створила нормальні умови для вільної роботи,
вільного бізнесу, що перекреслює все позитивне, що дає безвіз. Але питання не
тільки у цьому. Цей самий безвіз – найпростіше з того, що слід було зробити.
Набагато складніше здійснити внутрішні перетворення в країні, які, в першу
чергу, стосуються культури у самих різних варіантах її існування. Без цього
Європа так і залишиться такою ж далекою від Європи, як і була. Українські
владні братки ігнорують той факт, що країна формується знизу вгору, а не шляхом
вказівок зверху. А це означає, що кожна доросла людина має отримати можливість
бути реальним áктором, що приймає участь у прийнятті рішень. Це і є
найголовніше – створити умови для суттєвого зростання соціальної активності
людей, бо саме така діяльність веде до усвідомлення відповідальності перед
іншими членами спільноти. Але саме це блокується владниками, бо вони не хочуть
втрачати владу над пересічними громадянами. І у цьому вся проблема.
Немає коментарів:
Дописати коментар