tag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post8375970661965593952..comments2024-02-24T14:19:21.872+02:00Comments on Fundamental Tasks of Geography: МАЄМО ПЕРШУ СПРОБУ ДАТИ ВІДПОВІДІ НА МОЇ ЗАУВАЖЕННЯ, АЛЕ СПРОБА ВИЯВИЛАСЯ НЕВДАЛОЮMykola Yarovyihttp://www.blogger.com/profile/16918711989593176113noreply@blogger.comBlogger8125tag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-46875390323005041612017-01-05T16:40:15.256+02:002017-01-05T16:40:15.256+02:00Прошу вибачення, шановний Олександре, не знаю, як ...Прошу вибачення, шановний Олександре, не знаю, як це я помилився. Ви ставите доволі непрості питання, які вимагають додаткових роздумів. Але вони коректні. Ви абсолютно праві стосовно різниці між сенсом поняття “інформація”, та інформаційним аналізом. Інформація має у своїй основі спонтанний вибір з тих варіантів, про які ми навіть не здогадуємось, а інформаційний аналіз - на статистиці заздалегідь відомих станів. Різниця величезна. Що стосується інформаційної сутності ландшафтів, тут я можу сказати, що ландшафт - це спонтанний прояв патерну місцевості, тому це і є інформація. Ресурсом він не може бути в принципі. Ресурс - це те, що можна використати для підтримання стану чи досягнення мети, а ландшафт — це образ в голові кожного (якщо такий виникає). Треба виходити з того, що ніяких ландшафтів в природі немає (це — точка зору, в тому числі, М. Бахтіна), він формується у нашій свідомості на основі структури денної поверхні, яку, знову таки, виділяємо ми. Що тут може бути ресурсом? Нічого. Ми можемо скористатися цим патерном для побудови нашої поведінки на місцевості.<br /><br />Доволі складне питання - “хотілося б дізнатись, яке максимально загальне визначення Ви б дали природному ресурсу, яке б не містило можливості розглядати нематеріальні цінності природи в якості ресурсу?”. Я взагалі не схильний розглядати нематеріальні цінності в таких термінах, як “ресурс”. Термін “ресурс” надто прагматичний, і Ви праві, що “це питання парадигмальне або ідеологічне”. В Природі немає нічого, що підтримувало би її відображення, як ресурсу. Тому і йдеться про потребу у суттєвій зміні культури.<br /><br />Щодо Вашої цікавої думки “... географ може робити висновки щодо більш чи менш сприятливих для ведення тієї чи іншої діяльності характеристик природи в межах певних територій, і ці висновки можуть потім використовуватися в економіці”, я думаю, що тут слід виходити з того, що сприятливість цих характеристик для ведення господарства залежать від технологій та виробничої культури. Згадайте ацтеків з їх системою землеробства - це ж була унікальна знахідка, яка (хоча я точно не знаю) не вела до знищення природного середовища.<br /><br />“Чи можливо взагалі оформити таку географічну роботу, не використовуючи підхід до природи, як до ресурсу?” - дуже цікаве питання! Я би відразу відповів так: я не знаю. Але географія, з моєї точки зору, має досліджувати такі утворення, які є цілісностями (геохолонами чи геооргами), що включають всі складові — абіоту, біоту та антропоту, тобто всередині такого утворення не може бути місця для ресурсу. Розумієте, коли наше серце працює, воно це робить не за рахунок якогось там ресурсу, який розподіляється між різними органами. В організмі все збалансовано. Так і у геохолоні - ніщо не повинно реалізовувати свою активність за рахунок інших складових. Ось такий варіант для географів я бачу. Ми - не економісти, а економічний погляд на світ є доволі примітивним і обмеженим.<br /><br />Приємно мати справу з освіченою людиною, що мислить нестандартно. Олекса Ковальов "Номад"noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-58471080300663188802017-01-04T20:48:29.296+02:002017-01-04T20:48:29.296+02:00Шановний пане Ковальов, дякую за змістовну відпові...Шановний пане Ковальов, дякую за змістовну відповідь - тільки хотів би зауважити, що моє прізвище - Карасьов. Дійсно, погляди на інформацію та інформаційний аналіз дуже різняться, незважаючи на безперечно спільні моменти. Те ж саме стосується і ставлення до інформаційної сутності ландшафтів як до ресурсу. Тим не менш, хотілося б дізнатись, яке максимально загальне визначення Ви б дали природному ресурсу, яке б не містило можливості розглядати нематеріальні цінності природи в якості ресурсу? Мені здається, це питання парадигмальне або ідеологічне, але географ може робити висновки щодо більш чи менш сприятливих для ведення тієї чи іншої діяльності характеристик природи в межах певних територій, і ці висновки можуть потім використовуватися в економіці. Чи можливо взагалі оформити таку географічну роботу, не використовуючи підхід до природи, як до ресурсу? Проста заміна слова ресурс на, наприклад, "цінність" яка має не такі утилітарні смислові конотації, на мою думку, є просто грою слов, що не змінює факту існування туристичних ринків та інших інститутів, що переводять проблематику до певного універсального глосарію.Oleksandr Karasovhttps://www.blogger.com/profile/02396275844950876998noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-51179688824109158552017-01-04T17:56:46.966+02:002017-01-04T17:56:46.966+02:00
Я ніколи й нікого не назву пройдисвітом і хамом, ...<br />Я ніколи й нікого не назву пройдисвітом і хамом, якщо людина цього не заслуговує. Якщо я так пишу, для цього є достатньо вагомі підстави. Мені це аж ніяк не хочеться робити, але сьогодні в географії маємо величезну кількість пройдисвітів.<br />На інше дам відповіді згодом.<br />Олекса Ковальов "Номад"noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-19512140990082712692017-01-03T17:20:38.770+02:002017-01-03T17:20:38.770+02:00“Приналежність до географії свідчить дослідження в...“Приналежність до географії свідчить дослідження власне географічних об’єктів.” - так аргументуйте, що Ваш об'єкт географічний. Складається враження, що для Вас географія магічна рукавичка, куди можна пхати будь що.<br /> Для дискусії потрібно виходити з кокону лише власних поглядів - це головна ознака науковця, який хоче розібратися у складності цього світу.Mykola Yarovyihttps://www.blogger.com/profile/16918711989593176113noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-90668475155226516992017-01-03T16:54:31.002+02:002017-01-03T16:54:31.002+02:00Доброго дня, шановний пане Александр Алексээв!
Так...Доброго дня, шановний пане Александр Алексээв!<br />Так, я таке пишу. Для цього треба чітко розуміти, що таке «кліматичні умови». Це — обмеження, пов’язані зі станами атмосфери, і вже точно не ресурс (як би до цього терміну не ставитись). Ми можемо говорити про певний рекреаційний вплив характеристик атмосфери у межах певної території, але це також не є ресурсом, бо ми ці особливості повітря не споживаємо. Що стосується поглядів О. Арманда (до речі, я писав відгук про автореферат його докторської, який під час захисту був сприйнятий, як один з найкращих, хоча якби це було сьогодні, я би написав інакше), не слід забувати, що ці роботи писалися доволі давно. Інформаційна теорія зору Д. Марра (ця книга у мене є і я на неї посилаюсь у своїх монографіях, як і книга Дж. Гібсона) не базується на трактуванні інформації як матеріальної сутності. Одна справа — процеси, які забезпечують прояв зорового феномену, інша справа — сама інформація. Зорове сприйняття — це результат обробки сигналів, що мають фізичну природу, але те, що виникає внаслідок такої обробки, не має матеріальної сутності. До речі, клімат також не є матеріальним — це патерн, образ ситуації, який складається внаслідок довгочасного перебування людини у тих чи інших умовах.<br />Що стосується нафти, по-перше, про цей продукт природи люди знали дуже давно і використовували, хоча не у таких варіантах, як сьогодні, але Ви праві, що з розвитком технологій (а це — ідеї, що реалізуються у матеріальних формах виробництва) характер використання цього продукту став іншим. Ось це і є зміна поведінки: та сама речовина стала сприйматися інакше. Тут ми саме і маємо прояв інформації.<br />Що стосується краєвидів як ресурсу — це взагалі казна що. Не слід забувати, що краєвиди (ландшафти) також мають інформаційну сутність, різних людей з різною культурою, різним ставленням до природи вони спонукають до різних дій. Є люди, які сприймають Природу як ХРАМ, а є такі, що бачать у ній тільки ресурс. Храм і ресурс — несумісні речі. Що стосується ціни, перепрошую, краєвиди не мають ціни, не має ціни і краса, привабливість — не варто все це переводити у економічну сферу.<br />Отже, чи звужую я розуміння інформації? Ні, не звужую, я тільки уточнюю. І я не один, хто тримається цієї точки зору. Вона присутня і в роботах дуже відомого науковця Р. Розена та у багатьох інших авторів.. <br />Олекса Ковальов "Номад"noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-49496928265463980942017-01-03T14:07:29.073+02:002017-01-03T14:07:29.073+02:0016. Бо трактування заслуговує окремої статті, але ...16. Бо трактування заслуговує окремої статті, але поняття не тотожні.<br />17. Відповідь прозвучала. Але Ви не задовольнились нею, бо знову запитували і самі відповідали. <br />18. Перефразуємо – бо це завдання є умовою досягнення мети<br />19. Вас ніби «зациклило». Ви знову не аргументуєте свою тезу.<br />20. Цього разу також скерую до п.2, але вже цього повідомлення.<br />21. Перепрошую, і це говорить пан, який читає журнал Мурзилка?<br />22. Ну бо питання, а що було в попередньому пункті - це з розряду очевидностей.<br />23. Спрямую знову до п.1 цього повідомлення<br />24. Так написано в розділі наукової новизни, то навіщо перепитувати?<br />25. Вже втретє про оцінку запитуєте.<br />26. Виходить даремно тоді ці всі предмети викладають на географічних факультетах. Сумжурба.<br />27. Так що Ви там згадували безцеремонність коментарів?... Постановка питання некоректна, бо що значить «просто функціонують»?<br />28. Пане, Ви проявляєте або некомпетентність або в’їдливість. Борщівника не вживають в їжу. Простіше кажучи - збільшення кількості відпочивальників підвищує вимоги до комфорту. Відповідно вживаються відповідні заходи боротьби з ним. Зі зменшенням населення на проблему закривають очі і/або нема кому нею займатися.<br />29. Пане, якщо трактування одного явища не збігається з вашим, то це не привід звинувачувати когось в неосвіченості. Адже якщо хтось п’є чай, а хтось споживає сполуки атомів гідрогену й оксигену та інших органічних речовин - вони виконують одну і ту ж дію.<br />30. Пане, Ви не маєте рації. Згідно формальних вимог автореферат є коротким викладом дисертації і в нього не можна подавати того, що немає в дисертації.<br />31. Ну суть було Вам пояснено.<br />32. Аналогічно скерую до відповіді на п. 30<br />33. Пане, коли починають звертати увагу на орфографію і пунктуацію – це означає, що в опонента закінчились аргументи і він скочується в демагогію.<br />34. Якщо Ви не хочете бачити цього комплексу, то це не означає, що його немає.<br />35. Але ж висновки і не повторюють автореферат. Крім того висновки є результатами поставлених завдань як і є згідно з вимогами до авторефератів.<br />Прикінцеве<br />Загалом мені нема чого ображатися. Образливо має бути скоріше Вам, що Вас ігнорують, але це й не дивно зважаючи на тон Ваших коментарів. Уникайте бажання їх вставляти і можливо буде більше конструктиву. Характерною рисою Ваших оглядів, яка впливає на кількість відповідей (точніше їхньої відсутності) – надмірне використання імперативів типу: «наука не займається тим», «має бути так» при цьому уникаючи використання аргументів чи хоча б посилань на такі. Відповіді «Ви ж науковець, Ви маєте таке знати» та інші емоційні реакції не приймаються. Далі: за всі роки не було жодного позитивного відгуку, тобто відсутні зразки для наслідування. Були один чи два швидше задовільні роботи, ніж позитивні, однак вони загальної картини не змінюють. У Вас відсутні згадки на сучасних продуктивних українських географів на яких можна і варто посилатись, адже якщо таких нема Ви автоматично заганяєте себе на маргінес. А не маючи однодумців Ви нічого не зможете змінити в катастрофічній, за вашими словами, ситуації. Тому знову ж таки було б добре підготувати рекомендації якими, з вашої точки зору, мали б бути дисертації з географії.<br />Гарного Вам дня.<br />Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/12277858316598759437noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-22576491322421239122017-01-03T14:06:58.960+02:002017-01-03T14:06:58.960+02:00Стосовно цинізму і зверхності збоку все ж краще ви...Стосовно цинізму і зверхності збоку все ж краще видно. Обзиваючи всіх пройдисвітами, застосовуючи дуже наукові фрази про «мурзилки», «пургу», «туфту» аж ніяк не додає балів вашому авторитету (хоча мабуть за це не переживаєте). Зрозуміло що це Інтернет і тут можуть скерувати у відомому напрямку, але тоді не треба на різкі відповіді обурюватись в стилі «ая-яй, і це відповідь науковця», а самим тим часом генерувати тонни зневаги і товстого тролінгу. Зверхність проявляється також у нехтуванні формально-правових норм. Якби там не було, але паспорти спеціальності є затверджені відповідними органами, що мають певні повноваження. Якщо ті норми не влаштовують, то необхідно застосовувати відповідні загальноприйняті інструменти для їхньої зміни.<br />Нам не потрібно трансформувати географію під нашу роботу, адже курорти і є тими географічними об'єктами. Ще на початку затвердження теми на вченій раді пропонували вписати слово «… території курортів», але це було нами відкинуто, оскільки така фраза є некоректною. В якійсь з попередніх рецензіях Ви писали, що об’єктом географічного дослідження може бути НПП «Сколівські Бескиди». Якщо це так, то чому ним не може бути курорт «Моршин», «Східниця» і т.д. Ми вважаємо, що можуть, тому в цьому і є приналежність.<br />Також Ви постійно говорите, що «наука не займається вирішенням конкретних проблем», однак аргументів до цієї тези чомусь майже ніколи не наводиться.<br />1. На підставі того, що складна проблема потребує залучення інших напрямів. Приналежність до географії свідчить дослідження власне географічних об’єктів.<br />2. Це було зауваження, що екологічний аналіз є не новим. Його трактування є різним залежно від сфери застосування і заслуговує для окремої статті. Одним з таких трактувань є - визначення впливу та взаємозв’язків на навколишнє середовище. Фраза «географічний аналіз» не згадується в роботі, тому пояснення його коректності не вважаю потрібним. Хоча питання для роздумів: якщо є економічний аналіз, математичний, хімічний то чому географічний також не може бути?<br />3. Пане, по-перше - навіщо ставити питання і тут же на них відповідати, то тепер так дискутують науковці? По-друге оцінка лише один із аспектів роботи. По-третє, Ви видаєте бажане за дійсне - контролюючі служби цим не займаються.<br />4. Ви пропустили слово «попередніх». Під ними маються на увазі дослідження проведені під час магістерської роботи.<br />5. Яке питання така й відповідь. Так чому ж географічний об’єкт не може бути елементом соціоекосистеми. Все залежить від «...світоглядних позицій».<br />6. Пане, зухвалими є ваші коментарі під запитаннями. Вибачте, але на термін не накладено табу для використання. Так він нам не подобається, але ж і Ви не запропонували заміни.<br />7. Доктор географічний наук, професор, про нього є сторінка на Вікіпедії. Різницю стану і ситуації облишмо філологам, але в цьому випадку треба виходити з контексту. Загалом, ці обидва слова тут мають право на життя. Стосовно тлумачення самого терміну, то доцільніше було б звернутися до автора, але якщо середовище розглядати як множину географічних об’єктів, то термін матиме сенс.<br />8. Пане, я розумію, що на захисті треба відповідати навіть на найбезглуздіші питання. Але тут не бачу сенсу відповідати на те, що не стосується теми. На «чому» - була дана відповідь у аналогії.<br />9. Пане, ну навіщо повторювати питання? Аби робити «заповнювачі»? Тим більше, що тлумачення вже прозвучало.<br />10. Та ні, мабуть голосу глузду.<br />11. Пане, це питання ніби з іншої реальності. Вже 25 років є прийнята концепція впровадження сталого розвитку у всіх сферах життя. На питання чому? Бо це наразі єдиний узгоджений оптимальний шлях для усунення загрози самознищення.<br />12. У ваших словах немає аргументації чому наука не може давати рекомендації. До прикладу була наведена проста життєва аналогія з лікуванням.<br />13. Пане, вмирати не треба, бо хто ж тоді далі рецензуватиме автореферати.<br />14. Так в чім проблема – об’єктом ж і є БК. Безцеремонності більше у Ваших коментарях, які подають поганий приклад спілкування молодшому поколінню.<br />15. Так виходить, що і людське суспільство підпадає під ваші критерії.<br />Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/12277858316598759437noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-2775013580039675385.post-61939527753421199722017-01-02T13:26:53.823+02:002017-01-02T13:26:53.823+02:00Доброго дня, шановний пане Ковальов. Ви пишете, що...Доброго дня, шановний пане Ковальов. Ви пишете, що кліматичні умови, естетичність ландшафту та і все інше, що використовується людиною у рекреаційній діяльності не є ресурсом, бо "Коли я дивлюсь телевізор чи слухаю музику, я не сприймаю «інформаційний нематеріальний ресурс», я сприймаю хвилі, які є чисто фізичним явищем, а на інформацією вони перетворюються, коли я певним чином на них реагую". Звичайно, ви праві, що всі ці процеси є матеріальними. Але, по-перше, процеси інформаційні досліджені і в матеріальній природі хоча б тим же О. Армандом серед вітчизняних географів, як мінімум зорові процеси сприйняття вже давно трактуються як інформаційні (інформаційна теорія ландшафтних вподобань Стівена та Рейчел Каплан, інформаційна теорія зору Д. Марра, що базується, зокрема, на теорії Дж. Гібсона), тобто цей концепт є зараз відносно загальноприйнятим для опису обмеження множини психофізіологічних станів людини під дією будь-яких чинників, в тому числі й візуальних або кліматичних, в залежності від того, які вигоди вони несуть. Чи не здається Вам, що Ви надто звузили поняття інформації до семантичного аспекту? По-друге, та ж нафта на Аравійському півострові ніяк не цікавила людство впродовж тисяч років. Люди почали реагувати на неї з розвитком технологій, і саме ця реакція на її існування зробила її ресурсом. Антропогенез зробив можливим милуватись краєвидом бальнеологічних курортів, то чому ж не розглядати краєвид як ресурс, який має свою немаленьку ціну в умовах постійного проблем із якістю довкілля, і його треба зберегти для прийдешних поколінь (ось і сталий розвиток)? Це дає додатковий економічний важель природоохоронцям для консервування природних об'єктів.Oleksandr Karasovhttps://www.blogger.com/profile/02396275844950876998noreply@blogger.com