Пан «Unknown» вирішив поставити під сумнів адекватність моїх запитань і мою
кваліфікацію. Це не перша його спроба. Попередні «дискусії» закінчувалися моїми
відповідями. Питання у тому, що UNKNOWN є UNKNOWN, більше нічого. Це
звичайний представник близько-наукової політики, який звик до демагогії. Але я
вважаю за потрібне дати відповіді, щоб тим молодим людям, які прагнуть стати
справжніми науковцями, було зрозуміло, про що йдеться. Отже
Unknown залишив новий коментар на Вашому дописі «Відгук про автореферат
дисертації Майстра Андрія»
Подивимося, чого вартують зауваження О. Ковальова, як автора відгуку.
Зауваження 1. «Картосхеми – це форма відображення даних, не більше, науковою новизною
це не є!»
Відповідь «Unknown»: Невірно. Справжня картосхема це не малюнок. Створення картосхеми
передбачає авторську розробку її сюжету, розробку системи умовних позначень,
яка відображає глибинну суть досліджуваного явища.
Моя відповідь: По-перше, я і не
писав, що картосхема є малюнком, хоча деякі картографічні твори такими є.
Прикладом можуть бути карти-малюнки австралійських аборигенів, про які я
розповів у доповіді на березі Азовського моря (дивіться матеріал: «Дневная
поверхность как карта: онтологические корни
картосемиотики», семинар
«Ноогеография и Метакартосемиотика»: Знаковый
мир Приазовья, Донецк – Каменные могилы – «Меотида» (16 – 18 мая 2013 года)), Інтернет-ресурс: http://www.geography.pp.ua/2013/06/blog-post_2.html .
По-друге, створення малюнку також «передбачає авторську
розробку її сюжету», інакше це не буде малюнком. Більше того, карта може
розглядатися як малюнок, виконаний згідно зі строгими правилами. Стосовно
глибинної суті явища пан загнув. Карта не відображає глибинну суть, це ми
пов’язуємо з теорією. Розробка умовних позначок також не є науковою справою. Пан
не розуміє, що наукова новизна – це або пояснення природи нового явища, або
новий погляд на відоме явище, що відкриває його природу. Якщо пан вважає, що
науковість полягає у авторській розробці, то тим самим він демонструє своє
невігластво.
Зауваження 2. «на яких підставах Ви вважаєте ці висловлювання поняттями?»
Відповідь «Unknown»: Ковальов плутає такі речі, як «слово» і «поняття». Поняття не обов’язково
є одним словом, воно може бути поєднанням слів (наприклад «фізико-географічне
районування»). А у процитованих поєднаннях слів жодне з цих поєднань не є
висловлюванням (висловлювання зазвичай щось стверджують або заперечують).
Моя відповідь:
Моє питання було наступним: «Читаємо: «розкрито суть понять «господарське освоєння території»,
«господарська освоєність території», «рівень господарської освоєності
території»» (с. 4).»
Питання 19: Пане, на яких підставах Ви вважаєте ці висловлювання
поняттями?
Мій коментар: Пану слід познайомитись з визначенням «поняття» і тоді
все стане на свої місця – наведені висловлювання поняттями не є.
Отже, йдеться про господарську освоєність території, з
якої дисертант утворив три поняття.
Моя відповідь: Я не розумію, чим пан Unknown незадоволений. Звичайне питання, на яке можна спокійно
відповідати. Я можу направити пана Unknown
до будь-якого серйозного нормативного видання (наприклад, Н.И. Кондаков,
Логический словарь-справочник, 1975), у якому дається визначення поняття. І якщо «господарське
освоєння території» ще можна підвести під визначення поняття, то «господарська освоєність території» та «рівень господарської освоєності території» є просто
показниками. Але тут є певне обмеження, на яке у своїй роботі «Про науку»
вказав Анрі Пуанкаре. Він чітко показав, які поняття варто визначати, а які –
ні. Якщо можна прийти і побачити, то зовсім необов’язково вигадувати
визначення. Тому я і навів приклад визначення корови. Господарське освоєння
території, як і освоєність, давно присутні в текстах і визначення не
потребують, бо є всім зрозумілими. Якщо можна погодитись з тим, що «освоєння
території» є поняттям (яке давно не потребує визначення), то «освоєність
території» і, тим більше «рівень освоєності» - це показники, які поняттями вже
точно не є. Тут все зводиться до значення слова «освоєння», яке є всім
зрозумілим. Отже, йдеться про звичайні словесні маніпуляції.
Unknown залишив новий коментар
на Вашому дописі "Відгук Про автореферат дисертації Добинди Ірини
Пе...":
Подивимося, чого вартують зауваження О. Ковальова, як автора відгуку.
Зауваження 1. «ресурс – це те, що використовується, перш за все, у виробничій сфері»
Відповідь «Unknown»: Неправильно. Ресурс може використовуватися у будь-якій діяльності.
Зокрема в туризмі використовують рекреаційні ресурси.
Моя відповідь: Ресурс – це те, що, у разі потреби, можна використати,
це чисто економічне поняття. А у І. Добинди йдеться про історико-культурні
артефакти, які вже точно не є ресурсом. Так можна і самого Бога перетворити на
ресурс. Тому я й написав: «Ми же не споживаємо, наприклад, музику, картини,
архітектуру минулого, історичні пам’ятки тощо». У нас дійшло до адмін-ресурсу,
а людей під час виборів також розглядають як ресурс. Дуже плоско все виходить.
Зауваження 2. «у Вас йдеться про господарство України, причому тут географія?»
Відповідь «Unknown»: Ковальов! Зарубай собі на носі: географія вивчає ВСЕ,
що знаходиться в географічній оболонці Землі. Господарство – не виняток.
Моя відповідь: По-перше, я ніколи не дозволяв собі звертатися до
людини, тим більше незнайомої, на «ти», цей стиль нагадує мені поведінку
представника Росії у раді безпеки ООН. По-друге, я вже забув, що таке
«географічна оболмойка», здається, якесь застаріле поняття з невизначеними з
погано визначеними критеріями та кордонами. Я вже давно користуюся поняттям
«географічне середовище» і неодноразово звертав увагу на те, що географія
повинна мати свої – географічні – одиниці дослідження. Що стосується заяви, що
«географія вивчає ВСЕ, що знаходиться в географічній
оболонці», то це свідчить про катастрофічно низький рівень фаховості
дописувача. Географія займається тільки
тим, що відповідає критеріям географічності. Раніше це були геокомплекси,
потім – геосистеми, тепер ми користуємось поняттями «геохолон»/«геоорг» та
«геохолархія». Тому господарство України знаходиться за межами географії, як і
культура, освіта, медицина тощо.
Зауваження 3. «Виявлення особливостей просторової диференціації не несе в собі
наукового аспекту – у нашому світі все диференційовано».
Відповідь «Unknown»: Те саме можна було б сказати і про ландшафт.
Моя відповідь: Цю «відповідь» пана я не розумію. Нас цікавлять не
особливості диференціації, у тому числі – просторової, а ті процеси, які до неї
призводять, як і те загальне, що є у різних варіантах диференціації, бо
диференціація сама по собі нічого не дає – виявили, ну і виявили. Що стосується
ландшафту, все вірно: ландшафти є проявом диференціації денної поверхні, але
непростим, бо сам ландшафт – це патерн місцевості, інформаційний пул, що
формується у нашій свідомості на основі сприйняття структури денної поверхні.
Отже, пан Unknown знову пролітає, бо ось ця структура поверхні формується
ландшафтотвірним процесом – складною сукупністю процесів.
Зауваження 4. П13: «районування не може бути предметом захисту», П16: «чи виділяли Ви
одиниці географічного районування?»
Відповідь «Unknown»: Ліва рука Ковальова не знає, що пише права.
Моя відповідь: Пане, як Ви вгадали, я дійсно пишу правою! По П13: районування дійсно не може бути
предметом захисту, бо, по-перше, воно залежить від вибраних критеріїв, а це –
суб’єктивний фактор, по-друге, є формою упорядкування емпіричних даних, а
предметом захисту, таким може бути тільки те, що відкриває суть дослідженого.
Ще з радянських часів відомо, що різні автори пропонують різні варіанти
районування. По П16: Пане,
подивіться, що я написав – «районування «історико-культурне
рекреаційне» не є географічним», тому я й запитав, чи виділяла
дисертантка одиниці географічного
районування. Впевнений, що вона цього не робила. І це не на її користь, бо
всі інші варіанти не стосуються географії.
Зауваження 5. «Мені незрозуміло, що дисертантка збирається захищати!»
Відповідь «Unknown»: Ну незрозуміло – так іди і розберись, і не ганьбись тут
привселюдно!
Моя відповідь: Це звичайне хамство, на яке відповідати не варто. Тут
пан «Unknown» продемонстрував все, на що він здатен. В дисертації
дійсно немає нічого, що можна було б захищати, тим більше – у географічній
спеціалізованій раді.
Unknown залишив новий коментар
на Вашому дописі "Відгук про дисертацію Колотухи Олександра
Васильов...":
Подивимося, чого вартують зауваження О.Ковальова, як автора відгуку.
Зауваження 1. «на яких підставах Ви розглядаєте спортивний і будь-який інший туризм як
явище географічне»
Відповідь «Unknown»: Будемо повторювати Ковальову, що кожне явище в
географічній оболонці Землі може досліджуватися географією. Туризм – не
виняток.
Моя відповідь: Пана «Unknown» зациклило. Тому і ставиться питання про так звану географічну оболонку –
що це таке, що вона включає? Щоб говорити про туризм як те, що має відношення
до географії, слід було це обґрунтувати, чого дисертант не зробив. Я розумію,
що це більшості не до вподоби.
Зауваження 2. «можна говорити тільки про просторову упорядкованість»
Відповідь «Unknown»: Просторову організацію можна розуміти у двох значеннях:
як стан і як процес. Ковальов чомусь сприймає лише друге значення. Інші
географи сприймають обидва значення цього терміна.
Моя відповідь: По-перше, чи є ці «інші» географами? Стосовно
просторової організації: я неодноразово ставив питання про його визначення, але
жодного разу не отримав відповіді. Якщо пан Unknown може це зробити,
будь ласка, я готовий до дискусії. Організація дійсно зовнішньо проявляється у
вигляді поряду, який можна виміряти, саму організацію – ні, вона проявляється
як складний патерн. Нас має цікавити те, яким чином та чи інша просторова
упорядкованість виникає, формуючи так зване географічне середовище, і це дійсно задача географічного
рівню складності.
Зауваження 3. «Я не розумію, що таке «географія туризму»»
Відповідь «Unknown»: Ну не розумієш, то не хизуйся своїм нерозумінням. Іди
розберись, зрозумій, а тоді пиши.
Моя відповідь: Пана «Unknown» зациклило. Це приклад звичайного хамства. Ми вже маємо цілу низу таких
дивних географій, як «географія футболу»,
«географія вболівальників київського «Динамо»», «географія весільних
послуг», «географія стоматологічних послуг», «географія обстрілів в зоні АТО»
тощо. І це є наслідком абсолютної байдужості так званих географів, і ще – їх
надто виразної некомпетентності.
Зауваження 4. «як це може бути, об’єкт дослідження – соціальний, а предмет –
«географічний»?»
Відповідь «Unknown»: У ландшафтознавстві такого справді не може бути. Тому
не треба лізти в суспільну географію з вузькими ландшафтними поглядами.
Моя відповідь: Пана «Unknown» зациклило. Це приклад звичайного хамства. Вже дійшло до того, що він
береться вказувати, куди мені можна лізти, а куди – ні. Тут ми маємо повну
неузгодженість, чого не повинно бути. З приводу існування так званої суспільної
географії я неодноразово піднімав питання про підстави її існування, ґрунтовної
відповіді жодного разу не було. Вважаю, що цей напрям є абсолютно штучним. Це
стосується і економічної географії, демогеографії, як і трофогеографії.
Зауваження 5. «чи є ті, що займаються спортом, рекреантами?»
Відповідь «Unknown»: Ті, що займаються спортом, не є рекреантами, а ті, що
займаються спортивним туризмом, є рекреантами. Шкода, що такі прості речі
доводиться пояснювати.
Моя відповідь: Я вже писав у відгуку, що спортивний туризм (справжній)
вимагає дуже серйозної підготовки, а проходження маршрутів – дуже великих
фізичних і моральних зусиль. Часто бувають і летальні випадки. Це не схоже на
рекреацію. Спорт є спорт.
Зауваження 6. «Дисертант не розуміє, що об’єктом є не територія, а те, що у її межах
знаходиться»
Відповідь «Unknown»: Насправді об’єктом дослідження може бути і одне і
друге.
Моя відповідь: А це вже залежить від визначення поняття «територія». Є
різні варіанти. Оскільки визначення відсутнє, виникло питання, і це нормально.
Відповіді на питання я не отримав. Тут пан Unknown демонструє низький
рівень обізнаності. Візьмемо місто, воно займає певну територію. Що Ви будете
досліджувати, місто чи територію, тим більше, що територія змінюється? Думаю,
що місто. Це стосується всього. Не варто вигадувати.
Unknown залишив новий коментар
на Вашому дописі "Відгук про автореферат дисертації Задворного
Сергі...":
Подивимося, чого вартують зауваження О.Ковальова, як автора відгуку.
Зауваження 1. «на яких підставах Ви розглядаєте культурно-мистецьку сферу як таку, що
має відношення до географії?»
Відповідь «Unknown»: До географії має відношення все, що знаходиться в
географічній оболонці Землі. Якщо цю просту істину треба буде пояснити
Ковальову сім разів – пояснимо сім разів.
Моя відповідь: Пана «Unknown» зациклило. А Ви, пане Unknown, готові
досліджувати це ВСЕ? «ВСЕ» - це нескінченна кількість об’єктів і предметів
дослідження, абсолютна більшість яких не має до географії жодного стосунку
(виходячи з того, як пан ці об’єкти уявляє). За роботу, пане Unknown!
Зауваження 2. «картосхеми – всього тільки форма відображення даних»
Відповідь «Unknown»: Невірно. Справжня картосхема це не малюнок. Створення
картосхеми передбачає авторську розробку її сюжету, розробку системи умовних
позначень, яка відображає глибинну суть досліджуваного явища.
Моя відповідь: Я вже дав відповідь стосовно карт, і карти, і
картосхеми є формою відображення даних, особливою формою запису, тексту.
Зауваження 3. «яке відношення заклади культури мають до географії»
Відповідь «Unknown»: Заклади культури знаходяться в географічній оболонці
Землі, тому вони можуть вивчатися географією.
Моя відповідь: Пана «Unknown» зациклило. Крім закладів культури, якщо уявляти собі цю саму географічну
оболонку, як це робить пан Unknown, знаходяться
стадіони, їдальні, ковзанки, дитячі садочки, школи ... самі розумієте, що все
перерахувати неможливо. Пану слід знову сісти за парту і повчитися.
Зауваження 4. «Ви випадково не плутаєте «населення» з жителями – носіями культури?»
Відповідь «Unknown»: Якщо Ковальов має бажання збиткуватися над
дисертантами, то в демографічній науці є ще й третє поняття: «народонаселення».
Моя відповідь: Нічого, схожого на збиткування, тут немає. Нормальне
питання. Я давно ставлю питання про термін «народонаселення». А можна писати й
«комахонаселення», «собаконаселення» тощо. Цей термін нехай вживають демографи,
політикани, соціологи, але він не має відношення до географії.
Unknown залишив новий коментар
на Вашому дописі "Відгук про автореферат дисертації Барило Ірини
Мик...":
Подивимося, чого вартують зауваження О.Ковальова, як автора відгуку.
Зауваження 1. «наука не займається прогнозуванням»
Відповідь «Unknown»: Ландшафтознавство може й не займається прогнозуванням,
а в тих науках, об’єкт дослідження яких знаходиться в постійній динаміці,
прогнозування є органічною складовою дослідження.
Моя відповідь: Ландшафтознавство тут взагалі ні до чого.
Прогнозуванням займаються прогнозисти, користуючись розробками науковців. У
кожній області – свої, в економіці, аграрній справі, атмології (погода,
клімат), соціології тощо. Для того, щоб щось прогнозувати, слід чітко уявляти
природу цього «щось».
Зауваження 2. «як Ви могли уточнити, якщо поняття «геодемографічний розвиток» не
існує?»
Відповідь «Unknown»: У ландшафтознавстві таке поняття справді не існує. На
щастя воно існує в суспільній географії.
Моя відповідь: Ну, це вже звичайна балаканина. У нас звикли чіпляти
«гео» до будь-чого, не замислюючись над сенсом. Демографія – окремий розділ
науки, і не варто тягнути її у географію. Що стосується демографічного розвиту,
це також щось незрозуміле, бо виникає питання: у чому цей розвиток полягає?
Зауваження 3. «будь-яка географічна робота базується на польових дослідженнях»
Відповідь «Unknown»: Справді, у ландшафтознавстві будь-яка робота базується
на польових дослідженнях. Але люди – не фації, а геодемографія – не
ландшафтознавство.
Моя відповідь: Ну, це вже звичайна балаканина.
Висновок: Пан Unknown просто мститься за
мій відгук, не знаю який, але спростувати те, що я написав, він не може. Ось і
маємо некоректну балаканину, яка демонструє тільки одне – відсутність у пана Unknown достатнього рівню наукової, і у першу чергу, географічної кваліфікації. На
цьому «дискусії» з паном Unknown завершуються.
Доктор географічних наук
О.П. Ковальов
Немає коментарів:
Дописати коментар