29 грудня 2016 р.

МАЄМО ПЕРШУ СПРОБУ ДАТИ ВІДПОВІДІ НА МОЇ ЗАУВАЖЕННЯ, АЛЕ СПРОБА ВИЯВИЛАСЯ НЕВДАЛОЮ

Дисертант: Головатий Мар’ян Васильович
Тема: Еколого-географічний аналіз та оцінка бальнеологічних курортів Львівської області

Місце виконання роботи: кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Науковий керівник: Койнова Ірина Богданівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи, Львівський національний університет ім. Івана Франка;

Офіційні опоненти:
Царик Любомир Петрович, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін, Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка;
Божук Тетяна Іванівна, доктор географічних наук, доцент кафедри  туризму, Національний університет «Львівська політехніка».

Захист мав відбутися 24 листопада 2016 року на засіданні спеціалізованої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

 Почну з того, що ніякого цинізму у моїх зауваженнях немає – це спосіб вплинути на думку наукової спільноти. Спочатку варто розібратися у сенсі слова «цинізм», а потім його використовувати. Немає й зверхності, навпаки, я веду дискусію на рівних з усіма. На мої зауваження ніхто не відповідає, бо ті, хто має відповідати, не є науковцями, їм нема, що сказати. Ваша, пане, фраза «деякі Ваші зауваження до багатьох робіт все ж мають рацію» (похлопав по плечу) є спробою дати зверхню оцінку (особливо це стосується тих зауважень, які Ви врахували: «небагато завдань, відповідність кількості завдань висновкам», бо вони взагалі не стосуються змістовної частини роботи), хоча задача дисертанта полягає у тому, щоб давати відповіді. Що стосується прикладного характеру Вашої роботи, Ви праві, такі роботи є (це також слід довести), але вони не є, тобто у таких роботах нема, що захищати (хоча проекти захищаються): наука не займається вирішенням конкретних проблем – це справа практиків.
«Можливо вважаєте, що не цим має займатися географія, але це дискусійне питання» - саме так, тому питання й було підняте, але дискусія може мати різні цілі. Одна справа – дійсно віднайти ті критерії, які дозволяють виокремити область дослідження географії, інша справа – демагогічна дискусія (імітація), метою якої є відволікання уваги від своєї дисертації, яка не має стосунку до географії. Пане, Ви же не провели дискусію! Таке ми бачимо на кожному кроці. Я вже неодноразово писав, що географію кожен дисертант трансформує під свою роботу. Це неприпустимо. Що стосується так званих паспортів спеціальностей – вони створювались так, щоб спеціалізовані ради могли приймати максимальну кількість робіт, а це – хибний шлях. В географічній роботі можуть бути присутні інші аспекти, але головним має бути саме географічний, чого в роботі немає.
Стосовно питань:
1. Тут я не бачу відповіді на питання. Ніхто не проти вирішення складних проблем із залученням інших наукових напрямів, але Вам, як дисертанту, треба було показати саме географічну суть роботи, а не якусь іншу. А у Вас відсутнє те, що має бути у кожній дисертації – обґрунтування приналежності дослідження до географії (а не до чого попало). І в цьому плані мене не цікавить, «що в світі все більше акцент робиться не на дослідженнях взаємовідносин між живими організмами, а, власне, про вплив людини, забруднення, викиди і т.д. забуваючи про біологічну суть цієї сфери знань». Те, що Ви написали далі, свідчить про Вашу обмеженість.
2. Пане, навіщо Ви мені тикаєте адреси, Ви маєте дати відповідь на питання: що це за нові види аналізу – екологічний та географічний, у чому полягає їх суть? Відповіді немає! Чи це теж цинізм?
3. А це вже взагалі не схоже на відповідь дисертанта. Пане, не я маю Вам показувати, бо не я захищаю дисертацію, це маєте робити Ви.
4. Перепрошую, але ж Ви пишете, що «на підставі власних ... досліджень виявлено, що на всіх БК ресурси використовуються нераціонально» (с. 1). Тобто Ви дослідили, виявили, тепер пишете, що не розглядаєте!
5. Ну, тут тон відповіді вже трохи безцеремонний. Пане, ще раз: не я захищаюсь, а Ви. До речі, архітектурних наук немає, є просто архітектура (кандидат або доктор архітектури). Тепер стосовно Вашої фрази: «Компромісним варіантом у нашому випадку розглядалась БК як соціоекосистеми». У тому і справа, що у такому варіанті Ваш об’єкт дослідження не є географічним. Географія не займається соціоекосистемами.
6. Тут я наведу всю відповідь пана: «Дочекались. Процитую, хоча думав мали б знати «Геокомпонентами є тверді маси земної кори, повітряні маси атмосфери, поверхневі та ґрунтові води, ґрунти, рослинність, тварини, мікроорганізми». Назвете інше ємке слово, то можливо врахуємо надалі».
По-перше, слово «дочекались» виглядає у цій ситуації зухвало. Але це дрібниця. По-друге, те, що, пане, Ви написали далі, саме і ставить під сумнів вашу компетентність в області географії. Якщо є «гео-», це має означати, що ці компоненти мають відповідати критеріям географічності, а такими є складні географічно-організовані утворення. У цьому Ваша проблема. А виписки зі шкільних словників наводити тут не треба.
7. Наведу текст відповіді: «За Цариком Л.П. Еколого-географічна ситуація (стан) – стан навколишнього середовища, ступінь його відповідності санітарно-гігієнічним нормам і суспільним умовам життєдіяльності населення»
Питання 1: Пане, а хто такий Л.П. Царик?
Питання 2: Пане, невже «ситуація» і «стан» є тотожними поняттями?
Мій коментар: Тоді один термін зайвий. Але це не так.
Питання 3: Пане, а що у цьому «визначенні» робить слово «географічна»?
Мій коментар: Пан Л.П. Царик просто показав свою повну безграмотність, не більше. А пан дисертант, який не звик критично ставитись до визначень, взяв цю маячню за основу.
8. Текст відповіді: «Не знаю. Фраза «географічний стан» жодного разу не фігурує роботі. Це те саме що висмикувати зі слова «будь-коли» слово «коли», або порівнювати гонорею і гонорар».
І цей пан претендує на диплом кандидата географічних наук? У нього в голові «гонорея» і «гонорар»! Ось це рівень відповіді! Пане, Ви написали «еколого-географічна ситуація (стан)», а я Вас питаю, а чи може бути «географічний стан»? Я розумію, що у тексті такого немає, але я поставив Вам питання, а Ви маєте на нього відповісти.
9. Відповідь відсутня. Пана зациклило!
10.  Текст відповіді: «Якщо розглядати курорти як географічний об’єкт (див. 5) вивчення закономірностей формування екологічного стану має сенс. (голос з-за рогу нагадує про міждисциплінарність). Плюс див. паспорт спеціальності».
Мій коментар: Так у тому ж і справа, що Ви свої курорти не розглянули як географічний об’єкт, тому і питання виникає. А вивченням «закономірностей формування екологічного стану» мають займатися екологи, їм за це гроші платять.
Питання 4: Пане, з-за якого рогу звучить голос, Вашого?
11.  Текст відповіді: «Ну давайте все тоді спаплюжим, будемо жити в лайні і нічого не лишимо на майбутнє, це ж так в стилі людського суспільства», хоча я спитав, чому розвиток БК обов’язково має бути сталим. Думаю, всі бачать рівень дисертанта. Нема навіть спроби дати нормальну відповідь.
12.  Я спитав, навіщо давати рекомендації, бо це не справа науки.
Маю відповідь: «Коли захворіли Ви йдете до лікаря, який випише Вам рекомендований, науково-обґрунтований, протестований і доказовий протокол лікування чи підете до бабки шептухи знімати вроки? Відповідь очевидна при здоровому глузді».
Мій коментар: Ось якого рівню «дисертанти» лізуть у кандидати, а потім і у доктори наук! Відповіді на нормальне питання немає, є приховане хамство.
13.  Моє питання наступне: Пане, з яких це пір задачею наукового дослідження стала розробка його ж алгоритму?
Маю відповідь: «Йдеться не про етапність дослідження, а скоріше про розробку методики». Просто дивно, а у завданні написано так: «розробити алгоритм досліджень».
Питання 5: Це називається: а риба тобі вже не м'ясо? Завдання пана – розробка алгоритму, а виявляється, слід було читати «розробка методики». Здохнути можна!
14. Суть питання у наступному: у пана завдання «проаналізувати природні передумови функціонування й розвитку БК»; я питаю: Пане, так це ж не стосується об’єкту дослідження, чому Ви це написали у завданнях?
Його відповідь: «Наведу аналогію з тим же ж лікарем: як він буде лікувати не знаючи анамнезу, не проводячи вимірювань і спостережень».
Мій коментар: Пан так і не зрозумів, що завдання мають стосуватися саме об’єкта дослідження, а не будь-чого! А що стосується стилю відповідей – звичайні безцеремонність і хамство.
15. Пан пише, що людська спільнота, що впливає на геокомпоненти, «деякою мірою є» геокомпонентом. У цьому і проблема пана. Пан не розібрався у головному питанні – що є географічним, а що – ні. Ще раз: не може щось бути географічним «деякою мірою»,  географічними є такі утворення, які відзначаються складністю, гетерогенністю, динамічністю, симетрією відносин між складовими та відповідним розміщенням у межах планети.
16. На питання: а природне середовище і чинники – не те саме? маємо відповідь «Залежить як їх трактувати». Так я ж і питаю, пане, як Ви їх трактуєте?
17. Питання наступне: Пане, яке відношення написання екологічних паспортів БК має до наукової роботи?
Маю «відповідь»: «Інструмент досягнення мети. Ну і не написання, а підготовка. Терміни-терміни». Доволі безцеремонна, яка не містить відповіді по суті питання.
18. Стосовно чергового «завдання» «здійснити підсумкову еколого-географічну оцінку і виявити переваги й загрози для БК»;
Моє питання: Пане, на яких підставах Ви це ввели у завдання Вашої «наукової» (тепер вже так можна написати) роботи?
Маю відповідь: «Див. 3»! - Просто красавець! Безцеремонність вищого рівню!
19. Моє питання: Пане, так завданням же науки не є розробка рекомендацій – це парафія інших інститутів, навіщо Ви це написали?
Маю відповідь: «O RLY? Див 12. Плюс див. паспорт спеціальності».
20. Моє питання: Пане, до чого зводиться Ваш «екологічний аналіз» і куди подівався Ваш «географічний аналіз»?
Маю відповідь: «Див. 2»! Тому я і зауважую, що наукова географія в Україні наказала довго жити.
21.  Ситуація з питанням 21 наступна (наукова новизна): здійснено спробу комплексного дослідження сучасного еколого-географічного стану бальнеологічних курортів ...;
Моє питання: Пане, а як можна дослідити стан, і що означає «здійснено спробу» - це у Вас така новизна?
Мій коментар: Стан не досліджується, він визначається, пан плутає об’єкт дослідження і його стан. Отже, ця «новизна» відпадає.
Маю відповідь: «Ая-яй, самі ж казали що не можна стверджувати, що зроблено дослідження, адже це вирішує спецрада у своєму висновку. На маєш, і тут не вгодив»
Мій коментар: Перепрошую, про який науковий рівень дисертанта йдеться? Це ж молода людина!
22.  Ситуація з питанням 22 така (наукова новизна): детально охарактеризовано стан природних і антропогенних компонентів соціоекосистем, якими є БК ...;
Моє питання: Пане, а у попередньому пункті що було?
Мій коментар: А там було те саме, тільки з іншого боку!
Маю відповідь: «…наукова новизна»! Ось я і ставлю питання: як спеціалізована рада могла поставити на захист таку роботу? Хлопчик просто грається.
23.  Ситуація з питанням 23 така (наукова новизна): Пане, так у Вас же соціоекосистеми, причому тут географія?
Мій коментар: А соціоеосистеми також у господарстві знадобляться!
Маю відповідь: «Див. 1». – Пане, але і там не було відповіді по суті!
24.  Ситуація з питанням 24 наступна (наукова новизна): розроблено і підготовлено екологічні паспорти ...;
Моє питання: Пане, так у Вас і екологічні паспорти є науковою новизною?
Мій коментар: Невже не зрозуміло – новизною є все, що пан пише!
Маю відповідь: «так».
Мій коментар: Але, пане, екологічні паспорти розробляють екологи-практики згідно із затвердженою методикою, що означає Ваше «так»? – Спроба відбрикатися!
25. Ситуація з питанням 25 така (наукова новизна): здійснено еколого-географічну оцінку бальнеологічних курортів ... .
Моє питання: Пане, Ви що, не знаєте, що оцінка не розглядається, як наукова новизна?
Мій коментар: Ні, пан не знає!
Маю відповідь: «А чому й ні, тим більше якщо йдеться про об’єкт який не можна виміряти лінійкою». Думаю, з паном все ясно. Цей хлопчик далеко піде, якщо його не зупинять. І він ще мене звинувачує у цинізмі!
26.  Починається розгляд основного змісту
Моє питання: Пане, які показники у Вашому еколого-географічному стані є екологічними, а які – географічними?
Маю відповідь: «Залежить як трактувати екологічний і географічний показник і в якому контексті використовувати. До географічних можна віднести місцезнаходження, клімат, водні об’єкти, ґрунти, бальнеологічні ресурси тощо, а екологічні: обсяги викидів, скидів, відходів, перевищення ГДК та ін.» - ось вам і вся «географія» - «віднести місцезнаходження, клімат, водні об’єкти, ґрунти, бальнеологічні ресурси».
Мій коментар: Пан так розпорядився. Пане, де Ви отримували вищу географічну освіту? Клімат – це кліматологія, водні об’єкти – гідрологія, ґрунти – ґрунтознавство ..., які є цілком самостійними напрямами!
27.  Ставлю питання: Пане, а може Ваші БК просто функціонують, а не стало розвиваються?
Маю відповідь: «За результатами дослідження можна стверджувати що до сталого розвитку курортам ще треба докладати зусиль».
Мій коментар: І де тут відповідь? Її немає. А зусилля, пане, треба докласти, щоб з Вас зробити географа.
28.  Ставлю питання: Пане, а чому у Вас екологічний показник зводиться до антропогенного впливу і який це вплив?
Маю відповідь: «БК є особливими об’єктами. Як і кожен населений пункт курорти є досить трансформованими, але їхня специфіка (забезпечення оздоровлення і збереження якісного стану мінеральних вод) вимагає чистого і незабрудненого довкілля. У функціонуванні курортів проявляється яскрава і своєрідна дилема з балансуванням між збереженням природи і задоволенням потреб людини, які залежать власне від природи. При цьому зникнення людини як фактора впливу також призведе до деградації природного середовища (як наприклад поширення інвазивного типу борщівника Сосновського чи зміна водного режиму). Тому власне антропогенний вплив і є таким важливим, невже це не є тією екологічною складовою?».
Мій коментар: А я же не знав, що курортники там з голодухи поглинають борщівник Сосновського, виконуючи функцію регулятора.
29.  Ставлю питання: Пане на яких підставах Ви до ресурсного показника віднесли природні умови?
Мій коментар: Природні умови ніяким чином не можуть бути ресурсом, ресурс – це те, що можна використати. З роботи так і не зрозуміло, як представлена географічна складова стану БК.
Маю відповідь: «Для БК, наприклад, кліматичні умови досить мають значення для комфорту чи естетичного задоволення відпочивальників. То чому тоді вони не можуть бути ресурсом (чому тоді ми не можемо казати що використовуємо сонячне тепло чи світло?). Коли Ви дивитись телевізор чи слухайте музику Ви також споживаєте певний інформаційний нематеріальний ресурс. Тому для природних умов це навіть яскравіше виражено».
Мій коментар: Пане, умови – це умови (певні обмеження), а ресурс – це ресурс – те, що ми можемо використати задля досягнення певної мети. Коли я дивлюсь телевізор чи слухаю музику, я не сприймаю «інформаційний нематеріальний ресурс», я сприймаю хвилі, які є чисто фізичним явищем, а на інформацією вони перетворюються, коли я певним чином на них реагую. Пане, Ви не дали відповіді на питання і продемонстрували свою неосвіченість.
30.  Розділ 2. «Характеристика природних умов ...» - «відображена інформація про географічне розташування курортів, чисельність населення, відпочивальників, санаторних закладів ...» (с. 6).
Моє питання: Пане, так це ж звичайна характеристика, навіщо Ви її наводите у авторефераті?
Мій коментар: Це те, що називається заповнювачем.
Маю відповідь: «Мабуть забули, але автореферат є витяжкою з дисертації і має певні вимоги до його складання. До слова, як Ви мали би зауважити другому розділу в авторефераті чистого тексту є на 85% однієї сторінки + 2 таблички для розуміння масштабів курортів. І мені не потрібно було заповнювачів для автореферату, адже і так ледве втиснулись в ті прокляті 20 сторінок».
Мій коментар: По-перше, пан не за віком розкутий і не дуже добре вихований. По-друге, автореферат – це не витяжка з дисертації, автореферат має містити те, що називається «предмет захисту», тобто це, по суті, окрема розробка, але, на жаль, це на сьогодні ніхто не враховує (свого часу робили). Тому, пане, Ви і ледве втиснули свій заповнювач, а треба було писати обґрунтування тих положень, які Ви маєте захищати. А саме цього у Вашому авторефераті немає.
31. Моє питання: Пане, у чому суть фрази «географічне розташування», чим таке розташування відрізняється від просто «розташування»?
Мій коментар: Таке враження, що потрапив у часи так званих «географічних відкриттів», бо це – чистої води архаїка, але ж на дворі ХХІ століття!
Маю відповідь: «Малось на увазі розташування в системі географічних координат. Просто «розташування» можна по різному трактувати включно з тривимірною чи багатовимірною характеристикою».
Мій коментар: Але ж «розташування в системі географічних координат» і «географічне розташування» (якщо про таке взагалі можна говорити!) – різні речі!
32.  Я пишу: Подивіться на цей «рівень»: «Польові обстеження показали, що поблизу і в межах санітарно-захисних зон немає скидів промислових і побутових стоків» (с. 10).
Моє питання: Пане, до цього зводились Ваші польові дослідження?
Маю відповідь: «ну та, легко висмикувати фрази і обсмоктувати їх як новорічну цукерку. Насправді обсяг автореферату не дає змоги вмістити весь спектр обстежень і спостережень що включало власне територію 7 курортів, в т.ч. > 40 витоків мінеральних вод, >30 об'єктів ПЗФ, >10 водних об'єктів та іншого. Кожен з них мав свою програму обстеження, періодичність та відповідність до інших методологічних вимог цього наукового методу. Щодо картосхеми воно своєрідним синтезованим відображенням здійсненого дослідження на попередніх етапах і більш того карта не може вмістити всієї повноти результатів. Найкумедніше що ці «звичайні звітні дані» Ви не знайдете в жодному звіті».
Мій коментар: Пане, Вашу фразу - «ну та, легко висмикувати фрази і обсмоктувати їх як новорічну цукерку» побережіть для своїх друзів. Що стосується іншого – читайте мою відповідь стосовно автореферату у пункті 30.
33. Ситуація така: Розділ 4. «Еколого-географічна оцінка ...» - «здійснено групування виявлених переваг та загроз ...» (с. 12).
Моє питання: Пане, а яке відношення має групування до оцінки?
Мій коментар: Ніякого!
Маю відповідь: «Цей розділ Ви мабуть читали навскоса. Групувалися виявлені переваги і загрози на підставі яких виводилась підсумкова оцінка у формі своєрідних виразів».
Мій коментар: Взагалі то перед і після слова «мабуть» варто було б поставити коми. Бог з ним. Але пан так і не захотів відповідати на поставлене питання стосовно відношення групування до оцінки. Групування – це всього тільки упорядкування даних і нічого воно не виявляє. До речі, нічого, що має підлягати захисту, тут немає.
34.  Вводжу у курс справ стосовно питання 34:
Далі маємо рівні оцінювання – екологічний, ресурсний та інфраструктурний.
Моє питання: Пане, так де ж тут географічна складова чи аспект?
Мій коментар: Нічого подібного в роботі немає, натомість маємо наступне: «Спільні та індивідуальні переваги й загрози на всіх рівнях оцінювання були сформовані у відповідні вирази (табл.. 4), що відображають кінцеву еколого-географічну оцінку БК» (с. 13). Нічого географічного у цих показниках немає. Натомість маємо так звані «рекомендації», які носять дуже загальний характер на кшталт «оптимізація логістики автомобільного руху ...», «налагодження системи моніторингу ...», «облаштування паркових територій ...» тощо. Але це рівень бакалаврської роботи!
Маю відповідь: «Назва рівнів умовна. Хоча як що подивитися: чому елементи інфраструктури курортів не можуть бути тими а́кторами, які формують основу геохолону (тобто курорту). Чому не розглядати той же ж курорт як певний комплекс зі своєю організацією. Тоді й буде ваш географічний аспект. І ще стосовно рекомендації в самій роботі вони дуже конкретні і розписані на 9 сторінок. Ясна річ, що довелось узагальнювати і втискати в ті чортові 20 сторінок»
Мій коментар: Пан пише, що його курорт може розглядатися як комплекс чи холон, але ж нього цього немає. Саме у цьому і проблема (причому не йдеться про холонічний погляд, це інше), пан продемонстрував допотопні погляди на географію, відповідно, і методи, які він застосував, є допотопними. Але головне – відсутність географічного бачення.
35.  Вводжу у курс справ стосовно питання 35 (це вже висновки):
Мій коментар: Я не буду розглядати кожний окремий висновок, бо жоден з них не відповідає тому, що називається «висновок наукової роботи». Максимум, на що ці «висновки» тягнуть – так це на стислий виклад звіту з поточної оцінки стану цих самих БК. І це зрозуміло, бо у роботі немає ні об’єкту, ні предмету дослідження, як і наукової новизни.
Питання 35: Пане, а що Ви збираєтесь тут захищати?
Мій коментар: Знову те саме питання: як роботу, яка не має ознак наукового дослідження, спеціалізована вчена рада Д 35.051.08 у Львівському національному університеті ім. Івана Франка могла прийняти на остаточний захист?
Маю відповідь: «Серед ваших коментарів до попередніх робіт було зауваження, що висновки не мають бути переліком того що зроблено, а саме результати по завданнях, що і було враховано, але знову Вам не вгодили. Метою роботи в нас все ж було виявлення нових закономірностей, що і є самою сутністю науки й ці закономірності були виявлені (с.17).
У підсумку географічність об’єкта залежить від вашого і нашого поглядів, що таке курорти. З нашої точки зору курорт як певна обмежена частина географічного середовища і виступає своєрідною системою (комплексом, способом організації) в якій поєднуються різні чинники – біотичні, абіотичні і вплив людини як біологічної істоти так і трансформатора. Загалом можна проглядати нотки подібності з холоністичною концепцією, то ж чому саме курорти не можуть бути конкретизацією тої абстракції якими є геохолони. Адже про потребу конкретизації Ви також згадували під своїми публікаціями… Зазначу що в роботі немає «просторового аспекту» і нема концентрації на природокористуванні. Звісно ці ідеї потребують певного розвитку і можливо істина дійсно десь посередині як у випадку з суперечкою Вольти і Гальвані»
Мій коментар: По-перше, йшлося не про те, що висновки не повинні бути переліком зробленого, а про те, що вони не повинні повторювати у стислому вигляді текст автореферату. Ось і виходить, що автореферат – це стислий виклад дисертації, а висновки – це стислий виклад автореферату (хоча це має бути окремою розробкою, що містить обґрунтування отриманих результатів, які мають захищатися). Тому й виникає питання: Пане, а що Ви збираєтесь тут захищати? Саме висновки вказують на рівень кваліфікації дисертанта, а у пана їх просто немає. Отже, пане, не варто ображатися на опонента, який, до речі, пройшов доволі складний шлях у науці. Висновок стосовно дисертації залишається незмінним.
Висновок по автореферату дисертації:
На жаль, в черговий раз змушений звертати увагу географів на те, що до захисту приймаються «дисертації», які ні за якими критеріями не є науковими роботами. Такою є і ця «дисертація». Найбільше насторожує факт безвідповідального ставлення до відповідності роботи критеріям географічності. У даній роботі слово «географічний» зустрічається у висловах «еколого-географічний аналіз», «еколого-географічний стан», «еколого-географічна оцінка», «географічний аналіз», «еколого-географічне дослідження», «географічне розташування», причому часто у зв’язці зі словом «екологічний». Використання слова «географічний» носить чисто формальний характер, бо за ним нічого географічного в роботі немає, а повинен бути певний географічний об’єкт. І слід було обґрунтувати його відношення до географії, чого в роботі немає. Схоже, що ні дисертант, ні його «науковий» керівник просто не знають, що існують критерії, яких слід притримуватись, щоб робота була географічною (це стосується будь-якого наукового напряму – біології, хімії, соціології тощо). За стилем викладення матеріалу ця розробка найбільше відповідає звіту про обстеження того, що автор називає «БК», але вже точно не наукове дослідження. Про це свідчать і висновки. Отже, нема й мови про позитивну оцінку цієї розробки.
29.12.2016 року
Доктор географічних наук                                      Ковальов О.П.

8 коментарів:

  1. Доброго дня, шановний пане Ковальов. Ви пишете, що кліматичні умови, естетичність ландшафту та і все інше, що використовується людиною у рекреаційній діяльності не є ресурсом, бо "Коли я дивлюсь телевізор чи слухаю музику, я не сприймаю «інформаційний нематеріальний ресурс», я сприймаю хвилі, які є чисто фізичним явищем, а на інформацією вони перетворюються, коли я певним чином на них реагую". Звичайно, ви праві, що всі ці процеси є матеріальними. Але, по-перше, процеси інформаційні досліджені і в матеріальній природі хоча б тим же О. Армандом серед вітчизняних географів, як мінімум зорові процеси сприйняття вже давно трактуються як інформаційні (інформаційна теорія ландшафтних вподобань Стівена та Рейчел Каплан, інформаційна теорія зору Д. Марра, що базується, зокрема, на теорії Дж. Гібсона), тобто цей концепт є зараз відносно загальноприйнятим для опису обмеження множини психофізіологічних станів людини під дією будь-яких чинників, в тому числі й візуальних або кліматичних, в залежності від того, які вигоди вони несуть. Чи не здається Вам, що Ви надто звузили поняття інформації до семантичного аспекту? По-друге, та ж нафта на Аравійському півострові ніяк не цікавила людство впродовж тисяч років. Люди почали реагувати на неї з розвитком технологій, і саме ця реакція на її існування зробила її ресурсом. Антропогенез зробив можливим милуватись краєвидом бальнеологічних курортів, то чому ж не розглядати краєвид як ресурс, який має свою немаленьку ціну в умовах постійного проблем із якістю довкілля, і його треба зберегти для прийдешних поколінь (ось і сталий розвиток)? Це дає додатковий економічний важель природоохоронцям для консервування природних об'єктів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Олекса Ковальов "Номад"3 січня 2017 р. о 16:54

      Доброго дня, шановний пане Александр Алексээв!
      Так, я таке пишу. Для цього треба чітко розуміти, що таке «кліматичні умови». Це — обмеження, пов’язані зі станами атмосфери, і вже точно не ресурс (як би до цього терміну не ставитись). Ми можемо говорити про певний рекреаційний вплив характеристик атмосфери у межах певної території, але це також не є ресурсом, бо ми ці особливості повітря не споживаємо. Що стосується поглядів О. Арманда (до речі, я писав відгук про автореферат його докторської, який під час захисту був сприйнятий, як один з найкращих, хоча якби це було сьогодні, я би написав інакше), не слід забувати, що ці роботи писалися доволі давно. Інформаційна теорія зору Д. Марра (ця книга у мене є і я на неї посилаюсь у своїх монографіях, як і книга Дж. Гібсона) не базується на трактуванні інформації як матеріальної сутності. Одна справа — процеси, які забезпечують прояв зорового феномену, інша справа — сама інформація. Зорове сприйняття — це результат обробки сигналів, що мають фізичну природу, але те, що виникає внаслідок такої обробки, не має матеріальної сутності. До речі, клімат також не є матеріальним — це патерн, образ ситуації, який складається внаслідок довгочасного перебування людини у тих чи інших умовах.
      Що стосується нафти, по-перше, про цей продукт природи люди знали дуже давно і використовували, хоча не у таких варіантах, як сьогодні, але Ви праві, що з розвитком технологій (а це — ідеї, що реалізуються у матеріальних формах виробництва) характер використання цього продукту став іншим. Ось це і є зміна поведінки: та сама речовина стала сприйматися інакше. Тут ми саме і маємо прояв інформації.
      Що стосується краєвидів як ресурсу — це взагалі казна що. Не слід забувати, що краєвиди (ландшафти) також мають інформаційну сутність, різних людей з різною культурою, різним ставленням до природи вони спонукають до різних дій. Є люди, які сприймають Природу як ХРАМ, а є такі, що бачать у ній тільки ресурс. Храм і ресурс — несумісні речі. Що стосується ціни, перепрошую, краєвиди не мають ціни, не має ціни і краса, привабливість — не варто все це переводити у економічну сферу.
      Отже, чи звужую я розуміння інформації? Ні, не звужую, я тільки уточнюю. І я не один, хто тримається цієї точки зору. Вона присутня і в роботах дуже відомого науковця Р. Розена та у багатьох інших авторів..

      Видалити
    2. Шановний пане Ковальов, дякую за змістовну відповідь - тільки хотів би зауважити, що моє прізвище - Карасьов. Дійсно, погляди на інформацію та інформаційний аналіз дуже різняться, незважаючи на безперечно спільні моменти. Те ж саме стосується і ставлення до інформаційної сутності ландшафтів як до ресурсу. Тим не менш, хотілося б дізнатись, яке максимально загальне визначення Ви б дали природному ресурсу, яке б не містило можливості розглядати нематеріальні цінності природи в якості ресурсу? Мені здається, це питання парадигмальне або ідеологічне, але географ може робити висновки щодо більш чи менш сприятливих для ведення тієї чи іншої діяльності характеристик природи в межах певних територій, і ці висновки можуть потім використовуватися в економіці. Чи можливо взагалі оформити таку географічну роботу, не використовуючи підхід до природи, як до ресурсу? Проста заміна слова ресурс на, наприклад, "цінність" яка має не такі утилітарні смислові конотації, на мою думку, є просто грою слов, що не змінює факту існування туристичних ринків та інших інститутів, що переводять проблематику до певного універсального глосарію.

      Видалити
    3. Олекса Ковальов "Номад"5 січня 2017 р. о 16:40

      Прошу вибачення, шановний Олександре, не знаю, як це я помилився. Ви ставите доволі непрості питання, які вимагають додаткових роздумів. Але вони коректні. Ви абсолютно праві стосовно різниці між сенсом поняття “інформація”, та інформаційним аналізом. Інформація має у своїй основі спонтанний вибір з тих варіантів, про які ми навіть не здогадуємось, а інформаційний аналіз - на статистиці заздалегідь відомих станів. Різниця величезна. Що стосується інформаційної сутності ландшафтів, тут я можу сказати, що ландшафт - це спонтанний прояв патерну місцевості, тому це і є інформація. Ресурсом він не може бути в принципі. Ресурс - це те, що можна використати для підтримання стану чи досягнення мети, а ландшафт — це образ в голові кожного (якщо такий виникає). Треба виходити з того, що ніяких ландшафтів в природі немає (це — точка зору, в тому числі, М. Бахтіна), він формується у нашій свідомості на основі структури денної поверхні, яку, знову таки, виділяємо ми. Що тут може бути ресурсом? Нічого. Ми можемо скористатися цим патерном для побудови нашої поведінки на місцевості.

      Доволі складне питання - “хотілося б дізнатись, яке максимально загальне визначення Ви б дали природному ресурсу, яке б не містило можливості розглядати нематеріальні цінності природи в якості ресурсу?”. Я взагалі не схильний розглядати нематеріальні цінності в таких термінах, як “ресурс”. Термін “ресурс” надто прагматичний, і Ви праві, що “це питання парадигмальне або ідеологічне”. В Природі немає нічого, що підтримувало би її відображення, як ресурсу. Тому і йдеться про потребу у суттєвій зміні культури.

      Щодо Вашої цікавої думки “... географ може робити висновки щодо більш чи менш сприятливих для ведення тієї чи іншої діяльності характеристик природи в межах певних територій, і ці висновки можуть потім використовуватися в економіці”, я думаю, що тут слід виходити з того, що сприятливість цих характеристик для ведення господарства залежать від технологій та виробничої культури. Згадайте ацтеків з їх системою землеробства - це ж була унікальна знахідка, яка (хоча я точно не знаю) не вела до знищення природного середовища.

      “Чи можливо взагалі оформити таку географічну роботу, не використовуючи підхід до природи, як до ресурсу?” - дуже цікаве питання! Я би відразу відповів так: я не знаю. Але географія, з моєї точки зору, має досліджувати такі утворення, які є цілісностями (геохолонами чи геооргами), що включають всі складові — абіоту, біоту та антропоту, тобто всередині такого утворення не може бути місця для ресурсу. Розумієте, коли наше серце працює, воно це робить не за рахунок якогось там ресурсу, який розподіляється між різними органами. В організмі все збалансовано. Так і у геохолоні - ніщо не повинно реалізовувати свою активність за рахунок інших складових. Ось такий варіант для географів я бачу. Ми - не економісти, а економічний погляд на світ є доволі примітивним і обмеженим.

      Приємно мати справу з освіченою людиною, що мислить нестандартно.

      Видалити
  2. Стосовно цинізму і зверхності збоку все ж краще видно. Обзиваючи всіх пройдисвітами, застосовуючи дуже наукові фрази про «мурзилки», «пургу», «туфту» аж ніяк не додає балів вашому авторитету (хоча мабуть за це не переживаєте). Зрозуміло що це Інтернет і тут можуть скерувати у відомому напрямку, але тоді не треба на різкі відповіді обурюватись в стилі «ая-яй, і це відповідь науковця», а самим тим часом генерувати тонни зневаги і товстого тролінгу. Зверхність проявляється також у нехтуванні формально-правових норм. Якби там не було, але паспорти спеціальності є затверджені відповідними органами, що мають певні повноваження. Якщо ті норми не влаштовують, то необхідно застосовувати відповідні загальноприйняті інструменти для їхньої зміни.
    Нам не потрібно трансформувати географію під нашу роботу, адже курорти і є тими географічними об'єктами. Ще на початку затвердження теми на вченій раді пропонували вписати слово «… території курортів», але це було нами відкинуто, оскільки така фраза є некоректною. В якійсь з попередніх рецензіях Ви писали, що об’єктом географічного дослідження може бути НПП «Сколівські Бескиди». Якщо це так, то чому ним не може бути курорт «Моршин», «Східниця» і т.д. Ми вважаємо, що можуть, тому в цьому і є приналежність.
    Також Ви постійно говорите, що «наука не займається вирішенням конкретних проблем», однак аргументів до цієї тези чомусь майже ніколи не наводиться.
    1. На підставі того, що складна проблема потребує залучення інших напрямів. Приналежність до географії свідчить дослідження власне географічних об’єктів.
    2. Це було зауваження, що екологічний аналіз є не новим. Його трактування є різним залежно від сфери застосування і заслуговує для окремої статті. Одним з таких трактувань є - визначення впливу та взаємозв’язків на навколишнє середовище. Фраза «географічний аналіз» не згадується в роботі, тому пояснення його коректності не вважаю потрібним. Хоча питання для роздумів: якщо є економічний аналіз, математичний, хімічний то чому географічний також не може бути?
    3. Пане, по-перше - навіщо ставити питання і тут же на них відповідати, то тепер так дискутують науковці? По-друге оцінка лише один із аспектів роботи. По-третє, Ви видаєте бажане за дійсне - контролюючі служби цим не займаються.
    4. Ви пропустили слово «попередніх». Під ними маються на увазі дослідження проведені під час магістерської роботи.
    5. Яке питання така й відповідь. Так чому ж географічний об’єкт не може бути елементом соціоекосистеми. Все залежить від «...світоглядних позицій».
    6. Пане, зухвалими є ваші коментарі під запитаннями. Вибачте, але на термін не накладено табу для використання. Так він нам не подобається, але ж і Ви не запропонували заміни.
    7. Доктор географічний наук, професор, про нього є сторінка на Вікіпедії. Різницю стану і ситуації облишмо філологам, але в цьому випадку треба виходити з контексту. Загалом, ці обидва слова тут мають право на життя. Стосовно тлумачення самого терміну, то доцільніше було б звернутися до автора, але якщо середовище розглядати як множину географічних об’єктів, то термін матиме сенс.
    8. Пане, я розумію, що на захисті треба відповідати навіть на найбезглуздіші питання. Але тут не бачу сенсу відповідати на те, що не стосується теми. На «чому» - була дана відповідь у аналогії.
    9. Пане, ну навіщо повторювати питання? Аби робити «заповнювачі»? Тим більше, що тлумачення вже прозвучало.
    10. Та ні, мабуть голосу глузду.
    11. Пане, це питання ніби з іншої реальності. Вже 25 років є прийнята концепція впровадження сталого розвитку у всіх сферах життя. На питання чому? Бо це наразі єдиний узгоджений оптимальний шлях для усунення загрози самознищення.
    12. У ваших словах немає аргументації чому наука не може давати рекомендації. До прикладу була наведена проста життєва аналогія з лікуванням.
    13. Пане, вмирати не треба, бо хто ж тоді далі рецензуватиме автореферати.
    14. Так в чім проблема – об’єктом ж і є БК. Безцеремонності більше у Ваших коментарях, які подають поганий приклад спілкування молодшому поколінню.
    15. Так виходить, що і людське суспільство підпадає під ваші критерії.

    ВідповістиВидалити
  3. 16. Бо трактування заслуговує окремої статті, але поняття не тотожні.
    17. Відповідь прозвучала. Але Ви не задовольнились нею, бо знову запитували і самі відповідали.
    18. Перефразуємо – бо це завдання є умовою досягнення мети
    19. Вас ніби «зациклило». Ви знову не аргументуєте свою тезу.
    20. Цього разу також скерую до п.2, але вже цього повідомлення.
    21. Перепрошую, і це говорить пан, який читає журнал Мурзилка?
    22. Ну бо питання, а що було в попередньому пункті - це з розряду очевидностей.
    23. Спрямую знову до п.1 цього повідомлення
    24. Так написано в розділі наукової новизни, то навіщо перепитувати?
    25. Вже втретє про оцінку запитуєте.
    26. Виходить даремно тоді ці всі предмети викладають на географічних факультетах. Сумжурба.
    27. Так що Ви там згадували безцеремонність коментарів?... Постановка питання некоректна, бо що значить «просто функціонують»?
    28. Пане, Ви проявляєте або некомпетентність або в’їдливість. Борщівника не вживають в їжу. Простіше кажучи - збільшення кількості відпочивальників підвищує вимоги до комфорту. Відповідно вживаються відповідні заходи боротьби з ним. Зі зменшенням населення на проблему закривають очі і/або нема кому нею займатися.
    29. Пане, якщо трактування одного явища не збігається з вашим, то це не привід звинувачувати когось в неосвіченості. Адже якщо хтось п’є чай, а хтось споживає сполуки атомів гідрогену й оксигену та інших органічних речовин - вони виконують одну і ту ж дію.
    30. Пане, Ви не маєте рації. Згідно формальних вимог автореферат є коротким викладом дисертації і в нього не можна подавати того, що немає в дисертації.
    31. Ну суть було Вам пояснено.
    32. Аналогічно скерую до відповіді на п. 30
    33. Пане, коли починають звертати увагу на орфографію і пунктуацію – це означає, що в опонента закінчились аргументи і він скочується в демагогію.
    34. Якщо Ви не хочете бачити цього комплексу, то це не означає, що його немає.
    35. Але ж висновки і не повторюють автореферат. Крім того висновки є результатами поставлених завдань як і є згідно з вимогами до авторефератів.
    Прикінцеве
    Загалом мені нема чого ображатися. Образливо має бути скоріше Вам, що Вас ігнорують, але це й не дивно зважаючи на тон Ваших коментарів. Уникайте бажання їх вставляти і можливо буде більше конструктиву. Характерною рисою Ваших оглядів, яка впливає на кількість відповідей (точніше їхньої відсутності) – надмірне використання імперативів типу: «наука не займається тим», «має бути так» при цьому уникаючи використання аргументів чи хоча б посилань на такі. Відповіді «Ви ж науковець, Ви маєте таке знати» та інші емоційні реакції не приймаються. Далі: за всі роки не було жодного позитивного відгуку, тобто відсутні зразки для наслідування. Були один чи два швидше задовільні роботи, ніж позитивні, однак вони загальної картини не змінюють. У Вас відсутні згадки на сучасних продуктивних українських географів на яких можна і варто посилатись, адже якщо таких нема Ви автоматично заганяєте себе на маргінес. А не маючи однодумців Ви нічого не зможете змінити в катастрофічній, за вашими словами, ситуації. Тому знову ж таки було б добре підготувати рекомендації якими, з вашої точки зору, мали б бути дисертації з географії.
    Гарного Вам дня.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Олекса Ковальов "Номад"4 січня 2017 р. о 17:56


      Я ніколи й нікого не назву пройдисвітом і хамом, якщо людина цього не заслуговує. Якщо я так пишу, для цього є достатньо вагомі підстави. Мені це аж ніяк не хочеться робити, але сьогодні в географії маємо величезну кількість пройдисвітів.
      На інше дам відповіді згодом.

      Видалити
  4. “Приналежність до географії свідчить дослідження власне географічних об’єктів.” - так аргументуйте, що Ваш об'єкт географічний. Складається враження, що для Вас географія магічна рукавичка, куди можна пхати будь що.
    Для дискусії потрібно виходити з кокону лише власних поглядів - це головна ознака науковця, який хоче розібратися у складності цього світу.

    ВідповістиВидалити